Проте те, що відбулося на сцені 31 травня — це зовсім інша історія! Народний драматичний театр ім. Григорія Агєєва під керівництвом Івана Даніліна перетворив класику на динамічний вир подій, діалогів та неймовірних перевтілень. Відірвати очей від сцени було просто неможливо!

Ця вистава підкорює формою та атмосферою. Режисер майстерно поєднав драматургію з неймовірним технічним наповненням. Окремої уваги заслуговує світлове оформлення: динамічні контрасти та точкові акценти створювали відчуття ігрового простору, де кожен крок героя — це хід у небезпечній простір. Музичний супровід не просто доповнював дію, а диктував цей божевільний темп, перетворюючи розмови XVII століття на актуальний, живий перформанс.

Актори буквально тримали енергетичний запал від першої до останньої секунди. Вони видавали живі, гострі, динамічні емоції. Це було сміливо, гучно, часом провокативно, але неймовірно талановито!

Браво, Театре!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Тартюф»: як режисер Іван Данілін та Народний драматичний театр ім. Г. Агєєва переосмислили Мольєра… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Органіст, диригент, композитор, професор, головний органіст церкви Нотр-Дам де Назарет у Парижі — і водночас щирий друг України — він уже понад 90 разів виступав на українській сцені. І щоразу його концерти стають подією, на яку чекають.

1 квітня 2026-го, у межах фестивалю «SOUNDS OF BACH», маестро подарував Чернівцям свій 27-й концерт у місті, яке він щиро любить і до якого завжди повертається з особливим теплом.

Ведуча концерту – Марія Фантух, заслужена артистка України. Асистент органіста – Дар’я Сирбу.

Цього вечора звучала музика, присвячена духовному спадку Йоганна Себастьяна Баха — глибока, світла, пронизана вірою і внутрішнім світлом:
«Прикрась себе, о люба душе» — ніжна й зворушлива молитва душі;
«Один лиш Бог во вишніх славен» — величний гімн, сповнений сили віри;
«Цей день такий радісний» — святкове торжество життя і світла.

Хоральні прелюдії розгортали перед слухачами тонкий духовний шлях — від покаяння до просвітленої радості, від тиші до внутрішнього світла…  Особливим подарунком для публіки стало виконання мелодій із кінофільмів — неочікуване, але дуже органічне поєднання класики та сучасних емоцій. На концерті загалом прозвучали 17 музичних творів.

А завершення концерту, як і завжди, стало моментом єдності — прозвучав Гімн України .

Виступи Жана-Марі Леруа — це більше, ніж музика. Це простір довіри, духовності й світла, де кожен знаходить щось своє.

Після концерту: теплі слова, щирі усмішки й фото на пам’ять, які ще довго нагадуватимуть про цей світлий вечір.

І в ці непрості для України часи, коли кожен день випробовує нас на міцність, особливо відчувається сила великої музики Йоганна Себастьяна Баха – музики, що підносить над буденністю, очищує душу і дарує надію. Вона звучить як молитва і як світло, що веде крізь темряву. Саме такою є місія мистецтва — надихати, підтримувати, об’єднувати. І саме таку місію несе Жан-Марі Леруа — митець, який не лише виконує музику, а й щиро стоїть поруч з Україною, підтримуючи її своїм талантом, серцем і присутністю.

Нехай же ці звуки органу ще довго лунають у наших серцях – як символ віри, сили і незламності. І нехай музика Баха, крізь століття, продовжує нагадувати нам: навіть у найтемніші часи світло завжди перемагає.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «SOUNDS OF BACH» у Чернівцях: музика, що торкається душі… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дякуємо, Жане-Марі Леруа!

За музику, за підтримку України, за людяність, за віру в культуру як силу, що об’єднує і допомагає.

Браво!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Концерт Жана-Марі Леруа у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На зображеннях переважає м’який, теплий теракотово-брунатний тон — колір випаленої глини, землі, що зберігає сонце. Це поєднання кольору охри, кори, іноді навіть паленого цукру.

