<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы чернівчани - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/chernivchani/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/chernivchani</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Sun, 30 Sep 2018 16:07:17 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы чернівчани - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/chernivchani</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Не існує державних грошей – є гроші, зароблені громадянами,  або «Рахунок від держави для чернівчан»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ne-isnuye-derzhavnyh-groshej-ye-groshi-zarobleni-gromadyanamy-abo-rahunok-vid-derzhavy-dlya-chernivchan/47175.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ne-isnuye-derzhavnyh-groshej-ye-groshi-zarobleni-gromadyanamy-abo-rahunok-vid-derzhavy-dlya-chernivchan/47175.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 30 Sep 2018 16:07:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[доходи]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<category><![CDATA[чернівчани]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=47175</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; Чому ми повинні усвідомлювати, що чиновник всього-на-всього є нами найнятим працівником, який повинен із розумом обслуговувати інтереси громади, області тощо? А тому що він оплачується з нашої кишені: кожний мешканець Чернівецької області  нинішнього року заплатить за чиновницький апарат країни  2,1 тис. грн. Іншими словами, кожний працюючий мешканець краю відраховує на діяльність чиновників від кожної [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/ne-isnuye-derzhavnyh-groshej-ye-groshi-zarobleni-gromadyanamy-abo-rahunok-vid-derzhavy-dlya-chernivchan/47175.html">Не існує державних грошей – є гроші, зароблені громадянами,  або «Рахунок від держави для чернівчан»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;</p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-47176" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/1421829709_0_k__527535398665345-396x343.jpg" alt="" width="396" height="343" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/1421829709_0_k__527535398665345-396x343.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/1421829709_0_k__527535398665345-350x303.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/1421829709_0_k__527535398665345-200x173.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/1421829709_0_k__527535398665345.jpg 630w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Чому ми повинні усвідомлювати, що чиновник всього-на-всього є нами найнятим працівником, який повинен із розумом обслуговувати інтереси громади, області тощо? А тому що він оплачується з нашої кишені: кожний мешканець Чернівецької області  нинішнього року заплатить за чиновницький апарат країни  2,1 тис. грн. Іншими словами, кожний працюючий мешканець краю відраховує на діяльність чиновників від кожної години своєї роботи майже 5,9 грн. А загалом буковинці за 2018-ий сплатять 16,2 млрд грн. податків. До слова, «безоплатна» освіта обійдеться пересічному чернівчанину в 5,5 тис. грн.</p>
<p>Такими є результати експертного дослідження, презентованого у Чернівцях ГО «Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна», спільно з ГО «Центр протидії корупції», у рамках проекту «Ціна держави», яке дало відповідь на запитання «Яким є рахунок від держави для чернівчан?» Крім того, з’ясувалося, що чимало наших краян вважають, ніби держава надає свої послуги безоплатно. І це при тому, що все в державі фінансується податками, які сплачують самі громадяни. Якби не податки громадян, то держава не могла б існувати, бо вони становлять три чверті усіх бюджетних надходжень. І практично більше половини заробленого за рік ми віддаємо у вигляді податків.<br />
Щоби зробити тему податків зрозумілою для громадян і дати можливість кожному розібратися, на що йдуть його податки, експерти «Центру соціально-економічних досліджень – CASE Україна» створили <strong>сайт «Ціна держави» (cost.ua).</strong>  Ввівши туди розмір своєї заробітної плати,  кожний охочий може побачити, скільки податків він сплатить державі за рік і яким чином ці гроші будуть розподілені за різними видатками. Таким чином, ресурс озброює людей аргументами й знаннями для боротьби з розкрадачами бюджету й корупціонерами.</p>
<p>Всеукраїнська просвітницька акція «Ціна держави» проводиться в областях України для того, щоби наочно показати громадянам, яка частина держбюджету складається з їхніх податків, а також пояснити, які «сервіси» надає держава на ці кошти – медицина, освіта, пенсійне забезпечення тощо – і як на якість цих послуг впливає корупційна складова, пояснили спікери заходу <strong>Віталій Шабунін</strong>, голова правління ГО «Центр протидії корупції» та <strong>Микола Малуха</strong>, експерт ГО «Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна».</p>
<p><strong>Вл. інф</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/ne-isnuye-derzhavnyh-groshej-ye-groshi-zarobleni-gromadyanamy-abo-rahunok-vid-derzhavy-dlya-chernivchan/47175.html">Не існує державних грошей – є гроші, зароблені громадянами,  або «Рахунок від держави для чернівчан»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/ne-isnuye-derzhavnyh-groshej-ye-groshi-zarobleni-gromadyanamy-abo-rahunok-vid-derzhavy-dlya-chernivchan/47175.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чернівецьку автівку визнали найгучнішою в Україні. В децибелах</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/chernivetsku-avtivku-viznali-najguchnishoyu-v-ukrayini-v-detsibelah/30468.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/chernivetsku-avtivku-viznali-najguchnishoyu-v-ukrayini-v-detsibelah/30468.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 21 Aug 2014 07:36:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[автозвук]]></category>
