Проблематика конференції:
Розвиток творчої активності учнів у галузі інформаційних технологій;
Формування екологічної культури особистості засобами телекомунікацій;
Виховання духовної культури та патріотичних почуттів громадянина України.

Учні обговорювали питання і ролі лісів у підтримці водного балансу в умовах Українських Карпат. Гірські ліси Карпат перш за все мають всенародну цінність як ліси ґрунтозахисного, водоохоронного та кліматоутворюючого значення. А на гірських річках необхідно створити природоохоронні території для захисту унікальних і вразливих екосистем. Ефективне розв’язання проблем охорони навколишнього середовища передбачає розуміння кожним громадянином своєї відповідальності, причетності до збереження довкілля.

Учасники конференції відвідали і Чорторию, невеличке село у Кіцманському районі на правому березі ріки Черемош. Також неподалік від села – орнітологічний заказник.

А на подвір’ї Миколайчуків ми зустрілися з  племінником Івана Миколайчука Михайлом Грицюком. Він дуже цікаво, щиро розповів про славетного, легендарного  кіноактора, кінорежисера, сценариста, патріота Івана Миколайчука.

Музей-садиба відомого українського актора Івана Миколайчука розташувався в будинку, де пройшли його дитячі роки, в селі Чортория Чернівецької області. Невеликий будиночок багато років приймає у своїх стінах відвідувачів, туристів і шанувальників відомого майстра з усіх куточків України. Тут збережена обстановка, що була ще за життя Івана Васильовича.  Усередині стіни музею повністю увішані фотографіями актора. Також тут зберігаються його особисті речі, сімейні реліквії та інші предмети, які бережуть пам`ять про найважливіші події в житті Івана Миколайчука.

На жаль, до цього часу у Чернівцях не звели, не відремонтували, не зробили кінопалац імені Івана Миколайчука. Це є байдужість, бездушність влади, чиновників, які повинні цим опікуватися. Напевно, ми теж винні, що не спромоглися заставити відповідальних за це чиновників віддати належне, шану нашому славетному земляку.

Телекомунікаційний дослідницький проект «Я – Земля» був започаткований ресурсно-методичним центром «Сучасна школа» ще у 2000 році і координувався співробітниками лабораторії екологічного виховання Інституту проблем виховання АПН України. Проблеми довкілля є актуальними і потребують нашої уваги.

Я – Земля!
Я існую дуже давно. Найрозумніше з творінь – Людина – не виправдовує моїх сподівань. Далеко не завжди її вчинки розумні. Вона знищує те, без чого не може існувати – єдину можливу основу життя – планету Земля і називає це «екологічною кризою». Смертельні хвороби нестерпним болем розривають мене:
· Забруднення техногенними речовинами
· Радіоактивне забруднення
· Скорочення лісів
· Опустинювання земель
· Кислотні опади та смоги
· Парниковий ефект
· Порушення озонового екрану
· Порушення екологічний функцій океану
· Зменшення біологічної різноманітності.
Через нерозумне господарювання страждає й людство, відчуваючи нестачу сировинних і енергетичних ресурсів. Поширюються захворювання людей. Навколо мене кружляють у Космосі штучні супутники. Мене обплутали тенетами газо- і нафтопроводів, електричних і телефонних мереж…
Я – Земля – звертаюсь до всіх, хто мене чує!
Юний друже, допоможи мені!
Врятуй і себе!

Дякуємо організаторам і учасникам конференції за цікаву дискусію, обмін ідеями та думками, збагачення досвідом.
До наступної конференції у Чернівцях!

Більш детально про перебіг конференції за посиланням – ХІІІ ВІДКРИТА ШКІЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «Я – ЗЕМЛЯ».  Коли  повернулася з «Вашківецьких канікул» , то у той самий день ще встигла помилуватися на інші краєвиди виставки «Французькі канікули» …

©Тетяна Спориніна, Чернівці-Вашківці,
фото автора та Наталії Гиршвельд

Запис ХІІІ відкрита навчально-практична конференція «Я – Земля» у Вашківецькій школі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Чернівціводоканал», як і обіцяв, здійснив перевірку споживання води туркомплексом «Черемош». Туркомплекс спробував «відбитися» за допомоги заяв власної прес-служби

