<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы Едуард Грайпель - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/eduard-grajpel/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/eduard-grajpel</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Tue, 08 May 2018 20:39:25 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы Едуард Грайпель - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/eduard-grajpel</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Невідомі митці набувають імена:  Чернівці XIX століття у творах художників Едуарда Грайпеля, Франтішка Лібіша та Йоганна Варроне</title>
		<link>https://versii.cv.ua/kultura/nevidomi-myttsi-nabuvayut-imena-chernivtsi-xix-stolittya-u-tvorah-hudozhnykiv-eduarda-grajpelya-frantishka-libisha-ta-joganna-varrone/45461.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/kultura/nevidomi-myttsi-nabuvayut-imena-chernivtsi-xix-stolittya-u-tvorah-hudozhnykiv-eduarda-grajpelya-frantishka-libisha-ta-joganna-varrone/45461.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 08 May 2018 20:39:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Едуард Грайпель]]></category>
		<category><![CDATA[Йоганн Варроне]]></category>
		<category><![CDATA[Франтішек Лібіш]]></category>
		<category><![CDATA[художники]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45461</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; &#160; &#160;&#160;&#160; Цецинська фортеця. Збільшений фрагмент акварелі Едуарда Грайпеля &#160; Едуард Грайпель. Чернівці. Вид з півночі. Акварель. Друга пол. 1810-х років (?) &#160; Франтішек Лібіш. Обкладинка нотного альбому з зображенням євангельської церкви в Чернівцях. Літографія. 1861р. Орест Криворучко. Євангельська кірха в Чернівцях. 2008 р. Інкорель &#160; &#160; &#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160;&#160; Йоганн Варроне. Панорама Чернівців. Початок 1880-х [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kultura/nevidomi-myttsi-nabuvayut-imena-chernivtsi-xix-stolittya-u-tvorah-hudozhnykiv-eduarda-grajpelya-frantishka-libisha-ta-joganna-varrone/45461.html">Невідомі митці набувають імена:  Чернівці XIX століття у творах художників Едуарда Грайпеля, Франтішка Лібіша та Йоганна Варроне</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;<img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45463" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Cecyno_7_2_fragment_2-1-396x198.jpg" alt="" width="396" height="198" data-id="45463" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Cecyno_7_2_fragment_2-1-396x198.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Cecyno_7_2_fragment_2-1-350x175.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Cecyno_7_2_fragment_2-1-200x100.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Cecyno_7_2_fragment_2-1.jpg 497w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /> &nbsp;&nbsp;&nbsp;</p>
<p><strong><em>Цецинська фортеця. Збільшений фрагмент акварелі Едуарда Грайпеля</em></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45462" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Ansicht_von_Norden_aquarell_Bildarchiv_big_2_1-396x302.jpg" alt="" width="396" height="302" data-id="45462" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Ansicht_von_Norden_aquarell_Bildarchiv_big_2_1-396x302.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Ansicht_von_Norden_aquarell_Bildarchiv_big_2_1-800x609.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Ansicht_von_Norden_aquarell_Bildarchiv_big_2_1-350x267.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Ansicht_von_Norden_aquarell_Bildarchiv_big_2_1-200x152.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Greipel_Ansicht_von_Norden_aquarell_Bildarchiv_big_2_1.jpg 1024w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><strong><em>Едуард Грайпель. </em></strong></p>
<p><strong><em>Чернівці. Вид з півночі. Акварель. Друга пол. 1810-х років (?)</em></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<table>
<tbody>
<tr>
