<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы фахівці - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/fahivtsi/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/fahivtsi</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Thu, 10 Apr 2014 13:56:42 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.6</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы фахівці - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/fahivtsi</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Всесвітній день здоров’я – 2014 спрямований проти трансмісивних інфекцій</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/vsesvitnij-den-zdorov-ya-2014-spryamovanij-proti-transmisivnih-infektsij/27856.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/vsesvitnij-den-zdorov-ya-2014-spryamovanij-proti-transmisivnih-infektsij/27856.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 10 Apr 2014 13:56:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[аерозолі]]></category>
		<category><![CDATA[всесвітній день здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[інфекції]]></category>
		<category><![CDATA[профілактика]]></category>
		<category><![CDATA[самопочуття]]></category>
		<category><![CDATA[фахівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=27856</guid>

					<description><![CDATA[<p>З ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я та медичної спільноти щороку 7 квітня відзначається Всесвітній день здоров’я. Цього року він  присвячений трансмісивним захворюванням та їхній профілактиці. Що таке трансмісивні недуги? Це – інфекційні захворювання, збудники яких передаються кровососними членистоногими – комахами, кліщами. До них  належить близько двохсот нозологічних форм, спричиненими вірусами, бактеріями, рикетсіями та гельмінтами. Частина [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/vsesvitnij-den-zdorov-ya-2014-spryamovanij-proti-transmisivnih-infektsij/27856.html">Всесвітній день здоров’я – 2014 спрямований проти трансмісивних інфекцій</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b><i>З ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я та медичної спільноти щороку 7 квітня відзначається Всесвітній день здоров’я. Цього року він  присвячений трансмісивним захворюванням та їхній профілактиці. </i></b></p>
<p>Що таке трансмісивні недуги? Це – інфекційні захворювання, збудники яких передаються кровососними членистоногими – комахами, кліщами. До них  належить близько двохсот нозологічних форм, спричиненими вірусами, бактеріями, рикетсіями та гельмінтами. Частина з них передається тільки через кровососних переносників, наприклад, висипний тиф, малярія, жовта лихоманка. Інша частина – опосередковано, при обробці тушки хворої тварини, яку вкусила комаха-переносник. Серед таких – чума, сибірка, туляремія.</p>
<p>З трансмісивних інфекційних хвороб на території Чернівецької області найбільш поширена  хвороба Лайма.</p>
<blockquote><p><span style="line-height: 1.5em">За останні два роки зареєстровано 19 випадків цього захворювання на території Вижницького, Глибоцького, Сторожинецького районів та міста Чернівці.</span></p></blockquote>
<p>Зазвичай зростання кількості випадків хвороби спостерігається в теплий період року – період найбільшої активності кліщів. Зараження людини відбувається в момент укусу інфікованим кліщем. Слід зазначити, що сам укус безболісний, оскільки разом зі слиною кліща до ранки вводиться анестезуюча речовина.</p>
<p>Від моменту укусу до появи перших ознак хвороби минає в середньому 2 тижні. На початкових стадіях хвороба проявляється так званою «мігруючою еритемою» – почервонінням місця укусу у вигляді кільця, що має тенденцію до збільшення. Хворого можуть турбувати підвищена температура тіла, головний біль, слабість, що досить часто помилково сприймають за гостру респіраторну вірусну інфекцію.</p>
<blockquote><p><b>Хвороба Лайма </b>– це інфекційне захворювання, переносниками якого є іксодові кліщі (кліщ собачий (іxodes ricinus).</p>
<p>Найчастіше підхопити захворювання можна, вирушивши на прогулянку чи відпочинок до лісової або чагарникової місцин, паркової зони, дачних ділянок. Скажімо, чернівчани, які на власному досвіді вже знають, що це за недуга, перед укусом кліща побували на городах і дачах на «Цецино» і «Роші», парках на вул. Комарова і Фастівській.</p>
<p>Хворобою Лайма найчастіше хворіють у квітні-травні та серпні-вересні – періоди, коли іксодові кліщі найбільш активні.</p>
<p>Зараження відбувається при укусі кліща, інфікованого мікробом, а ймовірність заразитися залежить від того, який відсоток кліщів, що мешкають на території, де стався укус, інфіковані. Іноді кліщ з домашніми тваринами може потрапити і в будинок, а потім перебратися з них на людину.</p></blockquote>
<p>На пізніших стадіях розвитку хвороби можуть розвиватись артрити, міокардити, неврити.</p>
<p>Щоби там не було, після укусу кліща слід звернутися до лікаря: він призначить екстрену профілактику антибіотиками. Слід також і самому стежити за своїм самопочуттям, перевіряти температуру тіла та оглядати шкіру.</p>
<p>Якщо ж ви помітите, що з’явилося почервоніння у вигляді кільця, терміново звертайтеся до лікаря. Бо своєчасна терапія антибіотиками може запобігти розвитку недуги.  Не рекомендується також видаляти кліщів самостійно: для цього найкраще звернутися до фахівців.</p>
<p>Найбільш простими та надійними засобами профілактики недуг, які передаються кліщами, є застосування аерозолів, лосьйонів, розчинів і використання засобів індивідуального захисту.  А повернувшись додому з прогулянки, слід ретельно обстежити всі частини тіла та одягу: чи немає на цьому, бува, кліщів.</p>
<p><b>Ірина КЛИМ,</b> <b>головний спеціаліст відділу епідеміологічного нагляду та санітарної охорони території управління організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області</b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/vsesvitnij-den-zdorov-ya-2014-spryamovanij-proti-transmisivnih-infektsij/27856.html">Всесвітній день здоров’я – 2014 спрямований проти трансмісивних інфекцій</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/vsesvitnij-den-zdorov-ya-2014-spryamovanij-proti-transmisivnih-infektsij/27856.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>ІСТОРИЧНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ: МАЙДАН ЧИ АНТИМАЙДАН?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/istorichnij-vibir-ukrayini-majdan-chi-antimajdan/25899.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/istorichnij-vibir-ukrayini-majdan-chi-antimajdan/25899.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 16 Jan 2014 10:55:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[антимайдан]]></category>
		<category><![CDATA[архаїчна влада]]></category>
		<category><![CDATA[історичний вибір]]></category>
		<category><![CDATA[майдан]]></category>
		<category><![CDATA[революція]]></category>
		<category><![CDATA[розмови]]></category>
		<category><![CDATA[символи]]></category>
		<category><![CDATA[фахівці]]></category>
		<category><![CDATA[цру]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=25899</guid>

