На заміну Миколі Трохимовичу «Батьківщина» висунула керівника її фракції в Чернівецькій міській раді Олексія Каспрука. Син міфологізованого, але багатьма вже забутого радянського мера Чернівців Павла Каспрука. Попри замішаність у сумнівні оборудки та не надто ефективну діяльність на посаді керівника «Містобуду» – зовні привабливий персонаж. Завдяки підтримці медіа (ТВА, «Молодий буковинець»), опозиційному партійному бренду (ВО «Батьківщина») та особисто Миколі Федоруку, чиновницькому адмінресурсу і вмінню триматись на публіці має всі можливості перемогти і правити наступні 1,5 роки. Правити, але навряд чи керувати: ключові рішення прийматимуться бізнес-групою Арсенія Яценюка, яку він представляє.

Практично те ж можна сказати і про колишнього секретаря міської ради Віталія Михайлішина: помітна медіа-підтримка («Чернівецький промінь», «Буковинська хвиля»), фінансовий ресурс, шлейф популярних ініціатив (боротьба за Калинівський ринок, дитячі майданчики, дитяча лікарня, соціальні пільги) дають реальні шанси на перемогу. З часом Віталій Михайлович зріс як публічна особа і більше не припускається «ляпів» зразка 2012-го, однак за ним тягнеться негативний імідж членства в Партії регіонів. Так само під питанням самостійність Віталія Михайлішина: ключові рішення прийматимуться умовною групою «Рідне місто», яку кілька років тому вважали близькою до Дмитра Фірташа, а нині кулуарно пов’язують з УДАРом.

Два «новачки» – громадський діяч Петро Олексюк і співочий депутат Чернівецької обласної ради Віталій Ткачук. Перший демонструє спробу ведення чистої громадянської кампанії, але без великих очікувань на перемогу – принаймні, нинішнього року. Другий – яскравий зразок популізму, помноженого на креативне ведення виборчої кампанії. В одіозного Віталія Ткачука, який ще не так давно представляв інтереси Партії регіонів, є «коник», якого не вистачає Петру Олексюку – активна команда, чіткі меседжі та приваблива обгортка. Тим не менш, останній виграє приз глядацьких симпатій – здебільшого, в інтелігенції, яка, однак, на масові настрої не впливає.

За рахунок бренду партії УДАР, негласної підтримки обласної влади та активної реклами спробує набрати «очки» Олексій Коломієць. Утім, він практично за всіма показниками поступається лідерам мерської гонки і позбавлений природної харизми, яка дозволила б йому в короткі терміни отримати підтримку громади. Так само, як і «вічний опозиціонер» Віталій Мельничук, який висувається від партії «Свобода» і якому, до того ж, бракує чіткої програми й необхідних фінансово-організаційних ресурсів. Колись цим міг похвалитись скандальний Василь Забродський, але після втрати контролю над каналом ТВА і зміни політичної обстановки він стрімко втрачає шанси на переможне повернення в місцеву політику. Зациклившись на боротьбі з Миколою Федоруком, після його відходу Василь Іванович втратив не лише опонента, але й зміст власної політичної діяльності.

«Старі-нові» кандидати Володимир Дорош, В’ячеслав Кишлярук, Руслан Цаплюк, надбавши партії й і громадські організації, не мають ні чітких посилів, ні часу якось себе продемонструвати. Останній, однак, у форматі ГО «Нові Чернівці» з перемінним успіхом готуватиме грунт для кампанії 2015 р. – і з часом, напевно, стане помітнішою, та навряд чи успішнішою фігурою. Участь решти кандидатів – Іллі Горбатюка, Дениса Карчі, Володимира Попівчука, Мирослава Саєвського, Ростислава Шерстюка та Наталії Стручкової – можна вважати якщо не «технічною», то чисто формальною.

Висновок: завершення «ери Федорука», помножене на суспільні трансформації останніх років, означає невдовзі ротацію представницьких «масок» місцевих еліт, а з тим і зміну політичного порядку денного. «Часи міняються – і ми міняємося з ними…» Місто залишається.

Святослав ВИШИНСЬКИЙ, політичний оглядач, блогер VKursi.com

Від редакції: Про те, «whoіswho» з кандидатів у мери, читайте на стор.10

Запис Мерські перегони: «оглядини» кандидатів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Буковинська сотня» vs «Буковинської сотні»

Як активісти Майдану не поділили назву

Революція породила безліч різноманітних громадських утворень. І це добре, бо саме так формується громадянське суспільство. «Правий сектор», «Самооборона», «Буковинська сотня», «Майдан»… Здається, усі вони мають схожі шляхетні цілі, та, на жаль, не завжди знаходять між собою порозуміння.

