Не існує на світі жодної людини, яка могла б жити відокремлено від природи та виокремлено з неї. Бо навколишнє середовище – це те, у чому людина живе від народження і до смерті. Тому обласна програма «Екологія» стосується всіх і кожного зокрема. Чим вона буде опікуватися наступні 5 років, визначає Заява, яку пропонує увазі буковинців Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації.  Від громадськості спеціалісти очікують на зауваження та пропозиції.

ЗАЯВА про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проєкту Комплексної програми з охорони навколишнього природного середовища «Екологія» у Чернівецькій області на 2022-2026 роки»

Замовник: Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації.

Метою розроблення Програми є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища області, гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров’я населення, зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в області шляхом зниження рівня забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля, раціонального землекористування, охорони рослинного та тваринного світу, створення нових та розширення територій існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, підвищення екологічної культури населення, впровадження управлінських механізмів, що дозволяють здійснювати прийняття рішень з урахуванням громадської ініціативи і позиції.

Зауваження та пропозиції від громадськості до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки необхідно надсилати до управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної військової адміністрації за адресою:

58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Маяковського, 35

електронна адреса: ecology@bukoda.gov.ua, телефон/факс (0372) 52 22 23;

Контактна особа: Костишин Ігор Михайлович – (0372) 55 05 65

Строки подання: 15 днів з дня розміщення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки.

Запис Дбаємо за довкілля спільно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наше благополуччя, як відомо, залежить від багатства землі, від чистого довкілля. На жаль, нині дуже часто мальовничі околиці мегаполісів, містечок, сіл «прикрашають» купи сміття. І не завжди ці мінізвалища виникають тому, що відходи ніде діти. Останнім часом у багатьох, навіть невеликих населених пунктах, організований їхній збір і вивезення. Але особливість національного сміттєвого менталітету така, що заплатити зовсім невелику суму за цю послугу декому жаль. Краще «безкоштовно» викинути… Про те, що вже розплачуємося здоров’ям власних дітей, більшість не думає.

Я читала, що в Україні накопичилося близько 36 мільярдів тон побутових і промислових відходів. Переробляється щороку лише 4-7% побутових та 30% промислових відходів. У Швеції, наприклад, переробляють 99% усіх відходів, а у Німеччині, Швейцарії та Австрії – 97% відходів. Це стало можливим завдяки державним програмам, де передбачено все: і  розвиток відповідних структур, і ціна переробки відходів, і заохочення до економії всіх без винятку, починаючи з дитячого садочка. 

На жаль, в Україні такої програми немає, тож кожний населений пункт самотужки вирішує складну проблему. Всі ж пам’ятають, як  боролися зі сміттям львів’яни… Державна программа розвитку, коли промисловість не шкодить довкіллю, а промислові та побутові відходи цілком переробляються, украй потрібна. І вона вже була презентована Юлією Тимошенко як один із розділів «Нового курсу України». Зробити вигідною переробку побутових відходів не так уже й складно, за умови, що Кабмін очолить людина, яка розуміє суть проблеми.  

У програмі, зокрема передбачено, що підприємства, які забруднюють навколишнє середовище, можуть отримати для модернізації пільгові кредити. Якщо ж ці заходи не будуть проведені у визначені терміни, такі підприємства закриють або обкладатимуть значними штрафами.

Автомати в супермаркетах, що обмінюють використані пластикові пляшки на кілька копійок, кардинально проблему відразу не вирішать, але поступово змінюватимуть ставлення людей до проблеми.

Тепер я знаю, за кого голосуватиму на парламентських виборах.

Марія ФЕДИНСЬКА, лаборант

Запис ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ БЕЗ ШКОДИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За контрабанду деревину можна сісти за грати

Прийнятий Закон №2531-VIII посилює відповідальність за незаконну вирубку лісу із подальшим експортом поза митним контролем. Він уже набув чинності в Україні та передбачає адміністративний штраф за незаконну вирубку, пошкодження та знищення лісокультур і молодняка лісу для громадян від 255 до 510 грн, а для посадових осіб – від 1275 до 2550 грн. За повторне порушення штраф збільшується удвічі. Втім, як на мене, розмір штрафу мав би відповідати вартості вирубаного чи пошкодженого лісу в зазначеній кратності.

