Пацієнтами відділення Фонд, яким від дня його створення керує відомий на Буковині підприємець-доброчинець Франц Федорович, опікується вже упродовж 10 років. День святого  Миколая, Різдво, День онкохворої дитини та річниця  відкриття фонду – це лише приводи зустрітися з малюками, які по кілька місяців проводять у лікарні, аби здолати хворобу. А між цими приводами – постійна наполеглива робота з підготовки свят,  збирання коштів, закупівлі ліків у співпраці із самовідданими медиками. І позитивні емоції діток – не менш важлива складова їхнього лікування, ніж медикаменти чи діагностична апаратура. Бо, чесно кажучи, лікувальному закладу не бракує хіба що світлих голів і золотих рук персоналу – решти заклад дуже потребує.

– Цього року ми організували в актовій залі кардіоонкогематології шоу клоунів і аніматорів, – каже Франц Карлович Федорович. – І щиро раділи усмішкам 28-ми малих пацієнтів, які відгукнулися на наше запрошення. Це і дітки, що перебувають у стаціонарі, і такі, що на підтримуючій терапії лікуються вдома. Хто-хто, а вони та їхні батьки точно знають, що для одужання, окрім ліків, надзвичайно важливі позитивні враження та  емоційний стан пацієнта. А окрім емоцій, ми, звісно, подбали і про матеріальні речі.

Франц Федорович подякував доброчинцям, які долучилися до розваги малих пацієнтів: за святковий стіл – ресторану «Наш двір», за святковий настрій – творчому об’єднанню «Молодість» і аніматорам «Be Happy», за смачні подарунки: Центральному гастроному «Колос», приватним підприємцям Олександру Головатюку, Марії Сумарюк, Ванді Жолтовській, Маріну Садовому, Магазинам «Смайл», «Чашка», «Берегиня», мережам магазинів «Тайстра», «Фруктовий караван», «TOR-BA», ТОВ «Класік і К», ТОВ «Олбі-Рос Корона»; за іграшки –  Міс Українській Діаспорі 2014 Уляні Фенин, Чернівецькій єврейській месіанській синагозі «Бейт Сімха», партнерам з Канади в рамках проекту «Любов-Лав».

Завідувач відділення кардіоонкогемотології ОДКЛ №1 Михайло Гнатюк дякує усім «помічникам Святого Миколая» та іншим доброчинцям, які підтримують його пацієнтів і у свята, і в будні. Це і популярні співачки  Віра Брєжнєва і Тіна Кароль, і різноманітні фонди, й анонімні благодійники… А особлива подяка від нього – Фонду «Подаруй дитині життя», з яким пліч-о-пліч медики і пацієнти крокують уже десятиліття.

– Зараз у нас лікується 17 дітей, за рік в цілому поступило 26, – розповідає Михайло Гнатюк. – 174 дитини отримали лікування і перебувають під диспансерним наглядом. Переважно ці діти прогностично здорові».

Здорові! Чи не це найбільше щастя після всього пережитого? Так, хтось із них ще обстежується щотримісяці у перші два роки після подолання хвороби, далі – щопівроку упродовж 5 років після виписки. Хтось – на підтримуючій терапії і п’є ліки протягом двох років. Але діагноз, як правило, знімається. І лікар знає, що внесок Фонду Франца Федоровича у той довгоочікуваний запис в медкартці «Здоровий» понад 170 дітям – неоціненний. Адже це і придбані для когось Фондом дорогі ліки, і оплачене комусь діагностування чи лікування за межами Чернівців…

Лікування могло би бути легшим, кращим, швидшим, якби лікарня мала те необхідне обладнання, без якого медицина вже не відповідає нормам, потребам і викликам часу. У медзакладі немає бактеріологічного аналізатора, за допомоги якого збудника хвороби можна визначити за лічені години – змушені чекати результату щонайменше тиждень. У цілому місті немає комп’ютерного томографа для дітей – тільки у приватних клініках, де вартість одного обстеження коливається від 4 до 6 тис. грн, а таких досліджень один маленький пацієнт потребує від 4 до 10! Та й загалом, каже лікар, в області немає жодної державної лікарні, яка відповідала би сучасним світовим стандартам…

Лікар радить батькам бути уважними до малюків. Щопівроку робити загальний аналіз крові, проводити ультразвукове дослідження черевної порожнини, контролювати сердечко, не уникати нагляду педіатра чи сімейного лікаря. Звертати увагу на болі в ніжках, на носові кровотечі, на лімфовузли, на блідість шкіри… І, зазвичай, забезпечувати нормальне харчування.

