<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы дослідження - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/doslidzhennya/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/doslidzhennya</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Tue, 30 Apr 2024 10:08:28 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.6</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы дослідження - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/doslidzhennya</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Локальна журналістика і війна: зміна тем, акцентів, доступу до інформації</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/lokalna-zhurnalistyka-i-vijna-zmina-tem-aktsentiv-dostupu-do-informatsiyi/64499.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/lokalna-zhurnalistyka-i-vijna-zmina-tem-aktsentiv-dostupu-do-informatsiyi/64499.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 29 Apr 2024 15:23:24 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[буковинська журналістика]]></category>
		<category><![CDATA[Вінницький пресклуб]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[журналістика]]></category>
		<category><![CDATA[ЗМІ]]></category>
		<category><![CDATA[пресклуб]]></category>
		<category><![CDATA[соціологія]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецький пресклуб]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://versii.cv.ua/?p=64499</guid>

					<description><![CDATA[<p>Про професійні наслідки, які спричинила війна для журналістів локальних медіа, говорили на засіданні Чернівецького пресклубу. Керівниця пресклубу Тетяна Заволічна презентувала результати дослідження «Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору». Дослідження в лютому-березні 2024-го провели на замовлення ВОГО «Вінницький прес-клуб», а аналіз отриманих даних зробили соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу». Ідея полягає в [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/lokalna-zhurnalistyka-i-vijna-zmina-tem-aktsentiv-dostupu-do-informatsiyi/64499.html">Локальна журналістика і війна: зміна тем, акцентів, доступу до інформації</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><em><strong>Про професійні наслідки, які спричинила війна для журналістів локальних медіа, говорили на засіданні Чернівецького пресклубу.</strong></em></p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub7.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-64503" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub7.jpg" alt="" width="768" height="576" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub7.jpg 768w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub7-396x297.jpg 396w" sizes="(max-width: 768px) 100vw, 768px" /></a></p>
<p>Керівниця пресклубу <a href="https://www.facebook.com/profile.php?id=100011440147061">Тетяна Заволічна</a> презентувала результати дослідження <strong>«<a href="Реліз.docx">Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору</a>»</strong>. Дослідження в лютому-березні 2024-го провели на замовлення ВОГО «<a href="https://www.facebook.com/pressclubvn">Вінницький прес-клуб</a>», а аналіз отриманих даних зробили соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу». Ідея полягає в тому, щоби на основі спільних проблем, потреб та викликів напрацювати можливості об’єднання журналістської спільноти регіональних медіа для подальшої розбудови інформаційного простору.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub6.jpg"><img decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-64502" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub6.jpg" alt="" width="768" height="576" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub6.jpg 768w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub6-396x297.jpg 396w" sizes="(max-width: 768px) 100vw, 768px" /></a></p>
<p>Опрацювавши 591 анкету з 24 областей України, відповіді журналістів в областях згрупували за 4-ма регіонами для визначення регіональної специфіки (центр, схід, південний захід і північний захід)</p>
<p>З’ясувалося, що наразі локальні ЗМІ в переважній більшості мають сьогодні жіноче обличчя (77% жінок і 23% чоловіків), дві третини з опитаних мають значний фаховий досвід (10 і більше років у професії).</p>
<p>Журналісти відзначають різносторонні негативні професійні наслідки для своєї роботи, що проявилися після початку повномасштабної війни Росії проти України: збільшення навантаження (58%), зростання небезпек під час роботи (41%), закриття медіа (40%) та скорочення колективу (пішли до лав ЗСУ/ТрО/виїхали) – 37%.</p>
<p><a href="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub9.jpg"><img decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-64504" src="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub9.jpg" alt="" width="768" height="576" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub9.jpg 768w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2024/04/presklub9-396x297.jpg 396w" sizes="(max-width: 768px) 100vw, 768px" /></a></p>
<p>Умови воєнного стану в країні змінили вимоги до підготовки журналістських матеріалів. Тому частина опитаних вказували на недостатність знань та навичок для верифікації достовірності інформації (29%) і звуження вибору тем, про які є можливість писати (21%).</p>
<p>«Помірно позитивно» оцінює журналістська спільнота доступ своїх ЗМІ до інформації, матеріалів та рішень органів місцевого самоврядування щодо доступності/інклюзії для вразливих груп людей. Більшість підкреслює наявність часткового доступу (52%). Кожен п’ятий журналіст вказав, що у їхніх ЗМІ існує повний доступ з цих питань до рішень влади (20%). Негативні оцінки доступності до матеріалів і рішень ОМС також присутні: кожен сьомий респондент вказав на відсутність доступу (14%).</p>
<p>Натомість більшість стверджувала, що публічний діалог у місцевих громадах за участю ЗМІ щодо прийняття рішень стосовно послуг вразливим групам населення існує лише щодо окремих рішень (45%). Майже четверть представників регіональних медіа (23%), вважають, що діалог між владою і громадою за участі ЗМІ у них відсутній.</p>
<p>Журналістське середовище добре усвідомлює загрозу ворожої пропаганди. Третина опитаних журналістів (30%) відзначили широкий вплив фейків та дезінформації у своїх громадах. Та найбільша частка журналістів (54%) вважають, що фейки та дезінформація в їхніх громадах мають помірний вплив. Лише 5% опитаних не надають йому жодної ваги.</p>
<p>Абсолютна більшості опитаних представників регіональних ЗМІ володіють критеріями визначення фейків та дезінформації. Водночас абсолютна більшість регіональних журналістів відчувають потребу в навчанні інструментам перевірки інформації. Підтвердили це сумарно 78%.</p>
<p>Журналісти місцевих медіа в усіх регіонах країни в абсолютній більшості схвально поставилися до ідеї створення Всеукраїнської коаліції регіональних медіа. Переважно одностайно висловили і своє бачення ролі майбутньої Коаліції: навчання, підвищення кваліфікації (74%), реалізація спільних проєктів (71%), обмін досвідом (68%) та обмін інформацією (59%).</p>
<p>Рівень готовності журналістів особисто долучитися до Коаліції та стати членом/членкинею організації менший, хоча в цілому баланс також позитивний.</p>