За контрабанду ж деревини цінних та рідких порід у будь-якій стадії обробки передбачене позбавлення волі на термін від 3 до 5 років. За повторне порушення, попередню змову чи значні збитки позбавлятимуть волі на 5-10 років. Такі ж дії, скоєні організованою групою чи в особливо великих розмірах, каратимуться 10-12 роками позбавлення волі. Для Буковини це важлива новація, якщо її вживатимуть без огляду на чини й посади. Та, як відомо, в Україні закони існують, та їх, на жаль, ніхто не дотримується – ні громадяни, ні чиновники, ні, тим паче, можновладці.

Колективна власність на землю упорядкована

Набув сили Закон «Про колективну власність на землю», який вирішує проблеми землекористування у масивах земель сільгосппризначення та запобігання рейдерству. Зокрема, розширені повноваження органів місцевого самоврядування з земельних питань, врегульована передача земель ліквідованих колгоспів у комунальну власність. Передбачене завершення процесу розпаювання до 2025 року сільгоспугідь і передавання земель не сільськогосподарського призначення до комунальної власності. Визначені, нарешті,як землі сільгосппризначення й лісосмуги, врегульована також їхня передача в оренду. Право орендувати польові дороги надається усім орендаторам земельних масивів, на яких розташовані відповідні дороги. Передбачена можливість обміну земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих у масивах земель сільгосппризначення, на рівноцінні ділянки приватної власності в тому ж масиві.

Перевірки бізнесу повертаються

2018-го завершився мораторій на перевірки бізнесу, запроваджений Верховною Радою в серпні 2014 року.2019-го державна регуляторна служба разом з фіскалами відновлює планову діяльність:протягом року передбачається провести понад 100 тис. перевірок.

Маркуватимуть по-новому й штрафуватимуть за брехню на упаковці

Набирає чинності новий закон про маркування харчових продуктів. Передбачається запровадження штрафів за надання недостовірної інформації на упаковці. Виробники повинні зазначати на упаковках інформацію про харчові домішки, допоміжні речовини для переробки та інші речовини чи продукти, які можуть спричиняти алергію. На упаковці має бути зазначений вміст рафінованої олії або жирів рослинного походження. Тим, хто проігнорує ці вимоги, «світить» штраф у розмірі 10-15 неоподатковуваних мінімумів (170-255 грн). Знову ж таки, варто було б пов’язати розмір штрафу із обсягом випущеної з порушенням продукції.

Забруднювати повітря парниковими газами обійдеться дорожче

Ставка екологічного податку на викиди парникових газів зростає у 24,4 разу. Тепер за кожну тонну шкідливих газів, які компанія «викидає» у повітря, доведеться сплатити 10 гривень (раніше платили 41копійку).А до 2022 року ставка податку за викиди вуглекислого газу в Україні має зрости до 25 грн/т.

Будувати сонячні та вітрові електростанції буде дешевше

Як з’ясувалося вже після ухвалення закону, депутати звільнили ним від ПДВ не лише електромобілі, але й обладнання, що використовується для будівництва сонячних та вітрових електростанцій: трансформатори, котушки індуктивності, фотогальванічні елементи та вітроенергетичні електрогенераторні установки.

Дорожчає користування державними надрами

Від 1 січня зросли ставки податку за користування надрами: для видобувачів нафти – на 2% та залізної руди– на 0,8%. Зрослай рентна плата за користування лісовими ресурсами – на 5%.

