Горбачова Анастасія Валентинівна «Ліса»
16 березня 1983     6 серпня 2015
Добровольчий Український Корпус
«Мамо, не плач! Я розквітну весною»
Загинула в російсько-українській війні

Фото цієї таблички мені пару днів назад надіслав Віктор Личак, що зараз служить у ЗСУ. Віктор Личак – волонтер громадського формування «Козацької Варти» (м. Глибока). Як і з Настею Горбачоваю, так і з Віктором Личаком ми знайомі від 2014 року, з початком  війни, коли Росія анексувала український Крим та почала війну на Донбасі.

Настю знала з часів Майдану, зустрічалися на Шевченка, 41. де розташовувалося ГО «Буковинське об’єднання волонтерів». Потім почало діяти громадське формування «Сотня Буковини». Анастасія Горбачова разом з частиною майданівців пішла добровольцем на фронт захищати Україну.. На цьому фото Настю бачила в останнє, коли вона збиралася їхати на фронт – 1 листопада 2014. Від березня 2015 року Настя перебувала у 5 батальйоні ДУК «Правий Сектор». На фронті Настя мала позивний «Ліса». 6 серпня 2015 Анастасія Горбачова  загинула  під Маріуполем. 12 серпня буковинці провели в останню путь Анастасію Горбачову, жінку-патріота, жінку-воїна, яка загинула на війні.

Віктор Личак, як волонтер, відвідував і наш Чернівецький  ліцей №11 (гімназія №2), ми передавали продукти, смаколики для захисників Донецького аеропорту, потім для окремої зведеної штурмової добровольчої чоти «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр , на Піски, Курахове, на схід…

Віктор Личак зараз служить у десантно-штурмових військах. А у даний момент знаходиться у житомирському реабілітаційному центрі на лікуванні після поранення, Це вже третє пораненння за цю війну, перші дві мав контузії, а зараз осколочні по всьому тілу. Тільки з обличчя витягли 36 осколків, переніс п’ять операцій.

Коли пан Віктор надіслав мені фото із знаком пам’яті Анастасії Горбачової на алеї слави (ми спілкуємося у ФБ), то я взнала, що він у Житомирі. І лікується після поранення. Ми бачилися у Глибокій 22 травня 2022-го, коли віддали останню шану Герою Миколі Бауеру. Тоді Віктор Личак був на реабілітації після контузії.

У Житомрі, так далеко від Чернівців, люди теж пам’ятають Героя, добровольця Анастасію Горбачову. Я подякувала пана Віктора за мирне небо над Чернівцями, побажала Божої опіки. А він просто відповів: «Це наша робота – захищати нашу Батьківщину».

Таку інформацію про акцію пам’яті  я знайшла в Інтернеті: 28 жовтня в Житомирі на території «Дому ветеранів» ГО «Жіночий ветеранський рух» висадив 16 декоративних яблунь Недзведського  в пам’ять про 16 жінок, які загинули на війні, що триває на сході України.

Біля кожного дерева буде іменна табличка з написом «Мамо не плач, я розквітну весною» – в пам’ять про сучасних Героїнь і як символ майбутньої перемоги. Ця алея – нагадування про те, що війна з Росією триває, і що мир та незалежність нашої держави здобуваються високою ціною.

Розповідь захисника Віктора Личака про Анастасію Горбачову на пам’ятній алеї у Житомирі.

Україна переможе! Нехай Бог береже Україну і її захисників!

Ангела-Хранителя!  Слава Україні!

Більш детальна інформація за посиланням – «МАМО, НЕ ПЛАЧ! Я РОЗКВІТНУ ВЕСНОЮ», – ЗНАК ПАМ’ЯТІ ПРО АНАСТАСІЮ ГОРБАЧОВУ.

©Тетяна Спориніна,
фото автора і з архіву Віктора Личака

Запис Знак пам’яті про Анастасію Горбачову у Житомирі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вперше з  «Богомолом», Миколою Бауером  зустрілися  3 листопада 2015 року на Чернівецькому автовокзалі.  Тоді  знала його тільки за фото, з фільмів  про «Карпатську січ» в Інтернеті і, звичайно, з розповідей його побратимів: Вікторії Полійовської, Віталія Кадука, Руслана Ломінського, Андрія Рудька… Микола якраз приїхав додому на ротацію на 10 днів.
У той час він був бійцем окремої зведеної штурмової добровольчої чоти «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр. Пішов захищати Україну добровольцем. Це була його перша відпустка після 7 місяців на фронті.  Автобус з Дніпра не запізнився, прибув о 6-ій годині ранку, Микола тепер чекав  автобус на Глибоку.  

