«Я хочу бачити життя!» – під таким гаслом відбулася щорічна Всеукраїнська благодійна акція «Серце до Серця»: цьогоріч волонтери збирали гроші для допомоги дітям з вадами зору.

На Буковині акція завершилася в неділю на площі Філармонії, яка того дня перетворилася на справжнє маленьке містечко дитинства. Усі охочі могли переглянути фотовиставку просто неба, помалювати на бруківці, насолодитися виступами вуличних музикантів і брейк-дансерів або ж просто відпочити під квітучими сакурами.

До слова, в буддизмі сакура є символом тлінності буття, а в японській поезії вона асоціюється з молодістю й коханням, які вже минули. Бо її квіти цвітуть недовго. Тому цінуйте кожну мить свого життя, кожну хвилину проведену зі своїми рідними та коханими, і намагайтеся зберегти хоча б невеличку частинку дитинства у своїх серцях.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Містечко дитинства у серці Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нова стипендіатка MERIDIAN CZERNOWITZ із США 71-річна Кора Шварц у Чернівцях допише свою епічну книгу, куди увійдуть щоденники Кобилянської, роздуми і спогади людей

За словами Кори, вперше вона приїхала до Чернівців ще 1998 року. Ії перший чоловік був звідсіля родом, тож багато розповідав їй в Америці про пречудове місто свого дитинства та юності.

– Якось падав сильний дощ, тож з дому ми не могли нікуди піти. Дивлячись у вікно, я звернула увагу на невеликий будинок навпроти, куди часто заходили люди. Запитала в господині, що там розташоване. Вона сказала, що музей відомої письменниці. Оскільки я сама пишу книжки, вирішила сходити туди. Про Ольгу Кобилянську до того ніколи не чула. Коли зайшла до музею, одразу ж звернула увагу на портрет жінки в чорному. Мені вона здалася добре знайомою…

Коли Кора Шварц повернулася до Америки, то кілька місяців шукала книжки Кобилянської  в американських бібліотеках. А потім дізналася, що народилася саме того дня, коли не стало буковинської письменниці. «Мабуть, в мене переселилася душа Ольги», – одразу спало на думку американки. Адже окрім літератури, психології, фотожурналістики та квантової фізики, Кора захоплюється ще й теорією реінкарнації.

Зрештою, популяризуючи творчість Ольги Кобилянської, неподалік Нью-Йорка, біля підніжжя гір Кетскілз, які нагадують Карпати, Кора Шварц відкрила літературно-мистецьку резиденцію «Моя оселя» для жінок-письменниць.

– Тут усе просякнуте духом Ольги Кобилянської, – каже Кора. – Її портрети є в кожному дерев’яному будиночку. Кімнати я прикрасила сувенірами, які привезла з Буковини. Меблі – подібні до тих, які побачила в музеї в Чернівцях. Взимку тут можна кататися на ковзанах та лижах, а влітку – на човнах і конях. Гадаю, Ользі Кобилянській мій притулок сподобався б…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Кора ШВАРЦ: «В мене переселилася душа Ольги Кобилянської» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Портрет, написаний з фотографії

– На стінах почала малювати лише цього року, – розповідає Даша. А трапилося це випадково – знайомі дізналися, що я вмію малювати і вмовили, щоби створила їм картину у вітальні, прямо на стіні. Я спробувала. З цього вийшов малюнок, розміром 120 на 80 см. Після цього дебютного малюнку я подумала, що зможу намалювати й на зовнішній стіні. Тож вирішила допомогти у благоустрої дитячого садочка №12, у центрі міста, куди ходить мій 4-річний синок. З батьківського комітету виділили необхідну суму на фарби. Тепер у вільний час розмальовую стіни у садочку.

У Даші ніколи не було проблем з малюванням – з дитинства будь-яка фантазія без перешкод втілювалася на папері. Саме тому Чебурашки, Капітошки, Зайчики та інші мультяшні герої з-під Дашиної руки виходять реалістичними та життєрадісними.

– Ти творча натура, тож малюванням твоє хобі не обмежується…

– Творчістю почала займатися давно – змалку не могла всидіти без справи – постійно щось малювала, шила, ліпила з пластиліну і навіть писала вірші. Тоді це було моє хобі і воно обмежувалося лише участю у різноманітних шкільних конкурсах. Згодом, навчаючись ще у школі, закінчила курси з крою, шиття та моделювання.

Професійно ж рукоділлям почала займатися під час вагітності, 2008 року. Тоді я жила в Італії, і щоби чимось себе зайняти, ремонтувала знайомим одяг.

У листопаді того ж року повернулася до Чернівців. Саме тоді, через різкий стрибок долара в одному з супермаркетів міста були хороші знижки на товари. І я нарешті купила омріяну багатоопераційну швейну машину!

Саме з цього все і почалося: спочатку я займалася ремонтом і «підгоном» одягу. Згодом почала находити в Інтернеті цікаві ідеї для творчості, вивчала різні техніки, купувала потрібні матеріали і втілювала свої фантазії у життя. Та жодним чином не займаюся плагіатом! Більшість ідей відвідують мене спонтанно – так вже влаштований мій внутрішній світ, – каже Даша.

– Що саме ти виробляєш?

– Я постійно розвиваюсь у багатьох напрямках, опановую нові техніки, способи. Тож вже можу запропонувати індивідуальний пошив жіночого та дитячого одягу, ремонт будь-якої складності. Крім того, розписую одяг, взуття та аксесуари; декорую одяг паєтками, бісером, аплікацією, стрічками тощо. Займаюся також розписом і декором скла і кераміки (бокалів, пляшок, склянок), розписом і декором стін та предметів інтер’єру, роблю портрети з фото, виготовляю подарунки й сувеніри тощо.

Нещодавно я створила власний сайт-портфоліо  і почала наповнювати його фотографіями власних робіт. Тож усі бажаючі можуть оцінити мою творчість за цією адресою: http://lebidarya.jimdo.com

– А як же ж натхнення?

– Натхнення приходить завдяки природі та … роботам інших майстрів. А ще, вважаю, що потрібна критика. Без критиків не буває професійного росту. Завдяки зауваженням я вдосконалююсь.

Але ніщо так не надихає, як поставлена перед собою життєва ціль! На даному етапі у мене є мета відкрити авторську майстерню. Тож мушу натхненно працювати, щоби ця мрія здійснилася якнайшвидше.

– У твоїй колекції ручних виробів є футболки з малюнками. Це дуже делікатна робота. А як доглядати за такою річчю?

Таку футболку можна спокійно одягати, прати і прасувати. Єдина умова, до речі, не залежно від того, куплена футболка на базарі, чи зроблена майстром на замовлення – її треба прати за температури не вище 40 градусів у режимі «делікатного прання». При цьому річ бажано перевернути навиворіт, особливо, якщо на ній пришиті чи приклеєні елементи декору.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Чебурашки, зайчики, поросята та інші мультяшки – на стінах будинків для маленьких чернівчан спершу з'явиться на Медіа-Версії.