За 2018 рік люди залишили в магазинах 2,4 трлн грн. Більше третини цих грошей пішло на їжу та безалкогольні напої – 40,9% сімейних бюджетів або 994 млрд грн у фактичних цінах, повідомляє Державна служба статистики. Для порівняння, продуктова частка 2017 році склала 41,3% (817 млрд грн), пише ubr.

Зазначається натомість збільшення витрат на інші обов’язкові витрати. Приміром, на комуналку 2018-го люди витратили 11,6% бюджету проти 10,8% роком раніше.

Зменшилась частка транспорту в структурі витрат домогосподарств: від 10,9% до 10,6%. Хоча в абсолютних цифрах витрати зросли і тут на 44 млрд грн.

Не шкодують грошей люди на шкідливі звички. Стаття «алкогольні напої й тютюн» залишила в минулому році в сімейному бюджеті дірку в 7,4% – рівно стільки ж українці виділяли на цю статтю роком раніше. Щоправда, збільшені акцизи вплинули на вартість придбаних товарів – вона збільшилася на 33 млрд грн.

agronews.ua

Запис Українці стали витрачати менше грошей на їжу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Хліб пшеничний із борошна першого ґатунку подорожчав на 2%, всі інші сорти хлібу додали по 1%. Асоціація постачальників торгівельних мереж прогнозували, що хліб з вересня по грудень подорожчає на 10%. Це справджується, оскільки Держстат за вересень показав 3% зростання, а моніторинг асоціації – від 1 до 2% за жовтень. Тобто маємо менше 5% за половину шляху”, – написав у Facebookдиректор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

Українці активно купують крупи через порівняно низьку ціну. Тому їхня вартість постійно зростає.

“У жовтні на 6% подорожчало пшоно. Пшеничне борошно додало 4%, манка та яйця – 3%, ячмінна крупа і макарони – 2%, рис – 1%. Не змінилась у ціні соняшникова олія. Гречка та цукор подешевшали на 5% і 1% відповідно”, – каже експерт.

Додали у ціні по 2% молоко і сири. На 1% подорожчало вершкове масло і сметана.

“Цьогоріч у жовтні філе курятини зросло в ціні на 5%, курка в тушці – на 3%. Яловичина, варені ковбаси та риба подорожчали на 1%. Вартість сала за місяць не змінилась, а свинина навіть подешевшала на 2%”, – наголосив Олексій Дорошенко.

Серед овочів найбільше подорожчали цибуля, картопля, капуста, буряк, морква. Ціни зросли на 9-6%.

Запис У жовтні найбільше подорожчали хліб, крупи, молочка, м’ясо та риба спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Професор Гарварда й директор Інституту профілактики та епідеміології онкозахворювань Фрайбурзького університету Карін Міхелс розповіла про шкідливість споживання в їжу кокосової олії, яка, за її словами, є «чистою отрутою». Пані професорка назвала кокосову олію одним з найгірших продуктів. Олія, яку отримають із м’якоті кокосових горіхів, містить понад 80% насичених жирів (удвічі більше, ніж свиняче сало). Її споживання у їжу підвищує вміст в організмі так званого «поганого холестерину», що збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань – інфарктів, інсультів та закупорювання судин. Для судин цей продукт вельми небезпечний, стверджує Міхелс.

Зазвичай кокосова олія використовується у косметології та при виготовленні мила. Останнім часом цей продукт став надзвичайно поширеним. Його споживають в їжу… для покращення травлення й регулювання метаболізму. Хоча переконливих доказів та досліджень про його користь для організму немає. 

Запис «Чиста отрута»: Кокосова олія – один з найгірших для здоров’я харчів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні найдорожчий соціальний кошик продають у Києві – 1275 грн. Найдешевший за 1057 грн можна зібрати у Тернопільській обл. Різниця у вартості трохи більше 20%. Водночас різниця між середніми зарплатами у цих регіонах становить 80%.

“Вартість соціальних продуктів моніторить Держстат. Таких продуктів 31. Це пшеничний хліб з борошна вищого та першого ґатунку, житній хліб, батон, рис, манка, гречка, ячмінна крупа, пшоно, макарони, пшеничне борошно, цукор, соняшникова олія, яйця, яловичина, свинина, сало, куряче філе і тушка, варена ковбаса, морожена риба, молоко, сметана, кисломолочний сир, вершкове масло, яблука, капуста, цибуля, буряк, картопля і морква. Ці продукти найдорожче продають у Києві, Київській, Закарпатській, Херсонській та Чернівецькій областях. Ціни коливаються від 1275 до 1157 гривень за кошик таких продуктів”, – написав у Facebook директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

Найдешевше продукти коштують у Тернопільській обл – 1057 грн за соціальний кошик. Дорожче, 1089 грн доведеться заплатити у Рівненській обл. У Житомирській обл соціальний кошик коштує 1091 грн, Вінницькій – 1098 грн і Дніпропетровській – 1105 грн.

“За даними Держстату, у вересні 2018 року за місяць подорожчали 75% соціального асортименту продуктів. Найбільше подорожчало в гривні куряче філе – на 8,3 гривні. Кілограм у середньому коштує 103,3 гривні. Свинина стала дорожчою на 3,2 гривні. Продають по 117,9 гривень за кілограм. Яйця додали 3 гривні. У середньому десяток по Україні коштує 24,3 гривні. Подешевшали у вересні цибуля, морква, капуста, картопля, яблука та гречка”, – наголошує Дорошенко.

Запис Буковина утримує сумне лідерство за цінами на соціальні продукти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Недорогу їжу купують зазвичай, намагаючись заощадити, але експерти наголосили, що наслідки вживання таких продуктів можуть бути сумними.

Експерти ВООЗ назвали недорогі, але при цьому дуже небезпечні у своєму впливі на здоров’я продукти.

Список найнебезпечніших продуктів харчування з категорії дешевих очолили ковбаси і сосиски, повідомляє MedikForum. Невисока вартість цих виробів – правильний знак того, що в продукті міститься мінімум м’яса. При цьому в дешевій ковбасі та сосисках багато потенційно канцерогенних субстанцій, регулярне потрапляння яких в організм загрожує розвитком онкологічних захворювань.

Друге місце посіли дешеві напівфабрикати. Найбільш небезпечними інгредієнтами, присутніми в їхньому складі, є фосфати і трансжири. Надлишковий вміст фосфатів в організмі неминуче призводить до зміщення балансу фосфору і кальцію, послаблює кістки, згубно діє на нервову систему, а також різко підвищує ризик інфаркту. З підвищеною ймовірністю судинних патологій пов’язане і вживання трансжирів.

