Одноразове декларування громадян стартує 1 вересня 2021 р. і триватиме рік – до 1 вересня 2022 р. Отже на добровільну «явку з повинною» є рік. Фізособи, у тому числі самозайняті особи мають право один раз «добровільно» задекларувати свої активи, набуті з доходів, з яких не сплачені взагалі, або не сплачені в повному обсязі податки і збори в Україні, або які в порушення податкового та валютного законодавства не були задекларовані до 1 січня 2021 р.

Закон вимагає задекларувати:

– валютні цінності (банківські метали, гривня та іноземна валюта);

– нерухоме майно (земельні ділянки, житлова і нежитлова нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва);

– рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва);

– частки (паї) у майні юридичних осіб, корпоративні права;

– цінні папери;

– права на отримання дивідендів, процентів.

Не можна декларувати готівку та активи набуті кримінальним шляхом (крім податкових злочинів).

Якщо людина не скористалась «нульовим» декларуванням і не подала декларацію. Вважатиметься, що людина повідомила про відсутність у власності станом на 1 вересня 2022 р. активів, набутих за доходи, з яких не сплачено (або сплачено не в повному обсязі) податки і збори та/або склад таких активів перебуває в межах «норм», визначених Законом.

Що таке «норми» декларування.

1. Нерухоме майно в Україні:

– квартира/квартири, загальною площею (сукупно) до 120 кв. м.;

– житловий будинок/ будинки, у тому числі незавершеного будівництва загальною площею (сукупно) до 240 кв. м.;

– об’єкти нежитлової нерухомості (комерційна тощо) загальною площею до 60 кв. м.;

– земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі (для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га; для садівництва – не більше 0,12 га; для будівництва і обслуговування жилого будинку, у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га; для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га);

2. Один некомерційний транспортний засіб (окрім літака; гелікоптера, яхти; автівок для перевезення 10 і більше осіб або об’ємом двигуна понад 3 тис. см. куб. або середня ринкова вартість 2 250 тис. грн., мотоцикл з об’ємом двигуна понад 800 см. куб.).
3. Інші активи сумарною вартістю до 400 тисяч гривень (15 тисяч доларів) (гроші; антикваріат, банківські метали тощо);

Якщо ви хочете скористатись «нульовкою» і декларуєте готівку.

Всю готівку, активи у дорогоцінних (банківських) металах необхідно покласти на спеціальний банківський рахунок. Оскільки порядку поводження з цими коштами ще не існує, владою фактично ігнорується правомірність зберігання громадянами готівки і порушується право власності на такі активи.

Після зарахування банком коштів на рахунок, банк повинен встановити джерела їх походження. Підтвердити джерела походження вказаних активів у переважній кількості випадків неможливо, тому виникає вірогідність блокування зазначених коштів; проведення перевірок в сфері фінансового моніторингу; кримінального переслідування декларанта. У разі ліквідації банку повернення коштів в повному обсязі  може стати взагалі нереальним. Адже з Фонду гарантування вкладів повертаються лише 200 тис. грн.

Той, хто подає так звану «нульову» декларацію зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість активів шляхом додання до декларації засвідчених копій підтверджуючих документів. А хто зберігає чеки за останні 20 років???

З майна та активів, що будуть задекларовані, необхідно сплатити наступні суми: 2,5% за придбання окремих облігацій внутрішнього займу; 5% за рухоме, нерухоме майно; грошові кошти, цінні папери тощо; 9% з активів за кордоном.

Після добровільної «явки з повинною» упродовж 60 календарних днів Декларація перевіряється.

В разі виявлення помилок – неправильно визначені сума чи ставка збору; порушено умови розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установа – із задекларованих цінностей доведеться сплатити 18%.

Чим це всім нам загрожує.

Закон запроваджує подвійне оподаткування доходів. Оскільки ті, хто мають активи понад встановлені «норму» тепер повинні додатково або ще раз сплатити податки незалежно від того, сплатили чи ні вони ці податки у попередні періоди.

Заплатити треба буде і збір з тих доходів, з яких раніше податки і збори не сплачувались. Скасовує закон і строк давності по несплаті податків.

Закон розділяє громадян на всіх, хто має віддати останнє та «недоторканих». Закон розділяє все суспільство на тих, хто нічого не повинен сплатити з набутого «непосильною працею» і тих, хто повинен заплати за те, з чого уже сплачено, витягти останнє з кишені, підтвердити доходи, показати чеки…

Чиновники та депутати і ряд інших категорій звільняються від такого диво декларування.

Це всі ті, хто з 1 січня 2005 р. (за будь-який рік) хоч один раз подавав декларацію за законами щодо запобігання корупції, – чиновники, депутати тощо (крім претендентів на посади, які не були призначені або обрані), а також неповнолітні та недієздатні. Але ж це не податкові декларації! І ніхто не цікавився сплатою податків з усього в них вказаного!!!

Дискримінація громадян залежно від виду діяльності: чиновники, депутати, судді тощо (декларанти за законами щодо запобігання корупції) задекларували свої статки без сплати будь-яких зборів до бюджету, без жодних пояснень джерел походження і без необхідності розміщення коштів на банківських рахунках та без проведення відповідних перевірок.

По суті, закон виходить із презумпції вини та недобросовісності платників податків, не залежно від сумлінності сплати податків.

