Про нещодавні гастролі облмуздраму в румунських Ботошанах із прем’єрною виставою «Інцидент» дуже емоційно розповідала виконавиця головної жіночої ролі Марина Тимку. Сподобалося усе: як приймали з хлібом-сіллю, як грали, як реагував зал, «і взагалі, це Європа!». Окрім синхронного перекладу румунською, чернівецькі актори й собі вивчили по кілька ключових фраз румунською. Ефект подвійний: і в комедійності і в людському теплі.

Журналісти зацікавилися, чи возили до Румунії декорації – макет Будинку-корабля. А почули, що театральне майно, виявляється, перетинає кордон «на загальних засадах». Тобто всі деталі декорацій, усі речі з бутафорії та костюмів повинні бути ретельно описаними в митній декларації із зазначенням розмірів та кольору, далі в банку має залишитися застава на 15 тис. гривень (аби не виникала спокуса спродати щось на гастролях!), а при перетині кордону щоразу сплачується мито в розмірі 30% від загальної вартості майна. Зрозуміло, що дешевше залишати усе вдома, взявши лише те, що вміститься в особистих валізах акторів! А потрібні декорації виготовляли на місці, у Ботошанах.

Наші іноземні гості чинять так само, бо жоден театр не є багатою фірмою. Директор Юрій Марчак навіть розповів (не без гордості) про те, що його партнер з театру-близнюка в німецькому Фюрті, побачивши виготовлені для них декорації, побажав побачити, де все це робилося. Після відвідин виробничих цехів нашого театру німець вигукнув: «Не може бути! Ви це замовляли десь на виробництві!».

Коли Юрій Марчак представив Валентину Головко вже в іпостасі заслуженої артистки України (що, на думку керівництва театру, мало би здійснитися вже років 7 тому!), молоденька журналісточка наївно (чи ущіпливо?) запитала в актриси: «А за що Вам дали це звання?». До честі пані Валентини, вона навіть бровою не повела, а ретельно розповіла, «за що».

Після численних варіантів кохання, які ми бачили на сцені весь сезон, театр наостанок випускає «Кохання у стилі бароко» за п’єсою Ярослава Стельмаха у постановці режисера Андрія Романова. Це класична комедія перевдягання та гострих ситуацій. Як це вийде в наших акторів, глядач зможе побачити вже 15-16 червня, під завісу театрального сезону.

Лариса ХОМИЧ, «Версії»

Запис Кохатимемось у стилі бароко спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Неподалік фортеці розкинулося середньовічне шатрове містечко, де мешкали учасники фесту. На ристалищі відбувалися кінні бої та бугурти – піші бої лицарів із України, Росії, Білорусії, Молдови й Татарстану. Глядачі, окрім кінних турнірів, споглядали змагання лучників, відвідували історичну ярмарку, інтерактивні та дитячі майданчики.

Побут у шатровому містечку відповідав епосі. Жителі містечка користувалися виключно дерев’яним та глиняним посудом. Їжу варили в казанках, здебільшого мідних і латунних.

Участь у боях брало біля 350 учасників.

Змагання на ристалищі оцінювали професійні судді з Москви, одним з них був Володимир ТЄРЄХОВ, головний суддя змагань, який розповів, що існують спеціально розроблені правила, так само, як і в інших видах спорту, тобто є заборонені дії та дозволені. – Зазвичай бої для піхоти тривають дві хвилини, – продовжив суддя. – Для кінних бійців – формула «три сходки, три удари». Для бійців існують правила: При поєдинках на списах удар в щит оцінюється в одне очко, удар в корпус у два очка, якщо боєць наніс такий міцний удар і зламав спис – це три очка, а якщо вибив іншого із сідла – чотири. Піхоті – заборонено бити в пах, в стопи та колоти зброєю. У кавалерії заборонений удар у голову: за це виноситься попередження, при повторному випадку бійця знімають із боїв. Бійця одразу ж дискваліфікують за удар коня.

У кінному турнірі І місце зайняв клуб «Кавказьке братство» (Росія), друге – збірна України, і третє – збірна Московського регіону.

