Бюджет участі – метод, коли частиною місцевого бюджету розпоряджаються громадяни безпосередньо, а не через обраних в ради депутатів – в Україні почали застосовувати від 2015 року лише в трьох обласних центрах, серед яких була і Полтава. А вже наступного року таких міст стало більше, і Чернівці також не пасли задніх.

Хоча Чернівці вже ніби і йшли проторованим шляхом, та, як і всі решта долучених до громадського бюджету, зіткнулися точнісінько з тими ж проблемами, що і першопрохідці.

Багаторічна депутатка Полтавської міської ради Оксана Деркач, яка особисто опікується Бюджетом участі з перших днів його запровадження, розповіла про спротив чиновників на початках – «через нерозуміння, або через небажання розуміти» цей процес.

Таку ж проблему відзначила провідна спеціалістка відділу інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької міськради Кристина Помогаєва: «Спершу чиновники це сприймали як додаткову роботу. А потім звиклися».

Обидві фахівчині підтверджують, що Бюджет участі – це вже нові відносини, які спонукають владу до більшої відповідальності перед людьми.

В перший рік у Полтаві городяни подали 65 проєктів. У Чернівцях – 58. Далі – більше: наприклад, у Чернівцях 2017-го – 76, 2018-го – 91 (і з 35 переможців лишився незакінченим лише один), 2019-го – 104 (і з 17 переможців втілено 12, а 5 ще «в процесі»). А далі на Україну, як сніг на голову, звалилася пандемія… І в 2020-му наше місто прийняло на розгляд лише 61 проєкт, і з 9 переможців наразі не втілено жоден – усі перебувають в процесі реалізації…

Та Чернівецькою міськрадою на квітневій сесії  були виділені кошти на завершення всіх нереалізованих проектів, то ж очікуємо їх втілення цього року. Також цьогоріч реалізовуватимуться проєкти-переможці минулого року.

Так само і в Полтаві є нереалізовані проєкти, але цього року, стверджують у міськраді,  вже перекинуті кошти на їх виконання.

Оксана Деркач. Фото з відкритих джерел

Але важливо, що проєкт «Бюджет участі» дав містові нових лідерів громадської думки: є автори, які виграють уже по п’ятому проєкту, – пишається полтавська депутатка Оксана Деркач.

Серед проєктів, якими вона найбільше пишається – облаштований на березі річки Ворскли інклюзивний пляж.

На місці, не спочатку й не було пляжу – ми його облаштували завдяки Бюджету участі. А тепер завдяки новим проєктам, поданим громадськістю, ми його облаштовуємо і робимо доступним. Це інклюзивний пляж, – розповідає Оксана Деркач.

Також вона відзначає створений на території мікрорайону «Громада» інклюзивний дитячий майданчик. Водночас наголошує, як важко було достукатися до свідомості мешканців, які уже після втілення проєкту почали виступати проти того, щоб ним користувалися дітки з інвалідністю – задля зручності яких він, власне, і задумувався. Але зрештою ці розмови і роз’яснення також посприяли згуртуванню громади.

Інклюзивний дитячий майданчик у Полтаві. Фото KOLO.News

А підсвічені просто з асфальту пішохідні переходи в Полтаві кожен охочий може спостерігати щовечора і щоночі – і частина їх облаштована також завдяки Бюджету участі. У Чернівцях такого ще немає!

Звісно були й виклики, з якими доводилось зіштовхуватись впродовж цих років. Це, зокрема, питання долучення мешканців до підготовки проєктів, проблема якісної оцінки проектів відповідними виконавчими органами, неякісна реалізація проектів, незавершеність об’єктів вчасно тощо.  Ніхто не знав одразу як мають відбуватися ті чи інші процеси, однак з часом усі зрозуміли важливість цієї програми для нашого міста та згуртувалися для отримання гарних результатів.

Чернівецька фахівчиня з Бюджету участі Кристина Помогаєва також відзначає важливим результатом цього напрямку згуртованість містян.

Кристина Помогаєва. Фото з Facebook.

В мікрорайонах міста з’явилися цілі ініціативні групи, які готували вже спільно по кілька проектів для благоустрою своїх районів. Наприклад, так у місті з’явився «Активний Бульвар». І це чудово, адже це і є одним з головних завдань «Бюджету ініціатив чернівчан» – об’єднати мешканців для реалізації спільної ідеї на користь міста! – каже Кристина.

