Архивы Будинок естетики та дозвілля - Медіа-Версії

Вистава за п’єсою Малгожати Сікорської-Міщук «Валіза» – у Чернівцях…

sporynina — Sun, 11 Jun 2023 13:11:06 +0000

10 червня 2023-го у Будинку естетики та дозвілля театр-студія «Дев’ятий замок» представили п’єсу польського драматурга Малгожати Сікорської-Міщук «Валіза». Режисер – Ганна Шевченко.

ВАЛІЗКА /ВАЛІЗА/
Валізка порожня. Все у валізці є.
ЗМІСТ
Франсуа Жако шукає правду. По дорозі до Музею табору смерті його супроводжує Оповідач і Автовідповідач, а там, в Освенцимі, на одній із валіз він впізнає прізвище свого батька. Але це не звичайна екскурсія, а шлях до відновлення пам’яті й ідентичності. Правда, якої йому бракувало все життя, раптом вражає його з неймовірною силою. Цей раптовий поворот приведе до того, що повернуться спогади, ситуації, питання, які протягом багатьох років не могли дочекатися відповіді. Перед очима героя промайне все життя: дитячі спогади, сни, зустрічі, подорожі, різні етапи заплутаного шляху до відкриття самого себе. Екскурсія до Музею перетворюється на подорож крізь пам’ять, а місця, у яких зупиняється Франсуа, реальні чи нереальні, створюють своєрідну ментальну карту, зіткану із сумнівів, побоювань і надій, пов’язаних з відкриттям валізи батька, єдиної пам’ятки, що залишилася після нього.

Надзвичайна структура п’єси, її будова, відважна й новаторська мова, обрана для розповіді про Голокост, вберегли п’єсу від надмірного пафосу та смутку. Історію Франсуа Жако розказує таємничий Оповідач, який разом зі своєю супутницею, Автовідповідачем, спостерігає, переживає і коментує всі етапи шляху Франсуа. Ці дві лінії п’єси і сильні оповідні рамки сприяють тому, що ця заснована фактах історія набуває внутрішньої динаміки, створює, здавалося б, легку, але водночас надзвичайно глибоку й актуальну розповідь. /Інформація з сайту: Польський Інститут у Києві/

…Тут нічого не міняється
В цьому музеї
Я вже Вам казала: то неможливо витримати.
Я щодня приходжу на роботу
На стінах висять жінки
Кожного ранку вони однаково голі
Що тут можна вдіяти?
Діти
Ці діти постійно плачуть
Або усміхаються
Проте найгірше, що вони ніколи не виростуть
Не одружаться не вийдуть заміж
Лежать іграшки
Кожного ранку вони тут лежать
Їх ніхто
Не приходить забрати…

Ця валіза є дуже вартісною
Її ретельно відреставрували
Я вже на початку казала Вам
Тут можна прочитати
Старанно написане
Прізвище власника,
Старанним письмом,
Може, то рука люблячої дружини…

Справа в тому
Вам, можна сказати, пощастило
Валізу нам позичили
З музею в Освєнцимі
То одна з трьох французьких валіз
Її доправили до нас, ретельно відреставрувавши
Нам відомо, що власник не вижив.
Про решту можемо тільки робити припущення
Може, в нього була дружина, може, він мав дітей
Ми знаємо його прізвище
Почерк старанний
Ніби жіночий
В таких ситуаціях кажуть зазвичай: написала любляча рука…

Російсько-українська війна почалася 20 лютого 2014 року, і вона триває дев’ять років. Перші вісім років війни намаглися війну не називати війною, вживалося слово «конфлікт», але тепер війну називають війною. Будь-яка війна несе смерть, руйнування, і зараз є фільтраційні табори, катівні, біженці, переселенці, валізи… Віримо у Збройні Сили України, віримо у перемогу, мир. Дякуємо акторам, режисеру і всім, хто брав участь у виставі!