<p><em><strong>Маріанна Антонюк, </strong></em></p>
<p><em><strong>фото Чернівецького пресклубу</strong></em></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/lokalna-zhurnalistyka-i-vijna-zmina-tem-aktsentiv-dostupu-do-informatsiyi/64499.html">Локальна журналістика і війна: зміна тем, акцентів, доступу до інформації</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/lokalna-zhurnalistyka-i-vijna-zmina-tem-aktsentiv-dostupu-do-informatsiyi/64499.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Міські комунальні підприємства: гарантовані якісні послуги для громади чи «валіза без ручки»?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/miski-komunalni-pidpryyemstva-garantovani-yakisni-poslugy-dlya-gromady-chy-valiza-bez-ruchky/52554.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/miski-komunalni-pidpryyemstva-garantovani-yakisni-poslugy-dlya-gromady-chy-valiza-bez-ruchky/52554.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 08 Jul 2020 20:05:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[комунальні підприємства]]></category>
		<category><![CDATA[Тарас Прокоп]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=52554</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дослідження ефективності чернівецьких комунальних підприємств, яке здійснювала громадська організація «Центр громадського моніторингу та аналітики», продемонструвало, що наші КП для міста часто-густо – як валіза без ручки: тягнути важко, а викинути шкода… Власник (громада) має право знати ефективність підприємств, які їй належать. Для цього підприємства зобов&#8217;язані звітувати, висвітлювати інформацію про послуги, які надають, як витрачають кошти [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/miski-komunalni-pidpryyemstva-garantovani-yakisni-poslugy-dlya-gromady-chy-valiza-bez-ruchky/52554.html">Міські комунальні підприємства: гарантовані якісні послуги для громади чи «валіза без ручки»?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><em>Дослідження ефективності чернівецьких комунальних підприємств, яке здійснювала громадська організація «</em></strong><strong><em>Центр громадського моніторингу та аналітики», продемонструвало, що наші КП для міста часто-густо – як валіза без ручки: тягнути важко, а викинути шкода…</em></strong></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prezentatsiyaKP.jpg" data-id="52555"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-52555" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prezentatsiyaKP-800x423.jpg" alt="" width="760" height="402" data-id="52555" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prezentatsiyaKP-800x423.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prezentatsiyaKP-396x210.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prezentatsiyaKP-350x185.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prezentatsiyaKP-200x106.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prezentatsiyaKP.jpg 1024w" sizes="auto, (max-width: 760px) 100vw, 760px" /></a></p>
<p>Власник (громада) має право знати ефективність підприємств, які їй належать. Для цього підприємства зобов&#8217;язані звітувати, висвітлювати інформацію про послуги, які надають, як витрачають кошти та наскільки прибутковою є їхня діяльність. За створеною Методологією з 25 індикаторів ГО  «Центр громадського моніторингу та аналітики» дослідила комунпідприємства чотирьох обласних центрів. Індикатори  – як справді показові (оприлюднення фінансової звітності, статуту підприємства, наявність і діяльність наглядової ради), так і дещо формальні (наприклад, оприлюднення біографічних даних керівника). Зрештою, наскільки б не були істотними індикатори, Чернівці з чотирьох місць посіли почесне третє. Перед нами – Тернопіль і Рівне, після нас &#8211; Кропивницький. Як частка прибутку, який сплачується до бюджету міста, у нас удвічі менша за частку в Тернополі (15% проти 30%), так і за рівнем прозорості діяльності наші КП набрали 32 бали з 61-го (ледь більше половини).</p>
<p>Звісно, що деякі комунальні підприємства не можуть бути прибутковими апріорі: як-от соціальний центр «Турбота», де доглядають стареньких і немічних, чи рятувальна служба, чи аварійно-диспетчерська. Але є і такі, що цілком могли би успішно господарювати. Чому, наприклад, збитковий водоканал? Для відповіді й експертів не треба: всі знають, що втрати води «по дорозі» до споживача величезні. Але експерти це підтверджують цифрами і власним експертним авторитетом: понаднормові втрати води «Чернівціводоканалу» через зношеність мережі і устаткування становлять 67%, у тариф закладено 40%. А ще й потреба міста у воді значно зменшилася порівняно з тим часом, коли працювали великі підприємства і коли на цю потребу розраховували потужність устаткування на водозаборах. Потреба менша, а качають стільки ж, а платимо ми, чернівчани…</p>
<p>Серед недоліків наших комунальних підприємств – те, що вони, хоч і зареєстровані в системі «Прозорро», через яку мають відбуватися закупівлі і продажі, не завжди нею користуються. Хоч і оприлюднюють цілі своєї діяльності – не повідомляють, чи тих цілей досягають. Не мають систем управління ризиками, не мають ключових показників оцінювання ефективності, окремого порядку роботи і преміювання працівників. В жодному з них не діє жодна наглядова рада (ті, що й були спочатку, після внесення змін стали громадсько-спостережними і втратили як статус, так і вплив наглядових). З останнього нема чого дивуватися, якщо навіть і міський голова, за словами експертів, вважає наглядові ради не потрібними, бо це, мовляв, зайвий елемент тиску, в тому числі і політичного…</p>
<p>Ще є приклади того, як комунальне підприємство не має власних ресурсів для виконання обіцяних послуг і наймає приватника. Таким чином будучи лише «посередником» у передачі коштів від споживача до надавача послуг. У таких випадках доцільність його існування взагалі викликає великі питання.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prokop.jpg" data-id="52556"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-52556 alignleft" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prokop.jpg" alt="" width="489" height="541" data-id="52556" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prokop.jpg 489w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prokop-357x395.jpg 357w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prokop-316x350.jpg 316w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2020/07/prokop-200x221.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 489px) 100vw, 489px" /></a></p>
<p>«Справді деякі комунальні підприємства цілком можуть бути замінені приватними. Але все залежить ще й від соціального навантаження, які вони мають, &#8211; каже <strong>Тарас Прокоп, експерт з питань децентралізації, координатор проєкту</strong>, що реалізується Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії, в Чернівцях. – Наприклад, у більшості європейський країн комунальним залишається міський громадський транспорт: місто мусить мати вплив та надання якісних послуг у цьому сегменті».</p>
<p>У підсумку за всіма індикаторами до топ-п’ятірки увійшли: «Чернівцітеплокомуненерго», Центр стерилізації тварин і «Чернівціводоканал», Газкомплектприлад, Чернівціспецкомунтранс. В кінці рейтингу – Міськсвітло, рятувальна служба, лазня «Дельфін», аварійно-диспетчерська служба 080 і МКП «Реклама».</p>
