Від насінини до прилавку

Анджеліна Джолі та Бред Пітт – чи не найвідоміші шанувальники та популяризатори органіки в світі. Адже це питання не лише особистого вибору, а й активної громадської позиції. Бо дотримання відповідних стандартів передбачає не лише контроль екологічності продукту і не тільки на всіх стадіях його виготовлення – «від насінини – до прилавку».

Органічні продукти харчування не містять ГМО, консервантів, барвників, емульгаторів, стабілізаторів і зроблені з сировини, вирощеної в екологічно чистих районах без застосування хімії: пестицидів, гербіцидів, хімічних добрив, стимуляторів росту тощо. Так, звичайні овочі та фрукти для захисту від шкідників оприскують спеціальними препаратами – інсектицидами та фунгіцидами. Червоний барвник використовують, щоб надати м’ясу апетитного кольору. А жовтий колір курячого жовтка досягається добавками, якими годують курей. та це не зазначається на жодній етикетці.

Органічна продукція – це й турбота про навколишнє середовище. Наприклад, більшість сільськогосподарських робіт виконують вручну, щоби не пошкодити рослини. Для боротьби зі шкідниками застосовують фізичні й біологічні методи: ультразвук, шум, світло, пастки, температурні режими. Окремі вимоги встановлені навіть до утилізації продукту. Так, матеріал, який використовують для упакування екологічно чистого продукту, повинен бути з натуральної сировини, яку можна використовувати повторно і яка розкладатиметься, не забруднюючи навколишнього середовища.

Органічні продукти – корисні, але і дорожчі за звичайні. Проте, наприклад, у заможних країнах Євросоюзу висока ціна не зупиняє покупця, попит на органічну продукцію невпинно зростає. В Україні ж ринок органічних продуктів лише почав розвиватися. За словами Марії Порчук, регіонального координатора проекту GIZ, зі 140 сертифікованих «органічних» підприємств України на Буковині діє лише одне – «Галс ЛТД», яке цього року розширило асортимент своєї продукції виробництвом органічного березового соку.

2009 року уряди України та Німеччини започаткували проект «Сприяння економічному розвитку та зайнятості». За дорученням Федерального міністерства Німеччини з економічного співробітництва та розвитку (BMZ), Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) розпочало впровадження проекту разом з партнерськими організаціями України. Чернівецька область, разом із Донецькою та АР Крим, стала одним з регіонів, у яких стартував пілотний проект. Зокрема, в його рамках для буковинських журналістів організували одноденний прес-тур «Свій до свого по своє – органічно чисте», в рамках якого розповіли та показали, де і як у нас виготовляють органічну продукцію.

– Цього року ми виготовили 120 т органічного березового соку – абсолютно чистого натурального продукту, збереженого найбільш наближеними до природи натуральними методами, – каже Андрій Мартинюк, комерційний директор «Галс ЛТД». От тільки цей сік… доводиться експортувати до Євросоюзу. Адже вітчизняний покупець не хоче платити на кілька гривень більше і купує сік звичайний – з домішками та консервантами.

– Окрім органічного соку ми виготовляємо і звичайний – 500 т на рік. Адже на внутрішньому ринку ще немає чіткого розуміння споживача, що є органічне. Він не розуміє його переваги, що йдеться про безпеку, здоров’я, максимальну кількість вітамінів… Тому попит на органічний березовий сік в Україні не такий високий, як за кордоном, – каже Андрій Мартинюк.

За словами Андрія Мартинюка, майбутнє української органіки – за різноманітними об’єднаннями селян, які традиційно вирощують «здорову продукцію» на власних полях. Подібним шляхом рушили наші івано-франківські сусіди – і не прогадали!

Невідомий цукор та «псевдогриби»

Село Спас, що на Івано-Франківській області, знане в Україні своїм унікальним міжнародним фестивалем автентичної карпатської кухні «Смачний Спас». А місцевий кооператив «Чиста флора» – відомий популяризатор виробництва органічно чистої продукції та розробки великого Карпатського бренду чаїв. Тож здорова їжа та смачні наїдки – тут не дивина.