– На жаль, до нас поступають діти із занедбаною недугою – як правило, на 3-4 стадії, – розповідає Михайло Гнатюк. – Батьки або зайняті роботою, аби утримати родину, або перебувають на заробітках за кордоном, а діти – на інших родичах чи навіть сусідах.  І педіатри не встигають відстежити.

…Та коли святкового дня у голові рояться геть несвяткові думки, візит доброчинців стає тим промінчиком, який піднімає настрій і пацієнтам, і їхнім родинам, і медикам. Адже у свято хочеться вірити, що всі проблеми – несправжні, і немає нічого справжнішого за дитячу усмішку.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Святий Миколай приніс діткам, які борються з онконедугою, подарунки й позитивні емоції спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про плюси та мінуси скасування для українців обов’язкових віз для в’їзду до європейських країн розмірковує експерт «Версій» з питань економіки, відомий підприємець і меценат Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ

Як їздили, так і їздитимуть

Безвіз спростить життя тим нашим співгромадянам, які й раніше практично не мали проблем із поїздками до Європи. Таких, за даними соцопитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва – трохи більше третини: лише трохи більше 10% опитаних заявили, що безвізовий режим є дуже важливим для них, а 28,6% респондентів вважають його важливим загалом.

Із полегшенням можуть зітхнути туроператори: набагато менше витрачатиметься і часу, і грошей, значна частина з яких ішла на тяганину, на бюрократію, збирання пакета документів. Більше маневру і для непередбачених поїздок, і для запланованих.

Проблема навіть не у грошах: шенгенська віза набагато дешевша (якщо відкривати її не через візовий центр) від, скажімо, індійської, танзанійської чи до Шрі Ланки – і в рази від США та Великої Британії. Із документами також можна «впоратися».

Візові центри заробляли значні кошти саме на тому, що обслуговували таких громадян України, які не можуть або не хочуть стояти в чергах у посольствах.  Відтепер візовим центрам доведеться шукати своє «золоте дно» десь в іншій ситуації.

Як не їздили, так і не їздитимуть

Безвіз нічого не вартий для абсолютної більшості наших співвітчизників, у яких немає (і не візьмуться нізвідки) коштів на квитки й туристичне проживання в ЄС. Як показало  соцопитування від тих же «Демократичних ініціатив», для третини (33,7%) українців безвізовий режим з ЄС є зовсім неважливим, ще 23,8% вважають його мало важливим.

Нагадаю, значна частина українців перетинає кордон України у пошуках роботи. А для цього – як і для навчання – українцям доведеться й далі отримувати спеціальну візу навіть в умовах безвізу.

Не відпадає й принизлива процедура доведення достойності, просто стає менш витратною і втомливою. Тепер усе залежатиме не від працівників консульства, а безпосередньо від прикордонника – і може це ще образливіше. Та хто зважає на нашу гідність? До слова, вже за перший тиждень безвізу 24 українцям відмовили у перетині кордону.

Для тих же, хто зважиться на порушення в частині грошового забезпечення, дотримання 90 днів або влаштування на роботу, залишається процедура передачі до найближчої консульської установи України.

У залишку – бульйон від варіння яєць?

За даними того ж соцопитування від «Демократичних ініціатив», саме третина українців, тобто 34,7% опитаних, нічого не знає про правила перебування у країнах Шенгену. І лише 14% відповіли, що добре з ними ознайомилися. Втім, як зазначає керівник фонду Ірина Бекешкіна, серед тих, хто вже отримав біометричний паспорт і має право на користування безвізом, рівень інформованості набагато вище.

Та з огляду на політику, безвіз є значною геополітичною перемогою України, це гарний іміджевий крок для країни та суспільства, який підтверджує, що в цілому УКраїна рухається у вірному напрямку до розвитку цінностей і прагнень. Але безвіз при цьому не замінює необхідності відновлення економіки в Україні та  реформи мало не всіх сфер нашого життя, в яких і зараз мало прогрессу.

