Як обіцяють у департаменті ЖКГ, сучасний скейт-парк у Чернівцях планують побудувати біля парку «Жовтневого». Місце для будівництва скейт-парку вже погодила наглядова рада парку.  Сучасний екстрім-майданчик з’явиться влітку в частині парку, наближеній до вулиці Воробкевича. Міська рада вже виділила 650 тис.грн. на його спорудження, але цих коштів буде недостатньо. Громадські активісти Тетяна Шепелько та Юрий Воронка додатково залучатимуть для реалізації цього проекту кошти спонсорів у розмірі 50% від загальної вартості.

Запис Скейт-парк – це сучасно спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це розповіла на «Радіо 10» під час робочого візиту до Чернівців Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

«На жаль, ті кошти, які виділені, можу помилятися, у 2008 чи 2009 році, були неефективно і неякісно використані. Через всі ці трансформації і пертурбації, які відбувалися у міністерстві доходів і зборі – потім у ДФС – не було можливості до 2014-2015 року закінчити ці проекти. Ми просили продовжити їх – знову ж таки це не дало результату, на який ми очікували. І ми змушені були закрити ці проекти, які фінансувалися ЄС. Я сподіваюся, що відповідальні структури зроблять свої висновки й, відповідно, будуть зовсім інакше поводитися»

Невідомо, коли держава зможе виділити додаткові кошти, повідомили у прес-службі ОДА,  а європейською допомогою не спромоглися ефективно скористатися протягом багатьох років. 

Запис «Кошти, які ЄС виділив на будівництво пунктів пропуску Дяківці і Красноїльськ, використані неефективно і неякісно» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відтепер дозволяється відкривати заклади харчування на 250 та більше місць, однак у таких закладах передбачатиметься значна кількість окремих виходів.

Можна буде установлювати менші ліфти  у будівлях з двома й більше підйомниками (вантажопідйомністю 400 кг замість попередніх 640). 

Заклади соціального спрямування дозволять розташовувати вище 3-го поверху, але вони мають бути огороджені стінами з високою стійкістю до пожеж і з окремими системами пожежогасіння.

А кухні-ніші зобов’яжуть обладнувати вентиляцією і винятково електричними плитами (газові панелі в нішах будуть заборонені).

В будинках на 16 поверхів і більше в кожній квартирі ставитимуть протипожежний кран у комплекті з котушкою-рукавом.  

Запис Нові правила, які змінять вигляд українських осель та будинків  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Офіційну заяву такого змісту поширила громадська організація «Буковинська агенція регіонального розвитку» (БАРР) на початку нового року. Це обгрунтований аналіз хибності намірів Чернівецької міськради збудувати підземні переходи на вул. Головній, зафіксованих у змінах до проекту рішення «Про внесення змін до цільової Програми з будівництва об’єктів житла і соціальної сфери в місті Чернівцях на 2017-2020 роки «Сучасне місто».

У бесіді з кореспондентом «Версій» голова ГО БАРР Тетяна Лебухорська наголосила, що таке будівництво суперечить чинним державним будівельним нормам; обмежує доступ до транспортної інфраструктури маломобільним групам населення, які, за різними оцінками, сягають від 30 до 50% населення; суперечить Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року. І може, найсуттєвіше, що на ділянці з підземним переходом створюється хибна ілюзія безпеки через те, що з дороги нібито «зникають» пішоходи.

Не менш суттєвий аргумент, що вулиця Головна на ділянці біля автовокзалу, де планується будувати підземнийі перехід,  постійно затоплюється під час інтенсивних опадів, що потягне за собою й затоплення, а відтак і руйнування таких споруд. На думку громадських активістів,  це не вигідно і з економічної точки зору, враховуючи вартість будівництва такого об’єкту відповідно до всіх норм. Натомість БАРР пропонує фахово дослідити транспортні потоки на перехресті вул. Головної / Комарова радіусом 100 м та здійснити моделювання транспортних потоків для визначення можливих способів підвищення провізної здатності цієї ділянки; облаштувати на пішохідних переходах якісне освітлення та пластикову розмітку червоно-білими кольорами. Із повним змістом заяви можна ознайомитися на сайті bard.cv.ua

Вл. інф. 

Запис Будівництво підземних переходів зруйнує транспортні артерії Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Управління капітального будівництва Чернівецької ОДА 21 грудня уклало угоду на реконструкцію приміщень Чернівецького обласного перинатального центру з приватним підприємством «Промбудсервіс-Косів» за 42,91 млн грн. Про це повідомляється на сайті електронних закупівель Prozorro.

Перинатальний центр у Чернівцях, як відомо буковинцям, перебуває у стані реконструкції, час від часу «замороженої», від 2012 року. Відкрити об єкт мали ще у грудні 2013-го, та забракло коштів. Але протягом наступних 4-х років їх не стало суттєво більше. На сьогодні на реконструкцію центру вже витрачено 94 млн грн. А після нинішнього перерахунку кошторису остаточна вартість будівництва становить 159 млн грн. Хоча, на відміну від кошторису, зміни щодо підрядника не відбулися:  ПП «Промбудсервіс-Косів» перемогло і у першому тендері на реконструкцію, 2013-го,  і останньому, 2018-го.  Власником і директором фірми є мешканець села Вербовець Косівського району Івано-Франківщини Володимир Тинкалюк.

Ще в січні 2015 року слідчі Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області запідозрили фірму у підробці документів і відкрили проти неї кримінальне провадження. З приводу того, що директор фірми Володимир Тинкалюк при реконструкції перинатального центру «підробив акти виконаних підрядних робіт форми КБ 2-в, чим завдав збитків інтересам держави у сумі 34,55 тис. грн». Йшлося про акти на придбання вікон. При цьому фірма купувала вікна у підприємства «Інтекс», яке на той момент також належало… Володимирові Тинкалюку.

Роботи з реконструкції перинатального центру, згідно з угодою, планують завершити до кінця 2019 року. За останню декаду 2018-го підприємство мало освоїти 26,89 млн грн, решту фінансування у сумі 16,02 млн грн передбачено на наступний рік.

ПП «Промбудсервіс-Косів» від початку 2018 року отримало державних підрядів на загальну суму 435,8 млн грн. і за день до укладання угоди з Чернівецьким УКБ фірма отримала підряд на 70 млн грн від територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області на будівництво приміщення суду в Коломиї.

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Запис Дурня чи вигода? УКБ Чернівецької ОДА віддало ще понад 40 млн грн на реконструкцію перинатального центру фірмі, яка підробляла акти на цьому ж об’єкті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Управління капітального будівництва Чернівецької ОДА упродовж грудня підписало шість договорів на будівництво сільських амбулаторій у різних районах області. Загальна вартість контрактів становить 48,7 млн грн, про що стало відомо з порталу публічних закупівель Prozorro.

Найдешевшою зі збудованих буде амбулаторія у Горбові на Герцаївщині (6,25 млн грн), а найдорожчою – у Комарові на Кельменеччині (9,98 млн грн).

Технічними завданнями передбачено обов’язкове пристосування будівель амбулаторії  для потреб маломобільних груп населення. В кошторисі прописане також оснащення амбулаторій меблями, побутовою технікою, медичним обладнанням та інструментами. Роботи планують завершити до кінця 2019 року.

Нові  чи оновлені амбулаторії відкриють в Опришенах (6,58 млн грн) та Чагрі (9,27 млн грн) на Глибоччині, Остриці (6,92 млн грн) на Герцаївщині, у Магалі (9,68 млн грн) на Новоселиччині.