<p>Загалом же надходження до бюджету від наших комунпідприємств гарно зросли 2018-го року, а вже наступного впали нижче рівня 2017-го. Чи збережеться бодай попередній рівень цьогоріч – нескладно передбачити поінформованому реалістові…</p>
<p><strong><em>Маріанна АНТОНЮК, «Версії»</em></strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/miski-komunalni-pidpryyemstva-garantovani-yakisni-poslugy-dlya-gromady-chy-valiza-bez-ruchky/52554.html">Міські комунальні підприємства: гарантовані якісні послуги для громади чи «валіза без ручки»?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/miski-komunalni-pidpryyemstva-garantovani-yakisni-poslugy-dlya-gromady-chy-valiza-bez-ruchky/52554.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нове про хворобу Альцгеймера</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/nove-pro-hvorobu-altsgejmera/48514.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/nove-pro-hvorobu-altsgejmera/48514.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 29 Jan 2019 10:13:18 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[лікування]]></category>
		<category><![CDATA[причини]]></category>
		<category><![CDATA[симптоми]]></category>
		<category><![CDATA[хвороба Альцгеймера]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=48514</guid>

					<description><![CDATA[<p>Науковці у США, Великій Британії та Японії виявили нові відомості про хворобу Альцгеймера, повідомили «Факти й коментарі». Якщо по 60 роках людина починає забувати нещодавні події, дорогу додому, не впізнає рідних, втрачає звичні навички, можна запідозрити хворобу Альцгеймера. За цієї недуги мозок уражається через накопичення токсичного бета-амілоїдного білка. Як правило, амілоїди виводяться з організму, але [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/nove-pro-hvorobu-altsgejmera/48514.html">Нове про хворобу Альцгеймера</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h1><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-48515" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Khvoroba-Altsheymera-1200x675-396x223.jpg" alt="" width="396" height="223" data-id="48515" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Khvoroba-Altsheymera-1200x675-396x223.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Khvoroba-Altsheymera-1200x675-800x450.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Khvoroba-Altsheymera-1200x675-350x197.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Khvoroba-Altsheymera-1200x675-200x113.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/Khvoroba-Altsheymera-1200x675.jpg 1024w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></h1>
<p>Науковці у США, Великій Британії та Японії виявили нові відомості про хворобу Альцгеймера, повідомили <strong>«Факти й коментарі».</strong></p>
<p>Якщо по 60 роках людина починає забувати нещодавні події, дорогу додому, не впізнає рідних, втрачає звичні навички, можна запідозрити хворобу Альцгеймера. За цієї недуги мозок уражається через накопичення токсичного бета-амілоїдного білка. Як правило, амілоїди виводяться з організму, але з різних причин цей механізм дає збій. Через це нервові клітини, що формують пам’ять та увагу, гинуть. Про те, що бета-амілоїдні білки можна отримати, наприклад, під час медичних маніпуляцій чи операцій, заявила нещодавно група науковців Великої Британії, США та Японії.</p>
<p>Жінки нездужають на хворобу Альцгеймера частіше, ніж чоловіки. Але науковці вважають що впоратися із цим може допомогти спеціальна замісна гормонотерапія. Однак не слід приймати гормональні препарати самостійно, їх має призначити лікар. Адже гормони можуть спровокувати інше захворювання.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/nove-pro-hvorobu-altsgejmera/48514.html">Нове про хворобу Альцгеймера</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/nove-pro-hvorobu-altsgejmera/48514.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Із якою групою крові більше шансу померти від травми</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/iz-yakoyu-grupoyu-krovi-bilshe-shansu-pomerty-vid-travmy/45501.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/iz-yakoyu-grupoyu-krovi-bilshe-shansu-pomerty-vid-travmy/45501.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 11 May 2018 19:22:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[група крові]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[лікарі]]></category>
		<category><![CDATA[перелом]]></category>
		<category><![CDATA[травма]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45501</guid>

					<description><![CDATA[<p>В людей з першою групою крові ризик померти від тяжкої травми збільшується майже утричі порівняно з носіями інших груп крові. Такого висновку дійшли японські науковці з лікарні при Медичному й стоматологічному університеті Токіо після вивчення відомостей про 901 пацієнта екстреної допомоги, повідомляє журнал «Critical Care». З’ясувалося, що серед пацієнтів із важкими травмами – смертельними або [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/iz-yakoyu-grupoyu-krovi-bilshe-shansu-pomerty-vid-travmy/45501.html">Із якою групою крові більше шансу померти від травми</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-45502" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/85b585fc8_256x180.jpg" alt="" width="256" height="180" data-id="45502" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/85b585fc8_256x180.jpg 256w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/05/85b585fc8_256x180-200x141.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 256px) 100vw, 256px" /></p>
<p>В людей з першою групою крові ризик померти від тяжкої травми збільшується майже утричі порівняно з носіями інших груп крові. Такого висновку дійшли японські науковці з лікарні при Медичному й стоматологічному університеті Токіо після вивчення відомостей про 901 пацієнта екстреної допомоги, повідомляє журнал «Critical Care».</p>
<p>З’ясувалося, що серед пацієнтів із важкими травмами – смертельними або із тривалим періодом відновлення – смертність в людей з першою групою крові дорівнює 28%. В інших груп цей показник дорівнює 11%.</p>
<p>За словами доктора Ватару Такаями, одного з авторів дослідження, зв’язок між групою крові й ризиком смерті від травми вивчений дуже мало. Раніше науковцям удалося з’ясувати, що в людей із першою групою крові вище ризик крововтрати через погане згортання крові. Це може пояснюватися низьким вмістом у крові цієї групи глікопротеїну плазми крові.</p>
