Фото promin.cv.ua

Історія боротьби за обласне комунальне підприємство «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» нагадує біблійну історію про «Соломонів суд». Пригадуєте, як до мудрого царя Соломона прийшли дві жінки, які сперечалися за право назватися матір’ю для однієї дитини. Соломон сказав розділити дитину між ними, розрубавши її навпіл. Справжньою виявилася та мати, яка погодилася, щоби дитина дісталася іншій – лиш би була живою. Ця історія надихнула багатьох митців на творчість, і безліч поколінь тепер милуються фресками, гравюрами, картинами і рельєфами на цю тему. На жаль, буковинські «матері» (претенденти на право власності), які сперечаються за «дитя» – комунальний санаторій – навряд чи когось сподвигнуть на творчість. Адже відступатися вони не бажають, а «дитя» уже практично неживе…

Від планів до реалій: стрімголов униз

Близько року минуло відтоді, як комунальний санаторій, розташований у с. Брусниця на Кіцманщині, мав бути переданий в довгострокову оренду інвесторові на визначених облрадою умовах. Умови – збереження лікувального профілю закладу, щорічні вкладення 4,5 млн грн в його розвиток (від 180 до 200 тис.дол. по курсу), щомісячна сплата в розмірі 100 тис. грн оренди за нього і можливість лікування на пільгових умовах відповідних категорій населення. Рішення сесії облради про це є, але в життя воно не втілене – через те, що НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) піддало сумніву законність цього рішення і порушило кримінальну справу. Тож замість щомісячних 100 тис.грн в бюджет, 4,5 млн грн за цей рік на розвиток закладу, та і взагалі замість працюючого «Бальнеологічного санаторію «Брусниця» обласна рада тепер має у своїй власності і на своїй землі напівзруйновані будівлі, залишки колективу і купу боргів: невиплачені зарплати нинішнім і колишнім  працівникам, несплачені комунпослуги тощо.

Це вже не перша «пригода» багатостраждального санаторію. Поки він фінансувався з обласного бюджету – хазяйнування відбувалося більш-менш вдало. Відколи підприємство перевели на самоокупність, воно почало занепадати. Було би дивно очікувати чогось іншого від менеджера віком  понад 80 років, тож новий орендар-інвестор, вочевидь, мав би його замінити. Але не так сталося, як гадалося: інвестор досі не зміг вкласти свої інвестиції, усю справу розслідує НАБУ, шукаючи і не знаходячи хабарі, менеджер на 86-му році життя звільнився сам, а санаторій занепадає. І поки обласна рада сушить голову над питанням «що робити?», учасникам і глядачам цієї драми поступово привідкривається відповідь на питання «хто винен?»

Претенденти виходять із тіні

Першого вересня представники керівництва Чернівецької облради відвідали обласне комунальне підприємство «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на запрошення трудового колективу. В убогому залі з облупленими стінами колектив благав прибулих депутатів, фахівців з апарату облради на чолі з першою заступницею голови облради про порятунок, а присутні на зборах представники місцевої громади і бізнесу наввипередки пропонували «варіанти виходу з кризи».

Сільський голова Брусниці Іван Загарія пропонував передати санаторій громаді. Якій саме – поки незрозуміло, бо Брусницька сільрада хоч і об’єднує шість сіл, та створити ОТГ так і не спромоглася, залишившись «білою плямою» на карті децентралізованої Чернівецької області. В який саме спосіб громада хотіла б отримати санаторій – також неясно, бо сільський голова не бачив особливої різниці між «на баланс» і «у власність». На які кошти його розвивати – тим паче немає уявлення. Хіба що відповідь: «Будемо шукати інвестора» звучала голосно.