					<description><![CDATA[<p>2014-й в Україні розпочався протистоянням між спраглим змін народом і архаїчною владою, яка опирається будь-якому рухові вперед. Їхніми уособленнями виявилися Майдан і Антимайдан, вибір між якими визначатиме долю нашої країни впродовж чималого історичного відрізку часу. Різниця між символами принципова – свобода чи  рабство. На Майдан вийшли представники різних соціальних верств і регіонів України, бо далі [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/istorichnij-vibir-ukrayini-majdan-chi-antimajdan/25899.html">ІСТОРИЧНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ: МАЙДАН ЧИ АНТИМАЙДАН?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>2014-й в Україні розпочався протистоянням між спраглим змін народом і архаїчною владою, яка опирається будь-якому рухові вперед. Їхніми уособленнями виявилися Майдан і Антимайдан, вибір між якими визначатиме долю нашої країни впродовж чималого історичного відрізку часу. Різниця між символами принципова – свобода чи  рабство.</p>
<p>На Майдан вийшли представники різних соціальних верств і регіонів України, бо далі так жити вони не можуть і не хочуть. Натомість, на Антимайдан влада позвозила залежних від себе бюджетників і навербованих за гроші «тітушек». Майдан стояв і на свята, а насильно зігнані «антимайданівці» роз’їхалися по домівках, залишивши по собі сплюндрований Маріїнський парк у центрі Києва. Втім, хоча фізично Антимайдан і спорожнів, його ідеологія та практичні дії  тривали й на свята. Протистояння посилюється.</p>
<p>Прибічники конспірології (теорії змов) нині чимало пишуть про те, що Майдан є витвором політтехнологій Заходу, що його тривалий час готували в американському Державному департаменті й ЦРУ, закидаючи до Києва фахівців з «кольорових революцій». Такі розмови ми чули ще у 2004-2005 роках. Проте на порожньому місці підняти могутню хвилю народних протестів не вдається нікому. Більшовики послідовно провокували «світову революцію», вгатили в неї чималі гроші, але бажаного не  досягли. Культовий революціонер Че Гевара намагався підняти на революцію болівійців, проте загинув, не спромігшись розпалити революційне вогнище там, де народний терпець остаточно ще не урвався й народ пасивно терпів знущання влади над собою.</p>
<p>А в Україні терпінню мільйонів людей прийшов кінець. Вони вийшли на майдани протестувати проти важких умов життя, повсюдної несправедливості, продажності чиновників, свавілля силовиків. Народ вимагає від влади, щоби її представники виконували закони і свої обов’язки, а не грабували країну й не демонстрували людям свою зверхність. Адже державний апарат існує для того, щоби захищати права громадян, їхню безпеку, забезпечувати нормальне життя країни для всіх, хто в ній живе.</p>
<p>Влада спочатку перелякалася, але швидко оговталася і почала залякувати активістів народного руху. Їх б’ють, спалюють їхні автомобілі, погрожують їхнім рідним і друзям. З усіх можливих варіантів обраний найгірший, який призведе тільки до погіршення ситуації в країні. Відповіддю на застосування сили, як правило, буває таке ж її застосування іншою стороною. Складається враження, що можновладці сліпо копіюють методи, які застосовує Путін у сусідній Росії. Втім, там вони привели до падіння авторитету російського президента і зростання соціальної напруги. А українське керівництво чомусь ігнорує такий негативний досвід.</p>
<p>До того ж Путін свого часу уклав своєрідний суспільний договір з росіянами: ті віддали йому свою свободу в обмін на сите існування. Російський бюджет постійно поповнювався нафтодоларами, що дозволяло утримувати соціальну стабільність. А розкрадена українська державна скарбниця таких засобів не має. Правда, російський президент позичив українському 15 млрд. доларів, які необхідні Януковичу для успішного проведення президентської кампанії 2015-го. З’явилися кошти на виплату зарплат, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат. Мало того, перед виборами можна навіть дещо підняти ці виплати. Свого часу Кучма виграв так свої другі президентські вибори. Крім того, його політтехнологи вивели у другий тур лідера комуністів Симоненка, на тлі якого Леонід Данилович виглядав мало не справжнім європейцем.</p>
<p>Не виключено, що подібний варіант буде розіграний і 2015 року. Або замість Симоненка виведуть Тягнибока, якого не сприймає чимало виборців Південного Сходу України. Проти очолюваної ним «Свободи» розгортається справжня інформаційна війна, в якій використовується будь-який промах «свободівців». А помилок вистачає, і кожна з них роздмухується до вселенських масштабів, залякуючи зомбованих радянською пропагандою людей. Так, зі смолоскипної ходи прибічників «Свободи» у день народження Степана Бандери намагалися зробити «фашистський факельний марш», при цьому не згадуючи, що свого часу в Сімферополі російські шовіністи пройшлися вулицями із такими ж смолоскипами, викидаючи руки в нацистському вітанні. До речі, колишні комсомольці ще не забули, як у 70-і роки в СРСР проводили подібні факельні марші молоді, присвячені Дню Перемоги над фашистською Німеччиною.</p>
<p>Антимайданна інформаційна війна набуває нових форм, постійно вдосконалюється. Прибічників Майдану намагаються дискредитувати, не зупиняючись перед будь-яким брудом, копіюючи тут сусідів. Як у Москві зняли свого часу плівочку про позашлюбне сексуальне життя популярного сатирика Шендеровича, який постійно висміює Путіна, так і в Україні влізли в інтимне життя журналіста Портнікова, одного з найбільш послідовних критиків нинішнього правлячого режиму. І з насолодою це демонструють.</p>
<p>Навіть у святкові дні спокою у політичному житті не було. А свята  вже завершуються, тож політична боротьба помітно активізується. Створюється масова організація під назвою «Майдан», до того ж лідери опозиції погрожують загальним страйком. Правда, вони не мають ні досвіду, ні ресурсів, необхідних для цього.</p>
<p>Досвіду поступово набувають, особливо в організації бойкоту товарів, що виробляються фірмами, які належать провідним «регіональним» політикам. Натомість влада посилює переслідування своїх політичних противників, все частіше вдаючись до відкриття кримінальних справ проти них.</p>
<p>«Антимайдан» намагається перейти в наступ. На кону майбутнє країни. Або ми вирвемося з мертвих обійм зогнилого «совка», або надовго у них залишимося, втрачаючи надію на успішний розвиток і нормальне життя.</p>
<p><b>Ігор Буркут</b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/istorichnij-vibir-ukrayini-majdan-chi-antimajdan/25899.html">ІСТОРИЧНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ: МАЙДАН ЧИ АНТИМАЙДАН?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/istorichnij-vibir-ukrayini-majdan-chi-antimajdan/25899.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Землетрус у Чернівцях буде</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 12 Sep 2013 14:42:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[бали]]></category>
		<category><![CDATA[епіцентр]]></category>
		<category><![CDATA[загроза]]></category>
		<category><![CDATA[землетрус]]></category>
