Фото зі сторінки Максима Черкашина в fb

І все це співало, танцювало, їло, пило, розважалося, обсипалося кольоровими порошками холі, милося, ділилося фотками в неті – словом, жило. Фестиваль цілком відповідав своєму слогану – «Територія вільних людей». Скільки часу і як твориться таке «місто в місті», як змінився фест від першого до ювілейного п’ятого року проведення, чим він є для гостей, окрім як розвага, і яке його місце в українському фестивальному русі – говоримо з одним із чотирьох співорганізаторів фесту Максимом Черкашиним.

Фото зі сторінки Максима Черкашина в fb

• Насамперед вітання тобі з одруженням – тут же сьогодні відбулося твоє весілля?
• Та нє, тут сьогодні фестиваль «Файне місто». А в рамках того ми собі просто одружилися (сміється – авт.) Весілля – то швидше, може, як учасник фесту.
• П’ять років тому «Файне місто» починалося з 800 людей, сьогодні тут є близько 15-ти тисяч. Розкажи, як ви зростали.
• Якщо порівняти з українськими фестами, то в нас найдинамічніший фестиваль – ми дуже сильно виросли за ці 5 років. Починали з однієї сцени і 800 людей, а на сьогодні в нас 6 сцен, сто виконавців і гуртів і близько 13-15 тисяч відвідувачів, тобто за динамікою це дуже потужно. Нічого не видумую, самі все бачите.
• Хто підтримує, спонсорує фест?
• Ми аполітичні, нас фактично ніхто не підтримує – хіба трохи місцева влада, але тільки певними ресурсами – тобто нам можуть надати два туалети чи паркан, якийсь дозвіл… Ми їм дуже вдячні, вони багато що вирішують, але якщо оцінити, скільки вартує цей фестиваль, то від влади це не є якісь дуже великі кошти.

Одне з двох наметових містечок на “Файному”

• Як реагуєте на думку про те, що недоречно проводити фестиваль, коли триває війна.
• Це питання поставало ще і два, і три роки тому, коли ще Скрябін був живий, це було дуже дискусійне питання – коли ми проводили фестиваль в аеропорті (цього року він розташувався на іподромі – авт.), а через день гинули хлопці на Сході. І тоді кожен виконавець, який виходив на сцену, казав: культура повинна жити, вона повинна мотивувати людей до боротьби, ми не можемо опускати руки і не проводити подій у культурному напрямку, ми повинні спонукати людей до боротьби не лише у військовому плані, а демонструвати, що нам є що захищати. Ми не можемо жити в постійному траурі. І наводили приклади різних країн – того самого Ізраїлю, який перебуває фактично у постійному стані війни, інші країни, і ми говорили, що тільки культура може вплинути на цей весь процес, мотивувати людей до боротьби, і до бажання жити краще.

• Вас четверо співзасновників – це все люди твого віку чи ти молодий, а решта – якісь старші бізнесмени?
• Навпаки – я і ще один – одного віку, а решта двоє набагато молодші, абсолютно різних світоглядів і роду занять. Я був державним службовцем і трошки в тому «шарю» (Максим був помічником міського голови, начальником патронатного відділу міськради – авт.) інший мій колега – громадський активіст, і ще двоє – це ті люди, які організовують концерти. Кожен вклав свій досвід і знання, кожен щось доклав, і ми маємо отакий фестиваль. Я, наприклад, не дуже розуміюся в музиці, а хлопці не дуже уявляють, як співпрацювати з органами влади чи якимись дозвільними структурами, з якими ми співпрацюємо, але поєднавши цей досвід, ми склали ці пазли в картинку.
• Здавалося б, що фест організатори роблять на свій смак. Ти кажеш, що не дуже розбираєшся в музиці – тобто підбір виконавців не є відображенням смаків Максима Черкашина?
• Це дискусія. Ті, хто в цьому розуміються, знають європейські, американські тренди, знають, що цікавого в Україні – і можуть запропонувати як нашій аудиторії, так і тій, яка навколо нас. Білорусь, Молдова, Росія, Польща… У нас є партнер в Києві, який займається запрошенням виконавців, але ми вже починаємо робити це напряму. Та це робиться фактично за рік наперед: у кожного виконавця розписаний графік, і ми спілкуємося і пропонуємо певні дати, аби вони приїхали саме до нас.
• Тобто після останнього недільного дня фестивалю з понеділка ви ще тиждень відпочиваєте, підбиваєте підсумки – і починаєте готуватися до наступного фесту?