		<category><![CDATA[змагання]]></category>
		<category><![CDATA[чернівчани]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=30468</guid>

					<description><![CDATA[<p>Люди полюбляють слухати музику, чи то вдома, чи то в плеєрі, гуляючи вулицями міста або ж подорожуючи автівкою. Тому для більшості автовласників хороша якісна аудіосистема є необхідністю для комфортної їзди. Та, виявляється, що автозвук – не лише розвага, а й вид спорту, що зародився в першій половині ХХ-го століття у Великій Британії. …Автомобіль заїжджає на [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chernivetsku-avtivku-viznali-najguchnishoyu-v-ukrayini-v-detsibelah/30468.html">Чернівецьку автівку визнали найгучнішою в Україні. В децибелах</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://versii.cv.ua/podiji/chernivetsku-avtivku-viznali-najguchnishoyu-v-ukrayini-v-detsibelah/30468.html/attachment/avtozvuk" rel="attachment wp-att-30469"><img decoding="async" class=" wp-image-30469 alignleft" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2014/08/avtozvuk-250x165.jpg" alt="автозвук" width="347" height="229" /></a></p>
<p>Люди полюбляють слухати музику, чи то вдома, чи то в плеєрі, гуляючи вулицями міста або ж подорожуючи автівкою. Тому для більшості автовласників хороша якісна аудіосистема є необхідністю для комфортної їзди. Та, виявляється, що автозвук – не лише розвага, а й вид спорту, що зародився в першій половині ХХ-го століття у Великій Британії.</p>
<p>…Автомобіль заїжджає на визначену ділянку, облаштовану приладом для фіксування гучності. Учасник може обрати будь-який звуковий трек. Кожен має по 30 секунд на дві спроби. Прилад фіксує щосекунди й вилучає найгучніший момент, за яким і визначають переможця…</p>
<p>Минулими вихідними у Тернополі відбулися змагання «MONSTER SOUND FEST – AUTOSLALOM CHAMPION SERIES». Організатори змагань – Дмитро ГРОШОВАН та Дмитро СТОРОЖУК. Перший з Дмитрів – капітан чернівецької команди «Team Audio Extreme Ukraine Chernivtsy» – займається автозвуком понад десять років. Він створив команду справжніх чемпіонів: десять ентузіастів, які творять дива у своїх автівках.</p>
<p>Чернівчани посіли перші чотири місця з шести. Володимир КОРОЛЬ у категорії «новачок» набрав 130,9 dB, Олександр ОДАЙСЬКИЙ у категорії «аматор» набрав 132, 4dB, Петро КОЗНЮК у категорії bass-1  набрав 146 dB. Абсолютним рекордсменом України по SQL (Гучність Фронту) став Станіслав БАБЮК, набравши 134,4 dB(рекорд в Класі Монстр)  з автомобілем «Ford Tranzit». Саме його автомобіль і визнаний Найгучнішим Автомобілем України!</p>
<p>– Найбільше полюбляють наші змагання діти та підлітки. А от люди похилого віку – не дуже, – сміється ведучий та суддя Андрій ПАЛАГНЮК – Місце, де ми проводили змагання, розташоване поблизу житлових будинків, тож невдоволені гучною музикою бабусі намагалися нас розігнати, навіть викликали міліцію. Але ми таки змогли провести захід з відмінними результатами.</p>
<p><strong>Олена ДОРОШ, спеціально для «Версій»</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chernivetsku-avtivku-viznali-najguchnishoyu-v-ukrayini-v-detsibelah/30468.html">Чернівецьку автівку визнали найгучнішою в Україні. В децибелах</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/chernivetsku-avtivku-viznali-najguchnishoyu-v-ukrayini-v-detsibelah/30468.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Українська амбасада в Римі – оаза режиму Януковича</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/ukrayinska-ambasada-v-rimi-oaza-rezhimu-yanukovicha/28927.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/ukrayinska-ambasada-v-rimi-oaza-rezhimu-yanukovicha/28927.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 May 2014 08:49:27 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[ВИБОРИ\]]></category>
		<category><![CDATA[голосування]]></category>
		<category><![CDATA[дільниці]]></category>
		<category><![CDATA[комісія]]></category>
		<category><![CDATA[посольство]]></category>
		<category><![CDATA[чернівчани]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=28927</guid>

					<description><![CDATA[<p>Це яскраво продемонстрували вибори Президента України   Заздрісно було нам, колишнім чернівчанкам, дивитися як  25 травня голосували італійці, обираючи Єропарламент. А все виглядало так: під’їжджає машина, з неї виходять люди та йдуть до дільниці. Через пару хвилин вони виходять звідти, сідають у машину  та їдуть у своїх справах. Зовсім інакше виглядало голосування мешканців Італії, які [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/ukrayinska-ambasada-v-rimi-oaza-rezhimu-yanukovicha/28927.html">Українська амбасада в Римі – оаза режиму Януковича</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<blockquote>
<p><strong>Це яскраво продемонстрували вибори Президента України  </strong></p>
</blockquote>
<p>Заздрісно було нам, колишнім чернівчанкам, дивитися як  25 травня голосували італійці, обираючи Єропарламент. А все виглядало так: під’їжджає машина, з неї виходять люди та йдуть до дільниці. Через пару хвилин вони виходять звідти, сідають у машину  та їдуть у своїх справах.</p>
<p>Зовсім інакше виглядало голосування мешканців Італії, які приїхали сюди на роботу з України, під час виборів українського президента.</p>
<p style="text-align: left"><a href="http://versii.cv.ua/svit/ukrayinska-ambasada-v-rimi-oaza-rezhimu-yanukovicha/28927.html/attachment/photo-1" rel="attachment wp-att-28928"><img decoding="async" class="wp-image-28928" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2014/05/photo-1-250x162.jpg" alt="photo (1)" width="352" height="228" /></a></p>