		<category><![CDATA[земна кора]]></category>
		<category><![CDATA[земна куля]]></category>
		<category><![CDATA[ЗМІ]]></category>
		<category><![CDATA[Кишинів]]></category>
		<category><![CDATA[масив Вранча]]></category>
		<category><![CDATA[простір]]></category>
		<category><![CDATA[радянський союз]]></category>
		<category><![CDATA[рухомі зони]]></category>
		<category><![CDATA[фахівці]]></category>
		<category><![CDATA[цілитель]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=23597</guid>

					<description><![CDATA[<p>От тільки коли – бабця надвоє ворожила У Карпатському масиві Вранча знову несокійно. Найближчого тижня Україні загрожує землетрус. Насамперед постраждає Кишинів – така новина кілька днів тому раптово облетіла більшість українських ЗМІ. Спрогнозувати точний час землетрусу неможливо Трусоне нас, та ще й добряче – аж на 8 балів. Такими є сміливі передбачення, чи то пак [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html">Землетрус у Чернівцях буде</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>От тільки коли – бабця надвоє ворожила</b></p>
<p><b>У Карпатському масиві Вранча знову несокійно. Найближчого тижня Україні загрожує землетрус. Насамперед постраждає Кишинів – така новина кілька днів тому раптово облетіла більшість українських ЗМІ. </b></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html/attachment/pearthquake1" rel="attachment wp-att-23598"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23598" alt="pearthquake1" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/09/pearthquake1.png" width="500" height="553" /></a></p>
<p><b>Спрогнозувати точний час землетрусу неможливо </b></p>
<p>Трусоне нас, та ще й добряче – аж на 8 балів. Такими є сміливі передбачення, чи то пак – прогнози – румунського геофізика Ніку РОЮ, який не побоявся попередити про лихо, що насувається, жителів західних та південних областей України&#8230;</p>
<p>І це при тому, що до нас доходять лише відгомони сильних струсів! Румуни ж найбільше відчувають на собі тектоничний неспокій так званої «зони Вранча», розташованої на кордоні України та Румунії в Карпатах – однієї з трьох найбільш сейсмоактивних зон планети. За словами румунського геофізика, прогнозований землетрус може стати потужнішим, ніж 1977 року, коли в Бухаресті загинуло 15 тисяч людей!</p>
<p>Щоправда, українські науковці до передбачень румунського колеги ставляться скептично.</p>
<p>Так, за словами <b>Андрія Ніколаєва, директора навчально-методичної обсерваторії ЧНУ, у складі якої працює сейсмостанція, </b>землетрус у Чернівцях цілком можливий. Проте чи буде він за тиждень, місяць, рік, чи може й завтра – вчені напевне спрогнозувати не можуть. Адже в геофізіці й досі немає надійних моделей прогнозування землетрусів. Зазвичай у світі вираховують можливу сейсмічну активність на перспективу 20-30 років.</p>
<p>– Схожа ситуація була два роки тому. Тоді румуни теж попереджали про потужний землетрус&#8230; Увечері 8 серпня їх трусонуло на 5 балів. Але я не вважаю, що це був форшок, – каже <b>Андрій Ніколаєв</b>.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html/attachment/graphic1" rel="attachment wp-att-23599"><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23599" alt="Graphic1" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/09/Graphic1.jpg" width="450" height="690" /></a></p>
<blockquote><p>&nbsp;</p>
<p><b>Перед сильним землетрусом відбувається серія наростаючих по си­лі попередніх поштовхів, так званих </b><b>форшоків</b><b>, які чітко фіксуються на </b><b>сейсмограмі</b><b>. Проте, наприклад, у Вірменії перед землетрусом 1988 р. цього не було. До того ж, форшоки можуть так і не перейти в сильний землетрус.</b></p></blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Трепетун з Румунії</b></p>
<p>«Відчують навіть у Москві!», – попереджав два роки тому директор Румунського інституту фізики землі Ґеорґе Мермуряну. Москвичі, щоправда, обіцяного «румунського трусу» так і не дочекалися&#8230; Схоже, цієї осені румуни знову вирішили навести на українців шок і трепет своєю обізнаністю?</p>
<p>За словами <b>Андрія Ніколаєва</b>, у зоні Вранча трусити може як завгодно. Проте навіть у разі гіпотетично максимального землетрусу Чернівцям від зони Вранча «дістанеться» не більше семи балів. Сильніше трястиме захід Одещини й південний берег Криму: там можливі 8-9 балів.</p>
<p>– Існує певна статистична залежність, за якою періодичність повторення землетрусів у зоні Вранча з магнітудою понад 6,5 дорівнює 27-32 рокам. Тож можна очікувати на порівняно сильний найближчими роками. Адже востаннє потужний землетрус тут був 1977 року. Проте доволі відчутно трусило цю ділянку 1986-го та 1990-го року. Поштовхи 2009-го можливо розрядили ситуацію: у Чернівцях тоді було 3 бали. Тобто, накопичена енергія звідти вивільнялася і це зменшує ймовірність сильного землетрусу… Потужні землетруси силою 8-9 балів відбуваються раз на 5 тисяч років, – пояснює чернівецький науковець.</p>
<p>&nbsp;</p>
<blockquote><p><b>Кілька років тому голова відділу прогнозування Європейської сейсмологічної комісії Георгій Пуркарь заявив, що Румунія може постраждати від потужного землетрусу силою близько 7 балів за шкалою Ріхтера не пізніше кінця 2013 року.</b></p></blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html/attachment/120918101446_0" rel="attachment wp-att-23600"><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23600" alt="120918101446_0" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/09/120918101446_0.jpg" width="500" height="376" /></a></p>
<p><b>Вбивають не землетруси, а старі та неякісні будинки</b></p>
<p>Нагадаємо, 1977 року Чернівці трусило із силою 5 балів. Обійшлося легким переляком – у більшості квартир тоді розкачувалися люстри та дзеленчав посуд у сервантах. Проте при шести балах уже падають меблі, при семи на будинках можуть з&#8217;явитися тріщини.</p>
<p>Звісно, сучасні сейсмостійкі будинки від семи балів лише трохи похитнуться. Адже можливі землетруси враховані в Державних будівельних нормах «Будівництво в сейсмічних зонах України», які набули чинності 2007 року. Проте чи витримають стихію старі будинки? Скажімо, так звані «хрущовки», збудовані у 1960-х роках? <em>«Деградація житлового фонду» – це не паперовий термін фахівців-будівельників, це суворі реалі життя будинків, в тому числі – і чернівецьких! </em></p>
<p><em> </em></p>
<blockquote><p><b>За Радянського Союзу витривалість майже всіх будівель у сейсмонебезпечних регіонах України розраховували на землетруси силою 6 балів,<em> проте після 1981 року будинки взагалі зводилися без огляду на ймовірну сейсмологічну активність.</em></b></p></blockquote>
<p><em> </em></p>
<p>– У Чернівцях найбільш небезпечні – ділянки зсувів, – каже Андрій Ніколаєв. – У зоні підвищеного ризику будинки, розміщені на ділянках, де близький до поверхні рівень грунтових вод, на насипних грунтах…</p>