<p>Автори нового дослідження припускають, що через це смертність у носіїв першої групи вища. «Наше дослідження також ставить запитання, чи може екстрене переливання еритроцитів першої групи крові пацієнтам із важкими травмами вплинути на гомеостаз, завдяки якому кровотеча зупиняється, і чи є якась різниця порівняно з іншими групами крові», додає Такаяма. Він зазначив, що подальші дослідження у цій галузі можуть допомогти у виборі стратегії лікування пацієнтів із важкими травмами.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/iz-yakoyu-grupoyu-krovi-bilshe-shansu-pomerty-vid-travmy/45501.html">Із якою групою крові більше шансу померти від травми</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/iz-yakoyu-grupoyu-krovi-bilshe-shansu-pomerty-vid-travmy/45501.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Питна вода у пляшках забруднена частками пластику, &#8211; дослідження вчених</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/pytna-voda-u-plyashkah-zabrudnena-chastkamy-plastyku-doslidzhennya-vchenyh/44869.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/pytna-voda-u-plyashkah-zabrudnena-chastkamy-plastyku-doslidzhennya-vchenyh/44869.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 19 Mar 2018 20:18:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[вчені]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[питна вода]]></category>
		<category><![CDATA[пластик]]></category>
		<category><![CDATA[пляшки]]></category>
		<category><![CDATA[поліетилен]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44869</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; Під час тестувань води виявилося, що продукція провідних світових брендів води у пляшках, забруднена крихітними пластиковими частками. Велике дослідження провели в дев&#8217;яти країнах і протестували 250 пляшок води. В середньому у кожному літрі води виявили біля 10 пластикових часток, які були ширшими за людську волосину. Керувала дослідженням журналістська організація Orb Media. Тести проводили в [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/pytna-voda-u-plyashkah-zabrudnena-chastkamy-plastyku-doslidzhennya-vchenyh/44869.html">Питна вода у пляшках забруднена частками пластику, &#8211; дослідження вчених</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44870" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435065_bottled_water_stats_640-nc-396x241.png" alt="" width="396" height="241" data-id="44870" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435065_bottled_water_stats_640-nc-396x241.png 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435065_bottled_water_stats_640-nc-350x213.png 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435065_bottled_water_stats_640-nc-200x122.png 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435065_bottled_water_stats_640-nc.png 640w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /> &nbsp;</p>
<p><strong>Під час тестувань води виявилося, що продукція провідних світових брендів води у пляшках, забруднена крихітними пластиковими частками.</strong></p>
<p>Велике дослідження провели в дев&#8217;яти країнах і протестували 250 пляшок води.</p>
<p>В середньому у кожному літрі води виявили біля 10 пластикових часток, які були ширшими за людську волосину. Керувала дослідженням журналістська організація Orb Media.</p>
<p>Тести проводили в Державному університеті Нью-Йорка у Фредонії.</p>
<p>Шеррі Мейсон, професор хімії в університеті, проаналізувавши результати сказав BBC News: &#8220;Ми знаходили [пластик] у пляшці за пляшкою та в кожному бренді&#8221;.</p>
<p>&#8220;Справа не в тому, аби вказувати пальцем на конкретні бренди, а тому, що пластик став поширеним матеріалом у нашому суспільстві, він усюди. І ця вода проникає усюди&#8221;.</p>
<p>Наразі немає доказів, що вживання дуже малих часток пластмаси (мікропластмаси) може завдати шкоди здоров&#8217;ю людини, але наука має дослідити потенційні наслідки.</p>
<p>Коментуючи результати, професор Мейсон сказав: &#8220;Дані, які ми бачимо, не катастрофічні, але вони насторожують&#8221;.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44871" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435067_plastics_in_water_type_640-nc-396x371.png" alt="" width="396" height="371" data-id="44871" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435067_plastics_in_water_type_640-nc-396x371.png 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435067_plastics_in_water_type_640-nc-350x328.png 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435067_plastics_in_water_type_640-nc-200x188.png 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435067_plastics_in_water_type_640-nc.png 640w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<h2>Хід дослідження</h2>
<p>Дослідники протестували воду у Бразилії, Китаї, Індії, Індонезії, Кенії, Лівані, Мексиці, Таїланді та Сполучених Штатах. Пластик знайшли в 93% зразків, серед таких відомих марок, як Evian, Nestle Pure Life і Aqua.</p>
<p>Аби виключити забруднення води дорогою до лабораторії, закупи в магазинах та доставку води кур&#8217;єрами записували на відео. Деякі паки води в США замовили через інтернет.</p>
<p>Щоб виявити у воді мікрочастинки пластику від ста до декількох мікронів шириною, до зразків додавали барвник Nile Red. Він добре прилипає до будь-яких видів пластику.</p>
<p>Потім воду просвічували з такою довжиною хвилі, щоб барвник флуоресціював. Воду фотографували й знімали на відео зі збільшенням, аби підрахувати частки.</p>
<p>Наявність пластику вивчають за допомогою додавання барвника під назвою Nile Red до кожної пляшки. Цю техніку нещодавно розробили британські вчені, аби швидко виявляти пластик у морській воді.</p>
<p>Під час попередніх досліджень встановили, що барвник прилипає до шматків пластику, і підсвічує їх під певним освітленням.</p>
<p>Професор Мейсон та його колеги віднаходили підфарбовані зразки, а потім підраховували кожен шматок, більший за 100 мікронів, розміром як людська волосина.</p>
<p>Деякі з цих частинок, були досить великими, і їх ідентифікували як певний тип полімеру.</p>
<p>Часток, розміром менш як 100 мікронів і до 6,5 мікронів, було набагато більше (в середньому 314 на літр). Їх рахували за допомогою техніки, яку розробили в астрономії, яка рахує загальну кількість зірок у нічному небі.</p>
<p>Склад цих частинок не вивчали детально, але професор Мейсон припустив, що, швидше за все, це також пластик.</p>
<p>Це пояснюється тим, що барвник Nil Red може прилипати й до інших речовин, як фрагменти оболонки або водорості, що містять ліпіди. Втім, вони навряд чи можуть бути у воді в пляшках.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44872" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435069_drinks_bottles_640-nc-396x384.png" alt="" width="396" height="384" data-id="44872" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435069_drinks_bottles_640-nc-396x384.png 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435069_drinks_bottles_640-nc-350x339.png 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435069_drinks_bottles_640-nc-200x194.png 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/100435069_drinks_bottles_640-nc.png 640w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<h2>Думка експертів</h2>
<p>Експерти розповіли BBC, що люди в країнах, де може бути забруднена водопровідна вода, повинні продовжувати пити воду з пластикових пляшок.</p>
<p>Торік професор Мейсон виявив частки пластику в зразках водопровідної води, а інші дослідники помітили їх у морепродуктах, пиві, морській солі та навіть у повітрі.</p>
<p>Через те, що дослідження не мало експертного огляду і його не публікували в науковому журналі, BBC опитала експертів у цій галузі.</p>
<p>Доктор Ендрю Мейє, з Університету Східної Англії сказав, що дослідження &#8211; це приклад &#8220;аналітичної хімії високої якості&#8221; і що результати були &#8220;досить очікуваними&#8221;.</p>