Цей птах справді вражає — ніби виліплений із теплої землі, згустку пам’яті чи сну. На перший погляд – він застиг. Але тіло, хоч і стилізоване, сповнене напруги: нахил голови, загострений дзьоб, «перо-крила», мов лезо чи знак. Птах, який не летить – і водночас завжди у польоті в нашій уяві. Так, це не буквально живий птах, але живий символ…

Майже всі роботи у кольорах теплих і стриманих, не палає, а тліє… Давність… Спадкоємність… Матеріали, які не зникають – кераміка, камінь, дерево. Земні кольори. Вони не викликають галасу, а вселяють тишу і глибину…

«Скам’яніла, щоб не зів’янути…» – Олег Любківський справді вкладає у свої образи глибокий сенс: краса, яка застигла, щоб вічно жити.

Пані Світлана Балінченко розпочала з Мішеля Фуко. «Народження біополітики».
– Король – це не той, хто керує, а той, хто піклується. І, власне, як керманич, не той, хто керує кораблем, а той, хто знає, де кинути якір, той, хто піклується про цей корабель. Коли дивилася цю виставку, подумала, що певною мірою це є і піклування про минуле, тобто збереження минулого, але це є і піклування про майбутнє… Щоб майбутнім чернівчанам було де кинути якір…
Не буду повторювати цей невеликий виступ пані Світлани до завершення виставки, можна послухати відео.

Тарас Возняк, письменник, філософ, культоролог, головний редактор і засновник Незалежного культурологічного журналу «Ї», генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького відзначив в статті «Елімінація митця і простір інтерпретації.  Любківський»:
…у цій діалектиці полягає таїна кожного мистецького твору. Твір не «відмирає», не «кам’яніє» після написання чи висихання пензля майстра. Твір стає справжнім мистецьким твором, коли починає жити своїм, дуже інтимним, невідомим та в натуральний спосіб скритим від свого першого творця, художника, життям. Твір, що називається, – йде в люди…

Тарас Возняк порівняв митця з Робінзоном Крузо, який з уламків корабля створив власну міні-Британію. Але ж Олег Любківський дійсно будує власний світ із фрагментів пам’яті, простору й часу.
Олег Любківський поділився спогадами про витоки своєї творчості. У 17 років, під час навчання у Вижниці, він створив першу умовну фантазію – вид з висоти пташиного польоту на Кути: гора Овідій, річка Черемош, поле, маленький будинок… Композиція вийшла природною, органічною, такою, якою її уявляв молодий художник. А вже у часи перебудови Любківський повернувся до цього образу. Зріло, свідомо, він завершив картину, надавши їй символічну назву – «Земля обітована». Назва виникла інтуїтивно, як відгук на бажання повернення – у місце, де хочеться жити, куди хочеться повертатися.

«Художник не має права мовчати в війну.
У нього не має танків, не має солдатів. В нього є пензлі і олівці.
І він може показати інтелектуальну перевагу над ворогом. Що вміє тільки вбивати і стріляти…
А я вмію таке, що не по їхньому рівню розвитку.
Тобто морально я вище, ніж війна і та агресивна сторона…», – Олег Любківський.

Доктор філософії німецької літератури Judith Schifferle /Юдіт Шіфферле/ звернулася до учасників персональної виставки «Земля обітована» Олега Любківського, яка у січні 2025-го презентувалася у великих виставкових залах відділу «Палац Лозинського» у Львові. Judith Schifferle у Чернівцях знають і як поетесу з Швейцарії. Пан Юрій Якимчук зачитав звернення присутнім на виставці у Чернівцях 4 квітня.

