Те, що діється з Чернівцями, породжує нерозуміння й навіть певне обурення не лише громадських активістів, які вже вголос кажуть про це, а й пересічних містян. Заяви ж  про туристичну Мекку, на яку можна було б перетворити маленький Відень/маленький Париж , спричиняють уже хіба що гірку усмішку. Бо Чернівці, на жаль, поступово й невпинно перетворюються на таку собі сіреньку провінцію. До цього спричиняється  і згубна політика щодо міста з боку «Укрзалізниці». Та, попри все, складається враження, що як містян, так і нашу міську владу, напевне, вкусила  муха  цеце: маємо довкола якесь сонне царство. Не знаходжу іншого пояснення тому, що, маючи багатюще в культурно-історичному плані місто, так і не спромоглися на цікаві й креативні кав’ярні чи ресторани, як, скажімо, у Львові. Натомість колишню Панську – тепер вулицю Кобилянської – цілком окупували бренди сусідніх областей.

…Цими днями разом із друзями  відвідала у Тернополі етногалерею родини Демкур «Спадок», яка працює вже півтора року. За цей час чимало чернівчан відвідали її та переконалися, що на підлозі галереї лежить саме наш буковинський килим. Є там заставнівська вишиванка, гуцульські однострої. Та найцікавіше, що й різнить цю галерею від державних музеїв, – там можна все не тільки помацати, а навіть і приміряти. І в нас вийшов блискучий перформенс – дивіться знімки.  І, що особливо цікаво, народне вбрання просто перевтілювало наших жінок на красунь…

У розмові з Вірою Китайгородською, письменницею, яка знається й кохається на народних одностроях, а ще й, крім усього, очолює обласне управління культури, довідалася, що на Буковині і зокрема в Чернівцях зосереджені чималі колекції  вишиванок і національного одягу. Та, на жаль, немає у нас, мовляв, таких меценатів, як Демкури, які могли б узяти на себе витрати. Та мені чомусь одразу на думку спав краєзнавчий музей з його десятками працівників і приміщенням у центрі Кобилянської, а також обласний музей народної архітектури та побуту просто неба. Щоправда, останній далеченько від центру… А спадщина Снігура? Адже за перетворення її на музей проголосували чернівчани! А що маємо в підсумку? Нічогісінько! Виходить, заглух креативний моторчик нашої влади? Наскільки я розумію,  саме вона покликана ініціювати та очолювати поступ громади…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, автори фото – чернівчани, учасники суботніх відвідин етногалереї. 

Запис Погляд Людмили ЧЕРЕДАРИК: Чого бракує Чернівцям:  креативності влади чи просто влади? А, може, нас просто вкусила муха цеце? спершу з'явиться на Медіа-Версії.