<td width="284"><strong><em><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45466" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebish_album-obkladynka_2-309x395.jpg" alt="" width="309" height="395" data-id="45466" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebish_album-obkladynka_2-309x395.jpg 309w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebish_album-obkladynka_2-800x1023.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebish_album-obkladynka_2-274x350.jpg 274w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebish_album-obkladynka_2-200x256.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebish_album-obkladynka_2.jpg 801w" sizes="(max-width: 309px) 100vw, 309px" />Франтішек Лібіш. </em></strong></p>
<p><strong><em>Обкладинка нотного альбому з зображенням євангельської церкви в Чернівцях. Літографія. 1861р</em></strong>.</td>
<td width="284"><strong><em><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45464" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Kryvoruchko_Evangelska_cerkva_inkorel_2008-237x395.jpg" alt="" width="237" height="395" data-id="45464" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Kryvoruchko_Evangelska_cerkva_inkorel_2008-237x395.jpg 237w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Kryvoruchko_Evangelska_cerkva_inkorel_2008.jpg 615w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Kryvoruchko_Evangelska_cerkva_inkorel_2008-210x350.jpg 210w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Kryvoruchko_Evangelska_cerkva_inkorel_2008-200x333.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 237px) 100vw, 237px" /></em></strong></p>
<p><strong><em>Орест Криворучко. </em></strong></p>
<p><strong><em>Євангельська кірха в Чернівцях. </em></strong></p>
<p><strong><em>2008 р. Інкорель</em></strong></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone  wp-image-45465" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebisch_Evangelska_cerkva_Chernivtsi_litografia_1861_1-396x178.jpg" alt="" width="461" height="207" data-id="45465" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebisch_Evangelska_cerkva_Chernivtsi_litografia_1861_1-396x178.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebisch_Evangelska_cerkva_Chernivtsi_litografia_1861_1-800x359.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebisch_Evangelska_cerkva_Chernivtsi_litografia_1861_1-350x157.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebisch_Evangelska_cerkva_Chernivtsi_litografia_1861_1-200x90.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/Liebisch_Evangelska_cerkva_Chernivtsi_litografia_1861_1.jpg 1024w" sizes="auto, (max-width: 461px) 100vw, 461px" /></p>
<p><strong><em>Йоганн Варроне. Панорама Чернівців. Початок 1880-х років. Літографія</em></strong></p>
<p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p>
<p><em>Нещодавно побачив світ альбом «Чернівці. </em><em>Czernowitz</em><em>» (С. Осачук, Т. Дугаєва). На превеликий жаль, вартість книги з репродукціями чернівецького міського пейзажу не дозволить усім охочим її придбати. Натомість авторка дослідження й далі працює над матеріалами. А «Версії» у своїх публікаціях намагаються зробити бодай фрагменти її досліджень доступними для своїх читачів, пропонуючи ширше висвітлення творчості окремих митців.</em></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Вид на давні Чернівці залишив нам картограф</strong></p>
<p>Відкриває альбом один з найбільш ранніх творів – акварель «Чернівці. Вид з півночі». Цікаво, що це єдина відома нам мистецька робота автора на прізвище Едуард Грайпель. Про його особистість мало що відомо. У різних джерелах зустрічаємо лише коротку та доволі фрагментарну інформацію. Повне ім’я творця акварелі Едуард В. фон Грайпель (Eduard W. von Greipel, ?-1823). Він згадується також як Ernő Greipel-Ligistkron. &nbsp;Повідомляється, що Грайпель мешкав у Будапешті та у Вюрцбурзі і до 1811 року був військовим, потім вийшов у відставку. Зустрічаються згадки про дві його книги. 1807 року у місті Лінц опублікована книга Е. Грайпеля «Над горами. Воєнний фрагмент». А&nbsp; 1819-го у Лейпцигу у перекладі Грайпеля з французької вийшла «Новітня розповідь про Америку та її мешканців» у співавторстві з георгафом&nbsp; та істориком Конрадом Мальте-Бруном. Та вочевидь більш відомими були його здобутки в картографії. Згадується його майстерня у м. Вюрцбург «E. v. Greipel K. K. Hauptmann im Inf. Regiment Würzburg», яка випускала «Сучасні топографічні та географічні вироби». Відтак він відзначився і створенням карт, серед яких були й доволі рідкісні. Едуард &nbsp;Грайпель був автором карти ерцгергцогства Верхньої Австрії, надрукованої 1809 року в Лінці<em>,</em> а 1817-го вийшов&nbsp; його угорськомовний атлас світу для учнів шкіл, який складався з 10 карт.</p>