Пам’ятаю, як до буфетниці почав чіплятися чоловік напідпитку, голосно сварився. Хтось зробив йому зауваження, він ще більше почав лаятися. Микола повернувся до того чолов’яги, не встиг навіть привстати, як той побачив очі солдата і втік стрімголов… 

Це був 2015 рік. Тоді було дивне “перемир’я”, люди гинули і гинули…

І я пам’ятаю, як Микола сказав: «Перемир’я несправедливе. Тиші там нема. Досі там гинуть люди. Тому хочу подякувати волонтерам «Козацької варти», ГО «Буковинське об’єднання волонтерів», взагалі усім волонтерським організаціям, доброчинцям, що допомагають бійцям».

Глибоцька волонтерська організація «Козацька варта» –  волонтерська організація, яка займається допомогою військовим на передовій в зоні АТО з травня 2014 року.

– Зараз дуже складні часи. І вирішується доля України, її свобода, соборність. Що треба робити для змін?

Микола Бауер пояснив:  «Україну можуть змінити тільки українці. Але ми не змінимо її тільки криками біля Верховної Ради. Зміни треба починати від самого себе. Не бігти до когось і кричати, що хтось нічого не робить чи погано робить. Починай сам зміни з себе. Ми, патріоти, повинні всі разом працювати, змінювати державу. Щоб наші діти жили краще.»

Перший вишкіл Микола проходив на базі в Курахово…  Потім проходив вишкіл на «Камікадзе», це друга лінія оборони. Там я навчався. Серед іншого – як звикати до вибухів снарядів, мін… Пам’ятаю свій день народження, це було саме на Пасху, 12 квітня. Тоді я ще не звик до війни і було реально страшно. Обстріл почався десь о третій годині ночі і тривав до обіду. Піски всі горіли. Було дуже, дуже страшно. Ми були у Первомайську. Снаряди туди не долітали. Але Піски горіли…
Та з часом до всього звикаєш. Людина – це таке унікальне створіння, що може звикнути, пристосуватися до всього. І вже потім я пішов на саму передову, у Піски. Довелося ходити на позиції під обстрілами мін, «градів», всього. І кулі літають. Звикаєш…

 Та 7 листопада 2015-го відпустка Миколи прервалася. Він знову повертався на фронт, на передову…

Потім іноді ми зустрічалися на різних заходах в Чернівцях. День Прапора, 23 серпня 2017 року… Микола Бауер завжди якось несподівано з’являвся … Потім так само тихо зникав з поля зору.  Він не любив галасливість, надмірну до себе увагу…

20 травня 2018-го у Чернівцях відбулася Хресна хода за Єдину Помісну Православну церкву в Україні.
Священики разом з прихожанами від храму преподобної Параскеви Сербської пройшли центральними вулицями міста, а на Соборній площі провели молебень за Єдину Помісну Православну церкву.

Нехай єдина Помісна Українська Православна Церква буде основою міцною для неподільності держави Української та єдності народу нашого – нехай розвіються вороги його і нехай запанують в нас мир, злагода і єдність.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі Свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!

В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця. Останній раз ми з  Миколою і іншими добровольцями бачилися на День добровольця 14 березня 2020 року…

На Центральній площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулися урочистості «Сила Нескорених» з відзначенням Героїв-добровольців.

Миколу Бауера також відзначили. Я зараз виставлю всі ці фото. Вони не зовсім доброї якості, але це немає значення… Є пам’ять про Миколу…

Багато спогадів та сумні тепер ці фото … Ще раніше, 6 квітня 2022-го ми прощалися із  Євгеном Проніним, стрільцем військової частини А3715…

25 травня 2022… Глибока

Глибока зустріла синім небом, запахом акації, весняною зеленню і великим смутком…

Жителі громади, односельці, друзі,  бойові побратими, родина зійшлися віддати останню шану Миколі Бауеру, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю.

Вічна пам’ять! Вічна слава Герою! Світла пам’ять про патріотів, Героїв, які віддали своє життя за незалежність нашої держави.

