За підсумками 2018/2019 маркетингового року в Україні вироблено 1,82 млн тонн цукру, що на 15% менше, ніж роком раніше, повідомив «БізнесЦензор». А експортувала Україна за 2018-ий майже 600 тис. тонн цукру. Загалом у сезоні працювали 42 цукрові заводи, які переробили 13,6 млн тонн цукрового буряку, що майже на 10% менше, ніж торік – через зменшення посівних площ та кількості вирощеної сировини, пояснюють у об’єднанні «Укрцукор».  Ще однією причиною зменшення виробництва цукру стала низька якість сировини. 2018-го аграрії отримали рекордний врожай цукрового буряку, однак цукристість була мало не найнижчою: 16,47%. Лідером у виробництві цукру традиційно стала Вінницька область. На другому місці Тернопілля. Замикає трійку найбільших виробників Полтавщина. Буковина до цього переліку не потрапила, хоча всі ми пам’ятаємо, що цукрозаводи на Буковині були мало не в кожному райцентрі і в самих Чернівцях теж.   

Запис Життя стає несолодким: Україна скоротила виробництво цукру на 15% спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цибуля може знову подорожчати. Адже вітчизняної продукції не вистачає. Водночас поставки з Казахстану опинилися під загрозою. Звідти Україна переважно завозила цибулю останнім часом.

Овочесховища Казахстану стрімко порожніють. Крім України, цибулю у них закуповує Росія, Польща, Сербія, Македонія, Румунія та Молдова, пише “Інфо-Шувар“.

Останнього тижня відпускні ціни у Казахстані зросли на 5-7%. Водночас країна експортує не тільки відбірні овочі, а й дрібну цибулю. Крім того, ціна на цибулю зросла через суттєве подорожчання послуг транспортних компаній.

В Україні поки фермери не поспішають розпродувати вітчизняну цибулю. Чекають, що до весни ціна зросте ще. Водночас цибуля у гурті вже коштує 17 грн/кг. У магазинах кілограм продають по 18-20 грн.

Запис Українців очікує чергове подорожчання і дефіцит цибулі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Передостанній тиждень листопада став особливо сприятливим для українських аграріїв, які вирощують традиційні овочі борщового набору. За оцінками аналітиків EastFruit, набір овочів, що складається з цибулі, буряка, капусти, картоплі та моркви, подорожчав за тиждень на 8,8%. Загалом за рік ціни на ці продукти зросли більш суттєво: капуста й цибуля коштують у 3,5 разу дорожче, ніж роком раніше, морква та буряк – на 50-80% дорожче, а картопля – на 25-30%.

Здебільшого, на загальну вартість борщового набору вплинуло подорожчання цибулі, яке триває від самого початку її збирання. При цьому Україна стала країною з найвищими темпами подорожчання цибулі в регіоні. За тиждень українська цибуля піднялася у вартості на понад 21%, хоча лише 2 тижні до того учасники ринку вважали, що зростання ціни на цибулю себе вичерпало.

Майже так само швидко зростали ціни на білокачанну капусту, хоча це найпізніший із зібраних овочів і цієї пори ціни на капусту зазвичай не зростають. Морква, буряк і картопля протягом зазначеного тижня залишалися без змін.

Експерти зазначають, що головна причина такого тижневого стрибка цін на овочі полягає в тому, що в країнах ЕС на ці культури неврожай, а за кілька сезонів низької ціни на овочі в Україні площі під ці культури значно скоротилися. Відтак нині овочівники України задоволені цінами на продукцію, тож вони не поспішають із продажем, а це ще більше стимулює зростання цін

Запис Борщ в Україні подорожчав на 9% за тиждень, бо пішов на експорт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українська асоціація виробників картоплі передала Мінагрополітики пакет документів із гармонізації європейського та українського законодавств у галузі насіннєвої картоплі, підготовлений фахівцями Інституту картоплярства НААН України, повідомляє прес-служба Асоціації. Але запропоновані документи – це не 100-відсоткова копія європейського законодавства: українські картоплярі не готові цілком скалькувати європейське законодавство з огляду на специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов. Цей нюанс широко обговорювався в наукових колах, зокрема, з провідними фітопатологами Інституту захисту рослин НААН України.

Запис Бараболю – до європейських стандартів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Розслідування британської неурядової організації Earthsight про незаконний експорт українського лісу спричинило скандал.  

