Зрештою, весь його життєвий і трудовий стаж свідчить про те, що кандидат у нардепи по 202-му округу Олександр ФИЩУК є людиною, для якої праця з віддачею на майбутнє не є порожнім звуком.

Народився він 1958 року на Кіцманщині, у селі Борівці. Після школи працював водієм у Кіцманській автотранспортній колоні, служив у війську, був інструктором автосправи, майстром дільниці на «Гравітоні», закінчив фізичний факультет Чернівецького університету. А коли почав закладати підвалини податкової справи в Чернівецькій області, пішов вчитися ще й на економфак. Відтак керував Кіцманським районом, був головою облдержадміністрації. На цій посаді займався розвитком усіх галузей і напрямків. Та чи не найбільше цікавився роботою охорони здоров’я. Бо життя і здоров’я людей, на його думку,  це головне.       

– За останні півроку 1300 краянам в кардіоцентрі надано допомогу з використанням ангіографу. І це 1300 врятованих життів, бо якби ми не отримали його, то цих людей уже б не було, – наголошує Фищук. – Як на мене, увага до медичної галузі – це головне, оскільки стосується здоров’я і життя людей. Тому намагався якнайбільше зробити саме в цьому напрямку, – каже кандидат.

За його головування відкрили нове відділення інтервенційної кардіології, яке обійшлося бюджету у 29 млн грн, з яких 18 млн пішло з обласного бюджету. І це саме ті кошти, які Фищук закумулював завдяки депозиту, на який він поклав невикористані кошти від митного експерименту. Тоді окремі політики дуже його критикували, бо казали, що кошти треба спрямувати на ремонт доріг. Але ж  Чернівецька і Сумська області були єдиними в Україні, в яких не було комунальних ангіографів і де не виконувалися ні екстрені, ні планові операції стентування.  Дороги можна відремонтувати будь-коли, а людське життя не повернеш. За його каденції покращили свій матеріальний стан усі центральні районні лікарні області, а онкодиспансер нарешті придбав апарат точкового опромінення.

Та чи не найбільше характеризує Фищука як людину і патріота його боротьба з контрабандою товарів, які завозяться на територію України. Тому він оголосив війну як  керівнику митниці Салагору та його клану, так і начальнику управління захисту економіки в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Тичині, який у перші 9 місяців роботи в Чернівцях обзавівся «хатинкою» й 9-ма «клаптиками» землі у курортній зоні Мигового. До слова, останній самовисуванцем іде на цьому ж 202-му окрузі. Фищука, як відомо, висунула політична партія «Сила і честь». Такі люди, на думку Ігоря Смешка,  потрібні державі і «СІЧі», бо саме через цю борню Фищук і позбувся посади голови ОДА: його не хотіли чути ні прем’єр, ні президент – це було не в їхніх інтересах. «Хоча закривати на таке очі – злочин. А вже займатися таким – тричі злочин проти українського народу, особливо під час війни», – наголошує О.Фищук.

Будучи головою облдержадміністрації, він неодноразово звертався також до прем’єра з пропозиціями щодо поліпшення процесу децентралізації, який не завжди сприймається на місцях і не завжди несе в собі позитив. Та його знову ж таки не почули – бо не вигідно. «А Верховна Рада є тим органом, з допомогою якого можна в державі змінити все на краще. Потрібно лише хотіти та знати, як це робити», – зауважує кандидат Фищук.    

Запис Олександр ФИЩУК: «Іду в нардепи, бо знаю, як змінити країну. І хочу побачити її ще за свого життя сильною, щасливою, гідною» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У селі Покровське Мангушського району Донеччини депутат сільради Іван Комаров посадив на ланцюг робітника власного СТО. Таким було покарання за відмову виконувати додаткову роботу, повідомляють УНН.

За словами потерпілого, це не перший випадок насильства зі сторони роботодавця.

“Боляче відлупцював. Потім зв’язав мені руки та ноги. У рота засунув кляп, аби не позвав на допомогу. Інші працівники СТО про це знали, але мовчали через страх. Депутат лупцював й інших робітників”, – розповів потерпілий 32-річний Ілля.

Чоловіка помітили жителі села, викликали поліцію. Зараз він під наглядом лікарів. Якщо провину депутата доведуть, його можуть ув’язнити на 3 роки.

Запис Депутат посадив на ланцюг робітника власної СТО спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Британська прем’єрка Тереза Мей наказала розслідувати заяву про негідну поведінку депутата-консерватора Марка Гарньє, який відкрито визнав, що просив помічницю купити для нього секс-іграшки, а також називав її непристойними словами. Про це повідомляє The Guardian.

У британському Кабміні мають розслідувати, чи порушив депутат міністерський кодекс після того, як визнав, що просив свою колишню помічницю купувати секс-іграшки, а також називав її “цукровими грудьми” (англ. – sugar tits).

Консерватор не заперечує звинувачення щодо подій, які сталися у 2010 році, зроблених його колишньою помічницею Кероліною Едмондсон.

Повідомляється, що Гарньє дав Едмондсон гроші, щоб та придбала секс-іграшки для його дружини та для жінки, яка працює у його виборчому окрузі.

Він також заявив, що прізвисько, які він дав помічниці, не що інше, як посилання на популярну комедію BBC Гевіна і Стейсі, та що це не вважається переслідуванням.

Як відомо, Гарньє одружений та має трьох дітей.

Раніше прем’єр Британії Тереза Мей заявила, що вона дуже стурбована заявами про сексуальні домагання депутатів стосовно жіночого персоналу у парламенті.

Запис У Британії розслідують справу депутата, який попросив свою помічницю купити для нього секс-іграшки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Депутат Чернівецької міськради Роман Гаїна не відповідає стереотипу «народного обранця», який усміхається з білбордів, помахуючи виборцям випещеною рукою. Найчастіше його можна побачити в роботі – і не тільки на сесіях. З людьми, за кермом, із волонтерами…

– Я йшов до місцевого самоврядування, аби мати більше можливостей допомагати людям, – каже Роман Гаїна. – І ці можливості справді зросли. Як депутат, часто буваю зі своїми виборцями на різних комісіях, у департаментах, де розглядаються конкретні проблеми людей – і справа рухається швидше. Беру участь у роботі постійної комісії з питань економіки, підприємництва, інвестицій і туризму, а також у тимчасових. Разом з колегами з фракції «Батьківщина» розробляємо пропозиції до питань порядку денного, підтримуємо ті чи інші рішення. Приміром, захищаємо підприємців Калинівського ринку: торік удалося відстояти збереження попередньої плати за оренду торгових площ. Вже цього року для певних категорій удвічі зменшили місцевий податок. Ініціюю сам або долучаюся до ініціатив колег про ремонт вулиць міста. Маємо обіцянку від ЖКГ вже цього року розпочати ремонт вул. Переяславської, домагаємося ремонту вул. Сімовича. Завжди підтримуємо виділення житла або земельних ділянок воїнам АТО чи їхнім родинам. А з виборцями зі свого округу я на постійному зв’язку.

– Які конкретні справи зробили для свого округу?

– Допоміг жителям 5-го будинку на вул. Новикова-Прибоя перекрити дах: звертався як депутат до відповідних департаментів, разом з людьми стукав у двері всіх структур, які мають до цього стосунок… І вийшло! На Новий рік ці мешканці навіть телефонували, дякували і вітали зі святами.

Спонукав розпочати заміну мережі водопостачання та відновлення асфальтового покриття на вул. Йосипа Главки. Я лобіював на всіх рівнях петицію від населення про це, нині половину вулиці вже зробили, решту обіцяють закінчити цьогоріч. Це досить глобальні речі, тож не соромлюся про них розказувати.

– З чим іще звертаються до Вас чернівчани?

– Із безліччю побутових проблем. І це не обов’язково через відсутність грошей. Дуже часто люди почуваються безсилими проти бюрократичної системи, тож реально потребують допомоги в тому, щоби «виходити» ті чи інші документи. От нещодавно допомогли оформити земельну ділянку ліквідаторові аварії на ЧАЕС, уже за кілька тижнів він її отримає. А ще допоміг людям, які три місяці були без газу через необхідність внесення змін у план газопостачання їхньої домівки. Непростим було «виходжування» документів для бійця АТО Василя Кастакі (це не мій округ, це навіть не Чернівці – Герцаївщина, але ж переважно такі питання все одно через обласний центр вирішуються). Цей чоловік повернувся з фронту із важким пораненням, а йому навіть інвалідність дали якоїсь легкої групи… То ми разом із друзями-волонтерами добилися для нього інвалідності 1-ї групи і коштів на лікування, і знайшли доброчинців, які забезпечують йому реабілітацію.