у яких працівників «Чернівціводоканалу» звинувачують у вчиненні провокацій, виконанні політичних замовлень, застосуванні фізичної сили, що не відповідає дійсності. Інспекція водоспоживання в «Черемоші» проведена відкрито і прозоро, за участі представників споживача, депутата міської ради Ігоря Наконечного, з вільним доступом чернівчан та ЗМІ. Про це свідчить відеофіксація, здійснена під час проведення інспекції. Відео свідчить, що начальник інспекції з контролю за реалізацією та обліком послуг КП «Чернівціводоканал» Руслан Параска намагався перевірити чи правильно встановлена пломба і чи можливо відкрити кран без її ушкодження. Діям працівника водоканалу перешкоджав інженер з охорони праці туркомплексу «Черемош» Михайло Васильчук, інші представники готелю також поводилися агресивно. За попередніми результатами, інспекція «Водоканалу» в «Черемоші» виявила наступне наступне:

*туркомплекс «Черемош» платив за спожиту воду лише за трьома з п’яти встановлених лічильників;

*контроль за лічильниками, розміщеними на обвідних лініях, а також за їхнім опломбуванням вчасно не здійснювався.

Відповідальність туркомплексу «Черемош» за необліковане споживання води встановить суд. Контролери «Чернівціводоканалу», що потурали махінаціям з водою, відповідатимуть за законом.

Запис «Водоканал» проти «Черемошу»: заяви й висновки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вчора, 14 березня, під гаслом «Збережемо Карпати від забудови малими ГЕС!» у містах, селищах і селах України відбулися акції протесту громадськості проти намірів збудувати у Карпатах 550 малих гідроелектростанцій. З них 330 – у Закарпатті, 200 –на Прикарпатті та Буковині і 20 – на Львівщині.

Акції пройшли у Києві, Харкові, Львові, Тернополі, Ужгороді, Чернівцях, Верховині Івано-Франківської області. Вони були організовані винятково громадськими організаціями, жодні політичні сили до акції не запрошувалися і не допускалися. У Чернівцях цей день був відзначений дебатами у прямому ефірі державного телебачення між відомим чернівецьким професором-екологом Юрієм Масікевичем та начальником управління охорони навколишнього природного середовища Борисом Баглеєм.

Учора також розпочалася всеукраїнська громадянська кампанія, завданням якої є реалізація права участі громадян у прийнятті рішень, що впливають на довкілля Карпатського краю у процесі реалізації проектів гідроенергетики.

– Спорудження півтисячі гідроелектростанцій, на глибоке переконання науковців, є надзвичайно великою загрозою Карпатам. Тим паче, що ціна кіловата електроенергії, виробленої на міні ГЕС, і ціна загибелі живої природи не є співвимірними величинами. Загнані у труби річки помстяться людям, обернувшись безводдям у криницях, втратою багатьох карпатських рідкісних видів рослин і тварин, передусім – риб, знищенням гірських краєвидів. Буде назавжди підірвана неповторна туристична привабливість усього карпатського регіону. Та й життя місцевого населення тільки погіршиться. Тому організатори акцій 14 березня визнали цю загрозу екологічною проблемою №1 в Україні, – заявив відомий чернівецький професор-еколог Юрій МАСІКЕВИЧ, керівник «Крони» – чернівецької філії Всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ). – Але ми не повинні дозволити безвідповідальним політикам і комерсантам зруйнувати Карпати – це неоціненний природний скарб і спадок для наступних поколінь, – наголосив він.

Цікавлюся, чому раптом стільки охочих зводити міні ГЕС? Звідки такий бум?

– Секрет привабливості будівництва малих ГЕС – це секрет полішинеля. І полягає він у так званому «зеленому тарифі», – пояснив Юрій Григорович. – Підприємцям, які споруджуватимуть їх і вироблятимуть електроенергію, держава платитиме за кіловат удвічі більше. Зрозуміло, що всі ці міні ГЕС приєднають до єдиної енергетичної системи і вони обслуговуватимуть свої регіони. Не думаю, щоби власники продавали людям електроенергію дешевше, тож зиску горяни з міні ГЕС навряд чи матимуть. Окрім екологічних проблем у вигляді додаткових зсувів, повеней тощо. Прикметно, що і сама держава не матиме з цього будівництва жодного прибутку.
Поки ж що маємо один прецидент спорудження ГЕС, про який газеті розповів учасник акції Олександр СТЕПАНЕНКО, виконавчий директор ЕГО «Зелений Світ», член Правління Української Гельсінської спілки з прав людини.