Також, зазначили фахівці, не може бути дешевим твердий сир – його невисока ціна сигналить про додавання маргарину, вживання якого загрожує порушеннями в роботі серцево-судинної системи.

Дуже небезпечні і недорогі солодощі, випічка: в цих продуктах майже завжди міститься величезна кількість різних добавок, починаючи від барвників і підсилювачів смаку до трансжирів і дешевих олій, які різко погіршують стан судин.

Опинилися в п’ятірці цих продуктів харчування і недорогі рибні консерви. За словами експертів ВООЗ, в такій рибі можуть бути присутні важкі метали, які потрапляють в продукт через окислення металевої тари. Важкі метали можуть провокувати розвиток онкологічних захворювань.

Запис Дешеві продукти небезпечні для здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гострі кишкові інфекції – серед найпоширеніших інфекційних захворювань, що загрожують серйозними ускладненнями, особливо в дітей. Збудники їх потрапляють до організму людини із зараженою їжею чи водою, через брудні руки і предмети побуту  й під час купання у забруднених водоймах. Найбільша небезпека таїться в сирому м’ясі, яйцях, непастеризованому молоці, морепродуктах, немитих фруктах та овочах.

Захворювання починається зі слабості, підвищення температури, болю в животі, блювоти, діареї. За перших симптомів звертайтеся до лікаря.

Щоби вберегти себе, вживайте лише продукти, у якості яких ви впевнені, дотримуйтеся правил безпечної їжі, купайтеся у безпечній воді – у чистих водоймах і відпочивайте лише на офіційно відкритих для відпочинку пляжах і рекреаційних зонах.

5 кроків до безпечної  їжі

 Дотримуйтеся чистоти: *мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу;*мийте руки після відвідування туалету; *мийте та дезинфікуйте всі поверхні й кухонне приладдя; *захищайте кухню й продукти від комах, гризунів та інших тварин.

Відокремлюйте сиру їжу від готової: *сире м’ясо, птицю і морепродукти зберігайте окремо від інших харчів; *для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками; *зберігайте продукти в закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими й готовими.

Уважно готуйте їжу: *ретельно прожарюйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і морепродукти; *доводьте страви до кипіння, щоби переконатися, що вони готувалися щонайменше при 70°С; *сік м’яса чи птиці при приготуванні має бути прозорим, а не рожевим; обережно підігрівайте приготовану їжу.

Зберігайте їжу при безпечній температурі: не залишайте приготовану їжу при кімнатній температурі більш ніж на 2 години; *зберігайте приготовані страви гарячими (60°С) аж до подачі до столу; *не зберігайте їжу надто довго навіть у холодильнику; *не розморожуйте продукти при кімнатній температурі.

Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти: *використовуйте чисту або очищену воду;* обирайте свіжі та незіпсовані продукти; *ретельно мийте овочі і фрукти, особливо, якщо вживатимете їх сирими; *не вживайте харчів, у яких закінчився термін придатності.

Віруси чи бактерії можуть потрапити в продукти харчування на будь-якій стадії шляху від виробництва до столу, тож кожний учасник процесу, від виробника до споживача, має усвідомлювати свою роль у запобіганні зараженню їжі.

Юрій ПАДУРАРУ, завідувач Відділу епідеміологічного нагляду  та профілактики Чернівецького обласного лабораторного центру МОЗ                                                          

Запис Як уберегтися від кишкових інфекцій та харчових отруєнь у спеку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Експерти радять брати з собою в дорогу не надто багато продуктів, а більше налягати на воду. Однак існує невеликий перелік харчів, які мають відносно довгий термін придатності і не потребують зберігання в міні-холодильнику.

Твердий сир – цей продукт смачний, калорійний і зберігає свою форму при помірних температурах. Тримайте його у фользі чи в пергаменті – так він довше не розплавиться і не пересохне.

Вода – обов’язковий елемент вашого пайку, – візьміть щонайменше 1,5-2 л води, щоб запобігти обезводненню та набряклості тіла.

Запис Чим харчуватися в дорозі до моря спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні незабаром подешевшають деякі популярні продукти через сезонний фактор. Однак м’ясо, сир і сало продовжать дорожчати.

“Хоча ціни вже значно зросли, це не межа. Прогнозується подорожчання кормів і збільшення виробничих витрат. Тому влітку варто чекати зростання ціни на свинину і сало на 5-10% – 5-10 гривень. Водночас на початку літа трохи, на 1-2 гривні, може здешевшати літр молока. Адже надої у цьому сезоні ростуть”, – каже аналітик Української аграрної конфедерації Неля Онищенко, пише “Сегодня“.

За словами директора асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, влітку картопля не дорожчатиме через хороший врожай. Ціни на помідори та огірки знизяться в два-три рази, коли почнеться врожай у домогосподарствах. На капусту і цибулю – на 10-15%.

“Подорожчає куряче філе. Зараз кілограм продукту зростає на 1-1,5 гривні на місяць. Тому влітку зростання цін буде в рамках інфляції – на 3 гривні за сезон. На 1-1,5 гривні на місяць подорожчає твердий сир. Десяток яєць подешевшає на 50-70 копійок “, – каже Дорошенко.

Крім того, за літо на 1-1,5 грн за кг подорожчає хліб. Олія у червні-липні додасть в ціні по 2-4%.

Запис Жарке літо: тане усе, окрім цін на продукти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про такі результати дослідження, проведеного у 92 країнах світу Міністерством сільського господарства США, на своїй сторінці у Facebook повідомив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, депутат Київради Олексій Дорошенко.

Так, 2016-го українці витратили на їжу 38% доходів, а 8,% заробленого – на алкоголь і сигарети.

Якщо скласти разом витрати на харчування, сигарети й алкоголь (46,1%), наша країна навіть увійде до ТОП-5 країн світу з найвищими витратами, зазначає Дорошенко.

За його словами, менш за всіх на харчі й шкідливі звички витрачають громадяни США. У Європі менше за всіх – британці. А більш за всіх – 59,9% – витрачають громадяни Нігерії.  

У Єгипті, куди багато українців їздить відпочивати, 36,7% доходів витрачається на їжу й 4,5% – на тютюн.