<p>Наскільки нам відомо, в Італії проживає до півмільйона громадян України. Та лише у двох містах країни ми мали можливість голосувати. Зрозуміло, що від 8.00 до 20.00  протягом одного вихідного дня своїм правом скористалася мізерна частина тих, хто перебуває на заробітках в Італії. А бажання взяти участь у виборах люди мали дуже велике. Та їх штучно обмежили у волевиявленні. По-перше, без попереднього запису нікого не допускали до голосування. Але ж не всі мешкають у Римі, й не в усіх є Інтернет. Та ми дізналися, що нібито можна записатися й телефоном. Та коли прийшли на виборчу дільницю до посольства, з’ясувалося, що одна з нас є у списку, а іншої немає.</p>
<p>А щоби проголосувати-таки всім охочим, які пройшли попередню реєстрацію, довелося стояти в черзі  не менше 6-8 годин. Ми, українці, заповнили собою дві прилеглі до посольства вулиці, заблокувавши рух. До слова, українська амбасада у Римі працює вкрай погано: будь-яка інформація про її роботу та послуги, що нею надаються, відсутня; працівники зарозумілі і поводяться не те що зверхньо, просто нахабно. Тут, в Італії, ми вже відвикли від такого поводження,</p>
<p>Коли, приміром, одна з нас приїхала сюди 17 років тому, то амбасада працювала, тобто приймала громадян, 5 днів на тиждень. Під час правління Януковича графік прийому працівниками посольства різко змінився: протягом тижня вони працюють загалом лише 2 дні: один день – від 9.00 до 12.00, наступний – від 15. 00 до 18.00. і ще один день – від 9.00 до 12.00 та від 15.00 до 18.00. До слова, скажіть: у кого бувають такі великі обідні перерви? Але й це ще не все. Коли тобі треба оформити якісь документи, ти йдеш до  працівників посольства, стоїш довго у черзі і лиш потім дізнаєшся, які саме документи мусиш їм принести. Записуєш інформацію, що дають тобі працівники посольства, платиш за неї та йдеш збирати папери. А коли приходиш їх здавати, з’ясовується, що якогось папірця бракує. Ти говориш, що його не було у переліку, наданому посольством. Однак це нікого не цікавить і не хвилює. Тож ти йдеш добирати довідку чи документ, якого не вистачає. Та, найцікавіше, що так відбувається завжди. Ніколи тобі не дадуть повного переліку потрібних паперів. Чому? Бо за кожний візит сплачуємо ізі своїх кровно зароблених.</p>
<p>Та повернімося до виборів. Українці, які мешкають в Італії, були обурені їхньою організацією. Бо чому було б, приміром, не відкрити виборчі дільниці при церквах, де для цього знайшлося б чимало волонтерів, а також і в інших не менш придатних місцях. Однак реалії переконують: українське посольство в Італії, мабуть, просто не було в цьому зацікавлене.</p>
<p><strong>Наталка ШКВАРЧУК, Лікерія ЧЕРЕДАРИК, з Риму телефоном.            </strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/ukrayinska-ambasada-v-rimi-oaza-rezhimu-yanukovicha/28927.html">Українська амбасада в Римі – оаза режиму Януковича</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/ukrayinska-ambasada-v-rimi-oaza-rezhimu-yanukovicha/28927.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чернівчани вклинилися поміж галичан</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/chernivchani-vklinilisya-pomizh-galichan/24231.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/chernivchani-vklinilisya-pomizh-galichan/24231.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 07 Nov 2013 08:26:38 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[галичани]]></category>
		<category><![CDATA[гра "Що? Де? Коли?"]]></category>
		<category><![CDATA[меморіальний тур]]></category>
		<category><![CDATA[найкращі команди]]></category>
		<category><![CDATA[чернівчани]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=24231</guid>

					<description><![CDATA[<p>Меморіальний турнір гри «Що? Де? Коли?», присвячений пам’яті чудового гравця та одного з провідників інтелектуального руху в Чернівцях Леоніда Крячкова, який передчасно пішов з життя 3 листопада 2010 року, вже втретє відбувся у Будинку культури творчої молоді «Автограф». Цього разу віддати шану своєму другу зібралися найкращі команди  Чернівців та Івано-Франківська. Організатором турніру вже традиційно виступила [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chernivchani-vklinilisya-pomizh-galichan/24231.html">Чернівчани вклинилися поміж галичан</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>Меморіальний турнір гри «Що? Де? Коли?», присвячений пам’яті чудового гравця та одного з провідників інтелектуального руху в Чернівцях Леоніда Крячкова, який передчасно пішов з життя 3 листопада 2010 року, вже втретє відбувся у Будинку культури творчої молоді «Автограф».</b></p>
<p>Цього разу віддати шану своєму другу зібралися найкращі команди  Чернівців та Івано-Франківська.</p>
<p>Організатором турніру вже традиційно виступила інтелектуальна формація «5 елемент» за підтримки Чернівецької міської ради та кредитної спілки «Західна кредитна група».</p>
<p>Обстановка на турнірі була дружньою та невимушеною, а інтелектуальні двобої – гострими й безкомпромісними.</p>
<p>Дві сходинки п’єдесталу пошани, І-у та ІІІ-ю посіли команди з Галичини: «Сітхи Єгови» та «Зелений ЗМІй». А між ними зуміла вклинитися чернівецька команда «Прометей».</p>
<p><b>Павло ФІТІЛЬОВ</b></p>
<p><b> </b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chernivchani-vklinilisya-pomizh-galichan/24231.html">Чернівчани вклинилися поміж галичан</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/chernivchani-vklinilisya-pomizh-galichan/24231.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чернівецькі дженжики й чепуруни</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/chernivets-ki-dzhendzhiki-j-chepuruni/21917.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/chernivets-ki-dzhendzhiki-j-chepuruni/21917.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 01 May 2013 11:19:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[1913 рік]]></category>
