Поводження  «газовоблакитних» монополістів ПАТ «Чернівцігаз» і «Чернівці Збут» зі споживачами блакитного палива інакше як свавіллям не назвеш. Сказати, що їхня поведінка спричиняє обурення – нічого не сказати. Час від часу вони самовільно відключають будинки від газопостачання. А в деяких помешканнях чернівчани місяцями живуть без газу. А нещодавня ситуація із сотнями аварійних телефонних дзвінків і запахом газу в усьому місті, прокоментована самим керівником Чернівцігазу п. Гордою, – це просто знущання. Він «дійшов висновку», що у місті всі газові труби практично діряві!!! Якби це сталося 30 років тому, вже наступного дня «Чернівцігаз» мав би нового очільника. Та зараз, як з’ясувалося, в усьому винні… споживачі. Бо ті 3% чернівчан, які уклали договори з монополістом, не мали цих проблем – вони за них уже заплатили!

Уявляєте, яке нахабство?! Вони мають «навар» з газу, оббираючи нас через тарифи, як липок, а ми ще повинні діряві труби латати!

Тож у мене одразу ж виникло запитання до нашої міської влади: де вона? Чому мовчить, як риба? Адже вона існує на наші гроші – гроші платників податків. А захищати нас – зась?!

Як голова громадської організації «На грані», я ще на початку липня звернулася до заступника Чернівецького міського голови Володимира Середюка із пропозицією провести громадські слухання стосовно взаємин між споживачами та монополістом. Середюк одразу ж  переслав  мою пропозицію до департаменту ЖКГ, оскільки, на його думку, саме цей підрозділ місцевої влади зобов’язаний займатися подібними питаннями. Як там у байці? Втопили щуку в річці?

І що департамент? Заступник директора  Буряк відповів мені, що звернувся до «Чернівцігаз» із проханням… перевірити мої розрахунки за паливо. Поясніть мені: він що знущається? Чи Буряк загалом не читав мого звернення? А, може, він сам боїться монополіста? Та, швидше, йому просто байдуже до того, хто і як нехтує вимогами чернівчан та принижує їх. Кожний чиновник прагне спокійного життя. А воно, себто життя департаменту ЖКГ з його армією посадовців, нагадує мені гнилий став, де «тонуть», точніше, проїдаються кошти чернівчан – платників податків. А якщо й вирішуються якісь проблеми, то виключно власні. Що їм до мешканців міста? Тим паче, все довкола – приватне. Тоді – боюсь питати, але кортить знати: чим же вони займаються протягом днів і тижнів, які складаються в місяці й роки? Йдеться ж про десятки чиновників! Оскільки відповіді мені все одно не дадуть, я вирішила сама подивитися, адже буваю там доволі часто. Тож і зауважила, що улюблене для них проводження часу – сама бачила неодноразово на власні очі! –  гра на комп’ютері у шарики чи пасьянс.

Пам’ятаю, в радянські часи комунальний відділ міськвиконкому займав одну кімнатку і налічував лише п’ять (!) працівників. І це тоді, коли всі квартири і комунальні підприємства були державними й  доводилося керувати величезним комунальним господарством. Сьогодні цих ледарів – сотні, а результати їхньої роботи рік від року гіршають і гіршають. Чи така влада нам потрібна?

Втім, ще одна гірка пілюля самим чернівчанам: знущання над нами стало можливим тільки тому, що ми пасивні й байдужі до біди сусіда. А сусід потім мовчки споглядає наші поневіряння.

Мовчимо і скиглимо, скиглимо і мовчимо – та до пори, до часу…

Тамара БОРОВИК, голова правозахисної організації на «На грані» 

Запис Погляд Тамари БОРОВИК: Хто має захистити споживачів газу? – Міська влада! Але вона самоусунулася і з неї треба нарешті спитати! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На початку року в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі прогнозували, що до квітня черги по біометричні паспорти зменшаться. На той час у таких чергах було 775 тисяч осіб. А на кінець березня на персоналізацію закордонних паспортів громадян України чекало близько 675 тисяч документів, пише газета “Експрес”.  

