Бюджет участі – метод, коли частиною місцевого бюджету розпоряджаються громадяни безпосередньо, а не через обраних в ради депутатів – в Україні почали застосовувати від 2015 року лише в трьох обласних центрах, серед яких була і Полтава. А вже наступного року таких міст стало більше, і Чернівці також не пасли задніх.

Хоча Чернівці вже ніби і йшли проторованим шляхом, та, як і всі решта долучених до громадського бюджету, зіткнулися точнісінько з тими ж проблемами, що і першопрохідці.

Багаторічна депутатка Полтавської міської ради Оксана Деркач, яка особисто опікується Бюджетом участі з перших днів його запровадження, розповіла про спротив чиновників на початках – «через нерозуміння, або через небажання розуміти» цей процес.

Таку ж проблему відзначила провідна спеціалістка відділу інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької міськради Кристина Помогаєва: «Спершу чиновники це сприймали як додаткову роботу. А потім звиклися».

Обидві фахівчині підтверджують, що Бюджет участі – це вже нові відносини, які спонукають владу до більшої відповідальності перед людьми.

В перший рік у Полтаві городяни подали 65 проєктів. У Чернівцях – 58. Далі – більше: наприклад, у Чернівцях 2017-го – 76, 2018-го – 91 (і з 35 переможців лишився незакінченим лише один), 2019-го – 104 (і з 17 переможців втілено 12, а 5 ще «в процесі»). А далі на Україну, як сніг на голову, звалилася пандемія… І в 2020-му наше місто прийняло на розгляд лише 61 проєкт, і з 9 переможців наразі не втілено жоден – усі перебувають в процесі реалізації…

Та Чернівецькою міськрадою на квітневій сесії  були виділені кошти на завершення всіх нереалізованих проектів, то ж очікуємо їх втілення цього року. Також цьогоріч реалізовуватимуться проєкти-переможці минулого року.

Так само і в Полтаві є нереалізовані проєкти, але цього року, стверджують у міськраді,  вже перекинуті кошти на їх виконання.

Оксана Деркач. Фото з відкритих джерел

Але важливо, що проєкт «Бюджет участі» дав містові нових лідерів громадської думки: є автори, які виграють уже по п’ятому проєкту, – пишається полтавська депутатка Оксана Деркач.

Серед проєктів, якими вона найбільше пишається – облаштований на березі річки Ворскли інклюзивний пляж.

На місці, не спочатку й не було пляжу – ми його облаштували завдяки Бюджету участі. А тепер завдяки новим проєктам, поданим громадськістю, ми його облаштовуємо і робимо доступним. Це інклюзивний пляж, – розповідає Оксана Деркач.

Також вона відзначає створений на території мікрорайону «Громада» інклюзивний дитячий майданчик. Водночас наголошує, як важко було достукатися до свідомості мешканців, які уже після втілення проєкту почали виступати проти того, щоб ним користувалися дітки з інвалідністю – задля зручності яких він, власне, і задумувався. Але зрештою ці розмови і роз’яснення також посприяли згуртуванню громади.

Інклюзивний дитячий майданчик у Полтаві. Фото KOLO.News

А підсвічені просто з асфальту пішохідні переходи в Полтаві кожен охочий може спостерігати щовечора і щоночі – і частина їх облаштована також завдяки Бюджету участі. У Чернівцях такого ще немає!

Звісно були й виклики, з якими доводилось зіштовхуватись впродовж цих років. Це, зокрема, питання долучення мешканців до підготовки проєктів, проблема якісної оцінки проектів відповідними виконавчими органами, неякісна реалізація проектів, незавершеність об’єктів вчасно тощо.  Ніхто не знав одразу як мають відбуватися ті чи інші процеси, однак з часом усі зрозуміли важливість цієї програми для нашого міста та згуртувалися для отримання гарних результатів.

Чернівецька фахівчиня з Бюджету участі Кристина Помогаєва також відзначає важливим результатом цього напрямку згуртованість містян.

Кристина Помогаєва. Фото з Facebook.

В мікрорайонах міста з’явилися цілі ініціативні групи, які готували вже спільно по кілька проектів для благоустрою своїх районів. Наприклад, так у місті з’явився «Активний Бульвар». І це чудово, адже це і є одним з головних завдань «Бюджету ініціатив чернівчан» – об’єднати мешканців для реалізації спільної ідеї на користь міста! – каже Кристина.

Серед яскравих і важливих втілених ініціатив городян чиновниця пригадує, зокрема, облаштування «Алеї Небайдужості» на Гравітоні, появу нових сучасних майданчиків біля шкіл №2, 24,25, нові класи трудового навчання, лінгафонні кабінети, клас Web-дизайну в художній школі,  закупку в рамках реалізації проектів-переможців обладнання для лікарень (ліжка для пологового будинку, реабілітаційні тренажери, інформаційні куточки про розпізнавання аутизму у діток в ранньому віці).