<p>Майкл Уокер, член-засновник правління Агентства стандартів харчових продуктів, зазначив, що барвник Nil Red гарно працює у таких випадках, а дослідження &#8220;добре проведене&#8221;.</p>
<p>Копирайт изображенияGETTY IMAGESImage captionЛюди в країнах, де може бути забруднена водопровідна вода, повинні продовжувати пити воду з пластикових пляшок.</p>
<h2>Що відповіли компанії</h2>
<p>Компанії, продукцію яких тестували, повідомили BBC, що вони виробляють воду в пляшках за найвищими стандартами.</p>
<p>Втім, вони також повідомили, що правил, які б регулювали вміст мікропластмаси в пляшках, немає. Також там наголосили, що немає і стандартизованих методів тестування такої продукції.</p>
<p>Nestle заявила, що розпочала власне тестування на наявність мікропластику у воді два роки тому, але там кількість часток була меншою за рівень вимірювання. Також в компанії сказали, що дослідники з Університету штату Нью-Йорк не взяли до уваги деякі стадії контролю, через що могли з&#8217;явитися помилкові результати.</p>
<p>Gerolsteiner повідомила, що &#8220;не розуміє&#8221;, у який спосіб дослідники дійшли до своїх висновків. Їхні власні тести на присутність пластику показували результати, які були &#8220;значно нижчими допустимих значень&#8221;</p>
<p>Coca-Cola, яка виробляє воду Dasani, стверджує, що впровадила&#8221;багатоступінчатий процес фільтрації&#8221;, але визнає, що мікрочастинки пластику складно виявляти, а тому &#8220;в незначних кількостях&#8221; їх можуть знаходити навіть у продуктах, які &#8220;виробляють за найвищими технологіями&#8221;.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/pytna-voda-u-plyashkah-zabrudnena-chastkamy-plastyku-doslidzhennya-vchenyh/44869.html">Питна вода у пляшках забруднена частками пластику, &#8211; дослідження вчених</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/pytna-voda-u-plyashkah-zabrudnena-chastkamy-plastyku-doslidzhennya-vchenyh/44869.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чверть українців готова пожертвувати правами заради власного добробуту – дослідження</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/chvert-ukrayintsiv-gotova-pozhertvuvaty-pravamy-zarady-vlasnogo-dobrobutu-doslidzhennya/44237.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/chvert-ukrayintsiv-gotova-pozhertvuvaty-pravamy-zarady-vlasnogo-dobrobutu-doslidzhennya/44237.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 05 Feb 2018 16:22:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[громадяни]]></category>
		<category><![CDATA[Добробут]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[права]]></category>
		<category><![CDATA[свободи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44237</guid>

					<description><![CDATA[<p>З жовтня 2016 року кількість людей, готових поступитися власними правами, зменшилася на 5,3% Згідно з опитуванням 25% українців готові поступитися державі своїми правами та свободами в обмін на власний добробут. За варіант «заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав я готовий терпіти матеріальні труднощі» проголосувало 38%. Ще 37% не визначилися з відповіддю. Такі [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/chvert-ukrayintsiv-gotova-pozhertvuvaty-pravamy-zarady-vlasnogo-dobrobutu-doslidzhennya/44237.html">Чверть українців готова пожертвувати правами заради власного добробуту – дослідження</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="header"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44238" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/im578x383-1f86759e1b2ae49a076d6241b1e86e56-396x262.jpg" alt="" width="396" height="262" data-id="44238" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/im578x383-1f86759e1b2ae49a076d6241b1e86e56-396x262.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/im578x383-1f86759e1b2ae49a076d6241b1e86e56-350x232.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/im578x383-1f86759e1b2ae49a076d6241b1e86e56-200x133.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/im578x383-1f86759e1b2ae49a076d6241b1e86e56.jpg 578w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p class="header">З жовтня 2016 року кількість людей, готових поступитися власними правами, зменшилася на 5,3%</p>
<p>Згідно з опитуванням 25% українців готові поступитися державі своїми правами та свободами в обмін на власний добробут. За варіант «заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав я готовий терпіти матеріальні труднощі» проголосувало 38%. Ще 37% не визначилися з відповіддю.</p>
<div class="read_more">
<div>Такі дані показало дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, результати якого були презентовані правозахисниками під час прес-конференції у виданні&nbsp;<a href="https://glavcom.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Главком».</a></div>
</div>
<p>«Ця статистика спровокувала певні зміни в роботі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Я мушу зазначити, що минулий рік для нас відзначився надзвичайною кількістю звернень – 158 тисяч. Це показує і рівень довіри, і рівень ефективності роботи офісу», &nbsp;&#8211; прокоментувала Валерія Лутковська, Уповноважений ВРУ з прав людини.</p>
<p>Варто зазначити, що з жовтня 2016 року кількість людей, ладних поступитися власними правами, зменшилася на 5,3%, а тих, хто терпітиме матеріальні труднощі &#8211; збільшилася на 2,6%.</p>
<p>Опитування проводилося з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України за винятком окупованих територій. Опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/chvert-ukrayintsiv-gotova-pozhertvuvaty-pravamy-zarady-vlasnogo-dobrobutu-doslidzhennya/44237.html">Чверть українців готова пожертвувати правами заради власного добробуту – дослідження</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/chvert-ukrayintsiv-gotova-pozhertvuvaty-pravamy-zarady-vlasnogo-dobrobutu-doslidzhennya/44237.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Україні найнижчі зарплати в Європі, – дослідження</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/v-ukrayini-najnyzhchi-zarplaty-v-yevropi-doslidzhennya/43423.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/v-ukrayini-najnyzhchi-zarplaty-v-yevropi-doslidzhennya/43423.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 10 Dec 2017 15:07:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[зарплата]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=43423</guid>

					<description><![CDATA[<p>Українські експерти склали список найбідніших держав Європи, визнавши Україну лідером антирейтингу. Такими є результати дослідження аналітичного центру Texty.org.ua, &#8211; повідомляє Інформатор. Як критерій фахівці вибрали рівень зарплат, вивчивши заробіток жителів європейських країн після виплати податків. З’ясувалося, що в Україні ця сума є найнижчою – 190 євро. Друге і третє місця займають Молдова (216 євро) і [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/v-ukrayini-najnyzhchi-zarplaty-v-yevropi-doslidzhennya/43423.html">В Україні найнижчі зарплати в Європі, – дослідження</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-43424" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/images-3.jpg" alt="" width="275" height="183" data-id="43424" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/images-3.jpg 275w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/images-3-200x133.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 275px) 100vw, 275px" /></p>