• Трошки не так: до середи ми ще будемо закривати цей захід, а тижні за два вже почнемо працювати над фестивалем 2018-го року. Починаємо шукати нових партнерів, виконавців, думати над локаціями, що зробити нового – тому що люди також не хочуть отримувати те саме, що вони мали минулого року. Цього року, наприклад, ми зробили дитячу зону – атракціони, додали більше європейських виконавців, збільшили територію, додали трохи цільових зон. Конкуренція у нас дуже велика, адже останнім часом в Україні з’явилося дуже багато фестивалів.

Поетеса Віка Дикобраз на AMPHITHEATRE

• Але ж усе одно нові не завадять?
• Якщо брати європейський досвід, то там дуже багато фестивалів. Фестивалі спонукають по-перше до конкуренції, а по-друге – до розвитку фестивальної культури. У нас в Україні фестивалів не є багато, тому дуже важливо показувати, що це дуже круто. Добре, коли люди зможуть вибирати – це і нас буде мотивувати.
• Цей фестиваль – це фактично «місто в місті», і ти справляєшся з його керуванням. Міг би бути мером справжнього міста?
• Справді, це як окреме місто – з інфраструктурою, усім необхідним, медициною, силовими структурами, ЖКГ, управлінням транспорту, електрикою, культурою, освітою… Але керувати містом – ні, це різні речі. Розумієте, тут електорат обирає вас грошима, купуючи квиток – а не ви «купуєте» електорат гречкою.
• На території фестивалю доволі чисто. Це так виховувалось роками?
• Це насправді дуже круто, що з’явилася тенденція: люди не смітять. Люди стають культурнішими, не викидають сміття будь-де, а тільки у призначені місця. Але, звісно, ми прибираємо – щоранку о 5-6 годині це роблять волонтери. Але якщо порівняти з попередніми роками – люди справді стають культурнішими.

• А як щодо «мовного сміття»? Дуже багато нецензурної лексики…
• Якщо чесно, то в нас тут «територія вільних людей» – чи ти сидиш в офісі, чи ти державний службовець, чи водій, чи прибиральник – будь-хто, ти маєш свою певну аудиторію, атмосферу і певні правила. Тут цих правил немає. Хочеш матюкатися – матюкайся, хочеш випити пива – випий пива. Тут говорять російською, англійською, німецькою – проблем немає. Головне, що всі позитивно налаштовані і неагресивні. От, приміром, наметове містечко – там живе, скажімо, 4-5 тисяч людей, з різних міст: Схід, Захід, Крим, Росія, Молдова… Вони собі спілкуються, вони не говорять про політику, вони пізнають культуру одне одного, і це така профілактика майбутніх можливих конфліктів. Вони вже знають одне одного, налагоджують контакти – у нас були такі випадки, що одного року на «Файному» люди познайомилися, а наступного року вже одружилися. Це єднає.

