Уявити сьогодення цивілізації без електричної енергії практично неможливо.  Але для того, щоб отримати право на її придбання, треба укласти відповідну угоду. Саме укладання такої угоди передбачено Правилами  користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442. І нібито все правильно: правила створені. І, хоча вони дещо вже застарілі і не в усьому відповідають вимогам часу, та все ж їх потрібно дотримуватися. Але, на жаль, кожний читає правила по-своєму. Скажете, що нічого тут дивного й немає, бо в нашій країні Конституції та Законів не дотримуються?. А тут якісь Правила, то чого б  їх дотримуватися? Але повірте, саме на наші лінощі та небажання прочитати Правила й розраховують спритні умільці, особливо коли їм потрібно мати з цього певний зиск. Бо Остапи Бендери ще не перевелися…

Проблема в іншому: десятки тисяч споживачів, представників суб’єктів господарювання та бюджетних установ оббивають пороги до ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» для подачі так званого звіту про використання електричної енергії. Вже навіть податкові та інші державні органи відвідувати не потрібно, натомість до  монополіста, хоча він уже й приватний, ходити мус. Ми зобов’язані здати звіт, вистоявши черги.

Особисто я не полінувався: перечитав ці Правила і прийшов до висновку, що нас зробили «ходаками», бо це комусь вигідно. Адже в ПКЕЕ про щомісячні відвідування нічого не сказано. Зате в самому договорі, який, коли не підпишеш його, то і електрики не отримаєш, це зазначене жирним шрифтом. І благословили цей запис державні чиновники територіального представництва (керівник А.С. Маляр) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, (НКРЕ) 24.03.2006 року.

Вирішив з’ясувати, що ж могло спонукати державного чиновника високого рангу благословити такі нерівні для суб’єктів господарювання умови. Якими такими благими намірами керувався він, коли діяв усупереч зі ст.19 Конституції України?

Стаття 19 Конституції України:

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

А до обов’язків керівника територіального відділу НКРЕ видача такого погодження не входить. Ось і подумалося, що, можливо, до такого погодження спонукало працевлаштування сина завідувача сектору НКРЕ у Чернівецькій області до відділу збуту електричної енергії ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго»?

На це питання хотілося б отримати відповідь не тільки від самого державного чиновника високого рангу,а й від компетентних правоохоронних органів.

А, крім того, давайте поставимо запитання і собі, коханим: коли ми, нарешті, перестанемо бути рабами?  

Володимир ВАКАРЮК, голова громадської організації «Європейський рух», член Буковинського громадянського об’єднання.

Від редакції: Газетні шпальта відкриті для публікацій і точок зору інших зацікавлених сторін.  

Запис Задля чого порушує Правила користування електричною енергією посадовець? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про першу невеличку перемогу нашого читача Геннадія Гекова у борні з міцним монополістом «Версії» повідомили у минулому числі: голова правління ПАТ «Чернівціобленерго» п. О. Шекета публічно оголосив, що всі охочі можуть отримати на представницьких пунктах (вул. Шептицького, 9, Глінки, 2, Прутська, 28-А) нову книжку для розрахунків за електричну енергію.

Та п. Шекета сам слово дав і сам його забрав. Бо чим іще пояснити, що персонал пунктів суворо проінструктований, що книжок видавати не треба.

Разом з оператором однієї з чернівецьких телекомпаній ми завітали до представницького пункту Обленерго на вул. Глінки, 2. Оголошення про видачу книжок немає. Коли оператору пункту не вдалося переконати хлопця в тому,що книжка йому не потрібна, то йому просто відмовили, пославшись на те, що мешканцям дев’ятиповерхівок їх не видають. Потім вказали на борг. Наступна відмовка – вимога підписати акт звірки із визнанням боргу. Коли ж хлопець повернувся у супроводі телевізійників з камерою, працівниця зажадала, щоби він сплатив борг і тоді отримає книжку. Але потім вона і від цього відмовилася. Врешті-решт, завдяки наполегливості Гекова хлопцеві таки видали книжку. Втім, зауважимо, що після цього інциденту вже без зайвих клопотів нову книжку отримала комерційний директор «Версій».

Представницький пункт на Шептицького, 9. Оголошення про видачу книжок теж немає. Сюди п. Геков завітав особисто, чемно відсидів чергу. Йому так само намагалися «пояснити», що платіжками користуватися зручніше. Кому зручніше? Виявляється, тим, хто приймає плату! Це нагадує анекдот про пожежника: взагалі-то хороша робота, та коли пожежа – хоч звільняйся!

Працівниця пункту, побачивши Гекова в черзі, квапливо вийшла до іншого приміщення, після чого сюди дуже швидко приїхали начальник Чернівецького РЕМу А. Штогринець і начальник його абонентського відділу п. Я. Рошко і почали вимагати, аби Геков покинув приміщення пункту, бо він, мовляв, «заважає працювати оператору». На запитання, чим конкретно заважає компанії її клієнт, відповідати не стали. Натомість обоє почали ображати п. Гекова. Та коли і це не допомогло, вже без зайвих пояснень п. Штогринець  запропонував п.Гекову припинити «усе це, бо інакше…»

– Ви мені погрожуєте? – перепитав Геков.

– Рекомендуємо, – не знайшов нічого влучнішого менеджер.

–Отож, коли зі мною щось станеться, – сказав Геннадій Геков у редакції, – ви будете знати, чому…

Іншими словами, усі будуть знати, чому!

Зрештою, як з’ясувала редакція, погрози вилилися у… «службову» – таку назву має цей документ на ім’я начальника РЕМ п. Штогринця від оператора пункту на вул. Шептицького. Його підписала ще й оператор КП «Чернівціводоканал», яка працює поруч. У доповідній йдеться про те, що керівництво має, цитуємо:  «надати захист від контролю пана Гекова, так як я не є його підлегла, він заважає працювати не тільки мені і оператору водоканалу ми знаходимося в одному кабінеті».

Чимало деталей свідчать, що записка написана на вимогу начальства. Скажімо, пані операторка (не вказуватимемо її призвища) стверджує, що Геков відмовлявся отримати розрахункову книжку. І це тоді, коли саме він ініціював усю боротьбу за їхню видачу. А ще пані стверджує, що Геков постійно навідується до них, заважаючи працювати та приводячи представників від різних ЗМІ. Але ж за півроку, за словами оператора водоканалу, Геков відвідав їх разів зо чотири…

Одне слово, виникає питання: які гроші та посади стоять на кону, коли за форму оплати точиться така непримиренна боротьба?   

Вл. інф.

Запис «Мені погрожували» – спершу з'явиться на Медіа-Версії.