На запитання «Ресурсу» відповів громадській діяч і природозахисник Микола Петіченко. За його словами, представники Earthsight використали його інформацію та відеодокази для того, щоби їх перекрутити й фальсифікувати на користь замовників, які перебувають в Україні. Британська «неурядова організація» виявилась звичайною ширмою.

– Яким чином ви співпрацювали з Earthsight?

– Я займався розслідуванням незаконної вирубки лісів на Буковині. У мене були на руках як документи, так і фото- і відеодокази. До мене звернулася співробітниця цієї організації, яку звали Тара. Вона попросила надати їй інформацію, яку я накопав. Я нею поділився. Потім вона попросила, щоби ми відвезли її на місце вирубок. Я сказав, що туди треба їхати далеко і на кілька днів. Тож, якщо вона хоче зафіксувати все на місці, треба групі супроводу виділити гроші на той же бензин та харчування. Вона сказала, що вони, мовляв, неприбуткова організація і грошей начебто нема. Потім вона полетіла до Англії, пообіцявши зі мною зв’язатися. Та потім з’ясувалося, що вона місяць була у відпустці на відпочинку.

Потім я зустрів її в Києві на засіданні НАБУ. Там були присутні громадські організації. І вона ходила там із нардепом Остапом Єднаком. Тоді я зрозумів, що це проплачена людина, хоча вона і живее, і працює в Англії.

Коли з’явилася доповідь Earthsight, я був дуже здивований, бо вони використали мою інформацію, наші фотографії та відео, але повністю все перекрутили, переставили з ніг на голову. І це сталося не випадково, а цілком свідомо, щоби звести наклеп на нормальні державні лісництва, при цьому, «обіливши» тих, хто «кришує» незаконну вирубку та контрабанду лісу.

– Вони взяли відео за вашої згоди?

– Так, за моєї згоди. Але не повідомили, як будуть його використовувати. А вийшло, що мої матеріали використали для наклепу. У своєму матеріалі вони заявляли, що йдеться про Закарпаття, але я писав про ситуацію в Чернівецькій області. Я їздив туди, де вони начебто робили свої розслідування. Там одна труха, навіть неспеціаліст зрозуміє, що рубали лише сухий ліс, а не здоровий, там всі пеньки є гнилими. Все це зафіксовано, в тому числі дроном, і викладено в Інтернет.

Автори дослідження навмисно написали, що рубали здоровий ліс, бо хотіли зробити наклеп на лісництво. Голова Мокрянського лісництва аж посивів після того. Він сказав: «Я ж надав їм всі документи». Але вони не поставили їх у сюжет.

– Хто на вашу думку, стоїть за цим розслідуванням?

– Я вважаю, що ця організація «знюхалася» з Остапом Єднаком, який лобіює незаконний експорт деревини у Європу і має зв’язки в уряді та Верховній Раді. Організація, що організувала цей фейк, розповіла про якісь небилиці, а всю інформацію, що я їм надав, приховала. Вони ж знають, що 50% деревини йде на експорт без документів, тільки 50% фіксується на комп’ютері. Хто ж контролює цей вивіз? А чого вони не розповіли  про «Пролісок»? Це румунська «прокладка», через яку експортується деревина. Вони не розповіли про ті фірми-прокладки, які працюють на Бурбака (голова фракції «Народний Фронт» у Верховній Раді – ред.), адже в нього під контролем митниця, біржа, все проходить через нього, а вони розповіли про старі схемі незрозуміло якого часу.

– Яка ж мета цієї кампанії?

– Остап Єднак хоче зі скандалом звільнити директорів лісництв і поставити ці місця своїх людей. А там вже – пилити ліс по-чорному, без жодного контролю. І в цьому йому допомагають так звані псевдоактивісти, які перебувають під його опікою. Та ж карпатська лісова варта, яка претендує на посаду директора нацпарку. А це дуже ласий шмат. Директор майже нікому не підпорядкований, тому там можна такого «накосити», що вистачить на все життя. От вони й воюють проти нацпарків та лісгоспів. Ще одна причина – потреба «підсадити» лісгоспи на отримання ліцензій на експорт. Голова Закарпатського управління Держлісгоспу повідомив, що вони за ці ліцензії заплатили півмільйона доларів, а вони їм не потрібні. Кому треба, щоби за твої ж гроші до тебе приходили якісь недоумки і тебе ж перевіряли, а потім вимагали хабара, погрожуючи закрити підприємство?

