Спасибі всім доброчинцям, добрим людям, що допомогли зібрати вантаж для передачі на схід бійцям.

Більш детальний фотозвіт за посиланням –  21 ЛЮТОГО БУЛА ВІДПРАВЛЕНА НА СХІД ЧЕРГОВА ДОПОМОГА БІЙЦЯМ…

Нехай в дорозі вас береже Бог і благословить на всі добрі діла!
Нехай Бог береже наших бійців!

Тетяна Спориніна,
фото автора та SergyiS

Запис ЧЕРГОВА ДОПОМОГА БІЙЦЯМ ВІДПРАВЛЕНА НА СХІД… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Більш детальний фотозвіт за посиланням – ДРУГА РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ…

І вже після мітингу, в Українському домі п’ятьом учасникам Євромайдану, членам ГФ “Козацька варта”, бійцям-добровольцям були вручені відзнаки “За службу державі”. Ця відзнака започаткована для нагородження за зразкове виконання службового обов’язку по захисту державності України. Настя Горбачова нагороджена цією відзнакою посмертно. Нагороду Насті отримала її сестра.

Віталій Кадук, начальник штабу ГФ «Сотня Буковини», голова ГО «Буковинське об’єднання волонтерів» вручив нагороду Івану Скінтею, волонтеру, має більше 30 виїздів в зону АТО.

Ірина Вовк, волонтер та Владислав Слободян, боєць-доброволець “Карпатської січі”

І ще одна нагорода – для Руслана Ломінського, воїна-добровольця, який зараз на сході, у “Карпатській січі”.

Слава Україні! Героям слава!

Дійсно, повторюся: зміни в Україні не завершилися… Війна не завершилася. Деякі вважають, що і революція не завершилася…

No pasarán!

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Два роки після Майдану… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Микола Бауер (позивний «Богомол») приїхав додому на ротацію на 10 днів.
Микола – боєць окремої зведеної штурмової добровольчої чоти «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр. Пішов захищати Україну добровольцем. На фронті – 7 місяців. Це перша його відпустка.

У вівторок, 3 листопада, о 6-ій ранку ми зустрічали «Богомола» на автовокзалі. Я знала його тільки за фото, з фільмів про «Карпатську січ» в Інтернеті і, звичайно, з розповідей його побратимів: Вікторії, Віталія, Руслана, Андрія… Автобус з Дніпропетровська не запізнився, до наступного автобуса у Миколи було більше трьох годин. Тож ми не пішли одразу на базу громадського формування «Сотня Буковини» на вулиці Шевченка, 41, а зайшли до буфету автовокзалу. Ми раділи, розмовляли, розповідали напівсмішні, напівсумні історії, перебивали одне одного, намагалися відігнати тривогу, яка постійно мимоволі повертається у свідомість. Адже цієї миті не всі сидять за столом у теплій кімнаті. Хтось заступив на чергування, хтось захищає лінію оборони – там, на сході…

– Як ти, Миколо, став добровольцем? Що спонукало тебе піти на фронт захищати Україну?
– Перед війною (це було взимку) я хотів поїхати до Польщі на заробітки. Уже готові були і візи, і всі документи. Але якогось моменту щось ніби замкнуло в мені: я вирішив, що не туди треба їхати. Залишив документи вдома і поїхав на передову. Там пройшов вишкіл, на базі.

–А де ця база?
–Курахово. Потім проходив вишкіл на «Камікадзе», це друга лінія оборони. Там я навчався. Серед іншого – як звикати до вибухів снарядів, мін… Пам’ятаю свій день народження, це було саме на Пасху, 12 квітня. Тоді я ще не звик до війни і було реально страшно. Обстріл почався десь о третій годині ночі і тривав до обіду. Піски всі горіли. Було дуже, дуже страшно. Ми були у Первомайську. Снаряди туди не долітали. Але Піски горіли…
Та з часом до всього звикаєш. Людина – це таке унікальне створіння, що може звикнути, пристосуватися до всього. І вже потім я пішов на саму передову, у Піски. Довелося ходити на позиції під обстрілами мін, «градів», всього. І кулі літають. Звикаєш…

