Муніципальна бібліотека ім. А. Добрянського вже багато років серед приватних книжкових колекцій відомих чернівчан зберігає справжню родзинку для бібліоманів – домашню бібліотеку Петера Деманта – чернівчанина, який народився 2 серпня 1918 року в Інсбруку (Австрія), провів дитинство і юність у Чернівцях, найкращі роки молодого й зрілого життя – у сталінських концтаборах, і відійшов у вічність 2006 року у Москві. Надзвичайно освічена, інтелігентна людина не зламалася від випробувань долі, але знайшла у собі сили й снагу написати про все у художній прозі від псевдонімом Вернон Кресс. Підкреслимо, художній, бо мемуарами це точно не назвеш… Його твори, як підкреслив дослідник біографії й творчості Деманта-Кресса історик і журналіст Юрій Чорней, відкриваючи одні завіси, тут-таки накидають їх на інші таємниці…

І рівно сотого дня народження Петера Деманта до затишної теперішньої домівки його книжок  – Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського – зібралися шанувальники його письменницького таланту і його непересічної особистості. Вечір пам’яті не обійшовся без подарунка ювілярові – презентації віртуального опису його книжкового фонду, який усі охочі зможуть знайти на сайті Муніципальної бібліотеки в розділі «Книгозбірня Петера Деманта» та за адресою https://skfb.ly/6AA99.

І без усякої містики: Петер Демант того вечора був із нами. Відеофільмом. Книгами. Оповідями. Спогадами.

Вл.інф.

Запис Невловимі таємниці Петера Деманта спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка відкрито виставку карикатур на тему медіа грамотності під назвою «АнтиЛокшина». Організатор виставки: ГО «Детектор медіа».

Тут представлені 26 карикатур, відібраних журі зі 168 робіт, що надійшли на конкурс, оголошений ГО «Детектор медіа» восени 2017 року.

Тематика конкурсу – порушення стандартів журналістики, засилля «джинси» в українських медіа, маніпуляції у ЗМІ та пропаганда, фейки, безпека в Інтернеті, стереотипи у висвітленні різних тем, некритичне сприйняття інформації громадянами.

Познайомитися з «Антилокшиною» можна за адресою: вул. О. Кобилянської, 47, ІІ поверх.

Вл. інф.

Запис Бережіть вуха від локшини!: виставка карикатур у науковій бібліотеці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 З нагоди  святкування Всесвітнього дня поезії  21 березня  в обласній книгозбірні  відбудеться  Перший Буковинський поетичний марафон «Дотик словом». В цей день хочеться  відкрити для вас світ поезії, доторкнутись поетичним словом до струн вашої душі, серця.

Основна мета марафону – привернути увагу до мистецтва поетичного слова, познайомити з відомими поетами та їх творчістю, підвищити інтерес  до поезії,  відкрити нові імена сучасної літератури.

До участі у поетичному марафоні запрошуємо  буковинських поетів   та поетів початківців, національно-культурологічні товариства, заклади культури та освіти, літературні клуби та студії, учасників конкурсів читців, учнів, студентів, шанувальників поетичного слова.

Усі охочі  матимуть змогу послухати вірші  відомих буковинських поетів, прочитати вірші улюблених авторів та  власну поезію, або ж вибрати вірші з книг представлених на виставці. Читання поезій  відбуватиметься   різними мовами.  Вікових обмежень немає.

Регламент виступу до 5 – 10хвилин.  Початок  о 12.00 год. Марафон триватиме  до 17.00 год.

    Поезія єднає людей! Долучайтеся,  читайте,   насолоджуйтесь чудовою поезією  від митців слова.

 Учасників поетичного марафону чекають  сюрпризи, а головне – гарний настрій і приємні спогади.

 Для участі у марафоні можна зареєструватись за телефонами 0950662884- Баннікова Олена Василівна, 0955406057 –  Шилюк Любов Михайлівна, а також отримати більш детальну інформацію.

Адреса:  Обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка, вул. О. Кобилянської, 47.

Запис 21 березня в обласній книгозбірні відбудеться Перший Буковинський поетичний марафон «Дотик словом» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Таку інформацію опублікував на своїй сторінці у Фейсбук користувач бібліотеки Юхим Гусар. За словами пана Юхима, закрити збираються бібліотеку №21, що на проспекті Незалежності, 115. Саме ту бібліотеку, про яку нещодавно писали «Версії» як про активний і потрібний людям заклад культури.