		<category><![CDATA[автомобілі]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[капелюх]]></category>
		<category><![CDATA[машини]]></category>
		<category><![CDATA[пенсне]]></category>
		<category><![CDATA[прогулянки]]></category>
		<category><![CDATA[Ратуша]]></category>
		<category><![CDATA[розумніші]]></category>
		<category><![CDATA[чепуруни]]></category>
		<category><![CDATA[чернівчани]]></category>
		<category><![CDATA[чоловіки]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=21917</guid>

					<description><![CDATA[<p>Заслужений майстер народної творчості І. Н. Снігур продовжує розповідь про Чернівці сторічної давнини. – Іване Назаровичу, серед старих фотографій у Вашій колекції є чимало знімків  чернівчан початку ХХ століття. Коли їх розглядати уважно, то складається враження: чоловіки тоді були чи не більшими модниками, ніж жінки. Ви погоджуєтеся із таким твердженням? – Так, звичайно. Чоловіки прагнули [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chernivets-ki-dzhendzhiki-j-chepuruni/21917.html">Чернівецькі дженжики й чепуруни</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Заслужений майстер народної творчості І. Н. Снігур продовжує розповідь про Чернівці сторічної давнини.</p>
<p>– <b><i>Іване Назаровичу, серед старих фотографій у Вашій колекції є чимало знімків  чернівчан початку ХХ століття. Коли їх розглядати уважно, то складається враження: чоловіки тоді були чи не більшими модниками, ніж жінки. Ви погоджуєтеся із таким твердженням?</i></b></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/chernivets-ki-dzhendzhiki-j-chepuruni/21917.html/attachment/2222" rel="attachment wp-att-21920"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-21920" alt="2222" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/05/2222.jpg" width="500" height="386" /></a></p>
<p>– Так, звичайно. Чоловіки прагнули виглядати привабливо й модно. На свою зовнішність звертали значну увагу не лише найбагатші, але й люди середнього достатку. На світлинах видно, що чоловіки робили різні вигадливі зачіски. Напередодні Першої світової війни в моді були вуса, закручені догори: їхні власники виглядали хвацько – справжні чепуруни! Нерідко чоловіки носили бороди й борідки різної форми. Старші люди, головним чином військові та чиновники, надавали перевагу бакенбардам або довгій бороді, розчесаній надвоє. Не випадково: волосся не повинне приховувати ордени, які одягалися на шию.</p>
<p>Слід зазначити, що з носінням орденів пов’язана й особлива форма фраку – парадного одягу чоловіків. Найвища ступінь тодішніх орденів, як правило, являла собою кольорову муарову стрічку, яку носили через плече. Збоку, де кінці стрічки схрещувалися, розміщувався знак ордена. Щоби його було видно, довгі поли обрізалися, залишаючи позаду лише фалди. А нижчі ступені орденів були представлені зменшеними копіями, так званими «фрачними орденами». Їх носили на лівому лацкані прикріпленими до спеціального ланцюжка. На шию, разом з метеликом, надягали нашийні ордени, головним серед яких в Австрії був орден Золотого Руна. Краватку нерідко заколювали булавкою, головка якої робилася з перлів або діамантів.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/chernivets-ki-dzhendzhiki-j-chepuruni/21917.html/attachment/dsc_1695" rel="attachment wp-att-21921"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-21921" alt="DSC_1695" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/05/DSC_1695.jpg" width="500" height="332" /></a></p>
<p>Під фраком носили сорочку з накрохмаленого голландського полотна, на грудях якої була спеціальна тверда вставка, яка не давала утворюватися зморшкам. Її називали «панцир». Манжети сорочки защібували запонками, золотими або срібними, інколи з перлами або діамантами. Разом із фраком надягали циліндр, а коли їхали на бал, то перевагу надавали шапокляку: на відміну від звичного циліндра, він мав пружини, які дозволяли цей високий капелюх миттєво скласти, а потім розправити. Складений шапокляк зручно було носити під пахвою, а за необхідності навіть на нього сісти. Ансамбль довершувала тонка тростина чорного кольору із прямим набалдашником, зробленим зі срібла чи слонової кістки. Тростину носили не лише з фраком, але й з візиткою та смокінгом. Останній, що прийшов з Англії, напередодні Першої світової війни став конкурувати з фраком.</p>
<p>– <b><i>Іване Назаровичу, на багатьох світлинах чоловіки зображені  з різноманітними палицями. Вони то спираються на ціпки, то ніби грають ними, тримаючи у руках чи під пахвою. Чому?</i></b></p>
<p>– Спиралися лише на справжні палиці або ціпки. Міцні палиці, зроблені з твердих порід дерева, мали набалдашники у формі гачка чи різних скульптурних композицій, їх використовували старші або хворі люди для опори при ходьбі. Інколи це була зброя: металевий набалдашник являв собою однозарядний пістолет. Набалдашник міг бути і ефесом шпаги чи рукояттю стилету – гостре лезо ховалося у палку, як у піхви. А тоненькі тростини носили для краси, їх робили переважно з гнучких порід дерева і спиратися на таку тростину було неможливо. Втім, у такій тростині теж могло ховатися гостре лезо. Інколи тростини робили з черепахового панцира. Чернівецькі дженджики їх використовували, як нині кажуть, для «понту».</p>