– Власне, «Чиста флора» розташована на моєму батьківському обійсті, – зізнається її керівник Михайло Стовп’юк, який за сумісництвом є також головою асоціації виробників органічної продукції. Він охоче демонструє реліквії з сімейного музею травника та ділиться тонкощами ведення органічного бізнесу.

– Цією лопаткою викопували зілля багато поколінь зільників… А от цей коштурик з громового дерева, заклятий мольфарами, – відлякує змій… Бачите, скільки тут зілля? Можу з нього виготовити хоч сотню комбінацій! – каже Михайло Стовп’юк. За його словами, зільництву його навчили батьки та франківські Карпати, а освіту він здобув у Чернівецькому університеті, на біологічному факультеті.

Відрізнити органічні продукти можна за маркуванням. На імпортованих з ЄС продуктах найчастіше зустрічається напис «Organic Farming». А продукція українських виробників органіки представлена марками «Чиста Флора», «Пан Еко», «Верховина», «Жменька», «Галка-Карпати», «Харківнатурпродукт», «Славута». Органічні продукти цих марок продаються майже в усіх супермаркетах. Це передовсім крупи, сиропи, гриби, чаї, сухофрукти.

Переорієнтуватися на ековиробництво місцевим селянам було неважко. «Бо ми так робимо, як у себе вдома», – кажуть вони.

– Я тут, певно, вже сім років, – каже Любов Тулубяк, працівниця «Чистої флори». – Коли мала більше здоров’я, працювала в цеху, «стояла на лєнті», – фасувала чаї. Тепер вчулася трохи в меншій силі… Директор поважає мене, ми вчилися разом, то він перевів мене на легшу роботу. От бачите – перебираємо ягоди. Миємо їх, кладемо у банки, варимо сироп, готуємо, стерилізуємо, закриваємо (консервуємо).

– А що ви до них ще додаєте? – хитро допитуються журналісти.

– Воду. І цукор, – знизує плечима пані Люба.

– У чорниці власний сік – солодкий, треба лише вичавити його і виготовити черничний правдивий сироп. До решти продукції мусимо додавати звичний цукор. І ось тут – проблема. Бо люди зазвичай не знають, що за цукор купують, з яких буряків. В Україні виробників органічного цукру немає. Тому нам доводиться замовляти та експортувати спеціальний цукор, – інструктує журналістів Михайло Стовп’юк.

Значна частка продукції «Чистої флори» йде на експорт: до Канади та США, країн Прибалтики та Європи, зокрема, Німеччини. Тобто, тих країн, де органічний рух давно розвинений і така продукція користується там попитом. В Україні ж її найбільш охоче купують… туристи в рекреаційно-курортних зонах («Буковель», «Трускавець», «Яремча», «Моршин» тощо).

Проте головну увагу  підприємство приділяє виготовленню трав’яних чаїв, які, що їх і сотні років тому, збирають високо в Карпатах.

– Для того, щоби лікарська сировина була якісно заготовлена й висушена, існують заготівельні бригади. Стихійно сировина не збирається. В тому і переваги органічного виробництва, що він передбачає чіткий контроль руху сировини: від збору рослинки – до її продажу в магазині, – каже пан Михайло. – У звичайної продукції немає гарантії, звідки береться сировина. Бо на сьогодні сфера бізнесу часто-густо домінує над людськими цінностями, багато різних видів сировини може надходити з тих зон, які мають певні забруднення.

І для наприкладу, Михайло Стовп’юк розповів журналістам про карпатські «псевдогриби».

– Ми знаємо, коли в Карпатах неврожай. Тому дивуємося: звідки раптом з’явилася на продаж велика кількість грибів? А вони, з’ясувалося, з Херсону. Але продають їх як Карпатські. Привезуть сюди, посушать… Але вони відрізняються. Наш карпатський – великий, росте поміж смереками, а тому чистенький херсонський пробуєш – і пісочок відчуєш, бо зростають вони з вітром і піском, –  каже голова «Чистої флори» Михайло Стовп’юк.

Хитромудрі маркетингові ходи та рекламні маніпуляції недобросовісних виробників – не дивина для українського покупця. На прилавках українських супермаркетів рябить у очах від написів «екологічно чистий», «біо», «натуральний», «без консервантів» та, звісно ж, «без ГМО». Проте чи завжди відповідний напис і вища ціна означають, що продукт насправді відповідає певним стандартам якості? Звідси й недовіра покупця.