–Ти зараз в АТО за контрактом. Де саме ваші позиції?
–Так, ми легалізувалися одні з перших. І нам дали позицію під Донецьким аеропортом. Там по нас били  і міни, і гради, та, дякувати Богові, все якось обходилося без жертв. І до цього часу ми тримаємо ці позиції.
Але на війні, як на війні. З мого відділення загинуло двоє людей. Я з ними навіть не встиг познайомитися, це сталося на початку моєї служби. Це «Телефонщик», молодий хлопець: йому було 19 років і «Характерник», йому було тридцять з чимсь. Так  вийшло, що ми тільки прийшли у відділення і заступили на чергування. Але на різні позиції. Міна розірвалася там, де були хлопці, влучила в дерево, осколки порозліталися, попали в груди,в голову. Ми почули: «У вас два «трьохсотих».  – Але насправді це були два «двохсотих»: хлопці не дожили до приходу лікарів. Було надзвичайно важко…

– Те, що відбувається на фронті зараз, називають перемир’ям. Але що це за перемир’я таке?
–Там тільки не літають міни і гради. І танки не стріляють. Все інше працює. Стрілкова зброя, СПГ, РПГ, ДШК, «Утьоси»…
Минулого тижня в нас – 4 «трьохсотих» і 2 «двохсотих». Досі гинуть люди…
З нашої «Карпатської Січі» одному хлопцю, позивний «Марік Насіров», снайпер поцілив просто в груди, і куля пройшла чітко центром грудей навиліт. Але це швидше унікальний випадок: ні артерію, ні легені куля не зачепила, дякувати Богові.  «Марік»  зміг спуститися з позиції, навіть сам зміг сісти у «швидку». Там його швидко «заліпили». Тобто з хлопцем все нормально.

–Дійсно, Бог допоміг «Маріку»… Та люди гинуть – і це називають перемир’ям…
–Перемир’я несправедливе. Тиші там нема. Досі там гинуть люди. Тому хочу подякувати волонтерам «Козацької варти», ГО «Буковинське об’єднання волонтерів», взагалі усім волонтерським організаціям, доброчинцям, що допомагають бійцям.

–У тебе 10 днів відпустки. Як плануєш їх провести?
– Спочатку – до сестри, потім – додому, до мами, до рідних, до друзів, щось помогти… І – знову, на схід, повертаюся назад.

– Зараз дуже складні часи. І вирішується доля України, її свобода, соборність. Що треба робити для змін?

– Україну можуть змінити тільки українці. Але ми не змінимо її тільки криками біля Верховної Ради. Зміни треба починати від самого себе. Не бігти до когось і кричати, що хтось нічого не робить чи погано робить. Починай сам зміни з себе. Ми, патріоти, повинні всі разом працювати, змінювати державу. Щоб наші діти жили краще.

–Дякую, Миколо. Гарної відпустки! Нехай Бог береже тебе і твоїх побратимів.

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «ЗМІНИ ТРЕБА РОЗПОЧИНАТИ ВІД САМОГО СЕБЕ»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цього разу на схід відправлені продукти (закрутки, овочі, олія, смаколики, крупи, макарони), вода, лікарські препарати, засоби гігієни, кікімори і маскувальні сітки, відра, прозора і чорна плівка, мішки, постільна білизна, одіяла, ковдри, полотенця. Крім того новий холодільник, два телевізори, електрична пічка, принтер, матеріалу для налогодження солдатського побуту.
Напередодні для бійців випекли 420 штук кексів з абрикосами, сливою та ягідною начинокою.
Допомогу надали небайдужі буковинці, чернівчани та добродії з Німеччини.

Щиро вдячні родинам, доброчинцям, які принесли постільну білизну та ковдри, речі бійцям – Єві Дульфан, Любі Горожаніній, Мирославі Р., Людмилі Айгаре, Галині Яс., Валентині П., Ірині Зельдіній, Тетяні Рибачук, Ларисі Х. ; Марті Девді – 200 грн., продукти, речі; Олексію Боднару – холодільник бійцям; Роману Череватому (лісове господарство) – пальне;  Михайлу Андрюку (Вижницька райдержадміністрація) – за ініціативи  городян був проведений доброчинний концерт – 1522 грн.; Миколі Ракевичу (Берегометське ЛМГ) – пальне; Валерію Кадельнику (підприємець) – 250 грн., Людмилі Ліпінській (підприємець) – 200 грн., Ірині Котапській – 400 грн.; Степану Стрілець (магазин “Роша”) – сигарет на 1800 грн., Юрію Лейбюку (село Лекечі), який є організатором збору допомоги від Вижницького району, а зараз поїхав волонтером на схід; о. Дмитру УПЦ із села Долішній Шепіт, який організував збір продуктів і передали 1000 грн.
Допомогу надали небайдужі буковинці, жителі сіл Мілієво, Лопушна, Долішній Шепіт, Лекечі, чернівчани та добродії з Німеччини.

Нехай в дорозі вас береже Бог і благословить на всі добрі діла!
Нехай Бог береже наших бійців.

