«Питання космічної освіти, формування космічного світогляду у молоді – це надзвичайно важливе завдання, особливо в умовах, коли суспільству нав’язуються ідеї, що наша країна повинна бути аграрною, що основу її економіки повинні складати дрібний, середній та шоу-бізнес, а серед професій найбільш важливими є юристи, економісти, працівники торгівлі та журналісти. Ці наративи, по суті, блокували для молоді інформацію про важливість інженерних професій, підготовку вчених сучасних напрямків науки, без яких неможливий розвиток потужних промислових підприємств, наукових установ. Про це говорять конкурси на ці професії до вищих учбових закладів, слабкі знання, які показують протягом останніх років випускники шкіл, результати атестації старшокласників з фізики, математики, хімії. До речі, цікаве спостереження наведено в огляді відносно того, що вивчають іноземні студенти в Україні. Це авіоніка та ракетні технології, двигунобудування, прикладна фізика і нанотехнології. Це, напевно, віддзеркалює світові тенденції в освіті молоді.

Позитивно відзначена поява перших підручників на цю тематику для старших класів загальноосвітніх шкіл, авторами яких є наші відомі вчені Віктор Григорович Бар’яхтар, Станіслав Олексійович Довгий, Ярослав Степанович Яцків. А також видання першої цікавої науково-популярної книги для дітей Івана Малковича «Український космос».

Адже зрозуміло, що сучасна, конкурентоспроможна держава 21-го століття повинна будуватися молодими людьми з освітою та прагненнями, спрямованими на інноваційну трансформацію економіки, на розвиток високих технологій, створення відповідних підприємств та наукових установ, впровадження в реальну економіку штучного інтелекту, перспективної робототехніки, нових матеріалів, мікроелектроніки, інформаційних і космічних технологій. Це має бути перспективою України – модерної держави 21-го століття з потужною промисловістю, наукою, високоосвіченим народом.

В наданому огляді узагальнено все, що було зроблено в галузі космічної освіти за період незалежності нашої країни. Вдалося, на мій погляд, охопити всі форми і заклади, де можна проводити цю роботу від дитячих садочків, шкіл, позашкільних установ, і аж до вищої школи і молоді, працюючої на підприємствах галузі. Підкреслена роль молодіжного об’єднання «Сузір’я», в якому народилося і накопичено багато різноманітних форм роботи з дітьми, Малої академії наук, Національного центру аерокосмічної освіти молоді, який працює зі старшокласниками, студентами, працюючою молоддю.

Внаслідок серйозної інформаційно-аналітичної роботи авторів вимальовується структура космічної освіти для різних вікових категорій молоді. Космічна освіта молоді своїми коренями проростає з початку 1990–х років, коли під час підготовки проєкту польоту першого космонавта України Леоніда Каденюка була проведена разом з американськими колегами масштабна освітня програма для молоді України та США, якою було охоплено по 20 тисяч школярів і студентів в кожній країні. Внаслідок цього сильний поштовх отримав напрямок аерокосмічної освіти в школах, позашкільних закладах, музеях, планетаріях.

На базі середньої школи №36 м. Київ проходив експеримент з посиленої аерокосмічної освіти учнів. В цій школі працює музей космонавтики ім. С.П. Корольова, навіть створюється учнівське космічне агентство. Трохи згодом в педагогічних журналах з’являються статті «Чи потрібна аерокосмічна освіта в школі?», «Аерокосмічна освіта – важлива складова сучасного навчального процесу», «Майбутнє країни – в руках інженерів». Цікавий та багатий досвід накопичено в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді. Насамперед – проведення науково-практичних конференцій «Людина і космос», «Дніпровська орбіта», Всеукраїнський молодіжний аерокосмічний форум «Україна – космічна». Участь в цих заходах першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка мала надзвичайно велике виховне значення. Робота центру відзначалася як одного з кращих подібних освітніх закладів у Європі ще під час проведення в 2008-2010 роках проєкту Твінінг «Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній сфері» (учасники проєкту Україна, Німеччина, Франція). І як результат – початок формування системної освіти та аерокосмічного  світогляду багатьох молодих людей.

