З 1 січня 2019 року громадяни України зможуть купувати та продавати іноземну валюту через платіжні термінали і банкомати.

Про це повідомляє “Мінпром” з посиланням на постанову Національного банку України №63.

Згідно з документом, особа зможе внести у апарат готівкову гривню і отримає долар, євро або іншу валюту, яку зможе запропонувати апарат (без карткового рахунку).

При цьому громадянин має чек із зазначенням суми операції, курсу конвертації і можливо особистих даних.

При конвертаціях в сумі до 150 тисяч гривень не вказується ім’я людини, а якщо сума більша, то його потрібно повідомити. При цьому у користувача послуги є право на зворотню операцію протягом 15 хвилин.

Крім того, на дисплеї пристрою повинно вказуватися громадянство людини, щоб іноземці мали можливість отримати спеціальну банківську довідку для виведення валюти за кордон (оформляється при подачі декларації).

Також, згідно з постановою НБУ, з 1 липня 2018 року при здійсненні валютних операцій банкам дозволили не оформлювати паперові квитанції в двох примірниках, якщо на цьому не наполягає клієнт. Відповідно, і внутрішню звітність з валютообмінних операцій банки зможуть оформлювати і акумулювати в електронній формі.

Запис Відучора українці можуть обмінювати валюту через термінали і банкомати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Через припинення співпраці України з Міжнародними фінансовими організаціями можуть виникнути проблеми з платоспроможністю держави.

“Україна може виконати умови для отримання чергового траншу кредиту МВФ у першому кварталі поточного року”, – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, пише “Економічна правда”.

Чиновник наголосив, що затягування з відновленням фінансування від МВФ – один із чинників ослаблення гривні.

“Моє завдання як міністра фінансів – продовжити успішну роботу з МВФ. Коли ми маємо програму з МВФ, то можемо отримати додаткове фінансування від Світового банку, ЄС. Ці гроші зараз важливі”, – сказав Данилюк.

Він додав, що нинішній обсяг резервів Нацбанку -$6,7 млрд – це комфортний рівень.

“У разі відсутності кредитів МВФ Україні доведеться шукати альтернативні джерела фінансування, що не так і просто”, – резюмував Данилюк.

МВФ у березні 2015 року схвалив 4-річну програму кредитування економіки України EFF на $17,5 млрд. У рамках цієї програми Україна отримала від Фонду 4 кредитних транші на загальну суму $8,7 млрд.

14 грудня заступник голови департаменту комунікацій МВФ Вільям Мюррей заявив, що МВФ поки не запланував подальше виділення кредитного траншу. Оскільки не всі умови завершення перегляду були виконані українською стороною.

Запис Міністр фінансів прогнозує проблеми з платоспроможністю і подальше падіння гривні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Доходи держави наступного року заплановано в сумі 913,6 млрд гривень, а видатки – 988,6 млрд гривень.

Верховна Рада України пізно ввечері 7 грудня затвердила у цілому законопроект про державний бюджет на 2018 рік. За це проголосувало 273 народні депутати.

Згідно із документом, доходи держави у 2018 році складуть 913,6 млрд гривень, видатки – 988,6 млрд гривень. Граничний обсяг дефіциту держбюджету передбачено на рівні 81,8 млрд гривень. За підсумками 2018-го сукупний держборг України може досягти 84,6% ВВП.

Законом передбачається зростання ВВП на 3% за інфляції в 9%. Курс долара закладено на рівні 29,3 гривні з його потенційним зростанням до 30 гривень на кінець року.

Уряд запланував підвищення мінімальної зарплати з 1 січня на 16,3% до 3723 гривні. Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць буде встановлено в розмірі 1700 гривень з 1 січня 2018 року, з 1 липня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1853 гривні.

Запис Рада ухвалила держбюджет-2018 з курсом 30 гривень за долар спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Біткоїн за обсягом грошової маси перевершив рубль, фунт і південнокорейський вон та став шостою валютою світу за капіталізацією.
Про це повідомляє smallbusinessprices.co.uk з посиланням на розрахунки Банку міжнародних розрахунків.

При вартості 12,5 тисячі доларів капіталізація біткоїна становить 210 млрд доларів. Якщо біткоїн підніметься до 15 тисяч за монету, то він обійде по капіталізаціі індійську рупію – наступну найбільшу валюту в світі.

