Етикетки на упаковках продуктів мало хто читає, а даремно, адже там ви можете дізнатися багато важливої інформації про вміст, наприклад, підсилювачів смаку, емульгаторів, загусників, барвників та інших не надто корисних компонентів, пише «Народна правда».

Варто прислухатися до дієтологів, коли йдеться про емульгатори – добавки, завдяки яким можна з’єднати масло з водою – які в природі взагалі не змішуються. Завдяки емульгаторам можна домогтися однорідної консистенції соусів, морозива, йогуртів тощо.

Запальні процеси. Особливо шкідливі емульгатори для кишечнику. Якщо емульгатори справляються із змішуванням жиру й води у виробництві, чи гарантовані ми, що вони не впливатимуть так само на поверхні наших внутрішніх органів? Захисний слиз на поверхні шлунка й кишечнику вони точно знищують, провокуючи запалення. Як відомо, хронічний запальний процес в кишечнику може стати однією з причин раку.

Порушення обміну речовин. На тлі хронічного запалення кишечнику воно призводить до таких наслідків: *підвищення ризику діабету і серцево-судинних хвороб; *надлишкова маса тіла; *ожиріння печінки або жировий гепатоз; *гіпертонічна хвороба та атеросклероз.

Порада дієтологів: намагайтеся вживати тільки свіжі продукти і ті страви, які ви приготували самі, а все, що в принципі може містити емульгатори, бажано виключити зі свого меню.

Запис Емульгатори нас вбивають спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За інформацією Українського цeнтру оцінювання якості освіти, змін не передбачено хіба що в ЗНО з української мови та літератури, історії України, математики.

З географії, хімії, біології та фізики змінилася кількість завдань та максимально можлива кількість балів.   До прикладу, у роботі з біології буде не 50, а 48 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 80, а не 76.

Текст із географії складатиметься не з 58, а з 56 завдань. При цьому максимально можлива кількість балів становитиме не 92, а 94.

У роботах з хімії буде не 50, а 52 завдання трьох, а не чотирьох форм (уже не буде завдання на встановлення правильної послідовності). Максимально можлива кількість балів незмінна – 80.

Більше завдань буде і в тестовому зошиті з фізики – не 34, а 38. Якщо все написати правильно, то нарахують не 56, а 60 балів.  

У тестах з англійської, німецької, французької та іспанської мов – значно більше змін.

  – У роботах із іноземних мов передбачено частину, якої раніше не було, – розповідає Ольга Стрелюк, заступник директора Українського цeнтру оцінювання якості освіти. – Йдеться про аудіювання – “Розуміння мови на слух”.  

Тож робота вже складатиметься не з трьох, а з чотирьох частин: “Розуміння мови на слух (аудіювання)”, яка міститиме 16 завдань різних форм; “Читання” (22 завдання); “Використання мови” (20 завдань); “Письмо” (одне завдання відкритої форми).   Самих же завдань з іноземної мови буде вже не 43, як раніше, а 59.  

Першою частиною роботи буде саме аудіювання, на яке виділено півгодини. Тобто якщо раніше на виконання роботи відводили 120 хвилин, то наступного року тестування з іноземних мов триватиме 150 хвилин. Учасники ЗНО слухатимуть аудіозаписи і відповідатимуть на запитання, що стосуватимуться почутого. Буде декілька аудіозаписів тривалістю від 10 секунд до 3 хвилин. Зокрема, це може бути розмова у формі діалогу. До кожного прослуханого елементу розмови, який звучатиме двічі, будуть запитання. Й учасники тестування відповідатимуть на них.  

Максимально можлива кількість балів за тест з іноземної мови збільшиться. Раніше можна було набрати 56 балів, правильно виконавши всі завдання роботи. А вже наступного року – 72 бали.

Випускникам, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або на академічному рівні, не зараховуватимуть результатів виконання завдань від 33 до 48 включно (загалом 16 завдань) із частин “Читання” та “Використання мови”. А от випускникам, які вивчали іноземну мову на профільному рівні (мали більше годин на тиждень, відведених на іноземну мову), зараховуватимуть результат виконання всіх завдань. І саме результати виконання всіх завдань роботи будуть необхідними під час прийому до вищих навчальних закладів.