Сучасна космічна освіта – це важливий етап продовження космічної історії України. Адже від того, як ми пройдемо цей етап, як старше покоління передасть свої знання молоді, залежатиме в майбутньому і кадровий потенціал для галузі, і підготовка інженерних та наукових кадрів, і дальше формування сучасної України як високорозвиненої, високотехнологічної та космічної держави.

Новий етап розвитку суспільства, аерокосмічної сфери передбачає бурхливий розвиток мікроелектроніки, робототехніки, штучного інтелекту. В першу чергу ці процеси мають відбуватися  на базі вітчизняного науково-технологічного та промислового потенціалу. А економічна політика на певний період  має стати національно-егоїстичною, що вимагає формування нового класу високоосвічених інженерів, конструкторів, науковців, менеджерів. Дотриматися цього вектору розвитку на фоні жорсткої конкуренції та намагання багатьох країн йти подібним шляхом – завдання досить непросте. Підвалини цього процесу в державі потрібно закладати вже сьогодні, залучаючи до цього талановиту молодь, вдосконалюючи форми і методи її аерокосмічної освіти.

Головне – не повторювати помилок минулого, коли відмова від ядерного потенціалу привела до виключення України з «клубу» ядерних держав, а згортання космічної діяльності загрожує втратою членства в елітному «клубі» космічних держав світу. До цього може призвести нефінансування вітчизняних космічних проєктів, відсутність протягом тривалого часу державної космічної програми, позбавлення ДКА спеціального статусу, кадрові проблеми в керівництві підприємствами галузі та інше. На цьому фоні зрозуміло, що попереду, в період формування післявоєнної політики країни, важлива тривала, важка і непроста робота. Вона вимагатиме більше уваги до космічної сфери з боку керівництва держави, об’єднання зусиль багатьох інституцій не тільки державних, а і приватних, а також лідерів, які очолять цей рух в майбутнє.

На фоні військових дій на фронті, їх специфічних форм, методів і засобів, турбулентності, яка останнім часом торкнулася космічної галузі, з погляду на перспективу необхідності відбудови економіки держави і збереження підприємств, які виробляють ракетно-космічну техніку, поява тематичних оглядів, які торкаються важливих напрямків в галузі економіки, освіти, науки та створення космічної техніки є надзвичайно важливою подією. Ці огляди є досить неординарним явищем і заслуговують на увагу не тільки громадськості, а й керівників окремих міністерств і відомств країни», –  з виступу члена Експертної ради Едуарда Івановича Кузнєцова на розширеному засіданні Експертної ради Асоціації «Космос».

21 листопада 2023 року відбулося розширене засідання Експертної ради Асоціації «Космос», де одним з  питань порядку денного були результати публічного обговорення інформаційних оглядів «Космічна освіта в Україні». Про результати публічного обговорення інформаційного огляду «Космічна освіта в Україні» та надані пропозиції у цій сфері доповів  Е.І. Кузнєцов.

Публікація присвячена 26-й річниці   польоту першого космонавта незалежної України, Героя України Леоніда Каденюка.

 Вл. інфор.

Запис «Космічна освіта в Україні» від Едуарда Кузнєцова спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В онлайн зустрічі взяли участь Едуард Іванович Кузнєцов – голова Громадської Ради Державного космічного агентства України, почесний голова оргкомітету «Астрономічна обсерваторії «Клішківці»», м. Київ; Носов Віктор Петрович – член Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, м. Київ; Борча Мар’яна Драгошівна – завідувачка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної фізики ЧНУ, м. Чернівці; Яценко Віталій Васильович – директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л.К.Каденюка, м.Чернівці; Кирилюк Сергій Миколайович – виконавчий секретар оргкомітету «Астрономічна обсерваторія «Клішківці»», доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії  ЧНУ імені Ю.Федьковича, с. Клішківці; Спориніна Тетяна Тадеївна – член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», вчитель-методист, м. Чернівці; Гончарук Сергій Григорович, викладач кафедри прикладної фізики ЧНУ, м. Чернівці; ПП Корчевий Олександр Дмитрович, м. Чернівці; ПП Корчовий Дмитро Дмитрович , м. Чернівці; Сапогівський Анатолій Миколайович – заступник Клішковецького сільського голови; Мельник Надія Сергіївна – секретар Клішковецького сільської ради.