Запис Що рік прийдешній нам готує? Про важливі новини для промисловців і захисників довкілля – від економічного  оглядача «Версій» Франца ФЕДОРОВИЧА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Регіональна екологічна політика у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до Програми соціально-економічного розвитку Чернівецької області та Стратегії її розвитку на період до 2020 року і спрямована на забезпечення сталого та невиснажливого використання природних ресурсів краю.

Протягом І півріччя нинішнього року ми забезпечували державний екологічний моніторинг у регіоні та розвивали заповідну справу.

Рішенням сесії обласної ради від 27.03.2018 з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення 27 природоохоронних заходів виділено  2 млн 100 тис. грн. На охорону та раціональне використання водних ресурсів спрямували  200 тис. грн. На 16 природоохоронних заходів з раціонального використання і зберігання відходів виробництва та побутових відходів – 1 млн 216 тис. грн. На переоснащення лабораторії спостереження за забрудненням атмосферного повітря Чернівецького обласного центру з гідрометеорології використано 81 тис. грн. Посадкового матеріалу придбано на 15 тис. грн. Для збереження природно-заповідного фонду використали 238 тис. грн. Зокрема, на придбання маточного поголів’я зубра європейського ми отримали 150 тис. грн, ще 30 тис. грн. –  на інвентаризацію об’єктів ПЗФ та 58 тис.грн на відновлення природного комплексу дендропарку «Сторожинецький». Крім того, спрямували 350 тис. грн. на екологічну експертизу, науку, інформацію та освіту, підготовку кадрів, організацію праці, забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування.

Ми активно розвивали природно-заповідну справу. Нині в Чернівецькій області нараховується 331 заповідна територія, загальною площею понад 103 тис. га, що становить 12,8% території області. Загальнодержавний показник – 6,7%. Протягом останніх 5 років площа природно-заповідного фонду Чернівецької області  зросла на 20 тис. га.

На сьогодні Мінприроди  схвалило розширення національних природних парків «Вижницький», «Хотинський», «Черемоський». Проводиться розробка відповідних наукових обґрунтувань. Отримуються погодження землекористувачів та Держлісагентства.

Микола БІЛОКОНЬ, начальник управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації

Запис Як в Чернівецькій області охороняється довкілля  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Поруч з гарячими злободенними питаннями на сесію міськради було винесене питання про надання одній маловідомій фірмі кількох гектарів землі на вул. Чорнівській. Проект передбачав, що фірма згодом побудує тут підприємство з переробки змішаних комунальних відходів. Заявка від фірми надійшла торік у грудні, а вже в лютому був підготовлений і завізований усіма посадовими особами – від головного архітектора до головного юриста міськради – проект рішення, винесеного на сесію міськради. Оперативна робота чиновників – похвальна! Якщо вона відбувається у суворій відповідності до закону й інтересів громади.

«Але є одне але», як сказав би відомий інтернет-ведучий Майкл Щур, який запровадив однойменну стьоб-передачу. У нашому випадку «але» далеко не одне.

1. Жодних громадських слухань, передбачених у випадках будівництва потенційно небезпечних підприємств, не було.
2. Проектної документації на будівництво підприємства не було – лише заявка на землю.
3. Способи й методи майбутньої переробки відходів (спалювання з викидами в повітря, чи інша переробка), потужність підприємства і, як наслідок – джерела сировини (з території області чи з усієї України) не оприлюднювалися.
4. Обладнання майбутнього сміттєпереробного заводу не називалося – що тягне застереження проти ймовірного встановлення вживаного чи списаного обладнання, яке буде загрозливим для довкілля (прецеденти вже були).
5. Висновки фахівців-екологів щодо безпечності майбутнього виробництва не оприлюднювалися – вочевидь, через те, що їх просто немає.
6. Ні на сесії, ні на день депутата представники фірми, яка планує будівництво, на запрошення чиновників міськради не з’являлися.