Не зважаючи на назву «добровільне» декларування, є лише 2 можливих варіанти поведінки:

1) подати декларацію, чим фактично визнати себе винним в ухиленні від сплати податків (така собі «явка з повинною») та сплатити відповідний збір;

2) не подавати «нульову» декларацію, чим автоматично заявити контролюючим органам, що з усіх належних особі активів сплачено податки, або склад і обсяг таких активів перебуває в установлених межах.

З 1 вересня 2022 р. усі фізичні особи автоматично вважатимуться такими, що підтвердили сплату податків з усіх своїх доходів і з усього майна. Тобто майно і доходи мільйонів пересічних громадян вочевидь потрапляє у зону уваги контролюючих та правоохоронних органів.

Крім того Уряду доручено розробити законопроєкт щодо здійснення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Отже, слід враховувати перспективу посилення фіскального тиску на платників податків з урахуванням кампанії з «нульового декларування», запровадження непрямих методів контролю, коли отримані доходи зіставляються з фактичними витратами тощо. Наразі анонсується майбутній контроль за здійсненням видатків.

Дмитро Царенко, за матеріалами інтернет-ЗМІ

Запис ЯК «ПОДОЇТИ» ВЛАСНИХ ГРОМАДЯН або що таке насправді «нульове декларування» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Державна фіскальна служба констатує, що з початку деклараційної кампанії подали декларації 1 309 мільйонерів.   Про це сказано в повідомленні прес-служби ДФС.  

“Доходи в сумі понад 1 млн гривні задекларували 1 309 громадян. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість таких платників збільшилася на 43%, або на 393 людини”, – зазначено в ньому.   Зазначається, що найбільша кількість громадян, які задекларували доходи в сумі понад 1 млн гривень, враховується в Києві – 615 людей (майже 47% від загальної кількості), Харківській області – 106 людей, Дніпропетровській області – 82 людини і Київській області – 69 людей.  

Також, за оперативним даними, станом на 11 квітня 2018 року громадянами подано понад 246 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи.   Загальна сума задекларованого доходу становить 22,1 млрд гривень, що визначається на рівні аналогічного періоду минулого року.

За даними декларацій задекларовано до сплати 621,5 млн гривень, що на 81 млн гривень, або на 15% більше, ніж минулого року.  

Сума доходів, які одержали громадяни з доходами понад 1 млн гривні, задекларована на рівні 9,3 млрд гривень.   Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума задекларованих доходів збільшилася на 3,3 млрд гривень, або на 55%. 

Зазначається, що громадянами з доходами більше 1 млн гривень задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб 222,4 млн гривень, до сплати військового збору – 25,9 млн гривень.  

Найбільша сума податкових зобов’язань, визначених за даними декларації самостійно до сплати в сумі, що перевищує 10 млн гривень, задекларована жителем Києва.   Податкові зобов’язання в сумі понад 8 млн гривень задекларовано двома жителями Харківської області.

Запис Живемо погано, а кількість мільйонерів росте… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як повідомляє Державна фіскальна служба, доходи в розмірі понад 1 мільйон гривень у 2018 році в Україні задекларували 742 особи, пише Еспресо.  

Станом на 1 березня 2018 року майже 75 тисяч громадян подали податкові декларацій про майновий стан і доходи. Повідомляється, що загальна сума задекларованого доходу становить 8,1 мільярда гривень, що на 37% (2,1 мільярда гривень) більше, ніж за аналогічний період минулого року.  “Доходи у сумі понад 1 млн. гривень, отримані протягом 2017 року, задекларували 742 особи. Це майже в два рази перевищує показник відповідного періоду минулого року”, – йдеться у повідомленні.   Наразі найбільша кількість таких осіб обліковується у Києві – 291 особа, або 40% від загальної кількості. Правом на отримання податкової знижки скористалися майже 20 тисяч громадян. Це майже на 5 тисяч осіб (на 28%)  більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Запис Покращення в дії: 2017-го в україні вдвічі побільшало мільйонерів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Виконувач обов’язків голови Національного банку України Яків Смолій отримав у 2017 році 15,202 мільйона гривень доходу.  Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру декларацій чиновників, оприлюднені на сайті Національного агентства з запобіганню корупції.  

Згідно з декларацією, в минулому році Смолій отримав 5,453 мільйона гривень дивідендів від компанії з управління активами “Еталон Ессет Менеджмент”; 4,846 мільйона гривень відсотків за коштами в “Укрексімбанку”; 2,493 мільйона гривень від надання в оренду низки об’єктів нерухомості; 2,306 мільйона гривень у вигляді заробітної плати в НБУ.

За інформацією на сайті НБУ, у 2016 році Смолій отримав сукупний дохід у розмірі майже 18,6 мільйона гривень, з яких 7,3 мільйона гривень – відсотки за депозитами; 5,3 мільйона гривень – дивіденди; 3,1 мільйона гривень – дохід від передачі в оренду комерційного нерухомого майна; 1,8 мільйона гривень – заробітна плата до оподаткування і сплати військового збору.  

Довідка: Перший заступник голови Національного банку України Яків Смолій виконує обов’язки голови регулятора з 11 травня 2017 року, після того як глава НБУ Валерія Гонтарєва подала президенту Петру Порошенку прохання про відставку. До звільнення чинна глава НБУ повинна відзвітувати перед Верховною Радою. 18 січня Порошенко представив до парламенту, як того вимагає Конституція України, пропозицію звільнити з посади голови Національного банку Гонтареву і призначити на її місце Смолія.  

Запис Виконувач обов’язків голови НБУ Яків СМОЛІЙ у 2017-му заробив понад 15 мільйонів гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.