В усіх учасників були неймовірно красиві костюми. Та найбільше мене зачарував «шотландець» з Києва, який не хотів розкрити вартість свого вбрання. – На цьому фестивалі ми з побратимами вперше, нам тут дуже сподобалося, тому наступного року обов’язково приїдемо. Представляємо клуб «Союз шотландських кланів Альба». Це україно-російське об’єднання реконструкторів Шотландії XVII – XVIII століття.

Та по секрету шотландець сказав нам: Якщо костюм шити власноруч, то він коштуватиме 2 тис. грн., якщо замовляти у професіоналів, то 5 тис. і більше.

Оселилися ми в шатровому містечку, тому проблем із житлом немає. Хочу додати, що тут у вас дуже привітні люди та надзвичайно смачне пиво. Тут є все, що треба для життя.

Ярина, відвідувачка фестивалю з Києва:

Ми з друзями щороку приїжджаємо до Хотина й Кам’янця. Фестиваль чудовий, але тут три проблеми: погані дороги, недостатня кількість готелів і трибуни, яким бракувало накриття тому ми мало не спеклися. Передайте це організаторам та владі, може, зрозуміють.

Ціни квитків «кусалися»: на один день ціна становила 100 грн., на 4 дні – 250 грн., дітям день обходився у 50 грн., жителям Хотина, що мають прописку, – теж 50.

Ці музики приїхали на фестиваль аж із Москви, вони розважали відвідувачів своїм співом та середньовічною музикою.

Та не будемо про погане, бо подарував усім нам фест захопливу подорож у минуле, де всі охочі стріляли з лука та брали  участь в інтерактивних іграх.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора

Запис Середньовічний Хотин спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Ми вже домовилися про співпрацю з Вінницьким театром. Так, 7, 8 та 9 квітня вони приїдуть з гастролями до Чернівців, а наша трупа поїде до Вінниці. Влітку ж, на завершення театрального сезону, поїдемо на гастролі в Одесу.

Загалом, доходи театру від основної діяльності склали понад 1,5 млн. грн.

Окрім прем’єри, яка відбудеться найближчими вихідними – комедії «Інцидент» у постановці Людмили Скрипки за п’єсою Луїджі Лунарі, – у театрі ставитиме виставу «Панночка» за М. Гоглемрежисер Віталій Денисенко (відомий у Чернівцях за постановкою комедії «Шельменко-Денщик»).

– Нинішній рік ювілейний для Ольги Кобилянської, тож ми розпочинаємо роботу з Мирославом Гринишиним над новою постановкою «Землі». Прем’єра відбудеться в листопаді, – поділився планами Юрій Марчак.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Глядачів театру щороку більшає спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Норберт Гьотц вигадав і талановито втілив історію життя янголів на землі 

– Я вперше бачу на своїй виставі стільки людей, – дивувався перед початком вистави Норберт Гьотц, режисер, актор і світлотехнік, який приїхав до Чернівців з німецького міста Бамберг. Здивовані були і глядачі: декотрі – не очікували, що вистава озвучуватиметься німецькою мовою (організатори не надто акцентували на цьому увагу в рекламі та оголошеннях), більшість – майстерним синтезом зображення та звуку, які «видавав» людина-театр Норберт Гьотц.

Багатьом глядачам не вистачило місць, тому їм доводилося тиснутися у проходах

– Враження позитивні, – каже студент Богдан. – Не збила з пантелику навіть німецька мова, якої я не знаю – надто вже майстерними були інтонування та міміка режисера-актора, тому загальний зміст вистави легко вгадувався. Шкода лише, що до Чернівців, як виявилось, привезли не масштабну, «дорослу» виставу, а лише дитячу казку.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Німецький Театр тіней зібрав аншлаг спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цей фестиваль проводиться від 2006-го, Захід за своїм характером доволі демократичний, не має обмежень за видом чи жанром. Цього року, наприклад, поруч з традиційними, представлені й вистави малої сцени, лялькові театри і навіть театр на ходулях. Демократичність фесту і в наявності поряд із головним журі, до складу якого увійшли відомі театральні діячі, драматурги й мистецтвознавці, – журі альтернативного, складеного з молодих журналістів, фотографів і студентів місцевого коледжу преси й телебачення.