– Ви відомі в місті як волонтер…

– Я цьому радий, тільки зрозумійте правильно. Щоби волонтер був відомий – це не волонтерові потрібно, не з марнославства. Волонтера мають знати люди, щоби бути впевненими, що їхні пожертви підуть за призначенням, а не «в невідомому напрямку». За минулий рік я 9 разів їздив на Схід в зону АТО (Піски, Водяне, Мар’їнка, Шахта-Бутівка…). Відвозив смаколики, які готують наші «Волонтери за Батьківщину», а також медикаменти, одяг, необхідні для побуту і воєнних дій речі: автомобільні колеса, машинне мастило, акумулятори, батарейки, біноклі тощо. Відправили 16 великих посилок на Схід. Збираємо допомогу, як звертаючись до людей безпосередньо, так і в нашому волонтерському центрі на Калинівському ринку (поблизу м’ясо-молочного павільйону), а ще – під час масових заходів у місті. Ставимо волонтерські намети і на Петрівський ярмарок, і на День міста. Ви, певно бачили наші намети, де виставлені смаколики на продаж, а поруч – стенди зі світлинами зі Сходу – так ми звітуємо про доставку благодійних вантажів до адресатів. Парафіяни греко-католицької церкви співають українських пісень, і люди до нас підходять, жертвують і допомагають армії. Крім того, завозимо продукти пацієнтам обласної психіатричної лікарні. Я вдячний усім, хто долучається до такої справи.

– Є щось таке, що Вам не вдалося?

– Звичайно, я ж не чарівник (сміється – авт.). Мешканці вул. Б. Хмельницького просять повернути на вулицю сміттєві контейнери, які там були раніше, адже людям доводиться нести сміття хтозна куди! І це цілком реально: керівник фірми «Альтфатер» готовий зробити це хоч завтра. Але! Вулиця досі не здана в експлуатацію, тож на ній не те що транспорт не може їздити (а сміття з контейнерів, зрозуміло, треба регулярно забирати!) – там навіть сніг не передбачено чистити! Тож спочатку мусимо «проштовхнути» відкриття цієї багатостраждальної вулиці, а тоді вже й про «альтфатери» подумаємо. А загалом – усе можливо. Якщо справді цього хочеш.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Роман ГАЇНА – депутат, якому виборці телефонують, аби… привітати зі святами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нагадаємо, що під час штурму на Майдані чернівчанин отримав серйозні травми. Куля заділа тазостегнову кістку і пробила черевну порожнину. Наприкінці лютого його відвезли до Польщі на лікування.

Вл.інф.

Запис Ще один чернівчанин поповнив Небесну сотню спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Які завдання на даний момент стоять перед Народною радою? Чи є взагалі сенс у її створенні?

– Почну з того, що події останніх тижнів показали неготовність української влади як на центральному, так і на місцевому рівнях до діалогу з громадянами. Я за те, щоби створювалися нові політичні майданчики, де вироблятиметься позиція громадян, які борються за свої права і свободи і хочуть, щоби влада їх почула. Тому Народна рада, першочергово, має зміст як консультативний і дорадчий орган.

Першим рішенням Народної ради стала пропозиція до президента щодо скасування законів 16 січня. Друга пропозиція – звільнення усіх затриманих активістів. Третя – дати політичну оцінку керівництву МВС та, власне, всього уряду, який не зміг відреагувати на кричущі порушення прав і свобод громадян.

Далі Народна рада виступить за ухвалення обласного бюджету на 2014 рік. Я не проти бюджету як такого. Знаєте, це – як відмовлятися від мішка з грошима, які належать народу. Це гроші платників податків. Власне, треба переглянути той «блокнотик», у якому записано, куди ці кошти будуть розподілятися. Також доцільно запропонувати більш дієві механізми контролю за виконанням бюджету.

– Чи зареєстрована Народна рада офіційно?

– Ні, йдеться про міжфракційне об’єднання, але для її реєстрації як громадської організації чи юридичної особи ще треба дочекатися певних формальностей. Думаю, це питання часу.

– А склад її повністю сформований?

– Так, але список не є закритим. На даний момент до неї увійшли лише опозиційні та позафракційні депутати. Думаю, ми будемо включати до Народної ради не тільки депутатів, але й долучати до роботи представників громадських організацій, активну молодь, усіх бажаючих взяти участь у цьому процесі.

– А тепер щодо штурму Чернівецької  ОДА. Як на вашу думку, чи можна було уникнути силових методів і руйнування архітектурної пам’ятки?

– Вочевидь, можна було вирішити все мирним шляхом. І я до останнього був оптимістом. Звертався до представників фракцій, до опозиції з проханням не допустити, щоби мітингувальники пішли на штурм архітектурної будівлі, колишнього Палацу юстиції.

О 10-ій годині, коли розпочалася сесія облради, ми недорахувалися десятьох депутатів, які стояли внизу і не могли потрапити всередину. Я закликав присутніх зійти вниз і запустити депутатів на сесію. Друга моя пропозиція, щоби сесія розглядала не лише питання бюджету, а й питання суспільно-політичного характеру, проекти рішень яких були оприлюднені на сайті облради ще від 2 грудня 2013 року. Тобто, жодних формальних підстав не включати їх не було. Можливо, були підстави політичного характеру. На жаль, представники влади не пішли на компроміси. Вони казали, що зараз важливіше ухвалити тільки обласний бюджет – і більше нічого робити не треба. Та, мабуть, це не сподобалося людям, що були внизу: влада не захотіла почути їхньої думки. Досить було піти їм на зустріч – і вже за годину ми могли би ухвалити рішення і, власне, почати обговорювати бюджет. Але говорити вже не було про що. Ситуація настільки загострилася, що сесію слід було закривати.

Але ті депутати, що залишилися, взяли на себе відповідальність за громаду й підписали вимогу щодо порядку перебування людей у приміщенні облдержадміністрації та взяли особисту відповідальність за будь-які пошкодження. Фактично постраждали тільки двері при вході в адміністрацію. Я не бачив якихось масштабних руйнувань. Звичайно, я був серед людей, які вимагали цілодобової участі депутатів, які несли б з активістами чергування й підтримували порядок в приміщенні на вулиці Грушевського. І мені здається, що нам це вдалося непогано. Жодним чином не йдеться про якісь неправові дії. І облрада, і адміністрація працюють в абсолютно нормальному режимі, працівники спокійно ходять далі на роботу.

– Прокурор області уже завів кримінальне провадження за фактом захоплення адміністрації. Чи готова Народна рада надати гарантії захисту мітингувальникам?

– Наскільки мені відомо, нардепи планували зустріч із прокурором, щоби обговорити низку питань, які турбують депутатський корпус. По-перше, це порушення закону про місцеве самоврядування і про статус депутатів місцевих рад у частині недопущення їх на робоче місце. Власне, були зафіксовані й факти перешкоджання журналістській діяльності. І, очевидно, треба говорити про те, що рішення, які стосувалися питань євроінтеграції, засудження дій уряду та пропозиції щодо соціально-економічного розвитку, були опротестовані прокуратурою через їх невідповідність, на думку прокуратури, законодавству. Це ж посягання на свободу думки. Депутати ухвалили рішення, висловили свої думки відповідно до чинного законодавства. Вони не закликали до екстремістських дій, до антиконституційних дій. Вони просто висловлювали думку громади. Не можна заборонити депутату думати. Уряд може не брати його думку до уваги, але скасувати – ні. Тому депутати повинні підняти ці питання. Про результати говорити я ще не готовий, але ми над цим працюємо.

– Головною вимогою мітингувальників була відставка губернатора. Але чи є в ній якийсь сенс?

– Вимога щодо відставки губернатора несе суто політичний і моральний характер. Зрозуміло, що за законом призначає і звільняє голову адміністрації президент. Ми і не претендували на функції президента. Ми пропонували губернатору врегулювати цей конфлікт. Коли він з цим не впорався, то мав взяти на себе політичну відповідальність. Так зробили губернатори Волинської, Рівненської, Івано-Франківської, Тернопільської, Львівської областей. Вони, дивлячись на настрої людей, вирішили не ставити партійні інтереси вище інтересів громади. Тому я розумію, що мораль і політична ситуація – це нерозривні складові, і переконаний, що події минулої п’ятниці можна було розв’язати зовсім по-іншому, якби на те була воля нашого керівництва.

– Що, на вашу думку, призвело до кривавих подій на вулиці Грушевського у Києві?

– Це логічна реакція людей, які прагнуть справедливості й відновлення своїх прав і свобод. Те, що ми бачимо з обох сторін застосування сили – це, на жаль, наслідок, а не причина. Не можна шукати причину у тому, що мітингувальник надягає захисну каску чи носить маску. Він захищає свої права, які в нього вкрали. Тим більше, що інша сторона ховає обличчя та є в повному спорядженні. Якщо одна сторона застосовує пневматичну зброю, а за деякими даними і вогнепальну, то чому інша не може захищати себе в законний спосіб? Нагадаю, що ознакою цивілізованого демократичного суспільства є право на самозахист. Це фундаментальне природне право. Я жодним чином не виправдовує насильство, але підтримую людей в тому, що вони захищають свої права і свободи.

– Чи зможе переформатування уряду «розрулити» ситуацію в країні?

– Перш за все хочу сказати, що пропозиції, озвучені президентом у суботу ввечері, не були схвалені ні Майданом, ні експертами. Але всі сходяться на тому, що влада повинна йти на перемовини та шукати компромісне рішення. Я поділив би переговорний процес на кілька етапів. І точно не ставив би першим кадрові зміни. У найкоротші терміни влада повинна створити групу, яка відновила би процес перемовин щодо підписання угоди про Асоціацію України з ЄС. Оце буде серйозним кроком на зустріч громаді. Але, безумовно, пріоритетом залишається і скасування «диктаторських» законів, перегляд керівництва комітетів Верховної ради України та формування нової парламентської більшості.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

P.S. Коли це число «Версій» готувалося до виходу, прийшла звістка про скасування Верховною Радою низки диктаторських законів від 16 січня.