– Мистецтво може творити нові світи і фігури з усього, що нас оточує. У кращому випадку художник не має робити нічого іншого, крім як зменшувати, забирати, підкреслювати. Приведення чогось до суті має щось спільне з кінцем. Так само, як крапка завершує речення, але оповідь тільки починається…

– Ці надгробки утворюють пейзаж без географії. Зараз, коли ми пишемо і так близько підходимо до малюнків, тут і там вони знаходяться на відстані всього одного кроку одна від одної. Роботи Любківського настільки зменшені і загострені, що залишається каркас життя, звільнений від усіх зайвих елементів. Це фрагмети, які стосуються нас усіх…

– Ці кладовища – це також наш світ. Але де небо, земля і кольори життя. Тут не має навіть горизонту, що розділяє верх і низ. Художник тримає в руках свої інструменти, як каменярі надгробки, і лише дає простір речам. Життя заховане в них. Вони розростаються в порожньому просторі і залишаються свідками. Пелюстки зкам’яніли, щоб не засохнути… Доктор Юдіт Шіфферле, Базель, 2024

Вислів «Під кожною могильною плитою ховається історія людства» набуває особливого звучання, це не просто фраза – це роздуми про пам’ять, спадок, минуле, яке формує наше сьогодення, усе те, що робить людське існування унікальним. Це світ, де важливо не лише пам’ятати про смерть, а й шукати в ній відображення життя – з його кольорами, небом і землею. І в цьому пошуку мистецтво відіграє надзвичайно важливу роль: воно оживляє пам’ять, дає голос тим, хто вже мовчить.

«Земля обітована» це свого роду і медитація над історією, пам’яттю, життям і смертю. Це простір, де художнє слово і візуальні образи об’єднуються, щоб нагадати нам: під кожною плитою – цілий світ, якого більше немає, але який усе ще живе в нашій пам’яті й культурі…

І ще пані Світлана Балінченко на умовних листівках підписала нам на ідиш різні побажання. Слово «וועלט» — «мир» — на цих картках звучало як благословення, як надія…

Далі буде… І нехай «Земля обітована» живе у наших серцях не тільки як місце, а як стан – глибокий, чутливий і сповнений надії. Дякуємо Автору!

Більше фото з виставки за покликанням – «Скам’яніла для того, щоб не зів’янути…», – Олег Любківський

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Краса, яка застигла, щоб вічно жити: виставка «ЗЕМЛЯ ОБІТОВАНА» Олега Любківського у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У програмі прозвучали твори Бернардо Пасквіні «Пастораль», Георг-Фрідріха Генделя «Пассакалі», Габріеля Форе «Після сну», Ференца Ліста «Розрада, №4», Ференца Ліста «Agnus Dеі» («Агнець Божий»), «Реквієм» Верді Жан Лангле «Героїчна пісня», В’ячеслава Назарова «Біла симфонія» (2-а частина), Йогана Себастьяна Баха «Аріозо», Астора П’яццоли «Аве, Марія», Миколи Лисенка «Елегія»… Ведуча – Анжеліка Маріянчук.

Перед початком концерту пан Жан-Марі Леруа прочитав молитву українською мовою.

Кошти у сумі 10980 грн, що зібрали, передали пані Галині Абрам’юк, волонтеру, матері солдата ЗСУ, депутату Чернівецької міської ради.

Дякуємо Жан Марі Леруа за творчість, любов до України, постійну підтримку і допомогу Україні. Дякуємо за концерт!

Більше фото з концерту за посиланням – ЖАН-МАРІ ЛЕРУА ВИСТУПИВ НА БЛАГОДІЙНОМУ КОНЦЕРТІ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Концерт-реквієм французького органіста Жан-Марі Леруа у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За багаторічну сумлінну працю у царині розвитку українського образотворчого мистецтва та архітектури, видатний особистий внесок у справу популяризації кращих взірців національної культури в Європі та світі, активну пропаганду української національної ідеї та свідому патріотичну позицію Темістокля Вірсту нагороджено (посмертно) Почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною». Таку ж відзнаку отримає і його дружина Орися Вірста.