Саме альтернативне журі відзначило режисуру «Лавини». Приємно, що журналістська молодь визнала найкращою чоловічою роллю другого плану Старого чоловіка у виконанні заслуженого артиста України Богдана Братка і найкращою молодою актрисою –нашу Анну Моргунову. Але головні нагороди фестивалю дісталися все ж таки не нам.

Серед «дорослих» номінацій –«Найкращий акторський дует фестивалю» (Олексій Надкерничний з тією ж Анною Моргуновою).

Щоправда, «Лавині» дістався й спеціальний диплом фестивалю «За громадянську позицію, майстерність і творче натхнення».

Може, чернівецькому глядачеві варто ще раз переглянути «Лавину» і своє ставлення до неї?

Лариса ХОМИЧ, «Версії»

ха�( ��
0��h Федорук. І якщо на старті передвиборної кампанії позиції Федорука були найкращіми, то за останні два місяці його шанси суттєво знизилися і зараз соціологи фіксують найбільший рейтинг саме у Віталія Михайлішина.

– Якщо на старті Федорук мав переваги, то наразі він свої позиції здав,– наголосив К. Бондаренко. – У Михайлішина вони, натомість, зросли.

Помилкою Федорука вважаю те, що він зробив ставку на підтримку партійного бренду, а не громадськості. Нараз він сприймається як висуванець політичної сили, що значно знижує його рейтинги.

Експерт прокоментував також поведінку Миколи Федорука, який розкритикував  результати дослідження консорціуму «За чесні вибори», заснованого Центром соціальних і маркетингових досліджень SOCIS (м. Київ) Миколи Чурілова та Центром Євроатлантичної інтеграції та безпеки Чернівецького національного Університету ім. Юрія Федьковича, за якими Віталій Михайлішин випереджає Миколу Федорука на 6 відсотків. Він порівняв політиків, які ображаються на соціологів за свій низький рейтинг, із лисицею з відомої казки Езопа, яка не могла дотягнутися до винограду і тому сказала, що той зелений.

– Чурілов – це людина, яка має не тільки загальноукраїнський авторитет, вона має міжнародний авторитет. До речі, я не бачив дослідження Чурілова, не знаю, про що там йшлося, проте я знаю самого Чурілова – людину скрупульозну, більше того, людину, до якої дослухаються як в Україні, так і в Європі. Президентські вибори 1999 року були ним прогнозовані найбільш точно, вибори 2002 року були також ним прогнозовані найточніше. Тому я не маю підстав не довіряти Чурілову, як не маю підстав не довіряти скажімо Ользі Балакіревій, Ірині Бекешкіній, Олексію Антиповичу.

Бондаренко додав також, що Микола Федорук може програти на виборах, адже дещо самовпевнено ставиться до чернівчан. На думку експерта, Микола Федорук вирішив, що чернівчани йому винні і зобов’язані за нього голосувати, тому Микола Трохимович не проводить реальної передвиборчої кампанії. Бондаренко згадав, що саме таким принципом керувався екс-мер Києва Олександр Омельченко, який, як відомо, програв вибори.

– Він подумав, що Чернівці й так йому винні, тож повинні за нього проголосувати. Але є один дуже характерний момент, який спрацьовує на всіх виборчих кампаніях. Це сталося свого часу з Олександром Омельченком у Києві. Всі прогнозували, що в нього немає конкурентів і Омельченко буде мером. Тож він навіть не напружувався, він просто вважав, що кияни повинні за нього проголосувати, – а кияни не проголосували.

За словами експерта, доля Олександра Омельченка може спіткати й Миколу Федорука. При цьому Бондаренко додав, що феномен Федорука був характерний для 2010 року, а зараз епоха Федорука, яка тривала з 1994 року, можна казати, минула.

Запис «Лавина» дійшла до Чорного моря спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Представники дивізіонів готували  два номери : танець усієї команди і танець хореографів.