А у Будинку естетики та дозвілля /чернівчани ще використовують назву «Шепетівка»/ традиційно цікаві вистави, зустрічі…

Більше фото з вистави за посиланням – ФРАНЦУЗЬКА ІСТОРІЯ ПОЛЬСЬКОЇ АВТОРКИ – «ВАЛІЗА» У ЧЕРНІВЦЯХ.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Вистава за п’єсою Малгожати Сікорської-Міщук «Валіза» – у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Благодійний концерт для ветеранів організував колектив Будинку естетики та дозвілля

Сергій Паламар — Wed, 09 May 2018 19:16:48 +0000

«Благодійний концерт до Дня перемоги у госпіталі інвалідів став для творчих людей Будинку естетики та дозвілля Чернівців традицією», – каже його художній керівник Ірина Юхимець. Учасники цьогорічного виступу зліва направо: флейтист Юрко Пасічник, керівник гурту «Слови» Віктор Перепелюк з кобзою, Сашко Юхимець (гітара), Михайло Сопін (гуслі) і бард Ігор Деменчук зі студії авторської пісні.

Запис Благодійний концерт для ветеранів організував колектив Будинку естетики та дозвілля спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ” знову порадував чернівчан…

sporynina — Thu, 07 May 2015 11:26:07 +0000

29 квітня у Будинку естетики та дозвілля відбулася вистава народного аматорського літературного театру і театру-студії «КОФЕРИК» «Маленький принц. Історія одного пілота».
За мотивами твору Антуана де Сент-Екзюпері.
Прем’єра вистави відбулася 18 жовтня 2014 року – «Маленький принц» у Чернівцях.

Режисер – Олексій Григорчук.

Ролі та виконавці:
Змія – Марія Сов’юк
Лис – Аліна Ковтун
Принц – Анастасія Григорчук
Пілот – Ілля Шевченко
Ділок – Олена Іванчук
Король – Ілля Міліхін
Ліхтарник – Леонід Гречка

Звук – Олексій Бондаренко
Світло – Леонід Гречка,
Олександр Олещук
Костюми – Аліна Ковтун

– Прошу… намалюй мені баранця…

— Саме такого я й хотів! Як ти гадаєш, багато паші треба для цього баранця?
— А хіба що?
— Таж у мене вдома все маленьке.
— Йому, певне, вистачить. Я дав тобі зовсім маленького баранчика.

– П’ятсот один мільйон шістсот двадцять дві тисячі сімсот тридцять одна.
Я людина поважна, я люблю точність.
— То що ж ти робиш із тими зірками?
— Що роблю?
— Так.
— Нічого. Я ними володію.
— Володієш зірками?
— Так.
— Але я вже бачив короля, який…
— Королі нічим не володіють. Вони лише правлять. Це велика різниця.
— А нащо тобі володіти зірками?
— Щоб багатим бути.
— А нащо бути багатим?
— Щоб купувати ще нові зірки якщо їх там хтось відкриє.

Погляньте на небо. I спитайте себе: «Є ще та квітка чи нема її? Може, баранець її з’їв?»
I ви побачите, як усе змінюється…
I ніколи жоден дорослий не зрозуміє, як це важливо!
Це, по-моєму, найкраще й найсумніше місце у всьому світі. Цей же куточок пустелі намальовано й на попередній сторінці, але я намалював його ще раз, щоб вам краще було видно. Саме тут маленький принц уперше з’явився на Землі, а потім зник.
Придивіться уважніше, щоб неодмінно впізнати те місце, якщо колись потрапите до Африки, в пустелю. Якщо вам доведеться проїздити тут, благаю вас, не поспішайте, забаріться трохи якраз під цією зіркою! I якщо до вас підійде золоточубий малий хлопчик, який сміється і не відповідає на ваші питання, ви одразу здогадаєтесь, хто це такий. Тоді — будь ласка — розвійте мою журу, мерщій напишіть мені, що він вернувся.

Браво! Дякуємо за виставу!

Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис “МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ” знову порадував чернівчан… спершу з'явиться на Медіа-Версії.