Запис Михайло ПАВЛЮК: «Депутату не можна заборонити думати» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Секрет успіху» народного обранця

«Перш за все треба працювати, – каже Юрій Буега. – Уперше я пройшов до районної ради за списками партії «Батьківщина». Висока довіра людей до партії забезпечила гарний результат: депутатами стали багато «батьківщинівців». Вони підтримали мою кандидатуру і обрали головою районної ради. Перший термін мого головування я працював, водночас навчаючись цієї роботи. Уже перед наступними виборами був настільки зайнятий, що не мав часу зустрічатися з виборцями для агітації. А потім ще й захворів. Так, не провівши жодної агітаційної зустрічі, не витративши жодної копійки на біг-борди та іншу рекламу, виграв вибори в мажоритарному окрузі. Бо люди знали мою роботу. І їхня довіра не дає розслабитися. Не можу бути безвідповідальним перед людьми, які знають  мене з дитинства: друзями, їхніми батьками, моїми родичами, однокласниками з 38-ї школи… Це специфіка Садгори, тут чужому важко здобути довіру, а своєму ще важче її втримати.

«Месьє Паганель»

Вища освіта історика-політолога дає розуміння політичних процесів. Середньо-технічна освіта енергетика дозволяє орієнтуватися в господарчих питаннях. Служба в армії, куди сам узяв направлення і купив квиток до Комі ССР (хоч і мав «бронь») підтримала войовничі чоловічі гени. Робота упродовж 9 років у профілакторії режимної частини, де примусово лікували злочинців від алкоголізму, навчила життя. Створений за 3 дні до ГКЧП на останках військового заводу власний бізнес – будівництво очисних споруд для військової промисловості – зорієнтував у новому для того часу підприємництві.  А улюблений шкільний предмет – географія – дає можливість реалізувати себе у мандрах. Переважно уявних, адже окрім близьких до нас країн пострадянського простору та Польщі, Румунії й Угорщини фактично ніде в світі й не бував… Хоча про деталі стосовно багатьох країн світу може посперечатися з запеклими мандрівниками – і виграти суперечку! Недарма ще в юні роки отримав прізвисько «месьє Паганель».   

«У самоврядуванні самоврядуванням і не пахне»

Фактично самоврядування в країні не існує. Це спотворена гілка влади, де самоврядуванням і не пахне. У нас не відбулося ні адміністративної, ні територіальної реформи. А без зменшення видатків із державного і місцевих бюджетів, без укрупнення адміністративних одиниць ми не обійдемося. Мусимо децентралізувати владу, як це зробили країни пострадянського простору. Довелося бувати в Латвії, там є реальне самоврядування. Збільшені адмінодиниці, до того – збільшені повноваження, зменшена кількість управлінців, відповідно зменшені видатки на управлінський апарат… У нас же централізація влади зашкалює: кожний свій найменший крок ми узгоджуємо в Києві. Тож реформа потрібна. Так, буде важко. Б багато управлінців залишаться без роботи. Для цього й мусимо домовитися з Євросоюзом про створення стабілізаційного фонду, де б акумулювалися кошти для першої допомоги тим, хто втратив роботу, для їхньої перекваліфікації, для створення нових робочих місць… Не може бути інакше. Без шокової терапії не обійдемося.

Європа йде до Чернівців

Ми маємо всі підстави, аби жити так, як живуть люди в європейських країнах. Для цього потрібно забезпечити прозорі і зрозумілі «правила гри». У серпні Чернівці відвідали представники польської фірми, які готові зробити для міста сучасне зовнішнє освітлення, готові в це інвестувати. Вони самі здійснюють енергоаудит, готові самі вкладати кошти.

Ми щороку витрачаємо 3 млн. грн. на освітлення. Втілення пропозицій польських інвесторів забезпечило б економію половини цих коштів. Якби ми запропонували прозорі правила гри та гарантії повернення вкладених коштів за рахунок економії, то мали б європейське освітлення.

Ті ж поляки – компанія, яка займається електроенергетикою, – готові працювати й над модернізацією водоканалу. Нові італійські насоси можуть забезпечити таку економію, що відпаде необхідність піднімати тарифи. Та йдеться не лише про насоси, а й про заміну мереж, навіть джерел… Європа дає безліч можливостей. Приклад Польщі це підтверджує. Я бачив дві різні Польщі: на початку 90-х і на початку 2010-х. Вони, перш ніж почати заробляти власні гроші, отримали європейські та американські кошти. І спромоглися під час світової кризи мати менший спад економіки, аніж навіть Німеччина.

Кому не вигідна модернізація?

Якщо до країни підходити по-господарськи, то можливості заощаджувати з’являються на кожному кроці. Лише за останні кілька років Україна відмовилася від 18 млн. кубів газу, і це без модернізації виробництва й мереж! Міста можуть (а деякі й роблять це!) перейти на альтернативні джерела енергії. Це міста-супутники атомних або теплових електростанцій. Їхній принцип дії – рух турбін завдяки гарячій парі. І цю пару цілком реально використовувати для опалення. Це наше майбутнє. Це може забезпечити економію ще 10 млрд. кубометрів газу! Але ніхто не займається серйозно цим питанням, говорять лише про зменшення ціни на газ. Та поки газ не буде дорогим, ніхто не буде його заощаджувати!

Візьмемо Запорізьку АЕС. Там з шести блоків-мільйонників працює лише один. Якщо запустити всі, збільшити потужність у 6 разів, доставити цю енергію в місто, поставити там електричні котли опалення – буде суттєва економія навіть без вкладень у модернізацію! Питання лише в створенні умов для доставки цієї енергії в потрібне місце, у прокладанні мереж.

Чернівці зуміли в числі 5-ти міст України потрапити до програми уряду з модернізації теплопостачання житлових будинків. Садгора напросилася в делегацію до Мінрегіонбуду. Ми довели що маємо можливості і ресурси для участі в програмі: знайшли інвесторів-литовців, які готові поставити свої котли для органічного палива (будь-якого). За рахунок міністерства зробили техніко-економічне обгрунтування. Передбачаємо, що вже невдовзі мікрорайон вул. Хотинської (дев’ятиповерхівки №№45, 47, 49) заощаджуватиме 50% ресурсів за рахунок запровадження альтернативних джерел палива!

Нам кажуть, що ми за технічним оснащенням не готові йти до Європи. Але ж модернізація – це процес безперервний. Ніколи не можна буде сказати: ось сьогодні ми готові. Щодня з’являється щось новіше. Тому готовність має бути моральна. А все решта – здобудеться.

«Заступником бути важче, ніж першою особою»

У будь-якій галузі є виконавці, які працюють на сьогодення, і ті, хто працює на завтрашній день, на перспективу. До других належать, наприклад, науковці та… заступники керівників міст, районів. Перша особа зазвичай має вирішувати основне: кадрові питання, давати напрямок роботи, контролювати її виконання, здійснювати представницькі функції. А детально розбиратися в конкретних проблемах мусить заступник. Сьогодні місто, окрім прозорих правил гри, потребує заміни мереж. Якщо цього не зробити зараз, то будь-який мер, який прийде через 2-3 роки, буде поганий. Бо він уже нічого не вдіє з розрухою. На жаль, сьогодні в місті практично не залишилося фахових заступників з міської господарки.  Людей, які займаються сьогоденням і які працюють на перспективу. Таких сьогодні в місті практично немає. Є чиновники, яких ще й обрали депутатами. А чиновник не має бути депутатом. Неприпустимо, аби керівник  ЖРЕПу в сесійній залі ставив умови безпосередньому начальникові – мерові, як і неприпустимо, аби авторитарний мер впливав на депутатські дії прямого підлеглого, який очолює ЖРЕП.

Що потрібно і що буде у Садгорі

Садгорі, і не тільки їй, а ще й Першотравневому району, потрібен захист від повеней. Далекого 2008-го була навіть розроблена програма захисту від повеней, яка передбачала будівництво дамби (9 км в Садгорі і 3 км в Першотравневому районі), розширення русел малих річок, будівництво акумулюючих споруд, які б затримували час добігання води на кількадесят годин. Цього було б достатньо для регулювання стихії.  Та програма не була затверджена, нині її техніко-економічне обгрунтування застаріло. А стихія як була, так і залишилася непередбачуваною.

Тож спільно з громадою, покладаючись на Божу ласку, голова райради прокладає дороги, робить водовідведення, вуличне освітлення… І створює умови для того, щоби молодь займалася спортом, а не дурницями: «Вже завезли щебінь, метал, синтетичне покриття, будуємо два волейбольні майданчики на вулиці Надрічній. Туди вже доставлено 70% металу для турніків, брусів – для занять воркаутом. Там же плануємо спорудити тенісний корт – поки що з трав’яним покриттям, а поле для міні-футболу – із синтетичним. Все це в одному місці. Недарма садгірчани жартують, що Чернівці – це передмістя Садгори!».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Голова Садгірської райради Юрій БУРЕГА: «Без шокової терапії Україна не обійдеться…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А на підтвердження того, що мої висловлювання в публікації «Антимонопольний – «дах» монополіста?!.» ( №43) не є безпідставними, я наведу Витяг з рішення Адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24 вересня 201З р. за №94 «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» та накладання штрафу».