Держзамовлення отримали 3 компанії, найбільше з яких СТОВ «Надія», яке підписало 3 контракти на загальну суму у 25,5 млн грн. Фірма належить Валентині Бічер, а директором є Василь Бічер, депутат  Чернівецької обл ради та  помічником на громадських засадах нардепа від БПП Григорія Тіміша. Нині щодо фірми відкрите кримінальне провадження через зловживання службовим становищем. Правоохоронці підозрюють, що фірма разом зі службовцями УКБ Чернівецької ОДА внесла неправдиві відомості до актів приймання виконаних робіт при реконструкції очисних споруд у райцентрі Глибока, завдавши шкоди на понад 400 тис. грн, про що вже писали ЗМІ.

Ще два замовлення на 13,1 млн грн одержало ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76», засновниками якого є 26 осіб, а найбільшими частками володіють Світлана та Василь Каглянчуки (30%), Вікторія та Микола Савчуки (26%), Олександр Шостак (20%) та Корнилій Крупко (16,5%). Гендиректором підприємства є заслужений будівельник України Василь Каглянчук. У серпні 2018 року до Дня незалежності України Петро Порошенко нагородив його орденом «За заслуги» III ступеня. До слова, ПМК-76, попри чималий досвід роботи, дуже важко пробивається до замовника через Прозоро. Може, через те, що фірма не має кримінальних ознак?  

Ще одне замовлення від Чернівецького УКБ на суму 9,98 млн грн отримало ТОВ «Трейдербуд». Власником компанії є Петро Хрущ. Фірма неодноразово фігурувала у матеріалах «Наші гроші. Львів». Зокрема, вона  імітувала конкуренцію на тендері з будівництва дитячого садка. «Трейдербуд» фігурує  і в кримінальній справі разом із службовими особами Вижницької міськради, оскільки підприємство підозрюють  у невиконанні робіт на понад 14 млн за угодою з міськрадою, про що теж писали «НГ. Львів».

Запис Хто будуватиме  в Чернівецькій області 6 амбулаторій за майже 50 млн грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На умовах 10% співфінансування їх зведуть у селах різних ОТГ, повідомляє прес-служба облради. Будівництво окремих амбулаторій уже розпочали. Як інформує директор Глибоцького центру ПМСД Марія Мельничук, після урочистого освячення місця майбутньої амбулаторії групової практики у Чагрі, будівельники вже розпочали роботу на об’єкті. Приміщення амбулаторії буде сучасним,за європейським проектом, з широкими дверима для доступності маломобільних груп населення, із великими вікнами тощо. Для зручності мешканців нове приміщення амбулаторії зведуть у самому центрі Чагра поруч із нинішнім. До кінця року на Глибоччині планують ще розпочати будівництво амбулаторії монопрактики у селі Опришени. Триває підготовча робота щодо реалізації проекту в Молодії й Тарашанах.

Щоправда, незрозуміло, чому закрили терапевтичне відділення у Топорівцях Новоселицького району, яке мало чималі переваги навіть над чернівецькими лікарнями. Тут були гаряча вода і смачне харчування. .

Запис У Чернівецькій області збудують 9 амбулаторій сімейної медицини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У протоієрея Миколи Йоника ці шляхи об’єдналися в один. Закінчивши  1996 року Чернівецьку гімназію №1, вступив на філософсько-теологічний факультет ЧНУ – а на 4-му курсі переводиться до Мюнхенського університету ім. Людвіга-Максиміліана, заснованого ще 1492 року. Там здобуває ступінь магістра православного богослов’я.

Ще студентом 2-го курсу знайомиться в церкві з майбутньою матушкою, яка до сьогодні день є йому підтримкою та опорою. На радість батькам ростуть двоє дівчаток: менша навчається у 6-у класі, а старша вже студентка факультету іноземних мов.

Висвятився Микола Йоник у рік свого одруження – 1998-го. Тоді саме виникла потреба у священику в Хотині – і Владика Данило направив нововисвяченого до парафіян.

Від смітника – до парку, а кредиту вистачило тільки на фундамент

Повернувшись до Чернівців дипломованим магістром, отець Йоник узявся до втілення своєї мрії – будівництва церкви. З благословення Владики справа рухалася справно: Чернівецька міськрада виділила ділянку на розі двох вулиць – Січових стрільців (колишня Московсьої олімпіади) та Жванецької, а департамент містобудівного комплексу та земельних відносин, ознайомившись із проектом, надав дозвіл на будівництво.

Щоправда, довелося добряче попотіти, щоби розчистити територію, яка на той час перетворилася на смітник у суцільних хащах. Та невдовзі місцина перетворилася на парк, ставши окрасою двох вулиць.

Отець Микола пригадує:

– Коли вперше зайшов у ті… хащі, промайнула думка: «Що я тут роблю?». Та, слава Богу, пройшло неповних  2 роки – і вже стоїть дерев’яна гарна і доволі не мала – 8 х 15 метрів – капличка. Ми в ній уже й вінчаємо, й хрестимо.  Двічі на тиждень – у суботу та неділю правимо службу.  Зазвичай, дуже хочеться мати церкву, яка була б відкритою щодня. Коли брав у банку кредит на будівництво, розраховував, що мені вистачить його на храм, натомість вистачило тільки на фундамент, бо довелося укріплювати зсувний схил, – зітхає отець Микола.

Та рук він не опускає і впевнено рухається до своєї мрії. А вона в нього, якщо казати світськими словами, вельми амбітна. Адже планує звести не тільки храм, а ще й відкрити при ньому дитячий садок, школу, а відтак і сиротинець.

Духовність – це не хустка  на голові  і не страх перед Інтернетом

– Мрію дати дітям найкращих учителів і такі знання, щоби вони могли вступати до будь-якого найпрестижнішого світового вузу, – каже він. – Але, крім устремління до пізнання, в них має бути моральний стрижень – а духовність, як відомо, закладається від народження. Тож вважаю за потрібне відкриття дитячого садка. У нинішньому світі дуже багато спокус, яким діти мають протистояти. Це не означає ходити в хустці і боятися Інтернету. Але людина повинна володіти собою, мати силу волі й усвідомлювати небезпеку.

У необхідності усього цього священика переконує власний життєвий досвід. Побувавши з гуманітарною допомогою на передовій на свято Миколая, він укотре переконався, наскільки потрібна людині віра, надто ж в екстремальних умовах. І поділився такою історією:

–  Нашу машину зупинили в лісі на блокпосту. Ми не змогли подолати переправу, бо піднялася вода, та вирішили зачекати, доки вона спаде. Вояки побачили, що ми вперті і запросили нас, чотирьох, на ніч до землянки. Нагодували й поступилися своїми ліжками. Мені ж не спалося: я вийшов на вулицю, де зі мною розговорився солдат. Він скаржився, що перечитав усю Біблію, та відповіді на свої запитання так і не має. Тоді я зрозумів, наскільки  потрібні на «передку» капелани. До слова, з «нульовки» люди вертаються зовсім іншими – і не тільки вояки, а й самі капелани. Нині в моєму приході є демобілізовані хлопці, і я радий, що можу їм у чомусь допомогти.

До речі, саме після відвідин отцем Миколою та волонтером Василем Кримського, що на Донеччині, звідти до Чернівців приїжджали в гості старшокласники.

Та нині отець Микола усвідомлює, що без людської допомоги храму йому не збудувати, тож і звертається як до меценатів і підприємців, так і до простих людей. Отож усі ми маємо змогу долучитися до богоугодної справи – будівництва Храму.

