«У моїй родині колись був схожий випадок, коли дитина задихалася, а чоловік моєї тітки, лікар, порадив аби дитя подихало холодним повітрям», – розповіла пані Ева, мати дворічної дитинки, яка мало не задихнулася, коли кашлем перехопило гортань і дитина почала вже синіти від задухи. Пані Ева згадала про той родинний випадок і сіла з дитям перед морозильною камерою з відкритими дверцятами. Хлопчик почав вдихати холодне повітря, яке віяло з середини камери. Ефект був негайний. Дихання дитинки швидко повернулося до норми.     

Матуся з Теофілова (Польща) вирішила розповісти про цей важкий досвід, щоби інші бачили, як реагувати в таких ситуаціях. Її історію описало видання «Express Ilustrowany» та звернулося по коментар до лікаря.

Дворічний малюк хворів на гостре запалення гортані. Інфекція призвела до набряку верхніх дихальних шляхів і нападу задушливого кашлю. Засіб, застосований матір’ю хворої дитини, не всім відомий і навіть може комусь здаватися шокуючим. Отож попросили прокоментувати цей випадок лікарку, яка спостерігала хлопчика:

– Холодне повітря прибрало набряк гортані. Використання морозильної камери було насправді оригінальним кроком, та коли допомогло – чудово. Зазвичай достатньо відкритого вікна. Однак варто пам’ятати, що таке рішення варто обговорити з лікарем, – розповіла «Ілюстрованому експресу» лікар Беата Шадковська-Опасяк.

Джерело:

http://www.edziecko.pl/rodzice/7,79318,24166488,matka–zaniosla–dziecko–do–zamrazarki–prawdopodobnie–dzieki.html#s=BoxLSMT

Запис Матуся піднесла свою дитинку до морозилки – і врятувала цим дитині життя спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Коли ми приходимо з магазину зі всякими смаколиками, починаємо одразу все вивантажувати до холодильника. Фрукти й овочі кладемо на окрему полицю, м’ясо до морозилки, а яблука – до кошика чи вази на столі. І… багато продуктів ми зберігаємо неправильно, як наголошують дослідники з некомерційної організації WRAP, яка займається здоровим харчуванням і правильним поводженням з відходами.

За правилами, температура у холодильній шафі має бути не вищою за +5 градусів. Продукти, які мають зберігатися максимально охолодженими, слід розміщувати там, де ми зазвичай тримаємо овочі та зелень. А от фрукти й овочі зберігати слід на протилежному боці – на верхній полиці. Яблука й апельсини теж слід зберігати в холодильнику, бо за кімнатної температури вони втрачають вітаміни. Натомість не рекомендують тримати в холоді хліб, бо якщо спори плісняви уже потрапили до хліба, холод тільки прискорює її розвиток.

Полуницю, малину, афини й диню слід класти до холодильника, тільки коли їхній запах уже послабшав.

А от банани й авокадо краще зберігати саме в кошику для фруктів поза холодильником – або вже в морозилці, якщо не плануєте з’їсти просто зараз.

Запис Що та як зберігати в холодильнику спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нині морозильна камера – звична для багатьох частина кухні. Мало хто грається із наклеюванням етикеток з датою заморожування. Зазвичай у морозилку все складається, як у бездонну шафу, а потім виймається за принципом: «коли згадали, вийняли». Відсутність правил призводить до того, що навколо морозилки виникає величезна кількість міфів. Спробуємо розвіяти хоча б кілька поширених хибних думок на цю тему й зробити використання морозилки більш… правильним.

Міф 1.Можна заморозити будь-які продукти. Із твердженням, що можна заморозити все, не посперечаєшся. Та деяким харчам це – абсолютно протипоказане, й вони за жодних умов не повинні опинитися в морозилці! Мало того, що продукти потрібно правильно заморозити, їх треба й правильно розморозити, а при цьому деякі з них втрачають свою структуру, смакові якості й зовнішній вигляд.

У морозилці НЕ МОЖНА зберігати кавові зерна, ніжні овочі, вершкові соуси, олію, яйця, консерви та багато інших продуктів: після розморожування їх просто не можна буде їсти.