Мало того, зазначає Дорошенко, рік від року витрати по країнах суттєво не змінюються. Це означає, що навіть за суттєвого покращення наших фінансів, наші витрати у відсотках не зменшаться, бо ми просто купуватимемо більш якісне.

Запис Українці витрачають на їжу мало не більш за всіх у світі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Але ж українські харчі не гірші, а кращі, тож ми могли б продавати продукти власного виробництва», – каже наш експерт з питань економіки, підприємець і меценат , чиє благодійне дітище, Фонд «Подаруй дитині життя», який опікується онкохворими дітками, нещодавно перетнув лінію в 11 років свого існування. Франц ФЕДОРОВИЧ шкодує, що на 27-році Незалежності мешканці країни з найкращими чорноземами, з яких можна було б годувати цілу Європу, все частіше звертаються до споживання закордонних харчів – з тієї ж-таки Європи,  стаючи поступово сировинним придатком ЄС. Тоді як відповідна політика держави, на глибоке переконання голови Асоціації виробників Буковини  п.Федоровича,  могла б перетворити Україну на законодавця моди у галузі харчування.   

  За СРСР усе було просто: хліб 14-16 коп за кілограмовий буханець, найдорожчий білий – 26 копійок, батон – 28 копійок. Тістечко – 22 копійки на всьому радянському просторі, морозиво від 7 (фруктове) до 30 коп (пломбір-сандвіч у вафлях). Ми знали, скільки отримували «на руки» після відрахування податків, але ми поняття не мали, скільки коштувала наша праця насправді. Невдоволені або кидалися у ліві заробітки (тоді це називалося спекулянти й цеховики), бажаючи своїм ворогам «жити на одну зарплату», або… емігрували, якщо випадав такий шанс. Закордонні напої-наїдки потрапляли здебільшого з країн так званого СЕВ (хтось пам’ятає ще зміст цієї абревіатури?) та й потрапляли до споживача через закриті розподільники для начальства, через «замовлення» ( для ветеранів та ще деяких категорій) або через мережу магазинів «Берізка»-«Каштан», якщо мали туди якийсь доступ. 

Риба, фрукти й тютюн:  що маємо з Європи

Здається, вкупі з безвізом, українці отримали постачання європейськими харчами. За ствердженням експертів з Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», починаючи приблизно з минулого року країни ЄС стали головними постачальниками аграрної продукції до України. Цифри вражають. 2017-го до України завезено аграрної продукції мало не на 5 мільярдів доларів, понад половина з них (48,9%) – із ЄС (це +17% до 2016-го), переважно з Польщі, Німеччини та Туреччини. Значно менше надійшло з Азії.

Приблизно десяту частину від вартості завезеного – $ 477 млн – становлять цитрусові, банани та горіхи. На другому місці – імпортні риба й ракоподібні – на  $ 455 млн.  Зростає закупівля мороженої риби.  

Тютюнові вироби – також серед лідерів імпорту: їх було завезено до України на $ 403 млн. І зауважимо зворотний напрямок: понад 4 млн пачок сигарет затримали на кордоні при спробі вивезення з України контрабандою!

Ковбасу та ковбасні вироби Україна імпортує лише з європейських країн, майже половина – з Іспанії. Консервована шинка, маслини й оливкова олія, екзотичні сири – усі ці смаколики ми отримуємо з ЄС, та не за просто так…

промовистий факт

Протягом останнього часу Україна втричі більше імпортує свинини, ніж відправляє на експорт. Про це свідчать дані Ради з питань експорту продовольства  UFEB.

 Харчі до Європи таки посилаємо

Але й експорт аграрної продукції з України торік збільшився на 27% – до $ 4,44 млрд. І процес нашого сировинного «входження в Європу» прискорюється: вже за І квартал  нинішнього року експорт товарів до ЄС зріс ще на 27,4%, – до $5,1 млрд доларів, як офіційно повідомили в Мінекономрозвитку. З огляду на це ЄС став найбільшим торговельним партнером.

Зрозуміло, що до експорту харчів у Європу долучається все більше вітчизняних бізнесменів. Так, у першому кварталі поставки товарів до Євросоюзу здійснювали 8264 компанії, що на 526 компаній (+6%) більше, ніж у І кварталі минулого року.

Найбільше цікавлять Європу наші зернові та зернобобові культури: від початку року Україна експортувала їх понад 35 млн т. Утім, цього року Україна може відбити в Австралії борошномельний ринок Азії, бо в Австралії – неврожай, а наша чорноморська пшениця азійців влаштовує і за якістю, і за ціною. Прикметно, що Азія нарощує середній клас, а він, як івідомо, все частіше відмовляється від рису та перходить на локшину, піцу і торти, головною сировиною для яких є пшеничне борошно

 Баланс – у бік нелегального товару

Колись казали, що всі закордонні товари робляться в Одесі на Малій Арнаутській. І це той жарт, у якому лише частка жарту. Може, найбільш прикрі в цьому товарному колообігові дві речі: поставки нелегальні і, таким чином, повна незахищеність українського споживача від товару неякісного чи просто підробок «під фірму».

За приклад візьмемо такий широковживаний товар, як пиво. Експерти ринку стверджують, що більше половини пива на українському ринку є нелегальним. Про це у ЗМІ заявив Денис Хренов, нинішній керівник «САН Інбев Україна». Під цією назвою тепер виступає відома українська компанія «Рогань», яка стала дочірнім підприємством великого європейського концерну.

У цілому ж виробництво «білої» пивної продукції поступово але невпинно скорочується. Названа компанія торік скоротила виробництво на 4 %, порівняно з 2016-м. Та, разом з цим, сьогодні середньостатистичний українець випиває за рік 42 літри пива, що, утричі менше, скажімо, ніж у Чехії. Тобто, крім відсутності гарантії якості, країна втрачає на податках і акцизах. Що вже казати про імідж і кримінальність цієї ніши: нелегальний алкоголь – це щось аж дуже нагадує Америку часів «сухого закону».