Більше дізнатися про спільноту отця Миколая можна на Фейсбуці, де існує група Благодійного православного Фонду духовного центру Івана Богослова (Українська православна церква Київського патріархату, Чернівецько-Буковинська єпархія).

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Реквізити парафії Івана Богослова:       

Картка Приватбанку: 5169 3305 1589 4449

або ж р/р 26005051500817, ЄДРПОУ /ДРФО 25082252,  МФО 356282

Моб. тел.: 096 56 370 56, 066 02 383 19

Запис Микола ЙОНИК: Шлях до Храму – шлях до мрії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це свідчать факти, зібрані науковцями, експертами й громадськими  активістами, які виступили проти будівництва каскаду ГЕС на верхньому Дністрі на Форумі Громадської взаємодії «Збережемо Дністер – Чернівці». З цього найбільш актуального нині для Західної України й сусідньої Молдови питання  на Форумі одностайно прийнята Резолюція із вимогами до Кабміну України відмовитися від злочинного проекту.

Від каскаду ГЕС на Тірасі не залежить енергетична незалежність держави 

Форум відбувся у чернівецькому Центрі культури  «Вернісаж» за підтримки Інституту Центральної Європи, громадської організації «Вільна Шпальта» та Міжнародної асоціації «Eco-Tiras» (Тірас – стародавня назва Дністра). Оскільки у залі зібралися люди не тільки зацікавлені та небайдужі,  а ще й професіонали своєї справи, обговорення відбулося конструктивне, предметне, жваве, а подекуди навіть і бурхливо.

Із привітанням до Форуму громадської взаємодії звернувся перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Михайло ПАВЛЮК.  Але йому не вдалося просто так зійти з подіуму: довелося відповісти на пряме запитання чернівецького професора Богдана РІДУША, як він, Павлюк, особисто ставиться до будівництва цих міні-ГЕС. Відповідь чиновника зустріли оплесками. Відтак присутні висловили пізніше сподівання, що він сприятиме офіційному зверненню  Чернівецької ОДА до Кабінету міністрів стосовно недоцільності та неприпустимості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі. Бо середній Дністер, за твердженням профі, кандидата географічних наук Віталія КОРЖИКА, уже давно перетворився на водойму з технічною водою. А спричинила таку неприємну оказію Дністровська ГЕС. Якщо подібне станеться з Верхнім Дністром, Україна втратить одну з найбільших річок Європи, яка на 70%, за словами еколога з Кишинева Наталії ВІЦИНСЬКОЇ, забезпечує Молдову прісною водою.

Одним із фейкових  аргументів прихильників будівництва каскаду ГЕС, – а ними є ПрАТ «Укргідроенерго» й уряд України на чолі з Гройсманом, – є, мовляв, досягнення енергетичної незалежності України. Та, виходячи з фактів і оперуючи цифрами, спеціалісти стверджують: каскад із 6-ти мініГЕС вироблятиме лише 2,7% електроенергії від того, що дають нині діючі ГЕС на Дністрі і значно менше того, що виробляє 1 (!) агрегат Бурштинської ГЕС на сусідньому Тернопіллі.

Кому вигідне будівництво смертельно небезпечних для довкілля гребель

Доктор географічних і кандидат історичних наук Богдан Рідуш у своєму виступі наголосив, що світом поширюється тенденція «Греблі – геть». Відтак скрізь – і в Європі, і в Америці – греблі нині розбирають. Натомість в Україні збираються будувати їх аж 6, та ще й такою ціною – втрати Дністровсього каньйону та знищення культурної спадщини. Адже, крім знищення берегів, флори та фауни, переформатування ландшафтів, втрати якості води, тільки на Заставнівщині будуть втрачені літописне місто Василів із його багатою трипільською культурою, пам’ятка мистецтва палеоліту Дорошів, село з давньослов’янським поселенням Рашків тощо. До того ж уже за 10 років водойми біля гребель замуляться на 8-10 метрів і за першої ж потужної повені все це вийде на береги. Тож не дивно, що всі  присутні на Форумі називали будівництво каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі катастрофою та злочином. І виникає закономірне питання: хто ж за цим стоїть? Кому вигідне це будівництво?

Найперше – потужному монстру ПрАТ «Укргідроенерго», яке не менш потужно підтримується урядом Гройсмана.  Про ціну цього питання говорилося неодноразово, бо люди на Форумі зібралися грамотні, які розуміються на економічних підосновах.

Оплатять авантюру державних чиновників споживачі електроенергії

Знаний еколог з Києва Петро Тєстов одразу ж окреслив проблему: планове будівництво здійснюватиме державне підприємство «Укргідроенерго» з власних коштів. Іншими словами, гроші на будівництво мініГЕС уже закладені до тарифів, які оплачуються нами, споживачами електроенергії. Натомість зароблять на цьому зовсім інші люди – наближені до урядовців підприємці, серед яких більшість є їхніми родичами чи близькими друзями. Бо тільки вони мають доступ до тендерів і державної кишені, і саме вони є тими підрядниками, які освоюватимуть десятки й сотні мільйонів державних гривень, тобто наших з вами кровно зароблених. Бо, як нагадав слова британської прем’єрки Маргарет  Тетчер економіст, керівник Буковинського центру реконструкції та розвитку Ярослав Кирпушко, не існує жодних державних грошей, є тільки гроші платників податків.

Цікаві історії довкола ОВД, ТЕО й дозволів громад на будівництво   

ОВД – це оцінка впливу на довкілля. І вона, за глибоким переконанням Петра Тєстова, просто не може бути позитивною щодо будівництва гребель на Верхньому Дністрі. Адже дві обласні ради, на території яких переважно й мають розташуватися зазначені ГЕС, прийняли рішення про заборону цього будівництва. Спочатку виступили депутати Тернопілля. Вони створили робочу групу, до якої запросили науковців і вже за їхніми висновками прийняли доленосне рішення. А за ними Івано-Франківська обласна рада вже на емоціях повторила їхній крок. Щоправда, перед тим з різкою критикою Дністровського прожекту витупили вчені з Івано-Франківського інституту нафти і газу. На жаль, Чернівецька обласна рада досі «зберігає мовчання». Хоча торік при управлінні екології та природних ресурсів ЧернівецькоЇ ОДА відбулася зустріч громадськості краю з представниками «Укргідроенерго». Висновки її теж не були втішними для гідроенергетиків.

Свого часу «Гідроенерго» все ж намагалося зробити вигляд нібито публічного обговорення цього будівництва і зібрало в Новодністровську громадськість, але якось так мало не потаємно, що більшість організацій, які не є  кишеньковими, дізналися про цей захід у день його проведення.  До слова, 2016 року проти цього проекту виступило й міністерство екології. Та, незважаючи на це, підготовка будівництва каскаду гідроспоруд не припиняється. Проведені тендери й до кінця року запланований ще один – на 10,5 млн грн.

Прикметно, що навіть запрошені гідроенерегиками науковці, які готували на замовлення «Укргідроенерго»  висновки для технічно-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва каскаду ГЕС, не змогли злукавити і присвятили 74 (!) сторінки свого документа особливостям та унікальності фауни, яка буде знищена, і лише 4 сторінки – компенсаторним заходам, які, зрозуміло, нічого не дадуть. Який висновок напрошується з цього? Єдиний – вчені засуджують будівництво ГЕС і це видно навіть з ТЕО.