Приміром, на Буковині вже діють дві «Буковинські сотні», які не можуть поділити між собою назву. Одна з них – офіційно зареєстрована громадська організація, яку очолює Юрій Аксенин, син загиблого героя Майдану, буковинця Василя Аксенина. Друга – підрозділ «Самооборони», який готує документи на реєстрацію – але вже як «Буковинська сотня за свободу».

Як заявили на прес-конференції керівники «Буковинської сотні самооборони» Іван ХРАПКО, Іван ГРИНИК та Іван ПОПАДЮК, активісти їхнього підрозділу брали безпосередню участь у подіях на Майдані і саме вони є справжньою Буковинською сотнею. Але зараз, за їхніми словами, виникають нові організації, які «користаються плодами революції й отримують свої дивіденди». Прямо на ГО «Буковинська сотня» не вказували, але натякнули, що її голову Юрія Аксенина використовують нечесні люди.

Як заявив на прес-конференції сотник і за сумісництвом голова Новоселицької районної «Свободи» Іван ПОПАДЮК, організація є аполітичною. Попри те, що до її складу входять багато свободівців, та й сам захід, як оголошувалося в прес-релізі, відбувався за сприяння Чернівецької обласної організації ВО «Свобода». Мабуть-таки наші люди ще не вміють розрізняти політичні проекти від громадських організацій.

Після цього в кулуарах журналісти питали одне одного: «Самооборона» сама взялася за розум чи керівник СБУ з ними домовився?

Як засвідчує історія становлення громадянського суспільства на Заході, там теж колись відбувався «зорепад» громадських організацій. Але між ними не було боротьби за місце під сонцем, бо всім вистачало грошей, підтримки держави й громадян. У нас усе це відбувається трохи – а, може, й добряче – по-іншому. І, що головне, кредит людської довіри зберегти дуже важко. Та й для цього організації мусять ще продемонструвати свої активні дії на користь громади…      

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Хто isWho серед революційних об’єднань?

Наразі цікавимося у представників майданівських організацій, які завдання вони ставлять перед собою після того, як відлунали постріли революції,  та як звичайному обивателю розрізнити такі подібні за назвами об’єднання?

Володимир РЯСОВ, керівник Правого сектору Буковини, голова обласної організації  ВО «Тризуб» ім. С.Бандери:

– «Правий сектор» здійснює свою діяльність у двох площинах – як політична партія та як громадська організація. Відомо, що наш лідер Дмитро Ярош висунув свою кандидатуру на пост президента України, тож наразі у нас триває виборча кампанія:  підбираємо кандидатів до дільничних комісії, проводимо інформаційну роботу. Як громадська організація, ми працюємо в сфері захисту інтересів пересічних громадян. Зокрема, це стосується створення громадських рад при державних органах влади – прокуратурі, податковій, маємо певні домовленості з СБУ. До нас постійно надходять звернення, прохання про допомогу від простих громадян. По суті більшу частину цієї роботи мали би виконувати не ми, але люди більше довіряють нам, аніж тій же прокуратурі чи міліції.

У нас добрі стосунки з іншими громадськими організаціями – з «Автомайданом», «Самообороною» (хоча, на жаль, їх є кілька – замість однієї структурованої), ГО «Майдан», люстраційною комісією при облраді. Певною мірою наші завдання схожі, але, якщо подивитися глибше, то «Правий сектор» є ідейною організацією.

Наша діяльність виходить першочергово з потреб української нації і базується на програмі реалізації національної ідеї державотворення. Жодна влада від початку незалежності України не пропагувала такої ідеї. Хоча будь-яка держава має будуватися на фундаменті національної ідеї. Робота будь-якого чиновника, правоохоронця, громадянина України має виходити з цієї ідеї і коригуватися в інтересах держави. Не так як зараз: прийшла влада, яка має свої політичні вподобання, свій план – і вся країна йде цим шляхом. Змінюється влада – і все довкола змінюється. Так не повинно бути.

З огляду на останні події на сході України Дмитро Ярош оголосив мобілізацію всіх структурних підрозділів «Правого сектору». Частину людей ми вже відправили на навчальні бази до Києва. Наразі там залишилися тільки найбільш підготовлені.