©Тетяна Спориніна,
фото автора і з архівів друзів

Запис Вічна пам’ять і слава Герою Миколі Бауеру! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації нинішнього квітня  за неконкуретною процедурою уклало з ФОП Юрієм Тимофійовичем Подгорним низку угод на загальну суму 1 млн грн. Про це написав проект «Закупівлі Чернівці». на FS

Загалом же у квітні освітяни уклали з ФОП Подгорним 5 угод на «допорогові» суми, тобто на 199,9 тис. грн кожна. Скажімо, 2 квітня укладено договір на постачання комплекту парт на суму 199 тис. грн; 3 квітня – на постачання мікроскопів і наборів для конструювання на суму 199 892 грн; 10 квітня підписані водночас 3 угоди на придбання лабораторних столів (на суму 200 тис грн), камери з екраном на тринозі (199 тис грн) та інтерактивної дошки «Талібу» за 200 тис грн.

Основний вид діяльності ФОП Подгорного – гуртова торгівля офісними меблями. За 2018 – 2019 роки Управління освіти Глибоцької РДА придбало в цього підприємця обладнання на загальну суму 1,9 млн грн. Всі 23 закупівлі у Юрія Подгорного відбулися без тендерних процедур і конкурентів.

Слід зазначити також, що 26 березня управління освіти Глибоцької РДА підписало ще 6 договорів із підприємницею Лесею Олексіївною Дабуш. За ними придбали різну комп’ютерну техніку, проектори та шкільні меблі. П’ять із цих договорів були на суму, трохи вищу за гранично допустиму «допорогову» – по 200 тис. грн, і одна угода на 197 тис грн. Прикметно, що в окремих з цих підписаних договорів зазначена підприємниця вказувала номер телефону, яким користується згаданий ФОП Подгорний.

Юрій Тимофійович Подгорний – це 70-літній чернівчанин. Із соціальної мережі Facebook можна зробити припущення, що він має дочку Ірину Скрипченко, яка завідує сектором ГУ ДФС у Чернівецькій області. Вони є друзями у Facebook. А ще Скрипченко задекларувала 2015-го подарунок від Юрія Подгорного вартістю 134 тис грн.

Пікантні деталі від «Наших грошей»: що далі, то цікавіше

Юрій Подгорний зареєстрований підприємцем ще від 2003 року за основним видом діяльності «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами». Минулого березня він знявся з обліку і поновився ФОПом через три місяці, але з іншим КВЕДом – «Оптова торгівля офісними меблями». За місцем його прописки в Чернівцях раніше була прописана і 73-річна Леся Дабуш, у якої найбільшим замовником є управління освіти Глибоцької РДА, яке від кінця 2016 року уклало з нею угод на 2,38 млн грн – і всі без тендерів.

А ще п. Дабуш при реєстрації зазначила електронну пошту  nnp2007@ukr.net. Саме цю адресу вказує і КП «Магазин навчально-наочного приладдя» в Чернівцях, підпорядковане обласній раді. Це підприємство очолює Любов  Василівна Кириченко. Людина з таким ПІБ мала однакову прописку з Лесею Дабуш.

Таким чином «сполучені» ФОПи від грудня 2016 року отримали від управління освіти Глибоцької РДА за неконкуретною процедурою замовлень на загальну суму 7,02 млн грн. І з тендерами не заморочувалися.

Запис Як обійтися без тендерів? – розбий закупівлі на частини: Освітяни з Глибокої без тендерів замовили у супер-ФОПів з однієї квартири приладдя на 7 млн грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Глибоцька селищна рада уклала угоду з приватним підприємством «Буковина Майстер плюс» на капітальний ремонт приміщень Центру економічного зростання Глибоцької ОТГ за 471,22 млн грн. Про це повідомляється на сайті електронних закупівель Prozorro.

Ремонт приміщення Центру, розташованого у Глибокій, на вулиці Шевченка, 1, повинні завершити до 25 грудня 2018 року. Він здійснюється за кошти проекту міжнародної технічної допомоги від Європейського Союзу в рамках грантової програми Східної регіональної програми дій «Різні громади – спільні рішення для економічного зростання».

Згідно з тендерною документацією, фірма-переможець перефарбує стіни приміщення та зробить підвісні стелі, виконає ремонт вбиралень із заміною трубопроводів та з пристосуванням для маломобільних груп населення. Крім того, приміщення Центру обладнають пандусом.

Конкуренцію на торгах переможцю ПП «Буковина Майстер плюс» склало лише чернівецьке ТОВ «Алькасар КІМ», пропозиція якого була незначно, але трохи економічно вигіднішою – на 11 тис. грн. Проте пропозицію фірми відхилили через невідповідність тендерної документації та наявність податкового боргу.