Попри знамениту вказівку Бісмарка, ніхто, здається, не хоче вчитися на чужому досвіді: у комерційному егоїзмі наш бізнес спотикається все на тих же граблях, повз які Європа вже пройшла…

 Буковина у лідерах. З продажу неякісних товарів

Мабуть, нікого не здивує фінальний акорд нашої бесіди: понад 16% перевірених (підкреслюю, лише перевірених, скільки загалом – ніхто не уточнює) товарів та послуг в Україні є неякісними. Торік органи Держпродспоживслужби перевірили товари та послуги загальною вартістю 55 млн грн, серед них виявлено неякісних на 9 млн грн (16,4%). Про це на всеукраїнському форумі із бадьорою тріадою в назві – «Захищений Споживач – Конкурентоспроможний Бізнес – Європейський вибір України» – повідомив головний захисник прав споживачів від Держпродспоживслужби Олег Кобельков. Загалом, як уточнив Кобельков, торік Держпродспоживслужба здійснила 4,8 тисяч перевірок бізнесу – і у 40% випадків були виявлені порушення. І дивуватися не доводиться після майже 10 років повного штилю у перевірках товарів на українському ринку. Буковина в цьому антирейтингу опинилася на 3 місці серед найгірших із 80% порушників серед перевірених. Найбільше у Сумській області – 97%, Рівненській – 92%, Чернівецькій – 80%. І наостанок: аж дуже «надихає» співвідношення накладених санкцій порушникам і сплачених реально сум: із застосованих  4 млн 293,6 тис. грн адміністративно-господарські санкцій сплачено 684,4 тис. грн.

Та можливості в України просто величезні

Ми можемо спокійно себе забезпечувати. Але для цього потрібна підтримка держави, якої на жаль, немає. Що, приміром, відбувається нині? Схема дуже проста: Європа скуповує українську органічну продукцію, фасує і продає як свою під своїми відомими брендами. Бо як відомо, європейські фермери бояться українських виробників органічної продукції. Чому? Бо наші землі в поєднанні з доволі сонячним кліматом та працелюбством фермерів дають смачний органічний продукт, який, до слова, поступово завойовує полички супермаркетів. А, крім усього, така продукція для експорту в Європу не квотується. Тому органічний продукт – це саме те, за що європейський споживач готовий платити.

Натомість ось що розповіла Олена Березовська, голова громадської спілки «Органічна Україна» в ефірі AgroFM. Зазвичай в ЄС експортується сировина, інколи перероблена продукція, як от пластівці, пшоно. І там вони фасуються під європейські торгові марки, починаючи з Польщі й закінчуючи Англією. Місцевий споживач охоче купує таку продукцію, бо переконаний – підтримує місцевого виробника.

Ситуація може змінитися, якщо буде прийнятий новий закон, який підніме довіру  європейців до нашої органіки. Цей закон уже прийняли у ВР у першому читанні.

І подібну ситуацію спостерігаємо у багатьох галузях сільського господарства. Тож справа за політичною волею влади. А саме її, як бачимо, нашим очільникам держави бракує. Адже наші українські сільгоспвиробники вже давно чекають на державну підтримку – таку, яку мають їхні колеги в Румунії, Болгарії. Більше того, як на мене, їдальні бюджетних установ – лікарень, дитячих садків, шкіл, гімназій тощо давно мають готувати харчі з продуктів власне українського  виробництва. Та й система тендерів, тобто вибору тих, то готує найдешевше, себе не виправдовує. Бо це ж аксіома: той, хто заощаджує на дітях, отримає хвору націю!      

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: «Продукти з Європи» – нові вивіски на чернівецьких магазинах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні найфальсифікованішою продукцією є вершкове масло. Виробники часто замінюють тваринні жири рослинними.

“Ми завжди радимо звертати увагу на найменування продукту, його склад. Тобто, якщо ви бачите, що на лицьовій етикетці великими буквами написано: “Селянське 72,5%”, але немає слів “вершкове масло”, не полінуйтеся перевернути і подивитися, що написано дрібними літерами. Переконайтеся, що це не був маргарин або спред”, – каже експерт Центру незалежних споживчих експертиз “Тест” Ніна Кільдій, пише “Сегодня”.

Молоко підробити складно. Водночас згущене молоко часто містить пальмову олію.

Частково фальсифікують ковбасу, особливо варену. Замість м’яса додають соєвий білок.

Кетчупи містять недостатньо концентровану пасту, барвники й консерванти. А не свіжі томати, як зображено на етикетці. Крім того, в майонезі може не виявитися яєць.

“Є поняття “майонезний соус”. Він може бути низької жирності та зовсім без яєць. А є поняття “майонез”. Там обов’язково мають бути яйця”, – каже експерт.

Також підробляють оцет. Його розбавляють водою.

Під виглядом морозива виробники часто продають десерт сумнівної якості.

Запис Які продукти найчастіше підробляють в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На початку весни в нашому організмі обов’язково відбувається переналаштування, навіть настрій змінюється. Так і хочеться позбутися кількох зайвих кілограмів, але нестача вітамінів забирає останні сили… Завдання на березень – грамотно перетнути міжсезонну межу, протистояти новому витку вірусів і підживити себе вітамінами. І ми навіть знаємо, що нам допоможе.

Цибуля-порей: не має запаху й чим більше зберігається, тим корисніша

Один з найцінніших продуктів, уславлений ще у стародавні часи. У Пореї багато калію, кальцію, фосфору, сірки, магнію, заліза, тіаміну, каротину, рибофлавіну, нікотинової та аскорбінової кислот. Ви здивуєтеся, але що більше порей зберігається, то більше в ньому утворюється аскорбінки – вітаміну С. Навесні порей підніме настрій, допоможе скинути вагу і протистояти сезонним ГРВІ. До того ж цей вид цибулі не має специфічного запаху, тож його можна їсти протягом цілого дня.

Пекінська капуста: поліпшить настрій, заспокоїть, позбавить головного болю

Цей овоч багатий на вітаміни й мікроелементи: А, В, С, Е, К, фосфор, мідь, магній, залізо, калій, цинк, йод. Цей коктейль дуже помічний протягом усієї зими й на початку весни. Пекінка позитивно впливає на настрій, заспокоює нерви, позбавляє головного болю. Оскільки весна – пора загострення хронічних захворювань травного тракту, капуста допоможе впоратися із переварюванням і виведенням шлаків з організму. Капустяний сік – чудовий засіб проти запалень.

Кисла капуста: вітаміни й мікроелементи, очистка організм 

Корисна цієї пори капуста в будь-якому вигляді – і солена, й маринована. Будь-яка зберігає свої вітаміни й мікроелементи – групи В, Р, К, Е, С, U, кальцій, калій, магній, сірку, фосфор, йод, кобальт, хлор, цинк, марганець і залізо. Капуста – це клітковина, а відтак – допомога в очищенні організму і зниженні рівня холестерину.