А член громадської ради при Чернівецькій ОДА, юрист Антоніна Гошовська, яка родом із села Горошева – його  мають затопити, –  розповіла, як гідроенергетики «працювали» з громадами: «Не дозволите будувати, ми від’єднаємо вас від електрики», – такими словами починалися перемовини.

Яке майбутнє чекає на Західну Україну, якщо каскад ГЕС побудують

Для річки: Зникнення швидкоплинного Дністра, погіршення якості води, перетворення живої річки на смердючі ставки-водосховища, замулювання.

Для населення:   Підтоплені землі та частково відселені мешканці усіх сіл на берегах Дністра. Висота підйому води щонайменше 9 метрів.

Для Дністровського каньйону: Затоплення частини одного із 7-и природних чудес України, втрата туристичного осередку європейського значення.

Для туризму: Втрата можливості розвивати туризм, бо сплави стоячою водою фактично неможливі.

Для риби: вимирання видів, які не живуть без стрімкої течії.

Для господарства: «Закопування» у греблі мільярдних коштів для будівництва електростанцій у регіоні, який не потребує додаткової енергії.

Для наших дітей і онуків: Вони вже ніколи не побачать вільноплинного Дністра, другої за величиною річки України. НІКОЛИ!

За наслідки руйнувань відповідальних не знайдемо

На цьому наголошували Олександр Вікирчак, начальник відділу науки Національного природного парку (НПП) «Дністровський каньйон», та Віталій Коржик, представник НПП «Хотинський». Як голова громадської ради при Чернівецькому управлінні екології, п.  Коржик тривалий час листувався з директором «Укргідроенерго» п. Сиротою і виявив, як він стверджує, пласти брехні. Йдеться про відтворення рибних запасів після будівництва Дністровської ГЕС та ГАЕС. Як відомо, внаслідок «цих будівництв століття» у Дністрі зникла не лише червонокнижна риба, а й звичайна. Хоча під час будівництва обіцяли провести рибовідтворення. Але п. Сирота спершу чомусь не отримував документи – вони, бачте, десь загубилися. Та коли нарешті відповів, то з’ясувалося, що ПрАТ не є правонаступником попередніх забудовників, оскільки не експлуатує Дністровське водосховище, тож товариство не буде займатися рибовідновленням.  Одне слово, екологи, мастіть собі голову!

– Подібне відбудеться й з працевлаштуванням селян та переселенням людей, – наголошує Віталій Коржик. – Адже землі всі приватизовані, куди будуть переселяти?

Говорилося й про те, що Дністер катастрофічно замулюється і  дно водосховища вже на 2/3 вкрите намулом. Отже при Громадській раді створили раду екологічної безпеки, від імені якої зверталися до Прем’єра і Президента. У відповідь – мовчання. Раптом  подумалося: а, може, вони теж загубили звернення? Бо губити документи – це відома чиновницька хвороба. Чи слух у них поганий на громадські звернення? Адже загальновідомо, що чиновницький слух налаштований виключно на гроші і зиск, та ще на вимоги начальства.

Утім, дехто з учасників Форуму висловив побоювання, що хтось намагається перед виборами підставити владу під удар. Та невже наша влада настільки нерозумна, щоби спонукати громадян до радикальних дій? Бо настрої в багатьох мешканців, які живуть на берегах Дністра, саме такі. Про це теж говорили учасники Форуму.

Насамкінець вони одноголосно прийняли резолюцію та в кулуарах дійшли висновку, що треба переводити проблему будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі у політичну площину й активно діяти далі. Адже ціна питання – не мільйон чи мільярд гривень, а наше з вами майбутнє, яке намагаються просто знищити. Задля відомих срібників…

Резолюція Форуму Громадської взаємодії «Збережемо Дністер – Чернівці»

«Ми, представники місцевих громад, природоохоронних організацій, науковці та громадські активісти, що зібралися на Форум Громадської взаємодії «Збережемо Дністер – Чернівці», обурені намірами уряду і ПрАТ «Укргідроенерго» всупереч природоохоронному законодавству і волі місцевих громад збудувати каскад із 6 гідроелектростанцій на Верхньому Дністрі.

Реалізація цього проекту, який знищить природне русло Дністра на ділянці щонайменше у 200 км, матиме катастрофічні наслідки для довкілля, унікальної природної і культурної спадщини Дністровського каньйону, туристичного потенціалу регіону.

Незважаючи на ухвалені впродовж 2016-2018-го років рішення місцевих громад, обласних та районних рад про неприпустимість реалізації проекту, одностайну позицію громадськості та екологів, заборону будівництва об’єктів гідроенергетики в межах природно-заповідного фонду України, значні кошти уже витрачаються на підготовку до будівництва.

Такі дії є відвертим викликом установленому Конституцією України правовому порядку й демократичному ладу, правам, безпеці й гідності кожного з нас.

Ми вимагаємо від Кабінету Міністрів України:

1.Ухвалити рішення про відмову від будівництва нових ГЕС на Дністрі і заборонити здійснення будь-яких робіт у цьому напрямку, в т.ч. розробку техніко-економічного обґрунтування, отримання кредитів чи витрачання коштів.

2.Переглянути Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, зокрема вилучити з неї та всіх урядових і відомчих рішень положення про можливість побудови каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій.

Відповідно вимагаємо від Чернівецької обласної державної адміністрації:

офіційно звернутися до Кабінету міністрів України щодо недоцільності та неприпустимості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі.

І вимагаємо від Чернівецької обласної ради: наслідувати приклад Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад і прийняти рішення щодо неприпустимості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі.

Ми закликаємо місцеві громади, представників влади всіх рівнів, громадські та експертні середовища, науковців, журналістів та всіх небайдужих громадян до об’єднання зусиль і координації дій задля виконання цих вимог і збереження Дністра для нинішнього та майбутніх поколінь».

Решення прийняте одностайно, відкритим голосуванням 28 серпня 2018 року

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії», фото Світлани ГНАТИШИНОЇ, «Хотинські вісті»                         

Запис Задля грошей і тенДЕРибану знищують Дністер разом із 7-им дивом України –  Дністровським каньйоном спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У вівторок, 28 серпня, о 14:00 у приміщенні Центру культури «Вернісаж» (вул. Івана Франка, 15) за підтримки Інституту Центральної Європи, ГО «Вільна Шпальта» та міжнародної асоціації «Eco-Tiras».відбудеться Форум «Збережемо Дністер. Чернівці».

Як відомо, схвалена урядом Програма розвитку гідроенергетики на період до 2026 року передбачає будівництво каскаду з шести ГЕС у Дністровському каньйоні (повний текст програми тут: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/552-2016-%D1%80). Незважаючи на вимоги природоохоронного законодавства, протести громадськості, категоричні заперечення екологів і численні рішення місцевих рад, державна компанія «Укргідроенерго» має твердий намір збудувати ці шість ГЕС.

Загальна потужність каскаду, на будівництво якого планують витратити щонайменше 20 мільярдів гривень, становитиме лише 1/200 від сумарної потужності української електроенергетики. Однак при цьому буде знищено близько 200 кілометрів природного русла Дністра. Та головне, що Дністровський каньйон, яким ми його знаємо, перестане існувати.

Аби зупинити плани зі знищення унікальної природи Верхнього Дністра, люди в цих областях уже протягом кількох років вдаються до різних акцій і закликають владу зупинитися. А у нинішньому липні за участі громадських діячів, екологів і небайдужих громадян відбувся громадський сплав «Збережемо Дністер», що проходив і територією Чернівецької області. Понад 200 кілометрів учасники сплаву здолали за два тижні, зупиняючись на проведення громадських акцій у населених пунктах.