Дякуємо організаторам і художникам за чудову виставку.

Більше фото з відкриття виставки за посиланням: «ПОТІК СВІДОМОСТІ» – ВІДЗНАЧЕННЯ 100-OЇ РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТЕМІСТОКЛЯ ВІРСТИ

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Темістокль Вірста – мистецький проєкт «Потік свідомості» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

10 серпня 2022. ЗАЛ ОРГАННОЇ ТА КАМЕРНОЇ МУЗИКИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ФІЛАРМОНІЇ ІМЕНІ Д.ГНАТЮКА. ЖАН-МАРІ ЛЕРУА

Ніколас Брунс. Прелюдія мі мінор (Велика)
Й.С.Бах. Пасторалі BWV 590
Й.С.Бах. Хорал “Прийди лиш Ти, Ісусе” (“Kommst du nun, Jesu”) BWV 650
Й.С.Бах. Прелюдія і фуга C dur, BWV 545
Сезар Франк. Finale
Жан Марі Леруа. Сюїта “Слава Україні” (транскрипція традиційних
патріотичних пісень у 2-х частинах)

Жан-Марі Леруа на завершення концерту зіграв власну сюїту “Слава Україні”, аранжувавши чотири українські твори: “Козак від’їжджає”, “Ой у лузі червона калина”, “Чорнобривці” та “Щедрик”.

Також від управління культури Чернівецької міської ради Жан-Марі Леруа отримав Подяку.

Кошти від концерту 10 cерпня Жан-Марі Леруа передає Благодійному фонду “Карітас Чернівецької Єпархії”. І попросив помолитися за дорогу в Одеську Область, куди він вирушає 12 серпня. Ангела-Хранителя!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Дякуємо Жан-Марі Леруа за чудовий концерт. Браво! Дякуємо за любов до України, постійну підтримку і допомогу Україні. Дякуємо дружині мадам Вів’єн і донці Барбарі за прихильність до України.

Більше фото з концерту за писиланням – І ПОДЯКА ВІД УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЖАНУ-МАРІ ЛЕРУА…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Нова сюїта «Слава Україні!» від Жана-Марі Леруа… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

21 серпня 2021

Жан-Марі Леруа (орган, Франція) Асистент органіста – Анна Батюкевич Ведучий — Юрій Гавриляк 30 років незалежності України… І цього разу чернівецьку публіку розчулило виконання на органі Гімну України. Слава Україні! Героям Слава! https://www.youtube.com/watch?v=tNd47du1ync&t=1s А вперше гімн України на органі у цьому залі виконав Жан-Марі Леруа 23 квітня 2016 року. https://www.youtube.com/watch?v=CQYlpItJJE8 Під час концерту пан Тарас Івасютин, професор ЧНУ ім. Ю.Федьковича, традиційно перекладав. Після концерту було багато автограф-сесій і фото на пам’ять.

22 серпня 2021

Жан-Марі Леруа (орган, Франція) Асистент органіста – Анна Батюкевич Ведуча – Світлана Крючкова

Дякуємо Жан-Марі Леруа за чудовий концерт! Браво! Дякуємо за любов до України. І завжди чекаємо у Чернівцях! Більше фото з концертів за посиланням – КОНЦЕРТИ ЖАН-МАРІ ЛЕРУА /ФРАНЦІЯ/… ©Тетяна Спориніна, фото автора і SergyiS

Запис За Україну, яку люблю! Виступ Жан-Марі Леруа у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Метою пленеру була популяризація творчості великого майстра Іоанна Георга Пінзеля. В пленері взяли участь художники з України та країн Прибалтики – Литви, Латвії та Естонії. В притаманній кожному особистій манері митці відтворили побачене в подорожі мистецькими шляхами Пінзеля. Це, зокрема, зображення замків, монастирів, церков Львова і Львівщини, Бучача, Годовиці та інших міст, пов‘язаних з іменем Пінзеля і його діяльністю.