Зацікавлені у проштовхуванні проекту зауважать, що наприкінці минулого року на біофаці ЧНУ збиралася екологічна громадськість для обговорення можливості й і потрібності будівництва у Чернівцях сміттєпереробного заводу. Але нагадаю, що тоді учасники заходу одностайно заявили, що громадськість повинна бодай хоча б щось знати про переробку сміття, яку пропонують чернівчанам. Бо без цього обговорення перетворюється на порожній струс повітря.

Депутат Чернівецької міської ради Любов СОРОХАН, яку в Чернівцях за активну екозахисну діяльність називають «директором свіжого повітря», категорично виступила проти бездумності в цій справі:

– Я насамперед садгірчанка, тож мені зовсім небайдуже, чим дихають ті, що мешкають у моєму районі і в моєму місті. Розумію, що сміттєпереробний завод місту потрібен, підтримую ідею його будівництва. Але переконана, що ця ідея має бути втілена бездоганно, з дотриманням усіх норм – аби не було більше шкоди, ніж користі. За вимогами законодавства, представники забудовника мали би пройти певну процедуру, аби отримати дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу. Це, насамперед, громадські слухання – за участі мешканців мікрорайонів Слобідка і Шанці, інтереси яких мають бути враховані при будівництві. Проектні пропозиції від фірми мають бути опубліковані в місцевій пресі. Далі мають бути враховані всі зауваження до цих пропозицій. А надання землі без цієї процедури означає лише те, що згодом, якщо фірма не дотримається своїх зобов’язань (а що примусить її дотримуватися, якщо вона не доклала жодних зусиль навіть аби про ці зобов’язання заявити), забрати землю назад можна буде хіба що через суд. Тому на сесії я категорично протестувала проти надання землі під це будівництво – до з’ясування обставин і доведення процедури до чинних вимог.

Наразі питання зняте з порядку денного сесії для довивчення. Запорукою ретельного довивчення стане лише розголос і контроль громади. Аби тихий смітник-полігон із захороненнями сміття не став з мовчазної згоди чиновників смітником, який продукує сміття, додаючи до наявного ще й викиди в повітря, ґрунт і решту довкілля.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Теорія засміченого смітника» на Чорнівці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Україна з різних джерел, легально чи нелегально, отримує 12 тонн батарейок. Щодня. У вжитку українців функціонує майже півмільярда пристроїв, які живляться від батарейок.

Але найгірші наслідки від цього – негативний вплив на довкілля вже відпрацьованих ХДС. Хоча у загальній структурі відходів вони посідають 0,2%, та містять до 50% усіх токсичних речовин у нашому смітті.

На засіданні «круглого столу» з цих питань, ініційованого інформаційно-правовим центром «Наше право», професор-хімік та еколог Ярема ТЕВТУЛЬ окреслив коло питань щодо небезпек від накопичення відпрацьованих батарейок на сміттєзвалищах і просто у довкіллі. Адже 1 пальчикова батарейка здатна забруднити до 400 літрів води або 20 кв.м грунту. Утім, навіть за недостатньої обізнаності населення в цьому питанні, шкоди ХДС для довкілля ніхто не заперечує. В Україні, у Львові, навіть збудований один з трьох наявних у Європі заводів з переробки таких відходів, «Аргентум», який здатен утилізувати тонну батарейок на добу. Та новітнє обладнання простоює з простої причини: не організоване збирання сировини для нього. Відтак подальше обговорення звелося до двох напрямів: поширення екологічних знань для населення – і хто має організувати збирання відпрацьованих батарейок. Піонер цієї справи професор Тевтуль розповів про досвід університетських хіміків. Нещодавно факультет передав «Аргентуму» близько 150 кг відходів, значну частину яких зібрали школяри області.