Незважаючи на сумнівний економічний результат, шкоду для довкілля і туристичного потенціалу Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької та Одеської областей, уряд уперто підтримує будівництво каскаду ГЕС. Обласні ради Тернопільської та Івано-Франківської областей, у тому числі завдяки тиску місцевої громадськості, вже висловили своє негативне ставлення до спорудження гідроелектростанцій. На жаль, офіційної публічної реакції відносно цієї проблеми з боку Чернівецької обласної ради та очільників області немає досі.

До участі у Форумі «Збережемо Дністер. Чернівці» запрошуються представники місцевої та центральної влади, екологічних організацій, туристичної сфери та бізнесу, державних службовців, гідроенергетиків та науковців з України і Молдови, ЗМІ а також усі, кому небайдужа доля однієї з найбільших річок у Європі – Дністра.

За результатами форуму планується прийняття спільної резолюції з питання будівництва каскаду ГЕС на Дністрі.

Запис Форум «Збережемо Дністер. Чернівці» – проти будівництва каскаду ГЕС відбудеться у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

57,3 тис. кв. м. житла введено в експлуатацію у Чернівцях у першому півріччі нинішнього року. Це становить 242,8 % до відповідного періоду минулого року, коли в експлуатацію було введено 23,6 тис. кв. м житла, повідомила начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міської ради Орися ГАЛЬЧУК.

Понад половину новозбудованого житла  – 31,7 тис. кв. м – становлять багатоповерхові житлові будинки. Цікаво, що розбудова індивідуальних житлових будинків у першому півріччі цього зросла більше як утричі (25,6 тис. кв. м проти 8,0 тис. кв. м у відповідному періоду минулого року).

Житлобудівельна галузь займає провідне місце й серед платників податків Буковини. За сім місяців нинішнього року підприємства будівельної галузі сплатили до зведеного бюджету 42,4 млн грн, зазначив начальник Чернівецької ОДПІ Микола ЗАГАРЮК.

Тож до свого професійного свята – Дня Будівельника, який відзначався в Україні 14 серпня, працівники будівельної галузі принесли своїм землякам не лише затишок нових осель, але й значний внесок у кошти буковинської громади.

Вл.інф.

Запис Чернівці розбудовуються спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Останніми роками проблема притулку для собак стає все актуальнішою. Хоч далі розмов справа не рухається.

Сергій БОТУК, головний спеціаліст Департаменту житлово-комунального господарства, на своїй посаді найбільше знає про собачі проблеми і, зокрема, притулки для них.

– В Україні дієЗакон «Про захист тварин від жорстокого поводження», який передбачає кримінальну відповідальність за убивство чи мордування тварин, – каже  Сергій Миколайович. – Але в Чернівцях і справді доволі багато бездомних псів. Хоч Департамент житлово-комунального господарства міськради вживає заходів на зменшення їхньої кількості.

Кор.: – Невже? А в чому це проявляється?

– Нині в нас ще існує відлов – і без нього ніяк. Хоча відловлюються тільки агресивні чи хворі собаки. Потім їх утилізують на скотомогильнику. Але вже почали вилов тваринок для стерилізації, щоби не було приплоду. У цьому напрямку співпрацюємо з Чернівецькою обласною громадською організацією «Захист тварин».

– У чому полягає така співпраця?

– Волонтери відловлюють тварин, а ми виділяємо спецмашину, куди завантажуємо псів та веземо їх до ветеринарної клініки, де й проводиться стерилізація. Потім ми випускаємо стерилізованих і вакцинованих тварин. Шкода лише, що вакцинація діє лише протягом року

– А з притулком є якісь зрушення?

– Департамент підписав договір із комітетом з Євросоюзу на отримання грошей для притулку. У цьому гранті задіяно четверо партнерів. Сама програма називається «Захист кордонів від загроз, які поширюються безпритульними тваринами». Серед партнерів – Буковинський центр реконструкції та розвитку, Молдова, Румунія та Чернівецька обласна громадська організація «Захист тварин».

Нині ми готуємось до проведення конкурсу на підрядну організацію, яка будуватиме притулок. Уже є багато охочих. Юридична адреса притулку давно відома – це вулиця Південно-Кільцева, 47. Ось там і буде зводитися домівка для бездомних псів.

Я думаю, що будівництво буде розпочато нинішнього року. Кошти вже лежать на рахунку – це біля 1 млн. грн.

 Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Притулок для собак: бути чи не бути? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівцях підготували Генеральний план розвитку міста на 20 років. Більше того: тепер це не секретний документ, а публічний. Познайомитися з ним можна на сайті Чернівецької міської ради.

– Головне у Генеральному плані – будівництво багатоповерхових будинків. Досі щороку ми здавали в експлуатацію близько 100 тисяч квадратних метрів житла. За новим генпланом плануємо здавати 120 тисяч квадратних метрів, – каже Сергій Гомонович, головний архітектор Чернівців. – У найближчих планах – завершення будівництва на Проспекті Незалежності, вулицях Сторожинецькій, Рівненській та Героїв Майдану. Заплановане також зведення великих житлових комплексів на три і чотири поверхи із власною інфраструктурою. Зокрема, у районах Роші та Садгори є території на півтора гектара, де, власне, будуватимемо багатоповерхові комплекси. Нині триває будівництво багатоповерхівок у районі озера на вулиці Винниченка – так званий мікрорайон «Мрія», де буде власна пляжна зона.

На вулицю Магалянську, до якої розшириться територія Чернівців, планують перенести промисловий район з вулиці Прутської. А в районі міського пляжу створять велику рекреаційну зону з пішохідними мостами, аквапарком і розвагами.

Вл.інф.  

Запис У місті зводитимуть багатоповерхівки та добудують мікрорайон із пляжем спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Поруч з гарячими злободенними питаннями на сесію міськради було винесене питання про надання одній маловідомій фірмі кількох гектарів землі на вул. Чорнівській. Проект передбачав, що фірма згодом побудує тут підприємство з переробки змішаних комунальних відходів. Заявка від фірми надійшла торік у грудні, а вже в лютому був підготовлений і завізований усіма посадовими особами – від головного архітектора до головного юриста міськради – проект рішення, винесеного на сесію міськради. Оперативна робота чиновників – похвальна! Якщо вона відбувається у суворій відповідності до закону й інтересів громади.

«Але є одне але», як сказав би відомий інтернет-ведучий Майкл Щур, який запровадив однойменну стьоб-передачу. У нашому випадку «але» далеко не одне.

1. Жодних громадських слухань, передбачених у випадках будівництва потенційно небезпечних підприємств, не було.
2. Проектної документації на будівництво підприємства не було – лише заявка на землю.
3. Способи й методи майбутньої переробки відходів (спалювання з викидами в повітря, чи інша переробка), потужність підприємства і, як наслідок – джерела сировини (з території області чи з усієї України) не оприлюднювалися.
4. Обладнання майбутнього сміттєпереробного заводу не називалося – що тягне застереження проти ймовірного встановлення вживаного чи списаного обладнання, яке буде загрозливим для довкілля (прецеденти вже були).
5. Висновки фахівців-екологів щодо безпечності майбутнього виробництва не оприлюднювалися – вочевидь, через те, що їх просто немає.
6. Ні на сесії, ні на день депутата представники фірми, яка планує будівництво, на запрошення чиновників міськради не з’являлися.