• Можеш порівняти «Файне» з іншими фестивалями і сказати, що ви найкращі?
• Ні, це буде некоректно. Направду! Кожен фестиваль унікальний по-своєму. «Захід-фест» по-своєму, «Республіка» – по-своєму. Тут не варто порівнювати і казати, хто кращий, а хто гірший – варто шукати свою аудиторію, і покращувати все щороку. Це буде дуже круто, якщо буде таких «файних міст» 10, 15, 20 і це буде для української аудиторії. Умовно, беремо поляків. Вони дивляться і кажуть: ваші ціни – на проживання, на проїзд, пиво дуже дешеве – тобто відпочивати тут їм дуже добре. То ми намагаємося затягнути чимось їх до нас. Якщо у нас немає підприємств, промисловості – то намагаємося їх затягнути туризмом.
• Як знаходите партнерів у Тернополі?
• Важко з партнерами. Тут мислять категоріями «5-7 тисяч на підтримку проекту». А у нас «підтримати проект» означає 100-200-300 тисяч. Тому ми виходимо на партнерів на національному рівні. Але це для нас також досвід – ми цього не мали раніше, а тепер домагаємось цього і маємо. З іншого боку, тернопільські партнери теж долучаються: хтось вивозить сміття, хтось організовує доїзд. Інфраструктура, яка працює на фестиваль, розвивається. Навіть якщо брати туристичну галузь, тих самих готельєрів – на сьогодні в готелях Тернополя все зайнято, неможливо номер замовити! Кілометри паркану змонтовані – на жаль, не місцевою фірмою, Тернопіль не має такої можливості. Звук також місцеві не витягують – хоча раніше витягували. Це так само, як працюєш з виконавцями: ти йдеш перший, і ті, що навколо тебе, ростуть, а якщо не ростуть, то тобі сьогодні цей виконавець цікавий, а завтра в тебе вже інший рівень, і компанія, з якою ти працював раніше, вже не може забезпечити цей рівень…
• Важко навіть уявити, як ви готуєтеся до фесту, як розписуєте і враховуєте усе, що треба зробити, кожну дрібницю…
• Ми справді це розписуємо, що треба зробити основне, а скільки ще є неосновного… Але це круто, це насправді проектний менеджмент на практиці. Бо те, що розповідаєш людям в теорії – це одне, а на практиці зовсім інше.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Співорганізатор фестивалю «Файне місто» Максим Черкашин: «Культура повинна жити і  мотивувати людей до боротьби. Нам є що захищати» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Судячи з тирси навколо них, вони свіжовитесані. А згодом у цьому можна було переконатися: адже робота тривала і під час фесту. Спеціально встановлені, забиті в землю посередині алеї стовбури легкою пилкою «Stihl» вправно опрацьовував бородатий стрункий молодик з написом «Team» («Команда») на  бейджі.

Але перша спроба щось розпитати в нього, розбилася об його… англійську. Та порозуміння таки знайшли.

Отже, з’ясувалося, що він з Техасу, любить мандрувати і відвідувати фестивалі. Зараз мешкає в Тернополі, має тут дівчину.

І допомагає у проведенні «Файного міста». Пилка в нього електрична, на акумуляторі, каже – дуже зручна для створення краси :) І про це техаський тесля на тернопільському фесті дуже люб’язно розповідав усім, хто цікавився інструментом і роботою і міг спілкуватися англійською :)

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Файний заокеанський тесля на «Файному місті» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Він щиро намагався роздати автограф і заселфитися з усіма охочими, поки його буквально не висмикнули від прихильників для прямого радіоефіру. Згодом він пробував пройтися фестом, але його – автора 4-х романів, понад десятка поетичних збірок, перекладуваного 13-ма мовами, володаря численних літературних премій, члена Комітету з Національної премії України ім. Т.Шевченка – впізнавали через щокілька кроків, просили сфотографувалися і поставити підпис… Попри все, в інтерв’ю «Версіям» поет був щирим.

«Файне місто» – чудовий фест, але дехто дорікає і організаторам, і учасникам, що фестивалі недоречні під час війни. Як Ви до цього ставитеся?

Ставлюся до цього як… З важким серцем. Я був на Луганщині три дні тому і, ясна річ, знаю, що там зараз відбувається. Ці страшні речі, страшне загострення. Але є тут одна штука… Знаєте, мені здається, що слід розрізняти: чи фестиваль – це просто якісь розваги, втеча від дійсності, абстрагування від цієї війни, яка в нас триває з Росією четвертий рік, чи все-таки спроба зберегти свою культуру, ті речі, які в нас існували до війни, і заради яких, за великим рахунком, війна і триває. Війна ж триває не за шматки територій! Війна триває, власне, за мову, за культуру, за всіх нас, за те, щоб ми могли вільно, тут-от, в мирних містах, ходити на фестивалі, і так далі… Мені здається, ідеальним і оптимальним тут би мало бути якесь поєднання цих усіх речей. Мені все-таки хочеться сподіватися, що більшість людей, які сюди прийшли, купили квиток – вони розуміють, що сьогодні діється на Сході. Я ж бачу по багатьох хлопцях і дівчатах, які приїхали сюди, підходили до мене після виступу – це були люди і з Краматорська, і з мого рідного Старобільська, з Донбасу, з інших міст – що всі все розуміють. Тому, гадаю, не слід, мабуть, трактувати будь-який фестиваль як власне плювок в обличчя тим, хто воює сьогодні на Сході. Мабуть, ні. Думаю, що все-таки багато відвідувачів цього фестивалю беруть якусь участь у всяких благодійних волонтерських програмах. Принаймні, мені так хочеться вірити.