Авторка цих рядків знає і про реалізацію проєктів, поданих колегами-журналістами – наприклад, облаштування сходів на вул. Козятинській чи асфальтування доріжки до будинку, де мешкають дітки з інвалідністю по вул. Турецькій. А ще не лише важливим, а й дуже милим, як на мене, є відновлення нещодавно втрачених скульптурних бюстів богів, що є частиною унікального архітектурного декору будинку №26 по вулиці О.Кобилянської.

Олімпійські боги на фасаді. Проєкт «Бюджету участі» 2016 року

Водночас, варто зізнатися, що залучення до Бюджету участі навчальних чи медичних закладів створило й певну проблему: їхні можливості використання людського ресурсу для голосування дають великі переваги над іншими учасниками. Тому в Полтаві переконані: освіта й охорона здоров’я фінансуються з інших програм і не мають подаватися на Бюджет участі. До такої ж думки дійшли і в Чернівцях. Натомість будуть пробувати інший пілотний проєкт – «Шкільний бюджет участі», де пропозиції подають і голосують за них учні. Треба привчати дітей до громадської активності і вміння розпоряджатися бюджетними коштами!

Тож на останній сесії затверджено суму на бюджет участі, але оскільки сесія ще не закрита, то й рішення не підписане. Але йдеться про виділення 1% від бюджету міста – орієнтовно це 18 млн грн. Це буде максимальна сума за всі роки – зазвичай бувало менше.

А до 15 червня триває прийом проектів, які реалізовуватимуться наступного року.

Маріанна АНТОНЮК

за матеріалами прес-туру в межах проекту Харківського прес-клубу за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

* Партиципаторний бюджет (Бюджет участі чи Громадський бюджет) — демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожен мешканець населеного пункту має змогу впливати на що витрачати муніципальний бюджет.

5 років бюджету участі в Чернівцях у цифрах:

Подано – 390 проектів

На голосуванні перебували 314 ініціатив

Проголосували за них 70 043 чернівчан

На реалізації – 119 проектів

Реалізовано 107 проектів

Запис Бюджет участі: від богів на фасадах – до інклюзивних пляжів на водоймах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До редакції потрапив лист, адресований від імені 23-х громадських організацій Чернівецької міської ради з вимогою заборонити продаж алкоголю в місті в нічний час – з 22 до 9 години, як це зробили у Львові та низці інших міст. Вимога обгрунтовується турботою про «збереження життя та здоров’я дітей і молоді, зменшення злочинності в місті та області, також зменшення ризиків ДТП в нетверезому стані». «Дбайте про честь, велич та безпеку рідного міста, а не про свої кишені», – закликають активісти депутатів. Як відомо, заборона не підтримана сесією міської ради, і серед противників заборони є не лише ті, для кого продаж алкоголю є бізнесом.

«…Гидко, коли проти здорового способу життя, збереження моралі та гідності серед підлітків і молоді голосує начальник управління охорони здоров’я міської ради, депутат Незборецький І.В., також «дуже дбає» про чернівчан голова постійної комісії міськради з питань охорони здоров’я та соціального захисту, професор медуніверситету, депутат Ходоровський Г.І., а ще депутат Антоняк Я.М. – учитель загальноосвітньої школи №3, голова постійної комісії з питань освіти, науки, спорту та молоді, … новообраний депутат міської ради Мадей О.В. член цієї ж комісії, … Сорохан Л.Г., яка свого часу ще обиралася головою Зеленого світу Буковини, депутат Довгий Є.І., начальник 5-го КЖРЕПу, який має дбати про правопорядок і спокій у своїму мікрорайоні… Яка мораль керує такими депутатами – судіть самі, шановні наші чернівчани», – йдеться, зокрема, в листі.

«Версії» зібрали кілька аргументів «за» і «проти» нічної торгівлі алкоголем. До яких прислухатися нехай визначають самі читачі. І «проголосують» власною гривнею: якщо ми самі свідомо не купуватимемо алкоголь після 22 год., то і продавати його буде нікому…

Юрій Луканов, голова Незалежної медіа-профспілки України:

Днями Київрада за ініціативою депутата від «Самопомочі» Сергія Гусовського розглянула питання про заборону торгівлі алкоголем після 22-ї години. Звертає на себе увагу той факт, що у барах і ресторанах триватиме продаж алкоголю аж до ранку. Виявилося, все дуже просто: ініціатор цієї заборони – ресторатор. Тобто потоки від продажу спиртного в магазинах будуть переспрямовані до ресторанів. А ви думали, що він за здоров’я нації переживає? Тільки не кажіть, що подібні заборони діють у багатьох країнах. Якщо у нас і є проблеми з алкоголізмом, то вони аж ніяк не пов’язані із продажем його після 22-ї години. І просто тупо копіювати чийсь досвід за наших умов – просто глупство, а в даному випадку – цинізм. Нагуглив список ресторанів Гусовського. Побачив, що там є грузинський, де я бував кілька разів. Більше не піду.