Чорна редька: природний антибіотик

Не варто цуратися цього корисного овоча, він має насичений смак і містить достатньо білка, жирів та вуглеводів, таких потрібних для підтримання балансу в організмі. Редька багата на вітаміни А, В9, С, К, сахарозу, фруктозу, містить кальцій, фосфор, натрій, калій, магній, цинк і залізо. У чорній редьці є ефірні олії, ферменти й органічні кислоти, потрібні для травлення й підвищення імунітету. Цей овоч належить до природних антибіотиків, позитивно впливає на оздоровлення і знімає запалення.

Квасоля: підтримає імунітет і виведе камені з нирок

Поживна через високий вміст легкозасвоюваного білка, а також магнію, калію, кальцію, сірки, фосфору й заліза. У ній багато  вітамінів групи В, С, Е, К, РР, вона підтримує імунітет, помічна при захворюваннях верхніх дихальних шляхів і кишкових захворюваннях.  Споживання квасолі знижує рівень цукру в крові, заспокоює нервову систему й сприяє виведенню каменів з нирок.

Перлова крупа: виробляє колаген, запобігає передчасному старінню і застуді

У гладких зернах ячменю, які ми звемо перловою крупою, міститься комплекс корисних амінокислот і мікроелементів: калій, кальцій, залізо, цинк, мідь и марганець, молібден, стронцій, кобальт, бром, хром, фосфор, йод, вітаміны А, В, D, Е, РР.

Перловка – один із потужних антиоксидантів: покращує стан ясен, зубів, кісток, волосся, шкіри, сприяє виробленню колагену і запобігає передчасному старінню. Перлова каша незамінна при застудах і рекомендується матерям-годувальницям, бо збільшує лактацію.  Курага: зміцнить судини і спротив організму хворобам

Сухофрукти – чудова альтернатива свіжим ягодам та фруктам у міжсезоння. Курага містить солі кальцію, натрію, магнію, калію, заліза, фосфора, клітковину, жирні та органічні кислоти, вітаміни А, В1, В2, С, РР. Вона піднімає рівень гемоглобіну й спротив організму хворобам, зміцнює судини.

Яблука «Джонаголд»: профілактика застуд, онкології, а ще – природній антибіотик

Цей сорт яблук зберігається тривалий час і у березні займає усі прилавки, витісняючи заморські цитруси. Ці яблука містять йод, залізо, фосфор, кальцій, магній, калій, натрій, вітаміни А, В, С и РР, клітковину й комплекс органічних кислот. Яблука – це профілактика застуд, онкологічних недуг і засіб проти набряків. Вони містять природні антибіотики, які стають помічними при грипі, стафілококовій інфекції, дизентерії. А ще це чудовий енергетичний і дієтичний перекус.

Хек: проти онкології та недуг щитової залози

Ця риба доступна цієї пори року. Вона має високий вміст білка, містить  кальцій, калій, магній, натрій, фосфор, мідь, марганець, хром, фтор, йод, залізо, сірку, цинк. Споживання цієї риби сприяє обміну речовин й очищенню організму, профілактиці онкологічних недуг, хвороб щитовидної залози, шкіри й травного тракту, допомагає впоратися із сезонними перепадами настрою й регулює вміст цукру в крові.

 Арахіс: помічний у періоди перебудови організму, підніме тонус і врегулює сон

Як і всі інші горіхи, арахіс – джерело вітамінів А, D, Е, РР, В., саме тому його рекомендують у періоди перебудови організму. Регулярно споживаючи арахіс, можна досягти покращення пам’яті  й концентрації уваги, покращення зору. А ще це хороший засіб підтримання тонусу і регулювання сну.

Запис Головні харчі березня спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Останніми роками показник бідності в Україні впав нижче рівня Пакистану та Нігерії. Від 2015 року Україна перейшла в спільноту відсталих країн, яким міжнародні організації роздають гуманітарну допомогу, політкоректно називаючи їх «країни, що розвиваються».

– У багатьох країнах, таких як США, Німеччина чи Японія, люди витрачають на їжу від 5 до 15% доходу. Понад 15-30% витрачають на їжу жителі країн із середнім рівнем життя. Більше 30% – бідні країни. Це свідчить про єдине: держава Україна протягом усього часу свого існування від 1991 року і до сьогодні була за всіма критеріями бідною країною. Але якщо в 2014 році частка витрат на продукти харчування в Україні наближалася до Росії і становила 37%, то в 2015-му вона склала вже 56%. Це гірший показник, ніж у Пакистану чи  Нігерії.

 Якщо порівнювати із даними Всесвітнього економічного форуму, то за цими показниками від 2015 року Україна – найгірша в світі, – каже експерт,  доктор економічних наук В’ячеслав Потапенко.

Запис Ганебний факт: Бідним бути соромно, принаймні в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лідерами росту цін з початку 2017 року були алкоголь та сигарети. Вони подорожчали на 20,7%.

“Крім цього, до лідерів росту цін зараховують витрати на продукти, ресторани й готелі. Вартість останніх у середньому по країні піднялась на 17,7 відсотків та 17,3 відсотки, відповідно. Витрати на ЖКГ посіли місце в середині списку та додали за 2017 рік 10,6 відсотків”, – написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За словами експерта, найменшими темпами зростали ціни на одяг, взуття та товари для дому, зокрема електроніку.

“Гардероб за минулий рік став дорожчим лише на 0,9 відсотків, покупки для дому — на 3,1 відсоток, а відпочинок – на 4,5 відсотків”, – каже Дорошенко.

Загальна інфляція 2017 року склала 13,7%. Тобто на 70% перевищила прогноз уряду.

“2018 року продукти харчування в середньому подорожчають на 12-14 відсотків. Вони стануть драйвером інфляції. Досить стрімко дорожчатиме одяг і взуття. Насамперед через збільшення мінімальної зарплати. Варто чекати зростання цін до 10 відсотків”, – наголосив експерт.

Середня ціна соціального хліба складає 13 грн за кг. Об’єднання “Укрхлібпром” прогнозує 2018 року підвищення вартості хліба на 7-8%, порівняно з 2017 роком. Очікується зниження виробництва хлібобулочних виробів на 7,5%.

Він додав, що значний вплив на рівень інфляції цього року матиме вартість палива. Через зростання світової ціни на нафту та девальвацію гривні. За результатами перших двох місяців, Україна отримає щонайменше 2% зростання інфляції. У гіршому випадку показник може сягнути 3%.