Я регулярно робив сюжети про незаконні рубки, мене зачепило, коли приходять ці йолопи і на нормальних лісників кажуть, що це злодії. Я приїжджаю до Мокрянського лісництва і запитую директора, де твій «Лендкрузер»? А він їздить на «Ниві» й живе у хаті батьків. А тих, хто дійсно гребе машинами та вагонами, вони не чіпають.

Охочих контролювати лісгоспи багато. Це і лісові варти якісь, і карпатські варти, і WWF. Всі вони «лягли» під Єднака й просять для себе частинку пирога, в тому числі й з цих ліцензій.

Закарпатські лісгоспи першими відмовилися від ліцензій, бо вони не мають прямих поставок за кордон, вони продають місцевим переробникам, які, переробивши деревину, відправляють її за кордон. І це їх бісить. Чому вони саме зараз підняли цей «кіпіш»? Бо як раз закінчується термін ліцензування, і треба його поновлювати. А на Закарпатті сказали: нам не потрібні ці ліцензії, на ці півмільйона ми краще купимо трактори. А це їх сильно зачепило й вони оголосили війну тим лісгоспам, які не хочуть платити.

 resource.com.ua

Запис Earthsight cфальсифікувала розслідування для наклепу на лісгоспи – природозахисник спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цифри статистики України і ЄС про вивезення лісу-кругляку з нашої країни після введення мораторію розходяться у 238 разів, пише «НВ Бізнес».

За українською статистикою, експорт необробленої деревини до ЄС 2016-го склав 840 тис. тонн кругляку, а 2017-го… лише 2 тис. тонн.

Статистика ЄС дає принципово інші дані. За даними Євростату, 2017-го з України в ЄС вивезли 477 тис. тонн кругляка. А рік тому, коли діяв частковий мораторій, до Євросоюзу завезли 1,32 млн тонн — а не 840 тис. тонн, як в українській статистиці.

Експерти наголошують, що частину кругляку вивозять з України під виглядом «дров». Адже перетинає кордон ЄС на півмільйона тонн менше «дров», ніж виїжджає з України, зазначає видання.

До того ж, за даними українського уряду, обсяги незаконної вирубки лісу не знизилися,  незважаючи на мораторій.

Деревообробна промисловість теж не пожвавилася: її зростання за рік склало лише 3,9%, менше, ніж у переробній промисловості в цілому. Експорт лісу просто пішов у тінь.

Нагадаємо, від початку 2017-го в Україні діє абсолютна заборона цього експорту. Мораторій на тверді породи дерева діє ще з 2015 року.

Запис Заокруглили:  Україна занизила відомості щодо експорту лісу-кругляку… в 240 разів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У 2017 році Україна посіла перше місце в рейтингу країн-експортерів, що постачають м’ясо курки на територію Європейського Союзу, пише expres.ua.

Протягом минулого року Україна експортувала 163 тисячі тонн м’яса птиці до країн ЄС. Таким чином, експорт зріс на 41,9%. Друге місце в рейтингу зайняв Гонконг, який поставив в країни Євросоюзу 148 тисяч тонн. Третє місце зайняла Гана з показником експорту курятини в ЄС на рівні 135 тисяч тонн.

Україна за 7 місяців сезону 2017/18 експортувала майже в 10 разів більше яблук, ніж імпортувала за той же період, передає Національний Промисловий Портал. З липня по січень українські виробники відвантажили на зовнішній ринок 21 тис. тонн яблук, тоді як обсяг імпорту в той же період склав всього 2,2 тис. тонн. Україна вже експортувала найбільший обсяг яблук за останні 6 сезонів. Основними покупцями українських яблук були Білорусь, Австрія та Угорщина. Так, на частку Білорусі припадає 52% від загального експорту. Що ж до  ЄС, то Україна експортувала до країни Євросоюзу 9,2 тис. тонн яблук. Це в 9 разів більше, ніж за аналогічний період сезону 2016/17 року.

Запис Україна “завалює” Євросоюз своїми яблуками та курятиною спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вартість реалізованої на внутрішньому українському ринку курятини від «Нашої Ряби» за 2017-й зросла в доларовому еквіваленті на 21%. Про це  видання «Бізнес медіа» повідомило у публікації «Покупці курятини «Наша ряба» годують 70 країн світу».