На місці бібліотеки хочуть «відкрити щось на зразок «купи-продай», пише п. Гусар.  За його словами, це вже не перша спроба. Кілька років тому бібліотеку №21 уже планували ліквідувати, щоби відкрити у приміщенні магазин. Однак тоді читачі закладу його відстояли.

Хотілося б почути з цього приводу думку міського управління культури і дізнатися, нарешті, кому так кортить прихопити приміщення?

Запис У Чернівцях хочуть закрити бібліотеку і в її стінах облаштувати магазин спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Є в Чернівцях місце, де однаково комфортно й затишно почуваються і шанувальники високого слова, й ті, кого в радянські часи називали «інженерами душ»: йдеться про бібліотеку з офіційною назвою «Філія №21 Центральної бібліотечної системи Чернівців», розташовану за адресою: Чернівці, проспект Незалежності, 115. Порядкує тут завідувачка Галина СКИДАНЮК.

Давно відомо, що в Україні бібліотечну справу тримають на своїх плечах ентузіасти-безсрібники, саме якою, власне і є пані Галина. Вона вміє зацікавити читачів і ревно збереженою класикою, і цікаво презентованими новинками, і зустрічами з поетами, письменниками, музикантами, журналістами, Слово кожного з яких може бути Золотим.

Керівниця тісно співпрацює зі шкільними вчителями й викладачами коледжів, спільно з ними залучаючи до Слова молодь. І в цьому середовищі в неї також виникли активісти.

Особливо полюбляють 21-шу бібліотеку автори старшого покоління, для  яких вона давно стала своєрідним клубом для зустрічей: там вони уперше «випробовують на читачеві» нові твори й книги. Тож охоче відгукуються на запросини Галини Скиданюк.

От і зовсім нещодавно свою книгу «Букет для Софії» презентував Василь Васкан, відомий на Буковині письменник, поет, лауреат літературно- мистецьких премій ім. Сидора Воробкевича та Степана Сабадаша. Пісні на його слова постійно присутні, скажімо, в репертуарі заслуженого артиста України Івана Дерди.

Як ви мабуть, уже здогадалися, героїня нової книги Василя Васкана – Народна артистка у трьох республіках колишнього СРСР, чарівна жінка і просто гарна людина – Софія Ротару, яка нинішнього серпня відсвяткувала 70-річчя. Можна не боятися вимовляти це слово, бо виглядає Софія Михайлівна, за власними таємними рецептами, на вік своїх пісень: а вони в неї по-молодому грайливі та любовні, із присмаком мудрої жіночої філософії.

Вірші з нової збірки декламували учні 4-го ліцею (вчитель О.Лакуста).

Сам автор відзначив черговий день народження 4 листопада, тож багато гарних теплих привітань прозвучали від понад двох десятків однодумців і друзів. А  Іван Дерда подарував  письменнику одну зі своїх улюблених пісень.Приїхали й гості з Новоселиці, де Василь Васильович кілька років працював на посаді голови РДА, щоби розповісти про його вагомий внесок у культурне життя райцентру як голови обласного товариства «Україна – Молдова». Студентка кафедри музики Уляна Хрищук – солістка ВІА «Карпати» – виконала пісню Віктора Рурака «Вірність горянки» на слова Василя Васкана. Читачі ж бібліотеки №21 зможуть поглибити свої знання про життя й творчість Софії Ротару за допомоги матеріалів книжкової виставки «Народження зірки».

Вл. інф.

Запис Любителі Красного Слова з проспекту Незалежності в Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У вівторок 17 жовтня у міській раді Чернівців київське видавництво Анетти Антоненко в рамках регіонального етапу Всеукраїнської акції «Озвучимо книжки для незрячих» презентувало свої звукові книжки. Видавництво безкоштовно передає авторські права організаціям і фізичним особам, які тиражують і поширюють так само безкоштовно звукові книжки для людей із вадами зору. Такі волонтери створюють аудіоверсії творів найвідоміших сучасних вітчизняних і зарубіжних авторів і віддають озвученні видання у подарунок 68 спецбібліотекам для незрячих, що діють в Україні в системі УТОС. 4 з них відкриті від початку Всеукраїнської акції. У Чернівцях така зареєстрована за адресою: 58018, пров. Ентузіастів, 5, УВО УТОС.