<p>Особливо небезпечними є будинки, перебудовані з порушенням архітектурних вимог – зокрема й ті, де реконструйовані несучі опори й стіни. Та й не кожна новобудова убезпечена від землетрусу! Адже замовники весь час прагнуть здешевити будівництво насамперед за рахунок сейсмостійкості: будівництво в сейсмічному варіанті дорожче за звичайне на 20-25 відсотків.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html/attachment/tbi2shakyground620" rel="attachment wp-att-23601"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23601" alt="tbi2shakyground620" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/09/tbi2shakyground620.jpg" width="500" height="375" /></a></p>
<p><b> </b></p>
<blockquote><p>«За інформацією Простору, землетрус в районі Карпатських гір можливий 15-16 листопада 2013 року. Якщо він відбудеться, сила поштовхів у нас, на Буковині, буде не більше 3-4 балів, за аналогією землетрусів 1940 та 1977 років. Але вчора у зоні Вранча вже трохи потрусило – до 4-х балів».</p>
<p><b>Гаврііл ШУРПІН, цілитель, Майстер, член Ученої Ради Української академії цілительства. </b></p></blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фахівці пропонують провести паспортизацію старих будинків, щоби перевірити, скільки балів вони здатні витримати. Установивши спеціальну вібромашину на верхніх поверхах, будинок розхитують і при сильних коливаннях точно визначають недоліки у проектуванні. Наприклад, в Узбекістані першочергово провели паспортизацію 10 тисяч шкіл, адже там пам’ятають: під час землетрусу в Ташкенті 1966 року загинуло дуже багато школярів. Проте для укранців, схоже, подібна перевірка – на рівні фантастики. На такі «дурниці» у різноманітних державних бюджетах – нема коштів.</p>
<p><b>Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»</b></p>
<p><b> </b></p>
<blockquote><p><b>Факти окремо</b></p>
<p>*Щорічно в різних місцях земної кулі відбуваються 1 катастрофічний землетрус, 10 дуже руйнівних, 100 руйнівних і 1000 таких, що пошкоджують споруди.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>*Під час трясіння виникають сейсмічні хвилі, які поширюються в земній корі. Так, під час землетрусу у м. Газлі утворилась велика бездонна трі­щина, а в Монгольському Алтаї в 1957 р. на великій території цілком змінився рельєф. Цей землетрус, що мав силу 11-12 балів за шкалою МSК-64, залишається найбільшим на суші за XX століття.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>* Землетруси виникають переважно в рухомих зонах земної кори. Але інколи трапляються  і на платформах – в тому числі й на Східно-Європейській (де розташована більша частина України). Так, у межах нашої держави вони зафіксовані в літописах від XI століття: в 1091, 1107, 1122, 1170 роках і пізніше. Наприклад, у «Воскресенской летописи» описується сильний землетрус в Києві 1196 р., під час якого «коливалися церкви і люди від коливання землі і страху падали на землю». Сильний землетрус зафіксовано і в літописі 1230 року, який був не тільки в Києві, а й в Ростові, Суздалі, Володимирі, Переяславі і Новгоро­ді. Судячи з усього, епіцентр його був десь у Карпатах і мав силу не менше 10-11 балів за шкалою МSК-64. У Печерському монастирі були зруйновані церква і трапезна.</p>
<p>_______________</p>
<p><b>Вимірюємо бали</b></p>
<p>Для оцінки землетрусів, починаючи з другої половини XIX ст., використовуются спеціальні сейсмічні шкали. Найбільш поширена – 12-бальна <b>MSK-64</b> (Медвєдєв-Шпонхойер-Карнік):</p>
<p><b>*I бал.</b> <b><i>Землетрус не відчувається.</i></b> Фіксується лише спеціальними приладами.</p>
<p><b>*II бали.</b> <b><i>Дуже слабкий землетрус.</i></b> Відчувається лише домашніми тваринами і деякими людьми на верхніх поверхах будівель.</p>
<p><b>*III бали.</b> <b><i>Слабкий землетрус.</i></b> Відчувається лише всередині деяких будівель як струс від проїзджого транспорту.</p>
<p><b>*IV бали.</b> <b><i>Помірний землетрус.</i></b> Чутний скрип підлоги, балок, дзвін посуду, тремтіння меблів. Усередині будівлі струс відчувається більшістю людей.</p>
<p><b>*V балів.</b> <b><i>Досить сильний землетрус</i></b>. У кімнатах відчуваються поштовхи, як від падіння важких предметів. Ляскають двері, розсідаються шибки, гойдаються люстри й меблі, зупиняється настінний годинник. Гойдаються тонкі вітки дерев. Відчувається багатьма людьми й поза будівлями.</p>
<p><b>*VI балів.</b> <b><i>Сильний землетрус.</i></b> Гойдаються важкі меблі, б&#8217;ється посуд, падають з полиць книги, інколи тріскається штукатурка. Руйнуються лише дуже старі будівлі. Відчувається всіма людьми.</p>
<p><b>*VII балів.</b> <b><i>Дуже сильний землетрус.</i></b> Руйнуються погано побудовані і старі будинки. У міцних будівлях з&#8217;являються невеликі тріщини, обсипається штукатурка. Змінюється рівень води в колодязях. У річках і озерах каламутніє вода. Інколи спостерігаються зсуви і осипання ґрунту.</p>
<p><b>*VIII балів.<i> Руйнівний землетрус.</i></b> Дерева сильно розхитуються, частина їх ламається. Розвалюються міцні кам&#8217;яні огорожі, падають фабричні труби. Руйнується багато міцних будівель. У грунті з&#8217;являються тріщини.</p>
<p><b>*IX балів.</b> <b><i>Спустошливий землетрус.</i></b> Будівлі руйнуються. З&#8217;являються значні тріщини в грунті.</p>
<p><b>*X балів.</b> <b><i>Землетрус знищує усе.</i></b> Руйнуються добре побудовані дерев&#8217;яні будинки і мости, міцні будівлі і навіть фундаменти. Розриваються водопроводні й каналізаційні труби. Ушкоджуються насипи, греблі і дамби. Утворюються зсуви та обвали, тріщини та вигини в грунті. З річок і озер випліскується вода.</p>
<p><b>*XI балів.</b> <b><i>Катастрофа.</i></b> Майже всі кам&#8217;яні споруди розвалюються. Руйнуються дороги, греблі, насипи, мости. Утворюються широкі тріщини зі зрушеннями.</p>
<p><b>*XII балів.</b> <b><i>Сильна катастрофа.</i></b> Руйнуються всі споруди. Окремі предмети підкидаються при поштовхах. Перетворюється вся місцевість. Змінюються русла річок, утворюються водоспади. На поверхні грунту видно земляні хвилі. Зміна рельєфу у великих розмірах на великих площах.</p>
<p>__________________</p>
<p><b>Якщо землетрус застав вас у будинку</b><br />
Дерев’яні будинки вважаються більш безпечними під час землетрусів. Якщо такий будинок руйнується, в ньому утворюються великі порожнини, в яких є шанс вижити. Цегляні будинки розсипаються на окремі цеглини. Зазвичай цегла спричиняє важкі поранення, але все ж менші, ніж бетонні. Бетонні панельні будинки є найнебезпечішими під час землетрясіння.</p>
<p>*Якщо ви перебуваєте на 1-2-му поверхах багатоповерхівки, постарайтесь негайно вибігти, остерігаючись уламків будинку, що падають. Відбігайте на безпечну відстань.</p>
<p>*Якщо ви перебуваєте на 3-му і вище поверхах – не вибігайте з будинку: сходи і сходові клітки будуть заповнені людьми в паніці. Ліфти або будуть вже відключені, або можуть відключитися будь-якої миті. Крім цього, сходи часто обвалюються за перших же поштовхів. Фахівці радять перечекати поштовхи в тому приміщенні, де вони вас застали, перемістившись у безпечне місце.</p>
<p>*Майже кожний, хто стояв у дверному отворі, загинув, бо коли обвалиться одвірок, ви будете розчавлені. Станьте у внутрішньому куті кімнати біля несучої стіні. Якщо у вас є міцний стіл, НЕ залазьте під нього, а лягайте поряд. Коли будинок обвалюється, тяжка стеля падає на меблі, руйнуючи її. Але поруч утворюється «трикутник життя» &#8211; чим більший і міцніший об’єкт, тим більша утворюється порожнина, у якій можна врятуватися.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Тримайтесь подалі від:<br />