Запис Біткоїн обійшов рубль і став шостою за капіталізацією валютою світу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як повідомляє прес-служба УСБУ в Чернівецькій області, викладач вимагав від абітурієнтки, котра хотіла отримати другу вищу освіту,  тисячу доларів США за зарахування на заочну форму навчання.

Прокуратурою стосовно зловмисника відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Наразі тривають невідкладні слідчі дії, кажуть в СБУ.

Запис СБУ затримала на  хабарі декана Чернівецького національного університету спершу з'явиться на Медіа-Версії.

НБУ нарешті взявся за голову, точніше за курс гривні, і розпочав антиспекулятивну операцію: 15 квітня Нацбанк відключив 14 банків, що здійснювали спекулятивні операції, від системи торгів на міжбанку. В результаті за лічені години курс від 13 гривень за долар обвалився до 12 гривень. Експерти вважають, що подальший жорсткий контроль над валютним ринком з боку НБУ дозволить знизити долар до 10 гривень.

Президент аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО зазначає, що спекулянтам потурати не можна:

– НБУ показав, що може впливати на курс гривні, якщо візьме контроль над валютним ринком у власні руки. Тому, якщо він надалі жорстко контролюватиме валютний ринок, то суттєвої девальвації не буде. Курс долара коливатиметься в межах 11-12 грн. Якщо ж НБУ буде лише спостерігати, то курс може знову підскочити до 13-14 і навіть 15 грн., – стверджує Охріменко.

Наскільки успішною буде боротьба зі спекулянтами, стане зрозуміло за тиждень, наразі прогнози робити важко, зауважує голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. До того ж Нацбанку потрібне ще підживлення у вигляді траншу від МВФ.

– Не так важливий сам кредит, як співпраця з МВФ. Звичайно, нові кредити збільшують державний борг, але набагато важливіше питання, як ці кредити будуть використовуватися, – каже Новак.

Проте на покращення економічного стану країни експерт пропонує інший хід, який полягає у списанні державного боргу України:

– Українська влада зараз просто зобов’язана подати прохання до наших зовнішніх кредиторів про списання бодай частини державного боргу. Зменшення боргового навантаження дозволить спрямувати кредитні ресурси від МВФ дійсно на економічний розвиток. На жаль, наша влада не підтримує цієї ідеї. Якщо зовнішні кредитори погодяться пробачити нам, приміром, 50% боргу, то в такій же пропорції треба списувати і внутрішнім кредиторам. А це – олігархи. Вони вочевидь не зацікавлені в співпраці, хоча такими діями могли би продемонструвати свою підтримку державі.

Але не лише спекулянти створюють негативний ефект для української економіки. На думку кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів та кредиту Чернівецького національного університету Євгена ТКАЧА, значною мірою курсові коливання залежать від політичної ситуації в країні:

– Валютний ринок – це нервовий вузол економіки. І коли зашкалюють емоції, нерви одразу реагують, – стверджує експерт. – Навіть курс 10 гривень за долар одразу ставить економіку України на коліна. Тобто державний борг збільшується на 100 млрд. грн. тільки за рахунок курсової різниці. І це розкручує маховик інфляції, що позначається на реальному секторі економіки.

Євген Ткач зазначає, що Україна перебуває зараз у ситуації безвиході:

– Кредит від МВФ – не зовсім добре для економіки, але іншого виходу в миттєвому короткостроковому періоді немає. перебуваємо в ситуації подвійного дефіциту – дефіциту платіжного балансу у зовнішньо-економічних операціях і дефіциту держбюджету. За рахунок кредитних ресурсів ми можемо його збалансувати. Питання в тому, як держава ними розпорядиться. За високого рівня корупції та неефективного розподілу бюджетних ресурсів кредит не дасть значних стимулів для вітчизняної економіки.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Хто поживився валютою?

Як повідомляє Мінфін, обсяг рефінансування, наданий банкам України в березні, склав 32,3 млрд. грн. , а від початку року цей показник дорівнює 62,1 млрд. грн.

Тобто уряд потужно підтримав банки – і в них з’явилися додаткові можливості для скуповування валюти. При цьому обсяг коррахунків банків збільшився минулого місяця на 17,5% до 31,6 млрд грн. Якщо ж порівнювати цей показник із початком року, то він втратив 4,3%.

Прикметно, що в НБУ не знайшлося коштів на підтримку курсу гривні, але, натомість, немає проблем із роздачею десятків мільярдів для рефінансування «наближених» банків.