За його словами, у Верховинському районі, що на Івано-Франківщині, за селом Дземброня на річці Чорний Черемош, у тому числі й на території природно-заповідного фонду України у межах заказника «Ріка Чорний Черемош із прибережною смугою», приватний підприємець Миронюк розпочав спорудження малої гідроелектростанції. Тоді як Верховинська РДА, за інформацією громадських природоохоронців, не приймала рішення про передачу Миронюку в користування земель Бистрецької сільради за межами с. Дземброня. Більше того, 26 лютого на громадських слуханнях мешканці села висловилася проти будівництва цієї ГЕС. Та всупереч думці територіальної громади роботи розпочалися.

Роз’яснюючи позицію учасників акції, О. Степаненко підкреслив, що вони не проти розвитку гідроенергетики в Україні як такої. І не проти впровадження «зеленого тарифу», який повинен сприяти зростанню привабливості альтернативної енергетики загалом.

– Але ми проти того, в який це спосіб робиться зараз у Карпатах! – наголосив він. – Немає відповідальності, належного наукового обгрунтування, проектування та прогнозування наслідків. (Втім, рішення про будівництво мережі малих ГЕС Мінприроди приймало – ред.) Не було громадського обговорення і немає контролю за процесом виконання. Подібну практику Україна вже мала: штучні водосховища на Дніпрі, затоплення Великого Лугу та Бузького гарду, Чорнобиль, Дністровська ГАЕС, Дунайський канал… А масштабність проекту неминуче викличе значні (якщо не катастрофічні) наслідки у довкіллі, зміну природного ландшафту, умовжиття та діяльності місцевого населення, зруйнує рекреаційні та туристичні ресурси Карпат, матиме негативні для України міжнародні наслідки у сенсі недотримання нею міжнародних конвенцій, серед яких Оргуська, Карпатська, Ландшафтна тощо. Тому ми наполягаємо на тому, щоб інвестиційні програми розвитку гідроенергетики проходили стратегічну екологічну оцінку на основі норм Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції Еспо, підписаної Україною. Кожен окремий проект повинен проходити процедуру екологічної експертизи згідно закону України «Про екологічну експертизу». Доступ до інформації та участь громадськості у цьому процесі повинна гарантувати держава.

Отож логічно, що громадські екологи та науковці звернулися до Президента України з листом «Щодо загроз збереженню природної спадщини, рекреаційного та туристичного потенціалу Карпатського регіону, зумовлених не обгрунтованими з наукової точки зору планами будівництва об’єктів гідроенергетики». У ньому, зокрема, говориться: «Як Вам відомо, Україна, ратифікувавши Карпатську конвенцію, визнала Карпати унікальним природним скарбом визначної краси та екологічної цінності, важливим центром біорізноманіття, головним водозбором великих річок, необхідним середовищем існування для багатьох видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення та найбільшою у Європі територією з незайманими лісами, а також підтвердила, що Карпати є важливою частиною екологічного, економічного, культурного, рекреаційного довкілля та середовища існування у серці Європи, спільного для багатьох народів та країн.

З огляду на це виглядає цілком обґрунтованим, що стратегіями соціально-економічного розвитку усіх без винятку областей Карпатського регіону України в якості перших пріоритетів визначено охорону природного середовища та розвиток туристично-рекреаційного комплексу».

Подібні звернення надіслані й місцевим очільникам областей, в яких планується будівництво міні ГЕС. До слова, вже понад сто громадських організацій поставили свої підписи під зверненнями до влади. Крім того, серед підписантів є всесвітньо відомі науковці в галузі гідрології, на зразок Ісаєва з Києво-Могилянської академії та багато інших. Наразі провідні гідрологи України зголосилися відвідати всі задіяні у проекті будівництва малих ГЕС області та зустрітися там із їхнім керівництвом і журналістами.

Довідка «Версій»

Ініціаторами акції спротиву будівництву мережі ГЕС у Карпатах виступили три громадські екологічні організації: харківська «Печеніги», Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ) зі Львова та Всеукраїнська громадська організація «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ). Нині до них приєдналися десятки інших і не тільки українських, а й російських, молдовських, білоруських, грузинських, польських і чеських.

