Водяні млини відомі з давньоримських часів

До слова, нині в цілому світі набирає темпів кампанія під красномовним гаслом «Греблі – геть!». І люди знають, що протиставити тупому напору й бажанню енергетиків.

Наших предків навряд чи можна запідозрити в дурості, непрактичності чи невігластві. Адже вони, відповідно до технічних досягнень своїх епох, успішно використовували природні відновлювальні джерела енергії для задоволення конкретних завдань свого виживання у цьому непростому світі. Пригадаймо легендарні, оспівані у фольклорі водяні млини, яким приписували різні властивості – від романтичної казковості до чортовиння включно. Тече вода, крутиться й тихо поскрипує колесо, мелеться зерно на борошно. І не треба жодних дорогих гребель і подібних споруд глобального масштабу. Та й професія мірошника почесна й трохи містична, бо за підручних у нього сам Водяний та його прісні.

Традиція водяного млинарства започаткована ще у давньоримські часи, активно підтримувалася у Середні віки, пережила всі економічні формації й успішно дожила до наших часів, коли на зміну енергії води прийшли генератори на вуглеводнях чи радіоактивних джерелах електроенергії. Та чи безповоротно відійшли добрі традиції наших предків?

Зазвичай в руслі потоків у певний спосіб створювали перепад висот, і вода зверху падала на лопаті колеса, яке за всіма законами фізики мусило обертатися й передавати механічну енергію до жорен. Усе просто і надійно.

Водяні млини на Хотинщині

На Буковині були десятки понтонних млинів

Але ж не всюди у рівнинній місцевості можна знайти таку природну можливість. Мозок пращурів працював творчо: коли не можна підставити колесо під штучний водоспад, то його можна опустити вниз, у водний потік! Чи круть-верть, чи верть-круть, а ефект той же! За цим принципом численні водяні млини вправно працювали на берегах Пруту й Дністра. Достатньо було поставити на дерев’яному понтоні колесо із будою, а понтон вивести на течію – й мели на здоров’я! Піднімається вода – піднімається й понтон. І жодних технічних проблем.

Водяні млини на р.Прут. Ілюстрація з літературних джерел кінця XIX століття.

Якщо хтось гадає, що то вигадки різного штибу сумнівних книжкових пописувачів, то звернімося до картографічних матеріалів. Австрійських топографів важко запідозрити у службовому нехлюйстві чи відсутності професійної ретельності. Ось на ілюстрації фрагменту топокарти початку ХХ століття мною кільцями обведені місця 12 понтонних млинів, установлених по берегах Дністра, та 2 дереваційні млини на потоці Кізя, що тече із села Вікно. Млини успішно працювали, забезпечуючи роботою принаймні сотню працівників, не порушували екологічного стану ріки і своїм виглядом не псували краєвиди. Лише за радянських часів вони були ліквідовані. Суцільна електрифікація ж бо!      

Світова промисловість виробляє електрогенератори різних типів та потужностей, і «просунуті» підприємці вже починають використовувати їх украй простим методом – опускаючи лопаті турбін у проточну воду невеличких потоків та річечок.

Збалансований розвиток – це коли економічніше та дешевше

А тепер просте запитання до наших високопоставлених енергетиків, які щиро дбають за енергетичну незалежність нашої держави і не бажають дослухатися до розумних пропозицій та оцінити набутий досвід десятків поколінь. «Доколє» відомчі проектні інститути будуть зациклюватися на греблях учорашнього дня і відвертатись від сучасних еко-прийнятних методів використання відновлювальної енергії проточної води? Адже значно простіше і на порядки дешевше буде встановити на заякорених біля берегів понтонах сотні лопатей турбін і отримувати майже стільки ж електроенергії. До того ж, у скрутні для риб часи маловоддя чи льодоставу це дозволить забезпечити додаткову й таку потрібну аерацію води для попередження масових заморів. І не втрачатиметься рекреаційна цінність ріки, яка й подалі служитиме для всього народу, а не вибірково для окремих «зацікавлених» осіб. Оце і є декларований принцип збалансованого розвитку, на який орієнтують нас вимоги еволюції суспільства та світової громадськості.

Віталій КОРЖИК, голова Громадської ради при управлінні екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА, кандидат географічних наук

Запис Водяне млинарство проти гребель: повчальний досвід наших попередників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сергій Волошин приходить на свою пасіку не лише за медом, а й за здоров’ям. Якось чоловік помітив, що після перебування біля вуликів у нього зник головний біль. Тож після цього він побудував на пасіці… дерев’яний будиночок, у якому щодня проводить щонайменше півгодини.