<p>Отже, &nbsp;єдиним відомим нам твором з мистецького доробку картографа є чарівний краєвид Чернівців. Він безумовно датується другою половиною 1810-х років, адже в панорамі міста вже є зображення костелу Воздвиження Всечесного&nbsp;Хреста, будівництво якого завершене 1814 року. Акварель приваблює мальовничою передачею довкілля та виразністю кольорового вирішення. Грайпель захоплено милується панорамою міста, яка розгортається&nbsp; понад берегом Прута, тонко передаючи її красу у прозорому й ніжному сонячному сяйві. Зауважимо певну особливість цієї ландшафної композиції: Грайпель-картограф застосовує картинну передачу місцевості як один зі своїх професійних прийомів. Саме така стилістика з перспективними рисунками населених пунктів була властива давнім картам. Але під його вправним пензлем малюнок набирає якостей виразного акварельного пейзажу. Як і його сучасник Антоні Ланге (твір якого також репродуковано в альбомі 2017 року), він прагне не обмежуватися стафажним зображенням людей (<em>стафа́ж</em>&nbsp;(нім. Staffage) – сюжетно незначні чи дрібномасштабні&nbsp;<em>зображення</em>&nbsp;людей або тварин у живописних і графічних творах, переважно пейзажного характеру), а зацікавлено змальовує жанрові сценки. Ми бачимо чернівецького рибалку, &nbsp;людей на плоту з вантажем, а також карету з кучером та слугою на &nbsp;зап&#8217;ятках, яка перетинає Прут понтонним мостом.</p>
<p>Акварель вирізняє також документальність передачі місцевості, і вона сповнена деталей, які можуть приваблювати інтерес, зокрема, тих, хто цікавиться минулим Чернівців. Вправна рука автора ретельно й легко виводить обриси міста, немов веде нас забудованими вулицями, на яких деінде височать маківки храмів. Наш погляд сягає стрімкої гори, що на заході. Там, де ще XIV-XV ст. вивершувалася Цецинська фортеця, Грайпель зобразив ледь вловимі контури кількох будинків.&nbsp; І, згідно з &nbsp;масштабом композиції, на далекому піку гори вертикальною цяточкою намітив оборонну споруду. Розпізнати&nbsp; більше деталей удається, якщо скористатися збільшеною репродукцією акварелі в електронному вигляді. Дійсно, на схилі праворуч видніється стрічка будинків. А на верхівці виразно проглядається обрис будівлі з круглою баштою, позначеною характерним для давніх карт перспективним рисунком-знаком. І, попри те, що вже тоді Цецинська твердиня перебувала в руїнах, сповнений натхнення картограф Едуард Грайпель, напевно не зміг відмовити собі в задоволенні передати геометричну подібність історичного замку з баштою, яка, вочевидь, виникла в його творчій уяві.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Не завжди твори з далекого минулого доходять до нашого часу з відомостями про їх авторів. У процесі роботи над виданням «Чернівці. </em><em>Czernowitz</em><em>» часто виникала потреба визначення або уточнення імен пейзажистів минулого. Це пояснюється тим, що в різноманітних джерелах чернівецькі краєвиди часто подаються без прізвища художника. Такі твори трапляються як в електронних архівах, книгозбірнях та на інтернет-аукціонах, так&nbsp; і в дизайні обкладинок книг, а також у давній та сучасній періодиці. Низку атрибуцій здійснено протягом всього часу створення мистецького альбому</em><em>.</em><em> Робота триває й після його виходу в світ.</em></p>
<p><strong>&nbsp;</strong></p>
<p><strong>Євангельську церкву в Чернівцях зобразив Лібіш </strong></p>