Результат виконання всіх завдань робіт з інших предметів, які обере абітурієнт, використовуватимуть під час вступу. А от як результат ДПА із деяких предметів зараховуватимуть лише частину роботи. Якщо йдеться про результати роботи з української мови та літератури, то результати виконання завдань із літератури як результат державної підсумкової атестації не зараховуватимуть. Для математики результат виконання завдань 1 – 28, 31, 32 буде зараховано як результат ДПА, для історії України – лише завдання, які стосуються ХХ століття.

Запис Стали відомі зміни у завданнях для ЗНО-2018 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У школах України об’єднають хімію, біологію, географію та фізику в один предмет, про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич

За її словами, передбачається, що у такий спосіб змінять програми для старших класів (після 9-го) у школах і класах гуманітарного спрямування. Спершу новацію запровадять у кількох школах як експеримент, а згодом введуть на постійній основі.  

 “Це можливо зробити у профільній старшій школі, коли діти обирають гуманітарний профіль і коли їм не вистачає часу на поглиблене вивчення цікавих для них предметів. Для цього частину предметів потрібно об’єднати”, — пояснила позицію міністерства пані Гриневич.  

Запис У школах України об’єднають хімію, біологію, географію та фізику в один предмет спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Минулого тижня в Стокгольмі та Осло відбулася церемонія вручення найпрестижнішої наукової нагороди, започаткованої винахідником динаміту Альфредом Нобелем. Хто ж цього року і за які заслуги виборов премію в розмірі 10 млн. шведських крон?

Фізика: Відкрито «частку Бога»

Хто? Пітер Хіггс (Велика Британія) і Франсуа Енглер (Бельгія)

За що? Відкриття бозону Хіггса або так званої «частки Бога»

В чому суть відкриття? В усьому просторі існує поле (так зване «поле Хіггса»), збудженням якого являється бозон. Завдяки цьому полю електрони та протони, що перебувають у хаотичному русі, сповільнюються і перетворюються на матерію, здобуваючи масу. «Бозони Хіггса можна порівняти з журналістами в кімнаті. Якщо через кімнату проходить хтось невідомий журналістам, він може пролетіти на швидкості світла і не матиме маси. Якщо ж спробує пройти відома особа, журналісти неодмінно зберуться навколо неї, таким чином вона сповільниться і придбає масу», – пояснюють своє відкриття науковці.

Яка користь? Відкриття бозону дозволяє вченим зрозуміти, як утворюється маса частинок, а значить – і більш великих тіл.

Медицина: «Розумні» молекули спілкуються

Хто? Ренді Шекман та Джеймс Ротман (США), Томас Зюдхов (Німеччина)

За що? Відкриття механізму регуляції міжклітинних взаємодій

В чому суть відкриття? Науковці виявили, чому транспортні молекули – везикули – точно «знають», куди й коли доставити ту чи іншу речовину, як усередині клітини, так і за її межами.

Яка користь? Порушення в цій «транспортній» системі призводять до багатьох хвороб, включаючи неврологічні, імунологічні й діабет. Глибоке розуміння природи цих захворювань дозволить більш ефективно лікувати їх у майбутньому.

Хімія:  Комп’ютер розрахує хімічну систему

Хто? Мартін Карплюс (Австрія, США), Майкл Левіт (Великобританія) та Ар’є Варшель (Ізраїль)

За що? Комп’ютерне моделювання хімічних систем

В чому суть відкриття? Вчені створили програми для вивчення і прогнозування хімічних процесів

Яка користь? Комп’ютерні моделі дають змогу, приміром, більш детально вивчати різноманітні хімічні процеси, включаючи фотосинтез і процес очищення випускних газів, оптимізувати ліки, створювати ефективніші сонячні батареї.

Економіка: Фінансові потрясіння можна передбачати

Хто? Роберт Шиллер, Ларс Пітер Хансен, Юджин Фама (США)

За що? Емпіричний аналіз цін на активи

В чому суть відкриття? Цей аналіз дозволяє передбачити, як будуть змінюватись ціни активів (акцій, нерухомості, капіталу) протягом певного періоду, наприклад, у найближчі 3-5 років.