<p>Українські експерти склали список найбідніших держав Європи, визнавши Україну лідером антирейтингу.</p>
<p>Такими є результати дослідження аналітичного центру Texty.org.ua, &#8211; повідомляє Інформатор.</p>
<p>Як критерій фахівці вибрали рівень зарплат, вивчивши заробіток жителів європейських країн після виплати податків. З’ясувалося, що в Україні ця сума є найнижчою – 190 євро. Друге і третє місця займають Молдова (216 євро) і Азербайджан (232 євро).</p>
<p>У десятку найбідніших країн за доходами населення також увійшли Вірменія, Грузія, Білорусія, Казахстан, Албанія, Македонія і Сербія.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-43426" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/full.jpg" alt="" width="370" height="240" data-id="43426" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/full.jpg 370w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/full-350x227.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/full-200x130.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 370px) 100vw, 370px" /></p>
<p>Найвищий показник середньої заробітної плати, відповідно до даних центру, зафіксований в Швейцарії – 4421 євро, трохи менше отримують в Ісландії і Норвегії – 3440 і 3405 євро відповідно.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/v-ukrayini-najnyzhchi-zarplaty-v-yevropi-doslidzhennya/43423.html">В Україні найнижчі зарплати в Європі, – дослідження</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/v-ukrayini-najnyzhchi-zarplaty-v-yevropi-doslidzhennya/43423.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чому українські підприємці «роблять ноги»?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-ukrayins-ki-pidpriyemtsi-roblyat-nogi/23133.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-ukrayins-ki-pidpriyemtsi-roblyat-nogi/23133.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 02 Aug 2013 15:35:09 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[асоціація]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[інвестори]]></category>
		<category><![CDATA[машинобудівництво]]></category>
		<category><![CDATA[нерухомість]]></category>
		<category><![CDATA[підприємці]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<category><![CDATA[потенціал]]></category>
		<category><![CDATA[проблеми]]></category>
		<category><![CDATA[промисловість]]></category>
		<category><![CDATA[регіони]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=23133</guid>

					<description><![CDATA[<p>За 20 років Незалежності уряд так і не зміг створити необхідні умови для розвитку бізнесу в Україні. Підприємцям набридло чекати так званого «покращення» і вони все частіше виїжджають за кордон, щоби власну справу розпочати там. Наші колишні співвітчизники зізнаються, що за кордоном, особливо у європейських країнах, буквально за пару років можна не тільки вийти на [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-ukrayins-ki-pidpriyemtsi-roblyat-nogi/23133.html">Чому українські підприємці «роблять ноги»?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b><i>За 20 років Незалежності уряд так і не зміг створити необхідні умови для розвитку бізнесу в Україні. Підприємцям набридло чекати так званого «покращення» і вони все частіше виїжджають за кордон, щоби власну справу розпочати там. Наші колишні співвітчизники зізнаються, що за кордоном, особливо у європейських країнах, буквально за пару років можна не тільки вийти на самоокупність, а й досягти значних прибутків. І за прикладом далеко ходити не треба. Відомий усім буковинський бізнесмен Валерій Галан нині успішно розвиває туризм у… Чехії. </i></b><b><i></i></b></p>
<p><b><a href="http://versii.cv.ua/new/chomu-ukrayins-ki-pidpriyemtsi-roblyat-nogi/23133.html/attachment/karta" rel="attachment wp-att-23134"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23134" alt="karta" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/08/karta.jpg" width="500" height="559" /></a> </b></p>
<p><b>Євген, Іспанія</b></p>
<p><i>Шість років працював в Іспанії будівельником, потім заробив достатньо грошей і лише за два дні відкрив фірму, яка займається перевезенням вантажів. Уже за кілька років зміг купити собі двоповерхову віллу на березі моря за 300 тис. євро. </i></p>
<p><i>На відміну від України, тут держава всіляко підтримує розвиток бізнесу: якщо ви тільки розпочинаєте справу, вам надається відстрочка від сплати податків на два роки. Плюс тут дуже зручна система кредитування. На відкриття власної справи я взяв позику в банку лише під 3% річних і, коли в мене виникли фінансові труднощі, мені продовжили термін ще на рік.</i></p>
<p><b>Роман, Італія</b></p>
<p><i>Свою «кар’єру» в Італії розпочинав як і більшість заробітчан: працював будівельником, вантажником, продавцем у крамниці.  А вже за кілька років вирішив відкрити власну крамничку. </i></p>
<p><i>В Італії ставлення до людей з боку держави набагато краще, ніж у нас. </i></p>
<p><i>Тут є спеціальні центри для безхатченків, де їх годують безкоштовно, дають чистий одяг і приймають на ночівлю. Уряд вважає, що краще безкоштовно годувати безпритульних, ніж ті почнуть красти та грабувати. До того ж кожний супермаркет виставляє на вулицю продукти за два дні до завершення строку їхньої придатності. І будь-хто охочий може брати собі, що забажає, задарма. Та й ціни на продукти в Італії набагато нижчі, ніж у нас. Десь півроку я не працював, а холодильник у мене був забитий під зав’язку.  </i></p>
<p><b> </b></p>
<p><b>Тетяна, Греція</b></p>
<p><i>З України виїхала 5 років тому – у самий пік кризи – та легко змогла відкрити власну крамничку жіночого одягу. Через усі економічні негаразди, навряд чи змогла би розпочати власну справу в Україні, а у Греції – за два дні. За перший день я зняла приміщення, на другий зробила страховку, оформила документи у податковій, і вже на третій день могла відкриватися. Щоправда, прибутки нині справді впали, але країна, яка набралася кредитів, все одно аж ніяк не нагадує державу на межі дефолту. Продуктові лавки переповнені, а ціни нижчі за українські. При цьому в Греції ідеальні дороги.</i></p>
<p><b> </b></p>
<h1><b>Де у світі легко займатися бізнесом? </b></h1>
<p>Світовий банк спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією минулого року опублікували рейтинг ведення бізнесу (Doing Business Report) в різних країнах світу. До списку увійшли 185 держав, які оцінювалися за 10 показниками умов роботи малих і середніх підприємств (створення підприємства, отримання ліцензій, наймання працівників, реєстрація прав на майно, отримання кредиту, захист прав інвесторів, міжнародна торгівля, сплата податків, виконання контрактів і закриття підприємства). Перші місця в рейтингу розділили Сингапур, Гонконг (Китай), Нова Зеландія, США та Данія. Україна ж посідає 137 місце і межує з південно-африканським королівством Лесото (136 місце) та Філіпінами (138 місце). Проте в порівнянні з минулим роком наша держава покращила свої позиції на 15 пунктів.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/chomu-ukrayins-ki-pidpriyemtsi-roblyat-nogi/23133.html/attachment/f31e1798f68d" rel="attachment wp-att-23135"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23135" alt="f31e1798f68d" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/08/f31e1798f68d.png" width="500" height="627" /></a></p>