Олексій КОЛОМІЄЦЬ, голова ГО «Автомайдан»:

– По-перше, «Автомайдан» не бере участі в жодних радикальних акціях. Ми працюємо відкрито, без масок. Співпрацюємо з громадянами, ветеранськими організаціями, здійснюємо благодійну діяльність. Автомайдан активно співпрацює з правоохоронними органами, СБУ, прокуратурою: виловлюємо браконьєрів у лісі, проводимо рейди з податковою міліцією проти нелегального розповсюдження алкогольних напоїв тощо. Здійснюємо контроль над діяльністю правоохоронних органів, але особисто до їхньої роботи не втручаємося. Зараз, коли постала загроза цілісності держави, ми спільно патрулюємо наші рубежі, починаючи від Новодністровська.

Після Майдану «Автомайдан» призупинив співпрацю з іншими революційними організаціями, але контакти підтримуємо, за потреби приєднуємося до тієї чи іншої акції.

Юрій ІВАШИН, голова виконавчої ради ЧОГО «Майдан»:

–Наша громадська організація була створена безпосередньо на Чернівецькому майдані і саме там сформувалися її керівні структури, Рада Майдану.  Ми відрізняємося й тим, що в нас на першому місці стоїть членство громадських організацій як колективних членів. До складу ЧОГО «Майдан» входять більше 40 об’єднань краю.

Після завершення революції ми вирішили не припиняти діяльності. Тільки зараз ми беремо участь у громадських справах. У Раді Майдану функціонують 12 профільних комісій, покликаних забезпечувати постійний громадський контроль та співпрацю із органами місцевого самоврядування, державними структурами, приватними підприємцями.

При ОДА створені 4 профільні комісії, вони вивчають стан справ у різних галузях народного господарства, зокрема, у фінансовій сфері, земельних питаннях і ремонті доріг тощо. До них входять як представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, так і члени Ради «Майдану».

Ми співпрацюємо з усіма організаціями, що виникли у період Революції Гідності. Нам немає що ділити.

Юрій АКСЕНИН, «Буковинська сотня»:

– Всі ми стояли на Майдані для того, щоби нам, рядовим мешканцям держави,  стало легше жити. Ми стояли за зміни в країні, за подолання корупції. Тож по суті діяльність «Буковинської сотні» нічим не відрізняється від інших революційних організацій.

Зараз ми готуємо звернення до органів влади, щоби брати участь у роботі перевірних комісій, впливати на них і бачити, що коїться довкола.

Щодо конфлікту зі «Свободою», то досі я не мав жодних претензій до них: які можуть бути претензії до побратимів. Але зараз ми зауважили, що й серед простих людей, які стояли на Майдані, відбувається той же «дєльож» крісел. Це для мене незрозуміло і дуже прикро. Певно, добряче зіпсувала нас система… Адже мета у нас спільна!

Сергій ЛАЗАРЄВ, керівник штабу Чернівецької Самооборони:

– Народна Самооборона області – це громадське формування з охорони громадського порядку. Тобто ми патрулюємо місто, проводимо спецоперації разом з підрозділами міліції, ДАІ. Спільна риса з іншими революційними організаціями в тому, що ми залучаємо до своєї роботи громадськість. Якщо є спільні заходи, то беремо участь.

Особливість наша в тому, що ми – єдиний офіційно зареєстрований підрозділ Самооборони. Є ще, приміром, «Буковинська сотня» Самооборони. Але вони до нас не належать, бо це партійна структура, до того ж, поки що офіційно не зареєстрована. Я  рекомендував би всім організаціям, які офіційно реєструються, уникати слова «самооборона» у своїй назві, щоби не виникало в подальшому якихось непорозумінь. Усі решта підрозділів Самооборони мають формуватися відповідно до рішення її міської ради.

Слово експертам:

Багато громадських організацій – добре чи погано?

Ігор БАБЮК, політолог: «Конструктивна діяльність не проглядається, зате партійні вуха стирчать»

– По-перше, кожний громадянин має право, закріплене Конституцією, утворювати будь-які організації і ставити перед собою будь-які цілі, які захищають інтереси членів об’єднання або інтереси тих чи інших верств населення. Тому всі ці революційні організації мають право на існування.