І вже аж ніяк безвіз не можна віднести до безпосередніх здобутків нинішньої влади, якщо згадати, що безвізовий діалог Україна-ЄС розпочався ще 9 вересня 2008 року. І протягом усіх цих років Україною дуже повільно, але поступово виконувалися відповідні вимоги ЄС.

Запис 20 днів безвізу: прагматична Європа своїм не поступиться спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Теплі» кредити та Фонд енергоефективності

– Почнімо знову ж таки з порівняння: за статистикою, енергоспоживання України перевищує цей показник у європейських країнах зі схожим кліматом від 3 до 5 разів,  скажімо, в Німеччині, – уп’ятеро. Навіть у Білорусі енергоспоживання удвічі нижче за наше. І це – не лише опалення, але й освітлення, вода, гаряча вода… Все більше ми приходимо до розуміння, що із такими витратами навіть просто про виживання важко говорити.

Люди хочуть жити у теплих оселях і платити помірну ціну за комунальні послуги, відтак відповідальні громадяни узялися за модернізацію та утеплення своїх будинків. Всенародне впровадження реформи енергоефективності стало можливим через так звані «теплі кредити».

Уряд України вже відновив такі кредити через Програму енергоефективності. Їх можна  оформити в Ощадбанку, Укргазбанку, Укрексімбанку або Приватбанку. На такі цілі з Держбюджету-2017 виділено 423,44 млн грн. Сподіваємося, невдовзі запрацює-таки й новостворюваний Фонд енергоефективності.

Тобто, фінанси є, треба попрацювати законодавцям – і це найважче. Бо існує спротив як з боку популістів, так і тих, хто десятиріччями заробляв на надлишковому споживанні газу та втратах тепла у дірявих мережах.

Закони зависли у ВРУ

– Треба переконати Верховну Раду все ж таки прийняти до кінця року всі чотири законопроекти, які мають стати підґрунтям енергонезалежності держави і рятувальним кругом від надмірних тарифів для споживачів. Промоутером законодавчого пакету у ВР є Віце-прем’єр міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

Наразі ці чотири законопроекти  – «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність будівель», «Про фонд енергоефективності» перебувають у ВР на різних стадіях обговорення чи доопрацювання. І саме останній обіцяє українським сім’ям фінансову підтримку й технічні рішення, які зменшать їхні витрати. Геннадій Зубко саме і є прибічником ідеї, що інвестувати енергозбереження вигідніше, ніж виплачувати субсидії та купувати газ в імпортерів та розвивати чужі економіки.

Якщо поставити усі потрібні лічильники, належним чином обліковувати газ, тепло, світло й гарячу воду, раціонально модернізувати та утеплити наші будівлі, можна скоротити витрати газу на 9 млрд кубів на рік і щорічно заощаджувати 1,7 млрд доларів.

Та на всі ці заходи треба витратити 30  млрд євро. Звісно, потрібна донорська допомога світових партнерів і бізнесу – і вона є.

Перевірено в Європі

– Це вже започаткований у країнах Східної та Центральної Європи процес модернізації будівель та скорочення споживання енергоносіїв. Цей крок лежить водночас на маршруті України до ЄС. На маршруті від бездумного сподівання на те, що дешевий газ і незалежність можуть існувати водночас. Наразі заходи з енергоефективності відбуваються поки що не завдяки наявності, а попри відсутність законодавчої бази.

За планами уряду, Фонд ЕЕ акумулюватиме кошти, які можна буде використати лише на проекти з енергоефективності. Вони надходитимуть частково з бюджету, частково від міжнародних фінансових організацій.

Найбільшу допомогу  – фінансову, консультативну й організаційну – наразі надає уряд Німеччини.

Механізм співпраці з Фондом ЕЕ

– Аби фінустанови могли швидко видавати сподівані кредити, а Фонд ЕЕ – оперативно компенсувати частину грошей, розроблені три різні пакети: «Легкий», «Комплексний» і «Приватний». Різниця – в оціночній вартості робіт, термінах виконання та підсумковому зменшенні платежів за комунпослуги та природний газ.

Фонд видаватиме грант від 20 до 50% загальної вартості проекту, повідомив Геннадій Зубко в інтерв’ю «Українській правді».

Принцип простий. Хочеш, аби фонд компенсував частину кредиту – виконай перелік першочергових заходів: енергетичний аудит, до лічильника тепла додай погодне регулювання, збалансуй систему опалення – а вже потім міняй вікна й двері, утеплюй стіни, дах і підвали.