До слова, у згаданій публікації «Антимонопольний – «дах» монополіста?!.» я критикував антимонопольників, зокрема, й за те, що рішення адмінколегії мені довелося вигризати зубами. Це й спонукало мене до висновку про небажання обласного територіального відділення оприлюднювати недоліки в роботі найбільших монополістів, бо інформації про це немає навіть на сайті.

Через непідйомність суми – 26 тис. грн, нараховану монополістом, жителька села Тисівці Сільвія Буга звернулася до мене і подала позов до суду, продемонструвавши громадянську позицію. Рекомендую так вчиняти й іншим громалянам.

Отже, Адмінколегія Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановила:

Взаємини між Товариством та фізичними особами – споживачами газу регулюються: *постановою КМУ від 9 грудня 1999 року №2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання»; *постановою КМУ від 5 липня 2006 р. №938 «Про затвердження Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246»; *постановою НКРЕ від 29 травня 2003 року №475 «Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання»; *Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року №619 «Про затвердження Положення про проведення експертизи лічильників газу, встановлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті»

До територіального відділення 12.07.2013 р. надійшло звернення депутата Чернівецької обласної ради Мельника Р.В. із проханням провести ретельну перевірку викладених у зверненні мешканки с. Тисовець Сторожинецького р-ну гр. Буги С.Д. питань щодо неправомірних дій ПАТ «Чернівцігаз» в особі Сторожинецького районного управління газового господарства (СУГГ) при знятті лічильника газу без відома споживача.

Від редакції: Далі п. Мельник лише цитуватиме витяги з рішення Адмінколегії щодо найпринциповіших моментів і висновків, а суть справи, описану там-таки, викладе своїми словами стисло і коротко. Бо чиновницьку мову зрозуміти дуже важко – вона мутна й заплутана. Для прикладу, з цього рішення не зрозуміло, як саме штрафуватимуть «Чернівцігаз»: знімуть за кожен порушений пункт по 3 тис. грн, а їх там – чотири і тому загальна сума складе 12 тис. грн., чи підприємство сплатить усього 3 тисячі? Адже загальна сума у рішенні не вказана!

У ході розгляду справи антимонопольники з’ясували, що в момент перевірки лічильника  його власниця перебувала за кордоном і дозволу на перевірку дати не могла. Це і є перше порушення чинного законодавства. Та й працівники СУГГ прийшли нібито лише зняти покази  газового лічильника. Проте несподівано змінили наміри, демонтувавши лічильник і забравши його з собою. При цьому поводилися дуже нахабно, – у  рішенні Адмінколегії це все описане. Та Антимонопольному комітету повідомили, що, мовляв, демонтаж проводився у присутності власниці і що були складені акти з її підписом, і що їх копії вона отримала на руки. Хоча газовики відмовили сину власниці навіть у транспортуванні лічильника на експертизу. Уявляєте? Нагла брехня і жодного страху перед покаранням! Як це ще назвати, як не вседозволеністю? Але й це ще далеко не все.

Цитати з Витягу:

«З матеріалів, надісланих Товариством до територіального відділення, слідує, що 14.03.201З р. представником СУГГ складено акт про виявлення порушення, без номера. Ознайомившись з цим актом, встановлено наступне:

1. 1.     Акт про виявлення порушення від 14.03.2013р. без номера не зареєстровано в журналі реєстрації актів про виявлені порушення, демонтаж та експертизу лічильника газу, чим порушено вимоги п.3.2.2 Положення, яким визначено «акт про виявлені порушення реєструється в журналі реєстрації актів про виявлені порушення, демонтаж та експертизу лічильника газу, який веде газопостачальна (газотранспортна) організація. Журнал прошивається і скріплюється печаткою газопостачальної (газотранспортної) організації. Термін зберігання журналу – три роки від дати останнього запису. Представник газопостачальної (газотранспортної) організації відповідає за ведення журналу

3. Номер акта про виявлення порушення не проставлено. Акт не зареєстровано.

4. Особовий рахунок абонента не зазначено. 5. Рік випуску лічильника не зазначено. 6. Дату проведення повірки лічильника не зазначено. 7. Місцем складання акту визначено м. Сторожинець. У своїй же відповіді Споживачев від 23.04.2013 СУГГ зазначає, що акт складався в с. Тисовець.

8. В шапці бланку акта зазначено «ПАТ «Чернівцігаз» м. Сторожинець, вул. Винниченка, 9А». Однак зазначене підприємство за такою адресою не зареєстровано. (На вул. Винниченка, 9-А, але в Чернівцях, а не Стороржинці, знаходиться головний офіс. – Мельник)

З матеріалів Товариства випливає, що представники СУГГ демонтували лічильник для проведення експертизи на підставі акта про виявлені порушення, який нібито був складений на місці. При цьому на місце демонтованого не встановили інший лічильник газу, чим порушили п. 3.2.7. Положення, в якому зазначено, що «у разі демонтажу лічильника газу на підставі акта про виявлені порушення на період проведення експертизи газопостачальна (газотранспортна) організація при демонтажі лічильника газу зобов’язана безкоштовно встановити на його місце лічильник газу з власного обмінного фонду».

Буковинці, пам’ятайте: якщо у вас демонтували лічильник, то на його місце газопостачальна організація повинна одразу ж встановити безкоштовно тимчасовий, щоби ви могли користуватися послугами монополіста й надалі.

Згідно вимог п. 3.2.4. Положення Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №619 про проведення експертизи лічильників газу, встановлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, демонтаж лічильника газу має проводитись у присутності споживача. Цю вимогу представники СУГГ зігнорували (…)

Представником СУГГ складений акт про демонтаж лічильника для проведення експертизи (надалі – Акт-2) від 14.03.2013 без номера. Ознайомившись з цим актом, антимонопольники встановили, що газовики «при демонтажу лічильника на його вхідному та вихідному патрубках не встановили заглушки, чим порушили вимогу п.3.2.4 Положення. Тим самим не було забезпечено належного захисту лічильного механізму від зовнішнього втручання до проведення експертизи. Невиконання цього обов’язкового запобіжного заходу не виключає можливості пошкодження лічильного механізму після демонтажу лічильника внаслідок попадання всередину сторонніх предметів, сміття, вологи тощо. (підкреслення – Мельник)

4.Не зазначено, згідно з яким актом про виявлення порушення складено акт про демонтаж лічильника для проведення експертизи. Тобто, підґрунтя для демонтажу лічильника відсутнє»

Зауважив контрольний орган і те, що Споживачу не дали часу на те, щоби доїхати до Чернівців та взяти участь в експертизі лічильника, і не надіслали письмового попередження (із позначкою про його вручення), як це передбачено вимогою п.19 Правил надання населенню послуг з газопостачання перед відключенням:

“якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п’яти днів не отримало повідомлення про оплату, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання. У разі несплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання”.

Крім того, газовики порушили вимогу про складання акту-претензії. Бо згідно з п. 3.1 Порядку, «у разі виявлення газопостачальним або газорозподільним підприємством порушень Правил складається акт-претензія».

Йдеться у рішенні Адмінколегії й про те, що розрахунки збитків зроблені газовиками неправильно. Навіть Антимонопольному комітету вони подали три різні суми нарахувань на нещасну жінку. Цитуємо: «…в. о. начальника СУГГ Паламарюком В.І. надано письмове пояснення, у якому йдеться про те, що в період від жовтня 2012 р. до лютого 2013 р., контрольні показники лічильників не знімались по всьому провулку Світлому в с. Тисовець. Однак, у ході додаткового дослідження особових карток всіх абонентів, що мешкають у даному провулку, встановлено, що в період від жовтня 2012 р. до лютого 2013 р., зняття контрольних показників у провулку Світлому в с. Тисовець відбувалось, як і раніше, щомісяця».

Отож збрехав в.о. начальника контрольному органу! Бо від цього залежала сума боргу п. Буги. Як зазначають перевіряльники, через «відсутні показники сума встановленого боргу і зросла» до такої непідйомної суми, як 26 тис. грн..

«Враховуючи наведене, керуючись статтями (йде величезний перелік антимонопольного законодавства – Мельник), адміністративна колегія Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила:» – і знову йде перелік порушень з 9-ти пунктах. За чотирма із них накладаються штрафи по 3 тис. грн. А 10-им пунктом ПАТ «Чернівцігаз» зобов’язують припинити порушення, й 11-им – письмово повідомити про це територіальне відділення до 1 грудня 2013 року.

Та насамкінець у мене є ще одне запитання, але вже до голови колегії та територіального відділення п. Мотуляка: чи співвимірними є штрафи, виставлені простій селянці, яка виїхала на заробітки, щоби її діти та онуки могли нормально жити, та монополісту газового ринку, власник якого за кордоном? Сільвію Бугу збиралися покарати на 26 тис. грн. А «Чернівцігаз» – лише на 12 тисяч, якщо скласти всі штрафи по 3 тисячі гривень? Чи, може, це загалом одна сума – 3 тисячі гривень?

