Цей альбом – заключний етап проекту під назвою «Група Чотирьох», який проходив в галереї «SweetАрт-Знання» від серпня 2014-го до листопада 2015-го. На протязі цього періоду були показані чотири виставки. Фотографії 70х-80х років учасників групи: Бориса Савєльєва, Сергія Лопатюка, В’ячеслава Тарновецького, і як в далекому 1978 році, спільна виставка разом з роботами Олександра Слюсарєва.

Більше фото з презентації за посиланням – ПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОТОАЛЬБОМУ ГРУПИ ЧОТИРЬОХ…
Видання здійснено в рамках Чернівецької міської програми книговидання ім. бургомістра Антона Кохановського.

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Презентація фотоальбому групи Чотирьох KETURI… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Це вже п’ята фотовиставка Людмили Айгаре у Чернівцях…

Фотовиставка “Крізь Скельця” присвячена Чернівцям між двома світовими війнами. Таким, як їх змальовує у своїй книзі “Моє перше життя” (“Моя первая жизнь”) Петер Демант, який писав під псевдонімом Вернон Кресс. 2016-го минає десять років, як його не стало. А 2018-го будемо відзначати 100-річчя від дня його народження.

Фотозвіт про відкриття виставки за посиланням – КРІЗЬ СКЕЛЬЦЯ…

Браво!
Спасибі, пані Людмило, за Ваш унікальний, метафізичний погляд на Чернівці і чернівчан…
Далі буде…

Тетяна Спориніна,
фото автора і Sergyis

Запис Фотовиставка “Крізь Скельця” від Людмили Айгаре спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Раку – японська техніка випалення кераміки. Ієрогліф “Раку” означає “радість”.
Походження стилю раку пов’язане з традиційною чайною церемонією: для цього ритуалу використовувалися прості предмети, серед яких найголовнішою була чашка, передавана від одного гостя до іншого. Особливість стилю раку ще полягає в тому, що керамічна поверхня декорує не повністю, на ній залишаються ділянки глини, що стискується; колір глини змінюється від сірого до чорного. У техніці «раку» головне імпровізація, несподіванка і ризик.
Експериментування – це «душа» раку. Багато керамісти складають фарби, вживаючи прозору або білу готову основу, і змішують її в процентному відношенні з оксидами металів. Для здобуття перламутрового блиску до глазурі додається оксид вісмуту в пропорції 3-4%. Для досягнення золотистого і сріблястого ефекту металевого блиску використовується нітрат срібла в пропорції 2-3%.

Учасники пленеру – митці з України (Київ, Львів, Донецьк, Ужгород, Чернівці), Румунії, Молдови та Японії.
Наталія Богомаз, організатор пленеру, сподівається, що на основі представлених робіт у Чернівцях буде створено музей сучасної художньої кераміки.

Після відкриття виставки відбулася мистецька акція – у сусідньому з галереєю дворику димар бомбосховища автори виклали мистецькою плиткою.
Фотозвіт про цю акцію і виставку за посиланням – ІЗ РАДІСТЮ У СТИЛІ ТЕХНІКИ “РАКУ”…

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Імпровізація – душа кераміки… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Виставка фотографій Сергія Лопатюка продовжує проект «Група Чотирьох», які галерея «Sweet Aрт» розпочала у серпні 2014 року фотовиставкою Бориса Савельєва. Як виникає з назви, цей проект має познайомити глядачів з творчістю фотографів, що входили до «Групи Чотирьох» – творчої спілки, що виникла в Чернівцях в 1970-х роках. Група складалася з трьох чернівчан – Бориса Савельєва, Сергія Лопатюка, В’ячеслава Тарновецького, а також їх друга, москвича Олександра Слюсарєва.

Сергій Лопатюк народився 9 серпня 1955 року у Чернівцях. В 1977 році закінчив фізичний факультет Чернівецького держуніверситету. Працював науковим співробітником кафедри теоретичної фізики. Кандидат фізико-математичних наук, від 1988  – доцент кафедри ЕОМ. Художньою фотографією почав займатись від 1975.
Основні виставки:
1978 – «Четверо», Музей фотографії, Литва (учасники: Олександр Слюсарєв, Борис Савельєв, В’ячеслав Тарновецький, Сергій Лопатюк).
1979 – «Аналітична фотографія»,Чебоксари, Росія.
1980 – фотовиставка в рамках культурної програми Олімпіади – 80, Москва, Росія .
1986 – «Невідома Росія», Лондон, Великобританія.
Твори Сергія Лопатюка зберігаються в приватних колекціях України, Росії, Голландії та США.
Не стало Сергія Лопатюка у 1996 році.