Депутати облради від «Свободи» Віталій Мельничук та Ярослав Когутяк (директор Національного природного парку «Хотинський») наполягали, що ініціативи громади мають бути оформлені у відповідну Програму влади, за якою, наприклад, магазини й підприємства, що використовують ХДС, зобов’яжуть збирати й здавати батарейки.. А нардеп Руслан Зелік, мабуть, згадавши піонерські часи, пропонував залучати до збирання хімічних відходів школярів. Цю ідею так само активно заперечували професор-політолог ЧНУ Анатолій Круглашов і лідер громадської організації «Європейське партнерство» Валерій Карбашевський, адже це містить значний ризик для здоров’я дітей, що збиратимуть відпрацьовані ХДС. До того ж реально постають наступні запитання: де зберігати зібране і хто має взяти на себе відповідальність за ці дії.

Знайшлося завдання й для ЗМІ: їм запропоновано розгорнути широку інформаційну кампанію для населення. До речі, «Версії» вже кілька років співпрацюють в цьому питанні з екологами, хіміками і з професором Тевтулем особисто.

Може, й справедлива, пропозиція, що Програму небезпечної утилізації у співпраці з науковцями й громадськими організаціями мала би розробити й контролювати її здійснення міська рада, просто зависла у повітрі: ніхто з міської влади, навіть задекларований у прес-анонсі, не був присутній. Дарма учасники «круглого столу» висловлювалися у форматі «Я готовий…»: вочевидь, очільники міста не готові до реалізації вже накреслених пропозицій. Виникає враження, що всі вони живуть у якомусь іншому довкіллі, куди наші з вами біди просто не сягають.

Лариса ХОМИЧ, «Версії»

А для тих, хто бажав би взяти участь у практичному вирішенні проблеми, повідомляємо: відпрацьовані батарейки ви можете заносити до будь якого з 15 магазинів мережі «Мультимедіа».

Запис Велика біда від маленької батарейки: порятунок залишиться на потопельниках? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Традиційно перед Великоднем люди прибирають оселі: миють вікна, витрушують килими, пораються на подвір’ях і… викидають з дому весь непотріб! Та мешканці вулиць Тихорецької, Кіцманської та Боянівської раптово виявили біля виїзду на вул. Московської Олімпіади величезні сміттєві замети. Непотріб звідси не вивозять вже понад тиждень. Комунальники ж його ігнорують, забираючи сміття тільки з контейнерів.

Можливо, мешканець вулиці Міліївської допоможе чернівчанам «розгребти» цю «проблему»? Вже не перший рік «чернівецький Плюшкін» тягне звідусіль на своє подвір’я різноманітний мотлох. Щоправда, сусіди від його сміттєзбірного ентузіазму не в захваті. Люди скаржаться: з подвір’я любителя сміття піднімається задушливий сморід. Серед непотребу живуть, хворіють і вмирають безпритульні тварини. А поруч – школа! Вплинути на чоловіка чернівецькі чиновники не здатні, тож люди весь час пишуть різноманітні звернення та заяви до міських та обласних інстанцій.

А поки що – ставимося до довкілля, як… цезарі? Тобто, прийшов, побачив… насмітив?!

Любов КАФАНОВА, Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії» 

Запис Сміття як спосіб життя? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Помремо під сміттям?                           

Алергії, головні болі, слабість і сонливість, вади новонароджених, масові ракові захворювання – все це буденні прояви сучасного життя. У чому ж причина?  Однозначної відповіді немає. Та забруднення повітря і ґрунтових вод, – а в Україні до них щороку потрапляє тільки ртуті понад 40 кг, а ще 160 кг кадмію, 400 т кольорових металів, 260 т марганцевих сполук, і безліч інших хімічних сполук, – визнається головним чинником наших бід.

Кадмій та його сполуки спричиняють ракові захворювання. Як відомо, кадмій є стабілізатором у пластмасах і входить до складу кадмієво-нікелевих акумуляторів.

Не менш безпечні й інші відходи. Так, за твердженням спеціалістів, у агресивному і хімічно насиченому середовищі, якими є полігони твердих побутових відходів, хімічні сполуки вступають у різні неконтрольовані реакції з непрогнозованим виходом небезпечних активних хімічних речовин. Саме тому збирання та утилізація ртуто­вмісних ламп і відпрацьованих хімічних джерел струму – проблема, якою опікується свідома екологічна  спільнота і, зокрема, вже не перший рік, – професор ЧНУ, голова Ради громадських екологічних організацій Ярема ТЕВТУЛЬ.