Як на мене, все це – уже не політика, а перетворення простих людей на рабів! Руками монополістів.

Руслан МЕЛЬНИК, депутат Чернівецької обласної ради

Від редакції: Повний текст документа, на який посилається депутат, можна прочитати нище. Він допоможе зорієнтуватися у багатьох питаннях тим, у кого виникли проблеми в стосунках з монополістами.

Запис Руслан МЕЛЬНИК: «Закон захищає простий люд. А монополіст нехтує законом. Антимонопольний комітет має поставити його на місце» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Порушення є, та монополіст визнавати їх не хоче

Сторожинецький РЕМ уже кілька разів залишав без світла Олександра Коліснека, учасника бойових дій ІІ світової війни, який мешкає під лісом на хуторі Горайця Тисовецької сільської ради. Разом з героєм війни, який має численні нагороди, проживає син Олександр – інвалід-візочник. Він не може під’їхати до шпаргата, щоби приготувати їжу в пічці. Чоловікові потрібна електроплита. Збої ж із подачею електроенергії – для Коліснеків річ звична. Про горезвісну лінію електропередач, яка потребує ремонту, мовиться вже не перший рік. Ремонтувати її обіцяли неодноразово. Тим паче, що після виступу газети «Версії» та сюжету по ТВА електромонтери замінювали електролічильник цій сім’ї, тож не могли не бачити, в якому стані ця лінія.

Подібна ситуація і на куті Горб Великокучурівської сільської ради того ж району. Його мешканцям обіцяли відремонтувати трансформаторну підстанцію 782 й замінити аварійні стовпи та лінію ще у червні. Про це Обленерго повідомило мешканців листом за №17/7507 від 08.05 2013 р. Нині за вікном уже осінь. Тому депутат обласної ради Руслан Мельник звернувся  з цього питання вже до Держенергонагляду. Разом з його представником і  представником ПАТ«ЕК «Чернівціобленерго» депутат виїхав на місце. Побачивши наочно всі проблеми, які потрібно усувати, начальник відділу служби експлуатації енергоустановок Обленерго В. Панівський спробував присоромити при громаді депутата і заявив:

– А ви, до речі, як депутат, могли б і купити нам пальне та замовити за свій кошт машину-вишку, коли хочете, щоби на вашому окрузі вашим виборцям відремонтували трансформатор!

Не знав чоловік, що депутат обласної ради Руслан Мельник неодноразово давав стовпи і люди вдячні йому за допомогу. Але автор цих рядків вбачає в цій вимозі представника Обленерго перебільшення його повноважень і звичайнісіньке здирство. До слова, ця риса, як правило, притаманна монополістам. Бо, скажіть, чи можна уявити собі ситуацію, коли  покупець приходить до магазину, а його власник каже: «Хочете купити хліба і ковбаски? Тоді замовте за свій кошт машину та привезіть мені з хлібозаводу та м’ясокомбінату продукти».

Саме за такою логікою чинять закордонні власники Обленерго, чи то пак їхні наймані працівники. Вони, як і господарі, добре усвідомлюють, що споживачеві ніде дітися: іншої організації, яка постачала б людям електроенергію, просто немає. Тож і поводяться так, нібито Обленерго не приватна, а державна структура, яка може заявити, що в неї немає грошей на ремонт стовпів чи повітряних електроліній. Натомість від споживачів, особливо підприємців, вимагають миттєвого виконання їхніх вимог.

Та, слава Богу, час, коли краяни отримували від Обленерго тільки ляпаси, замість якісних послуг, завершується. І люди стають більш обізнаними, і громадськості таке нахабство вже набридло, і, чи не головне, депутати обласної ради вже нарешті звернули свою увагу на проблему поводження монополіста на теренах краю. Не проходить уже самодіяльність монополіста повз увагу й Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Чернівецькій області. Саме її представник виїхав за двома адресами для перевірки відповідності вимогам нормативних документів технічного стану електромереж кутів Горайця Тисовецької та Горб Великокучурівської сільських рад разом з уже згадуваним депутатом облради. І припис від Держенергонагляду не забарився. Обленерго має виконати його протягом 2-х місяців. У відповіді депутатові начальник інспекції В. Андрицуляк повідомив, що «при обстеженні вказаних електромереж виявлені порушення їхнього технічного стану, що може призвести до аварій при постачанні електроенергії до осель споживачів, а також невідповідність параметрів якості електроенергії тощо». Контролери виявили численні характерні порушення: серед них – так звані «скрутки» у з’єднанні проводів, повторні заземлення, що не відповідають нормативам, використання аварійних дерев’яних опор тощо. Усе це, зрозуміло, призводить до стрибків напруги, одне слово, неякісного обслуговування споживачів, на скарги яких Обленерго досі не звертало уваги.

Обізнаність та активність громадян – запорука отримання якісних послуг

Споживач в Україні, як правило, малозахищений. І довести надавачеві послуг свою правоту йому доволі складно. Але можна. Найперше, треба знати законодавство. Тож давайте розглянемо крок за кроком, як треба діяти, коли у вас немає належної напруги, чи перегоріли електроприлади, або ж сталися інші неприємні речі. Одне слово, порушені умови договору постачання електроенергії.

Алгоритм дій споживача в разі порушення його прав на електропостачання:

1. Споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання свого акту-претензії в той же день, коли сталася подія. В акті зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг (пункт 49 Правил користування електричною енергією для населення ПКЕЕН)

2. Акт-претензію споживач і представник енергопостачальника складають та скріплюють підписами (п.50 ПКЕЕН).

В разі неприбуття представника енергопостачальника протягом 3 днів з дня звернення у містах або 7 днів – у сільській місцевості, споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі.

Але й тут не все так просто. Споживачі повинні бути дуже уважними й точними, діяти згідно з чинним законодавством. Для прикладу – недавній випадок у Тисівцях, коли у мешканців кількох вулиць перегоріли електроприлади: телевізори, холодильники, котли, комп’ютери тощо. «Версії» писали про це, адже потерпілі зверталися і до ЗМІ, і до депутатів.

Так ось, не вельми чесний монополіст скористався необізнаністю споживачів і не відшкодував їм матеріальні збитки. Чому? Читаємо у відповіді голови правління ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» О. Шекети:

«28.04.2013 року на адресу Сторожинецького РЕМ надійшло повідомлення від мешканців с. Тисовець про стрибок напруги в загальній мережі електропостачання. На місце події виїхала бригада для фіксування наявних відхилень від нормативних показників електропостачання. Проте на час здійснення відповідних замірювань (підкреслено редакцією) відхилень від норм не виявлено. Тому акт-претензію не було складено.

Врегулювання питань з приводу неналежного надання послуг електропостачання здійснюється шляхом визначення, чи мало місце порушення енергопостачальником умов договору і постачання електроенергії неналежної якості, параметри якої не відповідають нормативно-технічним вимогам, наявність вини енергопостачальника в заподіянні шкоди майну споживачів, наявність причинного зв’язку між діями енергопостачальника щодо постачання електроенергії неналежної якості й поломкою побутової техніки та дотримання порядку оформлення порушення умов договору, передбаченого п. п. 49 – 51 Правил. Аналогічна позиція відображена в ухвалі Верховного суду України від 29 жовтня 2008 року. Оскільки порушення нормативних показників електропостачання уповноваженими представниками Обленерго не встановлено, а також споживачі не направляли акти-претензії з даного приводу у визначеному чинним законодавством порядку (підкреслено редакцією), то підстави для задоволення вимог споживачів с. Тисовець відсутні».

Отож, пам’ятаймо: обізнаний – значить, озброєний.

Людмила ЧЕРЕДАРИК. «Версії

Шановні жителі Чернівецької області!

Тимчасова контрольна комісія обласної ради з вивчення ситуації, що пов’язана з електропостачанням та здійсненням розрахунків за спожиту електроенергію на території Чернівецької області, повідомляє:

Свої пропозиції та зауваження щодо означених питань просимо надсилати на поштову адресу: 58010, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1 Чернівецька обласна рада, кабінет 343, голові комісії – Воробчуку Василю Дмитровичу. 

Контактні телефони (0372) 52-19-80, 55-29-83.

Електронна адреса для звернень: mpviktorov2005@ukr.net

Запис Дайте бензин і машину з вишкою… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Люди без певного місця проживання – не завжди такі, як ми собі стереотипно уявляємо. Серед них, як і в будь-якому середовищі, є різні. Хтось мріє лише про гарячий обід, комусь для щастя потрібна пляшка, а хтось не цурається будь-якої роботи.   

Дві героїні нашої розповіді

Ауріка, в минулому швея 5-го розряду, а нині,понад 10 років, – двірник з офіційною роботою, змушена мешкати в соціальному гуртожитку громадського об’єднання «Народна допомога». «Це добре, що люди мені допомагають, – каже Ауріка. – Але навіщо тоді я стільки років працюю, щоби не мати свого кутка, а користуватися благодійністю?»

У 4-х кімнатах соціального гуртожитку «Народної допомоги» мешкає 24 особи, які пройшли переломний період і не бажають жити на вулиці.