«Абсолютно зрозуміло, хто на цьому наживається, –каже голова Комітету економістів України Андрій НОВАК,– Власники банків, які спекулюють валютою. НБУ це свідомо підігріває, роздаючи рефінансування десятками мільярдів гривень окремим банкам. Звичайно, не за «просто так». З рефінансованою від НБУ гривнею фiнустанови йдуть на валютний ринок скуповувати валюту, підживлюючи ажіотаж та попит на неї. Замість того, щоб своїми діями стримувати девальвацію, Нацбанк, навпаки, її стимулює».

Запис Нерви української економіки потребують лікування, а банки – санітарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гельфан Аджигітов, начальник відділу фармацевтичного супроводу обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, інженерно-технічного та фармацевтичного супроводу діяльності закладів охорони здоров’я області:

«40% ліків реалізуються за врегульованими державою цінами»

– Поки що долар не вплинув на вартість ліків. Річ у тім, що на всіх оптових складах є в наявності багато ліків, тож нові, тобто за новим курсом, ще не постачали. Тим паче, що 40% ліків реалізуються за врегульованими державою цінами. Тож суттєво на населенні це не відіб’ється. Якщо ситуація найближчим часом не налагодиться, ще місяць-два протримаємося, поки не укладуть нові контракти за новими цінами відповідно до нового курсу. Та думаю, що ситуація найближчим часом вирівняється. Бо вже накреслюється тенденція до зниження курсу долара.

Євген Цурик, директор АЗС ТОВ «Жентол»:

«За дії політиків розраховуватися доведеться простим громадянам»

– Курсова нестабільність насамперед пов’язана з нестабільністю політичною. Відповідно на ринку виникає неконтрольований хаос. Люди намагаються заощаджувати у більш стабільній валюті і це відповідно відбивається на її вартості. Простіше кажучи, попит породжує пропозицію.

Що стосується ринку нафтопродуктів, то ціни зросли. Оптові ціни формуються в доларах, а більша частина нафтопродуктів імпортована, тож зростання вартості фінансового інструмента «гривня-євро-долар» одразу відбивається на цінах.

Але головний чинник – політична нестабільність. Від 1991 року ніхто не підтримував вітчизняних підприємців. Передусім за допомоги корупційних схем захищалися інтереси іноземних партнерів. Уряду набагато простіше корупційним чином контролювати переміщення й поставку товарів з-за кордону, ніж розвивати підприємницьку діяльність у країні. І нинішня складна економічна ситуація в країні є прямим наслідком цього. За дії політиків доводиться розраховуватися простим громадянам і навести лад у своїй країні можемо тільки ми самі.

Інесса ЛЕСЬ, директор магазину «Фокстрот», вул. Університетська, 2:

«Зростання долара спричиняє інтерес до дорогих товарів»

– Ситуація з курсом долара, що склалася зараз в Україні, першочергово впливає на зростання роздрібних цін. Компанії не можуть на це не реагувати, бо виручка за продаж товарів витрачається, в тому числі, й на закупівлю нових. А закуповуються вони в іноземній валюті. Відповідно, компанія, щоби не ризикувати, змушена піднімати ціни. З іншого боку, зростання курсу долара спричиняє зростання інтересу покупців до дорогих товарів. Наголошую: збільшується не споживчий попит, а саме інтерес до дорогих товарів. Те, що відвідувачів у магазині стало значно більше, – факт. Те, що покупок не стало більше, – теж факт. Це один бік медалі.

Більшість людей зараз вирішують, як їм зберегти свої заощадження: вкласти гривню  в дорогі споживчі товари чи вчинити інакше – скажімо, оформити споживчий кредит в магазині й відповідно розтягнути платежі на певну кількість місяців. Це вигідно клієнту тим, що та гривня, яку він заплатить через місяць-два, вже не матиме тієї вартості, яку вона має сьогодні. Тобто, процес знецінення гривні призводить до того, що людина в результаті за певний період часу заплатить менше.

Загалом же ми не спостерігаємо росту продаж на фоні обвалу ринку долара в країні. Я вважаю, що ситуація стабілізується. Про це свідчить зниження курсу долара в обміннику. Та й аналіз, який проводять фахівці нашої компанії, та ціни, які зафіксовані на сьогодні в магазині, свідчать про те, що долар далі не зростатиме.