Повний фотозвіт про відправку машини за посиланням: “23 СЕРПНЯ МАШИНА З ЧЕРГОВОЮ ДОПОМОГОЮ БІЙЦЯМ ПОЇХАЛА НА СХІД…”

Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис МАШИНА З ЧЕРГОВОЮ ДОПОМОГОЮ БІЙЦЯМ ПОЇХАЛА НА СХІД… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зранку на Шевченка, 41 відбулося прощання з Настею Горбачовою майданівців “Сотня Буковини”, “Козацька варта”, свободівців та побратимів – бійцями АТО.

Спільне Прощання з Настею Горбачовою розпочалося від 12 до 15 години в Соборі Успіння Пресвятої Богородиці.

Від 15 години на Центральній Площі Чернівців біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулося Громадське прощання.

Від 16-ї години на Алеї Слави Героїв на Центральному кладовищі відбулося Прощання та Похорони Насті Горбачової…

Фотозвіт прощання за посиланням: Герої не вмирають! Чрнівчани провели в останню путь Анастасію Горбачову.

Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

27.12.2015 ТРК “Буковина” опублікували фільм “Герої… Анастасія Горбачова”

Запис ЧЕРНІВЦІ ПРОЩАЮТЬСЯ З АНАСТАСІЄЮ ГОРБАЧОВОЮ… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вирішили і ми з друзями додати трохи гостинців у Великодний кошик для тих, хто в той час перебував на Шевченка, 41.
Настя займалася всіма господарськими справами: готувала, прала, прибирала. Вставала дуже раненько, о 6 годині і… до вечора.
Ця зустріч відбулася 19 квітня 2014 року…
Тетяна Рибачук спитала Настю:
– А як ви встигаєте на всіх готувати?
– Нам би великий казан, бо посуд тут мілкий і готуємо на 5-6 людей, а потім знову.
Тетяна тоді привезла великий казан, деякі кухонні дрібнички. Також дала Насті маленький радіприймач. Хлопці хотіли телевізор, бо треба було взнавати новини, але Настя дуже зраділа і радіоприймачу.
– Коли будуть хлопці обідати, можна буде включати радіо.

Потім почало діяти громадське формування “Сотня Буковини”. Анастасія Горбачова разом з частиною майданівців пішла добровольцем на фронт захищати Україну. Від березня 2015 року Настя перебувала у 5 батальйоні ДУК “Правий Сектор”.
А це фото, коли Настю бачила в останнє, коли вона збиралася їхати на фронт – 1 листопада 2014.
Принесла тоді трохи теплих речей і молитовничок…

Дуже важко жити в країні, де одночасно і ніби мир, і війна…
Ми в той день пройшли і повз Целанівського центру.
І я тоді подумала: “У Целанівському центрі ми побуваємо з тобою і твоїми побратимами іншим разом… У мирний час. По-справжньому – в мирний… Друзі! Боже, бережи вас і всіх наших воїнів!”… З Настею у Целанівському центрі ми вже не побуваємо…

В Насті рано помер батько, виховувалася в інтернаті. Мама в неї померла недавно. Настя часто згадувала маму, коли та хворіла, дуже за неї переживала…

На фронті Настя мала позивний “Ліса”. Олена Білозерська на ФБ пригадує:
“На фронті Ліса зустріла своє кохання, створила сім’ю, чекала дитину… На перших місяцях вагітності ще ходила у розвідку на зайняту супротивником територію. Вона була безбашенна абсолютно, взагалі нічого не боялася, не дбала і про власне здоров’я. Не раз казала, що помре молодою і це її не засмучує. Однак вірила, що переживе війну, не раз мріяла, як ми всі після війни зустрінемось у будиночку високо в Карпатах, у якому їй дозволяв зупинятися під час тривалих гірських прогулянок, якщо не помиляюся, колишній тренер…”

Велика втрата… Великій біль…
Світла пам’ять…

Пані Мирослава написала на ФБ слова, які співзвучні з тим, що відчуваю і я:
“СМЕРТЬ НА ВІЙНІ ЗДАТНА ЗНАЧНО УМИЛИСТОВИТИ БОГА, ТОМУ ЩО ЛЮДИНА, ЯКА ЗАГИНУЛА СМЕРТЮ ХОРОБРИХ, ЖЕРТВУЄ СОБОЮ, ЩОБ ЗАХИСТИТИ ІНШИХ. ЦІ ЛЮДИ – НАСЛІДУЮТЬ ХРИСТА. ВОНИ – НАЙБІЛЬШІ ГЕРОЇ, … ПЕРЕД НИМИ ТРЕМТИТЬ І САМА СМЕРТЬ, ТОМУ ЩО ВІД ЛЮБОВІ ВОНИ ЗНЕВАЖАЮТЬ СМЕРТЬ І В ТАКИЙ СПОСІБ ЗДОБУВАЮТЬ БЕЗСМЕРТЯ, ЗНАХОДЯЧИ ПІД МОГИЛЬНОЮ ПЛИТОЮ КЛЮЧ ВІД ВІЧНОСТІ.
(о. ПАІСІЙ СВЯТОГОРЕЦЬ).”