Модерувала захід Наталія Володимирівна Мельничук – керівниця Клішковецького музею «Буковина- край космічний», голова оргкомітету «Астрономічна обсерваторії «Клішківці»», ентузіастка створення обсерваторії.

З привітальним словом до учасників зустрічі звернувся Едуард Іванович Кузнєцов, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, Почесний доктор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, Заслужений працівник промисловості України, Лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки. Майбутня обсерваторія буде використовуватися як освітня платформа для школярів не тільки Клішківців, а всієї Чернівецької області. Основне обладнання обсерваторії – це телескопи. Ці інструменти збирають і фокусують світло від далеких небесних об’єктів, дозволяючи нам бачити їх у деталях. Е.І. Кузнецов повідомив присутнім на цій зустрічі, що вивчаються варіанти постачання телескопу для майбутньої обсерваторії у Клішківцях.

Наталія Володимирівна розповіла про зроблену роботу за період від першої зустрічі членів оргкомітету в Клішковецькому опорному закладі освіти ім. Леоніда Каденюка: продовжується формування комплексу технічної документації для виготовлення проєкту будівництва.

Про астрономічну обсерваторію в іспанському місті Гранада розповів Сергій Миколайович Кирилюк, кандидат географічних наук, автор чисельних наукових статей і книг, що стосуються дослідження поверхні Місяця і місячних грунтів. C.М. Кирилюк у жовтня 2023-го перебував у відрядженні в Університеті Гранади  у межах проєкту «ArqusforUkraine». Обсерваторія розташована в інституті геофізики та запобігання сейсмічним катастрофам Андалузького університету, центру, створеного для об’єднання дослідницьких груп, ресурсів і достатніх інструментальних засобів, щоб забезпечити просування знань, розвиток та інновації в галузі геофізики, сейсмології. Дуже цікава історія Observatorio de Cartuja (Granada) .

Вона чимось нагадує нашу церкву. Побудована у вигляди хреста і з таким самим куполом посередині. Оригінальні плани належать архітектору Е. Форту. Обладнання, яке видно на фото- це лінзовий телескоп. Осерваторія зараз не працює, знаходиться на реконсрукції. С.М.

Кирилюк також додав, що наша майбутня обсерваторія у Клішківцях нікого не залишить байдужим, буде притягувати до себе людей: вся робота від просвітницької діяльності може і туристичної складової буде виконуватися сповна.

Тепер стосовно майбутньої споруди будь-якої обсерваторії. Вимоги, які накладаються на будівлю, визначаються значною мірою видом, маркою телескопа, який буде використовуватися в цій обсерваторії. Астрономічна обсерваторія Київського університету розташована за адресою: вул. Обсерваторна, 3.

Якщо пригадати історію Астрономічної обсерваторії Київського університету, то під час проектування головної будівлі університету (нині червоний корпус на Володимирській вулиці) у 1883 році Вікентій Беретті збирався прикрасити її вежою для астрономічних спостережень. Але астроном і математик Василь Федоров пояснив, що так робити не можна. Усі прилади повинні стояти на окремих власних фундаментах, стіни будівлі повинні бути точно орієнтовані по сторонах світу, потрібна особлива конструкція даху, тобто для обсерваторії потрібно будувати окреме приміщеня.