Зацікавлені у проштовхуванні проекту зауважать, що наприкінці минулого року на біофаці ЧНУ збиралася екологічна громадськість для обговорення можливості й і потрібності будівництва у Чернівцях сміттєпереробного заводу. Але нагадаю, що тоді учасники заходу одностайно заявили, що громадськість повинна бодай хоча б щось знати про переробку сміття, яку пропонують чернівчанам. Бо без цього обговорення перетворюється на порожній струс повітря.

Депутат Чернівецької міської ради Любов СОРОХАН, яку в Чернівцях за активну екозахисну діяльність називають «директором свіжого повітря», категорично виступила проти бездумності в цій справі:

– Я насамперед садгірчанка, тож мені зовсім небайдуже, чим дихають ті, що мешкають у моєму районі і в моєму місті. Розумію, що сміттєпереробний завод місту потрібен, підтримую ідею його будівництва. Але переконана, що ця ідея має бути втілена бездоганно, з дотриманням усіх норм – аби не було більше шкоди, ніж користі. За вимогами законодавства, представники забудовника мали би пройти певну процедуру, аби отримати дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу. Це, насамперед, громадські слухання – за участі мешканців мікрорайонів Слобідка і Шанці, інтереси яких мають бути враховані при будівництві. Проектні пропозиції від фірми мають бути опубліковані в місцевій пресі. Далі мають бути враховані всі зауваження до цих пропозицій. А надання землі без цієї процедури означає лише те, що згодом, якщо фірма не дотримається своїх зобов’язань (а що примусить її дотримуватися, якщо вона не доклала жодних зусиль навіть аби про ці зобов’язання заявити), забрати землю назад можна буде хіба що через суд. Тому на сесії я категорично протестувала проти надання землі під це будівництво – до з’ясування обставин і доведення процедури до чинних вимог.

Наразі питання зняте з порядку денного сесії для довивчення. Запорукою ретельного довивчення стане лише розголос і контроль громади. Аби тихий смітник-полігон із захороненнями сміття не став з мовчазної згоди чиновників смітником, який продукує сміття, додаючи до наявного ще й викиди в повітря, ґрунт і решту довкілля.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Теорія засміченого смітника» на Чорнівці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Влада каже: «Зробіть і дайте! Безкоштовно»

Зрештою, слово «ремонт» тут не надто доречне.

– У цій дорозі видно тільки асфальт, бордюри та тротуар. Решта роботи – під землею, адже ми замінили всі мережі. Водопровід вивели з вул. Сторожинецької, повернули на Канівську і врізали по-новому на вул. Червоноармійській. Старі сталеві труби замінили на сучасні поліетиленові діаметром 400 мм. Замінили газову та каналізаційну мережі. Побудували зливну мережу, якої тут узагалі не було… Підключили кожного споживача на цій вулиці до магістралі. Тобто, 80% нашої роботи розташовано внизу, під асфальтом, – каже Василь Іванович. І обіцяє, що дорога прослужить років 10-15.

– То за роботу з вами розрахувалися? – питаю в нього.

– 10% не доплатили… Але, думаю, ще доплатять, будемо чекати…

Не розрахувалися з підприємством і за колектор у Садгорі.

Там вигрібна яма утворилася просто на місцевій толоці, люди дихали нечистотами, тобто, була справжня екологічна проблема… Ще будуємо школу в селі Мошанці Кельменецького району. Вартість об’єкту приблизно 19 млн. грн. Думаю, 2014 року здамо роботу. Каркас уже побудований, накритий, залишились ще внутрішні роботи, комунікації.

Також ми презентуємо усі об’єкти, які стосуються регулювання річок, укріплення берегів, мостів…

Щоби нас влада ображала, не можу сказати, – каже Василь Каглянчук. – Але погрожують усі. Як попередня, так і теперішня влади. Мовляв, «ми привеземо будівельників із Києва, китайці тут нам будуть будувати…» Он, минулої зими, коли усе засипало, одразу з міської ради та облдержадміністрації телефонують: «Дайте – екскаватора, дайте – це, дайте – те…». Але ж дайте безкоштовно!

Чому? – дивується Василь Іванович. – Солярка згорить, людина відпрацює на роботі… Я сплачую податки, працівникам – зарплату, так само заплатіть і мені. Адже так увесь світ працює. Я не розумію, як це може не бути грошей в бюджеті.  Що таке бюджет? Це закон України. Як доходна частина, так і витратна. Його мають виконувати не лише ті, хто платить, а й хто витрачає. Я заплатив – я маю знати, куди мої гроші йдуть. А в нас – якийсь безлад. Ти мусиш заплатити, а там – як бездонна яма: кошти витрачаються незрозуміло куди…

Василь Каглянчук, генеральний директор ВАТ «ПМК 76»: «Якщо нам скажуть, що треба побудувати атомну станцію – ми її побудуємо. Тільки гроші дали б».

Люди бояться, що держава їх «кине»

«ПМК-76» будівництвом займається з 1946 року. Василь Каглянчук працює тут уже 34 роки. Прийшов на підприємство майстром, працював заступником, головним інженером…

– Від незалежності була ейфорія, а потім почався безлад: роботи не було, довелося рятуватися. Що тільки не робили, аби вижити: і під’їзди білили, і возили із-за кордону обладнання, і плитку, бордюри виробляли…. Зараз почали будувати житло. Люди в нас мають гроші, заробляють їх переважно за кордоном. І вони хочуть вкласти ці гроші. То хай вкладуть їх тут! Я завжди кажу: будь-яка людина, яка поїде на заробітки, – в Італію, Португалію, Німеччину, Росію, будь-куди, – якщо вона тут матиме свій метр квадратний, дах над головою, – вона повернеться додому. А якщо вона тут не має нічого – немає смислу повертатися… Навіщо шукати інвесторів за кордоном, якщо найкращий, найсправніший інвестор – наш внутрішній? Запропонуйте їм житло, запропонуйте їм офіс, бізнес невеличкий. Зробіть людині таку пропозицію, від якої вона не відмовиться! У нас є бізнесмени, які відкривали б магазини, кафе, ресторани, перукарні, заводи, різноманітні юридичні установи… Створіть їм умови! Треба лише хотіти це зробити – більше нічого. Зробіть це насправді, а не на папері!

І тут у буковинців виникає парадоксальна ситуація. Адже, за словами Василя Каглянчука, гроші у них ніби якісь є, але доступу до них (якщо бракує потрібної кількості) – немає.

– Щороку здаємо 100-120 квартир. Проте наші потужності дозволяють нам здавати 240. Був би попит.

– Який ідіот зараз може взяти 25% кредит у банку? Для бізнесу, будівництва тощо. В Європі відсоток на такі кредити – не більше 4,5. Тобто, якщо береш кредит у нас, то заздалегідь знаєш, що ти його не повернеш. Наприклад, є така президентська програма з іпотеки «13+3». Програма нібито непогана. Але вона не працює в Україні, не працює і на Буковині. Чому не працює? Тому що люди не вірять, що їх зрештою не «кинуть».  Ми продали за цією програмою лише дві квартири в новобудові на вул. Червоноармійській, 150 та чотири – на Проспекті, 116. Готові надати 20 квартир у мікрорайоні на вул. Руській, 237… Перші квартири там будуть готові вже 2014 року. Люди цікавляться. Але коли вони дізнаються про правила гри, то поводять себе дуже обережно.