*вікон (можна поранитися склом);<br />
*зовнішніх стін будинку – вони руйнуються першочергово;<br />
*важких і громіздких предметів (холодильників, шаф тощо), які можуть зрушитися з місця або перекинутися.</p>
<p>*Після закінчення поштовхів спробуйте вийти з будинку (сильні землетруси переважно тривають від 10 до 20 секунд, іноді до хвилини). Оскільки можливі повторні поштовхи, тримайтеся несучих стін або переходіть у наперед вибране місце, де ви можете перечекати нові поштовхи. Рухаючись у приміщенні і виходячи з нього, остерігайтесь уламків, що падають, обірваних електродротів і металевих предметів, яких ті торкаються. Для захисту від пилускористайтеся хусточкою, шаликом або частиною одягу.</p>
<p><b>Якщо землетрус застав вас на вулиці</b><br />
Відійдіть на безпечну відстань від будинків та ліній електропередач. Під час поштовхів ні в якому разі не забігайте в дім з метою допомогти постраждалим, це дуже небезпечно. Спершу слід дочекатися закінчення поштовхів.</p>
<p><b>Якщо землетрус застав вас на естакаді</b><br />
Негайно біжіть до найближчого краю і віддаліться від моста чи естакади</p>
<p><b>Якщо землетрус застав вас у транспорті, що рухається</b><br />
Попросіть водія плавно загальмувати подалі від високих будинків. Залишайтеся в транспорті до завершення поштовхів.</p>
<p><b>Якщо землетрус застав вас у горах</b><br />
Оскільки землетрус спричиняє обвали, їх слід уникати першочергово.</p>
<p><b>Якщо землетрус застав вас у лісі</b><br />
Щоб утриматися на ногах, не спирайтеся на дерева і не хапайтеся за них, бо під час поштовхів вони можуть рухатися подібно до сталевої пружини.</p>
<p><b>Якщо землетрус застав вас під час сну</b><br />
Якщо ви пробудились від підземних поштовхів:<br />
– ні в якому випадку не вмикайте електричне освітлення  і не запалюйте сірники і запальнички: газопровід може бути зруйнований. Користуйтеся лише кишеньковим ліхтариком;<br />
– не витрачайте часу на вдягання, а, захопивши лише найнеобхідніше, дійте відповідно до попередніх параграфів.</p>
<p>Якщо ви в ліжку, експерти радять скотитися на підлогу. Найбезпечніше місце буде навколо ліжка.</p></blockquote>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html">Землетрус у Чернівцях буде</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/zemletrus-u-chernivtsyah-bude/23597.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Серед тиловиків – 52 Герої Радянського Союзу і понад 30 – Героїв Соціалістичної праці</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/sered-tilovikiv-52-geroyi-radyans-kogo-soyuzu-i-ponad-30-geroyiv-sotsialistichnoyi-pratsi/20723.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/sered-tilovikiv-52-geroyi-radyans-kogo-soyuzu-i-ponad-30-geroyiv-sotsialistichnoyi-pratsi/20723.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 07 Feb 2013 13:25:06 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[діяльність]]></category>
		<category><![CDATA[пам’ять]]></category>
		<category><![CDATA[Перемога]]></category>
		<category><![CDATA[польова кухня]]></category>
		<category><![CDATA[служб]]></category>
		<category><![CDATA[тиловики]]></category>
		<category><![CDATA[фахівці]]></category>
		<category><![CDATA[Фронт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=20723</guid>

					<description><![CDATA[<p>Служби тилу – це кровоносна система війни: «артеріями» свіжа кров постачається на фронт, а «венами» до тилу відправляється все відпрацьоване. Медичні служби вивозять із фронту хворих і поранених, лікують їх і повертають у стрій. Ветеринарні – лікують поранених і хворих тварин, насамперед коней. Ремонтно-евакуаційні – вивозять пошкоджену техніку, щоби довести її до ладу й повернути [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/sered-tilovikiv-52-geroyi-radyans-kogo-soyuzu-i-ponad-30-geroyiv-sotsialistichnoyi-pratsi/20723.html">Серед тиловиків – 52 Герої Радянського Союзу і понад 30 – Героїв Соціалістичної праці</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>Служби тилу – це кровоносна система війни: «артеріями» свіжа кров постачається на фронт, а «венами» до тилу відправляється все відпрацьоване. Медичні служби вивозять із фронту хворих і поранених, лікують їх і повертають у стрій. Ветеринарні – лікують поранених і хворих тварин, насамперед коней. Ремонтно-евакуаційні – вивозять пошкоджену техніку, щоби довести її до ладу й повернути на фронт. Діюча армія щоденно потребує поповнення людьми, постачання зброєю, боєприпасами, продовольством, фуражем, одягом, взуттям, пальним і багато чим іншим.</b></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/news/sered-tilovikiv-52-geroyi-radyans-kogo-soyuzu-i-ponad-30-geroyiv-sotsialistichnoyi-pratsi/20723.html/attachment/i_014" rel="attachment wp-att-20724"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-20724" alt="i_014" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/02/i_014.jpg" width="433" height="313" /></a></p>
<p><strong>Такими дорогами доставляли на передову провіант і боєприпаси</strong></p>
<p>Фронтовики здебільшого недолюблювали тиловиків і нерідко називали їх «тиловими щурами». Мовляв, «відсиджуються в тилу», подалі від постійної небезпеки на фронті. Були й такі. Проте існувати без тилу фронт не може. Бо саме тиловики постачають фронтовикам усе необхідне. Солдати стріляють у противника, тож їм треба підвозити боєприпаси. Тільки за час Сталінградської операції було використано близько півмільярда патронів, для перевезення яких знадобилося 1200 залізничних вагонів. Загалом же за 1941-1945 рр. РСЧА використала мільярди патронів.</p>
<p>А на фронт постачалися ще й снаряди, міни, авіабомби. Лише ручних гранат за час війни в СРСР вироблено близько 200 млн. штук. Усе це треба було перевезти до місць боїв і передати фронтовикам. Тільки бронетехніки за роки війни було  випущено 90 тис. одиниць. У боях техніка пошкоджувалася, її треба було ремонтувати. І тилові служби  повертали до життя більшість підбитих танків, самохідних гармат, бронеавтомобілів. Досвід показав: відновити вдавалося до 75-80% ушкоджених машин. А це означає, що, завдяки ремонтам, повернуто у стрій майже стільки ж танків і самохідних артилерійських установок, скільки за період війни випустила радянська промисловість. Заощаджені величезні кошти.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/news/sered-tilovikiv-52-geroyi-radyans-kogo-soyuzu-i-ponad-30-geroyiv-sotsialistichnoyi-pratsi/20723.html/attachment/kuh" rel="attachment wp-att-20725"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-20725" alt="kuh" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/02/kuh.jpg" width="413" height="294" /></a></p>
<p><strong>Так виглядала польова кухня, на якій готували навіть у дорозі  </strong></p>
<p><b>На час війни від паперової бюрократії відмовилися </b></p>