У свою чергу виробники органічної продукції нарікають на недолуге українське законодавство, брак державної підтримки та необізнаність покупця. До того ж, придбати натуральні фрукти та овочі, якщо у вас немає власної грядки чи знайомих, які вирощують продукти без хімічних добрив, у Чернівцях, наприклад,  важко. Адже у нашому місті і досі немає спеціальних магазинів органічних продуктів. Однак, якщо ринок виробників органічної їжі й далі зростатиме, вони зможуть потіснити виробників захімізованої продукції. А це означає, що на наші столи частіше потраплятиме справді здорова та корисна їжа.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Земля на експорт

– Природа створює сантиметр гумусу за 150-200 років, а ми – за 3 місяці, – стверджує Аурел Присакар, керівник «Верміхаусу». Ця компанія є найбільшим в СНД виробником біогумусу та рідкого екстракту з нього – «Біоліту». Керівник новоселицької компанії стверджує: відновити можна навіть мертві землі – достатньо 3-4 тон біогумусу на гектар.

– Єдиний спосіб відновити виснажені землі – внесення біогумусу. Без нього земля мертва, на ній нічого не росте, – стверджує Аурел Присакар. – Наприклад, у звичайному гною – 25-30% корисних речовин, в нашому ж біогумусі – усі 100%. Ми пробували вносити біогумос на різні поля, вирощувати на ньому різні культури – усюди приріст урожайності складав 70-100%.

Чорнозем із гною та органічних відходів «виробляють» червоні каліфорнійські черв’яки, придбані десяток років тому у фірми «Відродження».

– Забрали останніх черв’яків, і от вони живуть з нами, – посміхається пан Аурел. – Звичайні наші гнійні черв’яки харчуються, зариваючись в ґрунт згори вниз, а ці навпаки – знизу вверх.  Тобто, ми тримаємо їх на голодному пайку, а потім зверху на ложу досипаємо кілька сантиметрів їжі – вони усі і піднімаються нагору.

Тоді черв’яків збирають і переносять на нове місце. Після них у ложі залишається чистий біогумус. Зокрема, одна ложа черв’яків (50-60 тис. ос.) переробляє тонну гною чи органічних відходів протягом місяця-півтора…

– Рентабельність нашого бізнесу – 250-300%, – стверджує Аурел Присакар. – Проблема в реалізації. Бо люди нищівно ставляться до землі, виснажують її, натомість нічого навзамін в неї не вкладаючи…

П’ять років тому на підприємстві розробили 3-річну програму відновлення земель району біогумусом. У влади на подібні ініціативи забракло коштів…

Попит на біогумус, звісно, є. Підприємство активно співпрацює з київським «Клубом органічного землеробства», різними квітковими магазинами. Проте більшість «черв’якової продукції» іде на експорт: Польщу, Прибалтику, Молдову, Азербайджан… 

Запис Органічна їжа: примха чи необхідність?! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 Всі ми майже щодня ходимо до магазину по продукти: принаймні, раз на тиждень купуємо все необхідне на найближчі дні, а впродовж тижня докуповуємо молоко, хліб, сметану… Чи траплялося вам придбати неякісний або зіпсований продукт? І що ви з ним зробили, коли принесли додому і помітили, що вживати його не можна? За такої ситуації хтось просто викинув такого «смакойлика» до смітника, хтось в родинному колі обговорив недобросовісність підприємців. І тільки одиниці з нас взялися відстоювати свої права і віднесли покупку до магазину, щоб її обміняли на товар належної якості, або ж повернули гроші.

             Товарний чек – ваша гарантія

Можете вважати себе щасливцем, якщо у разі повернення вами простроченого товару продавець крамниці вибачиться і без зайвих перемовин виконає свій обов’язок і прийме його назад, помінявши на якісний, або повернувши кошти. Але, на жаль, чернівецькі підприємці не завжди вважають за потрібне спілкуватися з клієнтами, дбати про те, аби покупцеві було комфортно.