Ймовірний інвестор навіть сидів у президії зборів – депутат облради Василь Шемчук (на фото), який чесно розповів, що свого часу – у минулому скликанні обласної ради – вже хотів стати інвестором санаторію і разом з бізнес-партнерами подавав бізнес-план. Попередня каденція ради не встигла прийняти позитивне рішення, а починати все спочатку в новому скликанні ця група бізнесменів уже не захотіла. Як і подаватися на конкурс. Тому сталося так, як сталося – у конкурсі брала участь лише фірма бізнесмена Юрія Кушніра. Яка його й виграла, і право оренди в якої тепер зависло в повітрі через підозріливе НАБУ. Яке і оголошених хабарів не знайшло, і вину нічию в цій справі не довело.

Ще один ймовірний інвестор метушливо і шумно доводив свої пропозиції з порятунку санаторію з залу: місцевий господарник і Герой України Ярослав Швед.

Цей своїх намірів не приховував і впевнено заявляв: віддайте це мені, без мене ви тут нічого не зробите! І можливо, він навіть має підстави для такої впевненості: він уже впритул підступив до території комунального підприємства своїми розкішними новими корпусами, у яких охочим так само надаються лікувальні послуги. І лікують там тією ж самою сірководневою водою, що і в комунальному підприємстві. Тільки-от ліцензія на видобуток цієї води є лише в комунального підприємства, а в Героя України Ярослава Антоновича Шведа – немає. І Ярослав Антонович змушений цю водичку для потреб своїх клієнтів купувати. І купує – на цілком законних підставах, за угодою.

Погодження Чернівецької ОДА на торгівлю водою між комунальним санаторієм і приватником

Угоду він уклав з комунальним підприємством в особі його головного лікаря пана Бойка. Щоправда, вже колишнього – пан Бойко таки звільнився пару місяців тому. І спитати тепер, чому воду продавали офіційно так дешево – по 3 копійки за літр, поки підприємство загинається – наче й нема з кого. Якщо уважніше розібратися в документах комунального підприємства, невідповідностей там знайдеться більш ніж достатньо – у цьому переконалися присутні на зборах журналісти, які побачили їх неозброєним оком з першого побіжного погляду. І в яких ще оборудках був задіяний екскерівник комунального закладу – то вже питання до правоохоронців. Які натомість вхопилися зовсім за інше, і це призвело до катастрофічних наслідків для комунального санаторію.

Хто в цій ситуації «без Соломона в голові»?

З такої халепи не врятує і наймудріший Соломон, бо ж у когось із «псевдоматерів» є ще й «група підтримки» з правоохоронної системи…

Ярослав Швед переконує обласну владу у щирості своїх намірів

Ситуацію прокоментував голова обласної ради Іван Мунтян: «Нинішній стан санаторію – це не випадковість, а результат втілення давніх і далекоглядних планів окремих людей.  Цьому посприяла і правоохоронна система, і багато держслужбовців, які займали посади у відповідний час. Я готовий сьогодні розповісти про те, що стоїть за цим планом, який був складений задовго до прийняття рішень обласною радою про передачу санаторію в оренду. На сьогоднішніх зборах відкрито говорилося про те, хто мав інтерес до інвестування в це підприємство. От колега-депутат Василь Шемчук заявив, що він відмовився від цієї ідеї, адже не відчував сили виконати висунуті обласною радою умови. Інші ж – зацікавлені в тому, щоби знищити підприємство, аби воно автоматично перейшло у їхню власність. Обласна рада намагалася максимально впливати на цю ситуацію і зберегти підприємство. На жаль, не маємо сил впливати на процеси, які тривають сьогодні– в тому числі, на втручання правоохоронної системи, спрямовані на перешкоджання реалізації законних рішень, які були прийняті облрадою цієї каденції, яку я маю честь очолювати».

А журналісти побачили напівзруйнований санаторій як поле битви претендентів на нього. Які так захопилися процесом боротьби, що забули, власне, про мету. Хоча… Може, зовсім і не забули? Може, якраз комусь із них так і було потрібно – довести до ручки, щоби потім лиш застовбити спустошене місце? Спустошене від власника, але не від щедрих на цілющу воду надр.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Соломонове рішення» для Брусницького комунального санаторію не спрацює? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Єдина й неподільна ділянка санаторію, зафіксована Держреєстром, розташована на 8 га. Натомість у Державному земельному кадастрі вона вже розбита на 33 сервітути (!!!).  Одне слово, громаду хочуть позбавити бальнеологічного комплексу, який може «нести» їй золоті яйця.  Чи вдасться облраді захистити інтереси буковинців?