Аби громадянам України не доводилося місяцями чекати на паспорт, торік закупили спеціальне обладнання лазерної й електронної персоналізації документів формату ID-1 вартістю 1,7 мільйона євро. Та досі не бачимо результатів від такого дорогого придбання.   Людям, які подають документи на паспорт, далі кажуть, що чекати його доведеться щонайменше три місяці. Якщо паспорт терміновий — то 3 — 4 тижні. Із онлайн-реєстрацією на електронну чергу теж виникають проблеми. 

Хто ж винен у тому, що дотепер не налагоджено роботу із видачі біометричних паспортів? У Державній міграційній службі стверджують, що це залежить не лише від них. Мовляв, роблять усе, що можуть. На сайті міграційної служби навіть запровадили нову форму звернення, якою можуть скористатися ті, хто не отримали своєчасно закордонний паспорт “через технічну неспроможність виробника персоналізувати закордонні паспорти в умовах підвищеного попиту”.

Якщо термін видачі документа закінчився і паспорт не персоналізовано на Поліграфкомбінаті “Україна”, міграційна служба буде звертатися до підприємства-виробника. Керівництво Поліграфкомбінату “Україна” теж запевняє, що робить все можливе, аби громадяни вчасно отримували біометричні паспорти:

– Виробничі потужності Державного центру персоналізації документів Поліграфкомбінату “Україна” завантажені в  повному обсязі. Працівники Держцентру працюють у тризмінному режимі без вихідних сім днів на тиждень, —розповідає Юрій Оніщенко, директор ДП “Поліграфічний комбінат “Україна” з виготовлення цінних паперів”. — Поліграфкомбінат “Україна” 18 січня ввів в експлуатацію додаткове обладнання для персоналізації паспортів. Тож його використовують уже понад 70 днів. Після введення нового обладнання в експлуатацію виробничі потужності Поліграфкомбінату “Україна” дають змогу персоналізувати 20 тисяч бланків паспортів щодоби. Це вдвічі більше, ніж раніше”.   

Висновок один: або всі українці хочуть чимдуж дременути за кордон, або держустанови не справляються. Утім, скоро настане ще й сезон відпусток, а отже, є йомвірність того, що черги ще зростуть.

Запис Темпи виробництва біометричних паспортів зросли вдвічі. Чому не зникають черги? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Йдеться про так звані гуманітарні авта, які через департамент інваліди адресно отримували як подарунок від іноземців, яких самі ж родини й знаходили. В чому ж полягає пільга? У тому, що за розмитнення такого автомобіля не потрібно було платити. До серпня 2006 року в Україні діяв закон, за яким машина залишалася в родині. Від 19 липня 2006 року набрала чинності постанова №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», яка й забрала право у родин користуватися автівкою після смерті інваліда

…Люди шукали так званих «донорів-благодійників» за кордоном, чи то в Польщі, чи в Німеччині, які й дарували їм свої старі автівки. Бо від держави дочекатися на машину було практично неможливо. Причому насправді, як стверджують родичі, за таку автівку все одно треба було неофіційно заплатити. Та її проводили через соцзахист населення,

– Подумайте логічно, хто з іноземців погодився би просто так віддати комусь свій, хоч вже й не новий, транспорт, – розпачливо доводить один із присутніх мітингувальників.

– Автомобіль мого дідуся пригнали з-за кордону ще 2004 року, – розповідає Василь ТОДЕРАШ, онук інваліда Великої Вітчизняної війни, – а зміни з’явилися у 2006-му. І Президент, і депутати твердять, що Закон зворотної сили немає. Про це навіть говориться у ч.І ст. 58 Конституції України та ст. 5 Цивільного Кодексу України. Тож Департамент соціального захисту населення незаконно забирає автомобілі від нас. Тим паче, що насправді ми заплатили за кордоном, хоча офіційно значилося, що машина іноземцем подарована через наш орган соцзахисту населення, – веде далі Василь Георгійович. –  Тоді ми навіть уявитине могли, що ця машина належатиме державі! Мій дідусь, на жаль, помер, але його дружина ще жива, вона інвалід І групи і дитина війни. Машину у нас забрали незаконно через суд. Це дуже несправедливо!