До акції вже приєдналися телекомпанії і радіостанції, творчі колективи й містяни з Київа, Сєвєродонецька, Вінниці, Луцька, Чернігова, Хмельницького, Тернополя, Черкас. Завдяки підтримці партнерів-волонтерів озвучено 6 книжок відомих авторів. Ще 9 нині в роботі.

Протягом 2017 року до участі у акції планується залучити усі 24 регіони України.

Запис В Україні є 68 спецбібліотек для незрячих, одна з них – у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Будинку на вул. Кобилянській, в якому розташована Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека, уже більше 100 років. Але за весь цей час жодних ремонтів та реконструкцій приміщення не проводилося. Наразі частина будівлі перебуває в аварійному стані. Про це віщує червона стрічка з грізним написом про небезпеку для життя, що огороджує частину двору під балконами.

Дерев’яні перекриття австрійської доби вже не витримують ваги сотень тисяч книжок. Як наслідок, по стінах сховищ пішли великі тріщини. До деяких приміщення небезпечно заходити, люди побоюються за своє життя…

Продовження читайте у газеті «Версії» №47

Запис Будівля бібліотеки на вул. Кобилянської може впасти щомиті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівецькій області понад півтори тисячі онкохворих із четвертою стадією раку потребують постійного медичного догляду та вчасного знеболення. А в краї досі немає хоспісу. Тому люди в страшних муках помирають удома, іноді так і не дочекавшися чергової дози знеболення. Та «Кожен має право на достойне життя і достойну смерть без болю і страждань»,  – переконані Олександр ЛЯШКО, обласний позаштатний спеціаліст з паліативної та хоспісної допомоги, й Анатолій ГОНЦА, головний лікар Чернівецького обласного онкодиспансеру. Проте на Буковині в найближчі 5 років хоспісу, ймовірно, не буде.

Олекандр Ляшко: – Паліативна та хоспісна допомога – це система медичних, соціальних, психологічних заходів, метою яких є забезпечення максимально досяжної якості життя пацієнтів з невиліковними хворобами та обмеженим прогнозом життя. Наразі чимало паліативних онкохворих отримують медичну допомогу у звичайних відділеннях онкодиспансеру.

Анатолій Гонца: – Відповідно до проектно-кошторисної документації, двоповерхове приміщення хоспісу розраховане на 50 ліжок: п’ять дитячих, п’ять – денного стаціонару та 40 – ліжка постійного перебування хворих. Щоби все це втілити в життя, тільки на будівельно-монтажні роботи треба витратити щонайменше 15 мільйонів гривень. Наразі таких коштів у краї немає. Є лише спеціально виділена ділянка землі на території онкодиспансеру, де й плануємо будувати хоспіс. Тут же хотілося би звести невеличкий готель для родичів, які, можливо, мешкають не в Чернівцях і на кілька днів зможуть приїхати провідати хворого. І головне – виїзні бригади, які зможуть обслуговувати ще 100-300 пацієнтів на дому.

– Перебування у хоспісі буде платним?

А.Г.: – Ні, хоспіс повинен існувати за рахунок держави та благодійних організацій, тому перебування й лікування в ньому абсолютно безкоштовні. Платним буде лише готель для родичів.

– Щоби інкурабельного, тобто невиліковного, хворого покласти до хоспісу, йому, мабуть, треба повідомити діагноз…

О.Л.: – Я переконаний, що за будь-яких обставин пацієнт повинен знати свій діагноз. Якщо це онкологічно хворий – навіть стадію свого захворювання. Інша справа – слід обрати правильну форму для оголошення цього діагнозу. В цьому, власне, лікарям допомагають психотерапевти.

А.Г.: – Хоспіс – це не будинок смерті, а будинок життя. Хворі не перебуватимуть тут постійно. Вони оформлятимуться сюди на тиждень-два, аби отримати ширший спектр допомоги, дати можливість близьким, які не відходили від нього вдома, трішечки перепочити.