Щоби не опинитися на місці покупця-невдахи, завжди беріть товарний чек. Це документ, який підтверджує факт покупки в конкретному магазині. Якщо раптом матимете претензії до придбаного товару, завжди зможете захисти свої права, звернувшись до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Чернівецькій області.

  Придбали неякісний товар? Одразу несіть назад до магазину

Нещодавно саме такий випадок трапився з моїм знайомим: в одному з гастрономів у центрі міста він придбав голандський сир, приніс його додому, розпакував і… виявив, що сир зіпсований. Мешкає товариш не в центрі, а на околиці, тому взяв таксі і попрямував до нещодавно відвіданого гастроному. Виклав на прилавок покупку, пред’явив чек, попросив повернути гроші за прострочені харчі і за дорогу на таксі. Та порозумітися з адміністрацією магазину не зміг – йому відмовили та нагрубили. Тому вже наступного дня з протермінованим сиром товариш постукав у двері Інспекції з питань захисту прав споживачів. За скаргою Інспекція провела перевірку магазину, виявивши вже не одне, а значну кількість порушень, і притягнула винних до відповідальності.

Схожа ситуація сталася й з нашим читачем, мешканцем району області, який в одному з великих супермаркетів Чернівців придбав оселедці в банці, а вдома, відкривши, зрозумів, що від їхнього запаху розбігаються навіть сусідські собаки. Чоловік не полінувався і приїхав до великого магазину, аби розібратися в ситуації і запобігти, тому щоби таким же неякісним товаром не потруїлися люди. Так само, як і мій товариш, він попросив повернути гроші за товар і за дорогу. Адміністратор солідного магазину, навіть незважаючи на те, що цей покупець витратив тут значну суму, відмовив йому. Чоловікові нічого не залишалося, як віднести рибу до Інспекції з питань захисту прав споживачів. Ситуація повторилася: перевірка виявила численні порушення. Інспекція наклала штраф і притягнула працівників до адміністративної відповідальності.

А от моїй колезі пощастило більше. Придбавши торт з прокислим кремом, вона віднесла його назад до магазину. Продавчиня без зайвих розмов поміняла неякісний кондитерський виріб і всі залишилися задоволеними: колега отримала бажаний торт, а магазин – відсутність зайвого галасу. Висновок – на поверхні: скарги виникають там, де не працюють зі споживачами. Тому, мабуть, якби чернівецькі підприємці у всіх випадках намагалися знайти спільне вирішення ситуації з покупцями, дбали про їх продовольчу безпеку, хто-зна, може, і неякісні товари траплялися б рідше, і конфліктів було б менше.

   У чернівецьких супермаркетах обдурюють, недоважують і продають сміття

Серед найбільш поширених порушень прав споживачів в нашому місті – термін придатності, який уже минув, відсутність належної інформації про дату виготовлення, відсутність необхідної інформації про товар та обман споживачів. За словами в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Надії Кутиніної, нещодавно під час перевірок в одному з супермаркетів Інспекція виявила великі партії застарілого товару, які використовували для приготування їжі. Прострочені печінка і м’ясо були просто в ящиках і призналися для подальшої теплової обробки, а далі – реалізації з прилавку і… потрапляння на чийсь обідній стіл.

Коли наступного разу купуватимете вже готову продукцію – чи то салат, чи то відбивні, чи то смажену рибу – двічі задумайтеся, чи варто ризикувати власним здоров’ям і здоров’ям рідних.

– Продовольчі і непродовольчі товари з минулим терміном придатності заборонено продавати, – каже Надія Кутиніна. – Їх треба списувати і викидати, оскільки в них відбуваються незворотні процеси і вони можуть зашкодити здоров’ю споживачів.

Товар з минулим терміном придатності виявили й в одній з піцерій у центральній частині міста. Значна кількість продуктів була без належної інформації про походження, виробника, без якісних посвідчень. А працівників, які проводили перевірку, ще й обрахували.

       Дата фасування та дата виготовлення – торгова хитрість

Дуже часто на полицях великих магазинів лежать товари, на яких немає належної інформації про дату виготовлення. Натомість дуже поширеною стала «дата фасування», яку часто-густо у супермаркетах вказують на упаковці товару замість дати виготовлення. Така технологія використовується для того, щоби ввести споживача в оману, адже дата фасування продукту жодним чином не свідчить про його свіжість.