Було багато людей.
І багато з них особисто знали Сергія Лопатюка.
І тому все дійство було дивовижним. Несподівані спогади друзів та колег Сергія Лопатюка, фотографії, сюжети яких раптом оживають, і ти подумки переносишся у засніжений дворик, стоїш біля гойданки, на пішохідному переході Центральної площі, а може це ти їдеш на велосипеді чи смієшся з дівчатами…
Особлива аура, з якою не хочеться розставатися, яка мандрує від одного фото до іншого. Може і під музику Uriah Heep…
Сюжети не вигадані, справжні і залишається відчутті, ніби поринув у минуле, дитинство, юність. Та у цей кадр буденного життя у якийсь момент приходить і сам оповідач історій… Це той випадок, коли мистецтво і життя немає меж, ні умовних, ні штучних.
А хіба так буває? Виходить, що буває…

Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Завдяки Сергію Лопатюку… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«АВТОПОРТРЕТИ з натури»
Автопортрет – один з найпоширеніших
жанрів у образотворчому мистецтві.
Це своєрідна форма самовираження
творчоі особистості незалежно від професійних
форматів та орієнтацій.
Автопортрет – це завжди віддзеркалення
внутрішнього стану митця, яке він
не тільки споглядає у собі, але і довіряє
це споглядання своєму глядачеві.
Це шляхетний мовчазний діалог, розмова без слів,
якою митець промовляє більше,
ніж міг би сказати вголос.
Але якщо спробувати озвучити цю мовчазну
розмову – то може вийти змістовна
і естетична композиція, варта широкоі,
зацікавленоі аудиторіі.
Саме з цією метою я вдаюся до автопортретного
жанру, як художник, і розширюю його традиційні
рамки літературною складовою, як письменник.
Я довіряю своі «Автопортрети…» глядачеві
одночасно і для споглядання, і для прочитання –
як цілісну художню форму.
Це авторський проект концептуальноі виставки
«візуальноі прози» або експозиція
розкритоі книги в прямому і переносному значенні,
яку я екслюзивно презентую у цій галереі.

Олег
Любківський
2015

Переказувати емоційні відчуття, настрої під час зустрічі, авторського читання текстів – може і не варто. Адже це все досить індивідуально. Але загалом – була атмосфера довіри, співзвучності і естетичного осмислення, певної алегорії, асоціацій, зворушливого, потаємного, відвертого діалогу художника і його героїв, його муз, його образів…
Що є пріоритетним: друкований простір, голос автора текстів, автопортрети з натури?
Взаємовиключеність чи, як стверджує Олег Любківський, цілісна художня форма?
Може і незвична естатична пластика. Але цілісна. Художник прав.
Художник завжди прав.

…Pleased to meet you
Hope you guess my name
But what’s puzzling you
Is the nature of my game…

The Rolling Stones

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора і SergyiS

Запис “Автопортрети з натури” від Олега Любківського спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Роботи, які були представлені  Олегом Любківським на виставці, охоплюють період творчості художника у часи перебудови та розвалу СРСР. Саме такий цикл робіт в експозиції вперше.

Прагнення нових концептуальних систем в житті та мистецтві, пошук ідеалів є природним і ґрунтується, як мені здається,  здебільшого на утопічному баченні… Але людина має мати вибір. Між реальністю та ідеалом-утопією.
У будь-якому випадку завжди існувала і буде мати місце невідповідність між  дійсністю та її образом, усвідомленням. Адже і система цінностей є умовною, ми самі створюємо її критерії.
Утопії і реальність…
Прагнення реалізувати утопії майже завжди призводять до трагедії. Те, що зараз відбувається в Україні, є, нажаль, цьому підтвердженням. Виставка Олега Любківського розвертається певним чином і як система опозицій, попередження. Може у ті далекі 80-ті, 90-ті роки це і було репетицією свободи?…
Мистецтво спонукає не тільки до споглядання. Але і до дії…
Олег Любківський прочитав на зустрічі і свої есе.  Визначальним символом, що зумовлює основу  людських  цінностей, є любов…
Напевно, головним символом епохи Відродження було мистецтво…
Зараз – час відродження. І мистецтво теж на сторожі цього буремного і драматичного часу.

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора і SergyiS

Запис Репетиція свободи. Мистецька зустріч з Олегом Любківським спершу з'явиться на Медіа-Версії.