<p>Чепуруни з цією ж метою нерідко без нагальної потреби надягали на ніс пенсне – хотіли виглядати розумнішими, ніж насправді. Окуляри сучасного типу (з дужками) тоді вже існували, але значно частіше використовувалися пенсне, що трималися на переніссі затискачем. До оправи кріпився шовковий шнурок, інший кінець якого йшов до лацкана костюма чи ж чіплявся за вухо. Дехто носив монокль. Бувало, що з простим склом: носій монокля слідував моді. Той, хто дивився на світ через вставлене в очницю скло, завжди мав зверхній та презирливий вираз обличчя.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/chernivets-ki-dzhendzhiki-j-chepuruni/21917.html/attachment/1111-4" rel="attachment wp-att-21922"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-21922" alt="1111" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/05/1111.jpg" width="500" height="784" /></a></p>
<p>Чимало уваги чоловіки приділяли різним предметам, які постійно носили з собою – портсигарам, годинникам і різноманітним дрібничкам. Годинники були кишеньковими, на ланцюжках. Найбагатші могли дозволити собі золоті й платинові годинники, люди середнього достатку – срібні. До ланцюжків кріпилися різноманітні брелоки та підвіски. Наприклад, м’ясник замовляв собі срібну підвіску із зображенням знарядь своєї праці, а моряк – із зображенням корабля.</p>
<p>– <b><i>Нинішня «золота молодь» хизується розкішними автомобілями, придбаними на батьківські гроші. А чернівецькі дженджики 1913 року також могли похизуватися дорогими машинами?</i></b></p>
<p>– Так, дехто з них мав власні автомобілі. Тоді це була рідкість, і на прохання міських властей власники машин підганяли їх під ратушу і тут демонстрували чернівчанам, розповідаючи про переваги такого виду транспорту над звичним кінним. Молоді автолюбителі одягалися за останньою модою, у стилі костюмів для прогулянок. Влітку це могли бути картаті піджаки та брюки – перед Великою війною серед заможних людей подібні фасони ще не були розповсюджені. Але для прогулянок допускався такий дещо легковажний одяг, завершений солом’яним капелюхом канотьє.</p>
<p><b>Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук</b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chernivets-ki-dzhendzhiki-j-chepuruni/21917.html">Чернівецькі дженжики й чепуруни</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/chernivets-ki-dzhendzhiki-j-chepuruni/21917.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Даєш воду «до стінки» – давай воду «до крану»!</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/dayesh-vodu-do-stinki-davaj-vodu-do-kranu/21560.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/dayesh-vodu-do-stinki-davaj-vodu-do-kranu/21560.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 11 Apr 2013 16:29:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[буковинські співвлісники будинків]]></category>
		<category><![CDATA[водоканал]]></category>
		<category><![CDATA[жрепи]]></category>
		<category><![CDATA[круглий стіл]]></category>
		<category><![CDATA[ОСББ]]></category>
		<category><![CDATA[український народний дім]]></category>
		<category><![CDATA[чернівчани]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=21560</guid>

					<description><![CDATA[<p>або Про те хто, як і за скільки доставлятиме чернівчанам воду  Чому ДКП «Водоканал» відмовляється укладати індивідуальні угоди на водопостачання та водовідведення з мешканцями багатоквартирних будинків ОСББ і що чекає на «ЖРЕПівських» чернівчан? Про це йшлося за «круглим столом» в Українському Народному Домі, де зібралися активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків», представники департаменту ЖКГ Чернівецької [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/dayesh-vodu-do-stinki-davaj-vodu-do-kranu/21560.html">Даєш воду «до стінки» – давай воду «до крану»!</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>або </b><b>Про те хто, як і за скільки доставлятиме чернівчанам воду  </b></p>
<p><b>Чому </b><b>ДКП «Водоканал» відмовляється укладати індивідуальні угоди на водопостачання та водовідведення з мешканцями багатоквартирних будинків ОСББ і що чекає на «ЖРЕПівських» чернівчан? Про це йшлося за «круглим столом» в Українському Народному Домі, де зібралися </b><b>активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків», представники департаменту ЖКГ Чернівецької міськради, її депутати та голови ОСББ.</b><b> </b><b></b></p>
<p><b> <a href="http://versii.cv.ua/new/dayesh-vodu-do-stinki-davaj-vodu-do-kranu/21560.html/attachment/mario" rel="attachment wp-att-21561"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-21561" alt="mario" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/04/mario.jpg" width="360" height="479" /></a></b></p>
<p><b>«Шара» невдовзі закінчиться</b></p>
<p>– Нині нам нараховують єдиний рахунок за спожиту воду по загальному лічильнику ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків), – стверджують активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків». Проте люди користуються власними лічильниками контролю споживання води. Різниця ж між загальним і квартирними лічильниками, за логікою Водоканалу, має відшкодовуватися ОСББ. Проте такі витрати не передбачені кошторисом утримання будинку! Адже ОСББ, як юридична особа, послугами Водоканалу не користується.</p>
<p>– Тому в старому житловому фонді фактично не створюється ОСББ, адже людям набагато простіше залишатися в ЖРЕПах, з якими, наприклад, Водоканал укладає індивідуальні договори, в них немає загальних лічильників, – каже <b>Василь Рознай, голова ЧМГО «Буковинські співвласники будинків»</b>. – А ОСББ має виконувати і функції збору коштів, і контролю, і обслуговування внутрішньобудинкових мереж…</p>
<p>Отже, ОСББ вимагають індивідуальних угод на водопостачання й водовідведення. Адже зі ЖРЕПами Водоканал їх уклав! З ОСББ ж – «не маємо права». Чому це?!</p>