Будиночок на вуликах Сергій Волошин побачив у телевізійній передачі. Столяр за освітою, він уже за кілька місяців змайстрував такий будиночок і собі. І вся його конструкція з дерева, без пластикових вікон і дверей.

– Науковці довели, що біополя бджоли й людини дуже схожі. До того ж, повітря в радіусі двох метрів від комахи чистіше, ніж зовні. Кожна бджола створює вібрацію своїми крильцями й тільцем. А вулик парує цілющими ароматами меду, прополісу. В комплексі все це не тільки чудово й оздоровче впливає нервову й дихальну системи людини, а й налаштовує її на робочий лад, лікує запальні процеси. А головне – відновлює біополе і заряджає енергією, – розповідає Сергій Якович.

Свій будинок на пасіці майстер зробив подібним до піраміди. Каже, так краще накопичується енергія і бджоли, як не дивно, дають більше меду, ніж у звичайних вуликах. Під лежаком, зробленим із тонкої фанери, є кілька отворів. Через них видно, як працюють бджоли. У кутках будинку розвішані засушені трави. Тут пахне медом, прополісом та різнотрав’ям.

–  Навіть той, хто не хоче спати, «на бджолах» одразу засинає. Дві години сну на вуликах заміняють восьмигодинний сон. За 10 хвилин дзижчання бджоли заколисують навіть тих, хто страждає на безсоння. Якщо п’яні тут посплять, то швидко тверезіють. Кажуть, навіть чоловіча сила відновлюється, а в жінок безпліддя лікується. Комахи-трудівниці передають усю позитивну енергетику, яка накопичується в будиночку.

– А повітря в ньому у 5-6 разів стерильніше, ніж зовні, – розповідає чоловік. – Бувало, заходив до будиночка на годину із сильним головним болем, а виходив звідти абсолютно здоровим. А ще один мій знайомий – гіпертонік – перепочивши біля бджіл, нормалізував свій тиск. Казав, уже років зо три в нього не було 120 на 80. А тут – на тобі! Я й сам, коли почуваюся зле, полежу годину-дві в будиночку і виходжу звідти, сповнений сил та енергії.

Під час сильного взятку нектару і його перетворення на мед бджоли випаровують у повітря велику кількість фітонцидів, які насичують кров фітовітамінами і стимулюють роботу серця. Сильне гудіння під час випаровування вологи зі стільників супроводжується мікровібраціями, які поновлюють тіло людини, роблячи судини гнучкими, стимулюють роботу нирок, очищують сечостатеві шляхи, знімають болі в спині, м’язах і суглобах.

– Лише приляжу на лежак у диво-будинку й очі мимоволі заплющуються, як не намагаюся збороти сон. А вже за 20 хвилин прокидаюся із таким відчуттям, ніби спав усю ніч: пройшла втома, не болять ноги, як рукою, зняло важкість у плечах та голові. Сон був міцний, наче у дитинстві.

Після «сну на бджолах» Сергій Якович пропонує скуштувати меду та запити його студеною водою з колодязя. Після такого відпочинку і працювати легше.

Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис До бджіл – за здоров’ям спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А між тим, надворі вже жовтень. І невпинно наближається новий епідсезон, під час якого, як прогнозують медики, на нас знову очікує той самий Н1N1(як його охрестили, «свинячий»), «Вікторія» (Н3N2) та абсолютно новий штам, перебіг якого ескулапи прогнозувати поки не беруться, –  «Вісконсін». А тим часом у Німеччині на шлунково-кишкову інфекцію перехворіли вже понад 8 тисяч осіб, переважно школярі. Та експерти не поспішають порівнювати нинішню інфекцію з минулорічною, від якої в Німеччині померли 50 людей.

За даними лікарів, у світі від грипу щороку помирає від 25 тис. до 500 тис. осіб. В епідсезоні 2011-2012 рр. МОЗ України прогнозує захворюваність на ГРВІ на рівні 8 млн. людей.

             Хворіємо, бо втратили моральність…

Простір, тобто Бог, не може дозволити переходу на вищий щабель існування тим, хто втратив свою духовність, зв’язок із Всевишнім. Наше духовне падіння проявляється в злості, агресії, жадобі до матеріальних благ, утраті любові до ближнього. За допомоги тяжких хвороб і передчасних смертей Простір «відсіває» тих, хто втратив своє моральне обличчя. Цей процес триває вже понад три десятиліття: за цей час людство пізнало нові види холери, чуми, невідомі раніше хвороби – СНІД, «пташиний» та «свинячий» грипи.