<p>1. <strong>Сінгапур</strong> по праву вважається одним із найголовніших фінансових центрів світу – тут розташовані офіси та представництва 30 тисяч найкрупніших міжнародних фірм. Ця країна спеціалізується на наданні туристичних, фінансових, транспортних і торговельних послуг – у цих сферах можна знайти своє місце, навіть не маючи великого стартового капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу – символічний, тобто 1 долар, мінімальна кількість акціонерів – один, ліцензії на більшість видів бізнесу не потрібно. Іноземці можуть володіти 100% акцій. Єдина вимога – директор фірми повинен бути резидентом Сінгапуру.</p>
<p>Малим і середнім підприємствам, які тільки розпочинають свій бізнес, держава надає особливі пільги. Це і видача спеціальних позик, і страхування кредитів, і розподіл субсидій.  А ще перші три роки  компанія звільняється від сплати податку зі 100 тисяч доларів оподатковуваного доходу. З наступних 200 тисяч кожні три роки надається 50% звільнення від сплати податку. Сприятливим є і ПДВ – лише 3%.</p>
<p>2. Вже понад 160 років <strong>Гонконг</strong> є всесвітньо визнаним пунктом доступу іноземного бізнесу в Китай. Розпочати тут бізнес надзвичайно просто. Сам процес створення компанії «з нуля» забирає не більше 4-х днів, а реєстрація – півгодини! Достатньо лише одного акціонера й статутний капітал у розмірі від 1 гонконгського долара.</p>
<p>Гонконг вважається справжнім податковим раєм: тут немає податку на додану вартість і податку з продажів, уся територія має статус порто-франко, тобто імпортовані сюди товари (за винятком обмеженої кількості позицій) не обкладаються митними зборами та акцизами. Максимальна ставка податку на прибуток у Гонконгу становить скромні 16,5%, прибутковий та на нерухомість – 15%. А соціальне навантаження підприємств обмежується 5-відсотковими відрахуваннями до Фонду обов&#8217;язкового пенсійного страхування.</p>
<p>3. <strong>Нова Зеландія</strong> дуже приязно ставиться до підприємців з інших країн. Особливо, якщо вони інвестують в туризм, видавничу справу, виробництво та експорт екологічно чистих, дієтичних, низькокалорійних продуктів харчування, створення і розвиток нових пакувальних технологій. За внесок у розвиток економіки держави прем&#8217;єр-міністр Нової Зеландії навіть надає громадянство. Тут можна купити бізнес з очищення сміттєвих контейнерів екологічно чистим способом або круїзну яхту для організації туристичних маршрутів у Затоці Островів.</p>
<p>Більшість видів бізнесу в Новій Зеландії не потребують дозволів, але деякі контролюються державою чи  на них потрібна ліцензія. Це стосується, першочергово, ріелторської та будівельної сфер, медицини, ресторанної справи. Міжнародний бізнес тут вільний, а митні формальності зведені до мінімуму. Головні податки, що існують у Новій Зеландії – 33% на прибуток і ПДВ 12%.</p>
<p>Проте є й мінуси: дозвіл на ПМЖ отримати доволі непросто. Треба інвестувати в економіку країни щонайменше 2 мільйони доларів, мати 5-річний досвід успішного підприємництва і підтвердити його документально. До цього ж, бізнесмен не повинен бути старше за 45 років і має скласти «на відмінно» іспит з англійської мови.</p>
<p>4. З усіх економічно розвинутих країн у <strong>США</strong> найнижчі податки. А в Неваді та Вайомингу їх узагалі немає. Якщо компанія зареєстрована в Штатах, але її власники не є резидентами США, компанія звільняється від податку на прибуток, отриманий поза країною.</p>
<p>Якщо ви ведете успішний бізнес, то через 2 роки можете отримати постійне місце проживання (Green Card), а через 5 років – американське громадянство. Щоправда, спершу ви повинні отримати спеціальну «інвестиційну» візу. Видають її лише тим, у кого є активи від 1 мільйона доларів. Крім цього, ще необхідно розмістити мінімум 500 тисяч доларів через інвестиційний фонд у схваленому американським урядом проекті терміном на 5 років.</p>
<p>5.<strong> Данія</strong> – маленька й тиха країна, яка не має значних ресурсів, тож будує свою економіку, орієнтуючись передусім на сферу послуг. Утім, держава серйозно опікується альтернативними (відновлювальними) технологіями. Вітряки, що генерують електроенергію, ви побачите там скрізь. Хоча головними напрямками ведення бізнесу є торгівля, транспорт, банківська справа, страхування, туризм. Держава активно підтримує підприємців, надаючи додаткові субсидії, особливо в сфері сільського господарства. Крім того, навіть у іноземця в Данії є можливість взяти кредит строком до 25 років під 7-12% річних.</p>
<p>Більшість іноземних підприємців надають перевагу сфері громадського харчування. Відкриття невеликого ресторанчику коштуватиме вам від 12 тисяч євро – стільки ж коштуватиме оренда приміщення на півроку і мінімальне обладнання. Вигідно також займатися бізнесом в сфері сільського господарства – орендувати невелику ферму та розпочати виробництво конкретного продукту харчування.</p>
<p><b>Руслан КОЗЛОВ, «Версії» </b></p>
<p>&nbsp;</p>
<h1><b>Чернівці посіли четверте місце у рейтингу найпривабливіших для життя міст України</b></h1>
<p>Журнал «Фокус» минулого номера опублікував черговий рейтинг 50 найкращих міст для життя в Україні. Першу сходинку зайняла Вінниця. Другу та третю – Київ та Івано-Франківськ. Четвертий щабель в хіт-параді посіли Чернівці, а п’ятий – Львів.</p>
<p>Видання оцінювало міста за 14 різними критеріями. – динаміка чисельності населення, рівень злочинності, витрати міського бюджету на одного жителя, середні доходи населення, рівень зайнятості та безробіття, можливість отримання вищої освіти, рівень ділової активності, міська інфраструктура, рівень забезпечення культурними потребами, рівень цін на комунальні послуги, рівень забезпеченості медичними послугами, екологічний стан міста та туристична привабливість.</p>
<p>Так, у Вінниці порівняно високий приріст населення за рахунок перевищення народжуваності над смертністю, високий рівень ділової активності і, як наслідок, низький рівень безробіття серед працездатного населення.</p>
<p>Київ відзначився найнижчим рівнем безробіття в Україні, високими показниками ділової активності, інфраструктури та туристичної привабливості. Проте у столиці погані показники за рівнем злочинності. А вартість нерухомості тут одна з найвищих в Україні.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/chomu-ukrayins-ki-pidpriyemtsi-roblyat-nogi/23133.html/attachment/chnu01" rel="attachment wp-att-23136"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23136" alt="chnu01" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/08/chnu01.jpg" width="461" height="300" /></a></p>
<p>У Івано-Франківську найнижчий рівень злочинності і найвищий показник по забезпеченості медичними послугами.</p>
<p>Чернівці же можуть похизуватися сприятливою міграційною картиною, інфраструктурою та забезпеченістю медичними послугами. Однак у нас вельми висока вартість нерухомості при порівняно скромній середній заробітній платі.</p>
