Про плюси та мінуси скасування для українців обов’язкових віз для в’їзду до європейських країн розмірковує експерт «Версій» з питань економіки, відомий підприємець і меценат Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ

Як їздили, так і їздитимуть

Безвіз спростить життя тим нашим співгромадянам, які й раніше практично не мали проблем із поїздками до Європи. Таких, за даними соцопитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва – трохи більше третини: лише трохи більше 10% опитаних заявили, що безвізовий режим є дуже важливим для них, а 28,6% респондентів вважають його важливим загалом.

Із полегшенням можуть зітхнути туроператори: набагато менше витрачатиметься і часу, і грошей, значна частина з яких ішла на тяганину, на бюрократію, збирання пакета документів. Більше маневру і для непередбачених поїздок, і для запланованих.

Проблема навіть не у грошах: шенгенська віза набагато дешевша (якщо відкривати її не через візовий центр) від, скажімо, індійської, танзанійської чи до Шрі Ланки – і в рази від США та Великої Британії. Із документами також можна «впоратися».

Візові центри заробляли значні кошти саме на тому, що обслуговували таких громадян України, які не можуть або не хочуть стояти в чергах у посольствах.  Відтепер візовим центрам доведеться шукати своє «золоте дно» десь в іншій ситуації.

Як не їздили, так і не їздитимуть

Безвіз нічого не вартий для абсолютної більшості наших співвітчизників, у яких немає (і не візьмуться нізвідки) коштів на квитки й туристичне проживання в ЄС. Як показало  соцопитування від тих же «Демократичних ініціатив», для третини (33,7%) українців безвізовий режим з ЄС є зовсім неважливим, ще 23,8% вважають його мало важливим.

Нагадаю, значна частина українців перетинає кордон України у пошуках роботи. А для цього – як і для навчання – українцям доведеться й далі отримувати спеціальну візу навіть в умовах безвізу.

Не відпадає й принизлива процедура доведення достойності, просто стає менш витратною і втомливою. Тепер усе залежатиме не від працівників консульства, а безпосередньо від прикордонника – і може це ще образливіше. Та хто зважає на нашу гідність? До слова, вже за перший тиждень безвізу 24 українцям відмовили у перетині кордону.

Для тих же, хто зважиться на порушення в частині грошового забезпечення, дотримання 90 днів або влаштування на роботу, залишається процедура передачі до найближчої консульської установи України.

У залишку – бульйон від варіння яєць?

За даними того ж соцопитування від «Демократичних ініціатив», саме третина українців, тобто 34,7% опитаних, нічого не знає про правила перебування у країнах Шенгену. І лише 14% відповіли, що добре з ними ознайомилися. Втім, як зазначає керівник фонду Ірина Бекешкіна, серед тих, хто вже отримав біометричний паспорт і має право на користування безвізом, рівень інформованості набагато вище.

Та з огляду на політику, безвіз є значною геополітичною перемогою України, це гарний іміджевий крок для країни та суспільства, який підтверджує, що в цілому УКраїна рухається у вірному напрямку до розвитку цінностей і прагнень. Але безвіз при цьому не замінює необхідності відновлення економіки в Україні та  реформи мало не всіх сфер нашого життя, в яких і зараз мало прогрессу.

І вже аж ніяк безвіз не можна віднести до безпосередніх здобутків нинішньої влади, якщо згадати, що безвізовий діалог Україна-ЄС розпочався ще 9 вересня 2008 року. І протягом усіх цих років Україною дуже повільно, але поступово виконувалися відповідні вимоги ЄС.

Запис 20 днів безвізу: прагматична Європа своїм не поступиться спершу з'явиться на Медіа-Версії.