<p>Тилові служби мали забезпечували безперебійне постачання паливно-мастильних матеріалів і боєприпасів до бойових частин. Але безперебійне – це в ідеалі, в реальному житті ставалося всяке. На початку війни ситуація взагалі склалася критична. З’ясувалося, що тил РККА недостатньо підготувався до ефективних дій у період війни. Стаціонарні склади були висунені надто близько до кордонів, тож перших же тижнів війни або опинилися в руках ворога, або були знищені його авіацією,  артилерією, групами диверсантів.</p>
<p>Чимало військового майна знищувала при відступі сама Червона армія, щоби воно не дісталося противнику. Величезні склади паливно-мастильних матеріалів знищувалися, а потім танки зупинялися через нестачу пального й діставалися ворогу. Лише згодом тиловики почали створювати мобільні склади, аби швидко перекидати потрібне за бойовою технікою. Тилові служби на ходу вчилися працювати у нових умовах. До війни особлива увага приділялася веденню документації, обліку запасів і суворому контролю за їхньою видачею. А в боях було не до бюрократії, тож систему значно спростили.</p>
<p><b>Війна війною, а обід… не завжди за розкладом: навіть казанків бракувало  </b></p>
<p>Проте й через неповороткість тилових служб утрачалося чимало військового майна. Під час безладного відступу мобільні хлібопекарні відривалися від своїх військових частин і блукали манівцями, а солдати залишалися без хліба. Бувало, що обладнання кидали чи випадково губили.</p>
<p>У військових частинах було чимало польових кухонь, у яких гарячу їжу для бійців готували на ходу. Значна частина їх була призначена для перевозки кіньми. Та згодом польові кухні почали переводити на автомобільну тягу. Проте, вони не витримували швидкостей і ламалися. Їх можна було транспортувати лише в кузовах вантажівок. На жаль, цю норму часто порушували й буксирували кухні, через що солдати залишалися без гарячої їжі. А це позначалося на здатності бійців воювати.</p>
<p>Навіть звичайних солдатських казанків, у яких можна було б щось зварити самотужки, у військах не вистачало. Документи свідчать: наприкінці липня 1941-го у 8-й армії один казанок припадав на 20-30 червоноармійців! До того ж частими були перебої з постачанням продовольства. Перед війною Сталін сказав: «Сухарі з чаєм – теж їжа». Звичайно, їжа, але на ній не повоюєш! На продовольчих складах накопичилися також значні запаси круп, особливо перлової. Її виготовляють з ячменю, й вона досить дешева. Перлову кашу у військах називали «шрапнеллю», їли її часто недовареною, жувати було важко. Значно більше полюбляли червоноармійці гречку й пшоно. У польових умовах каші варили в кухнях на колесах.</p>
<p><b>Польову кухню винайшов українець Турчанович </b></p>
<p>А в разі необхідності солдатам видавали «сухий пайок», з якого кожний готував собі індивідуально, якщо не було можливості отримувати гарячу їжу з кухні. Норми сухого пайка в РСЧА затверджені 1 червня 1941 р. На добу солдату виділялося 600 г житніх сухарів, 200 г концентрату пшоняної каші, 75 г концентрату супу-пюре горохового, 100 г ковбаси «Московської» (або 113 г м’ясних консервів/ 200 г оселедця тощо), 35 г цукру, 2 г чаю, 10 г солі. Суп і кашу солдат мав варити в казанку, у ньому ж таки кип’ятили воду для чаю.</p>
<p>Учасники війни добре запам’ятали брикети концентрату «Суп-пюре гороховий» виробництва фабрики ім. Анастаса Мікояна. 75 грамів концентрату із 450 грамами води вистачало саме на одну миску. У польових кухнях варили українські борщі, російські щі, різні супи, каші. До речі, винайшов пересувну кухню українець Антон Турчанович. Кухня готувала їжу у близькому тилу, на передові позиції гарячу їжу доставляли у спеціальних металевих термосах, що надягалися на спину, як рюкзаки. Якщо в термос влучали куля чи осколок, опік був гарантований.</p>
<p><b><a href="http://versii.cv.ua/news/sered-tilovikiv-52-geroyi-radyans-kogo-soyuzu-i-ponad-30-geroyiv-sotsialistichnoyi-pratsi/20723.html/attachment/watermark" rel="attachment wp-att-20726"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-20726" alt="watermark" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/02/watermark.jpg" width="433" height="600" /></a> </b></p>
<p><b>Без лаврового листа й перцю – дистрофія </b></p>
<p>А коли через якісь причини солдати в окопах тривалий час не отримували гарячого, то обходилися сухарями та іншими продуктами, які не потребували приготування. Пізніше у війська почала надходити висококалорійна та смачна їжа, яку поставляли союзники з антигітлерівської коаліції. Відкриваючи багнетом банку американської тушонки, бійці жартували: «Відкриваємо Другий фронт!». Але гаряча їжа мала все ж таки особливе значення. З її приготуванням нерідко виникали чималі проблеми, інколи несподівані. Так, певний час до війська не надходили лавровий лист і перець, і солдати відмовлялися їсти зовсім несмачні перші страви. Військові медики були стурбовані: у бійців з’явилися ознаки дистрофії. Тилові служби негайно взялися заготовляти лавровий лист на Кавказі, проблему вдалося вирішити.</p>
<p><b>Під Сталінградом – на конях, волах і верблюдах, у Криму – на ослах  </b></p>
<p>Все необхідне на фронт доставлялося транспортом, дороги для якого будувалися і ремонтувалися тиловими дорожніми службами. Під час війни значний обсяг перевезень здійснювався гужовим транспортом: класичних обозів в армії залишалося багато. У деякі періоди в РСЧА було до 2 млн. коней. Вантажі перевозили й на інших тваринах: на Півночі – на оленях і навіть собаках, а на півдні – на верблюдах і ослах. Під Сталінградом, наприклад, діяло 209 транспортних рот із 30 тисячами коней, а ще 6 рот на волах і окремі роти на верблюдах. А під час оборони Криму та в Новоросійській операції на Кавказі боєприпаси до траншей постачали у в’юках на ослах. Ці тварини низького зросту й повністю ховалися у траншеях. Наявність великої кількості тварин у військах вимагала чіткої діяльності ветеринарної служби.</p>
<p>Ветеринари не лише лікували їх (існувала навіть воєнно-польова ветеринарна хірургія), але й здійснювали санітарний контроль за м’ясо-молочними продовольчими продуктами, проводили разом із військовими медиками широкомасштабні санітарні заходи на запобігання епідеміям та епізоотіям.</p>
<p>А діяльність медиків у період війни потребує окремої розповіді: завдяки лікарям, медсестрам, санінструкторам та іншим медичним працівникам були врятовані мільйони людських життів. Вони забезпечили одужання 72% поранених і понад 91% хворих.</p>
<p><b>За війну збудували й відремонтували 100 тис. км доріг і 117 тис. км залізниць  </b></p>
<p>Транспортники також належали до тилових служб. Лише військові автомобілісти перевезли 145 млн. т різних вантажів. А дорожні війська збудували, відремонтували й відновили близько 100 тис. км шляхів. Залізничні війська разом із цивільними залізничниками відновили 117 тис. км залізниць. Для військової авіації обладнано понад 6 тис. аеродромів.</p>