Важливо: Енергетичних аудиторів, постачальників будматеріалів та виконавців робіт обиратимуть самі власники будівель.

І знову – до європейського досвіду

– У Європі житла оцінюють за класами енергоефективності. Найвищий – клас А, до нього належать будинки, одразу побудовані за енергоощадними технологіями. Відповідно, тут комунпослуги обходяться найменше.

В Україні 85% житла належить до низьких класів енергоефективності E-F  і лише 5% – до трохи кращих С-B.

І зауваження наостанок: коли ми купуємо праску чи холодильник, ми ж обираємо прилади з низьким споживанням енергії? Чому ж, обираючи житло, ми не цікавимося, до якого класу енергоефективності належить будинок?

Європейці вже давно і успішно заощаджують за рахунок впровадження енергоефективних заходів e будівлях. Прийшов час і для України: депутати мають прийняти закони відповідно до європейських вимог про обов’язковість встановлення лічильників тепла та води в кожен дім, а також про реформу житлово-комунального господарства.

усе пізнається у порівнянні

Житлово-комунальні тарифи в Україні та Європі

Розрахунки візьмемо для двокімнатної квартири площею 50 кв. м. І порівняємо, задля об’єктивності, розміри середньої зарплати та пенсії .

Україна (Чернівці): газ – 6, 879 грн за 1 куб; електроенергія – від 0,90 до 1,68 грн за 1 кВт/год; водоподача та водовідведення – 13,64 грн за 1 кубометр, але від 1 квітня вже 14,64 грн; опалення – від 1400 до 1900 грн за місяць.

Загалом на комунальні платежі для двокімнатної квартири потрібно біля 2500 грн, а це практично 2 мінімальні пенсії або 125% від пенсії середньої, яка 2017-го має вийти на рівень 2000 грн. Середня зарплата в Чернівецькій області за лютий становила за даними Держстату 4792 грн. Це означає, що за квартиру треба віддати 52% заробленого.

ЛАТВІЯ:  газ – 0,69 євро (19,71 грн) за 1 куб; електроенергія –  0,12 євро (3,4 грн) за 1кВт/год;  водоподача та водовідведення – 1,55 євро (44 грн) за куб; опалення – 570 грн за місяць.

Середня зарплата після сплати податків становить у цій країні  662 євро (19 тис. грн), середня пенсія 288 євро (8,2 тис. грн.)

На «комуналку» у Латвії йде 50-180 євро (1400 -5100 грн) – залежно від міста, кількості тих, хто проживає у двокімнатній квартирі, та компанії-поставника послуг тощо, це від 10 до 30 відсотків середньої зарплати чи від 20 до 60% середньої пенсії. Протягом останніх років тарифи у Латвії  не піднімалися.

НІМЕЧЧИНА: газ – 0,6 євро (17 грн) за 1куб; електроенергія – до 0,3 євро (8,5 грн) за 1кВт/год.; водоподача та водовідведення – до 5 євро (140 грн) за куб; опалення взимку біля 50 євро (1400 грн) на місяць, але за умови сильних морозів можливе зростання до 100 євро.

Послуги в Німеччині надаються багатьма фірмами, тож мешканці самі обирають, у кого обслуговуватися.

Середня зарплата в країні складає близько 3450 євро (99 тис. грн), але після податків і соцвідрахувань у середньостатистичного німця залишається 2000-2400 євро (57-69 тис. грн) на місяць. Середня пенсія – 1250 євро (36 тис. грн).

За «комуналку» двокімнатної квартири площею 50 квадратів середньостатистичний німець сплачує від 150 до 200 євро (4300-5700 грн). А це не більше 10% від середньої зарплати і близько 15% від середньої пенсії.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ:  З цією країною узагалі важко рівнятися, оскільки в них для всіх британців існує так звана державна пенсія, у розмірі 604 фунти (20,1 тис.грн), і базова, що нараховується залежно від стажу роботи та зарплатні. Органи, що займаються нарахуванням пенсій, на відміну від українського Пенсійного фонду не намагаються зменшити пенсію. Тож максимальна базова пенсія тут може досягати 620 фунтів (20,6 тис.грн). Вона додається до державної.

Оплата комунальних послуг обходиться британцям, як мінімум 200 фунтів (6600 грн), а це 8% від зарплати та понад 20% від середньої пенсії.