Серед яскравих і важливих втілених ініціатив городян чиновниця пригадує, зокрема, облаштування «Алеї Небайдужості» на Гравітоні, появу нових сучасних майданчиків біля шкіл №2, 24,25, нові класи трудового навчання, лінгафонні кабінети, клас Web-дизайну в художній школі,  закупку в рамках реалізації проектів-переможців обладнання для лікарень (ліжка для пологового будинку, реабілітаційні тренажери, інформаційні куточки про розпізнавання аутизму у діток в ранньому віці).

Авторка цих рядків знає і про реалізацію проєктів, поданих колегами-журналістами – наприклад, облаштування сходів на вул. Козятинській чи асфальтування доріжки до будинку, де мешкають дітки з інвалідністю по вул. Турецькій. А ще не лише важливим, а й дуже милим, як на мене, є відновлення нещодавно втрачених скульптурних бюстів богів, що є частиною унікального архітектурного декору будинку №26 по вулиці О.Кобилянської.

Олімпійські боги на фасаді. Проєкт «Бюджету участі» 2016 року

Водночас, варто зізнатися, що залучення до Бюджету участі навчальних чи медичних закладів створило й певну проблему: їхні можливості використання людського ресурсу для голосування дають великі переваги над іншими учасниками. Тому в Полтаві переконані: освіта й охорона здоров’я фінансуються з інших програм і не мають подаватися на Бюджет участі. До такої ж думки дійшли і в Чернівцях. Натомість будуть пробувати інший пілотний проєкт – «Шкільний бюджет участі», де пропозиції подають і голосують за них учні. Треба привчати дітей до громадської активності і вміння розпоряджатися бюджетними коштами!

Тож на останній сесії затверджено суму на бюджет участі, але оскільки сесія ще не закрита, то й рішення не підписане. Але йдеться про виділення 1% від бюджету міста – орієнтовно це 18 млн грн. Це буде максимальна сума за всі роки – зазвичай бувало менше.

А до 15 червня триває прийом проектів, які реалізовуватимуться наступного року.

Маріанна АНТОНЮК

за матеріалами прес-туру в межах проекту Харківського прес-клубу за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

* Партиципаторний бюджет (Бюджет участі чи Громадський бюджет) — демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожен мешканець населеного пункту має змогу впливати на що витрачати муніципальний бюджет.

5 років бюджету участі в Чернівцях у цифрах:

Подано – 390 проектів

На голосуванні перебували 314 ініціатив

Проголосували за них 70 043 чернівчан

На реалізації – 119 проектів

Реалізовано 107 проектів

Запис Бюджет участі: від богів на фасадах – до інклюзивних пляжів на водоймах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Починаючи з 2016 року в Чернівцях запроваджено «Бюджет ініціатив чернівчан (Бюджет участі)» . Вже реалізовано за бюджетні кошти понад 43 проекти в різних галузях – медицині, освіті, житловому господарстві, економіці, культурі, написаних самими мешканцями міста.

Цього року було подано 91 проект, з них – 74 проекти пройшли етап оцінки та візьмуть участь в голосуванні. Проекти, які наберуть найбільшу кількість голосів (по рейтинговому голосуванню), будуть реалізовані в наступному році. Тому авторам проектів треба попрацювати над залученням якнайбільшої кількості голосів за свій проект.

Обсяг коштів «Бюджету ініціатив чернівчан» на 2019 рік складає:

– для великих проектів – 5,6 млн. грн.
– для малих проектів – 8,4 млн. грн.

З 10 по 24 жовтня 2018 року відбудеться загальноміське голосування.

Кожен мешканець міста може проголосувати не більше, ніж за 2 проекти – один великий і один малий. Голосувати можуть громадяни, які зареєстровані та проживають на території міста Чернівців та яким виповнилось 16 років (по пред’явленню паспорта громадянина України).

Проголосувати можна в електронній системі «Громадський проект» (https://gb.city.cv.ua/) або в спеціальних пунктах для голосування:

– Центр надання адміністративних послуг, вул. Героїв Майдану,7.

– Центр надання адміністративних послуг, вул. Підкови Івана, 2 (Садгора).

– Централізована бібліотечна система м.Чернівців, вул. Головна 162.