<p>Замикає першу п&#8217;ятірку рейтингу Львів, який традиційно показав високі результати за критеріями Ділова активність, Культура, Вища освіта, Інфраструктура, Рівень забезпечення медичними послугами та Туристична привабливість.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-ukrayins-ki-pidpriyemtsi-roblyat-nogi/23133.html">Чому українські підприємці «роблять ноги»?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/chomu-ukrayins-ki-pidpriyemtsi-roblyat-nogi/23133.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Кавова історія Чернівців</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/kavova-istoriya-chernivtsiv/21362.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/kavova-istoriya-chernivtsiv/21362.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 22 Mar 2013 09:37:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[бібліотека]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[думки]]></category>
		<category><![CDATA[експерти кавової справи]]></category>
		<category><![CDATA[кава]]></category>
		<category><![CDATA[кавова історія]]></category>
		<category><![CDATA[студенти]]></category>
		<category><![CDATA[турки]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=21362</guid>

					<description><![CDATA[<p>Перша кав’ярня у Чернівцях з&#8217;явилася 225 років тому, на Панській вулиці Відкрили її турки. Тепер за цією адресою (вул. Кобилянської, 3) знаходиться департамент економіки міської ради. З того часу обличчя і традиції міста невпинно змінювалися і сьогодні у ньому діє вже понад 600 закладів ресторанного господарства. Чи вміють у сучасних чернівецьких кав’ярнях подавати справжню каву, [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/kavova-istoriya-chernivtsiv/21362.html">Кавова історія Чернівців</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>Перша кав’ярня у Чернівцях з&#8217;явилася 225 років тому, на Панській вулиці </b></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/kavova-istoriya-chernivtsiv/21362.html/attachment/macromicrophotographybyalexanderheinrichs_28" rel="attachment wp-att-21363"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-21363" alt="MacroMicroPhotographyByAlexanderHeinrichs_28" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/03/MacroMicroPhotographyByAlexanderHeinrichs_28.jpg" width="400" height="408" /></a></p>
<p>Відкрили її турки. Тепер за цією адресою (вул. Кобилянської, 3) знаходиться департамент економіки міської ради. З того часу обличчя і традиції міста невпинно змінювалися і сьогодні у ньому діє вже понад 600 закладів ресторанного господарства.</p>
<p>Чи вміють у сучасних чернівецьких кав’ярнях подавати справжню каву, про традиції приготування та споживання цього магічного напою говорили… в Обласній науковій бібліотеці. Своїми думками та дослідженнями ділилися студенти КНТУ, а також власники кав’ярень та експерти кавової справи.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/kavova-istoriya-chernivtsiv/21362.html">Кавова історія Чернівців</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/kavova-istoriya-chernivtsiv/21362.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Михайлішин перемагає Федорука</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/mihajlishin-peremagaye-fedoruka/19090.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/mihajlishin-peremagaye-fedoruka/19090.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 11 Oct 2012 12:39:36 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[вибори]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренти]]></category>
		<category><![CDATA[консорціум]]></category>
		<category><![CDATA[Михайлішин]]></category>
		<category><![CDATA[соціологи]]></category>
		<category><![CDATA[уподобання чернівчан]]></category>
		<category><![CDATA[Федорук]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=19090</guid>

					<description><![CDATA[<p>Соціологи фіксують 6% розриву між головними конкурентами За даними останнього соціологічного дослідження, проведеного консорціумом «За чесні вибори», Віталій Михайлішин випереджає Миколу Федорука майже на 6% голосів У Чернівцях відбувся третій етап соціологічних досліджень уподобань чернівчан напередодні виборів до парламенту. Їх провів соціологічний консорціум «За чесні вибори», заснований Центром соціальних досліджень «SOCIS» спільно з Центром євроатлантичної [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/mihajlishin-peremagaye-fedoruka/19090.html">Михайлішин перемагає Федорука</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Соціологи фіксують 6% розриву між головними конкурентами</strong></p>
<p><strong><em>За даними останнього соціологічного дослідження, проведеного консорціумом «За чесні вибори», Віталій Михайлішин випереджає Миколу Федорука майже на 6% голосів</em></strong></p>
<p>У Чернівцях відбувся третій етап соціологічних досліджень уподобань чернівчан напередодні виборів до парламенту. Їх провів соціологічний консорціум «За чесні вибори», заснований Центром соціальних досліджень «SOCIS» спільно з Центром євроатлантичної інтеграції та безпеки ЧНУ ім.Федьковича.</p>
<p>Згідно з останніми тенденціями, найбільшою підтримкою у Чернівцях користується Михайлішин, за якого готові проголосувати 30,9% опитаних. Найближчий опонент Федорук відстає на 5,8% із результатом 25,1% голосів респондентів.</p>
<p>– Якби вибори відбулися найближчої неділі, різниця між Михайлішиним і Федоруком становила майже 6%. Хоча і один, і другий свої рейтинги підвищили, та Михайлішин випереджає Федорука. Є два явних лідери, а розрив між наступними кандидатами досить великий, – наголосив <strong>провідний науковий співробітник Інституту НАН України, директор Центру соціальних та маркетингових досліджень «SOCIS» Микола Чурілов.</strong></p>
<p>Однією із несподіванок цього дослідження стало падіння рейтингів підтримки провідних політиків і партій, починаючи від Януковича і закінчуючи Кличком. Можливо, це пов’язане  із розчаруванням виборців у перебігу кампанії та кандидатах.</p>
<p>– Рівень довіри Кличка та його партії – і це несподіваний момент – дещо знизився, але зріс рейтинг об’єднаної опозиції майже на 4%. Рейтинги інших партій залишилися незмінними, – зауважив Микола Чурілов.</p>
<p>Відтак об’єднаній опозиції ВО «Батьківщина» віддали б голоси 24,2% опитаних, партії «УДАР» – 18%, Партії регіонів – 12,3%, ВО «Свобода» – 6,9% і не долає 5%  бар’єр КПУ з 4% голосів.</p>
<p>Окрім того, соціолог зважив на невдоволення Федорука даними соціологічних досліджень. За словами Чурілова, коли рейтинг одного політика падає, а іншого зростає, це спричиняє здивування, нерозуміння та обурення у політика, в якого відбувається зниження рейтингу. Але, як кажуть, не варто нарікати на дзеркало, а треба усувати якісь недоліки та боротись з цим.</p>
<p>Дослідження проводилося від 27 вересня до 7 жовтня 2012 року соціологічним консорціумом «За чесні вибори» у Чернівцях. Було опитано 1000 респондентів, враховуючи соціально-демографічні характеристики. Опитували людей старших за 18 років, квотами вибірки були стать, вік та освіта. Похибка дослідження не перевищує +/- 3,1%.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/mihajlishin-peremagaye-fedoruka/19090.html">Михайлішин перемагає Федорука</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/mihajlishin-peremagaye-fedoruka/19090.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