Міф 2.Продукти можуть зберігатися у морозилці довічно. Морозилка – це не кріокамера, де можна зберігати стратегічні запаси. Найгірший ворог заморожених харчів – поєднання вологи й повітря. Якщо їжу максимально захистити від їхнього впливу, можна на якийсь час продовжити термін зберігання продуктів, та все одно він має певну межу. Найпростіший спосіб збільшити термін зберігання – покласти їжу у вакуумний пакет.

Рекомендовані терміни зберігання у морозильній камері:

 *за температури мінус 18 градусів супи, рагу  та запечені страви можна зберігати 2-3 місяці, приготоване м’ясо – 2-3 місяці, сирі стейки та відбивні – від 4 місяців до року, приготовану птицю – 4 місяці, сиру птицю – 9-12 місяців.

Міф 3. Холод вбиває бактерії. Заморожування робить бактерії неактивними, але думка про те, що холод робить продукт безпечним, докорінно хибна. Якщо ваша їжа потрапила до морозилки із якимись бактеріями на поверхні, коли вона відтане, вона так само міститиме все ті ж шкідливі бактерії. Єдиний надійний спосіб їх позбутися – готувати розморожений продукт до безпечної внутрішньої температури.

Міф 4. Заморожені продукти містять менше поживних речовин.  Загалом-то все буває навпаки: деякі заморожені овочі та фрукти виявляються кориснішими, ніж свіжі. Пояснюється це тим, що, як правило, ці продукти збирають на піку зрілості й негайно заморожують. Відтак у овочах та фруктах зберігається максимум корисних властивостей. Аби звести до мінімуму втрату корисних речовин, готувати подібні розморожені продукти треба щадним способом – наприклад, на парі.

Міф 5. Продукти не можна заморожувати повторно. Якщо це можливо, звісно, краще уникати повторного заморожування. Хоча технічно такий продукт їсти безпечно, навряд чи вам сподобається його смак, особливо, коли це стосується сирого м’яса, яке у процесі розморожування втрачає багато вологи, а разом з нею й смакові якості.

Як показує практика, повторне заморожування можливе, якщо заморожений продукт перебував поза морозилкою не більше 2-х годин.

Міф 6. У морозилці можна зберігати продукти там, де зручно. Дверцята морозилки та простір навколо них зручні з точки зору доступності, але це не найкращі місця для тривалого зберігання. Температура у цій частині морозилки коливається щоразу, як ви в неї заглядаєте. Тож, хоча харчі залишаються замороженими, такі коливання можуть спричинити утворення великих кришталів вологи всередині продукту й пошкодження його цілісності. Аби запобігти цьому, продукти варто розкладати у морозильній камері чи висувних ящиках за ступенем їхньої актуальності, усі довготривалі запаси покласти ближче до задньої стінки, а те, що вам знадобиться невдовзі, покласти ближче до дверцят чи в окремому ящику.

Health.info

Запис Правда і міфи про заморожені продукти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А сьогодні глухий ветеран Великої Вітчизняної , чи, як тепер називають, Другої світової, доживає віку на хуторі під лісом, куди практично немає дороги, у старенькій хаті без зручностей, без телефонного зв’язку, але із дощечкою, яка повідомляє, що тут мешкає ветеран війни.

Хоча на долю він не скаржиться: сподівається більше на Бога, ніж на людей. І надзвичайно радий гостям…

На фронт Олександр, 18-річний мешканець Тисівців, що на Сторожинеччині, потрапив після звільнення Буковини від німецько-фашистських загарбників. Воював на Першому  Білоруському. Має чимало нагород, серед яких – ордени Червоної зірки та Слави,  медаль «За відвагу». На жаль, поговорити з Олександром Тодоровичем не вийшло: він нічогісінько не чує. А слухового апарата в нього немає.

Зрештою, він не має не тільки слухового апарату, а й загалом нормальних, себто людських умов життя. Бо мешкає разом із сином – інвалідом-колясочником – на хуторі Горайца, куди взимку навіть машина заїхати не може. Довкола мочара, тож коли дощі –  нема ні проїзду, ні проходу.