За цією програмою держава мала би компенсувати банку 13% кредиту на житло, ще 3% мав би сплачувати майбутній власник. Наприклад, за двокімнатну квартиру (60 кв. м) сім’я протягом 15 років щомісяця виплачуватиме 2000 грн.  Тобто, 3% – це на сьогодні цілком європейський відсоток на житло, – каже Василь Каглянчук. – І для сім’ї сплачувати 2000 грн. у місяць за власну квартиру – це нормально. Проте, в чому тут пастка? Людей змушують розписуватися за всі 16%. Для чого? Хай розписуються лише за свої 3%, а держава – за свої 13%. Тому люди й не користуються цією програмою. Бо розуміють, хто буде крайнім, коли в черговий раз у бюджеті бракуватиме грошей, а банк вимагатиме своїх відсотків…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Чому в нас житло дороге?

1. Нема вільних земельних ділянок «без сторонніх».

«Тобто, зазвичай там живуть люди, яких треба переселити, компенсувати їм вартість житла, – коментує Василь Каглянчук. – Буває, забудовник раптом дізнається, що в 40-квадратному будиночку живе 3-4 сім’ї… І кожному – дай по квартирі…»

2. Сейсмічні вимоги, будинки мають витримувати землетрус до 8 балів.

«Додаткові витрати, кращі матеріали (бетон марки 350, більше арматури) здорожчують житло відсотків на 18. До речі, саме через таке суттєве здорожчання житла за Радянського Союзу в Чернівцях тричі приймали-відміняли сейсмічні вимоги до житла. Тому на вторинному ринку людина зазвичай не знає, яке житло вона купує».

3. Забудовник має забезпечити будинок усіма комунікаціями.

«В Європі власник мережі спочатку укладає угоду з мешканцями, і потім забезпечує їх енергоносіями. У нас же усі витрати перекладаються на забудовника. Тобто, наші монополісти приходять на усе готовеньке, ми будуємо їм мережі, вони, не витрачаючи жодної копійки, приймають їх на баланс, і отримують готового споживача.»

Запис Є гроші – є дорога спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На засіданні йшлося про фінансування відповідної Програми у попередні роки та нагальну необхідність його вирішення у зв’язку зі змінами в законодавстві, яке регламентує джерела фінансування роботи підрозділів служб цивільного захисту та надзвичайних ситуацій. Адже попередня Програма була профінансована з обласного бюджету лише на 12% від потреб. На запитання, а звідки ж бралися кошти, представник управління державної служби надзвичайних ситуацій відповів коротко: рятували благодійні внески. Нині ж, як відомо, вони заборонені антикорупційним законодавством. Що буде далі – покаже час…

Вл. інф.

Запис Буковинські пожежники фінансувалися лише на 12% від потреб. Як буде далі? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За даними Українського інституту соціологічних досліджень головним чинником захворювань є знижена фізична активність, тобто відсутність регулярних фізичних занять у дітей.

Посадовець заявив, що згідно з наказом Міністерства молоді та спорту України, для підвищення рівня фізичної культури області до 1 вересня цього року планується забезпечення молоді віком від 6 до 18 років дитячими юнацькими школами та центрами фізичної підготовки, а саме один заклад на 3 тис. дітей та молоді цього віку, але не менше одного закладу на одну адміністративно-територіальну одиницю.

На конференції вже вкотре(!)постало також питання будівництва в області басейнів.  «Уже затверджена Програма розвитку фізичної культури та спорту на 2013-17 роки , в якій анонсується будівництво басейнів, але вона передбачає ще й дольову участь як місцевого, так і державного бюджету. На жаль, держбюджет допомогти нам поки що не може. Як відомо, наша область дотаційна і самостійно знайти 30 млн. грн. на будівництво одного басейну ми не в змозі. До того ж, з обласного бюджету на цей рік виділено 16 млн. грн. на підтримку обласних спортивних установ, віддавши гроші на будівництво басейну, ми два роки практично не зможемо фінансувати багато інших спортивних організацій», ­­­– повідомив Богдан ВІТОВСЬКИЙ.

Нагадаємо, що подібних ситуацій з басейнами, чи то пак, їхньою відсутністю, не має жоден регіон України!

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис В області тільки 20% дітей приходять до школи практично здоровими спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Наша компанія займається будівництвом від 1946 року. Рік від року ми вдосконалюємося, «ростемо», застосовуючи нові технології та методики, – розповідає Василь Іванович. – Наприклад, нині намагаємося у кожному будинку встановити індивідуальне опалення для кожної родини. Тобто, втілюємо в реальність те, про що чернівчани, які мешкають у радянських «панельках», мріють уже роками.

Наша компанія практикує й індивідуальне планування для кожної людини: замовник сам собі дизайнер – усі внутрішні перегородки в квартирі під час будівництва ставимо за його проектом.

Обов’язково на першому й другому поверхах новобудови розташовуємо приміщення під магазини, офіси, банки тощо. Аби люди могли лише спуститися вниз і отримати потрібні їм послуги.

70%  клієнтів «ПМК-76» – заробітчани з-за кордону або ті, хто добре заробляє на одному з ринків Чернівців.

– Чи існують програми для охочих придбати житло?

– Нещодавно ми надали майже 35 квартир для продажу за програмою Президента «13+3». 11 клієнтів пішли до банків і… не повернулися. Фінустанови продиктували людям умови, вигідні тільки їм. Тож, думаю, ця програма буде похована, бо банківські установи не хочуть іти на зустріч ні людям, ні державі. Та хочеться, щоби всі, кому потрібне житло, могли його придбати. Будівельна галузь готова до розбудови. Наприклад, наша компанія  могла би здавати 8-12 будинків на рік, а здаємо лише 4, бо люди не спроможні самотужки купити житло, а держава не готова допомогти їм у цьому.

Вважаю, що коли країна перебуває у скрутному фінансовому становищі, всі ресурси  слід спрямовувати на внутрішній ринок! Скажімо, під час економічної кризи китайці почали будувати велику кількість хмарочосів, автобанів, Індія – теж зорієнтувалася і видобувала на експорт метали. А українцям під час кризи довелося досить щільно «затягнути паски». А в такій квітучій державі, як Україна, кожна родина мала би бути впевненою в завтрашньому дні, із гідною заробітною платою та окремим житлом.

Повторні проекти і технічні умови – викачування грошей

– Ми вкладаємо в будівництво і власні, і кредитні, і кошти інвестора. Але крім стін, стель і підлоги, там є і газ, і вода, і каналізація, й електроенергія… Власники цих компаній нічогісінько не вкладають у будинок. Натомість, коли ми здаємо збудований об’єкт, вони отримують готового споживача, на якого не витратили жодної копійки.

Обурює ще й те, як подібні установи спустошують гаманці людей. Наведу приклад. Власник Іванів продав майно – власником став Сидоренко. Крім прізвища не змінилося нічого:  технічні умови, проект – усе те ж саме. Але людина повинна ходити цими установами, оббивати пороги, стояти в чергах, збирати довідки, тобто робити все заново. Це гарний метод для збагачення багатих з повітря і для збіднення бідних …

– Підтримуєте вітчизняного виробника чи використовуєте іноземні будівельні матеріали?

– 95% будівельних матеріалів, які використовуємо, – вітчизняного виробництва. Наприклад, метал та цемент отримуємо зі сходу країни. Цегла, піски, розчини – місцевого виробництва.  Оздоблювальні матеріали  – плитку, бордюри, кільця, кришки тощо – виготовляємо самі.  Імпортні тільки котли, кам’яна продукція, труби. Ми практично не користуємося валютними затратами, не прив’язані до долара. Та, на жаль, якщо відбуватиметься сильна інфляція, то серйозні витрати «підуть» на арматуру і газ, який використовуємо для виготовлення цегли і цементу.