Тетяна Спориніна,
фото автора

27.12.2015 ТРК “Буковина” опублікували фільм “Герої… Анастасія Горбачова”

Запис ЗАГИНУЛА НА ВІЙНІ АНАСТАСІЯ ГОРБАЧОВА… СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вікторія Полійовська – замісник голови ГО «Буковинське об’єднання волонтерів», секретар ВО “Свобода”, секретар штабу громадського формування «Сотня Буковини». Вікторії – 21 рік. Народилася і закінчила школу у місті Калуш Івано-Франківської області. Вона студентка ЧНУ ім. Ю. Федьковича двох факультетів: історичного і юридичного. Зараз Вікторія вчиться на заочному факультеті, бо через події Майдану і війни у березні минулого року перейшла з денного навчання на заочне. 29 липня Вікторія готується складати іспити для вступу на ступінь “спеціаліст” цих двох факультетів. А з березня 2014 року «Шевченка, 41» – це і домівка, і робота: саме тут був пункт відправки патріотів на Майдан, тепер – формується волонтерський вантаж на схід…

З Вікторією зустрілася 13 липня у Волонтерському центрі.

– Вікторія, з приїздом! Ти щойно приїхала і бачу тебе знову біля комп’ютера: звіти, нові калькуляції, ви знову готуєте нову машину для відправки. Ти не однаразово була і на передовій, на сході, а не тільки займаєшся організаційними питаннями. Крім того знаю, що ти вмієш надавати і першу медичну допомогу. Ти – волонтер не просто за покликанням, напевно саме про таких дівчат, юнаків говорять – мобілізація добра… 

Розповідь Вікторії з великою кількість її фотографій з передової за посиланням: Тиждень у Пісках… .

21.07.2015 Вікторія просила додати до цієї публікації таку інформацію:
І зараз і в подальшому з прихильністю та вдячністю готові будемо передати бійцям на фронтах Донбасу та захисникам південно-східних кордонів України те, що благодійно маєте можливість передати на базу волонтерського центру на Шевченка, 41.
Для потреби узгодження та вияснення потреб щодо волонтерської підтримки бійців на фронтах АТО можна контактувати на контактні телефони: 0509344668 – Вікторія Полійовська, 0661936675 – Віталій Кадук.
При можливості кошти можна передати, зателефонувавши за наданими телефонами, або перерахувати на благодійний волонтерський фонд ГО«Буковинське об’єднання волонтерів» №26009300438070 в ТВБВ 10025/057 філії Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк» України МФО банку 356334, код ЄДРПОУ — 39654295.

«Шановні друзі! Нашому підрозділу потрібна допомога в забезпечені
Список самого необхідного: – Домкрат для бусів – 2 шт – 5 тон
– Плитоноски (чохли для бронежилета) 6 шт;
– Аптечки (по можливості укомплектовані з мед. ножицями, celox, ізраїльський бандаж, або окремо ці мед. засоби) 20;
– Балістол – 20;
– Цигарки
– Берци літні: розмір 40 – 5 пар, 41 – 5 пар, 42 – 15 пар, 43 – 7 пар, 44 – 3 пари, 45 – 3 пари, 46 – 2 пари;
– Форма літня: М – 10 комплектів, L – 30 комплектів, ХL – 10 комплектів, ХХL – 10 комплектів;
– Ліхтарики – 10;
– Тактичні рубашки під бронежилет (“убокс”) – 20
– Маски тактичні (якісні) – 20; – Рукавиці тактичні –30 ; – Вода питна 5л – 500л; – Шкарпетки – 200 – Нижня білизна – 200 – Футболки – 200 – Годинники електронні тактичні – 10; – Кросівки: розміри 41 – 5; 42 – 10, 43 – 5, 44 – 5, 45 – 2, 46 – 2
– Мастило для дизельного двигуна; –Фільтри для дизельного авто (w trans 4,5; 2,5 турбо дизель); – Гідратори (“Камелбек”)– 10 – Кепки військові – 20;
– Портативні зарядні пристрої; – Постільна білизна; – Порошок пральний;
– Рюкзаки військові (20, 30, 35, 40 л.); – Ножі військові – Інструменти для ремонту; – Компаси (якісні); – Серветки вологі; – Засіб від комарів;
Контакт: «Фізрук», т. 093-955-30-68, 097-322-82-04.
Вікторія Полійовська, т. 050-934-46-68.