Тільки від початку нинішнього року сім’ю Коліснеків почала обслуговувати соціальна працівниця: відвідує їх двічі на тиждень. Навіть дрова на зиму батько з сином заготовляють самотужки.

– Втім, нині наше життя стало значно кольоровішим, – каже Олексій Коліснек, який понад десять років не може ходити. – Його не порівняти з тим, що ми мали раніше, до того, як сільські активісти на чолі з депутатом обласної ради Русланом Мельником взяли нас під свою опіку. Власним коштом вони протягли нам до хати воду, купили телевізор, холодильник, пральну машину, мені – квадроцикл. Та спершу «вибили» для мене коляску. Бо був у мене такий жахливий період, коли я весь час проводив на ліжку. А тепер час від часу мене ще й возять до лікарні в Чернівці.

Про екстрім чоловік говорить спокійно, нібито без болю і без пафосу:

– Однієї зими довелося нам з татом тиждень сидіти без світла. Ледь не позамерзали. І повідомити нікому не могли. Бо дороги нема, зрештою, тато і не дійде, і телефону нема, а мобільник розрядився… Після того випадку на хуторі поміняли електричні стовпи, тож так надовго світло вже не пропадає.

Історію життя Коліснека-страшого і Коліснека-молодшого щасливою не назвеш. Утім, крім Олексія, в Олександра Тодоровича є ще семеро дітей. Щоправда, старший син пропав безвісти десь у Росії – не повернувся із заробітків. А доньки, хоч і живуть у Тисівцях, але не навідуються до старого батька і хворого брата.

Олексію не поталанило ще більше. Після падіння з дерева, а це сталося саме на свято, його повезли до Чернівців до лікарні. Там прооперували. Та, як потім сказали київські хірурги, краще було б, аби його зовсім не чіпали, бо щось видалили не те. Одне слово, скільки потім дружина не возила чоловіка по лікарях – все дарма. Інвалід з горя запив. Жінка не витримала: забравши сина, покинула чоловіка.

…І вже майже 3 роки минуло, як під час повені 2010-го втопився син Олексія й онук Олександра Тодоровича. Хлопчина разом із другом пішов саме провідати діда й батька. Тіла хлопців знайшли, коли зійшла вода, аж під Волокою. Так загинула остання надія двох самотніх чоловіків.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»               

Запис Нагороджений засланням спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Обурені люди звернулися до газети й телебачення. Щоправда, не всі прийшли на зустріч, бо ж весна – робота на городах. А дехто й на роботі в Чернівцях.

Частина мешканців Тисовця і Великого Кучурова прозвала неділю 28 квітня чорною. Бо саме того вихідного дня о 13.10 у багатьох домівках почали бахкати електроприлади. Техніка задиміла і… люди залишилися без телевізорів, комп’ютерів, холодильників тощо.   

– У списку потерпілих – 22 двори з двох сіл, – каже Олександр ВАРВАРИЧ, якого люди, яким набридла безвідповідальність Сторожинецького РЕМу, призначили головним організатором потерпілих. – На межі Великого Кучурова і Тисовця стоїть трансформатор, який обслуговує цей кут. Стрибки напруги нас уже просто дістали! То 140 вольт, бо я заміряв, то 340 вольт, як тієї неділі, коли все погоріло. Може, було й більше, але стрілку вже зашкалило і більше не показувало.

Ми склали заяви і подали їх до сільської ради, а також до депутата обласної ради Руслана Мельника і керівництва Обленерго. Тут-таки на місці склали акти з переліком  того, що та в кого згоріло. Так сталося, що в основному постраждали пенсіонери. Тому й вирішили, що будемо вимагати відшкодування втрат. Може, це нарешті спонукає Обленерго до кращого обслуговування клієнтів. Адже подібне сталося не вперше.