– Централізована бібліотечна система м.Чернівців, філія №3, вул. Горіхівська,1.

– ПП «Житлосервіс», вул.Руська, 251.

Запис Розпочалось голосування за проекти цьогорічного «Бюджету ініціатив» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Маємо проблему в районі, де мешкаємо: горб, крутий схил, яким важко спускатися, – розповідає Людмила. – Там ходять і діти, і люди похилого віку, і не тільки мешканці цього району. Ми обговорювали це з сусідами, попередньо підрахували, що для зведення сходів знадобиться не менш ніж 30 тис. грн. А нас, сусідів, не так уже й багато. Скинутися по дві тисячі гривень, звісно, ніхто не зможе. Тому шлях був один – подаватися на конкурс «Бюджету участі».

Я досить довго з цим зволікала, подала фактично останнього дня. Хоча процедура там була геть нескладна: електронна форма, яку слід заповнювати за шаблоном. Не так вже й важко було підрахувати кошторис: поговорила з людиною, яка на тому розуміється, і ми обчислили вартість майбутніх витрат на будівельні роботи (скільки коштує бетон, арматура тощо). Тобто ні бюрократичних труднощів, ні проблем із поданням проекту не було – організатори спрацювали гарно.

А от із голосуванням були проблеми. Як із тим, що людям не надходили повідомлення на електронну пошту, так і взагалі з охочими проголосувати. Я просто затероризувала всіх друзів, приятелів, сусідів! Людей лякало, що треба сканувати сторінки паспорта. Хтось казав, що не може проголосувати, бо комп’ютер поламався, а на запрошення піти до ЦНАПу і проголосувати офлайн обурювалися, що не платитимуть 6 грн за маршрутку, щоби доїхати туди й назад…

Врешті-решт, ми здолали ці перешкоди, і проект буде втілюватися. Як це відбуватиметься  – поки не знаю: нам повідомили, що буде розроблений спеціальний графік втілення проектів. Автор проекту матиме можливість контролювати хід робіт. Чекаємо цього з нетерпінням».

Загалом переможцями програми «Бюджет ініціатив чернівчан (бюджет участі)» стали 25 малих і 6 великих проектів. Вони відібрані з 58 поданих на конкурс на підсумковому засіданні експертної групи під головуванням міського голови Олексія Каспрука. З 12 великих проектів, допущених до голосування, відібрано 6. З 25 малих прийняті усі. На реалізацію цих проектів загалом потрібно 10 млн грн. Серед 58 авторів проектів чоловіків і жінок практично порівну. За віком більша частина авторів – від 25 до 59 років. Наймолодших – до 24 років – лише двоє, натомість понад 60 – аж шестеро. Найдорожчий проект сягнув без малого мільйона гривень, найдешевший – трохи менше 20 тис. грн.

Після оголошення підсумків Олексій Каспрук відзначив високу активність чернівчан у Бюджеті участі – одну з найвищих в Україні. У підсумку – 31 чернівецька ініціатива на 10 мільйонів гривень.

Вл.інф.

Запис Однією з переможців програми «Бюджет ініціатив чернівчан» стала наша колега – журналістка Людмила Павчак спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мистецький перформенс здійснив на сцені Будинку естетики та дозвілля (в народі – «Шепетівка»)  учасник АТО і внутрішній переселенець  Карен Гамбарян. Власними і чужими сатиричними й іронічними текстами автор спробував відповісти на гострі соціальні й політичні проблеми українського сьогодення. Під час концертної програми Карен Гамбарян під акомпонемент солістки обласної філармонії Лілії Холоменюк та власної гітари співав авторських пісень та розповідав метафоричні історії. У холі культурного центру глядачів зустрічала фотовиставка героя дня: зі світлин на відвідувачів крізь рамку картини дивляться воєнні побратими Карена.

Карен Гамбарян сам себе жартома називає «три в одному», оскільки він і переселенець з Донеччини, і учасник АТО, і представник нацменшин – вірменин за національністю. Тому й сприймає проблеми, в яких наразі перебуває українське суспільство різнопланово.

Перед виставою актор заявляв: «Це мій перший показ на сцені Чернівців. Хочу задіяти в перформенсі глядача. Оскільки в залі, я сподіваюся, будуть і люди, які стали безпосередніми учасниками цієї трагічної драми. Але попереджаю відразу – «тиснути сльозу» не будемо! Скоріше навпаки!» – і дотримав слова. Було гостро і весело!

