Знищення лісів, руйнування русел річок, забруднення поверхневих вод, загибель бджіл, небезпечна для вживання вода централізованого постачання, занедбана екологічна освіта – ці та інші проблеми були в полі зору учасників громадського обговорення за «круглим столом», яке відбулося у Чернівцях за ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ) під орудою її керівника Тетяни Тимочко.

Чимало громадян вважають, що розмови громадських активістів малорезультативні й відбуваються на «кухонному рівні». А дарма. Цьогорічні публічні дискусії членів громадських екологічних організацій за участі державних службовців відбулися на високому науковому рівні. Низку доповідей та їхнє обговорення вчинили доктори біологічних і хімічних наук Юрій Дмитрук, Марія Федоряк, Ярема Тевтуль, кандидати біологічних, географічних, хімічних і сільськогосподарських наук Тетяна Морозова, Олеся Решетюк, Віталій Коржик, Алла Чобан, Михайло Соломійчук. Доповіді не були академічно сухими й мали конкретне практичне спрямування. Цього результативно домагалася головуюча на засіданні п. Тимочко.

Зокрема, йшлося про те, що контрольним органам заборонено проводити перевірки суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.  Це призвело до грубого порушення прав споживачів щодо отримання безпечних продуктів харчування, свавілля у видачі дозволів на спеціальне водокористування. Більшість власників готельно-ресторанних і відпочинкових комплексів, приватних садиб не переймаються проблемами очищення стічних вод. Усі рідкі стоки з туалетів, саун, кафе, ресторанів, місць паркування автомобілів потрапляють у річку Прут та її притоки. Зауважимо, що майже 26% населення Чернівців п’ють воду з річки Прут. Тривале споживання води, що містить навіть малі концентрації нітрат- і нітрит-іонів (продуктів розкладу сечовини), небезпечне утворенням ракових пухлин; особливо уразливі діти до одного року, оскільки їхній організм нездатний «боротися» із такими шкідливими речовинами. Зрештою, подібне спостерігаємо і в дністровській воді. Тож серед висловлених пропозицій була низка порад щодо поліпшення якості води централізованого постачання і модернізації очисних споруд міст Вижниця і Новоселиця, смт Путила і Глибока, йшлося про розширення природно-заповідних територій, необхідність контролю застосування засобів захисту рослин у садах, що також зменшить смертність бджіл, радикальне поліпшення екологічної освіти, починаючи з дошкільних установ і практичного екологічного виховання, а також про способи знищення борщівника Сосновського тощо.

Приємно було почути від голови ВЕЛ Тетяни Тимочко слова про гарне враження від діяльності Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, яким керує Людмила Головченко. На невеликій території керівники гуртків проводять надзвичайно важливу і результативну екологічну просвітницьку та виховну роботу з великою кількістю учнів, організовуючи різноманітні природоохоронні акції, конкурси, семінари тощо.

Вельми позитивна риса дискусій за «круглим столом» –  участь керівників державних установ. Чимало пропозицій були звернені до Олега Стецевича – керівника апарату Чернівецької ОДА, Миколи Білоконя – начальника Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА, Віктора Сахнюка – в.о. начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарств, Сергія Робульця – начальника Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області.

Багато екологічних проблем не можуть бути розв’язані на місцевому рівні, вони стосуються загальнодержавних справ, до вирішення яких необхідно залучати депутатів Верховної Ради України. Досвідом активування законодавчої діяльності екологічного спрямування поділилася п. Тимочко.

За результатами публічної дискусії була прийнята резолюція «круглого столу» «Екологічні проблеми Чернівецької області та шляхи їх розв’язання на засадах збалансованого (сталого) розвитку».

Юрій ЯРЕМСЬКИЙ, «Версії»

Запис Чи будуть безпечними для здоров’я буковинців вода, повітря, довкілля, харчі?…    спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На площі 2 га дослідники зняли шар грунту 1-1,2 метра завтовшки. Там виявили рештки десятьох будівель, чотири з яких збереглися майже повністю: з печами, жертовниками, фрагментами орнаментів на стінах. Споруди були двоповерхові. На перших поверхах розташовувались господарські приміщення. А на других – житлові. Найбільша будівля була 28 метрів завдовжки і 10 – завширшки.

Науковці зазначають, що ця знахідка має надзвичайну цінність, бо аналогів їй немає. Проте після завершення дослідницьких робіт місце розкопок загорнуть бульдозером і затоплять через технологічні необхідності Дністровської ГЕС.

Запис Через Дністровську ГЕС буде знищена історична пам’ятка трипільської культури спершу з'явиться на Медіа-Версії.