Знову ж таки, ми багато їздимо по фестивалях, зараз у серпні плануємо великий фест в Ізюмі. Здавалось би, така зона – вже зовсім близька до фронтової, тому теж дехто питає: навіщо ці фестивалі, тра-та-та… А мені здається, що вони все-таки потрібні – і там, на Сході, вони ще й значно потрібніші, ніж тут. Тут, на Заході України, все-таки багато чого робиться, є хороші ініціативи – і «Бандерштадт», і «Файне місто», і «Захід-фест», і «Республіка» – дуже потужні і серйозні фестивалі. У нас на Сході цього значно менше. А воно потрібне. Тому, мені здається, не слід впадати в істерику, а варто розрізняти: коли людина сьогодні цікавиться музикою, а завтра переводить гроші на армію, чи, скажімо, сама йде служити – а інша річ, коли справді хтось в клубах втикає цілими днями і говорить, що «цієї війни немає» і ця «війна його не стосується».

Питання щодо ненормативної лексики… Попри те, що бувають моменти, коли вона доречна, доцільна – часом її забагато. Ви у своїх творах також її вживаєте…

Та ну, яка ненормативна лексика! Я сьогодні годину читав вірші, і жодного нецензурного слова не вжив! Є усталені певні кліше, які прийнято повторювати – «от він пише з матюками»… Та чого ж я пишу з матюками? Я просто пишу. Іноді там є якісь речі, де є щось ненормативне, якщо це виправдано тематично чи стилістично. От, наприклад, у моєму новому романі, який я написав…

«Інтернат»?

Так, «Інтернат» – це роман про війну, про 2015 рік, там люди живуть в умовах артилерійських обстрілів і оточених міст. Ну як вони говорять? Очевидно, що вони вживають цю лексику. І очевидно, що якщо її забрати, це буде штучно, неприродньо і нечесно.

Коли Ви починали – в літературу прийшло доволі багато обдарованих поетів, письменників… Наприклад, у Чернівцях потужно розпочинав Тарас Григорчук…

Так, пам’ятаю Тараса. У нього остання книжка вийшла «Янголи не дичина»…

…Але Ви досягли такого успіху, а інші – ні. Що потрібно для успіху?

Перші десять років ти працюєш на літературу, а далі література починає працювати на тебе (сміється). Насправді треба просто любити літературу. Якщо ти її любиш, то успіх – він, по-перше, уже не такий важливий, тому що тобі це приносить задоволення, а це набагато важливіше, ніж успіх. А по-друге – успіх, як правило, приходить до тих людей, які займаються своєю справою, за принципом тієї «сродної праці», про який писав Сковорода. Коли людина на своєму місці, робить те, що їй подобається – це відповідно, викликає інтерес і в багатьох інших навколо.

Ще про роботу. Ви ж приїжджаєте на фестивалі працювати – а власне пофестивалити хоч колись вдається?

Нє (усміхається), от зараз намагаюся пройтися, щось подивитися, але постійно зупиняють, фотографуюся, даю інтерв’ю… Але я до цього ставлюся спокійно – така робота.

Дякую Вам!

І Вам дякую. Приходьте, у нас буде 9 вересня презентація «Інтернату» в Чернівцях. Потім 13-го – Одеса, і 15-го – Львів. Приходьте.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Сергій ЖАДАН: «Успіх, як правило, приходить до тих, хто займається своєю справою, за принципом тієї «сродної праці», про який писав Сковорода» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

ХЕДЛАЙНЕРИ: Guano Apes, Poets of fall, Scindred та Zardonic

Хедлайнерами цьогорічного фестивалю ФАЙНЕ МІСТО стануть гурти зі світовим визнанням:

20 липня  на Mains Stage запалюватиме  ZARDONIC, який відомий також як Федеріко Агреда –венесуельський клавішник, DJ, музикант, продюсер, відомий своїми музичними проектами в жанрах drum and bass,dark ambient, black metal і minimal techno.

