Ця історія, що вже потрапила до українських сайтів, набула широкого розголосу і в Польщі. Саме звідти «Версіям» переслала її колишня чернівчанка, яка давно там мешкає, разом із посиланням на джерело:  https://wiadomosci.onet.pl/swiat/wojna-rosja-ukraina-rosjanie-zdziesiatkowani-przez-ukrainskie-pszczoly/3dzhqjy

Отже, посилаючись на український портал kherson-news.net, польські журналісти розповіли історію про те, як бджоли на півдні України допомогли знищити загарбників: із трьох вони зробили 200-х, а 25 стали 300-ими.
Яким чином? Херсонський новинний портал повідомив, що з настанням тепла бджолярі підгодовують бджіл, але через постійні бойові дії сталося те, що мало статися. Розлючений рій бджіл, бо був голодний після того, як прокинувся, вилетів з вуликів, залишених біля села Челбурда, і влетів до військової частини, захопленої російськими солдатами. Чим закінчилася ця атака для загарбників, відомо: 25 госпіталізованих і троє мертвих.

А напередодні журналісти kherson-news.net розповіли також, що раніше над селом Каланчак розбився ворожий винищувач. За цей «нокдаун» слід було дякувати парі гусей, які потрапили до його двигуна. Знищений літак упав у сусіднє болото.
«Сама природа допомагає Україні захищатися від ворога», – підсумували  журналісти польської газети.

Запис Незвичайні звіти з фронту: Про те, як росіян знищили українські бджоли, повідомила навіть польська газета спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українські пасічники стверджують, що з другої половини травня в різних регіонах країни масово гинуть бджоли. Про це повідомляє «Еспресо».

Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах. Почали бити на сполох пасічники на Прикарпатті – там в першій половині травня загинуло 200 родин бджіл.

Після цього з такою ж проблемою зіткнулися пасічники Волині, Запоріжжя, Дніпропетровської, Кіровоградської та Харківської областей. Бджолярі на Хмельниччині, Полтавщині, Сумщині, Херсонщині, Миколаївщині і Рівненщині також фіксують загибель комах.

У BRDO стверджують, що виключенням у цьому сезоні стали лише дві області.

«Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди»,- розповідає еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.

У масовій загибелі комах пасічники звинувачують місцевих фермерів. Наприклад, місцеві жителі села Кудашівка та сусідніх районів стверджують, що падіж бджіл розпочався 24 травня. А до того приблизно 22-23 травня аграрне підприємство неподалік розпилювало на полях отрутохімікати.

Експерти BRDO однією з головних причин такої ситуації називають відсутність комунікації між пасічниками та агровиробниками.

Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десять кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності.

Однак ця норма не виконується. По-перше, законодавство не визначило порядок здійснення таких повідомлень: у яких саме ЗМІ вони мають бути оприлюднені, щоб інформацію належним чином донести до власників пасік.

Для вирішення цієї проблеми, хоча б частково, у березні представили спеціалізовану мапу, де бджолярі позначають власні пасіки й мають можливість отримувати SMS, якщо фермери поблизу розпилюють хімікати.

«Люди втрачають свій бізнес, хобі, надії через невігласів, які плювали на цивілізовані правила гри», – скаржиться очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська.

Довести провину аграріїв не завжди можливо. Для того щоб довести шкоду, пасічники повинні замовити лабораторне дослідження трупів бджіл на предмет зараження їх хімією, а це коштує чимало. Але головне, що замовити таке дослідження можна лише в двох лабораторіях на цілу країну (у Києві та Львові). Тож ймовірно через завантаженість доведеться чекати, стільки часу, що слідів отрути в комасі може вже не виявитися.

Проте справа не лише в трагедіях окремих пасічників. Адже бджоли є своєрідними «учасниками» української економіки. Наша держава не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду.

За беззмінним лідером у експорті меду – Китаєм (19% у питомій частці експорту) – слідує Аргентина та Україна (по 10%), наводить статистику консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Ганна Бурка.

Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. людей. Тобто, фактично кожен сотий українець.

Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі, зауважує заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Майже 57 тис тонн, або 80% усього українського меду експортується, переважно, у Європейський Союз. Але потенціал виробництва, вважає Мартинюк, виходячи з посівів медоутворюючих рослин – до 140 000 тонн меду на рік, що вдвічі більше від поточних обсягів.

Тому масове отруєння бджіл б’є не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для вже й для національної економіки. Окрім того, зменшення обсягів виробництва меду означає його подорожчання, перш за все, на внутрішньому ринку, адже вигідніше експортувати.

Зазначається, що проблема загибелі бджіл в рази несе значно більше загроз, аніж подорожчання меду. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, комахи забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Без їхньої допомоги людині доведеться забути про натуральну каву, ягоди, частину фруктів (наприклад, яблука) та овочів (помідори), горіхи.

Тож скорочення колоній комах, які запилюють плодоносні квіти, ставить під загрозу всю продовольчу ситуацію у світі, вважають в ООН.

Зараз бджолам загрожують різноманітні фактори: поширення пестицидів та інших хімічних речовин, зміни клімату, втрата біорізноманіття та забруднення.

У ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Під заборону потрапили інсектициди неонікотиноїдової групи.

«В Україні фермерам пора прокинутися – заробляючи гроші сьогодні, ви себе не вбережете від майбутнього», – закликає у відео один з постраждалих пасічників.