– Чи правильно говорити про те, що в хоспісі пацієнти головним чином отримуватимуть якісне знеболення?

А.Г.:– Як показує світова практика, до штату хоспісу входять онколог, терапевт, психолог або психотерапевт, медсестри, хірург, фізіотерапевт і рентгенолог. Тобто хворим надаватиметься цілий спектр допомоги.

О.Л.: – Больовий синдром у паліативних хворих – це не просто постійне відчуття болю, а цілий клубок відчуттів та емоцій, які виснажують фізично й емоційно. Тому, кажучи про знеболення, поряд з препаратами, які знімають біль, обов’язково призначаються сильнодіючі седативні ліки, що знімають тривожність, депресію, очікування біди. Бо, власне, наш організм так влаштований, що гнітючі думки посилюють відчуття того болю, що вже є.

До Всесвітнього дня хоспісної та паліативної допомоги в Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка відбувся «круглий стіл», який зібрав медиків, священиків, громадськість.

Щороку в Україні помирає 700 тис. наших співвітчизників. 500 тис. із них потребують опіки та допомоги наприкінці життя. Це не лише онкохворі та літні люди, а й хворі на СНІД, серед яких багато молоді, та хворі на цукровий діабет і туберкульоз.

Чимало таких нещасних і в нашому краї. І хоча розмови про створення хоспісу в області ведуться давно, орієнтовний прогноз його появи, на думку Анатолія ГОНЦИ, головного лікаря Чернівецького онкодиспансеру,– 2015 рік. І це у кращому випадку. Принаймні, він на це сподівається.

Хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковними людьми наприкінці їхнього життя. Варто усвідомити, що йдеться не про будинок смерті, а про  будинок життя. Тому він повинен бути комфортним як для хворих, яких там  навчають не боятися смерті, так і для родичів, які отримують там моральну, духовну та психологічну підтримку.

На території нашої держави діють лише 20 хоспісів, перший з’явився у Львові. Але типового європейського хоспісу в Україні досі немає.

– Із проблемою страдницької смерті нині зіштовхується кожна третя, а то й друга людина в Україні, – розповіла Наталя ШКВАРКОВСЬКА, завідувачка відділенням відновного лікування онкодиспансеру. – Та нині в Україні лише 10% хворих, які потребують паліативної допомоги, перебувають на стаціонарному лікуванні. Решта опиняється з цією проблемою сам на сам.

І хоча паліативна допомога може надаватися разом із допомогою, спрямованою на одужання, але її мета не лікування, а піклування. Саме така філософія була закладена знаменитою Сесілією Сандерс, медичною сестрою, відтак лікарем і письменницею, основоположницею сучасної концепції паліативної допомоги. Саме вона у далекому 1967 році створила у Великій Британії перший хоспіс.

Невід’ємним елементом паліативної допомоги є духовна підтримка. «Молитва суттєво допомагає у лікуванні тяжкохворих», – стверджує головний лікар онкодиспансеру. Чи не тому на його території вже тривалий час діє каплиця Святого Пантелеймона – святого, який опікується хворими, де щодня працює отець Юрій. Учасникам круглого столу він розповів, що Святе письмо подає хворобу як один із способів спасіння людей.

– Недуга – не вирок, – наголосив священик. – А першочергове наше покликання – зуміти це пояснити хворому. Та ще поспівчувати йому від щирого серця, бо якщо ми  не в змозі вмираючому допомогти, то, вислухати його мусимо…

Лідія КИРИЛЮК, «Версії» 

– Чи доступний нині таблетований морфін?

О.Л.: – Так, його можна придбати в аптеках, які мають дозвіл на продаж наркотичних лікарських препаратів. Переваги морфіну в таблетках очевидні: відпадає потреба щоразу викликати «швидку», запастися ліками можна на 10-15 днів, а таблетований препарат пролонгованої дії позбавляє болю на триваліший час – до 10 годин.

– Отже, сьогодні хоспіс є лише на папері? А де братимете кошти на його зведення?

А.Г.: – Ми хочемо створити фонд, на рахунки якого усі небайдужі зможуть перераховувати гроші. Єдине, чого побоюємося – це спекуляцій на цій темі. Два роки тому мені розповідали, що по домівках чернівчан ходили невідомі люди і просили жертвувати гроші на зведення хоспісу в Чернівцях. Хто вони такі – гадки не маю. На той час ми навіть проектно-кошторисної документації на хоспіс ще не мали.