Цей проект Карен Гамбарян реалізував у рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США), за підтримки ГО «Еко-культура» та агентства інформаційно-соціальних технологій «ГАРНО» (Донецьк). Відео-технічна підтримка: ГО «Донбас Український».

Наразі Карен з дружиною Іриною планують створення Реабілітаційного арт-центру для атовців і переселенців – подали проект на  конкурс «бюджету участі» в Чернівцях.

Запис Мистецький перформенс від актора «три в одному» в чернівецькій «Шепетівці» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За результатами розгляду матеріалів визначені переможці конкурсу:

1 місце – «Бюджет участі в Чикаго: «меню подано» (Анастасія Шаханська, газета «Першотравенські новини»);

друге місце – «Бюджет участі: від Латинської Америки через Лондон, Париж, Варшаву – до «Маленького Парижа» (Маріанна Антонюк, газета «Версії»);

третє місце – «Европейский опыт: пора его перенимать» (Григорій Кульбака, газета «Вісті»).

Матеріали переможців опубліковані на онлайн платформі “Спільний бюджет Донеччини”

Запис Журналістка «Версій» – срібна призерка конкурсу журналістських робіт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До Чернівців – услід за Полтавою, Черніговом, Черкасами  – нарешті добігла ініціатива «бюджету участі». Це механізм, який надає можливості підняти громадську активність і встановити справжнє партнерство з органами влади, дозволяє людям самим і цікавитися, на що йдуть бюджетні гроші, і вказувати конкретні напрями їх застосування, і, власне, застосовувати. Усе просто: маєш ідею, організовуєш її підтримку городянами – і влада, яка розпоряджається бюджетними грошима, її реалізовує! У певних межах, звісно.

Ідея виникла 27 років тому

Уперше повний процес творення партиципаторного (як ще називають «бюджет участі») бюджету відбувся у місті Порту-Алегрі (Бразилія) 1989 року. Відтоді з Південної Америки партиципаторний бюджет поширився на сотні міст світу. У Європі проект підхопили деякі муніципалітети Франції, Італії, Німеччини, Іспанії та Великої Британії, зокрема, Париж, Берлін, Лондон. Число місцевих спільнот, що користуються ним, перевищило 200. У деяких містах бюджет участі був запроваджений у школах, університетах і громадському будівництві. Механізми його застосування пристосовані до місцевого контексту, вони різняться між собою, різняться також частки муніципальних бюджетів, відданих у розпорядження мешканців.

До «бюджету участі» за роки його існування долучилося вже понад 170 тис. варшав’ян

У столиці сусідньої Польщі Варшаві така програма працює вже з десяток років. Варшав’яни заповнюють спеціальний формуляр, де зазначають, на що вони вважають за потрібне виділити гроші, складають кошторис, додають до цих документів щонайменше 30 підписів однодумців, усе це передають до мерії, далі відбувається обговорення. Відтак – голосування.

Кшиштоф Міколаєвскі, директор центру соціальних комунікацій Варшавської мерії, під час реалізації у Польщі навчальної програми «Угода про асоціацію між Україною і ЄС та її висвітлення у засобах масової інформації» в рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Навчальні програми професійного зростання» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID): «Це тривалий процес, він полягає в тому, щоби мешканці міста мали можливість ознайомитися зі структурою нашого міського бюджету, його пріоритетними напрямками. Триває обговорення, і лише після цього відбувається голосування».

До бюджету участі за роки його існування долучилося вже більше 170 тисяч варшав’ян. У кожному з районів Варшави створена спеціальна рада, до неї входять як чиновники, так і місцеві мешканці, а також неурядові організації. Вони й долучаються до обговорення проектів від громади, контролюють їх виконання.

Юстина Півко, представниця мерії Варшави, зазначає: «Кожний з 18-ти районів Варшави має свої гроші на проект. Із дохідної частини бюджету на це виділяється від 1 до 2%. Проекти можуть подавати як мешканці певного району, так і з інших, прописка не відіграє ніякої ролі. Можуть долучатися й неповнолітні та іноземці. Ті проекти, що набирають найбільшу кількість голосів, затверджують і вносять до бюджету – і вони мають бути реалізовані вже наступного бюджетного року».