Постать І.Г. Пінзеля стала відомою широкому загалу завдяки Борису Григоровичу Возницькому – багаторічному директору Львівської картинної галереї (зараз – галереї мистецтв), музейнику-подвижнику, Герою України. Він довгий час відшукував і збирав часто напівзруйновані шедеври скульптора. Тому проект і виставка є також даниною пам‘яті про цю непересічну особистість.

Міжнародний живописний пленер був ініційований і організований благодійним фондом «Відродження історико-культурної спадщини України» ім. героя України Б.Г. Возницького (м. Львів, президент – Олександра Лісаковська), Рівненською обласною організацією Національної спілки художників України. Куратором виставки є Гінтарас Біла (Литва).

Дякуємо організаторам за виставку, а художникам за унікальні роботи, які відобразили історико-культурну спадщину Західної України, зокрема місць, де жив і творив геніальний скульптор XVIII століття Іоанн Георг Пінзель.

Більше фото з виставки за посиланням – ВИСТАВКА ЖИВОПИСУ «МИСТЕЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ ПІНЗЕЛЯ» У ЧЕРНІВЦЯХ .
©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Виставка живопису «МИСТЕЦЬКИМИ ШЛЯХАМИ ПІНЗЕЛЯ» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А 19 серпня відбувся концерт Жан-Марі Леруа у рамках відзначення 25 років залу органної та камерної музики Чернівецької обласної  філармонії.

Великий друг України Жан-Марі Леруа привіз 10 ікон, викладених бісером його дружиною Вів’єн – Vivian Espina. Ці ікони продавалися під час концерту у Малій Базиліці: частину коштів музикант передає для реставрації костелу, а частину – на потреби  українським бійцям.

Щиро вдячні пані Вів’єн Еспіна (Vivian Espina) за чудові роботи, які придбали чернівчани у храмі.

Жан-Марі Леруа – органіст і диригент із Франції. Від 2010-го є головним органістом відомої церкви Нотр-Дам де Назарет.

Закінчивши Школу Канторум при Паризькій консерваторії у Жана і Марі-Луїз Лангле, Жан-Марі Леруа став професійним органістом і диригентом. Протягом 30-ти років він грав у багатьох церквах Парижу (Нотр-Дам, Святої Клотільди, Святого Євстафія тощо).
Жан-Марі Леруа багато виступає у нашій країні, допомагає українським музикантам у Франції, а під час своїх концертів в Україні завжди виступає з благодійною метою, по можливості допомагає й українській армії. Жан-Марі Леруа вже дав в Україні понад 50 концертів.

Перед концертом свої настанови і поради дає Жан-Марі Леруа асистенту концерту Олександру Кривичу, піаністу, випускнику Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського.

З вітальним словом перед концертом виступив настоятель храму Воздвиження Всечесного Хреста Римсько-Католицької Церкви в Україні м.Чернівці отець Анатолій Шпак.

У концерті 20 серпня звучали твори: Джироламо Фрескобальді «Токката на Вознесіння»; Йоганн Пахельбель « Прелюдія і фуга ре мінор»; Дітріх Букстегуде «Хорал Ми молимося до Святого Духа»; Йоганн Себастьян Бах « Дві прелюдії і фуга для повільного виконання на клавірі»; Георг Фрідріх Гендель « Пассакалья соль мінор»; Йоганнес Брамс «Два хорали»; Клод Бальбастр « Дві різдвяні п’єси».

Завершився чудовий концерт! Браво!
Дякуємо всім, хто брав участь у концерті, в його організації і проведенні, дякуємо доброчинцям.