– А не боїтеся закидів на кшталт: гроші варто витрачати не на хоспіс, а на ранню діагностику і сучасне обладнання клінік?

О.Л.: – За будь-якого рівня діагностики та розвитку медицини завжди будуть люди, яких неможливо врятувати, але яким можна допомогти. На жаль, від невиліковної хвороби застрахуватися неможливо. І коли вона приходить на поріг, доводиться робити вибір: страждати самому і змушувати страждати своїх близьких у домашніх умовах, чи відправлятися до спеціалізованого закладу, в якому, крім кваліфікованої медичної допомоги й догляду, є ще й нормальна психологічна атмосфера. Хоспіси потрібні так само, як і лікарні. Це – аксіома.

Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис Хоспіс на Буковині поки що існує лише на папері спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У відкритті виставки взяли участь актори Незалежної театральної лабараторії з постановкою за твором чернівецького журналіста й письменника Сергія Воронцова.
Упродовж дії фотовиставки – до четверга, 29 серпня – журналісти збирають книжки для «Бібліотечки чиновника». На їхнє переконання, чиновникам бракує гарної літератури, через це вони не розширюють свій світогляд і часто не вміють співпереживати людям, у яких на службі й перебувають. Після згортання фотовиставки «Бібліотечка чиновника» буде передана до обласної державної адміністрації.

Вл.інф.

Запис Чернівецькі журналісти збирають Бібліотечку для чиновників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відкрили її турки. Тепер за цією адресою (вул. Кобилянської, 3) знаходиться департамент економіки міської ради. З того часу обличчя і традиції міста невпинно змінювалися і сьогодні у ньому діє вже понад 600 закладів ресторанного господарства.

Чи вміють у сучасних чернівецьких кав’ярнях подавати справжню каву, про традиції приготування та споживання цього магічного напою говорили… в Обласній науковій бібліотеці. Своїми думками та дослідженнями ділилися студенти КНТУ, а також власники кав’ярень та експерти кавової справи.

Запис Кавова історія Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Першого лютого їй виповнилося б 60 років. Та вже майже два десятиліття її немає серед нас. Тож на юбілей мисткині – художниці й письменниці – у бібліотеці №21, що на Проспекті Незалежності 115, у літературно-мистецькій вітальні зібралися Любині друзі, рідні, колеги.

…Коли через роки поглянула на її твори, виставлені у книгозбірні, серце защеміло:  скільки могла б іще написати! Вдивіться в них: попри те, що Люба була особистістю яскравою, веселковою, феєричною і любила життя, вже з ранньої юності тяжіла до його філософського осмислення.

А листья уносит осень.

Уносит, чтоб не сберечь.

…Я снова стою меж россыпей

Надежд, ожиданий и встреч.

Її внутрішнє життя було насиченим і чомусь.. трагічним. Кажуть, поезія знає про нас більше, ніж ми самі. Можливо, передбачала, що піде завчасно від нас, залишивши по собі картини, вірші і прозові твори та… однорічного сина Павлика.

Пам’ятаю Любочку років з 12-ти, саме тоді вона прийшла до нашого 6-А середньої школи № 7, нині гімназії №1. Висока, худенька і дуже скромна. Ніхто навіть не здгадувався, що її тато був головним редактором телебачення. На ті часи це було, мабуть, зрідні космонавту.

…Вона завжди була у пошуку –  чогось кращого, неймовірного, казкового. Дуже багато читала. А коли чогось торкалася, то перетворювала це на красу. В її майстерні було чимало чудернацьких, але дуже оригінальних речей. Окремі з них вона знаходила… на смітнику. Люди позбавлялися від старого непотребу, а вона ці викинуті раритети помічала скрізь. Особливо гордилося вищуканими міні-диванчиком і кріслом кінця ХІХ століття, які сама реставрувала. Загалом її майстерня нагадувала помешкання чародійки, воно не мов магнітом приваблювало та затягувало до себе її колег по цеху, журналістів, письменників, одне слово, особистості творчі. Хоча серед її друзів були люди різноманітних професій. Тепер, згадуючи та аналізуючі ті часи, починаю усвідомлювати, що люди тягнулися до неї, бо вона дарувала їм щедрість і тепло своєї душі. До неї забігали висповідатися, поплакати, знайти розраду – як жінки, так і чоловіки. А тягнулися тому, що відчували рятівну силу Любиної щирої любові та  співчуття. Пригадалося чиєсь класичне: творить і перемагає любов, а сила тільки завойовує.