2017 року соціальні сорти чорного та білого хліба подорожчали на 2,4 грн.

Запис Що найбільше подорожчало 2017-го, а що злітатиме у ціні 2018-го спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Практично половина чоловіків і жінок після 40 років страждають на артрит чи артроз.  Лікарі стверджують, що статистику цих захворювань суглобів можна змінити й скоротити кількість хворих у рази, та для цього порібно обов’язково внести корективи у спосіб життя й харчування кожної людини.

У нашому раціоні щодня мають бути присутніми:

Жирні кислоти. Поліненасичені Омега-3, -6 и -9 жирні кислоти корисні для цілого організму, і для суглобів зокрема, адже вони знімають запалення в суглобах і захищають їх від передчасного старіння. Отримати їх можна, споживаючи рибу та інші морепродукти, пророщену пшеницю, соєві боби, темно-зелені листяні овочі, лляну та соєву олію, волоські горіхи та лляне насіння.

Білок. Ця речовина є будівельним матеріалом для кісткової системи та суглобів, тож її треба споживати регулярно. Бажано, аби це були не лише тваринні білки (м’ясо, яйця, молочні продукти), але й рослинні (зерно, боби).

Вітамін D. Завдяки йому наш організм краще засвоює кальцій, важливий для кісток і суглобів. Вітамін D міститься у кисломолочних продуктах і сирах, вершковому маслі та рослинних оліях, рибі  (тунці, оселедці, скумбрії, макрелі) та морепродуктах, особливо у рибній печінці. Попри усталену думку, в молоці вітаміну D не так вже й багато, до того ж у молоці міститься фосфор, який заважає засвоєнню вітаміну D.

Гіалуронова кислота. За її допомоги сполучна тканина в суглобах стає більш еластичною. Гіалуронова кислота міститься у гребенях півнів та курей, у відварі з курячих лап. Особливо багаті на цю речовину наваристі м’ясні бульйони, приготовлені не тільки з м’яса, але й кісток, шкіри й сухожиль, холодець з індички чи свинини, а ще соєві продукти, червоні натуральні вина, червоні фрукти, виноград.

Вітамін С. Корисний не лише для імунітету, але й для кісткової тканини, бо захищає її від втрати колагену, розвитку остеопорозу та інших захворювань суглобів. Рекордсмен за вмістом вітаміну С – ківі. Але ви отримаєте цей вітамін із апельсином, червоним перцем, лимонами, капустою, петрушкою, цибулею, шпинатом, селерою, помідорами, ягодами малини та чорниці.

Вітамін Е. Захищає тканини суглобів від дії вільних радикалів, зберігає молодість суглобів, адже є потужним антиоксидантом.

Вітамін Н. Допомагає колагену швидше засвоюватися, що більш ніж важливо для здоров’я суглобів. Міститься у яловичій та свинячій печінці та нирках, бичачому серці, жовтках яєць. Є він також у яловичині, телятині, курятині, у шинці, коров’ячому молоці й сирі, оселедці, камбалі, сардинах (можна консервованих).

Кальцій. За дефіциту кальцію кістки робляться ламкими, збільшується ризик травм і розвитку артритів, артрозів, інших захворювань суглобів.

І  – ми починали зі способу життя: важливо не заводити шкідливих звичок і все життя рухатися й утримувати в нормі вагу тіла. Це полегшить навантаження на суглоби й хребет.

Запис Як харчуватися на користь суглобам спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Незабаром Новий рік – і ми всі поспішаємо до супермаркетів скупитися. Та саме там слід бути найбільш обережними, бо чимало продуктів на їхніх полицях імпортовані з Китаю. А в Піднебесній навчилися підробляти не лише речі, але й харчові продукти. І це не лише товари зі штрих-кодом 690-693, від купівлі яких бажано взагалі відмовитися, а й ті, на чиїх упаковках, замість назви виробника, зазначене місце фасування із відповідним штрих-кодом…

 1.Риба тиляпія. Водиться або ж вирощується у прісній воді в районах з тропічним кліматом.  До магазинів потрапляє здебільшого з рибних ферм Китаю. Це одна з найгірших, токсичних і шкідливих риб, що лише можуть потрапити до нас на стіл. Хоча смачна. Тиляпія абсолютна всеїдна, зростає у маленьких басейнах із постійною нестачею місця й води. До слова, китайські фермери ніколи не дають своїм дітям рибу, яку самі виростили. 80% тиляпії завозиться до нас (і до США так само!) з Китаю.

2. Тріска. Ще один вид риби, що вирощується на фермах у Китаю. Тріска так само не належить до здорового харчування, бо теж виростає у продуктах власної життєдіяльності. Приблизно 50% тріски на наших прилавках – із Китаю.

3. Яблучний сік. Хочете – вірте, хочете – ні, але яблучний сік, який ми споживаємо, теж завозять з Китаю. І це тоді, коли наш, український, впевнено завойовує Європу. Тож задля вашого здоров’я й здоров’я ваших дітей краще уникати яблучного соку в пакетах.

Робіть соки вдома і одразу ж споживайте. У суміші з овочевими вони добре регулюють цукор у крові.

4. Консервовані гриби. Нещодавно контрольні служби США виявили цілі партії зіпсованих консервованих грибів, завезених з Китаю. Деякі китайські консервні фабрики зайшли так далеко, що додають до тексту на упаковках слово «органічний» – для збільшення прибутку. А китайські гриби посідають третину грибної продукції у магазинах нашої країни. Тож значно краще купувати місцеві гриби – вони точно органічні.
5. Китайський часник. Аби він краще зберігався, його обприскують спеціальними хімікатами, які погано впливають на організми споживачів. Третина часнику в супермаркетах – з Китаю. Його легко розпізнати: Він заманливо білий й має великі головки.                                                                                          
6. Рис із… пластику. Підроблений рис виробляють із картоплі й синтетики, що використовується у виробництві… гуми. Коли зварений рис тривалий час залишається твердим, швидше за все, там пластик, а це – пряма дорога до онкології.
7. Чорний перець горошком. Виробники чорного перцю в Китаї додають до нього чорний річковий мул: за певної концентрації ви навіть не відчуєте підміни. Відсутність регуляторних органів у виробництві харчів у Китаю може різко вдарити по нашому здоров’ю.
8. Сіль. Промислова сіль – зовсім не кухарська. Але саме китайська технічна сіль імпортується до нас уже роками. Через різні домішки із часом вона спричиняє фізичні та інтелектуальні відхилення й навіть розлади репродуктивної функції, спричиняючи безпліддя.