– Хочу нагадати громаді й правоохоронцям, що всі дії з передачі санаторію «Брусниця» в оренду інвесторові були відкритими і прозорими, приймалися колегіально і послідовно кількома комісіями, а згодом і голосуванням депутатів облради. Проєкт рішення про інвестиційні умови та передачу цілісного майнового комплексу в оренду розміщений у відкритому доступі на сайті облради ще від 2015 року (минулого скликання). Ініціатором передачі «Брусниці» в оренду була ОДА.

Для прийняття усвідомленого й зваженого рішення депутатам показали відеозапис виїзду до санаторію двох комісій облради – медичної і майнової, що й дослідили проблему та винесли фото- і відеофіксацію на сесію. Якої ще публічності бажати?

А коли говорити про тиск на депутатів, то це можуть бути хіба що інтереси громади і виборців. Тому  дезорієнтація депутатів публічними натяками з використанням термінології про «тиск, вплив, прохання особистого характеру, вказівки» під виглядом «боротьби з корупцією» може розцінюватися як введення їх в оману. А схиляння до завідомої неправди не є діями, які караються законом?

Закликаю всіх, хто інформує про цю ситуацію, відвідати те, що залишилося від санаторію, і переконатися, чи варті ці рештки оголошеної правоохоронцями суми хабаря. І поміркувати, чи містять господарницькі дії облради та її голови ознаки хоч якогось злочину?  

Одне зі ЗМІ провело розслідування. І, як на мене, навіть ця неглибока спроба вивела журналістів на ті прізвища, які (за ретельного розслідування) мали би просто проходити у справі червоною ниткою. Я маю на увазі ймовірних претендентів на володіння санаторієм, які не виявили бажання бути інвесторами на офіційних умовах, висунутих облрадою, та вже наклали лапу на землю санаторію, який  тривалий час перебуває під загрозою закриття. Більше того, журналістка Світлана Ісаченко з’ясувала, що земля санаторію, яка в Держреєстрі значиться як єдина й неподільна ділянка, в Державному земельному кадастрі вже розбита на 33 сервітути!!!

А ще раніше місцевий підприємець (Герой України Ярослав Швед, директор приватного с/г підприємства «Мамаївське» – ред.) звів на території «Брусниці» кілька будівель і офіційно їх приватизував. Якби комунальне підприємство зруйнувалося,  можна було би приватизувати решту, а головне – 8 га землі. Та з’явився інвестор і виникло ще кілька моментів у цій справі. Брусницька сільрада того ж дня, коли приймалося рішення про передачу санаторію в оренду інвестору, без будь-яких на те прав прийняла рішення про поділ земель цього закладу. Земель, до яких сільрада не має жодного стосунку! Тобто йдеться про незаконне рішення.

І ще: саме у дні, коли питання про оренду нарешті позитивно вирішилося, санаторію призупинили дію ліцензії на видобуток мінеральної води. Цікаво, чи не є це ще однією дрібною змовою місцевих «діячів» з Держгеонадр, аби вже точно відбити інвестору бажання вкладати у цей санаторій свої кошти?

З огляду на твердження центральної влади, що фінансування з центру, практично, не буде і все треба вирішувати на місцях, наповнюючи місцеві бюджети з оренди та реалізації неліквідних приміщень, що не так у передачі «Брусниці» в оренду на чудових для громади умовах?

У подібних ситуаціях завжди варто шукати, кому це вигідно. Затягування ж часу зараз на руку лише тим, хто хоче остаточної руйнації комунального підприємства: адже після цього можна буде приватизувати територію з власними будівлями і комунальною поки що землею. Чи не тут «собака зарита»?