– Ми вийшли сюди, бо ми не згідні з діями Департаменту, – каже Іван МІНТЯНСЬКИЙ, онук інваліда Великої Вітчизняної війни, якому 2005 року громадянин Німеччини подарував автомобіль. – Хоча шукали ми його самі. Коли ж він дізнався, що законодавство змінилося, написав заяву про те, що хоче, аби подарований ним автомобіль був власністю інваліда, а не держави. Автомобіль наразі перебуває в аварійному стані. Та це нині справа принципу, щоби залишити автомобіль у себе.

Обурені люди запевняють, що шукаючи вихід, дійдуть і до Міністерства. А чиновники стверджують, що коли вони не віддадуть автомобілі, то їх можуть посадити аж на 5 років. У інших областях така ж ситуація, хоча найгірша – на Вінничині, де велика кількість таких автівок.

Один з чиновників зізнався, що не хотів би бути у ситуації пікетувальників. Та, за законом, виходить, що ці автомобілі безкоштовні, але подаровані… департаменту.

Офіційно

– Проблема виникла з так званими гуманітарними автомобілями, що надаються інвалідам,– каже Юрій ПІВЕНЬ, заступник директора департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації. –  Та річ у тім, що вони даруються департаменту соціального захисту для передачі інваліду. У випадку його смерті автівка передається наступному інваліду-черговику. Якщо в сім’ї померлого є ще один інвалід, який на момент смерті попереднього власника проживав з ним разом і стояв у черзі на отримання автомобіля, такий автомобіль рішенням департаменту передається вже цьому інваліду.

Наше призначення – підтримувати інвалідів, а підтримувати їхні сім’ї ми не можемо.

Якщо в сім’ї звикли до автомобіля, то в них є можливість протягом 6 місяців його викупити за митною вартістю, – наголосив Юрій Йосипович. – Ті люди, які не можуть викупити автомобіль, повинні повернути його державі, тобто Департаменту.

– Скільки автомобілів ви уже вилучили?

– Близько 15 автомобілів вилучено й деякі із них уже передані наступним черговикам. Вилучення таких автівок розпочалося 2006-го і триває досі. Просто ці правила мінялися. Наразі на підставі постанови Кабміну №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» та Закону України «Про гуманітарну допомогу» ці автомобілі ми відбираємо і передаємо іншому по черзі.

Нині в черзі за автівкою стоять 1200 інвалідів.

– Люди стверджують, що на той момент, коли авта отримували, не було правила після смерті інваліда повертати його державі.

– До 2006 року справді автомобіль залишався в сім’ї. Та наразі закон змінився. І не варто забувати, що в черзі є інші інваліди. А машина  належить Департаменту соціального захисту і має використовуватись ним, щоби задовільнити якомога більшу кількість інвалідів.

– Чи правда, що 2004 року давалася така гарантія, що автомобіль інваліда після його смерті залишався в сім’ї?

– Такої гарантії ніколи не давалося. Автомобіль весь час належав департаменту. Єдине, що до 2006 року у випадку смерті інваліда його можна було переоформити на члена сім’ї. А після 2006 року – тільки у випадку зміни дарчої. Наразі ж за 6 місяців після смерті інваліда можна викупити автівку.

– Скільки автомобілів ще потрібно вилучити?

– Близько 130.

– Що робити людям у цій ситуації?

– Повернути автомобілі державі, щоби ними могли користуватися наступні в черзі інваліди. Сім’я нічого не втрачає: це безкоштовний автомобіль.