За ступенем руйнівного впливу на довкілля і людину відходи поділяються на 4 класи: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно та малонебезпечні.

Надзвичайно небезпечними компонентами в складі твердих побутових відходів, віднесених до І класу небезпеки, є відпрацьовані люмінесцентні лампи та відпрацьовані малі побутові хімічні джерела енергії (батарейки та акумулятори).

Професор наголошує, що відпрацьовані батарейки, побутова та оргтехніка, мобільні телефони тощо вже давно визнані ключовою проблемою сьогодення через стрімке зростання їхньої кількості та істотну загрозу для довкілля та здоров’я людей. Позаяк через харчовий ланцюг, якого ніхто не відміняв, забруднені продукти опиняються на нашому столі. Цей шлях елементарно простий: токсичні речовини, що містяться у хімічних джерелах струму, забруднюють грунти й природні води, ті, у свою чергу, передають їх рослинам, а відтак і тваринам. А вже токсичні речовини з м’яса і рослин  перекочовують до організму людини, спричиняючи тяжкі отруєння і навіть генетичні зміни. Лише грам ртуті, який потрапив у довкілля, забруднює понад 3,3 мільйона кубометрів повітря!

А тепер, поклавши руку на серце, зізнайтеся хоча б собі: куди викидаєте непридатні батарейки? На смітник. А куди ж іще?! Хоча вони мали б опинятися у спеціалізованому контейнері чи на пункті прийому. На жаль, у Чернівцях таких поки що немає…

Утім, як запевнив нас Ярослав КУШНІРИК, заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міськради, через 2 місяці ми вже зможемо предметно і на більш оптимістичній ноті говорити на цю тему. Бо програма «Чисте місто», до якої долучилися Чернівці, передбачає роздільне збирання сміття. За словами п. Кушнірика, планується й відкриття сміттєпереробного заводу. А він потребуватиме матеріалу для своєї роботи. І батарейок в тому числі. Поки ж  виокремлено здають їх на утилізацію тільки підприємства.

Начальник управління охорони навколишнього природного середовища Борис БАГЛЕЙ, який перед цим працював у захисті прав споживачів, наголосив, що, згідно з законодавством, збирати, приміром, батарейки мусить той, хто їх продає. Та  реалізатора, на думку Бориса Михайловича, треба якось стимулювати. Втім, як на автора цих рядків, достатньо просто контролювати і змушувати виконувати обов’язки.

За словами головного природоохоронця області, управління думає над тим, як усе ж таки, бодай біля великих супермаркетів, поставити  невеличкі контейнери для збирання відпрацьованих хімічних джерел струму. А тим часом плече допомоги природоохоронцям підставила екологічна громадськість.                       

 Хімфак збирає відпрацьовані хімічні джерела струму  

– На сміттєзвалищах оболонки ртутовмісного, електронного чи електричного обладнання, батарейки, а також енергозбережні лампи руйнуються, внаслідок чого хімічні елементи, присутні в їхньому складі, випаровуються та вимиваються в навколишнє середовище. Токсичні речовини переносяться повітряними потоками і випадають на землю, інколи неподалік від первинного джерела, а подеколи дуже далеко від нього, проникаючи глибоко в ґрунт і воду, – не перший рік б’є на сполох голова Громадського екологічного об’єднання Ярема Тевтуль. І, мабуть, набридло це йому: науковець узявся за справу та організував їхнє збирання. І його підтримали вчителі та учні шкіл області.

Газета вже повідомляла, що кафедра фізичної хімії та екології хімічних виробництв  ЧНУ   збирає використані гальванічні елементи. Кінцевий пункт для них – Львівське державне підприємство «Аргентум»: там їх знешкодять.