Пересічному гостеві Польщі виглядає, що за десятилітній період реалізації «бюджет участі» вже перестав бути «соломинкою для потопельників» (коли за його рахунок здійснюють необхідний благоустрій території, ремонтують фасади чи встановлюють дитячі майданчики, словом, роблять усе те, на що традиційно владі бракує грошей). Він перетворився певною мірою на інструмент виховання, показовості і навіть отримання задоволення. Як інакше розцінити, наприклад, розташовані на території Варшавського парку «готелі для диких оводів-запилювачів» (на фото), змайстровані з подачі громадян, які долучилися до партиципаторного бюджету? Там, де вже все прибране, відремонтоване, озеленене, можна й про «братів наших менших» подбати, про комашину фауну. А заодно й про флору, яку вони запилюватимуть.

Україна й Чернівці: винаходимо велосипед?

В Україні ідея бюджетної участі лише підводиться на ноги, та нею вже зацікавилися 15 обласних центрів – серед інших і Чернівці. Та, як стверджують експерти, ми таки «винаходимо свій велосипед»: якщо у Польщі у місцевих бюджетах гроші на бюджети участі громад передбачені, то в українських реаліях їх треба буде знаходити. Тобто – на чомусь заощаджувати.

Олександр Слобожан, заступник директора Асоціації міст України, зазначає: «Громадянин має не тільки подати напрям використання коштів, а й вказати, з якого дохідного джерела ці видатки можуть бути забезпечені».

Єдиної всеукраїнської програми громадського бюджету на кшталт польської схеми немає, тому кожне місто впроваджує цю систему на власний лад. Скажімо, у Черкасах серед проектів, які подавалися містянами для фінансування через «бюджет участі», були підведення каналізації до будинків, упорядкування територій, будівництво спеціалізованих шкіл чи створення великих малюнків на фасадах висоток (загалом за місяць подано 54 проекти).

Розповідає активістка, голова громадської організації «Громадські ініціативи» Наталія ГУСАК: «У нас ця ідея виникла на міських громадських слуханнях з бюджету. Цього року вони відбулися вже вдруге, і я побачила, наскільки мало людей цікавиться бюджетом і, водночас, як багато критики в бік використання коштів. Людям потрібний механізм, який дозволить їм бачити результат.

Чернівчани можуть багатьма способами й інструментами впливати на вирішення проблем у місті: це петиції, консультації з громадськістю, які можуть проводитися згідно зі Статутом міста, громадські експертизи тощо. Але найдійовішим (це показали і світова практика, і практика окремих міст України) інструментом, який дає можливість використовувати певні кошти з міського бюджету, є бюджет участі (або громадський бюджет, партиципаторний). Це частина коштів міського бюджету – в цілому близько 1% від загального фонду, який виділяється мешканцям Чернівців, щоби вони могли виокремити проблеми, написати під них окремі проекти і вирішити їх завдяки цим коштам.  Але чернівчани ще мають навчитися правильно користуватися ним.

Який механізм? Саме зараз громада обговорює проект Положення про бюджет участі чернівчан, який запропонувала Чернівецька міськрада – його розроблено на основі поданого нами, активістами, проекту. Саме в ньому прописаний цей механізм. Є спеціальна аплікаційна форма, яка додаватиметься як офіційний документ, у якій будь-який чернівчанин може прописати проект, зібрати 25-50 (залежно від обсягу фінансування) підписів і подати його до міськради. Відбирати ці проекти, переглядати їх на відповідність заявленим критеріям буде спеціальна експертна група. Вона й пропонуватиме чернівчанам надалі проголосувати за ті чи інші проекти – практика інших міст показала, що їх може бути навіть кількасот! Кількість проектів залежить від того, наскільки чернівчани відчують свої можливості і довіру до міської влади.

Буде оголошена процедура бюджету участі (у нас він називатиметься «бюджет ініціатив») на відповідний рік, і буде визначений термін (зазвичай – місяць), упродовж якого можна подавати заповнену аплікаційну форму проекту (буде розміщена на сайті міськради) до відповідного уповноваженого органу міськради – водночас маючи можливість консультуватися щодо правильного заповнення форми. Далі проект виноситься на обговорення експертної групи. До неї мають входити 4 представники виконавчих органів міськради, 3 представники від громадськості і по 1 представнику фракцій Чернівецької міськради. Експерти перевірять правильність заповнення, відповідність проекту чинному законодавству, Генпланові розвитку міста тощо. Якщо з’являються схожі ідеї, але втілення їх пропонується в різних кутках міста, авторів треба зібрати і спробувати домовитися. Бюджет участі – це й бюджет досягнення компромісів.