<p>За словами <strong>директора КП «Чернівціводоканал» Володимира Андрущака, за ліцензією на </strong>  діяльність, підприємство має постачати водопостачання та водовідведення (тариф 6,90) тільки до будинку власника – чи то ОСББ, ЖРЕПу, чи то приватного споживача. Тобто, «до стінки», встановивши «на межі» прилади обліку.</p>
<p>– Уже рік Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, погрожує нам перевіркою, зупиненням ліцензійної діяльності, відозвою ліцензії, великими штрафними санкціями, якщо й далі буде здійснюватиметься перехресне субсидіювання – тобто, надання послуг за межами наших мереж, – каже Володимир Андрущак. – Кілька років тому виконком міської ради незаконно прийняв рішення, яким зобов’язав Водоканал виконувати функції, які не є його обов’язком і ніяк не компенсуються споживачами. Бо в певний період виникла ситуація неплатежів, коли Водоканал не отримував гроші ні від ОСББ, ні від ЖРЕПів чи інших споживачів. Тому виконком і зобов’язав Водоканал подавати воду «до крану»: до кожної квартири, до споживача. Він виконував ці функції тоді, виконує й зараз – певною мірою, певним ЖРЕПам, в старих традиціях, які залишилися, тому що водночас щось зламати не можна. І це не було враховано в тарифі, тому підприємство збиткове, воно не могло розвиватися, вчасно ліквідувати аварійні ситуації, покращувати надання своїх послуг…</p>
<p>За словами п. Андрущака, Нацкомісія в лютому 2013 року дала Водоканалу півроку, щоби навести у Чернівцях лад з водопостачанням і водовідведенням. У бюджеті, як державному, так і міському, коштів платити за ЖРЕПи немає, віднині компенсувати Водоканалу втрати води всередині будинків буде не держава, а люди. Тобто, не переймайтесь, панове з ОСББ – «шара» для ЖРЕПівських товаришів невдовзі закінчиться, п’ять місяців залишилося їм!</p>
<p>– ЖРЕПи будуть забезпечені приладами обліку, якщо ж ні, – ми нараховуватимемо їм тарифи за нормою споживання, – каже Володимир Андрущак. – А вони, швидше за все, з ними згідні не будуть, тож за півроку-рік встановлять прилади обліку, бо це зменшить їхні витрати відсотків на 50-70%. Тому що попередні обрахунки показали нам: там, де в однотипних 5-9-поверхівках стоїть лічильник – нараховується десь на 40% менше коштів, ніж за нормою.</p>
<p><b>Хто платитиме за втрати води?</b><b></b></p>
<p>Іншими словами, соціальну несправедливість буде подолано. Проте це не вирішує головної проблеми, яку піднімають активісти громадської організації «Буковинські співвласники будинків»: хто має відповідати за внутрішньобудинкові мережі, платити за втрати води, які, навіть за офіційними даними, становлять ледь не половину з викачаного з Дністра? Та й відомо, що буковинська вода – одна з найдорожчих в Україні, дорожча навіть за Крим, де питна вода – загалом проблема.</p>
<p>Хто ж платитиме за втрати води? Звісно ж, ОСББ,а пізніше – і ЖРЕПи! Таке рішення торік, наприкінці жовтня, прийняв виконком міськради (До слова, згадатйте, як неохоче Водоканал ремонтує прориви у трубах&#8230;). Активісти стверджують: виконком перевищив свої повноваження, адже таке рішення суперечить положенням Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства. По-перше, це рішення не було оприлюднене на офіційному веб-порталі Чернівецької міськради в Інтернеті. А по-друге , не проходило громадського обговорення й громадських слухань… Про існування цього рішення в ОСББ взагалі довідались… від Водоканалу!</p>
<blockquote><p><b>Лист </b><b>до ОСББ,  ЖБК</b><b> від КП «</b><b>Чернівціводоканалу» №13/766 від 15.03.12012р.: </b><b>«Рішенням  №543/17  від 28.08.2012  п.3  визначено  визнати  виконавців  послуг  з  централізоване постачання  холодної  води  та  централізованого  водовідведення визначити  власників  або  балонсоутримувачів  цих  будинків;   вирішено  закрити  особові рахунки  у  зв’язку  з  тим,  що  Договір  укладається  між  власником  квартири  та  балансоутримувачем  або  уповноваженою  ним  особою»</b><b>.</b></p></blockquote>
<p>Ненав’язливо виникає питання: якщо і справді, як стверджують активісти, це рішення незаконне, то чи не забагато таких у виконкому? І чи це прояв некомпетентності міської влади або ж просто злочинна недбалість? Згадуючи, як активно влада пропагує (читай: нав’язує) громадянам ОСББ, диву даєшся настирливості, з якою вона ж пхає цим об’єднанням дрючки в колеса! І люди на це реагують. Торік у місті було створено… лише 12 ОСББ! Утім, влада має завжди одну і ту ж відмовку: в бюджеті немає грошей!</p>
<p>– Нас серйозно хвилює та тенденція, що кількість новостворених ОСББ нині зменшується. Треба визнати, що ті умови, в яких працюють чинні ОСББ, потребують покращення, – зауважив <b>Володимир Бешлей, депутат міської ради, голова комісії з питань житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради</b>. – На першому ж засіданні комісії ми дійшли висновку, що останнім рішенням виконавчий комітет десь неправомірно визнав виконавцем послуг з надання водопостачання Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Тому перша рекомендація комісії виконкому – відмінити це рішення, оскільки воно суперечить чинному законодавству…</p>
<p>Припустимо, чернівецький виконком візьметься за розум і відмінить своє рішення. Як тоді вирішувати юридичну колізію з внутрішньо будинковими мережами?</p>
<p><strong>Володимир Андрущак,</strong><b> </b><strong>директор КП «Чернівціводоканалу», пропонує скористатися київським досвідом. </strong>За його словами, кияни розрахували спеціальний тариф, надбавку за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, яка компенсує втрати води і яку люди платять окремо, як за прибирання території чи вивезення сміття… Влада ж посприяла, щоби київські будинки могли обслуговувати численні організації – тому киянам обирати є з чого.</p>