Усі конкурсанти з різних міст намагалися достукатися до сердець глядачів і не приховували сліз радості або відчаю після оцінок журі та оголошення результатів голосування.

Чернівецькі майдансери , яких, до речі, було помітно більше, ніж на першому ефірі, цього разу мали підтримку – так звану «фан-зону».

Танець хореографів мав назву «Єсенін», головних героїв – Айседору Дункан  і Сергія Єсеніна  – танцювали Тоня та Денис Христюки. Враження – неймовірне. Отримавши найвищий бал і лише схвальні коментарі, чернівчани не знаходили собі місця від радості.  Проте часу радіти особливо не було, бо на нас очікував другий виступ. Номер «Батьки» залишив зовсім інше враження. Він вийшов жвавим і веселим, хоча сюжет танцю був про те, що розлучення батьків – це проблема для дітей, які не хочуть, щоби сім`я розпадалася. Ми намагалися донести це до глядачів та членів журі, але, на жаль, не все вийшло.  Отримавши малу кількість балів від суддів, і  маленькі , і дорослі танцюристи були в розпачі.

Потішило, що наша наставниця, Руслана, підтримувала своє кохане місто Чернівці до кінця. Її палка підтримка, безперечно, додала нам сил. І от – фінал туру. На сцені – понад 900 людей на чолі з хореографами, об`єднані в чотири команди в напруженні  чекають оголошення результатів.

Харків і Севастополь з однаковою кількістю балів вийшли до наступного етапу. На межі «вильоту» опинилися Чернівці та Житомир. Незважаючи на суперництво, обидва міста підтримували один одного. Але, на жаль , хтось мав припинити боротьбу – правила шоу жорсткі. Першими покинули проект «новачки» з Житомира – вони отримали найменшу кількість балів від жюрі та телеглядачів.

Чернівці раділи успіху і дякували всім, хто вболівав та підтримував їх. Водночас ми зрозуміли, що далекі від ідеалу, вдосконалюватися слід щодня.

Які ще дива й сюрпризи явить телеглядачам «Інтера» проект «МАЙDАН’S»,  дізнаємося в наступних ефірах. Уже найближчої суботи, 1 вересня, ми побачимо танцювальне змагання команд Івано-Франківська, Дніпродзержинська , Чернігова та Миколаєва. А відтак, невдовзі слово знову буде за Чернівцями.

Наталія КУХТА, «майдансер», Чернівці -Київ – Чернівці 

Запис ДО ТРЕТЬОГО ЕФІРУ – ПРОЙШЛИ! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України має намір зобов’язати всі телерадіокомпанії, незалежно від форми власності, субтитрувати або перекладати свою продукцію на мову жестів. Відповідний документ повинен затвердити Кабмін. Відповідно до порядку, телерадіоорганізації «зобов’язані забезпечувати субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм». У разі технічних складнощів при здійсненні послуг перекладу на мову жестів телерадіокомпанії повинні повідомляти про це глядачеві за допомогою титрів і в цьому випадку використовувати субтитрування.

Вл. інф.

Запис Телебачення в Україні заговорить мовою жестів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Документальний фільм розповідає як змінився футбол і все, що його оточує, під впливом часу та грошей. У фільмі беруть участь авторитетні представники найбільших фанатських угруповань України – Динамо, Дніпра, Карпат та Шахтаря, футболісти і тренери київського Динамо, а також віце-президент федерації футболу України і представник міліції.

Предлагаю посмотреть онлайн фильмы тут.

Учасники фільму обговорюють проблеми, що хвилюють всіх: засилля легіонерів в українському футболі, проблеми натуралізації гравців, а також наслідки зростаючої комерціалізації футболу. Події на трибунах і поза ними, відданість своєму клубу, думки про наближення чемпіонату Євро-2012, ставлення до міліції та офіційних структур – всі ці теми висвітлені у фільмі тими, без кого ця гра неможлива. Глядачам надається можливість не тільки почути правду від першої особи, але й побачити рідкісні документальні кадри. Сучасний футбол – добро чи зло – ось основна лінія цієї стрічки.

Авангард чернівецького фан-руху

Запис Документальний фільм про футбол – у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.