53-річна Ауріка живе тут другий рік. Вона – швея 5-го розряду, працювала у швейному цеху на «Арніці». Вона й тепер шиє за потреби – фартухи, рукавиці, безрукавки. Але це вже на замовлення, а не на зміні. З віком через зниження зору знайшла роботу двірника. Тут можна мати слабкі очі, але треба мати сильне тіло. Тож ні на вік, ні на стан здоров’я нарікати Ауріці не доводиться.

Жінка росла в інтернаті. Тато був циганом, тож вона знає циганську мову. Як і румунську та молдавську – бо з Герци, українську та російську – бо ж в Україні живе. Розуміє італійську. Питаю, чому не пішла свого часу працювати двірником на вулицю Кобилянської – адже там обіцяли зарплату аж три тисячі і вимагали знання трьох мов. «Я тоді працювала в іншому ЖРЕПі, де мала гуртожиток. За прибирання вулиці Кобилянської гуртожитку не пропонували, не хотіла лишитися без житла». Згодом таки змушена була змінити ЖРЕП, і як наслідок – втратити кімнату в гуртожитку. Тому й опинилася в  «Народній допомозі».

«Якщо маю зарплату 1000 грн., а за зйомну квартиру треба заплатити 800 – то на що жити? – питає Ауріка. – Мені не багато треба, куточок 2 на 2 метри, я згідна на напівпідвальне приміщення. Але я  – жінка, мені треба принаймні вмитися, мати мило й білизну. Це добре, що люди мені допомагають. Але навіщо тоді я стільки років працюю, аби не мати свого кутка, а користуватися благодійністю?»

Так сталося, що Ауріка кілька років прожила в Одесі, тим часом її сестра продала мамин будинок, і жінка залишилася ні з чим. Десятиліття нелегкої праці не принесли омріяного житла, лише хвороби. Нещодавно перенесла важку операцію, дякує «Народній допомозі» за вчасну доставку її, напівпритомної, до лікарні і допомогу в процесі реабілітації.

«Тут недалеко перед виборами був прийомний кабінет Михайлішина, – каже Ауріка. – Він приїжджав сюди, зустрічався з людьми. Я теж хотіла поговорити, але була в двірницькому жилеті – не допустили. Хотіла спитати, як мені бути далі – адже не можу я в «Народній допомозі» жити вічно. Роботу не лишу, брудною і опущеною по вулицях ходити не буду. Переселюся, мабуть, у ту будку з дощок, де тримаю інструменти, віники й мітли. Але тоді вже скличу все телебачення – хай покажуть цю ганьбу усім».

39-річна Людмила  потрапила до «Народної допомоги» завдяки пораді знайомого. Каже – «щоб жити тут і робити». Раніше ходила по людях, шукала роботу. Вона сирота, після досягнення повноліття вийшла з Колінківецького дитбудинку на Хотинщині з настановою «Йди куди хочеш, ти вже виросла». Хоча в школі подавала надії, була спортсменкою.

У дорослому житті бомжувала, працювала по людях, була на зоні. Про ув’язнення говорити не хоче: «Це моя жизнь, – каже. – Прожила її так, що нікому не бажаю. Всяке було. Хліб з асфальту піднімала і їла…»

Люда живе в «Народній допомозі» другий рік. «Вони дали прописку, зробили паспорт. Якби не вони – хтозна, де була б зараз. Ставляться добре. Я роботи не боюся. Ремонтую взуття, можу лавочку вам зробити, свічки вмію робити, з конями орати. Жінку на руках понесу, чоловікові можу в морду дати (сміється – авт.) Шити не можу – зір поганий. Не п’ю – в мене алергія на алкоголь. Якщо людина п’є – що вона зробить? Якщо схоче, щоб їй було добре – не буде пити. Хочу всім, таким як я, сказати: працюйте! Буде хліб і до хліба! А не чекайте, щоби з неба впало. Бог дав руки і ноги, щоби працювати».

Анастасія Анохіна, директор «Народної допомоги»

Наша організація надає широкий спектр послуг людям без певного місця проживання:  від нічлігу, харчування й душу – до соціального супроводу, відновлення документів, соціальної адаптації. Заклад розрахований на 44 особи. Тут працює нічліжне відділення (на 12 осіб, але цієї зими бувало і по 18, і по 20 людей); реінтеграційне (на 8 осіб, які перебувають у перехідному стані, тобто вже не хочуть бути на вулиці); соціальний гуртожиток (24 особи, які вже пройшли переломний період. Це 4 кімнати: дві чоловічі і дві жіночі); кухня, їдальня. Це єдиний в Україні регіон, де є всі щаблі соціальної роботи з бездомними.

Відчуваємо зростання потреби в трудотерапії. Частина людей збагнула необхідність самостійності і потребує трудової зайнятості. У нас працює меблева майстерня, свічна майстерня, кулінарні курси (де шеф-кухар вчить не лише готувати, а й планувати бюджет, купувати продукти – адже частина наших клієнтів втратила елементарні життєві навички або взагалі не мали їх).  Коли людина дійсно хоче – вона знайде роботу. Наші клієнти, які мають досвід роботи сантехніками, плиточниками, штукатурами, досить легко працевлаштовуються.

Минулого року під час Петрівського ярмарку ми відкрили Благодійну крамничку. Люди здають сюди речі – по сезону. Одяг, білизну можуть використовувати і ті, хто приходить до нас лише на нічліг, а також можуть купувати за символічну плату ті, хто на шляху соціальної адаптації. Переважно вони й самі намагаються залишати за них пожертву – не хочуть брати задарма.  

Речі можна приносити до нас за адресою: вул. А.Барбюса, 6. Тут ми чекаємо й тих, хто потребує нашої допомоги, наш телефон (0372)585-156.  

До питання про багатотисячні черги на отримання житла.

Нещодавно народний депутат Роман Ванзуряк оголосив список рішень виконкому Чернівецької міськради, які не були оприлюднені для загалу, про виділення житла посадовцям міста й області. Чи й не тому житла так бракує, що його отримують ті, для кого воно не є вкрай необхідним?

Серед зазначених рішень міськвиконкому – документи про передачу житла раднику в.о. міського голови Михайлішина Довгалюку Роману Петровичу,  заступнику директора департаменту житлово-комунального господарства Манчуленку Василю Івановичу, голові Першотравневої районної в місті Чернівці ради Мельничуку Віктору Анатолійовичу,  головному державному санітарному лікарю міста Чернівці Торському Сергію Івановичу, прокурору в Чернівецькій області Ковалю Петру Андрійовичу, першому заступнику прокурора в Чернівецькій області Мовчану Геннадію  Володимировичу, начальнику відділу прокуратури Чернівецької області Марковському Ігорю Анатолійовичу, судді чернівецького окружного адміністративного суду Ковалюку Ярославу Юрійовичу… На сайті міської ради ці рішення чомусь не оприлюднені…

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Хто працює – той … не отримує житло? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відома буковинська журналістка, головна редакторка радіо «Буковина» Тетяна Смолдирєва вийшла з партії «Фронт Змін» і подала заяву на ім’я голови Чернівецької обласної ради М.Гайнічеру, повідомивши його про своє рішення вийти також зі складу депутатів обласної ради. «Принаймні, так буде чесно, – зауавжила Т. Смолдирєва. – Оскільки я ввійшла до облради за партійним списком, то, вийшовши з партії, мушу скласти і депутатські повноваження».

– Я втомилася доводити, що, попри свою належність до партії, залишаюсь об’єктивним журналістом, – зізналася заслужений журналіст України, яку всі знають як висококласного профі. – Оскільки ми живемо в нецивілізованій країні, конкретній людині дуже важко самій рухатися цивілізовано.

Вл. інф.

Запис До облради невдовзі прийде новий «фронтовик» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

От, наприклад, сьогоднішня сесія облради, яка обіцяла бути напрочуд гострою та цікавою… По-перше, об’єднали третє пленарне засідання 14-ї сесії з наступною 15-ою сесією обласної ради VІ скликання. По-друге, очікується візит буковинських нардепів та акція чернівецьких журналістів «Ні – кнопкодавам». А крім того, особисто я мала сподівання, що нарешті депутати стануть на захист своїх виборців і за рекомендацією постійної депутатської комісії з питань будівництва, архітектури,  транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій створять тимчасову контрольну комісію, яка вивчить діяльність Обленерго та ефективність роботи контрольних органів – інспекції  Держенергонагляду,  Чернівецького сектору  НКРЕ, управління захисту прав споживачів. Але до порядку денного це питання не потрапило. Чому? Мені пояснили, що воно, себто це рішення, має протягом 20 робочих днів «провисіти» на сайті облради.