У Європі лише три заводи мають потужності для переробки батарейок. Один з них – у Німеччині, другий – у Франції. А торішнього вересня відкрився третій – в Україні.  І, хоча підприємство може переробити до тонни батарейок за день, через низький рівень організації їхнього збирання, об’сяги переробки дуже низькі: за перші шість місяців роботи заводу для нього не зібрали навіть півтонни цього «добра». Тому для виробничників головне – налагодити процес збирання.

– Наша акція спрямована на попередження забруднення територій, – наголосив профессор, – і виховання в дітей і студентів свідомого ставлення до природи і людини.

Юннати вберегли від забруднення гектари землі

Найбільше батарейок – аж 25,5 кг – зібрали школярики гімназії № 7 на чолі з учителькою хімії Іриною Горбуновою. З Велико-Будського навчально-виховного комплексу привезли до хімфаку 7 кг батарейок, з Могилівської школи, що на Герцаївщині, та Стрілецькокутської Кіцманського району – по 5 кілограмів. Та, мабуть, найважливіше, що 13 навчальних закладів усе ж таки відгукнулися на пропозицію хімфаку та зібрали разом 61,5 кг батарейок. Але цього зазвичай недостатньо, бо зі Львова за відпрацьованими ХДС приїжджають за умови, що зібрано не менше ста кілограмів.

– Отже, комунальний заклад «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» теж підтримав ідею студентів і започаткував свою акцію «Гальванічний елемент», – розповів Олександр СУТЯГА, методист центру. – Та водночас ми ще й оголосили конкурс серед збирачів батарейок. Його переможці – вихованці гуртків «Основи екологічних знань», «Юні екологи» та «Юні бджолярі» були нагороджені екскурсією до столиці України Києва в рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу-виставки «Живи, ялинко!». А ще всі учасники акції отримали солодкі призи, якими щедро ділилися з тими, хто їм допомагав, адже до справи гуртківці залучили своїх друзів, однокласників, батьків.

Лише одна пальчикова батарейка забруднює 20 кв. м грунту або 400 л води.

Пан Олександр повідомив, що акція «Гальванічний елемент» триває: у Центрі встановлено контейнер для збирання батарейок, який постійно поповнюється. До слова, зібравши сотні батарейок, учнівська молодь відчула свою причетність і відповідальність за життя на планеті. Провівши ж нескладні підрахунки, хлопці та дівчата побачили, що вони вберегли від забруднення гектари землі!

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Акція «Гальванічний елемент»

Шановні краяни! Очистимо довкілля для себе й своїх дітей

Доки департамент житлово-комунального господарства переймається тим, як організувати роздільне збирання відходів, заносьте використані хімічні джерела струму на хімічний факультет ЧНУ (Чернівці, вул. Лесі Українки)

Контактна особа: Тевтуль Ярема Юрійович, тел. сл. 58-48-99, моб. 067-49-93-273.

Або ж на вул. Кошового, 57, Чернівецький обласний центр еколого-натуралістської творчості учнівської молоді, тел. 52-18-01

На знімку: Роздільному збиранню сміття у данському містечку Рьоскіль – не один десяток років. До слова, тамтешні смітники вразили автора цих рядків чи не найбільше.

Запис Маленька батарейка – велика біда спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Харчовий ланцюг ніхто не відміняв

Забруднення грунтів, природних вод, продуктів харчування токсичними речовинами, що містяться у хімічних джерелах струму, набуває загрозливих розмірів. Але  й досі в Україні ніхто системно не збирає та не утилізує шкідливі  відходи. Буковина не виняток. Чому така ситуація – питання окреме. Якщо у кількох словах, то все зводиться до відсутності законодавства. А тим часом десятки тисяч непридатних гальванічних елементів (хімічних джерел струму), які використовували для живлення електричних приладів  – годинників, калькуляторів, фотоапаратів і «спалахів» для них, термометрів, слухових апаратів, музичних пристроїв, електронних іграшок, радіоприймачів, ліхтариків тощо потрапляють просто на смітник, а звідти у грунт і підземні води. І вже через харчовий ланцюг (вода, рослини, тварини) токсичні речовини потрапляють до організму людини, спричиняючи тяжкі отруєння і навіть генетичні зміни. Лише грам ртуті, який потрапив у довкілля, здатний призвести до забруднення понад 3,3 мільйона кубометрів повітря, а одній (!) пальчиковій батарейці «під силу» забруднити близько 20 квадратних метрів ґрунту.