<p>За кожною цифрою стоїть важка праця сотень тисяч людей, нерідко на межі людських сил. Солдатам доводилося взимку по шию в крижаній воді відновлювати зруйновані противником мости, під ворожими бомбами й снарядами везти на фронт легкозаймисте паливо і вибухонебезпечні боєприпаси. Під час війни з Японією радянські та монгольські війська здійснили марш через безводну пустелю Гобі, а тиловики забезпечили їх потрібною кількістю води – незважаючи на спроби японських камікадзе зірвати підвезення військам усього необхідного.</p>
<p>На всіх фронтах служби тилу витримали важкі випробування. А в найкритичніші моменти тиловики брали зброю у руки й вступали у бій з противником. Недарма 52 військовослужбовці різних служб тилу стали Героями Радянського Союзу і понад 30 були удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. Внесок тиловиків у спільну перемогу досить відчутний. Не слід забувати, що до тилових служб потрапляли люди, що через якісь причини (найчастіше – погане здоров’я та літній вік) не могли воювати на передовій. Призначали до цих служб і фахівців, конче потрібних саме для такої діяльності. Та, звичайно, вистачало й хитрунів, які хотіли вижити на війні й не бажали ризикувати життям на фронті. От через таких фронтовики й недолюблювали тиловиків. Проте вдячна пам’ять збереглася не про боягузів, а про справжніх трударів.</p>
<p><b>Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук</b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/sered-tilovikiv-52-geroyi-radyans-kogo-soyuzu-i-ponad-30-geroyiv-sotsialistichnoyi-pratsi/20723.html">Серед тиловиків – 52 Герої Радянського Союзу і понад 30 – Героїв Соціалістичної праці</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/sered-tilovikiv-52-geroyi-radyans-kogo-soyuzu-i-ponad-30-geroyiv-sotsialistichnoyi-pratsi/20723.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Діти-сироти за п’ять років можуть назбирати на квартиру?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/diti-siroti-za-p-yat-rokiv-mozhut-nazbirati-na-kvartiru/20676.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/diti-siroti-za-p-yat-rokiv-mozhut-nazbirati-na-kvartiru/20676.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 01 Feb 2013 12:04:13 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[діти-сироти]]></category>
		<category><![CDATA[журналісти]]></category>
		<category><![CDATA[квартира]]></category>
		<category><![CDATA[крайова влада]]></category>
		<category><![CDATA[помешкання]]></category>
		<category><![CDATA[соціальні служби]]></category>
		<category><![CDATA[фахівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=20676</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дитина-сирота, яка вчиться у вузі й отримує підвищену стипендію плюс соціальну виплату, може за час навчання назбирати собі на однокімнатну квартиру, – про таке на селекторній прес-конференції повідомив Олесь МАТВІЄВ, директор обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. На Буковині нині за збільшеним штатом, відповідно до соціальних ініціатив Президента, працює 280 фахівців із [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/diti-siroti-za-p-yat-rokiv-mozhut-nazbirati-na-kvartiru/20676.html">Діти-сироти за п’ять років можуть назбирати на квартиру?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Дитина-сирота, яка вчиться у вузі й отримує підвищену стипендію плюс соціальну виплату, може за час навчання назбирати собі на однокімнатну квартиру, – про таке на селекторній прес-конференції повідомив <b>Олесь МАТВІЄВ, директор обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді</b>.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/diti-siroti-za-p-yat-rokiv-mozhut-nazbirati-na-kvartiru/20676.html/attachment/dscn0544" rel="attachment wp-att-20677"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-20677" alt="DSCN0544" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/02/DSCN0544.jpg" width="500" height="375" /></a></p>
<p>На Буковині нині за збільшеним штатом, відповідно до соціальних ініціатив Президента, працює 280 фахівців із соціальної роботи, які виявляють проблеми краян, надають соціальні послуги та здійснюють так званий соціальний супровід сімей, – зазначив директор обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. – Для порівняння, 2011 року в краї було виявлення лише 500 таких сімей, а під соціальний супровід було взято тільки 60. Торік ця цифра зросла вп’ятеро.</p>
<p>За його словами, упродовж липня – грудня минулого року фахівці з соціальної роботи відвідали понад 13 тис. сімей з дітьми і серед них виявили 1 676 сімей та понад 3 тис. дітей зі складними життєвими обставинами.</p>
<p>Важливим досягненням у діяльності соціальних працівників Олесь Васильович вважає те, що фахівці своїми зусиллями запобігли вилученню 95 дітей з сімей, тобто буквально врятували їх від сирітства. Пишається також і тим, що повернули на навчання 64 особи.</p>
<p>Олесь Матвієв стверджує, що люди почали довіряти соціальним працівникам і він мріє про такий час, коли фахівці так налагодять свою роботу, що сім’ї самі приходитимуть зі своїми проблемами до соцпрацівників.</p>
<p>Особливу увагу пан Олесь акцентував і на тому, що основним завданням соціальних фахівців є раннє виявлення та попередження проблем у сім’ях, що в результаті має зберегти сім’ю.</p>
<p>За шість місяців із 286 осіб, які були прийняті на роботу соціальним працівником, 22 особи звільнилися: Причина – очевидна: робота соціального працівника не є надто простою.</p>
<p>Коли ж Олесь Васильович відзвітував про всі досягнення крайової влади у соціальній галузі, журналісти – відомі скептики – поцікавилися чи відомі чиновнику випадки, коли хоча б одна сирота назбирала на квартиру? Натомість Матвієв зауважив, що це реально і він впевнений у цьому.</p>
<p><b>Лідія КИРИЛЮК, «Версії»</b><b></b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/diti-siroti-za-p-yat-rokiv-mozhut-nazbirati-na-kvartiru/20676.html">Діти-сироти за п’ять років можуть назбирати на квартиру?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/diti-siroti-za-p-yat-rokiv-mozhut-nazbirati-na-kvartiru/20676.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>4</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Держземагентство відкриває земельні таємниці</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/derzhzemagentstvo-vidkrivaye-zemel-ni-tayemnitsi/20354.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/derzhzemagentstvo-vidkrivaye-zemel-ni-tayemnitsi/20354.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 28 Dec 2012 12:20:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[аграрна]]></category>
		<category><![CDATA[грунти]]></category>
		<category><![CDATA[держава]]></category>
		<category><![CDATA[держземагентство]]></category>
		<category><![CDATA[інтернет]]></category>
		<category><![CDATA[інформація]]></category>
		<category><![CDATA[кадастрова система]]></category>
		<category><![CDATA[ресурси України]]></category>
		<category><![CDATA[таємниця]]></category>
		<category><![CDATA[фахівці]]></category>
		<category><![CDATA[чорнозем]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=20354</guid>