Саме про особливості будівництва таких споруд, як астрономічні обсерваторії, які залежать від особливостей і технічних характеристик телескопів, говорили учасники зустрічі. Важливо, щоб врахувати всі характеристики телескопічного обладнання, тоді і будівля буде максимально функціональною і буде давати можливості чіткої роботи самого телескопу.

Будь-які креслення обсерваторій, які є, не будуть просто скопійовані. Головне, це вимоги, що визначені специфікою, типом, маркою телескопу. Чи є у телескопа, наприклад, поглиначі вібрації, що вмонтовані в телескоп; які фундаменти, які мають бути сходи навіть для підйома до телескопа, щоб не створювати вібрацію. Мають бути консультації з відповідними спеціалістами.

«Сподіваюсь, що ми не говоримо за телекопи минулих сторічь, честь їм і хвала, а за телескопи передові, з автоматичним управлінням, можливо і програмним управлдінням, які будуть передавати інформацію навіть в мережу…»

Віктор Петрович Носов, науково-технічний експерт з лазерних та оптичних систем Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, розробник і також концептуальних проєктів  «Оптична лабораторія для дитячого телескопобудування» і «Дитяча обсерваторія практичної і експериментальної астрономії». В.П. Носов поділився інформацією про проєкт реконструкції обсерваторії на Чернігівщині. Фото дороге для нас, зроблено за тиждень до трагічної загибелі Л.К. Каденюка. Це була зустіч із Юрієм Володимировичем, завідувачем кафедри фізики і астрономії Чернігівського університетута. У них є раритетний телескоп 1960 року, виготовлений фірмою Carl Zeiss Jena, який через певні обставини не працював. Цей дзеркальний телескоп мав унікальну оптичну схему: не два дзеркала, а три. І треба було виконати розрахунки параментрів телескопу і параметрів дзеркала і виготовити одне 200 мм дзеркало. Що, як розповів Віктор Петрович, вони і зробили.

У той момент у Леоніда Каденюка виникла ідея реконструювати купол в університеті у Чернігові та встановити новий купол у Вишеньках, дитячому оздоровчому табірі Чернігівської області.

Для Леоніда Костянтиновича Чернігівщина було особливим місцем, де почали здійснюватися його мрії. Адже 1967-1971 – це роки, коли Л.К. Каденюк навчається у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.

Всі інші присутні також висловили схвалення зробленим  роботам за період від першої зустрічі членів оргкомітету «Астрономічна обсерваторія «Клішківці»».

Мар’яна Драгошівна Борча, завідувачка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної фізики, на якій ведеться навчання за спеціальністю «Фізика та астрономія».

Майбутня обсерваторія допоможе і студентам ЧНУ мати практичну можливість спостерігати нові комети, супутники планет, вести різноманітні спостереження об’єктів далекого Всесвіту.

А учні, які зараз ще навчаються у школах, сподіваються, що Міжнарожний день Астрономії будуть проводити у новій обсерваторії. /Малюнки Ярини Швед, Дарини Зарайської, Юлії Вітько, Ірини Кривохижої з архіву ліцея №11/.

І від мене – для всіх любителів астрономії ці два фото часткового затемнення Місяця 28.10.2023.

Майбутня шкільна обсерваторія у Клішківцях дасть можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами. А оргкомітет і всі зацікавлені спеціалісти, фахівці, аматори будуть активно сприяти реалізації цього неординарного і навіть фантастичного проєкту.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Про майбутню обсерваторію у Клішківцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Авторка вистави – Наталка Конюх з міста Лисичанська. Вона планувала разом зі своїми друзями зіграти цю виставу у рідному місті. Проте через початок повномасштабної війни виставу поставили  у Чернівцях.

P.S. захід організовано за сприяння Центрального палацу культури м. Чернівці, ГО «Україно-німецьке культурне товариство м. Чернівців» та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича у рамках міжнародного проєкту «Програма з розширення можливостей заради відновлення порозуміння для лідерів громад в Україні «Мир у цифровий час».