За ступенем руйнівного впливу на навколишнє природне середовище і людину небезпечні відходи поділяються на класи (I-IV): надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно і малонебезпечні.

Надзвичайно небезпечними компонентами в складі твердих побутових відходів, віднесених до І класу небезпеки, є відпрацьовані люмінесцентні лампи та відпрацьовані малі побутові хімічні джерела енергії (батарейки та акумулятори).

На сміттєзвалювальних полігонах під впливом різноманітних чинників відбуваються процеси руйнування оболонки ртутовмісного, електронного чи електричного обладнання, батарейок, а також енергозбережних ламп, внаслідок чого хімічні елементи, наявні в їхньому складі, випаровуються та вимиваються в навколишнє середовище. Токсичні речовини переносяться повітряними потоками і випадають на землю, інколи неподалік від первинного джерела, а інколи дуже далеко від нього, проникаючи глибоко в ґрунт і воду.

Очистимо довкілля для себе й своїх дітей

Відпрацьовані батарейки, побутова та оргтехніка, мобільні телефони, або так звані «електронні відходи», визнані однією з ключових проблем сьогодення через стрімке зростання їхньої кількості та істотну загрозу для довкілля і здоров’я людей.

На цьому не перший рік наголошує професор ЧНУ, голова Ради громадських екологічних організацій Ярема ТЕВТУЛЬ. І, мабуть, це йому набридло. Науковець узявся за справу та організував збір відпрацьованої гальваніки. У цьому його підтримали вчителі та учні шкіл області.

Отже, раді повідомити, що хімічний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича  розпочав акцію збирання використаних гальванічних елементів. Кінцевий пункт для відпрацьованих хімічних джерел струму – Львівське державне підприємство «Аргентум». Там їх будуть знешкоджувати.

У Європі є лише три заводи, які мають потужності для перероблення батарейок. Один з них — у Німеччині, другий — у Франції. А торік минулого вересня відкрився третій – в Україні.  І, хоча підприємство може переробити до тонни батарейок за день, через низький рівень організації їхнього збору, об’єми перероблення дуже низькі: за перші шість місяців роботи для заводу не зібрали навіть півтонни цього «добра». Тому для виробничників головне — налагодити процес збирання.

– Наша акція спрямована на попередження забруднення територій, – наголосив професор.

Як відомо, у масштабах України до атмосфери та ґрунтових вод за рік потрапляє понад 40 кілограмів ртуті, 160 кілограмів кадмію, 400 тонн кольорових металів, 260 тонн марганцевих сполук, 250 тонн хлоридів натрію, а також інших хімічних сполук. За твердженням спеціалістів, в агресивному і хімічно-насиченому середовищі, яким є полігони твердих побутових відходів, ці сполуки можуть вступати в різноманітні неконтрольовані реакції з не прогнозованим виходом небезпечних активних хімічних речовин. Тому такою важливою темою є збирання й утилізація ртуто­вмісних ламп і відпрацьованих хімічних джерел струму.

За словами Я. Тевтуля, перший етап акції збору завершиться 31 грудня 2012 року. Найактивніших учасників відзначать нагородами та грамотами.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Шановні краяни!

Використані хімічні джерела струму заносьте на хімічний факультет ЧНУ. Контактна особа: Тевтуль Ярема Юрійович, тел. сл. 58-48-99, моб. 067-49-93-273. 

Запис Велика біда від маленької батарейки спершу з'явиться на Медіа-Версії.