Яка користь? Ціна активів впливає на стан економіки, і якщо знати, що буде з ними в майбутньому, можна передбачати фінансові потрясіння. Так, Роберт Шиллер саме завдяки власному методу емпіричного аналізу зміг передбачити світову фінансову кризу 2008 року.

Література: Канадійка – «Чехов у спідниці»

Хто? Еліс Мунро (Канада)

За що? Канадська письменниця входить в список найбільших сучасних прозаїків, критики часто порівнюють з Чеховим її. Нобелівський комітет визнав її «майстром сучасного короткого оповідання». Серед найвідоміших її творів – «Танець щасливих тіней» та «Відкриті секрети». Її героїні – прості провінційні жінки, в житті яких нічого не відбувається. Хіба що саме життя, окрім самого життя.

Премія миру

Хто? Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) – міжнародна організація, в яку входять 189 країн-учасниць.

За що? Активна боротьба за знищення хімічної зброї в Сирії. «Угоди та роботи ОЗХЗ визначили застосування хімічної зброї як табу в міжнародному праві. Останні події в Сирії, де знову було використано хімічну зброю, підкреслюють необхідність активізації зусиль навколо того, щоби покінчити з такою зброєю, – коментують представники Нобелівського комітету.

Українці серед нобеліантів

Серед Нобелівських лауреатів є й наші земляки. Щоправда – з іншим громадянством.

Ілля МЕЧНИКОВ: медицина

Видатний мікробіолог народився 1845 року в Харківській губернії. Нобелівський комітет 1908 року вручив йому разом з Паулем Ерліхом премію за дослідження несприйнятливості до інфекційних хвороб.

Зельман ВАКСМАН: медицина

Народився 1888 року в м.Прилуки на Чернігівщині. У 1952 році Ваксман отримав Нобелівську премію «за відкриття стрептоміцину – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу». Нагороджений як представник США, куди 1911 року емігрував після смерті матері.

Шмуель Йозеф АГНОН, література

Народився 1888 року в м. Бучач на Тернопільщині. До виїзду 1907 року до Палестини опублікував на західноукраїнських землях близько 70 творів. Нобелівську премію в галузі літератури йому присудили за «глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу».

Саймон КУЗНЕЦЬ: економіка

Народився 1901 року в Харкові, де жив до 1921 року. Закінчив Колумбійський університет, був обраний почесним доктором кількох університетів. Нагороджений у 1971 році як представник США за «емпірично обгрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого розуміння економічної та соціальної структури і процесу розвитку в цілому»

Роальд Гофман (Сафран): хімія

Ще один Нобелівський лауреат народився 1937 року в містечку Золочеві на Львівщині. В 1944 році мати з сином емігрувала до Польщі, а в 1949 р. – до США, де юнак закінчив медичний факультет Колумбійського університету. Нобелівську премію отримав 1981 року за теорію протікання хімічних реакцій, яка відкрила можливості для планування хімічних експериментів.

Георгій Шарпак: фізика

Дитинство майбутнього фізика пройшло на Рівненщині. Коли Георгію виповнилося вісім років, з родиною емігрував до Франції. Найвищу наукову премію в області фізики отримав 1992 року за «створення пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному прискорювачі».

Чому математики не отримують Нобелівську премію?

У галузі математики Нобелівську премію не присуджують: така остання воля її засновника. Чим же так не догодили математики відомому винахіднику динаміту, що він аж викреслив «царицю наук» зі свого заповіту? У істориків на це питання існує дві версії.

Версія перша. Видатний шведський математик Міттаг-Лефлер настирливо випрошував пожертвування на стокгольмський університет, в той же час спокусивши дружину Нобеля. Дізнавшись про це, засновник премії вирішив таким чином помститися кривднику.

Версія друга.  Кохана жінка Нобеля, Анна Дезрі, кинула його і вийшла заміж за сина багатого дипломата Франца Лемаржа, який мріяв стати математиком.