<p>– Монополіста ви вибирати не можете, бо ніхто вам воду окрім нас не дасть. Проте ми подаємо вам воду до будинку, а далі ви вибираєте, хто буде обслуговувати ваші мережі, збирати за це кошти, перевіряти лічильники, крани підтягувати, заварювати, утеплювати. Чи це буде якесь приватне підприємство, чи ЖРЕП, який поруч по-сусідству робить це, бо має бригаду… Або ж ви самі зібралися, найняли двох слюсарів, розумного майстра, який вам подбає і про тепло, і воду, і електрику – усе, що хочете! Але ви маєте самі визначитися, з ким вам вигідно працювати, і хто вам якісніше надаватиме цю послугу, – каже Володимир Андрущак. Ми не відмовляємося її надавати. Але вимоги законодавства чіткі: ми маємо надавати її за гроші. Ті 6,90, які є в тарифі, не передбачають обслуговування внутрішньобудинкових мереж…</p>
<blockquote><p><b>Відтак водоканал створює нині дочірнє підприємство «Чернівці-Вода», якому передасть усі функції, що не входять до його ліцензійної діяльності: підключення, ремонт, обслуговування внутрішньобудинкових мереж. </b></p></blockquote>
<p>Нині підприємство «Чернівці-вода» проходить всі юридичні погодження, щоби депутати на сесії міськради прийняли відповідне рішення. Хтозна, можливо, саме воно і стане тією дивовижною панацеєю, яка вилікує чернівчан від усіх цих юридичних колізій та бюрократичного безладу? Інакше – місту терміново потрібен вусатий дядечко із міцними краниками та великим гайковим ключем!</p>
<p><b>Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»</b></p>
<blockquote><p><b>Не переймайтеся, панове з ОСББ – «шара» для ЖРЕПівських товаришів невдовзі закінчиться, їм залишилось п’ять місяців!</b></p></blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/dayesh-vodu-do-stinki-davaj-vodu-do-kranu/21560.html">Даєш воду «до стінки» – давай воду «до крану»!</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/dayesh-vodu-do-stinki-davaj-vodu-do-kranu/21560.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Понад 100 чернівчан потрапили у травмпункти за два святкові дні.</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/ponad-100-chernivchan-potrapili-u-travmpunkti-za-dva-svyatkovi-dni/20372.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/ponad-100-chernivchan-potrapili-u-travmpunkti-za-dva-svyatkovi-dni/20372.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 03 Jan 2013 15:28:57 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[дорога]]></category>
		<category><![CDATA[ожеледиця]]></category>
		<category><![CDATA[переломи]]></category>
		<category><![CDATA[пішоходи]]></category>
		<category><![CDATA[свята]]></category>
		<category><![CDATA[святкові дні]]></category>
		<category><![CDATA[травмпункти]]></category>
		<category><![CDATA[травмування]]></category>
		<category><![CDATA[чернівчани]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=20372</guid>

					<description><![CDATA[<p>Через ожеледицю та поспіх пішоходів на дорозі, більшість з них отримали переломи. 31 грудня до травмпункту лікарні швидкої допомоги на Фастівській звернулося 56 чернівчан, 27 з них мали переломи. 1 січня звернулося 62 людей, 33 -є з них теж звернулися з переломами. За словами лікарів, зазвичай люди травмують кінцівки, часто ламають руки та ноги, а [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/ponad-100-chernivchan-potrapili-u-travmpunkti-za-dva-svyatkovi-dni/20372.html">Понад 100 чернівчан потрапили у травмпункти за два святкові дні.</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.moya.in.ua"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-20373" alt="сайт професійного фотографаwww.moya.in.ua" title="фотограф" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/01/travmuvannya.jpg" width="468" height="294" /></a></p>
<p>Через ожеледицю та поспіх пішоходів на дорозі, більшість з них отримали переломи. 31 грудня до травмпункту лікарні швидкої допомоги на Фастівській звернулося 56 чернівчан, 27 з них мали переломи. 1 січня звернулося 62 людей, 33 -є з них теж звернулися з переломами. За словами лікарів, зазвичай люди травмують кінцівки, часто ламають руки та ноги, а також отримують перелом гомілки. Більшість переломів легкого та середнього ступеню важкості.</p>
<p><strong>Вл. інф.</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/ponad-100-chernivchan-potrapili-u-travmpunkti-za-dva-svyatkovi-dni/20372.html">Понад 100 чернівчан потрапили у травмпункти за два святкові дні.</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/ponad-100-chernivchan-potrapili-u-travmpunkti-za-dva-svyatkovi-dni/20372.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Турбота про малозабезпечених у дії</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/turbota-pro-malozabezpechenih-u-diyi/18358.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/turbota-pro-malozabezpechenih-u-diyi/18358.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 09 Aug 2012 14:56:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[вибори]]></category>
		<category><![CDATA[соціальні квитки]]></category>
		<category><![CDATA[чернівчани]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=18358</guid>

					<description><![CDATA[<p>Секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин вручив малозабезпеченим мешканцям Чернівців перші соціальні проїзні квитки, які дозволяють безкоштовно їздити у маршрутках щоденно з 10:00 до 15:00.   Віталій Михайлішин вручає Еллі Мейліх соціальний проїзний квиток Тривалий час чи не єдиною можливістю пересуватися містом для соціально незахищених чернівчан був тролейбус, яким вони користувалися безкоштовно. Бо не кожен [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/turbota-pro-malozabezpechenih-u-diyi/18358.html">Турбота про малозабезпечених у дії</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин вручив малозабезпеченим мешканцям Чернівців перші соціальні проїзні квитки, які дозволяють безкоштовно їздити у маршрутках щоденно з 10:00 до 15:00.</strong></p>