Світлана ФОЧУК, депутат Чернівецької обласної ради

Від редакції: Невже цього не бачать у НАБУ?

І довідково:

Влітку 2010-го частина громади села Мамаївці написала відкритого листа президенту Януковичу з проханням притягнути п. Шведа до відповідальності за численні економічні та навіть кримінальні злочини. Зокрема, селяни звинувачували його в грубому порушенні їхніх майнових прав при розпаюванні земель, незаконній приватизації майна соціальної сфери, розтраті бюджетних засобів тощо. (https://latifundist.com/dosye/shved-yaroslav-antonovich)

Запис І знову «Брусниця»: земля була ваша, а стала наша? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тил забезпечив фронтові великодню атмосферу. Як повідомляє з-під Маріуполя наш земляк Сергій НИКОЛАЙЧУК, напередодні Пасхи волонтери задарували бійців смаколиками, а самі вояки створювали свято, перевдягаючись у вишиванки та прикрашаючи синьо-жовтими стрічками своїх бойових песиків і котиків.

Розповідає Сергій Николайчук:

«За три дні до Великодня в нас були волонтери з Заставнівщини, Глибоччини, Кельменеччини. Особливо приємно було отримати святкові пакунки від кіцманських активістів Ігоря Литвинюка та Ярослава Яремія, від кіцманської районної газети «Вільне життя», від Брусницької сільради та Брусницької Успенської церкви, від лужанських товаришів. Були й друзі з Івано-Франківщини. Пасок і писанок навезли стільки, що ми більшість з них передали в Маріупольский госпіталь і вихованцям Маріупольського дитячого реабілітаційного центру «Пілігрім». Діти з «Пілігріма» теж приїжджали до нас з великоднім концертом, тож свято було спільним.

Суботнього вечора на нашому блок-посту посвятив паски капелан, який з цією місією обійшов усі блок-пости на лінії фронту. Розговілися без горілки – це заборонено. Дружина передала мені для всіх бійців м’яса на шашлик, від усіх їй подяка. Смакоти було більш ніж достатньо, тож почувалися, як вдома. Найбільше вподобали буковинські цвіклі (гострий хрін з буряком – авт.), бо такої страви більш ніде не скуштуєш, окрім Буковини. Ще смачніше було від того, що господиня, яка ті цвіклі робила (а над ними треба чимало сліз пролити від тертого хрону), виявилася знайомою. Коли зателефонували їй (жінки часто пишуть свої телефонні номери на упаковці продуктів – аби мати зворотній зв’язок і навіть «приймати замовлення» від бійців) – аж плакала, дізнавшись, що цвіклі вдалися і що їх куштували ті, кого вона знає.

Настрій був великодній. Незважаючи на те, що святкували під наглядом ворожих безпілотників та під «акомпанемент сепаратистів» – обстріли не припинялися цілу ніч».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Фото Ірини Горбасевої

Запис Великдень на передовій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецький обласний комунальний санаторій «Брусниця» реорганізують у товариство з обмеженою відповідальністю із залученням приватного інвестора. Таке рішення ухвалили більшістю голосів депутати обласної ради на початку 17-й сесії обласної ради VI скликання, яка, до речі, свою роботу так і не завершила, бо 33 депутати із зареєстрованих 77-ми (загалом в облраді 104 депутати) після перерви не повернулися до зали і кворуму для продовження роботи просто не було. Нагадаємо, що у квітні так само «завершилася» попередня 16-та сесія облради: депутати від провладної більшості після перерви не повернулися до сесійної зали. Тому 5 липня була завершена 16-та і не завершена 17-та сесії. Свого часу, коли опозиція демонстративно на знак протесту виходила з залу, їй робили зауваження керівники ради, ОДА, фракція Партії регіонів. А тепер навіть комісія з регламенту та депутатської етики, яка раніше засуджувала такі дії, мовчить. Подвійні стандарти?..