А чи знаєте ви, що вірусу імунодефіциту людини не виділено й досі? Хоча інші віруси, які призводять до хвороб, ретельно досліджені та сфотографовані. СНІД же – захворювання на енергетичному рівні, спричинене, передусім, розбалансованістю енергетичного поля людини. А вражає ця смертельна недуга переважно тих, хто став на шлях алкоголізму, наркоманії, розпусти.

Страшні недуги – це попередження

Що ж відбувається з нашим здоров’ям зараз?

Осінь 2009-го. Перше попередження – пандемія «свинячого» грипу H1N1. Масове захворювання людей невідомим вірусом. Симптоми та клініка лише поверхнево нагадували ознаки ураження грипом, а звичні методи лікування полегшення не давали: хвороба прогресувала, хворі помирали. Медицина була не в змозі ідентифікувати недугу й знайти методи її лікування. Вражалися тільки селезінка та права легеня. Дивувало й те, що медичний персонал, близькі хворих, надаючи допомогу ураженим, не інфікувалися. Це свідчило, що ця хвороба – не вірусного походження. Та й діти до 14 років на H1N1 не хворіли.

У травні 2010 року я прогнозував, що наприкінці осені – початку зими розпочнеться ще одна пандемія «свинячого» грипу: тепер вражатимуться та ж селезінка і вже не одна, а обидві легені. До того ж, нездужатимуть і дітки навіть від народження. На жаль, так і сталося: люди почали хворіти на новий вид – H3N2.

У квітні 2011 року я казав, що від травня до тих органів, які вражалися раніше, додадуться печінка, жовчний міхур, тонка й товста кишки, нирки… Згадайте, що відбувалося тоді в Європі: масове захворювання людей, причини якого встановити не могли. Кількість хворих різко збільшувалася, зросла й смертність. Цю недугу назвали вірусною або атиповою пневмонією.

Від другої половини лютого нинішнього року багато людей почали відчувати нестерпний головний біль. І це, як не дивно, за нормального артеріального тиску! Медикаментозне лікування за традиційними схемами полегшення не приносило. Діагнози, що виставляли медики, були різними: від інсульту аж до онкології.

               Засмітив духовну чакру – маєш «свинячий» грип

Та насправді причина усіх цих захворювань одна й та ж: вона полягає у втраті зв’язку з Богом – вищій розумній життєутворювальній і життєдіяльній енергії Всесвіту. Саме Він дає нам ті духовну й життєву сили, що зумовлює якість нашого здоров’я та життя.

Людина має сім енергетичних центрів (чакр), які відповідають за постачання духовної енергії до душі та життєвої енергії до органів. Верхні, духовні, чакри постачають енергію голові, органам сприйняття, серцю, легеням, ниркам, щитовидній залозі, органам травлення. Нижні, матеріальні, – органам черевної порожнини, тазу, хребта та ніг.

Людина, яка втратила духовність і не дотримується Заповідей Господніх, буде хворіти. Існує й перелік недуг, які виникають, коли ми негативно ставимося до себе чи до Світу. І «свинячий» грип є одним із наслідків втрати духовності, закриття духовних чакр: через Сахасрару-чакру до організму людини не потрапляє духовна енергія, Аджна-чакра в свою чергу не передає її до селезінки, яка, як наслідок, не перетворює духовну енергію в життєву і не спрямовує її до куприкового сплетіння. Через це не наповнюється життєвою енергією спинний мозок, який є головним енергетичним каналом людського організму. Тож відбувається повне енергетичне розбалансування, що тягне за собою невиліковні хвороби та смерть людини.

Коли життєва й духовна енергії не потрапляють через спинний мозок до головного мозку, порушуються і його життєві функції: життєва енергія не потрапляє до лівої півкулі, а духовна – до правої. Замість цих енергій клітини головного мозку наповнюються важкою матеріальною енергією і впадають у «коматозний» стан. Оскільки важка енергія з них не виводиться, клітини збільшуються в розмірах і розмножуються. Це проявляється в цілком фізіологічних явищах – больових симптомах і набряках.

Проходячи через селезінку, кров насичується новими еритроцитами. В печінці з крові «відловлюються» відпрацьовані еритроцити, далі вони спрямовуються до жовчного міхура, а звідти разом із жовчю виводяться з організму через кишечник.