“… час таки минає, дні змінюються ночами, за весною обов’язково прийде літо, і, попри всю застиглість твоїх відчуттів, попри все заціпеніння, життя триватиме, воно не спиняється ні на мить, вміщуючи в собі всі наші радощі та страхи, весь наш відчай і всю надію. Просто змінилася дистанція між тобою та реальністю. Реальність стала ближчою. Реальність стала страшнішою. З цим тепер доведеться жити…”, – Сергій Жадан

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Благодійна вистава «Жінки у ЗСУ» – у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перша шкільна обсерваторія  на Буковині планується у Клішківцях, на батьківщині першого астронавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

Зовсім скоро, адже мріяти можна всім, уроки астрономії та фізики школярі Клішковецької школи імені Леоніда Каденюка зможуть проводити на даху просто неба, на відкритій терасі, де знаходяться телескопи, а юні дослідники космосу зможуть спостерігати за зоряним небом, за рухом Місяця і навіть робити астрономічні відкриття під час перерв між уроками.

7 жовтня 2022-го у Клішківецький школі ім. Леоніда Каденюка зібрався оргкомітет, щоб мрію про купол обсерваторії над Клішківцями перетворити на реальність. Із громадськістю Клішківців, адміністрацією школи зустрілися викладачі, студенти, аспіранти фізичного факультету і георграфічного факультетів ЧНУ ім. Юрія Федьковича, члени правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», представники земляцтва Буковини міста Києва, освіти Чернівців і Клішківців, керівник гуртка «Авіакосмічне моделювання» Чернівецького центру юних техніків ім. Леоніда Костянтиновича Каденюка, представники Чернівецького музею авіації і космонавтики, представник Громадської Ради Державного Космічного Агентства України.

Наталія Володимирівна Мельничук, директор шкільного музею “Буковина – край космічний” провела екскурсію музеєм.

Розпочався круглий стіл, де обговорювали і перспективи шкільної обсерваторії. Адже можна займатися і зйомкою об’єктів глибокого космосу. Така зйомка відбувається протягом декількох годин при відповідних атмосферних умовах, які би підходили для проведення фотографування. Та навколо майбутньої обсерваторії будуть збиратися ентузіасти астрономії, які будуть також популяризувати галузь.

Про конструкцію обсерваторії і телескопів на круглому столі розповів В.П.Носов, член Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, науково-технічний експерт.

4 жовтня 2022 року у Мармуровій залі ЧНУ ім. Юрія Федьковича відбулося урочисте нагородження і вітання з присвоєнням звання «Почесний доктор Honoris causa Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича» першому віце-президенту Аерокосмічного товариства України Едуарду Івановичу Кузнєцову.

Від Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я» передали для Клішківецької школи імені Леоніда Каденюка унікальні фото Леоніда Костянтиновича Каденюка і Едуарда Івановича Кузнєцова.

Найпростіші обсерваторії виникли у стародавні часи для спостереження за небом у зв’язку з потребами передбачати зміни погодних умов для ведення сільського господарства, розвитком релігійних культів. Огляд різних обсерваторій, конструкцій телескопів зробив Віктор Петрович Носов.

Кожен за бажання може вивчати небесні тіла, спостерігати за зірками. Зіркове небо містить дуже багато загадок та таємниць. І шкільна обсерваторія дасть можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами. І подвір’я Клішковецької школи імені Леоніда Каденюка – якраз зручне місце для обсерваторії. 

Більше фото з Клішківців за посиланням – БЛИЖЧЕ ДО ЗІРОК. ПЕРША ШКІЛЬНА ОБСЕРВАТОРІЯ НА БУКОВИНІ ПЛАНУЄТЬСЯ У КЛІШКІВЦЯХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора, з архівів Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», Клішковецької школи.

Запис Бути куполу обсерваторії над Клішківцями! спершу з'явиться на Медіа-Версії.