 9. Зелений горошок. Цей продукт масово виробляється в Китаю від 2005 року. Підроблений зелений горошок створюється з сої, зеленої фарби і метабісульфіту натрію (хімічний консервант). Ці домішки заборонені для виробництва харчових продуктів, бо призводять до пухлин і порушення обміну речовин. Цей горошок не стає м’яким після варіння, а вода «позичає» в нього неприродний зелений колір.

а між тим…

Україна збільшила імпорт пальмової олії на 51%

У травні поточного 2016/17 сезону імпорт пальмової олії в Україну виріс до 17,9 тис. тонн, що майже на 28% більше в порівнянні з попереднім місяцем і на 51% ― щодо травня минулого року.

Натомість Україна експортувала олії на $4,2 млрд. Висновок: олію європейцям, українцям – пальмову.

Запис Українські продукти впевнено завойовують Європу, а ми споживаємо китайські, що містять пластик, пестициди й канцерогени спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Із початком дії Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС багато говориться про якість продукції українських виробників, які, щоб вийти на європейський ринок, мають дотримуватися високих стандартів. Тим часом планка для харчової продукції, яка завозиться в Україну, залишається відверто заниженою, а подекуди держава взагалі не перевіряє те, що потрапляє на український ринок. Як наслідок, українці, купуючи продукти навіть відомих західних торгових марок, отримують товар гіршої якості, ніж споживачі в ЄС. Чим відрізняється куплений в Україні і в Німеччині шоколад, скільки насправді у заморожених креветках води, і що не так із сиром, який продають у нас, – пояснюють фахівці.

Приводом для цього матеріалу стали результати проведеного у Литві дослідження складу продуктів харчування, які виробляються міжнародними європейськими компаніями в ЄС.

Як виявилось литовцям не додають какао, цукру та полуниці, порівняно з німцями. Так, наприклад, у чаї Nestea у Німеччині до складу входить лише цукор, а у Литві – сахароза та стевія, у печиві Milka в Німеччині 35% шоколаду, а у Литві лише 32%, в йогурті Activia Danon німцям кладуть 9% полуниці, а литовцям тільки 8,2%. Окрім того, в країнах нової Європи в продуктах використовується більше хімічних домішок, аніж у більш заможних країнах ЄС.

Міністр сільського господарства Литви вважає це несправедливою комерційною практикою. Його підтримав єврокомісар з питань захисту споживачів. Тож балтійська держава буде добиватись усунення цієї дискримінації через проведення загальноєвропейського дослідження та прийняття відповідних нормативів Євросоюзом.

Тим часом, ця ситуація змушує українців задуматися: якщо громадяни Литви, яка є членом ЄС, отримують гіршу продукцію, то що тоді можна сказати про товари на полицях українських магазинів?

Що перевіряє держава

Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що «литовці отримують в чотири рази менше за німця, а українець у п’ять разів менше за литовця».

«Тому про склад продуктів навіть відомих міжнародних компаній можна лише тільки здогадуватись або читати їх на упаковці. Висновок один: рівень життя країни напряму впливає на якість продуктів, які ми купуємо. В Україні держава вже давно не проводить досліджень якості та безпечності продуктів, тому ми й не маємо у своєму розпорядженні відповідних даних», – наголошує він.

Аналогічних до проведених Литвою досліджень в Україні на державному рівні справді немає. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа у коментарі ІА ZIK зазначив, що їхня служба працює у відповідності до українського законодавства і звірятись з західними перевірками не може, оскільки не має бази Європейського Союзу.

Також він пояснив, в яких випадках проводяться перевірки харчової продукції, яка ввозиться в Україну: «Підстави для цього передбачені Митним кодексом. Це невідповідність маркування, це якщо маркування не відповідає вимогам, не герметичне або розірване. Виключно за таких підстав ми направляємо на проведення лабораторного дослідження. Взагалі в нас діє система, коли, якщо йдеться про продукцію тваринного походження, ми даємо можливість імпортувати підприємствам, які мають єврономери. Тобто перший етап відсіювання продукції – на рівні підприємств, які постачають. А другий етап – якщо є законодавчі підстави направляти товар на лабораторні дослідження, ми направляємо».

Голова Держпродспоживслужби також додав, що згідно із новим законодавством, має бути розроблений довгостроковий план моніторингу і буде визначена певна періодичність контролю, відповідно до якої відбиратимуть зразки продукції. План цей мають затверджувати на наступний рік.

Наразі ж про якісний склад продуктів західних торгових марок в Україні можемо судити лише з окремих досліджень громадських організацій і науковців. І висновки їхні не вселяють оптимізму.

Непотріб з-за кордону і хаос на внутрішньому ринку

Сьогодні Україна перетворилася на таке собі сміттєзвалище європейського непотребу, вважає заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Для цього, каже він, є об’єктивні підстави, як низька купівельна спроможність населення. Але є й фактор держави, яка фактично не виконує свої обов’язки перед громадянами, не забезпечуючи безпечність продукції, яка потрапляє на внутрішній ринок. Експерт переконаний, що ефективність Державної служби з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів сьогодні фактично нульова.

«Держава перевіряє продукцію, тільки якщо є якісь масові отруєннями людей. Тобто це поодинокі випадки. А системно цей контроль не здійснюється через брак коштів, але, скоріше за все, через, відсутність політичної волі. Ті дослідження, які проводять громадські організації і які виявляють фальсифікат, на жаль, не є затребуваними з точки зору держави. Нині діюче законодавство не дозволяє виходити на перевірки за зверненнями громадських організацій. Тобто для того, щоб державний орган належними чином відреагував, має звернутися фізична особа-споживач. А, як ви розумієте, споживачу не просто купити за 50 чи 100 грн сир, випробувати його в лабораторії на наявність рослинних жирів, сплатити за це 1,5 тис. грн і потім скаржитися на продавця або виробника. Крім того, у більшості випадків сьогодні народ купує на ринках, де фіскальний чек не видають й ідентифікувати продавця чи отримати документи про походження товару неможливо. Тобто така реальна ситуація – повний хаос на внутрішньому ринку», – вважає Олег Цільвік.