Через те, що селезінка припинила вироблення нових, здорових еритроцитів, а  кількість відпрацьованих та деформованих різко зросла, жовчний міхур не в змозі працювати повноцінно. Через надмірну кількість відпрацьованих і та деформованих еритроцитів жовчний протік не може пропустити загуслу жовч – утворюється її застій і жовчний міхур збільшується в розмірах, з’являється біль у правому підребер’ї. Виникає ризик розриву стінок жовчного міхура з подальшим поширенням жовчі черевною порожниною.

Не проходячи через жовчний протік, жовч перестає надходити до дванадцятипалої кишки, тож там не відбувається нейтралізація шкідливих речовин, які потрапляють з їжею. Тепер насичені бактеріями та вірусами шкідливі речовини через стінки тонкої кишки всмоктуються в кров. Виникає гостре запалення внутрішніх стінок тонкої та товстої кишки, що призводить до нестерпного болю в черевній порожнині, різко проявленої діареї з кров’янистими виділеннями.

Як наслідок, лікарі виставляють помилкові діагнози: перитоніт, панкреатит, сальмонельоз, гостре харчове отруєння… І тут не варто звинувачувати медиків у тому, що вони не змогли правильно поставити діагноз: «свинячий» грип. Адже прояви цієї хвороби на фізичному рівні й результати клінічних досліджень дуже схожі на всі ці відомі недуги.

               Захворіли? – Одразу до лікаря!

Існує дві фази захворювання. Перша – інкубаційний період, під час якого спостерігаються загальна слабість, сонливість, втрата апетиту. На психічному рівні з’являється апатія, зникає інтерес до всього, що відбувається. Виникає важкість у лівому підребер’ї, що вказує на порушення функції селезінки. Цей прояв дуже схожий на порушення функції підшлункової залози.

Першочергово уражується права легеня. Основний потік крові від селезінки спрямовується до правої легені, адже за об’ємом вона на третину більша за ліву. В ділянках правої трахеї, правій половині горла, правій лопатці та під нею, в правому плечовому суглобі з’являється відчуття важкості. Виникає періодичне легке поверхневе покашлювання, температура тіла 36,7-36,8, зрідка – 37,0-37,2 градуси. Ці симптоми дуже схожі на прояви грипу, ГРЗ, пневмонії. Відчуття тиску в правій легені вказує на те, що її клітини не виконують своєї функції газообміну крові, адже селезінка не видалила з неї відпрацьованих і деформованих еритроцитів.

Від цього моменту цього періоду починається активна фаза захворювання: симптоми ураження правої легені дублюються лівою легенею, кашель посилюється, проявляється гостра легенева недостатність, задуха, температура почасти сягає 40 градусів і вище. Серцева аритмія й відчуття ознобу часто супроводжуються хвилеподібними судомами тіла, різким болем у правому підребер’ї, людина втрачає свідомість. Падає кількість еритроцитів і лейкоцитів у крові, прискорюється ШОЕ. Саме лейкопенією супроводжується «свинячий» грип. Прийом препаратів на зразок сульфаніламідних, а також бутадіон, реоперин, амідопірин тощо тільки погіршують ситуацію. Розміри печінки та жовчного міхура збільшуються. Нирки дають збій, організм обезводнюється. Порушується робота товстої кишки. Заключні симптоми, що вказують на початок незворотного  наближення смерті, – не сприйняття організмом їжі, блювота, різкі болі в черевній порожнині, сильна діарея з великою кількістю кров’яних виділень. Показники еритроцитів та лейкоцитів понижуються до нульових позначок,

Ані традиційне медикаментозне лікування, ані оперативне втручання, ані штучна вентиляція легенів лікувального ефекту не дають. Хворий впадає в коматозний стан, далі – летальний кінець.

Якщо ви відчули, що захворіли й симптоми схожі на ознаки вірусу грипу Н1N1, не займайтеся самолікуванням, не списуйте ці симптоми на застуду чи гостре респіраторне захворювання: відразу звертайтеся за допомогою до лікарів.

Крім того, в діагностуванні та лікуванні вам допоможуть народні цілителі, застосувавши біоенергоінформтерапію та природні засоби.

Гаврііл ШУРПІН, народний цілитель, член вченої ради Української академії цілительства, директор Чернівецької філії «Витоки» УАЦ

Запис Хочете бути здоровими фізично? – Не втрачайте духовного спершу з'явиться на Медіа-Версії.