6 березня 2026-го у Центрі культури «Вернісаж» у Чернівцях відкрилася виставка пам’яті заслуженого художника України Івана Дмитровича Балана,  присвяченої 212-й річниці від дня народження Т. Г. Шевченка.

Іван Балан народився 2 серпня 1941 року в селі Стрілківці на Тернопільщині. Художню освіту здобув у Чернівцях, а згодом навчався на факультеті графіки Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова у Львові. Багато десятиліть його життя було пов’язане з Буковиною, де він сформувався як художник, графік і книжковий ілюстратор. З 1992 року був членом Національна спілка художників України, брав участь у численних обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках.

Творчість Івана Балана вирізнялася багатогранністю. Він працював у галузі станкової графіки, живопису, книжкової ілюстрації, створював плакати, листівки та екслібриси. Митець є автором понад трьохсот книжкових знаків і численних ілюстрацій до літературних видань. Його роботи супроводжують книги українських письменників — від класиків до сучасних буковинських авторів.

На відкриття виставки у «Вернісажі» прийшло багато людей: художники, друзі, учні, науковці, шанувальники мистецтва. Приїхали і родичі митця з Тернопільської області, його малої батьківщини. Атмосфера була одночасно світлою і зворушливою: люди згадували Івана Балана як талановитого художника, мудру й доброзичливу людину, яка все своє життя присвятила українській культурі.

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Тарас Шевченко, «Думи мої, думи мої», 1840

У видавництві «АНТ ЛТД» вийшла  книга Корнелії Товстюк “Радість поруч із нами” (Іван Балан: життя і творчість (з архіву родини Товстюк), яка  базується на матеріалах з приватного архіву родини Товстюк.

Важливою сторінкою творчості Івана Балана була його багаторічна співпраця з істориком і дослідником визвольного руху Нестором Мизаком. Художник став постійним оформлювачем його книг, присвячених складним і драматичним сторінкам української історії — боротьбі за незалежність, долям учасників підпілля, пам’яті про національний спротив. Саме графічні роботи Івана Балана — обкладинки, ілюстрації, символічні композиції — створювали особливу візуальну атмосферу цих видань.

Завдяки такій співпраці книги Нестора Мизака стали не лише історичними дослідженнями, а й цілісними культурними явищами, де слово і зображення працювали разом.

Під час відкриття виставки історик Нестор Мизак також згадав, що пам’ять про митця варто увічнити і в міському просторі Чернівців. Він висловив думку, що одну з вулиць міста можна було б назвати ім’ям художника — адже саме тут, на теперішній вулиця Княгині Ольги, де колись була вулиця Маршала Рибалка, жив і працював Іван Балан. На думку Нестора Мизака, така назва стала б символічним знаком вдячності місту художникові, який багато років творив у Чернівцях, оформлював книги, працював у сакральному мистецтві й залишив помітний слід у культурному житті Буковини.

Знову повертаюся в минуле… 11 вересня 2015-го у чернівецькому центрі культури «Вернісаж» можна було переглянути виставку «Підпільна графіка ОУН, УПА» , повстанські світлини, графіка заслуженого художника України Івана Балана у книгах Нестора Мизака «За тебе, свята Україно». Я була на цій виставці і тоді зробила невеликий (чи не зовсім невеликий) фоторепортаж, можна подивитися за цим покликанням – «Нам пора для України жить!»…

Художник працював і в сакральному мистецтві. Однією з його останніх робіт став розпис храму Різдва Івана Хрестителя, де він працював разом із художником Миколою Пелешуком. Цей храмовий живопис став своєрідним духовним підсумком творчого шляху митця — поєднанням майстерності, віри та глибокого відчуття української традиції.

Для Івана Балана екслібрис був не просто декоративним знаком. Це була особлива форма діалогу з книгою, з її автором і читачем. Саме тому його книжкові знаки вирізняються індивідуальністю і часто пов’язані з українською історією, культурою та літературою, зокрема з творчістю Тараса Шевченка.

Видавничий дім «Букрек» (Чернівці) здійснив перше за часів незалежності повне академічне видання
творів Ольги Кобилянської у 10 томах. Оформленням обкладинки та художнім наповненням серії
займався заслужений художник України Іван Балан.