Хоча як все відбувалося насправді, ніхто достеменно не знає. За словами директора виконавчого комітету Нобелівського фонду, в архівах про це немає жодної згадки. Скоріш за все, математика просто не входила в сферу інтересів Нобеля, і він заповідав гроші на премії в близьких йому сферах.

Лауреати Шнобелівської премії 2013: Лукашенко, блудні жуки та рятівники від «епідемії ампутації пенісів» в Таїланді

У США вже у 23-тє вручали так звані Шнобелівські премії. Це майже як Нобель, тільки навпаки: Приз в розмірі 10 трильйонів зімбабвійських доларів однією купюрою отримують автори найбільш абсурдних, незвичних і абсолютно непотрібних наукових відкриттів. Цього року Шнобеля вручали в 10-ти номінаціях.

В галузі медицини нагороду отримали японські науковці за дослідження впливу оперної музики на мишей, які перенесли трансплантацію серця.

В номінації «Психологія» перемогли вчені з Франції, Нідерландів та Польщі, які дійшли висновку, що ті, хто вважає себе п’яним, набуваються при цьому впевненості у власній привабливості.

Команда вчених-біологів з Швеції, Німеччини, Австралії та ПАР довели, що жуки-гнойовики знаходять дорогу додому, не за окремими зірками, а за усім Чумацьким шляхом.

Американець Густано Піццо був нагороджений (посмертно) Шнобелівською премією для інженерів та винахідників за розробку системи ловлення загарбників літаків.  Ця система викидає терориста через спеціальні двері-пастку, за якою він упаковується і викидається з парашутом через люк. За цей час викликана автоматичним радіосигналом поліція повинна прибути до місця спуску злочинця на землю.

Премію з фізики здобули італійські вчені, які довели, що деякі люди можуть бігати по воді. Звісно, якщо вони перебувають на Місяці.

Американці Брайан Крендал та Пітер Штал вибороли нагороду за дослідження процесу перетравлення землерийок. Відважні вчені спочатку ковтали мертвих тваринок, а потім досліджували те, що… було на виході: які частки перетравив організм, а які – ні.

Група шотландських вчених довела, що чим довше лежить корова, тим більша ймовірність, що вона встане. А коли корова вже встала, то дуже важко передбачити, коли вона знову ляже.

В області охорони здоров’я перемогли тайські медики, які розробили методи боротьби з «епідемією ампутації пенісів» у Таїланді. Справа в тому, що тайські дружини настільки суворі, що коли чоловік пішов наліво, вони відрізають йому… Так-так, те, про що ви подумали, й відрізають! І викидають у вікно. А там бігають качки, які легко можуть «те саме» проковтнути. Тому вчені розробили методику, як повертати чоловікам їхню «гідність». Головне, щоб її не встигла з’їсти качка.

І наостанок головна нагорода – премія миру. Її отримав головний Батька Білорусі Олександр Лукашенко за заборону публічних аплодисментів. Абсурдний інцидент стався на мітингу в липні 2011 року, коли люди на знак протесту проти політики влади почали плескали в долоні. Близько сотні осіб було оштрафовано на великі суми і засуджено до 15 діб позбавлення волі. Серед обвинувачуваних був і безробітний, якого оштрафували на 200 доларів, «не помітивши», що він інвалід з однією рукою.

Ет, ніби серйозні люди, а такими дурницями займаються! Хоча, як-то кажуть, чим би дитя не тішилося… а нам веселіше.

Сторінку підготував Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Отримай Нобеля! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Студенти, звичайно, погоджуються, що централізоване водопостачання – одне з благ городян. Але вони одразу наголошують, що це благо має бути економічно доступним і водночас безпечним з санітарно-гігієнічної точки зору. 

А що ж «незадовільного» було й поки що є в системі водопостачання Чернівців? Без перебільшення, у нас є «монстр», ім’я якому «Дністровський водозабір». Його будували ще у радянські часи з метою забезпечення водою нових промислових об’єктів, з підприємствами військово-промислового комплексу, головними водокористувачами на той час, включно, і зростаючого міського населення. Сьогодні такі об’єкти, як, скажімо, «Кварц» і «Гравітон», не функціонують. Зрештою, як і інші промислові підприємства. Тож виникає питання: чи потрібен нам  дністровський водозабір? На сьогодні є багато аргументів, щоби сказати категоричне «ні!».