					<description><![CDATA[<p>Державне агентство земельних ресурсів України презентувало Національну кадастрову систему, над створенням якої фахівці працювали понад 20 років. Під час зустрічі з журналістами голова Держземагентства Сергій Тимченко запевнив, що Національна кадастрова система почне впроваджуватися 1 січня 2013 року. Того ж дня набере чинностізакон «Про Державний земельний кадастр». Ці дві події вельми важливі для України, оскільки наша [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/derzhzemagentstvo-vidkrivaye-zemel-ni-tayemnitsi/20354.html">Держземагентство відкриває земельні таємниці</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><b><i><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">Державне агентство земельних ресурсів України презентувало Національну кадастрову систему, над створенням якої фахівці працювали понад 20 років</span></i></b><b><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">. <i>Під час зустрічі з журналістами голова Держземагентства Сергій Тимченко запевнив, що Національна кадастрова система почне впроваджуватися 1 січня 2013 року. Того ж дня набере чинності</i></span></b><b><i><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">закон «Про Державний земельний кадастр».</span></i></b></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">Ці дві події вельми важливі для України, оскільки наша держава здавна вважається аграрною. Фахівці стверджують, що близько 25% всіх чорноземів світу сконцентровані у нас. Проте саме земельне питання в нашій країні досі вважається чи не найсекретнішим. Отримати бодай якусь інформацію про земельну ділянку те саме, що дістати доступ до державної таємниці. Зробити це можна лише у двох випадках: перший – дати хабара чиновнику, а другий – самому стати чиновником і взяти під охорону земельну таємницю.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">Зі слів Сергія Тимченка виходить, що чиновницькому свавіллю тепер покладено край. У рамках Національної кадастрової системи запускається публічна кадастрова карта. Тож тепер будь-хто через Інтернет може отримати потрібну інформацію про всі земельні ділянки в межах України. Вона, зокрема, містить дані про розмір земельних ділянок та їх межі, місце розташування, форму власності, цільове призначення, якість ґрунтів. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">Питання<span>  </span>«навіщо це потрібно?» більш ніж риторичне. Хоч і повільно, та наша країна просувається до земельного ринку. Тому вже зараз треба готуватися до можливих операцій з купівлі-продажу земельних ділянок. Адже навіть за наявного земельного мораторію відбувається рух землі. Ділянки передаються у спадок, даруються, здаються в оренду. І кожному власнику землі важливо знати, яким капіталом він реально володіє, як краще ним розпорядитися, аби бажані гектари дали якомога більше прибутку.</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">Доступ до бази даних отримають нотаріуси, комерційні банки, які здійснюють кредитні операції, іпотечні заклади, землевпорядники. Інформацією можуть скористатися й відомства, які опікуються містобудуванням, водними та лісовими ресурсами. У цьому сенсі Україна не виглядає першопрохідцем. Швидше навпаки – ми виявилися серед останніх європейських країн, які наважилися на створення системи Державного земельного кадастру. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">Та Сергій Тимченко цей недолік перетворив на перевагу. Він зауважив, що така наша «кадастрова» непоспішність» у підсумку зіграла позитивну роль. Україна змогла якнайкраще скористатися досвідом інших країн та послугами найкращих закордонних експертів. Адже створення системи Державного земельного кадастру відбувалося за сприяння Світового банку. На виконання відповідних робіт, що здійснювалися у рамках Проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру», було витрачено близько 50 млн. дол. Лише проведення аерофотозйомки на площі понад 60,2 млн. га та створення ортофотопланів й індексних кадастрових карт обійшлося у 23,6 млн. дол. Значних коштів потребувала робота зі створення програми та закупівлі необхідного обладнання.<span>  </span>Його потребували 672 регіональних офіси, які вже мають спеціальні канали зв’язку. За сприяння Світового банку також облаштовані основний та резервний центри обробки інформації. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">Нині Держземагентство переводить всю документацію в цифровий та електронний вигляд. Йдеться не лише про ту інформацію, яка надходить зараз, а й ту, яка була зібрана раніше і до останнього часу зберігалася на паперових носіях. Бо, за оцінками закордонних експертів, роботи по створенню системи Державного земельного кадастру та його інфраструктури складають лише 10-20% від загального обсягу робіт. Більші зусилля спрямовуються на збір та систематизацію інформації. Український уряд виділив на цей вид діяльності 30 млн. грн., що має прискорити цю роботу, яка, до речі, не завершується. Бо Україна піде шляхом світової практики, коли на базі земельного кадастру вибудовується національна система геопросторових даних. Тобто, на кадастр накладатиметься інформація про надра, комунікації і мережі, будівлі, водні та лісові ресурси тощо. </span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">Сергій Тимченко не ідеалізує нинішню Національну кадастрову систему. Він не виключає, що вже найближчим часом будуть виявлятися певні помилки, які доведеться виправляти по ходу. Такої можливості не виключають й інші експерти. Так, менеджер просвітницьких кампаній Проекту </span><span lang="EN-US" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">USAID</span><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'">«АгроІнвест» Марина Зарицька наголосила: «Під час переходу від старої системи обліку земельних ділянок до нової Національної кадастрової системи для вразливих верств населення і, в першу чергу, для українських селян можуть виникнути проблеми у визнанні та оформленні прав на землю. Розуміючи це, Проект «АгроІнвест» планує об’єднати зусилля своїх фахівців та юристів громадських організацій, які працюють у кількох областях. Завдяки цьому сільські жителі зможуть отримати необхідну інформацію та знання, що допоможе їм відстояти свої земельні права ще до початку повноцінного функціонування Національної кадастрової системи. Зокрема, ми підтримаємо громадські організації, які проводять серед селян широку роз’яснювальну роботу і, понад усе, серед тих власників ділянок, які найчастіше стикаються з труднощами в реєстрації права на землю, отриманні кадастрового номера земельної ділянки та передачі її в оренду на прийнятних для них умовах».</span></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: .0001pt;text-indent: 35.4pt;line-height: normal"><span lang="UK" style="font-size: 10.0pt;font-family: 'Verdana','sans-serif'"><span> </span><b>Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних і земельних питань</b></span></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/derzhzemagentstvo-vidkrivaye-zemel-ni-tayemnitsi/20354.html">Держземагентство відкриває земельні таємниці</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/derzhzemagentstvo-vidkrivaye-zemel-ni-tayemnitsi/20354.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