Друзі, художники, колеги, з якими він працював і спілкувався багато років, ділилися теплими спогадами, говорили про його людяність, доброзичливість і відданість мистецтву.

На завершення виступила дружина художника. Вона подякувала всім, хто прийшов на виставку, хто пам’ятає і цінує творчість Івана Балана, підтримує добру пам’ять про нього і зберігає його мистецьку спадщину.

Після завершення урочистої частини учасники виставки зробили спільну світлину на пам’ять. Щира вдячність  пану Юрію Грунтовському за це фото, адже й мені дуже хотілося бути разом з усіма, серед людей, які прийшли вшанувати пам’ять художника.

Після офіційної частини відвідувачі ще довго не розходилися: розглядали роботи, спілкувалися, ділилися спогадами про Івана Балана. Його графіка, книжкові ілюстрації, екслібриси й сакральний живопис ще раз нагадали, наскільки багатогранним був талант митця і наскільки глибоко він відчував українську культуру.

Щира вдячність усім, хто долучився до організації цієї виставки, хто зберігає і популяризує творчу спадщину художника. Такі події допомагають нам відчути живий зв’язок поколінь і силу українського мистецтва.

Світла пам’ять Іванові Балану…

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Тарас Шевченко

©Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s. Пам’ять у світлинах…  Пропоную переглянути світлини Івана Балана  із виставок у «Вернісажі» та Художньому музеї. Усі світлини з особистого архіву: Світлій пам’яті Івана Балана присвячено…

Запис Наша дума не вмре… Пам’яті художника Івана Балана спершу з'явиться на Медіа-Версії.

28 січня 2026-го у Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка відбувся захід «Космічна зірка Леоніда Каденюка над Буковиною», присвячений 75-річчю з дня народження першого космонавта незалежної України.

Організатором події став відділ документів із економічних, технічних та природничих наук. Модераторкою заходу була Тамара Сендульська, завідувачка ВДЕТПН ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

З цієї нагоди з вітальним словом, яке зачитала Тамара Василівна,  до буковинців звернувся Едуард Іванович Кузнєцов — ветеран ракетно-космічної галузі, один із фундаторів Державного космічного агентства України, багаторічний заступник керівників НКАУ, радник голів ДКА, голова Громадської ради при агентстві, перший віцепрезидент Аерокосмічного товариства України.

Едуард Кузнєцов наголосив на винятковому значенні польоту Леоніда Каденюка для України — не лише як символу державності, а як поштовху до розвитку вітчизняної науки та аерокосмічних досліджень.

Едуард Кузнєцов підкреслив, що саме точні науки, інженерна думка та космічні розробки формують основу сучасної сильної держави, а постать Леоніда Каденюка стала важливим орієнтиром для молодого покоління українців — прикладом того, як мрія, знання і наполеглива праця відкривають шлях до зірок.

У залі бібліотеки у день народження Л.К. Каденюка  зібралися чернівчани, журналісти газети «Буковина», освітяни, науковці, представники громадськості та влади — серед них і ті, хто особисто знав Леоніда Каденюка. Лунали щирі спогади про його людяність, скромність і глибоку любов до рідної землі.  Участь у заході взяли представники Чернівецької обласної ради та екологічного сектору, які наголосили на важливості збереження наукової, громадянської й духовної спадщини космонавта.

Відбулася і  презентація другого доповненого видання книги Юрія Корнєва «Захистимо наш дім – планету Земля», що побачила світ цими днями у ВД «Букрек». Юрій Геннадійович Корнєв, член Національної спілки журналістів України, земляк Леоніда Каденюка й дослідник його діяльності, презентував нову книгу.

Про цю нову книгу, присвячену Леоніду Каденюку, його науковим поглядам, досягненням та космічній місії, розповіла і Дарина Степанівна Максимець, директорка видавництва «Букрек». Вона підготувала невеликий подарунковий тираж цього видання для кожного учасника заходу.