Раіса ЮРІЙЧУК, керуюча Чернівецьким регіональним відділенням ОТР-банку: 

«Скуповувати валюту, поки такий високий курс, не варто»

– Показники банків залишаються на тому ж рівні, не змінюються. Нинішня ситуація з доларом впливає лише на клієнтів. Люди перелякані. Не можна сказати, що це паніка, але побоювання за власні кошти змушує людей скуповувати валюту, що я вважаю дуже невдячною справою. Я пояснюю всім, що не треба цього робити, поки такий високий курс. Так само люди, в яких закінчується термін депозиту, часто запитують, чи варто переводити його у валюту. Доводиться пояснювати, що цього не варто робити, особливо, коли курс сягає таких захмарних висот. Навіщо сьогодні віддавати свої статки, наприклад, за тисячу гривень, якщо завтра курс впаде і ця тисяча буде коштувати 900 гривень? Якщо це ваші, кровно зароблені гроші, ви бережете кожну копійку.

Як розвиватиметься ситуація далі? Думаю, що курс почне падати. По-перше, сформувався новий уряд, йдеться про те, що Україні буде надана фінансова допомога від МВФ, а, отже курс має стабілізуватися. Переломний момент, пік зростання вже минув.

Наталя ШВЕЦЬ, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів і кредиту економічного факультету ЧНУ:

«Валютні спекуляції спричинені банками»

– Головний чинник, що спричинив зростання курсу – нестабільна політична ситуація. Але, як тільки народ побачить, що уряд взмозі впоратися з політичною ситуацією в країні, покращиться й економічна. Зрозуміло, що для стабілізації ситуації треба вводити жорсткі монетарні заходи, збільшувати резерви. Позитивно вплине і фінансова допомога від МВФ та Євросоюзу. Але певні зрушення уже відбулися: пік зростання минув.

Як на мене, всі спекуляції з валютою спричинені не населенням, а саме банками. Населення не скуповує валюту в тій кількості, щоби здйснити такий значний тиск на долар чи євро. Тому, якщо позбутися недобросовісної конкуренції на валютному ринку, то це однозначно покращить ситуацію.

Панікувати населенню не варто. Ситуація незабаром покращиться. Про це свідчить той факт, що за день курс долара впав на гривню. Можливо, її купівельна спроможність залишиться не на тому рівні, що раніше, але суттєво не відрізнятиметься.

Андрій АНТОНОВ, комерційний директор ТОВ «Рома»:

«Спостерігається зменшення продажу алкогольних виробів»

Звісно, що через нестабільність ситуації з доларом відбувається й підвищення цін на товари. Люди менше вкладають у товар, більше у валюту. І, звісно ж, ринок не може на це не відреагувати підвищенням цін. З усіх товарів найбільше впали продажі алкогольних виробів. У ці товари населення вкладає найменше грошей.

Найбільшу роль в економічній кризі відіграє політична нестабільність у державі, Кримський конфлікт. Але, на жаль, прогнозувати покращення ситуації найближчим часом поки що не можу.

Підготував Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Доларові скачки. Робимо ставки? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Привид дефолту блукає Штатами

Бюджетна криза виникла через конфлікт між демократами та республіканцями в Конгресі. Перші, прихильники Обами, виступають за прийняття реформи охорони здоров’я, а інші – проти, мовляв, її фінансування призведе до банкрутства уряду, оскільки бюджет просто не витримає такого фінансового навантаження. Через те, що Конгрес не може прийняти бюджет, федеральне відомства США від 1 жовтня не отримує фінансування. Білий дім дав їм вказівку призупинити діяльність.

Така ситуація  вже неодноразово виникала в історії США. Уперше – 1995 року за правління президента Клінтона, коли уряд припинив свою діяльність на 21 день. Загалом за історію штатів органи державної влади призупиняли свою роботу 18 раз.

Експерти американської консалтингової компанії «IHS Global Insight»  підрахували, що лише за перші шість днів після призупинення роботи уряду збитки склали близько 1,6 млрд. доларів США. Наслідки відчувають різні сфери економіки. Скажімо, компаніям, пов’язаним з туризмом, нанесені збитки через припинення субсидіювання національних парків та інших природоохоронних об’єктів.

Зменшився й обсяг держзамовлень, які отримують американські фірми. Приміром, аерокосмічна корпорація «Lockheed Martin» змушена була відправити у примусову відпустку близько 2,4 тисячі своїх працівників через призупинення реалізації низки державних проектів.