І це при тому, що «Миронівський Хлібопродукт» (МХП), структурним підрозділом якого є «Наша Ряба», отримує левову частку держдотації для аграрного бізнесу, задуманої перш за все для стимулювання малого й середнього сільгоспвиробника.

Юрій Косюк, друг Порошенка і кінцевий бенефіціар МХП, дуже полюбляє посилатися на торгову мережу, пояснюючи чергове подорожчання своєї продукції. Автори публікації в «Бізнес медіа» дізналися у своєму дослідженні, що реалізатори зовсім не при чому: Косюк самочинно встановлює щоразу більшу ціну, користуючись своїм монопольним становищем.  

«Виявляється, ціна на курятину в Україні дорівнює ціні на експорт! А враховуючи, що в експортній ціні закладена також дорога логістика, виходить, що м’ясо в Україні коштує дорожче, ніж на експорт! В інших країнах Косюку доводиться конкурувати з Америкою та Бразилією і, відповідно, пропонувати покупцям більш привабливі ціни, а в Україні монопольне становище дозволяє компенсувати втрати за рахунок високої ціни», – йдеться у публікації.

Більше того, журналісти встановили, що компанія Косюка і без дотації не є збитковою, навіть чітко виплачує дівіденди своїм акціонерам. Тож гроші платників податків – ми з вами знаємо, що державних грошей не буває – просто йдуть до кишені олігарха. Українському споживачеві варто знати, що, купуючи «Нашу рябу», він годує курятиною споживачів у 70 країнах світу.

Запис «Наша Ряба» отримує держдотації, але продає курятину в Україні  дорожче ніж у Європі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні практично будь-яка людина може опанувати затребувану на ринку спеціальність, навіть не виходячи з дому. Було б тільки бажання.

Україна –  найкраща ілюстрація до теорії про існування паралельних світів. З одного боку, тут існує безліч цікавих проектів у найрізноманітніших сферах, від ІТ до гастрономії, постійно проводяться різнопланові бізнес-конференції, розвиваються локальні бренди, засновуються стартапи.

А з іншого – тут живе величезна кількість людей, які зовсім не спроможні (або не хочуть) знайти своє місце у мінливій економічній та соціальній реальності.

Таке існування країни в режимі двох швидкостей не унікальне. У схожій ситуації існують практично усі держави, що розвиваються й пережили з різних причин передчасну деіндустріалізацію – від Індії до країн Східної Європи. Але в Україні боротьба та єдність протилежностей – між пережитками епохи індустріальної та економікою ери інформаційної – простежується особливо яскраво.

З одного боку, завдяки відносно ґрунтовній академічній освіті, яка залишилася у спадок з індустріальних часів, в Україні з року в рік зростає прошарок людей, яких можна умовно назвати «інноваторами». Неважливо, чим конкретно вони займаються: створюють черговий софтверний стартап, пишуть маркетингові стратегії, відкривають нові ресторани чи розробляють пристрій, який, за досвідом даоських лікарів, діагностує хвороби за пульсом. Головне, що їх об’єднує, – уміння мислити у рамках світу четвертої індустріальної революції, завдяки якому вони цілком вписуються у глобальні бізнес-реалії. Ці люди мандрують світом і мають можливості привносити до своїх проектів передові досягнення цивілізації. Та ось передати свої життєві ідеали решті українців у них не надто виходить. І не тому, що вони не хочуть, а тому, що мало хто здатен їх почути. Адже більша частина країни просто не вміє мислити «поза коробкою» –  у рамках категорій ширших за виконання роботи, якій ти навчився колись у юності. І – поза усвідомленням того факту, що сьогодні практично будь-яка людина може опанувати затребувану на ринку спеціальність, навіть не виходячи з дому. Було б бажання.

Передача стилю мислення – мабуть, єдине завдання, із яким українські інноватори не справляться самотужки.

Як показує – знову-таки світовий – досвід, для цього потрібна підтримка влади. Зокрема, стимулювання інноваторів пільгами, що дозволяють реалізовувати проекти на батьківщині.  Тоді й їхні наймані працівники, бажаючи цього чи ні, також стануть органічною частиною постіндустріальної цивілізації.