– Ці автомобілі вже старенькі. Чи захоче інвалід взяти зношений автомобіль? Він же ж потребує ремонту…

– Беруть, звісно, беруть. Якщо не бере перший в черзі, візьме другий; якщо не другий – третій, і так за списком

У Департаменті соціального захисту населення існує три черги за автомобілями:

1.95 осіб – інваліди Великої Вітчизняної війни. Як правило, ці автомобілі потрапляють до них.

2. Сім’ї, в яких 2 інваліди.

3. Інваліди загальної черги, яких близько 1100 осіб.

–Чи надходять автомобілі від іноземців після виходу в світ нового Закону?

– Так. Десь до 6 автівок у рік. Ми розповідаємо інвалідам про нинішню ситуацію, але все одно беруть.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора

Ввезення автомобіля в порядку гуманітарної допомоги

Автомобіль, ввезений в Україну як гуманітарна допомога для інвалідів, проходить митне оформлення безкоштовно. Автомобіль повинен бути випущений не раніше 8 років, з об’ємом двигуна не більше 1800 куб. см. (за Законом України «Про гуманітарну допомогу»). Автомобіль з терміном випуску від 8 до 10 років потребує попереднього (до ввезення) додаткового погодження Мінтранспорту України на його ввезення і митне оформлення.

Інвалід має стояти в черзі на отримання спеціального автотранспорту в Головному управлінні соцзахисту населення. Для ввезення автомобіля в якості «гуманітарної допомоги» слід представити до Головного управління соціального захисту населення такі документи:

1. Дарчий лист іноземного донора – фізичної (громадянина зарубіжної країни) або юридичної (офіційно у зарубіжній країні зареєстрованої організації) особи. В ньому повинно бути зазначено, що «автомобіль дарується в якості гуманітарної допомоги Департаменту соціального захисту населення для виділення інваліду такої-то групи, прізвище, ім’я, по батькові, який проживає за адресою: м. Чернівці…».

2. Технічний паспорт автомобіля, який дарується.

3. Засвідчення ціни (умовної ціни) автомобіля.

4. Заяву.

5. Якщо ввозиться автомобіль з терміном випуску від 8 до 10 років – необхідно надати 4 фотографії автомобіля (види спереду, збоку, ззаду й двигуна).

Якщо дарчий лист та техпаспорт надруковані іноземною мовою, разом із оригіналами слід надати офіційно зроблений переклад дарчого листа та частини техпаспорта, яка засвідчує дату випуску машини та об’єм двигуна.

Запис Держава, в якій закон отримав зворорню дію, оббирає сім’ї інвалідів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Непорозуміння із видачею проїзних документів, які сталися влітку, здавалося б, позаду. Ще на початку осені «Версії» оприлюднили оптимістичне повідомлення першого заступника  начальника управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області Віктора Пислара про те, що закордонний паспорт у Чернівцях можна отримати без жодних перешкод. Вартість оформлення, за його словами, становить 373 гривні.

На публікацію у газеті звернула увагу наша читачка пані Ольга К. Термін дії її закордонного паспорта збіг восени. Жінка хотіла підготувати документи завчасно, щоби спланувати поїздку на новорічні свята. Подавати документи пішла, узявши із собою газету, проте отримати новий паспорт їй не вдалося й досі, до того ж і суму їй назвали вищу – 452 гривні.

– Уперше я прийшла до паспортного столу, що на вулиці Кармелюка, влітку, щоби розвідати обстановку, – розповідає пані Ольга. – Побачивши, що там суцільний аврал, вирішила перечекати сезон відпусток і негаразди з друком бланків, тож повернулася на початку осені. Проте картина майже не змінилася. Я поспілкувалася з жінкою із черги, яка була уся на нервах. Вона приходить вже не перший день, коли чергу зайняла о 8-ій ранку, то була вже п’ятнадцятою. За один день, за підрахунком людей, встигають прийняти біля п’ятнадцяти осіб, тому я поки що жодного разу навіть не займала чергу, адже приходила запізно. На кожного громадянина відведено 20-30 хвилин, але трапляється, що процедура затягується. До того ж з’являються позачергові клієнти, через яких також не вдається всіх прийняти. Виходить, що треба відпрошуватися з роботи на цілий день. А що робити, коли не вдасться подати документи з першого разу? Доведеться пропускати ще один чи кілька робочих днів, а не кожний роботодавець розуміє таку ситуацію. До того ж, обстановка дуже непривітна, відчувається нервове напруження і неможливо поставити жодного запитання.