Та повернемося до комісії, яка розглянула ще багато різних питань. Одне з них стосувалося затвердження комплексної програми забазпечення молоді житлом на 2013-2017 рр. Доповідав запрошений на комісію директор Чернівецького регіонального відділення державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Дмитро Шульга. Нагадаю, що це саме довкола його «підприємства» депутати попереднього скликання здійняли великий гвалт: журналісти писали, депутати розглядали, та згодом усе затихло. Зрештою, чого не буває…

Та на комісії, що відбулася 5 березня, пан Шульга  одразу ж потрапив під обстріл депутатів. Як з’ясувалося, відділення не прозвітувало за кошти попереднього періоду. За словами ж заступника голови облради Валентина Маніліча, який був присутнім на засіданні, звіт пана Шульги має теж протягом 20 робочих днів перебувати на сайті облради. Отож, виникає колізія: що робити? За законом, питання про молодіжне будівництво 15-а сесія не мала би розглядати. Однак ми його знаходимо під №2  у порядку денному. Порушення? Безперечно. Але його чомусь не беруть до уваги. Бо молодіжний фонд – це гроші. А вони потрібні «всім»! Тільки не треба мене переконувати, що на молодіжне будівництво чекають десятки тисяч молодих буковинців і тому це питанння таке невідкладне і нагальне. Все одно не повірю, бо просто знаю. На превеликий жаль, так званий молодіжний фонд не вирішує проблем молодих сімей і скористатися його можливостями погоджуються буквально одиниці.

До слова, після комісії, яку очолив нині новоспечений голова Василь Бічер, я відвідала засідання депутатської комісії з питань економіки, бюджету та інвестицій. І яким же було моє здивування, коли і там я зустріла пана Шульгу. Він теж тут доповідав. До речі, замість начальника відділу регіонального розвитку управління капітального будівництва облдержадміністрації Олега Бабенка. Тільки з тією різницею, що у членів цієї комісії, на відміну від поппередньої, критичних зауважень на адресу Дмитра Шульги не було.

Співставивши наслідки роботи двох комісій, дійшла висновку, що питання депутати розглядають, зважаючи тільки на їм відомі інтетереси. А чи відповідають ті інтереси потребам тих, хто їх обрав? Питання риторичне…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»        

Запис Який Джон поплутав депутатів облради? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Андрій Гостюк вміє спілкуватися з людьми. Тому й обрали його сельчани своїм депутатом. Аби захищав інтереси громади, працював на її користь і розквіт. Та Великий Кучурів і селом не назвеш: газифіковане, телефонізоване, здебільшого асфальтоване, в будинках усі зручності. Має велику гарну лікарню, школу, дитячий садок. Одне слово, люди самі дбають про якість свого життя. Та виникли в них проблеми з освітленням: «відмовляють» трансформатори. Сільрада прийняла звернення до відповідних інстанцій, а люди відправили Гостюка до начальника Сторожинецького РЕМу із колективною заявою. Та про зустріч з Федоровим Андрій Гостюк і досі не може розповідати спокійно:

– Перш ніж потрапити до начальника Сторожинецького РЕМу, нас – а зі мною був іще Дмитро Якобчук – нас добряче «прокаруселили». Ми побували в усіх кабінетах і аж насамкінець потрапили до начальника. Та він не схотів нас слухати. Одразу пішов у наступ. Почав дорікати, що ми, мовляв, і всі наші люди – злодії, крадемо 50% електроенергії. Я намагався повернути розмову до нашої проблеми, та чоловік мене не чув! Робив з мене дурня, який нічого не розуміє, а потім обізвав пустодзвоном і звинуватив у тому, що я увірвався до його кабінету. Цього я не витримав і зауважив, що він має справу з депутатом сільської ради. Тоді він почав кричати, що депутати лише підбурюють народ і тільки брешуть. Це була остання крапля.

»Віднині ми спілкуватимемося з вами тільки через листи», – сказав я й вийшов з кабінету. Такого безглуздого рівня спілкування у владному кабінеті я ще не зустрічав. Питання слід обговорювати і вирішувати. Натомість, як мені сказали, Федоров поскаржився в РДА, що до нього приходили депутати! Але ж вони вирішували не свої шкурні питання, а доручення громади, тобто виконували свої обов’язки.

Я ж звернувся від імені громади зі скаргою до Держенергонагляду, щоби вони перевірили наші трансформатори. Бо усі вони дихають на ладан, а це ж безпека людей.

Якщо у начальника РЕМу Віталія Григоровича Федорова є бажання висловитися стосовно цієї ситуації, газета надасть йому таку можливість.    

Людмила ЧЕРЕДАРИК, “Версії”

Запис «Начальник РЕМу відвідувачів просто не чує…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Рік тому Конституційний Суд дозволив саджати за поширення негативної інформації про політиків і чиновників, а вчора вперше судили журналіста  за розповсюдження ним інформації про судимість місцевого чиновника. 

До Руслана Коцаби позивається про захист честі, гідності і ділової репутації депутат від Партії регіонів з Косівщини, полковник податкової міліції Василь Строїч. Журналіст наполягає, що Строїч підробив трудову книжку та військовий квиток записом про службу в армії, що було доведено судом першої інстанції.

Рівно рік тому Конституційний Суд розтлумачив положення Основного Закону про право на особисте і сімейне життя на користь посадових осіб, закривши доступ громадянам до значного обсягу суспільно важливої інформації. Саме так оцінили рішення КС експерти Центру політико-правових реформ.

Тепер журналістам та іншим охочим дізнатись інформацію про політиків і чиновників, оприлюднення якої прямо не передбачене законом, може загрожувати покарання за статтею 182 Кримінального кодексу «Порушення недоторканності приватного життя» –  від штрафу аж до п’ятирічного ув’язнення.

Внаслідок ухвалення такого рішення для громадськості закривається доступ до інформації, наприклад, стосовно судимостей, дисциплінарних стягнень, отримання фахової освіти та родинних зв’язків чиновників усіх рівнів. Також можна завести кримінальні справи проти журналістів, які займались розслідуванням довкола помешкання Президента в Межигір’ї або цікавилися пільгами конкретних народних депутатів.

У своєму рішенні КС проігнорував позицію Європейського суду з прав людини про те, що недоторканність приватного життя у політиків й інших посадовців має значно вужчі межі, ніж у звичайної особи. Не може бути таємною інформація, коли право суспільства знати переважає право посадовця зберігати в таємниці певні факти про себе.

Таким чином, КС створив умови для розвитку корупції, позбавив суспільство ефективних механізмів контролю за владою, а над журналістами, які викривають факти зловживань, заніс меч кримінальної відповідальності.

Вл.інф.

Запис Журналіст написав про судимість чиновника і за це може сісти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Йдеться тут про суспільство демократичне, розвинуте. Зовсім інша ситуація там, де від демократії присутні тільки зовнішня оболонка, фантики, і де суд перебуває в руках виконавчої влади і панує «телефонне право». Виграти справу у такому суді простій людині майже неможливо. Як правило, корумпованість «печерських» суддів просто вражає. Якщо нереально виграти суд, то залишається звернення до громадських організацій. А з ними – інша проблема.

Будь-яка діяльність вимагає фінансування. Громадські організації можуть діяти на повну силу там, де є розвинутий малий і середній бізнес, які діляться своїми доходами з громадськістю. Або ж гроші надходять з-за кордону, з різноманітних міжнародних фондів. Проте недемократичні режими роблять усе, щоби перекрити цей канал фінансування. Наприклад, у Білорусі припинена діяльність іноземних фондів, відтак і правозахисники різко зменшили свою активність.

Лишаються насамкінець засоби масової інформації. Проте по них теж наносяться болючі удари. Чимало галасу в Україні спричинив проект закону, що мав установити кримінальну відповідальність за «наклеп». Його запропонував депутат від Партії регіонів Журавський. Нині в нашій країні діє демократичний закон, який захищає честь, гідність і ділову репутацію людини. В разі його порушення суд виносить вирок, і винуватця штрафують, одночасно вимагаючи від нього публічного спростування неправдивих слів і вибачень на адресу того, кого він образив. Але ж нікого не саджають і потім над людиною не висить судимість. Якщо буде встановлена відповідальність кримінальна, журналісти тисячу разів подумають, перш ніж виступити на захист громадянина, ображеного владою. Адже цей закон спрямований на виведення влади з-під критики громадськості, а не на захист прав рядового громадянина.

Подібний закон діяв у радянські часи, і чимало шукачів правди відправилися за ґрати, бо їхні слова суд розцінив як «наклеп». І не лише журналісти могли «загриміти на нари». Навіть історикові загрожувала така доля за «наклеп» на якусь особу чи подію минулого. Коли закон приймають не для розширення прав громадянина, а на їхнє звуження, суспільство повинно протестувати, інакше опиниться у новітній кабалі. Розуміючи це, автор закону його тимчасово відкликав – до виборів, щоби не позбавляти свою партію залишків підтримки.  Недарма проти закону Журавського в Україні піднялося стільки акцій протесту. Вони засвідчили: громадянське суспільство у нас ще є, хоча і значно послаблене. Воно повинно відстоювати свої права, доки ще має змогу. Бо тінь минулого насувається, накриваючи країну.

Ігор БУРКУТ

Запис ХТО ЗАХИСТИТЬ РЯДОВИХ ГРОМАДЯН? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зараз на Соборній площі рух чесно тестує депутатів. Ця акція з 11 до 12:00 триває по всій Україні, у 24 містах – у Дніпропетровську, Запоріжжі, Івано-Франківську, Ірпіні (Київська обл.), Луганську, Луцьку, Львові, Одесі, Рівному, Сімферополі, Сумах, Чернівцях, Кіровограді, Харкові, Чернігові, Житомирі, Миколаєві, Полтаві, Тернополі, Ужгороді, Херсоні, Черкасах, Маріуполі та у Хмільнику.