На своїй сторінці у ФБ пані Наталія Фещук зробила наступний фінансовий звіт: 10 ікон, які виклала бісером дружина органіста Вів’єн, було продано на суму 1.520 грн. Як пожертву для музиканта люди вкинули у скриньку 825 грн. Разом – 2.345 грн.
Із зібраних 2.345 грн. – 1.000 віддали Жану-Марі, адже він завжди виступає в Україні благодійно, і на поїздки витрачає власні кошти. За бажанням пана Жана-Марі, решту коштів йшли на парафію костелу та для української армії. Але настоятель костелу о. Анатолій Шпак розпорядився всі гроші – 1.345 грн. віддати капелану о. Василю Гасинцю для потреб наших бійців.

А Жану-Марі Леруа побажаємо доброї дороги. Ввечері, після концерту він вирушив назад, у Францію…

Дякуємо пану Жану-Марі Леруа за музику, пані Вів’єн – за роботи, дякуємо доброчинцям, дякуємо бійцям на фронті, які виборюють для нас мир і спокій…

Більше фото з концерту за посиланням – ЖАН-МАРІ ЛЕРУА ВИСТУПИВ З КОНЦЕРТОМ У МАЛІЙ БАЗИЛІЦІ ВОЗДВИЖЕННЯ ВСЕЧЕСНОГО ХРЕСТА…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Благодійний концерт Жана-Марі Леруа у Малій Базиліці Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У програмі вечора прозвучали твори Й. Баха, Nicolas de Grigny, Йозефа Гайдна, Сезара Франка, Jean Langlais, Ференца Ліста.

Жан-Марі Леруа – органіст церкви Нотр-Дам де Назарет у Парижі. Органіст і диригент, Леруа закінчив Паризьку консерваторію, викладає в Консерваторії Емманюель Шабрі (Париж) і багато концертує світом. Грі на органі він присвятив 30 років, і в основному виконує барочну і сакральну музику. Зараз Леруа здійснює гастрольний тур українськими містами.

20 серпня  Жан-Марі Леруа виступатиме з благочинним концертом у  Малій Базиліці Воздвиження Всечесного Хреста. Великий друг України Жан-Марі привіз 10 ікон, викладених бісером його дружиною Вів’єн – Vivian Callantra. Ці ікони продаватимуться під час концерту у Малій Базиліці: частину коштів музикант передає для реставрації костелу, а частину – на потреби  українським бійцям.

Дякуємо за чудовий концерт! Браво!

Більше  фото з концерту за посиланням – ФРАНЦУЗЬКИЙ ОРГАНІСТ, ДАВНІЙ ДРУГ УКРАЇНИ ЖАН-МАРІ ЛЕРУА У ЧЕРНІВЦЯХ.

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис ЖАН-МАРІ ЛЕРУА З КОНЦЕРТАМИ У ЧЕРНІВЦЯХ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

14 серпня у залі органної та камерної музики Чернівецькій філармонії відбувся концерт органної музики.
Орган: Жан-Марі Леруа (Франція)

Жан-Марі Леруа – органіст і диригент. Від 2010-го є головним органістом відомої церкви Нотр-Дам де Назарет (біля Ейфелевої вежі). Закінчивши Школу Канторум при Паризькій консерваторії у Жана і Марі-Луїз Лангле, Жан-Марі Леруа став професійним органістом і диригентом.
Протягом 30-ти років він грав у багатьох церквах Парижу (Нотр-Дам, Святої Клотільди, Святого Євстафія та ін.).
Як диригент, Леруа спеціалізується в бароковій та сакральній музиці, але диригує широким і різноманітним репертуаром. Викладає в Консерваторії Еманюель Шабрі в Парижі.
У концертах органіста звучать твори Й.С. Баха, Габріеля П’єрне, Луї Маршана, Шарля Відора, Семюеля Барбера, Сезара Франка, Йоганна Готфріда Вальтера…

Приємним сюрпризом і подарунком було виконання Жаном-Марі Леруа Гімну України на органі.

Жан-Марі Леруа зараз займається записом нового диску. Частину коштів з продажу планує передати на лікування пораненим на сході бійцям. Диск буде у продажу вже в кінці року.