Вплив бюджетної кризи поки що мінімальний, але в міру наближення 17 жовтня – дати виплат за американським державним боргом – експерти прогнозують зростання істерії на світових ринках. Якщо США допустять не технічний (з простроченням термінів виплат), а повноцінний дефолт (з повною відмовою від погашення боргів) – обвалу курсу долара у світі не уникнути.

Аналітики «Bloomberg», одного з найавторитетніших ділових агентств,  вважають, що відмова уряду США від виплати зовнішнього боргу призведе до катастрофічних наслідків на всіх фінансових ринках від Бразилії до Цюріха: зупинки кредитного механізму на 5 трильйонів доларів США, який залежить від державних облігацій Америки, обвалу долара й світової економічної кризи.

Натомість експерти міжнародного рейтингового агентства Moody’s стверджують, що ймовірність дефолту США незначна і навіть якщо конгресмени не підвищуватимуть «стелю» боргу, казначейство зможе проводити пріоритетні платежі.

– Якщо настане дефолт, як він вплине на світову та насамперед українську економіку? – з цим питанням звернувся до Євгена ТКАЧА, кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів Чернівецького національного університету.

– Подібного роду ситуація виникає вже не вперше. Невідомо скільки вона ще буде повторюватись, оскільки рівень державного боргу США зростає. Попередньо їхній уряд виходив з ситуації шляхом реструктуризації боргу, тобто перегляду умов його обслуговування – відсотків, суми, строків повернення. Та проблема не стільки вирішувалась, скільки відтерміновувалась. Якщо звернути увагу на динаміку макроекономічних показників США, то вони перебувають за порогом безпечності. Якщо рівень державного боргу по відношенню до ВВП не повинен перевищувати 60%, то в Штатах цей показник однозначно вищий.

До чого це може призвести? Оскільки США займають значний сегмент фінансового ринку, то бюджетна криза вплине на погіршення ліквідності (можливості швидкого переводу активу в готівку без істотної втрати його вартості та здатності своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями) у фінансовій системі загалом і банківському секторі насамперед.

– А як проблема з ліквідністю позначиться на українській економіці?

– Коли виникає проблема ліквідності на фінансових ринках, відбувається відтік капіталу з країни. І, зрозуміло, що він буде виходити в іноземній валюті. Як наслідок – виникає дефіцит іноземної валюти, вона зростає в ціні, що призводить до девальвації національної грошової одиниці (зниження її курсу щодо золота, срібла чи певної іноземної валюти). Та все ж думаю, що нинішня ситуація не позначиться суттєво на погіршенні ліквідності й уряд США знайде спосіб реструктурувати чи рефінансувати свої борги. Але знову ж таки це не може тривати довго. Тож прогнозувати якусь довгострокову перспективу наразі  складно.

Справа в тому, що усі світові ринки взаємопов’язані. Є така байка. Пливе по воді черепаха і везе на своїй спині змію. Черепаха думає: «От втоплю я змію, а вона мене вкусить і я потону разом з нею». Змія ж думає: «Вкушу я черепаху, але вона потоне і я разом із нею». Отак вони й не можуть одна одну втопити. Так само і в економіці: якщо виникає криза на ринках США, то виникає криза і на європейських, і на азійських ринках, що призводить до девальвації їхніх валют.

– Що можете порадити українцям: чи час їм позбуватися валютних заощаджень?

– Українцям хотілось би порадити переводити  іноземну валюту в гривню і цим самим зменшувати мультивалютність економіки. Якщо зменшиться частка іноземної валюти в обігу, це призведе до зростання попиту на національну валюту. Але я особисто радив би не заощаджувати, а інвестувати. В будівництво, в підприємницьку діяльність і тим самим стимулювати національного товаровиробника. У нас більше 60% малого бізнесу орієнтовано на імпорт. Склалася ситуація, парадоксальна з точки зору здорового глузду, але закономірна з точку зору економіки. Підвищення добробуту населення стає причиною його погіршення в середньостроковій перспективі. Зі зростанням рівня доходів населення починає скуповувати різноманітні блага – будинки, техніку, автомобілі. Але іноземного походження, оскільки у нас немає національного товаровиробника. В результаті це призводить до зростання імпорту, збільшення попиту на іноземну валюту, девальвації національної валюти, що веде до погіршення добробуту населення. Вихід з цієї ситуації один – підтримувати національний бізнес.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Чи «вкусить» американський дефолт українців? спершу з'явиться на Медіа-Версії.