Закликати світ сприяти припиненню військових дій на території України, збереження миру і цілісності української держави – така мета грузинського веломандрівника Нодара Берідзе.

Акція «За мир», яка розпочалася біля Грузинського посольства в Україні 26 червня, повинна охопити 45 міст України і подолати 5 тисяч кілометрів.

Нодар Берідзе має на меті зібрати велосипедну сотню, до якої увійдуть представники з усіх областей України. Ця сотня 24 серпня вирушить за маршрутом Київ-Мінськ-Москва-Київ, щоб показати усьому світові, що усі люди є братами, вони не хочуть воєн і втрат.

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Про мир говорили на Центральній площі… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Росія за президентства Єльцина програла першу чеченську війну, а другу (за Путіна)  формально виграла: Чечня залишилася у складі РФ. Хоча уважний погляд на проблему спонукає до іншого висновку. Нинішню Чечню Кремль віддав у вотчину клану Кадирових, який розпоряджається республікою на власний розсуд. Росіян звідти викинули, ще й знищили 30 тисяч з них. Масового повернення біженців немає. І це є перемогою Росії?

Не кращі справи й з її іншою перемогою. 2008 року грузинська армія зазнала поразки від росіян, а президент Саакашвілі програв всередині країни: парламентську більшість та уряд вже складають його політичні противники. Проте в результаті війни Росія отримала пекучі проблеми з Абхазією та Південною Осетією. За допомогою Москви вони відділилися від Грузії й проголосили себе незалежними державами, але визнання з боку ООН не отримали. Абхази активно виселяють зі своєї території етнічних росіян, користуючись «правом переможця» –  грузинське населення вони вже давно звідти виселили. А південні осетини не лише вимагають від Росії значної допомоги у відбудові зруйнованого війною, а ще й ведуть переговори з Північною Осетією про об’єднання в єдину незалежну державу. Нагадаємо: Північна Осетія є республікою у складі Російської Федерації, й створення нею з південними осетинами спільної держави загрожує територіальній єдності РФ. Отака виходить «перемога» Кремля у війні з Грузією…

Якби тільки це! Щоб утримати Північний Кавказ у своїй орбіті, Росія вимушена виділяли величезні суми з власного бюджету, що викликає невдоволення простих росіян, які все частіше заявляють: «Досить годувати кавказців!». Тим більше, що вихідці з Північного Кавказу масово оселяються в російській столиці й багатьох містах, беруть під свій контроль ринки та інші сфери, де крутяться чималі гроші. Час від часу спалахують масові бійки між ними та місцевим російським населенням. Масштаби цих конфліктів зростають, всередині країни відчувається серйозна міжнаціональна напруга.

Замість негайного вирішення болючих внутрішніх проблем Кремль розгортає зовнішній наступ. Впродовж довгого часу він підтримував багатомільярдними вливаннями білоруське «економічне диво». Нині грошовий потік вичерпується, відтак і в білоруському суспільстві зростає критика Росії. А що Кремль може запропонувати Україні, крім слів про «братерство» і «спільне коріння»? Тут необхідні величезні кошти, яких Москва не має, й навряд чи заробить через падаючий попит на російські енергоносії у світі. Невже їй потрібні чергові проблеми? А масштаби України значно більше, ніж Чечні або Грузії, відтак і вирішення проблем вимагатиме колосальних ресурсів, яких нема і не буде.

Ігор Буркут, політолог

Запис ВИПРОБУВАННЯ «БРАТЕРСТВОМ» спершу з'явиться на Медіа-Версії.