Старші люди жартують: українське літо – це насамперед пора домашніх ремонтів. Проте для молоді – це насамперед пора різноманітних фестивалів.

Журналісти газети «Версії» минулих вихідних вирушили до сонячного Львова на музичний фестиваль «Stare misto». Що і казати – такої потужної дводенної концентрації європейських виконавців  в Україні зустрінеш не часто. Патріарх балканської музики Горан Бреговіч та легенда російського року Юрій Шевчук, культові лондонці Archive та експресивний IAMX Кріса Корнера, ексцентричні фінські рок-н-рольщики Leningrad Cowboys, запальні Che Sudaka та Fiddler’s Green, вибухові The Subways…

Родзинкою ж фестивалю став британський інді рок-н-рол від Kaiser Chiefs, які вперше приїхали в Україну.

Юрій Шевчук: «У Львові можна було розпустити волосся і слухати Джиммі Хендрікса»

Хедлайнером фестивалю, який завершував другий концертний день, став гурт «ДДТ». Лідер колективу – один з найпомітніших героїв російського року Юрій Шевчук – добре знайомий зі Львовом ще з минулого століття. Він розповів як приїжджав сюди «хіпувати», коли волосся у нього було «по коліно».

– Це прекрасне місто, – говорить музикант. – У мене досі є тут старі друзі-хіпани. Раніше тут збиралися вільні молоді люди з усього Союзу. Місто було дуже радісне, міліція особливо не чіплялася, можна було розпустити волосся і слухати Джиммі Хендрікса та знайомитися з дівчатами. Таке «хіпове» було місто. У ньому є і трохи Пітера, а у Пітері є трохи Львова.

Під час короткої зустрічі з журналістами лідер ДДТ як завжди трохи вдавався до філософії, розмірковував про істину та творчість, проте не був позбавлений і почуття гумору. Коли у когось із журналістів задзвонив телефон (який використовували у якості диктофону), що можна вважати дуже дурним тоном, Юрій невимушено підняв слухавку і спокійно відповів: «Алло, це Юрій Шевчук. Ваш товариш підійде пізніше».

Наразі Юрій Юліанович єдиний незмінний учасник колективу і жартома називає себе «Кощій безсмертний». Такі його зауваження спровокували запитання – чи не виникає у такій різновіковій команді дідівщини на що музиканти щиро розсміялися.

– Часом намагаюся бути Станіславським, – каже Юрійю – Іноді виходить, іноді ні. Хоча ці люди з нереальною внутрішньою свободою, інакше б вони не прийшли у рок-музику. Їх дуже складно строєм водити. І чи потрібно?

При цьому Шевчук зазначив, що його музиканти це саме ті люди які найбільше надихають на творчість.

Він з цікавістю послухав й інших учасників фестивалю. Відзначив «The Subways».
– Коли бачу отакий молодий задорний рок, часом кажу собі – а чи не час тобі в «управдом»? Такі думки виникають і я думаю, що це добре. Все ж таки рок – музика молодих.

– Я змінююсь. Змінююсь у своїх міркуваннях. У людини можуть бути якісь принципи з дитинства, що залишаються непорушними, але якось читаєш, думаєш, ростеш … чи вниз падаєш чи тягнеш себе догори за волосся, як барон Мюнхаузен. Потрібно міркувати про життя і ніколи не зупинятися. Чому? Пам’ятаєте, ще Геракліт казав, що істина вона така – іноді зло обертається добром, іноді добро злом. Буває, що істина десь виблисне кілька секунд, а якщо у тебе немає інструментарію духовного та інтелектуального, щоб побачити її у цю мить, вона зникне. Але, можливо, вкаже шлях, куди рухатися далі рухатися. Знову ж таки у пошуках істини. Про це і наша творчість…

Janine Gezang, «IAMX»

«IAMX» мають потужну аудиторію українських фанів. На фестивалі «Stare Misto» вони грають уже втретє.

Привітна та стримана у житті, Жанін на сцені перетворюється просто на вихор емоцій. Вона зізнається, що така метаморфоза відбувається з нею останньої миті перед виходом. Для неї самої це містичний момент, адже вона жодним чином не налаштовується, не медитує, проте тільки-но піднімається на сцену, стає зовсім іншою, хоча при цьому  залишається собою.

До речі, з Україною дівчина знайома не лише зі сцени. Вона добре знає Кримські гори, адже протягом трьох тижнів була у поході разом із своєю мамою, і щиро захоплюється українськими краєвидами.

«The Subways»

Найбільш привітними та уважними до публіки були «The Subways», їхній соліст вивчив найбільше українських висловів: «Стрибаймо», «Плескаємо в долоні» тощо. У виступі  британського тріо було стільки драйву, що, здавалося, без спеціальної спортивної підготовки такого темпу й кількості стрибків над сценою витримати просто неможливо.

Ольга СКЛЯРЧУК, “Версії”, фото Ігоря КОНСТАНТИНЮКА

Запис Стрибай в потяг – і фестиваль! спершу з'явиться на Медіа-Версії.