За словами начальника підрозділу Шевченківського РВ УДМС Петра ТКАЧУКА, черги не створюють штучно.

– Протягом робочого дня з питань оформлення закордонного паспорта у відділі можуть прийняти максимум 30 осіб, – зазначає Петро Ткачук. – Проте, нерідко відвідувачів приходить значно більше. Тож доводиться запрошувати людей прийти до установи наступного дня та, з дозволу черги, приймати їх першими.

Перевантаження в роботі підрозділу створюється, певною мірою, через мешканців інших районів та областей, які прагнуть оформити паспорт для виїзду за кордон саме в Чернівцях. При цьому в області діє ще кілька вузлів Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їхнього документування (ДІС). До прикладу, паспорти громадянина України для виїзду за кордон у Чернівцях оформляють мешканці Заставнівського та Кельменецького районів, де працюють свої вузли ДІС на базі районних підрозділів.

Проблему черг у найбільшому в Чернівцях територіальному підрозділі керівництво УДМС області сподівається ближчим часом усунути з відкриттям сервісного Центру обслуговування громадян ДП «Документ». Оформлений у цьому центрі паспорт громадянина для виїзду за кордон буде дещо дорожчим. Проте за рахунок охочих скористатися такою послугою черги до чернівецького підрозділу міграційної служби мають скоротитися.

Чому може змінюватися ціна закордонного паспорта?

Вартість паспорта громадянина для виїзду за кордон – 377,15 грн. – складається з держмита (170 грн.), вартості послуг міграційної служби (87,15 грн.) та вартості бланка (120 грн.). Кінцева вартість паспортного документа для виїзду за кордон може бути змінена при внесенні до нього даних про дітей, надані працівниками ДП «Документ» представницьких та інформаційно-консультаційних послуг та коли здаєте старий закордонний паспорт. Певний відсоток при сплаті обов’язкових платежів стягує також банківська установа.

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версії»

На замітку

Потрібні документи:

Паспорт і дві ксерокопії з нього;

Ідентифікаційний код та ксерокопія;

Квитанції про сплату держмита й послуг;

Закордонний паспорт (за наявності);

Проїзний документ дитини (за наявності);

Військовий квиток або довідку з військомату (чоловікам 18-25 років).

 

Пільгові категорії:

Інваліди 1 та 2 групи;

Чорнобильці 1 та 2 категорії;

Учасники бойових дій.

 

З питань оформлення закордонного паспорта можна звертатися:

Телефон довіри у Чернівцях: (0372) 55-33-67

Гаряча лінія Державної Міграційної Служби, м. Київ: 38(044)3837626

Запис Паспорт на нервах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– На Буковині вже чотири роки працює ДІС (державна інформаційна система) реєстраційного обліку фізичних осіб та їхнього документування. Це значно спростило процес внесення даних про особу, – зазначив він. – Нині у нас працює шість таких вузлів: у Новоселицькому, Кельменецькому, Заставнівському, Сторожинецькому районах та два – у Чернівцях. За кількістю людей, які отримують закордонні паспорти, Чернівці посідають перше місце, далі – Сторожинецький і Новоселицький райони. Нині ми вивчаємо питання створення ще одного ДІСу в Глибоцькому районі, адже цей район займає 4-те місце в області за кількістю громадян, які роблять такі паспорти.

Загалом вартість виготовлення нетермінового закордонного паспорту коливається в межах 377 грн, термінового – 784 грн.

Любов КАФАНОВА, «Версії» 

Запис Закордонні паспорти – без черг і проблем спершу з'явиться на Медіа-Версії.