<p>Останнім часом удалося визначити імена авторів ще двох творів, надрукованих в альбомі з підписом «невідомий художник». Один із них – автор рідкісної літографії з видом на чернівецьку євангельську церкву. Вона цікава тим, що це перше та єдине відоме нам художнє зображенням лютеранської кірхи, зведеної у Чернівцях 1849 року. Її стрункі контури відтворені на &nbsp;обкладинці &nbsp;та титульній сторінці раритетного нотного збірника танцювальної музики для фортепіано («Tanz-Album: für Pianoforte: den Bukowiner-Gönner für den Carneval 1861»). <strong>&nbsp;</strong><strong>Оцифрований примірник видання доступний в мережі. Створили видання Емілія та Кароліна Мікуліч – доньки відомого чернівецького архітектора Андреаса Мікуліча. На палітурці зазначено, що</strong><strong> його</strong><strong> надрукован</strong><strong>о</strong><strong> в&nbsp; літографському закладі&nbsp; Фр. Лібіша. Як з’ясувалося згодом, ця празька м</strong>айстерня випускала ілюстровані книги. Її власником був виходець з чеського міста Румбурк художник Франтішек Ксавьєр Лібіш (František Xaver Liebisch), який і створив композицію з зображенням євангельської церкви в Чернівцях. Про те, як виглядала ця давня церква, ми можемо дізнатися в деталях, відкривши наш альбом на розвороті стор. 52-53. Додамо, що в альбомі можна оглянути й останній малюнок &nbsp;кірхи з натури – ескіз 1947 року Леона Копельмана. На жаль, будівля храму проіснувала у своїх первісних формах лише 90 років (вул. Університетська, 23). В наш час історичний вигляд храму закарбував чернівецький художник&nbsp; Орест Криворучко в своїй унікальній техніці інкорелі.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Панорамна літографія столиці Буковини </strong></p>
<p>Ще одну неймовірно цікаву знахідку, якій понад 130 років, виявлено&nbsp;у польській електронній бібліотеці наприкінці роботи над альбомом. Йдеться про літографію з промовистим відтворенням панорамного виду Чернівців. Мистецька виразність твору підсилена величною кулісною композицією з симетрично розташованими атрибутами військової слави та праці на землі, які символізують заслуги чернівчан, їхню мужність і працьовитість. Цей чудовий графічний твір був репродукований як частина оформлення заголовної частини польськомовних газет 1883 року «Przegląd Czerniowiecki» та «Gazeta Polska». Рідкісна літографія початку 1880-х років прикрашала титул лише кількох перших випусків цих чернівецьких видань. І, як повсякчас бувало у таких випадках, – без зазначення автора.</p>
<p>Подана в альбомі, літографія (розворот сторінок 70-71) теж залишилася із позначкою «невідомий художник». Утім, невдовзі композиція «Панорама Чернівців» отримала ім’я свого творця. Автором її є італійсько-австрійський художник, урбаніст, графік і живописець Йоганн Варроне (Johann Varrone), якого ще називали Джованні Вароні (Giovanni Varoni). Він &nbsp;народився в Мілані 1832 року. Але, як стверджував сам митець, йому довелося з’явитися там на світ випадково, оскільки батьки, які постійно мешкали в Швейцарії (м. Беллінкон), перебували в Італії тимчасово. Майбутній художник-урбаніст отримав диплом Віденської Академії мистецтв. Потім певний час мешкав в Італії, кілька років подорожував світом, але повернувся до Відня. За своє тривале плідне творче життя Йоганн Варроне створив кілька серій панорам міст Австрійської імперії,&nbsp;цикл літографій із зображеннями залізниць Австро-Угорщини, низку архітектурних пейзажів з видами Відня&nbsp;тощо. Його ім’я живе у назві вулиці австрійської столиці Varronegasse, яке вона отримала на честь художника.&nbsp;Помер митець 1910 року поблизу Відня у м. Медлінг.</p>
<p>На прикладі творів трьох згаданих тут митців ми відстежуємо життя й розвиток Чернівців протягом ХІХ століття, в той історичний час, коли у значній мірі формувалося архітектурне обличчя міста. &nbsp;У альбомі, присвяченому урбаністиці міста, твори 40 художників зі 120 належать саме до цього періоду. Час минав, Чернівці розвивалися далі. А наше місто й досі причаровує митців…</p>
<p><strong>Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kultura/nevidomi-myttsi-nabuvayut-imena-chernivtsi-xix-stolittya-u-tvorah-hudozhnykiv-eduarda-grajpelya-frantishka-libisha-ta-joganna-varrone/45461.html">Невідомі митці набувають імена:  Чернівці XIX століття у творах художників Едуарда Грайпеля, Франтішка Лібіша та Йоганна Варроне</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/kultura/nevidomi-myttsi-nabuvayut-imena-chernivtsi-xix-stolittya-u-tvorah-hudozhnykiv-eduarda-grajpelya-frantishka-libisha-ta-joganna-varrone/45461.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