Коли ж це не відбудеться, то ми й далі будемо утримувати впевнене лідерство з експорту мізків. А українські інноватори будуть приносити процвітання іншим країнам. Країнам, які можуть допомогти усім своїм громадянам жити хоча б у приблизно однаковому ритмі.

Євген ГОРДЕЙЧИК, головний редактор журналу «Фокус»

Запис Країна двох швидкостей: Як зупинити експорт мізків з України, які приносять процвітання іншим країнам спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За 9 місяців 2017 року Україна експортувала 46 200 тонн меду на $86,9 млн. Найбільше вітчизняного меду закупили США (на $23,2 млн), Німеччина ($21,1 млн) та Польща ($12,3 млн). Це понад 65% експорту.

За останні 5 років Україна наростила експорт меду вчетверо та увійшла в ТОП-5 найбільших світових постачальників, разом із Китаєм, Аргентиною, В’єтнамом та Індією.

На країни ЄС припадає понад половина світових закупівель солодкої продукції.

Як повідомляє Food and Agriculture Organization при ООН, обсяг світового ринку меду складає 1,6-1,7 млн тонн, обсяги глобальної торгівлі медом перевищують $2,2 млрд.

Запис Експорт українського меду побив історичний рекорд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

По митному коду 4403921000 «лісоматеріали необроблені з видаленою або не видаленою корою з бука»  проведено 674 митних оформлення  і вивезено за межі держави 20 тисяч 361 кубометрів колод бука. Середня ціна одного вивезеного кубометра бука у вигляді колод складає 540 грн.

По митному коду 4403929000 «лісоматеріали необроблені з видаленою або не видаленою корою, або начорно брусовані або небрусовані з бука» (колоди бука) проведено 394 митних оформлення і експортовано 23 тисяч 886 кубометрів колод бука по ціні 283,5 гривень.

Таким чином, по двох митних кодах було здійснено 1068 митних оформлень та вивезено 44 247 кубометрів колод бука.

З огляду на ціни, за якими експортується дана продукція, я звернувся до облдержадміністрації Чернівецької області з проханням продати мені по ціні в 283,5 гривень колоди бука. Очікую на відповідь.

По митному коду 4403911000 «лісоматеріали необроблені з видаленою або не видаленою корою, або начорно брусовані або небрусовані  колоди дуба)» здійснено 247 митних оформлення і вивезено за межі держави 2 тисяч 317 кубометрів колод дуба по ціні 2 254,2 грн.

По митному коду 4403919000 «лісоматеріали необроблені з видаленою або невидаленою корою (колоди дуба)» проведено 106 митних оформлень і вивезено за межі України 983 тисячі кубометрів колод дуба.

За 983 кубометрів колод дуба заявлено фактурну вартість у сумі 276 тисяч гривень.

Виходить, що один кубометр даної продукції, яка йде на експорт, коштує 3,5 гривні!

Не вважайте це помилкою. Як додаток надаю інформацію щодо митного оформлення лісодеревини в період з 1 січня 2012 року по 30.06.2013 р.

Можливо, я погано рахую, то нехай читачі порахують уважніше.

Далі буде…

Геннадій МОСКАЛЬ, народний депутат Верховної Ради України VII скликан, перший заступник голови Комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. 

Запис Геннадій Москаль: «Бук вивозять за кордон за ціною 283,5 гривень за кубометр» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Так, Угодою про захисні заходи передбачено, що в разі їхнього введення Україна повинна забезпечити певні поступки, рівноцінні тому, що існували до введення спецмита. Тобто, необхідно або знизити ставки ввізного мита по інших категоріях товарів (крім авт), або бути готовими до підвищення ставок мита на український експорт.

Однак твердження, що члени СОТ, «потерпілі» від введення Україною захисних зборів на імпорт автомобілів, можуть в односторонньому порядку ввести санкції до імпорту українських товарів, є не зовсім вірним. Потерпілі від захисних заходів члени СОТ повинні підтвердити заявлені ними порушення в рамках процедури врегулювання суперечок. Інакше їхня одностороння відмова від поступок теж може розглядатися як порушення угод СОТ.

Руслан КОЗЛОВ, «ВЕРСІЇ»

Запис Які санкції СОТ загрожують Україні за введення мита на автомобілі? спершу з'явиться на Медіа-Версії.