«Стосовно ж того, що везуть до нас з європейського ринку, то це продукти низької якості. Буквально тиждень тому я був на форумі, де збиралися виробники молочної продукції, і там наводили приклад. Було досліджено сім зразків сиру, який виробляється в Польщі і реалізується в нас. Виявилося, що всі ці зразки були фальсифікатом сиру, бо містили жири рослинного походження», – додає він.

Фальсифікат і згода виробників

Олена Сидоренко, експерт з якості та безпечності харчових продуктів, професор кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю Київського національного торговельно-економічного університету, також підтверджує, що продукти, які продаються під однією маркою в Україні і в Європі, часто відрізняються за своїм складом. І це, за словами фахівця, може бути зумовлено двома чинниками.

«Один із них – фальсифікація. Тобто коли відомий бренд фальсифікують, а оскільки ринковий контроль в Україні зараз ослаблений, законодавство змінюється, то немає можливості систематичних перевірок», – зазначає експерт.

Вона пояснює, що підроблену продукцію часто можна відрізнити за упаковкою. Наприклад, якщо «Нестле» реалізовується у жерстяній тарі з наклеєною паперовою етикеткою, то це просто фальсифікат, оскільки для цього бренду характерна жерстяна тара без паперової етикетки. Справжня кава «Якобс» реалізується лише в скляній тарі. Якщо в іншій – то це фальсифікат.

Також в Україну часто постачають фальсифікований чай. До прикладу, напис «Made in China» свідчить про те, що це 100% фальсифікат, тобто низькосортний чай запакований як високосортний під виглядом якогось бренду. Тоді як на справжньому фірмовому чаї має бути напис, яка це китайська торгова компанія, яка провінція, де зібраний чай, і потім його характеристики.

Інша причина, чому реалізовувана в Україні імпортна продукція може відрізнятися за складом від європейської, – це умови, які прописані в контракті між виробником і постачальником. Фірма, яка в Україні займається розповсюдженням певної імпортної продукції, може в контракті прописати свої умови для того, щоб здешевити продукт і щоб він, відповідно, був затребуваним на українському ринку, де купівельна спроможність населення значно нижча, ніж у країнах Західної Європи.

«Відповідно, тоді той чи інший бренд може для України виробляти таку продукцію, яка за певними параметрами буде відрізнятися. І тоді це проблема нашої держави і проблема відсутності контролю з боку держави, а не проблема бренду. Так, брендовий виробник може сказати, що не буде поставляти продукцію з іншими вимогами, але зрозуміло, що це бізнес, і виробники завжди зацікавлені в прибутку, тому поставляють ту продукція, на яку є замовлення», – зазначає Олена Сидоренко.

Вона пояснює, що для здешевлення продукції виробники замінюють найбільш дорогоцінні компоненти. Ось лише кілька прикладів.

Скажімо, якщо в Європі у крабових паличках вміст м’яса риби 60%, то для нас можуть виготовити палички з вмістом сурімі лише 20%.

У заморожених креветках, які також імпортуються в Україну і є далеко не дешевим продуктом, може бути багато глазурі – навіть 50%. Це додає маси, і у споживача створюється зорове враження, що він купив багато креветок, а насправді там багато льоду.

Також суттєва різниця буває у складі шоколаду. Наприклад, у шоколаді, який продають в Німеччині, може бути 40% какао-масла, тоді як та ж сама торгова марка в Україні може продавати шоколад лише з 20% какао-масла. «Проте основне, що склад продукції має бути зазначений на упакуванні. Будьмо пильними, не сподіваючись лише на відомий бренд», – наголошує Олена Сидоренко.

За матеріалами інтернет-видань segodnya.ua, zik.com.ua

Запис Україна як сміттєзвалище європейського непотребу, або що “впарюють” українцям під виглядом “брендових” харчів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Харчі в Україні знову подорожчають спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українська влада планує скоротити список підприємств, які не підлягають приватизації, від 1363 більше ніж… на тисячу!

На «золоті яйця» нашої держави, які ще продовжували утримувати бюджетну сферу, можновладці поклали око. І закономірно, що «під скорочення» потрапили не збиткові підприємства, а дуже й дуже привабливі, – повідомляє журнал Forbes.

Насамперед, це «донька» НАК «Нафтогаз України», найбільший газовидобувник в Україні, – «Укргазвидобування». Компанія видобуває щорічно близько 15 млрд. кубометрів газу. А ще «Ощадбанк» – другий за розміром банк в Україні з 6 тисячами відділень. АНТК імені Антонова – конструкторське бюро, творець літака «Мрія», – мабуть, привабило тим, що має 1000 га землі в Києві. Не менш ласим шматочком є  й «Українське Дунайське пароплавство», що здійснює третину транспортних перевезень Дунаєм і має флот з 400 річкових і 30 морських суден.

Інвесторів мусять зацікавити «Топаз» – виробник військової техніки зі статусом спецекспортера, відомого своїми «Кольчугами» (автоматизовані станції пасивної радіотехнічної розвідки); а також «Укргідроенерго» – найбільша гідроелектрогенерувальна компанія України, яка будує найпотужнішу в Європі ГАЕС – Дністровську; «Зоря-Машпроект» – один із лідерів світового газотурбобудування, монополіст у СНД з виробництва газових турбін для військових кораблів.

Крім того, до списку на приватизацію включені такі харчові підприємства, без яких держава не в змозі обходитися. Іншими словами, вони завжди приноситимуть чималий зиск тим, хто ними володітиме. Сьогодні – це держава, тобто ми з вами, а завтра – це буде дядя-олігарх. На превеликий жаль, серед них – «Укрспирт», який володіє всіма спиртзаводами України; «Новий світ» – одне з чотирьох підприємств у СНД, де виробляють шампанське класичним способом; «Артемсіль» – один із найбільших видобувачів кам’яної солі в СНД (5 шахт з повним циклом переробки)…

Прогнозний обсяг надходжень протягом 2012-2014 років до державного бюджету України коштів від продажу та управління державним майном повинен скласти 40-60 млрд грн. Це при тому, що за весь час незалежності від продажу держвласності до Держскарбниці надійшло лише 60 млрд грн. Зокрема, 2011 року, коли був проданий «Укртелеком», до бюджету надійшло 11,5 млрд грн.

Може, час українцям припинити наглий грабунок? І чи не вистачить тим приватизованих укртелекомів та обленерго?  Адже й дитина знає, що без стратегічних галузей держава існувати не може.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Народ грабують – державу знищують спершу з'явиться на Медіа-Версії.