Уявляєте, щоби громадяни так ходили на роботу? Та, може, наші обранці подібним чином ставляться до депутатської діяльності тому, що вона, так би мовити, здійснюється на громадських засадах і за неї ніхто не платить? Утім, громада усвідомлює, що більшість із  них прийшли сюди вирішувати власні питання, а не займатися громадською діяльністю та допомагати їй, громаді, вирішувати нагальні проблеми життєдіяльності.

Та повернімося до брусницького санаторію. Інвестору – а ним є кіпрська компанія «Енгром Консалтінг Лімітед» – нададуть 75% частки власності на санаторій, а собі Чернівецька облрада залишила лише 25%.

Питання обговорювалося бурхливо й тривалий час, та все ж рішення про реорганізацію підтримали більшістю голосів. Тепер, на думку депутатів, проблема зводиться до виконання інвестором своїх зобов’язань. А серед його обіцянок – покращення умов у санаторію та збереження робочих місць. Хоча без договору це лише слова…

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис У буковинській «Брусниці» відпочиватимуть кіпріоти?!. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Ви думали, що Брусниця це курорт?! Ну то ці «мальовничі краєвиди» саме для Вас! – повідомляє редакцію наш читач Сергій Николайчук. – Перша серія фото дає змогу побачити дорогу до Черемошу та ще один шлях до «лебединих» ставків… Перейдемо до інших фото. Перше, що спадає на думку – це невичерпне родовище цілющого озокериту, який так вдало використовують у місцевому санаторії для лікування хворих… А от і ні! Це суміш бітуму та смоли, яка викинута при в’їзді до Брусниці з боку Зеленева… От така вона КУРОРТНА зона…»

Незалатані, зяють ями на дорогах, підпорядкованих Брусницької сільради. Гості, що їхали «На гостини до Івана», кажуть, що деякі ями закидали ще в переддень свята, але, вочевидь, кинули цю безнадійну справу, і провалля на дорогах залишилися. До наступного свята, а далі – знов до наступного, і так – назавжди? Бо немає нічого більш тривалого, ніж тимчасове.

А минулих вихідних Брусницю спіткала стихія. Село затопило, його чесно рятувало МНС. Воду відкачали, а повалені зливою три телефонні стовпи лежать. «Люди дзвонять до Укртелекому із проханням замінити або відновити повалені стовпи, а їм відповідають, що за нормами три стовпи – то мало: треба, щоби впало десять! – інформує Сергій Николайчук. – Тож поки ще сім стовпів не впаде, ніхто нікуди не поїде…»

А ще в «курортній зоні» на два місяці закрили дитсадок. Бюджету сільради бракує на утримання дошкільного дитячого закладу. Тож заощаджують у такий спосіб.

Отак і живе Іванова громада в міжсезоння між «гостинами».

Вл.інф. 

Запис Край, у якому варто гостювати. А жити? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наприкінці травня директор Чернівецького регіонального центру з інвестицій та розвитку Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Борис Деркач повідомив, що бальнеологічний санаторій «Брусниця» матиме інвестора.

Фото Світлани Ісаченко 

Легенда про появу благодійника овіяна романтичною таємничістю: кажуть, що одна з пацієнток закладу розповіла про нього синові-мільйонерові і той захотів врятувати об’єкт.

– Наразі минув перший етап підготовки проекту, маємо надію, що інвестор таки залишиться. Реконструювати об’єкт буде фірма «Енгром консалтинг лімітед», – зазначив Борис Деркач. – Документ про співпрацю ще не підписаний, бо проходить процедуру входження інвестора. Ми подали до ОДА відповідний проект вартістю 16 млн. грн. (2 млн дол). – Наразі цей об’єкт знаходиться в жахливому стані. Підтверджують це й неодноразові звернення трудового колективу: майже сотні співробітникам вже тривалий час не виплачують зарплату. Але інвестиції реально можуть покращити ситуацію».