Водночас слід чітко розуміти, що проект не реалізовуватимуть самі чернівчани. Вони подають і прописують ідею. Кошти ж під проект передаватимуться відповідному департаменту, управлінню чи розпорядникові бюджетних коштів. А чернівчани зможуть лише контролювати реалізацію цього проекту в межах одного бюджетного року.

Про яку суму йдеться? В 2017-му це буде приблизно 6 млн грн. Міський голова запропонував, щоби «бюджет участі» почав реалізовуватися вже в цьому році – із залишку бюджетних коштів пропонують освоїти 2,5 млн. Поки що немає певності, чи варто це робити зараз: адже це не тільки питання грошей. Це питання того, чи громада готова перейматися проблемами міста і наскільки. Навіть якщо прописати дуже гарний механізм, з цього може нічого не вийти, тому що громада не матиме обізнаності, довіри… Тож для початку потрібна широкомасштабна інформаційно-консультаційна робота».

Бюджет участі – бюджет ініціатив і досягнення компромісів

«Погодилися на тому, що для реалізації відбиратимуть 10 малих проектів (до 300 тис. грн) і 4 великих (від 300 тис. до 1 млн грн), – продовжує Наталя Гусак. – Механізм голосування складний. Це ж навіть не петиція, де потрібно 250 голосів… Визначилися, що все буде у паперовому варіанті, як роблять інші міста. Будуть урни у визначених місцях, де люди отримуватимуть бюлетень.

Приклади ідей – від озеленення, створення скверів, парків до спортивних зон, дитячих майданчиків, культурних зон, велодоріжок, відкриття гуртків для дітей… В інших містах практикується також фінансування окремих видатків міських комунальних установ – лікарень, шкіл, дитячих садочків. Там працюють батьківські комітети, які можуть, наприклад, прописати гарний проект і зробити, скажімо, спортзал у школі чи альтанку в дитсадку.

Подавати проекти можуть, згідно з проектом Положення, чернівчани віком від 18 років, з обов’язковою реєстрацією, яка перевірятиметься. Маємо слушні зауваження до проекту Положення – наприклад, щоби надати право подання проектів і чернівчанам віком з 16-ти років, оскільки молодь у нас таки активна, і вимушеним переселенцям, які мешкають в місті кілька років і також переймаються його проблемами.

Далі створюється перелік проектів, які отримали схвалення експертної групи, оприлюднюється. Місяць чернівчани будуть знайомитися з ним, за цей час автори можуть робити промоушн. Бюджет участі дає поштовх самоорганізації населення.

Питання голосування – дискусійне. Ми прописували дві форми – паперову і онлайн, вони мали би тривати паралельно. Але з петиціями вже маємо приклади зловживань, до того ж, голосування має бути підтверджене офіційними документами, як на виборах. Тож поки що під час консультацій дійшли згоди, що це відбуватиметься в паперовому режимі.

Перелік переможців формуватиметься за рейтинговою системою, але нижньої планки ми не хочемо запроваджувати. Зараз у проекті вона складає 250 голосів, але це певною мірою може відштовхувати людей, бо хтось може подумати, що він стільки голосів не знайде, і відмовиться узагалі від своєї ідеї.

Далі обрані проекти будуть передбачені в бюджетних запитах розпорядників коштів, в бюджеті на наступний рік. Департаменти будуть реалізовувати, а люди, які подавали проект і голосували за нього – спостерігатимуть і контролюватимуть його втілення. В кінці процесу – звітування, крім того, на сайті міськради відображатимуться щоквартальні звіти.

Рік від року «бюджет участі» там, де його реалізовують, лише зростає – такі світові тенденції. Якщо всі колись, як і ми, починали з 1%, то сьогодні в успішних містах цей бюджет доходить до 10%. А механізм – удосконалюється. Так, у Парижі застосовують ідею зонування міста, щоби залучати проекти з різних районів міста. А Чернігів, Черкаси… вчімося на їхніх помилках!

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Бюджет участі» – до «маленького Парижа» спершу з'явиться на Медіа-Версії.