     Замість 4% льоду в мороженій рибі є 40%

Якщо ви купили морожену рибу, принесли додому, розморозили і виявили, що її як кіт наплакав, значить придбали товар, який не відповідає вимогам нормативних документів. Льодової глазурі у рибі мороженій, креветках свіжоморожених допускається від 2 до 4%, а насправді чернівецьким господиням найчастіше продають до 40% льоду. Це означає, що ми платимо не за товар, а за воду. І навіть це було б не так сумно, якби після розмороження ми отримували якісний товар. Але після кількакратного замороження для досягнення такої кількості льодової глазурі продукт втрачає смакові якості та товарний вигляд.

    На якісному товарі повинна бути його власна назва, склад, вміст ГМО, термін придатності, підприємство-виготівник і його юридична адреса.

Якщо на товарі написано «Виготовлено в Україні», а далі жодних конкретних даних – це перша ознака підробки. Так до Інспекції у справах захисту прав споживачів нещодавно звернувся ґазда-підприємець, який купив насіння огірків, засіяв значні площі, а коли отримав врожай, виявилося, що замість огірків малокаліберних, які нині користуються попитом на ринку, зібрав довгасті, яких у цю пору вже ніхто не купує. Товарного чеку при купівлі насіння горе-бізнесмен не взяв, тому й до продавця – претензій жодних. Звернутися б до виробника, так і тут господаря спіткала невдача – на упаковці лаконічно зазначено «Виготовлено в Україні».

– Коли немає дати виготовлення, терміну придатності, підприємства-виробника – це одні з ознак фальсифікації товару, – зауважує Надія Кутиніна. – Сумлінний виробник заявляє про себе, вказує свої реквізити і споживач має змогу в разі виявлення якихось недоліків товару звернутися як до продавця, так і до виробника товару з пропозиціями та зауваженнями.

       Шампунь із солодощами – це не смачно

Роблячи покупки, зверніть увагу на розташування товарів: якщо на одній полиці стоять соки, побутова хімія, солодощі, – краще піти до іншого магазину, адже в цій крамниці порушено принцип товарного сусідства. Не залишайте поза увагою й холодильні камери, адже масло, риба та морозиво також не можуть розташовуватися в одному холодильнику.

Типовим порушенням прав споживачів є обрахунок, коли, наприклад, до вашого чеку включають товар, якого ви не брали. Так, дружина мого колеги, коли прийшла додому з супермаркету та переглянула чек, виявила, що до переліку придбаних нею товарів додали й пляшку горілки, якої вона не купувала, а мама моєї подруги за таких самих обставин замість однієї палки ковбаси «придбала» аж дві. Зверніть увагу й на те, що купуючи, скажімо, м’ясо, до ваги продукту підприємливі бізнесмени можуть додати вам й вагу упаковки, за яку вам доведеться заплатити за ціною продукту. Окрім того, при купівлі фасованих товарів, таких як крупи, борошно, варто перевірити на наявній в супермаркеті контрольній вазі, скільки важить запакований товар.

Аби вберегтися від недобросовісних продавців, не втрачайте пильності, уважно читайте написи на упаковці, знайте свої права та наполягайте на їх дотриманні. Таким чином вам вдасться зберегти здоров’я вашої родини та не витратити гроші на придбання сміття.

 Щоб Вас не обдурили в супермаркеті, дотримуйтеся простих правил:

• Ідучи до супермаркету, заздалегідь плануйте покупки та підраховуйте їх вартість;
• Уважно стежте за діями продавця на касі та при зважуванні вашої покупки;
• Перевіряйте чек, кількість товару, його найменування, не відходячи від каси;
• Після покупки зберігайте чек.

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Платимо за те, чого не замовляли спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нестерпне свербіння шкіри та відчуття, що всередині щось рухається, гнійні рани та незрозумілі виділення… Такі відчуття знайомі вже понад 20 000 людей у всьому світі. Невідомою хворобою, якій дали назву «хвороба Моргелонів» хворіють вже й українці… Але Мінздоров’я стверджує, що хвороби «черваків під шкірою» не існує.