Спільне ж у них те, що їхня мета ( і це правильно!) полягає у повному контролі за органами влади. Та особливої різниці між ними я не бачу. Хіба що в тому, що одні підтримують певного посадовця, інші його не підтримують. Маю на увазі історію з начальником СБУ Кіцулом. На жаль, якоїсь особливої конструктивної діяльності не помічаю. За окремими з них, звісно, стоять політичні партії. Так, за однією з «Буковинських сотень» стоїть «Свобода», за «Автомайданом» – партія «Удар». І це природно, що партії використовують громадянське середовище для своїх цілей. Але, на моє глибоке переконання, громадські організації мають бути незалежними від політичних сил.

 

Ігор ГАВРАДА, політолог: «Координація – так, а нездорова конкуренція заведе в нікуди»

Оскільки Євромайдан був дуже неоднорідним, то закономірною є й поява численних організацій, які з’явилися завдяки цьому неординарному явищу. Вони різняться як кількістю учасників, так і розумінням шляхів подальших змін. Організації, народжені Революцією Гідності, стануть більш ефективним чинником змін, коли зможуть чітко координувати свою діяльність. Так вони принесуть значно більшу користь суспільству. Якщо ж будуть намагатися, свідомо чи мимоволі, побороти одна одну – це шлях в нікуди.

Матеріали підготував Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Народжені революцією спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чи не найулюбленіша забавка «Чернівціобленерго» – штрафувати. Щоби перетікали  грошики з кишені бідаки-споживача до товстосума-монополіста. А ще вони люблять відключати людей і підприємців від електроенергії, а потім брати кошти за підключення. Мені – і як споживачу-пенсіонеру, і як громадянину – нарешті набридло таке свавілля ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» і я поїхала до Києва в НКРЕ.

А там мені передали до рук Постанову НКРЕ від 14 березня 2013 р. №253, яка вказує на те, що наше Обленерго порушує, цитую, «Ліцензійні умови з постачання електроенергії та Ліцензійні умови з передачі електроенергії в частині дотримання законодавства та інших нормативних документів, зокрема, Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабміну України від 26.07.1999 р. № 1357 (із змінами, далі – ПКЕЕН) та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 14.05.2006 р. № 562 (далі – Методика)».

Якщо казати простіше, то це означає, що накласти штраф на споживача «від фонаря» ніхто не має права. Для цього існують відповідні методики, яких Обленерго мусить дотримуватися. Та він їх порушує – так йому вигідно. Тому НКРЕ і зобов’язало керівництво ПАТ переглянути всі складені за останні роки на споживачів акти й у випадку безпідставності накладених штрафів повернути споживачам кошти.

Для цього НКРЕ навело перелік підстав (і список цей чималий!) для скасування акту та нарахувань за ним. А це, зокрема, відсутність експертизи, прострочення терміну держповірки лічильника, відсутність точки самовільного підключення та належним чином оформленої відмови споживача від проведення експертизи тощо.

Однак, на виконання зазначеної постанови, «Чернівціобленерго» дало відповідь регіональному представництву НКРЕ, в якій зазначило лише вісім споживачів, яким були повернені незаконно стягнуті штрафні санкції. Між іншим, підставою для перерахунку було вказано «некоректно оформлений бланк акту». Однак в Методиці така вимога, як «коректно оформлений бланк акту» відсутня… Тому можна лише здогадуватися, чому саме цим споживачам відшкодували кошти, а іншим – ні.

Я неодноразово зверталася від імені Буковинського громадського об’єднання до керівництва Обленерго з проханням роз’яснити, чому не виконана Постанова НКРЕ. Однак воно ухиляється від зустрічі та безпосереднього спілкування зі споживачами, практикує спілкування лише з власною прес-службою. Самі собі задають зручні питання, самі ж на них відповідають.

Як на мене, допомогти у розв’язанні наявних проблем мало би представництво НКРЕ у Чернівецькій області, бо його головним завданням, згідно з Положенням про НКРЕ та його діяльність, є контроль за роботою суб’єктів тепло- та енергопостачання, а також захист прав споживачів у сферах енергетики (підкреслення автора – ред.), теплопостачання та нафтогазовому комплексі. І, відповідно до покладених на неї завдань, НКРЕ повинно співпрацювати з громадськими організаціями в питаннях захисту прав споживачів електроенергії та природного газу. Та начальник Чернівецького регіонального представництва НКРЕ у Чернівецькій області Анатолій Маляр не тільки самоусунувся від виконання своїх безпосередніх обов’язків, а й ухиляється від спілкування з головами та керівниками громадських організацій та депутатами, які представляють широке коло споживачів (а що вже казати про окремих громадян?). Можливо, це  тому, що його син працює у структурі Обленерго?