Запис Щоби заощаджувати – треба вкласти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наш експерт з економічних і будівельних питань, Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ, за родом своєї бізнесової діяльності часто буває за кордоном, у країнах Євросоюзу. Тож він узагальнив тамтешній досвід і наші потреби та покроково розписав дії мешканців багатоповерхівок до максимального енергозбереження, що допоможе їм значно зменшити плату за «комуналку».

1. Теплолічильник. Найперше – облаштування теплопункту в багатоповерхівці, мешканці якої прийняли колективне рішення збільшити енергоефективність свого житла. Без індивідуального теплопункту (ІТП) та теплолічильника заощаджувати тепло не вийде. В нашому регіоні зима на зиму не схожа, тож автоматизована система дозволить регулювати теплоподачу до будинка, залежно від температури повітря на вулиці. Звісно, краще за все було б кожній квартирі отримати свій облік і можливість регулювання тепла. Хоча б для того, щоби взимку не відкривати вікна, рятуючись від надмірного нагріву батарей.

2.Підвали. Температура у підвальному приміщенні має бути у межах 11-13 градусів тепла. Якщо температура вища за цей показник, це означає, що частина тепла не доходить до квартир і гріє нежитлові приміщення. Побутує думка, що пластикові труби утеплювати не потрібно – насправді ж навіть їх треба обшивати шаром теплоізоляції, не тоншим за діаметр самої труби.

3. Під’їзди. Тут температура має бути не нижчою за 16 градусів тепла, інакше тепло з квартир викачуватиметься через стіни в під’їзди. Розпочати можна з малого: замінити чи утеплити вікна в під’їзді, поставити доводчики (пристрої, що забезпечуватимуть автоматичне закривання дверей), утеплити виходи на дахи, горища, технічні поверхи. Якщо це не дасть бажаних результатів, доведеться або опалювати під’їзд, або утеплювати стіни між квартирами й під’їздом.
4. Квартири.Із власного досвіду нам усім відомо, що квартира від квартири так само різниться, залежно від поверху й місця розташування в масиві будинку. А ще – від проведених заходів з енергоефективності сусідських квартир. У наріжних квартирах, а також на першому й останньому поверхах, як правило, на кілька градусів холодніше. Відтак доведеться утеплювати зовнішні стіни та перекриття підвалів – для квартир першого поверху. Для верхніх поверхів актуальними є утеплення дахів, горищ і технічних приміщень. Шар утеплювача так само має розраховувати енергоаудитор у своїх рекомендаціях, відповідно до державних будівельних норм (ДБН).
5. Вікна. За держнормами вікна повинні мати характеристики спротиву тепловіддачі склопакетів не менш 0,75 м²К/Вт. Встановлюючи нові вікна, варто вимагати у виробника сертифікат на підтвердження цієї характеристики.
6. Вентиляція. У нормативах, якими користувалися в СРСР, канал для припливу повітря у проектах будинків не передбачався. Та й утримання житла, практично, нічого не вартувало. Передбачалося, що свіже повітря заходитиме до помешкань через «віконні та дверні отвори». І воно заходило – аж свистіло! Про енергоефективність практично не згадувалося. В ідеалі ж варто встановити в кожній квартирі у віконній рамі чи зовнішній стіні провітрювач із функцією рекуперизації тепла чи автоматичного його дозування.
7. Наріжні стіни. Стандартна стіна (50 см цегельної кладки й штукатурка) забезпечує теплоспротив у 4 (!) рази менший за норму. Аби дотягнути до нормативу, достатньо обшити стіни, дах і цоколь утеплювачем 120-150 мм завширшки. Та якщо на стінах будинку є тріщини, «обтяжувати» їх утеплювачем небезпечно: тріщини можуть зрости буквально на очах – і утеплювач посиплеться зі стін разом зі штукатуркою й навіть частиною цегли. Тут варто викликати фахівців, які розкажуть як грамотно позбутися тріщин.

Ще однією помилкою може бути, так зване, лоскутне утеплення – коли утеплюються лише окремі квартири. Як наслідок, виникає точка утворення роси – на межі утепленої зони, у «холодних квартирах» виникає конденсат і з’являється пліснява. Доведено, що позбутися її майже неможливо. Фахівці не радять також утеплювати стіни всередині квартир – це також провокує виникнення плісняви.