Ознаки недуги

Збудником хвороби є певний вид грибів. Вчені припускають, що він утворився в процесі мутації, обумовленої екологічними зрушеннями. Гриб-шкідник, проникаючи в тіло людини, починає розмножуватися, утворюючи під шкірою волокна (грибницю). Вони розростаються, намагаючись прорватися через шкіру, а хворим здається, ніби там щось рухається.
При захворюванні вражається весь організм, але людина починає звертати увагу на свій стан, коли з’являються шкірні ушкодження. Ці рани дуже повільно гояться, з них виходять сині, чорні чи білі волокна, довжиною в кілька міліметрів. Вони схожі або на гнучку пластмасу, або на нитку павука чи шовку. У людини виникає відчуття втоми, спостерігається порушення короткочасної пам’яті, погіршується зір. Хворі – це переважно люди у віці 30 – 50 років, які знаходяться в депресії чи мають понижений імунітет. Свербіж та печіння настільки нестерпні, що хворі найрізноманітнішими способами намагаються позбавитися від цих відчуттів. Дехто навіть припікає гнійники гарячою праскою.

Діагностика недуги складна і до кінця не розроблена. Про хворобу Моргелонів вперше стало відомо у кінці 90-х років минулого століття, коли американка Мері Лейтан на своєму сайті описала симптоми захворювання свого молодшого сина.

Хвороба Моргелонів пов’язана з ГМО?

Про це таємниче захворювання надійшло на сайт Morgellon Foundation у 2006 р. 2000 заяв, у 2007 р. вже 10 000 заяв, нині їх уже більше 30 000. Заяви надійшли з усього світу, ї першочергово, з тих країн, де виробляються або широко використовуються ГМ-культури: Канади, Великої Британії, Австралії, Нідерландів та з 50-ти штатів США. Найбільша кількість – з Техасу і Флориди.

Нині це захворювання пов’язують з агробактеріями, точніше, з плазмідами, що містять трансгени від різних рослин і тварин. Тобто, це ті самі плазміди пухлинотворної грунтової бактерії, які біотехнологи використовують для впровадження чужорідних генів при створенні ГМО. Першим, хто виявив зв’язок захворювання моргеллонів з ГМО, був професор біохімії та клітинної біології Віталій Цітовскій з Нью-Йоркського університету. Вивчивши ці волокна, він довів, що вони містять субстанцію агробактерій. Саме ці бактерії здатні генетично трансформуватися не тільки в рослини, а й в клітини вищих організмів, включаючи людину, інфікуючи і змінюючи тканину. Нині за допомогою агробактерій вдалося змоделювати захворювання Моргелонів на тваринах.

Таким чином, плазміди пухлинотворних агробактерій, потрапляючи в клітини різних органів людини і тварин, можуть призводити до виникнення нового захворювання.

В Україні виявили поки кілька десятків хворих, однак ця цифра може зрости.
Єдиний центр, де вивчають і лікують хворобу Моргелонів, діє в Тернополі. Журналісти «Версій» зв’язалися з тернопільськими колегами, які проводили розслідування з даної теми та розмовляли з Михайлом Андрійчіним, професором Тернопільського університету, який досліджував цю хворобу. Нам стало відомо, що  лікарі Тернополя беруться за лікування таких хворих, але журналістам відмовляються давати коментарі з приводу цієї недуги, мотивуючи тим, що  їм заборонили «згори» – з Міністерства охорони здоров’я.  

Головний позаштатний дерматолог МОЗ України Олександр ЛІТУС спростував інформацію з приводу розповсюдження в Україні хвороби Моргелонів. Як повідомляють УНН (Українські національні новини), дерматолог стверджує, що такої хвороби не існує взагалі. За словами Літуса, дослідження, які провів професор М.Андрійчін, не мають приводу для паніки.

Але ж відколи поінформованість стала небезпекою? Більше того, у світі давно відомі подібні хвороби у комах. Скажімо, гриб кордицепс  проростає через мозок уражених мурашок. Отже, «не пущать» – не найкращий вихід.

[Олена ВЛАДКО, «Версії»

Запис Хвороба моргелонів: вона є чи її немає? спершу з'явиться на Медіа-Версії.