Більше фото з концерту за посиланням: ВЕЧІР ОРГАННОЇ МУЗИКИ ВІД ЖАНА-МАРІ ЛЕРУА  .

Дякуємо за концерт! Браво!
Спасибі за підтримку України!

Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Концерт французького органіста Жана-Марі Леруа спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лікарняні ліжка, крісла, масажні столики, тренажерні велосипеди, операційний стіл та інше обладнання отримала обласна лікарня Чернівців з Франції. А після цього лікувальний заклад відвідала гостя – Француаз Марм’є, президент асоціації «Буковина Лозер». Їй продемонстрували як саме використовують обладнання, передане через буковинську громадську організацію «Вертикаль».

Через дорогу доставку страждають нужденні

– З «Вертикаллю» ми співпрацюємо вже багато років. Саме завдяки їм зроблено ремонт у трьох підрозділах відділення торакальної хірургії, – розповідає Володимир УШАКОВ, головний лікар Чернівецької обласної лікарні. А гуманітарна допомога у вигляді медичного обладнання покращила умови перебування хворих у стаціонарі. Та, на жаль, існує проблема – надто дорога доставка гуманітарних вантажів з Франції. А сьогодні є що привезти! І медичний інвентар, і рентгенівську, ультразвукову та ендоскопічну техніку тощо. За законами Франції, медичне обладнання через три роки має замінятися на нове. А ми у себе ще можемо ним користуватися.

За словами Лариси КУБАСОВОЇ, керівника обласної громадської організації «Вертикаль», на транспортування «гуманітарки» з Франції до Чернівців витратили 5 тис. євро. Збирали ці кошти волонтери по копійчині. 10 тис. грн. з них дав Максим Бурбак, депутат обласної, чи то пак, уже Верховної ради. Нині вертикалівці шукають спонсорів, які зголосилися би перевозити обладнання.

– Якби не допомога небайдужих людей, власними силами ми навряд чи змогли би щось зробити, – каже Лариса Миколаївна. – Наприклад, «Народна допомога» надіслала в лікарню безхатченків. Ці люди жили в палатах, їх тут годували та лікували. Натомість вони зробили ремонт у 5 палатах відділення торакальної хірургії. До речі, будівельні  матеріали безоплатно надав Анатолій Чорний, директор «Будмаркету».

Окрім чернівецької лікарні, обладнання, зокрема, ліжка, крісла, інвалідні стільці та інший інвентар, отримали Кіцманська та Заставнівська районні лікарні.

Оренда старого підвалу вартує 3 тис. грн.

– Крім дорогого транспортування, маємо ще одну проблему, – скаржиться п. Кубасова. –  Не маємо куди складати гуманітарну допомогу на час її розмитнення. Коли надійшов останній вантаж, ми звернулися до обласної влади із проханням надати  приміщення. Та отримали відповідь, що доведеться чекати 3-4 місяці. Але ж машина вже стояла на кордоні! А вивантажувати у митний термінал і платити за кожний день простою  неймовірні кошти нам – безприбутковій громадській організації – не по кишені. Допомогли доброчинці з Заставни, але їздити щодня до район дуже незручно. Тоді в нас виникла ідея. Адже обласна лікарня має підвал, яким ніхто не користується. Ми й хотіли взяти його в оренду, щоби вантаж (частина якого призначається саме для обллікарні!) «чекав» розмитнення у Чернівцях. Та за обшарпане, старе підвальне приміщення без жодних умов нам нарахували… від 2,5 до 3 тис. грн. на місяць. Захмарні кошти! Тому необхідно, аби владники Буковини зрозуміли, що пішовши нам на зустріч, вони допоможуть нужденним буковинцям. А поки доводиться відмовлятися від допомоги іноземців. До речі, з їхнього боку – безкоштовної…

Любов КАФАНОВА, «Версії», фото Ігоря КОНСТАНТИНЮКА

Запис Іноземці – допомагають, свої – «роздягають» спершу з'явиться на Медіа-Версії.