21 липня розважатимуть публіку фінські рокери POETS OF THE FALL, які заполонили мільйони сердець своїми романтичними хітами. Саме вони стануть чи не найбільшим подарунком року для фестивальників усієї країни.

GUANO APES – легендарний німецький гурт на чолі з епатажною фронтвумен Сандрою Насіч вийдуть на головну сцену 22 липня, а в останній день, 23 липня, на відвідувачів фестивалю чекатиме справжній вибух – британський гурт SKINDRED на чолі з Бенджі Веббом. Від їхньої музики тремтять стіни концертних майданчиків, а від виступів вибухають багатотисячні фестивалі. Цього року вони спробують полонити серця фестивальників ФАЙНОГО МІСТА.

Також на MAIN STAGE очікуйте Eskimo Callboy (Німеччина), Ляпис 98 (Білорусь), Брати Гадюкіни, Друга Ріка, ТНМК, Антитіла, Элизиум (Росія), Тараканы! (Росія), Le Basour (Італія), Heretic’s Dream (Великобританія – Італія), Detach, Без Обмежень та The Hypnotunez.

А ще будуть драйові гурти на DARK STAGE, LIGHT STAGE, UFO STAGE, REGGAE STAGE, а на прихильників літератури чекатиме AMPHITEATRE.

Більше інформації про фестиваль, програма та квитки тут: http://fainemisto.com.ua

Запис Оголошено усіх учасників музичного фестивалю ФАЙНЕ МІСТО спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Guano Apes – легендарний німецький гурт, на чолі з епатажною фронтвумен Сандрою Насіч та Poets of the Fall – фінські рокери, які заполонили мільйони сердець своїми романтичними хітами вже стали справжнім подарунком для фестивальників усієї країни. Загалом  фестиваль з днем народження привітають більше 100 артистів, які працюють у різних напрямках та жанрах: Korpiklaani, Eskimo Callboy, Zardonic, Betraying the Martyrs, Annisokay, Брати Гадюкіни, Друга Ріка, Антитіла, ТНМК, BRUTTO (з акустичною програмою), Bloom Twins, On-The-Go, I am waiting for you last summer, Один в Каное, Jinjer, Detach та багато інших.

«Файне Місто» – єдиний український фестиваль, що входить в асоціацію європейських фестивалів і займає передові місця в списку кращих літніх оупен-ейрів країни, на який з нетерпінням очікують цілий рік тисячі фестивальників.

Протягом чотирьох днів минулий фестиваль щодня відвідувало більше 10000 відвідувачів. Цього року цей показник має всі шанси збільшитись вдвічі, адже цьому сприяє нова територія івенту, яка тепер розташована на 15-ти гектарах тернопільського іподрому, оточена деревами та зі ставком неподалік. Загалом  фестивальна локація максимально підготовлена для комфортного перебування гостей на фестивалі: транспортна розв’язка, налагоджена фестивальна інфраструктура та величезна територія з наметовим містечком, фудкортами, душовими кабінами, пунктами підзарядки телефонів, біотуалетами, камерами зберігання, парковкою та іншими зручностями зроблять відпочинок якісним та незабутнім.

Окрім концертної програми, відвідувачів вже традиційно очікують різноманітні розважальні локації: спортивні зони, арт зона, салон краси, велопрокат, кінопокази, літературна зона, лекторії, вуличні театри, дитяча зона, ігрова зона, атракціони, караоке, майстер класи, екскурсії  та інші приємності.

Фестиваль «Файне Місто» традиційно пройде під гаслом «ТЕРИТОРІЯ ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ», так як головна мета організаторів – побудувати місто, в якому кожен з відвідувачів хоч і на кілька днів, але зможе відчути енергію свободи, шалений драйв життя, отримати незабутні спогади, знайти нових друзів та поповнити свій інстаграм сотнями прикольних селфі ;)

Плануй свій літній відпочинок вже зараз!  «Файне Місто» –  це час насолоджуватись життям на територій вільних людей.

Інформація і фото – http://fainemisto.com.ua

Запис Найяскравіша музична пригода літа – фестиваль «Файне Місто» святкує 5 років спершу з'явиться на Медіа-Версії.