Волонтери акції у білих халатах та футболках ЧЕСНО роздають перехожим і всім бажаючим своєрідну вакцину доброчесності – листівки із написом «Тест твого депутата».

 Мета акції – мобілізувати виборців та спонукати їх до усвідомленого голосування на парламентських виборах 2012 року.

Організатори акції та активісти руху ЧЕСНО пропонують на площі буковинцям протестувати діючих народних обранців на відповідність шістьом критеріям доброчесності :

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора

Запис Сьогодні рух «Чесно» тестує депутатів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До народного депутата Геннадія Москаля звернулися мешканці Чернівецької області з інформацією, що в обласному управлінні Державного агентства земельних ресурсів було вкрадено 281 тис. грн., виділених Кабінетом міністрів для виготовлення безоплатних актів на право власності на землю. Крадіжка сталася в період, коли управлінням керував нинішній заступник голови обласної ради Валентин Маніліч. Дана інформація стала відома під час перевірки, яку проводила Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області.

Г. Москаль звернувся до Генерального прокурора України з проханням перевірити дані факти й дати їм правову оцінку. Про це сьогодні повідомила прес-служба народного депутата Геннадія Москаля.

Запис В Чернівецькому управлінні земельних ресурсів украли 281 тис. грн.? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

19 березня 2012 року вступив на посаду новий голова Чернівецької обласної ради Михайло Гайничеру. Рішенням 8-ї сесії облради йому присвоєно 1 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Наступного дня, 20 березня, на 9-й сесії облради, депутати розглянули питання «Про порядок оплати праці голови обласної ради». Його посадовий оклад становить 15 мінімальних зарплат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. згідно постанови №512 від 30.06.2005, а не 1073). Надбавка за ранг – 160 грн.

До цієї суми додається 90% окладу – надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність праці. Та ще плюсується 40% (оклад + надбавка за ранг) – надбавка за вислугу років. Оскільки М. Гайничеру – кандидат технічних наук, то до окладу йому додається 15% – за науковий ступінь. Преміювання голови облради – до 60% щомісячно.

Якщо провести нескладні математичні розрахунки при умові максимального преміювання у 60% (в чому сумнівів не виникає), зарплата голови облради складатиме 15413 грн.

Окрім цього, щорічно йому надаватиметься матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на покращення соціально-побутових умов, розмір якої не вказується.

Можна жити. І жити добре. Водночас, за словами керівника Головного управління праці та соціального захисту населення, середній розмір заробітної плати по області у січні цього року складав 2090 грн.

Питання про справедливість – риторичне. За словами начальника юридичного управління облради Марії Єлєніч, попередній голова облради отримував стільки ж, але за мінусом 15%, так як не був кандидатом наук.

Запис Зарплата голови облради – майже $2 тис. за місяць спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За партійними списками до Верховної Ради пройде лише половина депутатів, і потрапити до цих списків зможуть тільки наближені до парт-босів. Проте цього разу вибори відбуватимуться за змішаною системою і 225 депутатів обиратимуться у мажоритарних округах. А це відкриває шанс для декого: маючи певні ресурси, можна переконати виборців, що ти найкращий. Для цього треба висунути популярну програму, або ж елементарно підкупити електорат. Але є ще один спосіб, правда, пов’язаний з використанням адміністративного апарату ресурсу.

Партія регіонів чудово розуміє, що свій авторитет серед виборців вона втрачає стрімко і катастрофічно. Ті, хто повірив у її «реформаторство», нині переживає глибоке розчарування. Недавно один скандально відомий депутат, спростовуючи поширену думку про свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію, заявив, що він такий же гей, як прем’єр – реформатор. Утім, багато рядових українців вважає, що більшість наших політиків, м’яко кажучи, такі ж «реформатори». Але дехто ще вірить у здатність Партії регіонів добитися переламу на краще завдяки «реформаторському курсу», і готовий віддати свій голос за її представників. Влада добре знає, де концентруються її прихильники. Тому й намагається використати це, щоби провести до парламенту максимум своїх прибічників.

Іде підготовка до нарізки виборчих округів. Там, де сконцентровані симпатики правлячої партії, округи будуть невеликими, щоби пройшло якомога більше депутатів. А в місцях проживання великої кількості опонентів існуючої влади, округи нарізатимуться великі.

Будуть використані всі можливості для того, щоби мати у наступному складі парламенту більшість «регіоналів» та їхніх союзників. Інакше донецькій команді доведеться сутужно. Якщо переможуть її опоненти, то Верховна Рада відновить дію тих статей Конституції, що значно обмежують владу президента. Тоді Україна повернеться до демократичних принципів і отримає можливість розвиватися, а не деградувати, як нині. Найсмачніші шматки ще нероздерибаненої державної власності дістануться не нинішнім володарям країни, а їхнім конкурентам. «Чисто конкретні пацани» погодитися з цим не можуть. Відтак і нарізатимуть передвиборчий пиріг для себе, не бажаючи ні з ким ділитися.

Будь-які вибори у сучасній Україні можна порівняти хіба що зі стихійним лихом. Вони загострюють протистояння в суспільстві, ведуть до величезних витрат фінансових засобів і людських сил. Нинішні вибори кращими не будуть. Швидше – навпаки. Адже на кін ставиться майбутнє держави та її народу. Чи вистачить виборцям знань і досвіду для того, щоби не помилитися, покаже лише наступний розвиток подій.

Запис Нарізка передвиборчого пирога спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Один європейський політик зауважив: « У нас люди йдуть у владу, щоби зробити для своєї країни щось добре, а у вас (себто в Україні – авт.) – задля свого бізнесу».

Зрештою, це давно всім відомо, оскільки наші партії насправді є бізнес-проектами. Їх просувають бізнес-клани, чиї апетити абсурдно вражаючі. Скажімо, тільки на утримання вищого ешелону держуправління (ВР, КМУ, Президента, АП) закладено в бюджеті країни на 2012 рік 2,55 млрд. грн., що на 100 млн. грн більше, ніж торік.

«Надбавка» піде на підтримку санаторіїв ДУСі (Держуправсправами). Адже люди, які доволі натрудилися, повинні добре відпочити. Чи, може, у вас є сумніви щодо їхньої працездатності? Дарма! Бо зарплати у них шалені. Втім, який «напряг» усе це «бабло» витратити. Доводиться бідакам по закордонних курортах постійно їздити.

І хоч не вельми це гарна справа – рахувати чужі гроші, та виходитимемо з того, що йдеться не про чужі, а про наші гроші, себто платника податків. А той, хто заробляє, завжди хоче знати, куди йдуть його кровні.

Отже, наші нардепи, крім зарплати в 15 тис.грн/міс. отримують ( і теж щомісяця!) матеріальну компенсацію службових витрат, а це майже 50 тис.грн. За рік один ріднесенький український нардепчик обходиться країні та платникам податків, тобто нам з вами, у 780 тис.грн (близько мільйона!). І це без врахування того, що на пенсії він матиме 80% від рівня зарплати чинних депутатів і плюс безкоштовне лікування у медзакладах органів держвлади до кінця життя. А депутатські квартири вартістю в 1 млн. грн кожна?! Тож додаємо ще 450 млн.грн.

З точки зору навіть домогосподарки, не кажу вже такого-сякого менеджера, подібна оплата праці, – коли людина має все, що тільки їй заманеться, – вважається неефективною. У працівника зникає мотивація. Бо він сам, його діти та онуки з правнуками забезпечені до кінця життя. Чи потрібно йому про щось турбуватися? Аж ніяк! А роботу люблять лише олігофрени – стверджує моя родичка за фахом лікар-психіатр.

Якщо у тебе, шановний читачу, все добре з математикою, то ти, порахувавши, дізнаєшся, що пенсії всіх депутатів однієї п’ятирічки обходяться державному бюджету в 1 млрд. 620 млн. грн, а на утримання чинних депутатів за 5 років витрачається 1 млрд. 755 млн. грн. та ще 450 млн. грн. на вартість квартир. Ну скажіть, хіба це не парадокс, який переходить в абсурд? Що вони зробили для народу? Хіба що захистили і розвинули власний бізнес – але власний! – та разом з попередниками знищили економіку держави.

А тепер точать зуба та готують ненаситні шлунки на останнє – землю та надра! Мовляв, по 100-200 га в одні руки – мало, треба по 2000 гектарів!

Натомість наобіцяти можуть сповна. Принаймні Кабмін хоче оголосити 2012-ий роком соціальної справедливості. Тобто підтягнуть бідних до багатих? Чи багаті поділяться? Одне слово, черговий абсурдний парадокс. Як відомо, у бюджеті недостатньо закладено грошей на лікування онкохворих дітей. Про яку ж рівність та справедливість може йтися? Або ж ситуація з ретровірусними препаратами, які потрібні для підтримки життя ВІЛ-інфікованих і яких катастрофічно не вистачає. Цими днями стало відомо, що Україна закуповує їх за ціною у тричі дорожчою, ніж інші країни. У чиїх кишенях осідають ці гроші, пояснювати, думаю, не треба.
Що не кажіть, а живемо у державі гостро парадоксальній, бо й самі – абсурдні…

Запис Українські парадокси або Скільки коштує нардеп спершу з'явиться на Медіа-Версії.