А вже наступного разу поговоримо про найцікавіше: де взяти гроші на енергоефективність.

Запис Реальне утеплення: з чого почати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Протиставлення у заголовку – зовсім не каламбур. За офіційною статистикою, українці витрачають на опалення приблизно втричі більше енергоресурсів, ніж поляки. А фіни – взагалі уп’ятеро менше. Скорочення ж витрат енергоресурсів потребує попервах чималих інвестицій. І все ж таки рух на цьому шляху можливий лише в один бік.

Про кроки до порятунку від величезних комунальних тарифів розповідає експерт «Версій» з питань економіки, бізнесмен і політик, засновник і очільник Благодійного фонду «Подаруй дитині життя» Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ:

Українці опалюють… вулиці

– З 18 мільярдів кубів газу, які спалюють для генерації тепла в Україні за рік, понад половину – 9,5 млрд кубів  – просто «губляться». За оцінками новоствореного Фонду енергоефективності, понад 30% тепла покидає наші житла через не утеплені стіни, ще 20% – через вентиляцію, близько 20% – через вікна та двері. Тепло забирають стики стін, дах, підвали, неізольовані труби теплотрас і… відсутність обліку та регулювання тепла в будинках. Так дорогоцінні гігакалорії перемикаються на обігрів вулиць.

З 18 мільярдів кубів газу, які спалюють для генерації тепла в Україні за рік, понад половину – 9,5 млрд кубів  – просто «губляться».

У публічних виступах віце-прем’єр Геннадій Зубко, який саме опікується житлово-комунальним комплексом, наполягає, що вихід з ситуації можливий, адже 16 березня 2017-го прийнято Закон України «Про енергетичну ефективність будівель», який передбачає створення  Фонду енергоефективності та проведення енергоаудиту в усіх будинках житлового фонду України. Спробуємо повірити віце-прем’єру й розібратися, для чого українцям енергоаудит і як він допоможе порятувати своє житло і від «скажених» тарифів, і від повільного руйнування.

Три кити енергоаудиту

Популярне нині слово «енергоаудит» розшифровується як інспекція та аналіз використання енергії та можливостей енергозбереження, в нашому випадку, в житловому будинку. Він не містить якихось фантастичних заходів, але повинен здійснюватися кваліфікованим персоналом як частина національної програми. Енергоаудит тримається «на трьох китах» – інформації про будівлю, вивченні фактичного її стану, плануванні заходів з утеплення.

Отже, інформація про будинок міститься у техпаспорті або проектній документації. Це розмір самого будинку, кількість квартир і кімнат, кількість поверхів, розмір опалюваної площі, матеріали, з яких зроблені стіни, перекриття, вікна. Важлива інформація про середню температуру в квартирах, середня температура вуличного повітря в опалювальний сезон. Не менш важливо вивчити усі самочинні переробки з прибудовами лоджій та перших поверхів, зроблених із порушенням технічних вимог.

Фактичний стан будівлі. На цьому етапі за допомоги тепловізора виявляються місця фактичних втрат тепла. Обстежується стан дахів, підвалів, теплопункту, теплотрас, технічних приміщень, комунікацій, місць загального користування. Важливо дізнатися, чи витримають несучі конструкції та поверхні стін додаткове навантаження від утеплювача.

Нарешті, план заходів з утеплення. Обійтися типовими заходами буде недостатньо, адже енергоаудит виявить індивідуальні особливості, а відтак і потреби саме вашого будинку. Але не обійтися без установлення теплопункту – там, де цього не зробили при спорудженні, модернізації чи відновленні зруйнованих теплотрас, а також не обійтися і без заміни чи утеплення вікон і вхідних дверей, стін на периметрі усього будинку, доведеться поставити систему вентиляції, утеплити всі комунікації, із фланцями, засувками й вентилями включно.

Головне завдання тепломодернізації – скорочення споживання енергоресурсів та  комфорт мешканців. Аудит можна провести за кілька тижнів, а от запровадження заходів з утеплення може забрати до року навіть за наявності коштів.

Від редакції: У наступних бесідах наш експерт розповість про особливості реального утеплення житлових будинків та підкаже, де брати кошти на це.

Запис Комуналка: Ми бідні, бо марнотратні й марнотратні, бо бідні спершу з'явиться на Медіа-Версії.