Про це повідомив на брифінгу у Чернівцях (в рамках престуру Харківського пресклубу) перший заступник голови Чернівецької облради Микола Гуйтор.

Перший заступник голови Чернівецької облради Микола Гуйтор. Фото автора

«Наразі з Румунією діє один пункт пропуску – Порубне», – каже пан Микола. – Є гарантії профільного міністерства та Кабміну про те, що у жовтні будуть функціонувати два нові пункти пропуску. Тож людям буде легше дістатися до ЄС. Також облрада працює ще над двома пунктами пропуску з Румунією – у Вижницькому районі (гірський регіон): «Шепіт», «Руська». Щодо пункту «Шепіт», то ЄС виділяє 2,5 млн євро на зведення дороги до пункту пропуску. Готова проєктно-кошторисна документація і вона проходить етап експертної оцінки. Служба автодоріг Чернівецької області обіцяє звести дорогу до пункту пропуску до кінця року. На дорогу до пункту «Дяківці» виділяють 2,1 мільйона євро».

За його словами, ці пункти пропуску неабияк розвинуть депресивний гірський регіон, там постане сучасна інфраструктура. Транзитні можливості регіону відкриють там бази відпочинку, готелі, заклади торгівлі… Ще одна перевага цих пунктів пропуску – з румунської сторони є чимало «українських сіл». Тепер людям з Румунії буде легше побачити своїх родичів в Україні.

З Молдовою Чернівецька область має два пункти пропуску, їх не розширять, а лише модернізують для «іміджевого вигляду».

«Ці пункти пропуску зараз не перевантажені, були перевантажені у перші дні повномасштабної агресії рф, коли були черги біженців, – відзначає чиновник обласної ради. – Зараз перевантажений лише пункт пропуску на кордоні з Румунією, при чому в обидві сторони. Це пов‘язано з привозом до України паливно-мастильних матеріалів із порту «Констанца» (Румунія). До 24 лютого вони не були перевантажені».

Про проєкти транскордонного співробітництва

Нещодавно до державного реєстру індустріальних парків включили два індустріальні парки Чернівецької області – “Хотин Invest” та “Енергія Буковини”.

Індустріальний парк — це територія, яку виділяють для промислового розвитку (метою створення таких парків є забезпечення підприємств спільною розвиненою інфраструктурою).

За даними Міністерства регіонального розвитку України, у реєстр індустріальних парків включені 55 промислових майданчиків України, чотири з них створили за останні кілька тижнів.

Микола Гуйтор каже, що румунські партнери побачили, що в Чернівецькій області спокійна військова ситуація, тож в регіоні очікують на нових учасників індустріальних парків. «Румуни побачили, що в наш регіон можна вкладати кошти, – наголошує посадовець обласної ради. – Маємо кілька масштабних медичних проєктів. Наша лікарня швидкої допомоги виграла грант на 1,3 млн євро. Обласні та районні лікарні теж мають чимало медичних проєктів. Ще місяць тому усі такі проєкти були призупинені, тепер все зрушилося. Є заяви від представників ЄС про поновлення проєктів, які були призупинені через війну. Зокрема, готуємося до масштабної програми транскордонного співробітництва «Україна-Румунія».

Про роботу з вимушеними переселенцями

Микола Гуйтор повідомив, що Чернівецька область прийняла понад сто тисяч переселенців, які втекли від війни. Зараз тут мешкає близько 90 тисяч переселенців. Частину людей розміщено в комунальних установах Чернівецької обласної ради. З вересня переселенців будуть виселяти із шкіл. Переселять у приватні садиби.

Гуманітарний хаб засновано у Румунії, звідти до Чернівецької області надходить гуманітарна допомога від країн ЄС і для переселенців, і для фронтовиків.

«Цей гуманітарний хаб забезпечує необхідними речами Миколаївську, Чернігівську, Дніпропетровську області, також працюємо з Кривим Рогом, – наголошує перший заступник голови обласної ради. – Зокрема, цей гуманітарний штаб контактує з прифронтовими громадами, питають про їхні потреби в харчах, ліках, одягу…».

Марія Доротич, “Високий замок”

Запис До кінця року у Чернівецькій області відкриють нові пункти пропуску на кордоні з Румунією спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це розповіла на «Радіо 10» під час робочого візиту до Чернівців Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

«На жаль, ті кошти, які виділені, можу помилятися, у 2008 чи 2009 році, були неефективно і неякісно використані. Через всі ці трансформації і пертурбації, які відбувалися у міністерстві доходів і зборі – потім у ДФС – не було можливості до 2014-2015 року закінчити ці проекти. Ми просили продовжити їх – знову ж таки це не дало результату, на який ми очікували. І ми змушені були закрити ці проекти, які фінансувалися ЄС. Я сподіваюся, що відповідальні структури зроблять свої висновки й, відповідно, будуть зовсім інакше поводитися»

Невідомо, коли держава зможе виділити додаткові кошти, повідомили у прес-службі ОДА,  а європейською допомогою не спромоглися ефективно скористатися протягом багатьох років. 

Запис «Кошти, які ЄС виділив на будівництво пунктів пропуску Дяківці і Красноїльськ, використані неефективно і неякісно» спершу з'явиться на Медіа-Версії.