Маємо ще одну проблему: не всі майстерні видають чеки за ремонт…

У колишнього директора школи, фізика за фахом Федора КРАВЧУКА з Тисовця того дня згорів тюнер: – Моя втрата чи не найменша серед інших, – зізнається він. – А в односельців погоріли і телевізори, і холодильники… Як фізик, можу пояснити, що сталося. Причина біди – нерівномірність навантаження. Колишнє начальство РЕМу ще за радянських часів, які ми любимо критикувати, завжди відстежувало рівномірність навантаження фаз. Нинішнє ж не надто зважає, мабуть,  на закони фізики. Прибуток переважає все: аби зібрати гроші, а там – хоч трава не рости. І байдуже їм до того, що у фізиці називають косінусом фі, тобто зсув між фазами. Річ у тім, що коли у нас дворів із десять перейшли на новий траснформатор, то на одній фазі напруга стала 250-260 вольт, а на іншій – 160-180. От вам і наслідки.

Олександр МЕЛЬНИКОВ, пенсіонер з Великого Кучурова: –  У мене згоріли і тюнер, і телевізор. Хоча останній навіть не працював, а був просто встромлений у розетку. Якби були гроза з громом та блискавкою або ж вітер, то відключив би електроприлади. Ми завжди так робимо. А то ж на рівному місці… Телевізор зашипів і засмердів, на нього довелося кинути покривало. Як потім з’ясували, в ньому згорів трансфроматор…

Ольга МІГАЛЬЧАН, Тисівці: – У хаті бабахнуло – дуже напудилася. І з комп’ютера пішов дим. Згоріли також модем, тюнер, колонки. Кімната наповнилася димом. Потім півдня її провітрювали. Донька повезла все це до майстра, а він сказав, що ремонту не підлягає, бо все сплавилося. Довелося одразу ж викласти понад тисячу гривень: мала вчиться і без комп’ютера ніяк…

Я не певна, що таке не повториться. Бо в нас світло постійно то зовсім тьмяне, то надто яскраве.

Сім’я ВАРВАРИЧІВ втратила 2 телевізори і холодильник, який вони купили лише торік.

– Півроку тому вже згорів холодильник, який після того не підлягав ремонту, – скаржиться Віталій ВАРВАРИЧ з Тисовця. – І тоді ж згорів насос та повністю розірвало конденсатор пральної машинки. Як мені пояснили спеціалісти, це сталося через перепад електроенергії. А подібне в  нашому селі постійно: то світло мале, що нічого не працює, а то велике – все горить. Наскільки я розумію, треба міняти трансформатор…

Назар СЕМЕНОВИЧ з Тисовця розповів: – Ми зателефонували до РЕМу. Хвилин через 40 приїхала бригада, яка заявила, не виходячи з машини (!), що в усьому винен сильний вітер. Дурня! Той день був дуже тихим і лагідним. Це можна перервірити за даними метеорологічної служби.

Потім машина від’їхала, вимкнули світло на 10 хвилин, а потім увімкнули й запропонували перервірити напругу, мовляв, вона нормальна. Звичайно, що вже була номальна, хто сумнівається… І одразу ж поїхали. Зате встигли сказати, щоби ми самотужки лазили по деревах й обрубували краки, що заважають дротам. Але ж для цього за технікою безпеки потрібно мати спеціальний дозвіл! Складається враження, що невдовзі нам накажуть і дроти самим перетягувати. Принаймні, ми вже самі закидаємо цеглини на провислі проводи, щоби вони від вітру бува не з’єдналися й не закоротилися,

А щодо відшкодування за втрачене, то люди готові, як вони кажуть, і до бартеру:

– Бо «живими» грошима РЕМ нам все одно нічого не поверне, – усвідомлює Назар СЕМЕНОВИЧ. – Нехай тоді суми грошей, на які ми понесли втрати, зарахують як сплату за електрику. Не будемо рік чи півроку платити за світло. У мене, приміром, згоріли плазмений телевізор і комп’ютер. Я принесу квитанції. Все зробимо юридично грамотно. Коли я в магазині купую зіпсовану ковбасу, то маю ж право її повернути! То чому Обленерго не відшкодовує за неякісні послуги? Напруга ж не та, яка має бути! А ми і так за все платимо. Нещодавно люди скинулися і купили для себе трансформатор….

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії», фото автора

Запис Чорна неділя від Обленерго спершу з'явиться на Медіа-Версії.