Чернівці. Герб радянського періоду

Геральдичні символи сучасної Буковини – своєрідна знакова cистема, що ілюструє найголовніші відомості про міста й села краю, їхні традиції, походження назв, минуле та сучасне. Про секрети геральдики дізнаємося у Тетяни ДУГАЄВОЇ, мистецтвознавця, члена Національної спілки художників Буковини.

Ленківці, мікрорайон

Чернівців.

Автор О. Криворучко

Герб Чернівецького повіту румунського періоду (1928 р.)

Створення сучасних гербів і прапорів буковинських міст і сіл розпочалося із проголошенням незалежності України. До того часу герби мали лише столиця та деякі обласні центри (у тому числі й Чернівці). А герби та прапори менших міст та сіл взагалі були відсутні за радян­ських часів.

Промовистого значення набуло ко­лористичне забарвлення гербів Буко­вини. У сучасних гербах притаманним для Буковини є зелений колір. Він чітко акцентований у гербі області й красно­мовно перегукується із кольоровою га­мою гербів і прапорів міст і сіл краю. Колір символізує зелену Буковину та є знаком оновлення, достатку, радості та надій. Синьо-жовті сполучення підкреслюють державну приналежність нашої області.

Герб та прапор м. Чернівці. Автор О. Криворучко (2001 р.)

Символіка гербів, зокрема, обласно­го, чернівецького міського та хотинсько­го, пов’язана з історичним минулим краю. Оберегом Буковини виступає сокіл. Він є прадавнім символом світла й волі, розуму та мужності. Керамічна плитка із зображенням сокола знайдена в урочищі Замчище на Заставнівщині при археоло­гічних розкопках давньоруського храму ХІІ ст. на території літописного Василева часів розквіту Галицького князівства.

Герб герцогства Буковини австрійського періоду (1850 р.)

У давніх гербах краю часто відтво­рювали голову тура чи зубра, які уосо­блювали імператорську владу Австро- Угорщини. Водночас і в сучасних гербах ці суто буковинські символи виступають як символи працьовитості та життєвої сили – на гербах Новоселицького ра­йону, сел Турятки та Боян. Популярний буковинський символ – букові гілочки та горішки – зображені на гербах Чернів­ців, області, Глибоцького, Хотинського, Заставнівського районів, Турятки. Не менш виразна червона рута (Кіцмань, Іванківці).

Чернівці. Герб австрійського періоду (1784 р.)

Є герби, що відбивають особливості природи краю з його рослинним і тварин­ним світом (яблуневий цвіт – Станівці на Глибоччині; олень, ялини – Сторожи­нецький район; бик – Ленківці на Кель­менеччині, Турятка на Глибоччині тощо). Характерними зображеннями знарядь праці вирізняються герби Сокирян (со­кири), Турятки (борона). Нерідко ембле­мою села виступає зображення церкви, яке символізує час його заснування або є уособленням духовності (с. Поляна на Глибоччині, Кіцманський район, с. Валя­ва на Кіцманщині).

Герб та прапор Чернівецької області. О. Криворучко (1994 р., 2001 р.)

Разом з тим у геральдиці багатьох наших міст і сіл домінує господарська та торгівельна символіка: Заставна – риба короп (рибальство), Йорданешти – овеча голова (вівчарство), Кам’янка – пше­ничний сніп (хліборобство), Кельменці, Ленківці, – бик (тваринництво), Гер­цаївський район – кадуцей (торгівля), Тарашани – човник і шпулька (ткацтво).

Садгора. Герб румунського періоду (1934 р.) Автор Ю. Ончул

Чернівці. Герб румунського періоду

Далі буде.

Від редакції: Нинішня публікація – тільки початок демонстрації багатої колекції нашої постійної авторки. Та вона наголошує, що не всі місцеві гер­би потрапили до складу геральдичної збірки, відтак пропонуємо читачам надсилати зображення гербів – сучасних чи історичних – які побутують у їхніх населених пунктах. А ми будемо знайомити з ними наших читачів.

Запис Сучасне виростає з минулого: сокіл і тур – обереги буковинців спершу з'явиться на Медіа-Версії.