Усі ці думки зринули в мені, коли побачила на зустрічі у бібліотеці Любині картини. Вони навіяли спогади і жаль. Адже практично весь її творчий доробок роз’їхався усім світом. Лише кілька картин із своєї домашньої колекції подарувала Художньому музею наша однокласниця Гертруда Завада-Гафіца…

А того ж таки дня до бібліотечної літературно-мистецької вітальні, якою керує Галина Скиданюк, завітали літератори та прихильники красного письменства на чолі з патріархом буковинської журналістики, батьком Любові Ревуцької Михайлом Олександровичем Ревуцьким. Книгу про нього «Садівник саду божественних пісень» презентував її автор Юхим Гусар. Але це вже інша історія життя, втім не менш насичена і трагічна…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Та, що любов’ю перемогла забуття спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Традиційний уже конкурс відбувся у двох номінаціях: виконання віршів Михайла Івасюка зі збірки-посвяти «Елегії для сина» та виконання віршів-посвят Володимиру Івасюкові. У конкурсі взяли участь понад чотири десятки учнів і студентів. Журі очолила заслужена артистка України, колишня дикторка обласної держтелерадіокомпанії Олександра Боровкова. Вона відзначила, що «конкурс відбувся уже вдев’яте, але не втратив ні свого тепла, ні душевності. А це дає надію, що ми все-таки здатні до поезії, пам’яті, вдячності».

Переможцями конкурсу в номінації «Вірші-посвяти» стали Ірина Дмитрюк (11 Б ЗОШ №6) – ІІІ місце, Вікторія Яшан (ІІ курс філфаку ЧНУ) та Христина Солкан (2 клас гімназії №5) – ІІ місце, Катерина Дробот (9 клас ліцею №5) – І місце. У номінації «Вірші з «Елегії до сина» перемогли Регіна Терсина (9 клас Маршинецької ЗОШ Новоселицького району) та Анастасія Максимчук (наймолодша учасниця, першокласниця гімназії №7) – ІІІ місце, Мирослава Борець (7-а клас ЗНЗ м. Кіцманя) – ІІ місце.

А перше місце в номінації здобув хлопець, якого випадково мало не забули запросити до виступу – з чисто технічних причин пропустили у списку. Після запитання, чи всі охочі прочитали вірші, він сміливо заявив, що залишився, і так майстерно прочитав вірша, що здобув перше місце. Це був Дмитро Карабка, десятикласник ЗОШ №6.

Переможці й усі учасники отримали призи – нові книжки видавництва «Букрек».

Вл. інф.

Запис Юні буковинці долучилися до поезії й пам’яті Михайла та Володимира Івасюків спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перші бібліотекарі працювали на власному ентузіазмі

Усередині ХІХ століття Європою прокотилася хвиля меценатства й підтримки публічних книгозбірень. Не стала виключенням і Буковина: 1852 року за кошти меценатів тут створили першу бібліотеку. Саме тоді з віддаленої провінції Буковина стрімко набула статусу перспективних земель Австрійської імперії, і цей загальний розвиток відбився й на науковій бібліотеці. Їй допомагали чимало відомих далеко за межами краю меценатів. Опікувався цим і місцевий поміщик Михай Зотта, зусиллями якого поповнювалися фонди не лише бібліотеки, а й крайового музею.

Серед ентузіастів, які всіляко підтримували книжкову справу, – майбутній директор Львівської консерваторії, відомий піаніст, учень Фредеріка Шопена, шанований чернівчанин Карл фон Мікулі. Він передав бібліотеці всю виручку від своїх концертів зими 1850/1851 року – 1030 флоринів. На той час це були дуже великі гроші.

Перша чернівецька публічна бібліотека розташувалася в будинку на вул. Панській, 41. Обслуговували читачів тут двічі на тиждень. Але це були не штатні бібліотекарі, а ентузіасти книжкової справи, готові працювати на громадських засадах.