Інакше бачить ситуацію депутат обласної ради, член постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я Степан Спіжавка:

«2 мільйони доларів – це всього-навсього 16 мільйонів гривень. За рахунок продажу путівок цей санаторій щороку повертає собі 6 мільйонів гривень. Тобто суму, яку обіцяє вкласти інвестор, санаторій сам може заробити менш ніж за три роки. Цю інформацію влада не надто охоче поширює, навіть депутатам облради спочатку повідомляли, що санаторій приносить якихось 600 тис. грн. на рік. Але неважко підрахувати, яка сума буде, якщо 170 ліжок, які функціонують в закладі, кожних 20 днів (а така тривалість лікування за путівками) прийматимуть пацієнтів. Тобто пропонована інвестиція – це не вкладання коштів у розвиток закладу, це занадто мала сума.

Інше питання, що путівки перестали пропонувати пацієнтам. Від початку року хворі неврологічного та ортопедичного профілю з буковинських сіл, які були основними клієнтами санаторію, не отримують путівок до Брусниці. Держава, яка раніше закуповувала путівки, зараз усунута від цього. Для загалу це виглядає як відсутність попиту. Понад 80 осіб персоналу санаторію переведені на 0,25 ставки. А це вже начебто й відсутність пропозиції. Тож немає попиту – немає пропозиції – немає санаторію?

А насправді Брусницю можна назвати буковинською Мацестою. Подібне сірководневе джерело є лише в Сочі, для України Брусниця – унікальний курорт. У нього можуть бути великі перспективи, але для цього потрібні серйоні інвестиції.

Інвестор, зрозуміло, хоче мати прибуток. Але якщо інвестор практично стає власником (а 75%, на які претендує інвестор – це означає, що він буде фактично володіти санаторієм), та ще й за безцінь – яка користь від цього громаді? Яка позиція влади, що має стояти на сторожі інтересів громади? Я кажу про те, що інвестиції – це добре і потрібно, але справжні, серйозні інвестиції, з прописаними умовами, за якими громада має від них користь. Наразі підходи, запропоновані владою, несерйозні, недалекоглядні й невигідні для краю, громади і самого санаторію. Так виглядає, що інвестор прийшов не З інвестиціями, а ЗА інвестиціями».

Голова Брусницької сільради Іван Загарія підтверджує, що попит на путівки до Брусниці існує. Тільки путівок нема. Він зізнається також, що усвідомлює: дохід від санаторію матиме власник. Тому розподіл відсотків між інвестором і обласною громадою такий важливий. Водночас він наївно сподівається, що інвестор мав би платити місцевій громаді за оренду землі. Та якщо в цей інвестиційний проект обласна громада вступає приміщенням, обладнанням і землею (це її частка в статутному капіталі), то жодної оренди інвестор сплачувати Брусниці не буде. Адже громада Брусниці не є учасником проекту і стороною договору.

Поява «брусницького інвестора» витягнула на світло й багато інших питань, які скромно замовчувалися досі: хто буде власником джерела мінеральних цілющих вод; чи буде повернутий корпус, який колись належав санаторію, а кілька років тому був відчуджений і нині має власника. І хто в результаті буде джерелом фінансування Брусницького санаторію: інвестор з мінімальними вкладеннями і високим відсотком прибутку, чи громада, яка віддасть усе і не отримає взамін нічого?

Тим часом проект рішення про передачу санаторію кіпрській фірмі «Енгром Консалтинг Лімітед» (ENGROM CONSULTING LIMITED, Кіпр, Нікосія) розміщений на сайті обласної ради. Наразі постійна комісія облради проект відхилила, бо депутати захотіли більше дізнатися про фірму і побачити бізнес-план. Офшорна фірма, зареєстрована на Кіпрі, досі в Україні нічим себе не проявила. ЗМІ стверджують, що за кіпрською фірмою стоїть колишній чернівчанин і близький приятель голови ОДА – бізнесмен зі сфери авіаперевезень, який раніше був співвласником «Аеросвіту», акціонер «МАУ» і спонсор відновлення синагоги на вулиці Садовського в Чернівцях.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис До Брусницької водолікарні: З інвестиціями чи ЗА інвестиціями? спершу з'явиться на Медіа-Версії.