Запис Вчора Україна встала на захист Карпат від труб спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вже кілька десятиліть щозими на озера поблизу Чорториї на Кіцманщині злітаються зимувати лебеді. П’ять тамтешніх ставів створені були як акумулятивні резервуари води біля річки Черемош ще у 60-ті роки. Тоді ж збудовано дамбу, яка захищала село від затоплень. Повінь 2008-го дамба витримала. Однак нинішнього року через раптові потужні зливи бурхливий Черемош зруйнував дамбу, річка знесла стави, залишивши на їхньому місці купи гравію, глини та бруду. Невже лебеді не матимуть де зимувати?..

– Щоби запобігти затопленню села, на місці дамби зробили насип, – розповів Ян Дзюба, начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів. – Він деякий час стримував річку. Однак треба було терміново звести нову дамбу й виправити русло Черемошу.
На відновлення дамби потрібно кілька мільйонів гривень. Гроші чималі – і взяти їх ніде.

– На жаль, ні з сільського, ні з районного бюджетів виділення такої суми неможливе, – констатує Василь Шевчик, заступник голови Кіцманської райдержадміністрації. – А без відновлення дамби розчищення та заповнення водою озер не має жодного сенсу. За перших же потужних осінніх злив Черемош прорве тимчасовий насип і знову знищить озера.

Нині стави ледь-ледь заповнені водою та ще й засипані різним брудом і намулом. Якщо негайно їх не розчистити, то взимку через недостатню глибину вони промерзнуть.

Селяни з сумом констатують: «Мабуть, це буде перший рік без лебедів…». А птахи, за звичкою, вже почали злітатися до Чорториї. В радіусі ста кілометрів альтернативи цим ставам із підземними джерелами, що не замерзають, немає.

– Нині два драглайни вибирають гравійно-піщану суміш, яку нанесла повінь. Робота рухається повільно, техніка грузне в болоті, – продовжує Ян Дзюба. – Треба вивезти десятки тисяч кубів грунту. Тільки так ми врятуємо птахів.

Роботи поспішають завершити до перших морозів. Та чи вдасться, наразі невідомо. На все треба витратити 170 тисяч гривень.

– Усім миром взялися за розчистку озер. Якщо чекатимемо грошей, буде надто пізно, – каже Володимир Солодкий, перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області. – З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 50 тисяч гривень. Для початку цих грошей достатньо. Потім, згідно з кошторисом, ми покриємо ці витрати з обласного і загальнодержавного фондів.

Нині до озера злітаються птахи. До однієї пари лебедів, які традиційно виводять потомство у Чорториї, додаються інші.

– Із кожним днем лебедів буде більшати, бо зимівля в Чорториї в них «у крові», наче інстинкт, – каже Іван Доскалюк, який орендує стави. – Злітаються, а на місці колишніх водойм – води ледь-ледь і зовсім немає їжі. Сильний потік гравію та піску повністю знищив всю водну рослинність озера. Рибу під час повені змив Черемош. Серце крається, коли приходжу сюди і бачу, як страждають птахи.

– Чим годувати лебедів – ще одна наша проблема, – каже Іван Загарія, сільський голова Брусницької сільської ради. – Природних харчів зовсім немає. Сподіваємося лише на громаду і на спонсорів, які зможуть допомогти прогодувати птахів.

Нещодавно робітники взялися за приборкування Черемошу. Нині тут зводять нову дамбу. Працюють від раннього ранку до пізнього вечора, щоби встигнути до морозів.

– Довжина дамби – 380 метрів, 60% уже засипано, – каже Руслан Вишиван, виконроб підприємства, яке укріплює дамбу. – Уклали вже майже 20 тисяч кубів гравійно-піщаної суміші. Споруда сягнула 2,5 метрів. Тепер поступово досипатимемо дамбу, щоби в кінцевому результаті її висота становила 4,5 метри. Зміцнимо дамбу камінням, обтягнемо сіткою, зробимо габіони, які мають захистити цю споруду від руйнування.

Виконроб сподівається, що до грудня роботи будуть завершені. Тоді, за прогнозами сільського голови, у Чорториї зможуть перезимувати близько 200 лебедів.

Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис Де зимуватимуть чорторийські лебеді?.. спершу з'явиться на Медіа-Версії.