Насамперед, через неекономічність: він розташований за 45 км від міста й «з’їдає» дуже багато електроенергії на перегін, що відбивається на вартості води.

Небезпека №1

Та чи не головне, що дністровська вода, перш ніж надійде до наших помешкань, має проходити складну технологічну підготовку: прояснення, знебарвлення та знезараження. І те, що застосовуються недешеві реагенти, не є основним. Питання в тому, чи стає вода від цього безпечною, хоча й відповідає державному стандарту на питну воду. Адже цей стандарт  прийнятий ще у 80-ті роки минулого століття. А за цей час людство дізналося багато чого нового про воду. Зокрема, про небезпеки хлорування.

Технологи Водоканалу скажуть, що це найдешевший і водночас помітно ефективний спосіб знезараження води. Але хлорування жодним чином не належить до безпечних способів її обробки, б призводить до появи у питній воді нових шкідливих речовин, які мають канцерогенний, гепатоксичний і навіть ембріонотоксичний вплив на людський організм. Так, їх концентрації незначні, але не забуваймо про їхню здатність акумулюватися і про все далі слабкіші організми наших городян. Окрім того, користування хлорованою водою спричиняє алергійні прояви.

Пригадую, давала якось інтерв’ю кореспондентці однієї з чернівецьких газет  і стосовно хлорування питної води розповіла їй приблизно таке ж.  Журналістку ж настільки вразила ця інформація, що у газеті з’явилася розмова зі мною під заголовком «П’ємо отруту замість води з-під крану». Тоді це мене дуже засмутило.  Але тепер думаю: може, газетярка тоді мала-таки рацію?

 Небезпека №2

Але це ще не все Воду з поверхневих джерел коагулюють, щоби вилучити зважені частинки. Вони для нас невидимі, але збирають на собі багато компонентів, серед яких є й небезпечні. Фахівці скажуть, що для коагулювання води використовують, насамперед, глину. Тобто, нічого страшного нібито не відбувається. Але не забуваймо, що при цьому у воді змінюються й усі рівноважні процеси та з’являються нові йони, в тому числі йони алюмінію. Тож чи можна таку воду вважати безпечною? Від закордонних фахівців я не раз чула, що дбайливий господар не дозволить помити такою водою навіть своє авто, аби не пошкодити захисний шар фарби. А ми таку воду п’ємо? І нам не шкода своїх нутрощів? Коли йдеться про ентралізоване опалення, то ми розуміємо, що про труби треба дбати і робимо спеціальну водопідготовку. А наші судини не треба берегти ?

Небезпека №3

Усі знають про чудодійну силу водохресної води. Її сила – у структурованості, тобто, у взаєморозташуванні кожної молекули води відносно інших. Але у процесі водопідготовки про збереження природної структурованості води не може бути й мови.

Є ще один недолік технології, за якою дністровська вода готується для чернівчан. Це, так би мовити, класична технологія підготовки води питної якості з поверхневих джерел. Однак, вона розроблялася ще у першій половині ХХ століття, коли не було такого потужного антропопресингу на водні об’єкти, як сьогодні. На жаль, вилучення з природної води багатьох новітніх забруднювачів класична технологія водопідготовки не передбачає. Як наслідок, вони легко проходять через піщане завантаження фільтрів на станції водопідготовки «Вікно». 

Отож, «ні» і ще раз «ні» – дністровському водозабору. До речі, такий вирок виносять не тільки мої студенти. Не так вже й складно знайти у засобах масової інформації результати обстеження системи водопостачання м. Чернівці, проведену наприкінці ХХ ст. австрійськими фахівцями. Вони були так само категоричні у висновках стосовно дністровського водозабору.

А що ж тоді взяти на заміну? Чи є в Чернівців хоч якась альтернатива? На щастя, так! Про це – у наступному числі «Версій».

Алла ЧОБАН, викладач хімічного факультету ЧНУ 

Запис Чи можна вважати питною воду, яку п’ють чернівчани? спершу з'явиться на Медіа-Версії.