Жити на сейсмонебезпечній території дорожче на 20%

– Наша компанія будує максимум 9-поверхові будинки, адже у нас – сейсмічно небезпечна територія. І через це страждає ще й гаманець покупця:  в нашій області житло дорожче на 18 – 20% ніж в сусідніх. До прикладу, в Івано- Франківську квартиру можна придбати за 4800 – 5000 грн. за 1 м кв., у Тернополі квартири ще дешевші, бо будматеріали там місцевого виробництва. А в Чернівцях житло коштує 7 000 – 7 200 грн. за 1 м кв. Саме через сейсміку в процесі будівництва витрачаємо більше матеріалів, каркасу, арматури. Цю проблему я піднімаю вже з десяток років на різних рівнях, але, на жаль, досі ніхто не чує… А нам ніхто ж не платить на 20% більшу зарплату через те, що живемо на сейсмонебезпечній ділянці!

Старі будівлі займають зручні території

– Крім п’яти мікрорайонів, які плани на майбутнє?

– Будувати далі! Але сьогодні у Чернівцях немає вільних ділянок під будівництво. Зате є багато старих будівель, які час зносити. Зокрема, на вул. Руській – на Гарячому Урбані, на вул. Сторожинецькій. Але повинен існувати фонд запасу, куди би переселяли людей саме з цих осель. На жаль, його немає, як немає коштів на знесення цих будівель.

Василь Іванович дбайливий керівник, який думає не тільки про затишок чернівчан, але й створює належні умови для працівників власної компанії. Усім робітникам «ПМК-76», які ставляться сумлінно до своїх обов’язків, надаються пільги на житло – 25% знижки від продажної ціни і безвідсотковий кредит на 5 – 7 років. А заробітні плати не гірші, ніж за кордоном.

Василь Іванович вважає, що для ефективної праці потрібна добра стимуляція. Але треба, щоби людей заохочували не тільки окрема компанія, але й місто, і область, і держава.

Вулицю Канівську відкриють для проїзду

– Ви будуєте не тільки багатоповерхівки…

– І не тільки комерційні. Нещодавно держава замовила нам школу в Маршинцях, берег у Мошанці, водогінний колектор у Садгорі. Серед замовлень і вул. Канівська у Чернівцях. Тут повністю міняємо всі комунікації, покриття, тротуари – частково своїм коштом, частково за кошти міськради. Цього року відкриємо її для проїзду: засиплемо гравієм та щебенем, але здамо в експлуатацію наступного року. Загалом, вартість цього об’єкту – 7 млн. 800 тис. грн., а освоєно лише 3,5 млн. грн. Усе робиться дуже повільно, бо гроші проплачуються з великими затримками. А це і податки, і зарплати, і будівельні матеріали…

– Невдовзі зима. Чи припинятимете будівництво? Мабуть, погодні умови впливають на якість збудованого?

– У світі сучасних технологій і новітніх досягнень погода на якість не впливає. Адже існує безліч різноманітних домішок, які додають до бетонів, розчинів. І це дозволяє працювати навіть при 12 градусах морозу. Хоча це не є новинкою: подібними сумішами користувалися і за радянських часів. Погодні умови впливають на темпи будівництва. Адже це людський фактор: під час холодів будівельникам набагато важче.

– Церкву на вул. Сторожинецькій теж побудувала «ПМК-76»?…

–  Як повелося споконвіку, за кошти громади, на перетині вулиць Червоноармійської та Сторожинецької збудували невелику церковку. А в присутності святійшого патріарха Філарета заклали наріжний камінь на побудову ще однієї церкви. Плануємо звести храм у спальному районі Червоноармійська – Рівненська – Сторожинецька – проспект Незалежності.

– Посада керівника вимагає багато часу і сил. Як удається залишатися бадьорим і тримати себе у хорошій формі, працюючи здосвіта до пізньої ночі?

– Ніколи не сиджу на місці. Дотримуюся правила, що рух – це життя. Люблю кататися на лижах, грати у футбол. Але найулюбленіше заняття – полювання. Це такий ритуал – суто чоловічий відпочинок.

Можливо, хтось вважає, що коли людина любить полювання – вона не любить тварин. Не вірте цьому! На території підприємства «ПМК-76» розкинувся своєрідний оазис, де проживає 5 косуль, фазани, куріпки, павичі, декоративні качки та кури, черепахи тощо. Ініціатором цього мінізоопарку був Василь Іванович. І зупинятися він не збирається – його зоопарк поповнюватиметься все новими видами тварин. – Цьому дуже радіють діти з сусідньої школи, які приходять сюди під час уроків біології, щоби побачити живу природу. Саме так, живу природу на території будівельної компанії!

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Будуймо майбутнє разом! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За словами Ігоря ШКРОБАНЦЯ, начальника Головного управління охорони здоров’я Чернівецької ОДА, хірургія – це найскладніша галузь медицини, яка потребує високотехнологічного сучасного обладнання. Тому для нового корпусу закуплене новітнє обладнання, серед якого й апарати, які створюють внутрішньочеревні умови для виходжування недоношених діток, надсучасна лапараскопічна стійка, яка дозволяє робити малотравматичні та малокровні операції, сучасне рентгенологічне обладнання, за допомоги якого обстеження можна зробити просто в операційній, тощо.

– З відкриттям нового корпусу змінилися умови перебування пацієнтів, операційні тут більші, світліші, кардинально краще обладнані, – зазначає Микола ХОМА, лікар-хірург дитячого хірургічного відділення.. Адже старій лікарні вже більше ста років, – Кожний медичний прилад під’єднується до живлення, постачаються гази, вакуум, кисень тощо. Все це все робиться за допомоги шлангів і дротів. Відтепер, завдяки новому обладнанню, ці шланги й дроти не лежатимуть на підлозі – усе подаватиметься зі стелі, що значно полегшить роботу лікарям.

На будівництво хірургічного корпусу витрачено 56 млн. грн, 16 з яких пішло на новітнє обладнання.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Фото Ігоря КОНСТАНТИНЮКА

Запис Дітей лікуватимуть як у Європі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У серпні минулого року відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради видав приписи про припинення будівництва, але забудовник подав позов у суд, який, зрештою, програв.

Будинки, що на вулиці Гонти, зводили ще за часів Румунії, до цього тут були стави і королівські стайні. Зараз цим спорудам під сотню років, а тому не дивно, що вантажівки з будівельними матеріалами, закладання фундементу спричинили тріщини у їхніх стінах, стелях і підвалах. Жителі вулиці, а це переважно пенсіонери, почали бити на сполох, тож міськрада видала припис на припинення будівництва.

Жителі твердять, що будівництво велося, незважаючи на рішення міськради про його призупинення. Забудовник подав позов до суду з метою відстояти будівництво, адже гроші вкладено. Та суд прийняв рішення не на користь позивача.

Нині справу передали до прокуратури з метою визнати будівництво незаконним, а згодом – і знести проблемну споруду. Постраждалі мешканці сподіваються також отримати матеріальну компенсацію на ремонти своїх будинків.

Вл. інф.

Запис Офісного будинку на вулиці Гонти не буде? Мешканці перемогли? спершу з'явиться на Медіа-Версії.