Власником ПП «Буковина Майстер плюс» є Георгій Шкробанець, який водночас є директором Глибоцького районного комунального підприємства капітального будівництва, засновником якого є Глибоцька райрада.

Шкробанець є також  помічником на громадських засадах нардепа від БПП Григорія Тіміша, члена комітету ВРУ з питань європейської інтеграції.

Окрім того, Шкробанець володіє 10% статутного капіталу КМП «Глибоцьке будівельно-монтажне управління», де 30% належить 67-річній мешканці селища Глибока Ларисі Ванзуряк.

Головою смт. Глибока є Григорій Ванзуряк. Саме він підписував договір із  «Буковиною Майстер плюс». А у травні 2018 року він підписав рішення сесії про надання матеріальної допомоги у розмірі 1 тис. Грн Ларисі Ванзуряк, бізнес-партнерці Шкробанця.

Від початку 2018 року «БуковинаМайстер плюс» отримала лише два державних підряди, враховуючи цю закупівлю, на загальну суму 667,69 тис. грн.

Запис Глибоцька сільрада віддала майже півмільйона гривень фірмі керівника комунального підприємства райради спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Незважаючи на такий поважний вік, нині Глибока розвивається, стає комфортнішою для проживання, зростає її культурний потенціал. Свій прояв ці явища мали у зверненні молодої генерації глибочан –  випускників глибоцьких гімназії та ліцею – до 39 сесії Глибоцької селищної ради VII скликання у присутності поважних гостей, які завітали на ювілей селища з Польщі, Румунії, різних областей України, з Чернівців і районів Буковини.

До реалізації мрії жителів селища — проведення газу – залишилось небагато:  гроші з держбюджету вже надійшли на рахунки. Після святкування ювілею продовжать відповідні роботи. Грамоту ВРУ методистці районного управління освіти Надії Митранюк передав нардеп Григорій Тиміш.

Варто зазначити, як привітав Глибоку Кабмін України: виділив чергові 3 млн грн. на добудову газопроводу до райцентру, що дасть змогу на 100% газифікувати селище. Концерти народних колективів, круглий стіл «Глибока скликає друзів!», народне гуляння на центральному майдані селища в неділю, підписання угод про співпрацю з містами-побратимами з Польщі та Молдови, найсолодший конкурс «Глибоцький медівник» із головним призом у 10 тис грн і на завершення – довгоочікуваний виступ срібного голосу України Андрія Рибарчука – таким був святковий калейдоскоп поважного ювілею буковинського містечка зі славним минулим і обнадійливим сучасним майбутнім, повідомило джерело «Версій» у Глибокій.

Запис Глибока відгуляла свої 580 років спершу з'явиться на Медіа-Версії.

7 грудня на Глибоччині відкриють сучасну сироварню, обладнання для якої подарував австрієць, повідомляє Глибока.info.

Йоганнес Ляйтнер, який відвідав Буковину в серпні нинішнього року і знайшов у Глибокій могилу свого прадіда, подарував кооперативу «Добрі Газди» обладнання для виготовлення твердого сиру за австрійськими технологіями загальною вартістю майже 200 тис. євро.

Перша черга обладнання для Михайлівської сироварні уже надійшла до Глибокої. «Добрі Газди», щиро вдячні за щедрий подарунок, записали Йоганнеса Ляйтнера у члени кооперативу та запросили на урочисте відкриття 7-го грудня, у День місцевого самоврядування. 

Запис Австрієць посприяв буковинському сироварінню спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Позмагатися у швидкості з’їхалися 38 гонщиків з усієї України. За словами голови громадської спортивно-технічної організації «Філікрос» Василя Ткачука, змагання такого рівня у Глибокій відбулися вперше. Допомогли організувати їх селищний голова Костянтин Гарячко, приватні підприємці, прості глибочани.

У результаті напруженої та видовищної  боротьби перемогу в змаганнях здобули: Максим Києнко (клас 50 см. куб.), Данило Уточкін (клас 65 см. куб.), Дмитро Курищук (клас 85 см. куб.), Дмитро Грималюк (клас 150 см. куб.), Артем Мартиненко (аматори), Андрій Маханьков (OPEN), Аттіла Ерделі (квадроцикли).

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Запис Глибоччина вперше приймала Чемпіонат України з кантрі-кросу спершу з'явиться на Медіа-Версії.