Серед запрошених гостей був також отець Валерій Сиротюк, священник Чернівецької єпархії УГКЦ. Він нагадав про різдвяний період, запросив присутніх до виконання традиційної української колядки та здійснив короткий екскурс в історію осмислення створення Всесвіту, зупинившись на темі впливу Вищого Розуму на науковців різних епох і народів. Цей виступ став приводом для спокійного роздуму про складні й неоднозначні історичні взаємини науки й церкви.

Серед виступів особливо запам’яталися розповіді Тамари Володимирівни Марусик та Віталія Володимировича Яценка — саме тому, що вони ґрунтувалися на особистому досвіді живого спілкування з Леонідом Костянтиновичем Каденюком. Це були не загальні міркування про значущість його польоту, а щирі історії реальних зустрічей, розмов, вражень.

Тамара Марусик, доктор історичних наук, керуюча Центром ЮНЕСКО ЧНУ ім. Ю. Федьковича  наголосила на історичному значенні постаті космонавта у формуванні сучасної української ідентичності.

Віталій Яценко, директор Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Каденюка, звернув увагу на виховний вимір цих зустрічей: колись учні не просто читали про космонавта — вони бачили його наживо, слухали, ставили запитання, зберігали автографи. Про ці зустрічі переповідали в школах, і вони ставали частиною особистої історії покоління. Сьогодні ж ми згадуємо, що серед колишніх учнів — тепер уже випускників — є ті, хто тримав у руках календарик з автографом першого космонавта незалежної України і переровідають про враження вже наступним поколінням.

Зворушливим моментом стали читання учнями сторінок із книги Сергія Каденюка, брата космонавта, що символізувало живу передачу пам’яті наступним поколінням.

З особливою теплотою згадували матір Леоніда Каденюка, її роль у формуванні характеру майбутнього космонавта, а також Музей Леоніда Каденюка у Клішківцях, який очолює Наталія Мельничук (вона не змогла бути присутньою на заході). Емоційнм був виступ співачки, лавреатки міжнародних конкурсів Лариси Володимирівни Бєлової та тріо «Матіола».

Документальне дослідження англомовних друкованих видань 1996–1997 років, пов’язаних із польотом Леоніда Каденюка та його космічною місією, презентувала Вікторія Волощук, магістр філософії, культурологиня. У межах заходу також були продемонстровані фрагменти документальних стрічок, присвячених підготовці космонавта до польоту, зокрема фільму «Місія – космос. Мрія».

Захід у бібліотеці засвідчив: космічна зірка Леоніда Каденюка й сьогодні світить над Буковиною — як знак пам’яті, відповідальності та сміливого погляду в небо.

Говорили і про складний шлях науки — від Коперника й Галілея до сучасності. Про те, як не завжди істина була зручною. І як важливо мати сміливість мислити. Недарма історія знає моменти, коли навіть через століття доводиться просити вибачення за помилки минулого.

Адже ще Микола Коперник запропонував геліоцентричну модель світу, що докорінно змінила уявлення людства про Всесвіт, а у 1633 році інквізиція судила Галілео Галілея за підтримку цих наукових поглядів. Лише через століття церква визнала цю помилку: 24 вересня 1989 рок Папа Римський Іван Павло ІІ офіційно реабілітував Галілея, визнавши рішення інквізиції хибним.

Ця історія — не докір, а нагадування: шлях науки часто вимагає сміливості мислити, ставити запитання і дивитися далі за усталені межі.

Саме тому постать Леоніда Каденюка так органічно звучить у стінах бібліотеки — як символ вільної думки, відповідального знання й служіння науці.

Щира подяка організаторам заходу — відділу документів із економічних, технічних та природничих наук Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка, модераторці Тамарі Сендульській, усім учасникам і гостям зустрічі — за простір пам’яті, живого слова й осмисленої розмови. За можливість не лише згадати, а й відчути.

Дякую Вам, Леоніде Каденюку,

за приклад,

за шлях,

за світло, яке й досі веде.

Ваша зірка над Буковиною — жива    

©Тетяна Спориніна,
фото автора і з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

https://youtube.com/shorts/vgy-4lK2wR0

Запис Космічна зірка Леоніда Каденюка над Буковиною… спершу з'явиться на Медіа-Версії.