Богдан-Тарас Васильович ГНАТЮК  (25.07.1915, м. Заліщики Тернопільської обл. – 28.11.1998, США) – учений, конструктор, громадський діяч.

Середню освіту здобув у Заліщицькій гімназії. 1935-го закінчив Заліщицьку вчительську семінарію. У 1935—1942 рр. навчався в Гданському політехнічному університеті (Польща), який закінчив у 1942 р. з дипломом доктора з механічної інженерії аеронавтики. Під час Другої світової війни працював у Віденському університеті в галузі швидкохідної аеронавтики й турбореактивних двигунів. Через наближення фронту і наступ Червоної Армії його перевели на авіаційне підприємство у Дорнтер-Верке (поблизу кордону із Швейцарією). У 1946-1948 р. р. – експерт у Міністерстві військово-повітряних сил Франції, у французькій зоні окупованої союзниками Німеччини. Від 1949 р. працював у США: у 1951-1957 р. р. – асистент професора Університету Нотр-Дам (м. Сауз Бенд, штат Індіана); у 1957-1960 р. р. – професор Університету Західної Вірджинії; Від 1960 р. – професор інженерії Технологічного інституту Дрекселя (м. Філадельфія, штат Пенсильванія). Працював також експертом-консультантом Національного управління аеронавтики та космонавтики США (НАСА). Деякий час Б. Гнатюк співпрацював у США з відомим конструктором ракет Вернером фон Брауном. Він брав участь у створенні міжконтинентальних балістичних ракет. Доктор Б. Гнатюк був членом Американського інституту аеронавтики та астронавтики Асоціації військово-повітряних сил США, Американської спілки університетських професорів та інших професійних об’єднань. Незважаючи на постійну зайнятість, він не забував своє українське коріння. У 1964-1970 і 1974-1980 р. р. Б. Гнатюк – голова Організації державного відродження України, до 1985 р. – голова Фундації ім. Олега Ольжича. Належав до ініціативної групи Світового конгресу вільних українців, був членом Українського інженерного товариства Америки, дійсним членом Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, Українсько-американської спілки університетських професорів, Українсько-американської координаційної ради. Автор наукових праць з питань динаміки газів, теплообміну, балістики й керованих ракет англійською, німецькою та українською мовами, численних публікацій у періодиці.

Запис Сусід буковинців із Заліщиків створив найкрутішу американську ракету спершу з'явиться на Медіа-Версії.