Бібліотеку поповнювали приватні книгозбірні

Наприкінці позаминулого століття в крайовій публічній бібліотеці майже не було книг українською мовою, за винятком кількох десятків примірників, подарованих професором Львівського університету, письменником Яковом Головацьким.

З відкриттям у Чернівцях університету в жовтні 1875 року, Крайова бібліотека Буковини стала університетською. Тоді фонди бібліотеки налічували 15544 примірники. За два десятиліття громаді Чернівців вдалося збільшити їх у 30 (!) разів. Уряд Австро-Угорщини виділив бібліотеці гроші на придбання необхідної для студентів літератури. За ці кошти закупили приватні бібліотеки у Відні, Мюнхені, Празі, і вже наприкінці 1875-го університетська бібліотека налічувала понад 31 тисячу томів.

Зберігся журнал обліку запитів читачів, датований 1875 роком. Він акуратно заповнений каліграфічним почерком і містить прізвища перших читачів: професорів, студентів університету. Серед книжок, які читали – праці з права, класичних мов, філософії, математики. Одне з перших замовлень – праці Аристотеля.

Від цісарської родини Чернівці отримали так звану «колекцію Габсбургів», 200 книг передав Михай Зотта, який підтримував бібліотеку від часів її створення, поповнювали книгозбірню й тодішні професори університету. Особливе місце серед них належить першому ректору Чернівецького університету Костянтину Томащуку. Подарована вдовою ректора «Бібліотека Томащука», налічувала 2249 томів, 81 підшивку й 51 таблицю.

             Унікальна печатка наукової бібліотеки часів Австрії збереглася донині

На початку ХХ століття активно запрацювала власна університетська друкарня, поповнюючи фонди бібліотеки. Це стало черговим поштовхом до розвитку бібліотечної справи. Цим періодом датовані праці видатних істориків Раймунда Фрідріха Кайндля, Йоганна Полека, знавців слов’янської філології Омеляна Калужняцького, Степана Смаль-Стоцького, румунського мовознавця Секстіла Пушкаріу, австро-румунського історика Даніеля Веренка, математика Ганса Гана, правознавця Євгена Ерліха.

Наукову бібліотеку очолювали інтелектуали. До прикладу, з 1903 р. посаду директора обіймав Йоганн Полек – професор філології, краєзнавець, високоерудована людина, поліглот. Й. Полек досконало володів вісьмома мовами: німецькою, англійською, французькою, італійською, чеською, польською, російською, румунською.

Новий період в історії Чернівецької наукової бібліотеки почався з Першою світовою війною, подальшими революцією та геополітичним перерозподілом. У 1918-му книгозбірню перейменували на Бібліотеку румунського університету ім. Кароля ІІ.

Довідка. Нині загальний фонд Наукової бібліотеки ЧНУ ім. Ю. Федьковича налічує понад 2,6 млн. примірників. Бібліотека здійснює книжковий обмін із бібліотеками 24-х країн світу, серед яких США, Англія, Канада. «Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань» і фонд «Буковинензія» Наукової бібліотеки ЧНУ ім. Ю.Фдьковича розпорядженням Кабміну визнано науковим об’єктом, який становить Національне надбання. Окремий підрозділ Наукової бібліотеки ЧНУ – «Австрійська бібліотека». В її фонді 10 тис. книг німецькою мовою з історії, економіки, юридичних наук, філософії, релігії, літературознавства, довідкова література, аудіо-відео матеріали.

Оксана ПЕЛЕХ, науковець Чернівецького обласного краєзнавчого музею  

Запис “Колекція Габсбургів” переїхала до Чернівців. А також приватні книгозбірні Відня, Мюнхена й Праги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цьогоріч Буковина першою в Україні спромоглася забезпечити стовідсотковий підвіз дітей і педагогів сільської місцевості до місць навчання й додому.

Спільно з Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України буковинські владники відібрали 25 загальноосвітніх навчальних закладів області, які вже готові технічно до впровадження в цьому навчальному році Національного проекту «Відкритий світ». Це один з 11 національних проектів у галузі освіти, який передбачає створення освітньої інфраструктури на основі бездротової мережі 4-го покоління.