Дмитро Сіманський, київський політик

Київрада сьогодні (з подачі пана Гусовського) буде забороняти торгівлю алкоголем вночі. хочу повідомити шановним депутатам, що кількість спожитого алкоголю не зменшиться (це абетково), зміниться лише його якість та вартість (в бік подорожчання). забороніть ще чухатися, ідіоти – неестетично!!! :(

Якщо серйозно, то цей більшовизм уже дістав. то МАФи бороли, тепер знову проти бізнесу воюють. Займіть собі руки чимось корисним – лібералізацією дозвільної системи, автостоянками, муніципальною міліцією

Марія Низ, львів’янка

У Львові така заборона діє вже тривалий час – не бачу в цьому нічого поганого…. Вважаю, що будь-яке обмеження щодо реалізації (відповідно споживання) спиртного має виключно позитивні наслідки… А на рахунок фінансового інтересу ресторатора – вибачте, бред сивої кобили – зовсім інша клієнтура… Хто купує в маркетах і споживає на вулиці чи вдома, аж ніяк не піде випити в ресторан…

Олександр Мадей, депутат Чернівецької міської ради

Є кілька причин, чому я особисто не голосував за заборону нічного продажу алкоголю в Чернівцях. Заклик «зробити все, щоб діти не вживали алкоголь» вважаю необрунтованим. На сьогодні це регулюється законом:  продаж алкоголю дітям забороняється. Тож потрібно насамперед  забезпечити виконання того, що вже і так прийнято – і це завдання правоохоронних органів. Якщо порушують закон – то будуть порушувати і заборону міської ради.

Друга причина: заборона міської ради – це регуляторний акт, і його прийняття належить до повноважень виконавчого комітету. Тим часом сесії пропонується взяти на себе функції виконавчого органу, а це порушення. Тож пропозицію обмежити продаж алкоголю потрібно винести на виконком, попередньо дотримавшись процедур, які супроводжують прийняття регуляторного акту: оприлюднивши його проект, провівши громадські слухання.

Окрім цього, пропозиція заборони жодним чином не обгрунтована. Не наведено статистики, розрахунків, цифр, висновків департаменту економіки тощо. Не вказано, хто має контролювати виконання цього рішення.

Я переконаний, що популістськими заборонами ми не досягнемо позитивного результату.

Запис Нічний продаж алкоголю – турбота про мораль чи повернення до «совкових» заборон? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецький міський голова Олексій Каспрук відвідав  міста-побратими  Чернівців – Клагенфурт і Вольфсберг.  Про результати  своєї поїздки мер Каспрук  розповів сьогодні на брифінгу журналістам. Хоча йшлося не тільки про це. Журналісти цікавились також долею приміщення на вул. Героїв Майдану,4, яке вже майже 3 місяці пустує,  проблемами «Калинки,  ремонтом злітно-посадкової смуги аеропорту, проміжними виборами до Чернівецької міськради, які мали б відбутися 3 серпня 2014 року та багатьма іншими питаннями.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Запис Мер Каспрук розповів журналістам за що і навіщо їздив до Австрії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пікетувальники побоююються, що демонтаж їхніх торгових контейнерів, попри обіцянки адміністрації, не буде тимчасовим.  «Контейнери або не повернуть на попередні місця, або розташують по-іншому, що зашкодить торгівлі», – вважають торговці.  І справді, на час реконструкції планується нібито тимчасово демонтувати контейнери і перенести їх до іншого місця. Водночас їх хочуть поставити потім за видами товарів. Але це завадить,  вважають підприємці, можливості міняти за потреби товар.

Аби довести свою позицію до відома міської влади, мітингувальники прийшли з гаслами «Почуйте нас!», «Реконструкція 5 сектору – за законом», «Реконструкція без евакуації» тощо. А також скандували «Ми-хай-лі-шин!», намагаючись домогтися спілкування з секретарем міськради. Виконувач обов’язків міського голови цього часу поспішав коридорами Ратуші на засідання міськвиконкому і на повідомлення, що зустрічі з ним прагнуть підприємці, лише розвів руками.

Однак виступ представників 5-го сектора Калинівського ринку вплинув-таки на розвиток подій. Як повідомив «Версіям» керівник прес-служби Калинівського ринку Олексій Пономаренко, остаточне рішення щодо реконструкції того дня не прийняте: «Створено комісію, яка до наступного понеділка ознайомиться з ситуацією із 5-м сектором з виїздом на місце, а вже тоді буде зроблений обґрунтований висновок».

Вл. інф.

Запис «Взірцевий сектор» на Калинці тиждень почекає спершу з'явиться на Медіа-Версії.