Тамара БОРОВИК, керівник обласної громадської організації із захисту прав і свобод людини «На грані», член БГО 

Запис Історія двох котів: перший – слухає та їсть, а другий – мишей не ловить спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Секретар-координатор комісії Олександр Софронов, аргументуючи вимогу до журналістів покинути залу, зазначав серед іншого, що, цитуємо: «мій статус, мої повноваження не дають мені права проводити будь-які публічні заходи з участю преси… Шоу з цього, вибачте, я робити не буду».  Пізніше він додав: “Ми готові спілкуватися з людьми, а з журналістами – ні”.

Представники влади також наголошували на тому, що захід не публічний, його не анонсували, журналістів на нього не запрошували. Головуючий – перший заступник голови ОДА Георгій Галиць – нараду не розпочинав, поки журналісти не вийшли з зали. Водночас запрошені на нараду учасники – підприємці і керівники громадських організацій, які захищають права підприємців – своїм мовчанням підтримали  вимогу до журналістів покинути приміщення.
Журналісти вирішили готувати звернення до прокуратури та Адміністрації Президента у зв’язку із перешкоджанням у проваджені їхньої професійної діяльності. Адже згідно зі ст.  171 Кримінального кодексу України, «умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

Запис Комісія Адміністрації Президента в Чернівцях вказала на двері журналістам спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ці та інші питання розглядали депутати від кількох політичних партій – «Фронту змін», «Свободи», «Партії регіонів», «УДАРу», «Батьківщини» – та представники громадських організацій та об’єднань на «круглому столі» з ініціативи ЧОГО «Комітет виборців».  Захід проведений у рамках проекту «Народом обраний – народу прозвітуй. Громадська участь – основа народовладдя!».

На думку Лідії Анциперової, лідера Конфедерації профспілок, яка в числі 15 громадських організацій входить до складу Буковинського громадського об’єднання, громадські організації (ГО) – не додаток до політичних партій. У цих інститутів, наголошувала вона, різні завдання. ГО та об’єднання профспілок належать до інститутів громадянського суспільства, які, перш за все, представляють інтереси та захищають права громадян, які й обирають владу. А політичні партії – це інститути влади, чия мета –  боротьба за владу, отримання та утримання влади, яка повинна слугувати громадянам.

В ідеалі громадські організації та профспілки у тісній співпраці зі ЗМІ, на глибоке переконання п. Анциперової, повинні піднімати на поверхню пласт суспільних проблем, проводити публічні заходи, обговорення, за активної участі громадськості, органів місцевого самоврядування, державних органів, депутатів різних рівнів. А відтак окреслювати шляхи вирішення цих суспільних проблем.

Обранці ж народу на різних рівнях – місцевому, регіональному, державному –  повинні приймати рішення, що призводять до якісних змін, що їх потребують люди. Тому суспільна роль політичних партій – чути громаду, чути сигнали, яке подає суспільство, виконувати постанови та рішення громадських об’єднань, діяти в інтересах кожної людини.

Серед головних проблем співпраці депутатів і громадських організацій – практично повна відсутність звітування депутатів перед виборцями. Хоча чинне законодавство передбачає обов’язковість такої процедури.

Експерт КВУ, політолог Ігор Гаврада на підставі аналізу депутатської звітності на сайтах відповідних  рад, зазначив, що останніми роками депутати почали знайомити виборців зі своєю діяльністю. П. Гаврада зауважив, що лідером у цьому є Глибоцький район (41 звіт від 50 депутатів), а на останньому місці – Заставнівський, де жодного звіту на сайті не було виявлено. Головними причинами відсутності звітів депутати наводять зайнятість, відсутність інтересу з боку громади (?), неоплачуваний характер депутатської діяльності та пасивність самих депутатів.

На активізацію співпраці між владою та громадою Комітет виборців видав дві книги, які  презентували під час цієї зустрічі: «Обличчям до людей: примірні зразки місцевих нормативно-правових актів з громадської участі» та «Обличчям до людей: посібник з громадської участі для депутатів місцевих рад».

Аурелія ТРИНТА, «Версії»

Запис Громадські організації – не додаток до політичних партій спершу з'явиться на Медіа-Версії.