Добровольчий батальйон “Карпатська Січ”  ”

Тетяна Спориніна,
фото автора і Вікторії Полійовської

Запис Тиждень у Пісках… Волонтер Вікторія Полійовська повернулася з чергової поїздки на схід спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учні спілкувалися із заступником командира Окремого Добровольчого Батальйону на Буковині «Карпатська Січ» Дмитром Чернишовим і бойовим волонтером, членом громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Сотня Буковини» Андрієм Рудько.
Також у той день до школи мав прийти і Віталій Кадук, голова громадської організації волонтерського центру «Буковинське об’єднання волонтерів». Але у той день Віталій Кадук і його бойові товариші поїхали на схід за загиблим воїном, побратимом.
Вічна пам’ять Герою Василю (Івану) Миханюку!

14.05.2015

Під час зустрічі  8 травня учні запропонували і свою допомогу бійцям, які на фронті. І вже сьогодні, 14 травня, на нульовий урок школярі прийшли до волонтерів, на базу волонтерського центру «Буковинське об’єднання волонтерів» на Шевченка, 41.

Учні принесли варення, печиво, цукерки, зубну пасту, каву, крупи, тушонку, сигарети.
І все це здали на склад Андрію Рудько, члену громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Сотня Буковини». Також нам показали приміщення, де зберігаються продукти, що везуть на схід, одяг, побутові речі для бійців, приміщення, де плетуть маскувальні сітки.

На нульовий урок всі прийшли вчасно.

Віталій Кадук, голова громадської організації волонтерського центру «Буковинське об’єднання волонтерів», розповів: “Наша волонтерська діяльність здійснюється з липня місяця 2014 року. Саме завдяки можливості зосередження на території Шевченка, 41 волонтерської бази для збору волонтерської допомоги з міста Чернівці та районів області за цей час волонтерським групам з м. Чернівці, Глибоцького, Путильського, Новоселицького, Кіцманського, Заставнівського, Сторожинецького, Хотинського та Вижницького районів вдалося здійснити більше 30 виїздів з волонтерською допомогою на блок-пости, військові підрозділи та в добровольчі батальйони на фронтах Донбасу та до захисників на південно-східних кордонах України. Крім того значна частина зібраної волонтерської допомоги надана військовослужбовцям, які повертались по ротації з фронтів, їх сім’ям та сім’ям загиблих та поранених бійців.”

У приміщенні, де зберігають побутові речі.

Підвали, де зберігають продукти харчування.

А тут плетуть сітки і кікімори. Андрій Чахлеу, волонтер, учасник Майдану,
розповів про особливості і будні волонтерської роботи.

Учні розказали, що взимку, на другому поверсі гімназії, учні також плели маскувальні сітки. Але взимку – білі. 

За той час, як ми ходили на склад, прийшов ще один однокласник і додав до смаколиків банки варення, тушонку, печиво.

Віталій Кадук ще зазначив:
“І зараз і в подальшому (поїздки з волонтерською допомогою не призупиняються, а здійснюватимуться іншими автомашинами) з прихильністю та вдячністю готові будемо передати бійцям на фронтах Донбасу та захисникам південно-східних кордонів України те, що благодійно маєте можливість передати на базу волонтерського центру на Шевченка, 41.
Для потреби узгодження та вияснення потреб щодо волонтерської підтримки бійців на фронтах АТО можна контактувати на конт. тел.
0661936675 – Віталій, 0969934111 – Ілля, 0999774555 – Віталій
При можливості кошти можна передати зателефонувавши за наданими телефонами, або перерахувати на благодійний волонтерський фонд ГО«Буковинське об’єднання волонтерів» №26009300438070 в ТВБВ 10025/057 філії Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк» України МФО банку 356334, код ЄДРПОУ – 39654295

На останок ми побажали усім нам миру і скорішого закінчення війни! 

Саме так і  стають волонтерами…
Дуже вдячні  учням  7 – Б класу, Ірині Могилі, класному керівнику, всім, хто долучився до допомоги бійцям на фронті!
Бережи Вас Бог!

Тетяна Спориніна, 
фото автора

Запис Допомога бійцям. Учні 7-Б – у волонтерів. спершу з'явиться на Медіа-Версії.