Загальноосвітні навчальні заклади області на 99% забезпечені комп’ютерними класами. Загалом у нас 427 комп’ютерних комплексів, а це 6009 одиниць комп’ютерної техніки. Середній показник забезпеченості комп’ютерами становить на Буковині 18 учнів на 1 комп’ютер, тоді як у середньому в Україні на один комп’ютер припадає 32 учні, звітують буковинські владники. Голова ОДА М.Папієв доручив головам РДА до 2015 року вирішити питання щодо забезпечення наступного рівня комп’ютеризації освіти: п’ять учнів на 1 комп’ютер і укомплектування навчальних закладів сучасним мультимедійним обладнанням.

Протягом року охоплення дітей дошкільною освітою в області зросло від 56% до 89,8%. Від початку 2012 року відновив  роботу дитячий садок у с.Вітрянка на Сокирянщині, організована робота 2-ох дошкільних підрозділів у складі навчально-виховних комплексів у Герцаївському та Вижницькому районах, відкрито 10 додаткових дошкільних груп: по 3 групи на Заставнівщині та в Чернівцях, по 1 групі – на Путильщині, Сокирянщині, Вижниччині й Хотинщині.

До Дня Незалежності школу-довгобуд нарешті відкрили в Лужанах, а нову школу в Магалі й корпус гімназії в Красноїльську відкриють у Свято першого дзвоника. На початку навчального року запрацюють 3 дошкільні навчальні заклади – два на Кельменеччині та один на Вижниччині, а з жовтня розпочне роботу дитсадок в с. Станівці на Глибоччині.

У ЧНУ ім. Ю.Федьковича збудували опорну оптико-волоконну мережу, яка забезпечує функціонування єдиної інформаційно-телекомунікаційної мережі між усіма навчальними корпусами, науковою бібліотекою й студмістечком і дозволяє автоматизувати роботу ВНЗ, запровадити дистанційне та мультимедійне навчання.

За даними світової науково-метричної бази, ЧНУ посідає 8 місце серед вищих навчальних закладів України, а два його професори увійшли до переліку 100 кращих науковців країни.

У БДМУ використовується модель інтеграції денної форми навчання з мережевими інформаційно-комунікаційними технологіями, що дає змогу забезпечити студентів, лікарів-інтернів і лікарів-курсантів електронними навчальними матеріалами.

В усіх школах Буковини новий навчальний рік розпочнеться уроком «Край, де варто жити». Таку пропозицію висловив губернатор Михайло Папієв. Нагадаємо, що цими словами Папієв завершує кожний виступ чи не на кожному заході, в якому бере участь.

У школах Буковини цього року вводять програму інформаційної системи управління освітою: у навчанні використовуватимуть електронні підручники та електронне тестування знань школярів. За його словами, затрати батьків на електронне навчання будуть незначними. Максимальна вартість програми для однієї школи – три тисячі гривень.

До першого вересня 2013 року в усіх школах області з’являться внутрішні вбиральні. Їх у деяких навчальних закладах уже розпочали облаштовувати. Станом на початок нинішнього року внутрішніми вбиральнями були забезпечені лише 56% шкіл, а нині кількість шкіл, де є внутрішні вбиральні, зросла до 88%.

Запис Новий навчальний рік – нові перспективи в освіті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Науковій біліотеці Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича запровадять електронні читацькі квитки. До вересня опрацюють понад 16 тисяч квитків.

Для входу за електронним квитком у бібліотеці уже встановили спеціальні турникети. Але до повної перереєстрації буде діяти пропуск за пред’явленням старого паперового квитка.

Кожен читач матиме пластикову картку – електронний формуляр, це дозволить зберігати інформацію про усі відвідування бібліотеки.

Процедура переоформлення квитка з паперового на електронний займатиме 10 хвилин.

Вл інф.

Запис У бібліотеці ЧНУ запровадять електронні читацькі квитки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учні не тільки зможуть переглянути фільм «Я танцюю», а також обговорити проблему, висловити свою думку, почути іншу точку зору.

Тренінг проведуть волонтери Центру європейської інформації м.Хмельницька.

Контактні телефони: 52-62-05, 52-50-48.

Запис «Європейське кіно очима молоді» спершу з'явиться на Медіа-Версії.