<p><strong> <a href="http://versii.cv.ua/new/turbota-pro-malozabezpechenih-u-diyi/18358.html/attachment/mihajlishin-2" rel="attachment wp-att-18359"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-18359" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2012/08/Mihajlishin1.jpg" alt="" width="500" height="332" /></a></strong></p>
<p><strong>Віталій Михайлішин вручає Еллі Мейліх соціальний проїзний квиток</strong></p>
<p>Тривалий час чи не єдиною можливістю пересуватися містом для соціально незахищених чернівчан був тролейбус, яким вони користувалися безкоштовно. Бо не кожен пенсіонер, ветеран, інвалід міг собі дозволити скористатися маршруткою. А норма про те, що у кожному бусику мають бути два пільгових місця практично не виконувалася і була формальною. І от, нарешті, за ініціативи секретаря міської ради Віталія Михайлішина цю проблему вирішено – у Чернівцях запроваджено систему соціального проїзного квитка.</p>
<p>– Принципове рішення про те, що люди, які багато років працювали на благо рідного міста та України не повинні бути обмежені у користуванні громадським транспортом ми прийняли ще торік, &#8211; розповідає Віталій Михайлішин. – А вже у січні цього року моїм розпорядженням була створена робоча група, яка почала втілювати цю ідею в життя. Хочу наголосити, що подібна система існує лише у Івано-Франківську та Києві, де діє лише для поїздок у метро. Ми вивчили досвід цих міст. Я неодноразово зустрічався із чернівецькими перевізниками, разом ми шукали оптимальні форми співпраці у рамках цього соціального проекту. І коли два роки тому весь діалог влади та перевізників завершувався тим, що вони або піднімають ціну на проїзд, або не виходять на маршрути, то нині мені вдалося їх переконати: соціальний проїзний потрібен, адже наше першочергове завдання – турбота про простих людей. І якщо нас визнали найкомфортнішим містом України, то маємо відповідати цьому статусу за всіма параметрами.</p>
<p>Соціальний проїзний квиток – це іменна пластикова картка, яку видаватимуть органи соціального захисту при пред’явлені документа, що підтверджує право на пільгу. Квиток діятиме на 27 міських автобусних маршрутах.</p>
<p>– Соціальні проїзні видаватимуть у три етапи, – продовжує Віталій Михайлішин. – Уже виготовлена перша партія у кількості 15 тисяч квитків для інвалідів І, ІІ груп, дітей-інвалідів, дітей з багатодітних родин, ветеранів Великої Вітчизняної війни. Від 13 серпня люди можуть приходити до районних управлінь соціального захисту та отримувати їх. Я наполіг на тому, щоби розробили чіткий механізм видачі, щоб уникнути черг.</p>
<p>Чернівчани, які з рук секретаря міської ради першими отримали соціальні проїзні не приховували своєї радості.</p>
<p>– Хочеться подякувати Віталію Михайлішину за постійну турботу про нас, &#8211; каже  <strong>Елла Лазарівна Мейліх</strong>.  Раніше, коли заходила в автобус, то водії були незадоволені, казали, що пільгових місць немає. А з цим проїзним, я тепер зможу вільно пересуватися містом».</p>
<p><strong>Сергій СОСНОВСЬКИЙ</strong></p>
<p><strong>Видача соціальних проїзних квитків відбувається у такому порядку:  </strong></p>
<p><strong><span style="text-decoration: underline;">З серпня 2012 року</span></strong>  –  інваліди І, ІІ групи, діти-інваліди, діти з багатодітних родин, ветерани Великої Вітчизняної війни (за місцем реєстрації).<strong></strong></p>
<p><strong><span style="text-decoration: underline;">З жовтня 2012 року</span></strong> – пенсіонери, які отримують пенсію, розмір якої не перевищує півтора прожиткового мінімуму на момент звернення щодо отримання соціального проїзного квитка.</p>
<p><strong><span style="text-decoration: underline;">З січня 2013 року</span></strong> – інші пенсіонери та малозабезпечені категорії громадян.</p>
<p>Соціальний проїзний квиток діє при пред’явленні громадянином документа (посвідчення), який підтверджує його соціальний статус.</p>
<p>Також право безкоштовного проїзду мають особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого).</p>
<p><strong> </strong><strong>Соціальний проїзний квиток дійсний щодня з 10:00 до 15:00 на автобусних маршрутах №:</strong></p>
<p>1-А, 5, 7, 8, 9, 9-А, 10, 11, 12, 13, 13-А, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 29, 34, 36, 37, 38, 39, 42, 43, 44.</p>
<p><strong> </strong><strong>Де можна отримати соціальний проїзний:</strong></p>
<p><strong> </strong>Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у місті Чернівцях ради:</p>
<p>вул.Руська, 183, І поверх. Тел.: 6-08-66</p>
<p>Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівцях ради:</p>
<p>вул.Червоноармійська,176, приймальня громадян (вікно №1) та каб.19. Тел.: 3-43-52</p>
<p><strong>Управління праці та соціального захисту населення Садгірської районної у місті Чернівцях ради</strong></p>
<p>Адреса: м. Чернівці, вул. І. Підкови, 7А, каб. 9. Тел.: 56-23-85</p>
<p>Видача соціальних проїзних квитків управліннями праці та соціального захисту населення буде здійснюватися за умови пред’явлення громадянином документа (посвідчення), який підтверджує його соціальний статус.<strong> </strong></p>
<p><strong> </strong><strong>Увага!</strong></p>
<p>У разі виникнення запитань щодо запровадження та використання соціальних проїзних квитків громадяни можуть телефонувати на «гарячу лінію»:</p>
<p><strong>(0372) 55 14 04, (099) 1802977, (068) 3732732.</strong><strong></strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/turbota-pro-malozabezpechenih-u-diyi/18358.html">Турбота про малозабезпечених у дії</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/turbota-pro-malozabezpechenih-u-diyi/18358.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