«Зараз у переліку дозволених до використання пестицидів в Україні – налічується понад 1000 їх видів. Водночас, їхнє використання не контролюється жодним органом в Україні, – пояснює очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська. – Такі пестициди як ацетохлор, атразин, імідаклоприд визнані токсичними й заборонені в країнах Європи, проте вони дозволені до використання в Україні. Як наслідок, масово гинуть бджоли, отруюються люди».

Більше того, після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює, зауважує еколог Алла Войціховська: «Ці пестициди можуть бути протермінованими або забороненими, чи контрабандою, яка виготовлена у підвалі і нелегально ввезена – ніхто про це не знає. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами – чиновники замовчують​​», – пояснює еколог.

До сьогодні не затверджено регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин, що не дозволяє належним чином контролювати їх використання. Тож щороку бджоли стають жертвами таких «хімічних атак».

У Братстві бджолярів пропонують Мінагрополітики створити державний реєстр обробки пестицидами сільськогосподарських угідь, до якого повинні мати доступ бджолярі. Аграрії ж мають додавати в реєстр плани та терміни обробки конкретних угідь, а також вказувати назви отрутохімікатів. Втім, поки що реакції міністерства немає.

Якщо у міністерстві не відреагують, у Братстві погрожують скаржитися до Ради Європи, адже це унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері СФЗ.

«В Україні повністю відсутня державницька політика щодо застосування пестицидів, і як наслідок – українська продукція рослинництва і тваринництва є неконкурентною на ринках ЄС і світу, і в таких умовах неможливим є сталий розвиток, бо економічні, екологічні і соціальні аспекти порушені», –вказує Васильківська.

Запис В Україні масово гинуть бджоли спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Медоносні бджоли полюбляють хімічні речовини, які вбивають їх. Вчені дійшли такого висновку, провівши експеримент, під час якого комахи віддавали перевагу цукрованій воді, яка була змішана з отрутою, аніж тій, у якій отрути не було.

Висновки, опубліковані у журналі Scientific Reports, свідчать про те, що гербіциди та фунгіциди являють собою більший ризик для популяції медових бджіл, ніж вважалося раніше, – інформує видання The International Business Times.

Нектар, який бджоли приносять до вулика, де він перетворюється на мед, може вплинути на здоров’я всієї колонії. Наприклад, новий тип інсектицидів, під назвою неонікотіноїд, здатен скоротити життя цих комах та послабити організацію вулика.

Навіть з хімічними речовинами, які, як відомо, негативно впливають на бджіл, часто залишається питання про те, наскільки сильно вони впливають на комах з точки зору того, скільки хімічних речовин проникає у довкілля та яка кількість бджіл контактує з ними.

Попередні дослідження засвідчили, що такий пестицид як хлоратоніл негативно впливає на джмелів, а гліфосат може вплинути на здатність бджіл навчатися та орієнтуватися у просторі.

Під час останнього дослідження бджолам запропонували звичайний цукровий сироп, а також солодку суміш, поєднану з декількома фунгіцидами та гербіцидами у різних концентраціях. Також були сполуки, які містили цукрову воду, змішану з природними хімікатами.

На додаток до хлоратолонілу, бджіл приваблював натуральний хімікат під назвою кверцетин, який міститься у багатьох джерелах їхньої їжі та несе користь для здоров’я.

«У нектарі є кверцетин, у пилку є кверцетин, він є своєрідним сигналом, який бджоли використовують для розпізнавання їжі», – повідомила дослідниця Мей Беренбаум з Іллінойського університету, США.

Попри те, що польові бджоли можуть винюхати потенційно небезпечні хімічні речовини, часом, вони позитивно класифікують хімікати, що використовуються у сільському господарстві. Це може пояснюватися тим, що бджоли стали сприймати хімікати як новий вид їжі, яку вони можуть збирати під час дефіциту.

Запис Медоносні бджоли полюбляють хімічні речовини, які вбивають їх спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сергій Волошин приходить на свою пасіку не лише за медом, а й за здоров’ям. Якось чоловік помітив, що після перебування біля вуликів у нього зник головний біль. Тож після цього він побудував на пасіці… дерев’яний будиночок, у якому щодня проводить щонайменше півгодини.

Будиночок на вуликах Сергій Волошин побачив у телевізійній передачі. Столяр за освітою, він уже за кілька місяців змайстрував такий будиночок і собі. І вся його конструкція з дерева, без пластикових вікон і дверей.

– Науковці довели, що біополя бджоли й людини дуже схожі. До того ж, повітря в радіусі двох метрів від комахи чистіше, ніж зовні. Кожна бджола створює вібрацію своїми крильцями й тільцем. А вулик парує цілющими ароматами меду, прополісу. В комплексі все це не тільки чудово й оздоровче впливає нервову й дихальну системи людини, а й налаштовує її на робочий лад, лікує запальні процеси. А головне – відновлює біополе і заряджає енергією, – розповідає Сергій Якович.

Свій будинок на пасіці майстер зробив подібним до піраміди. Каже, так краще накопичується енергія і бджоли, як не дивно, дають більше меду, ніж у звичайних вуликах. Під лежаком, зробленим із тонкої фанери, є кілька отворів. Через них видно, як працюють бджоли. У кутках будинку розвішані засушені трави. Тут пахне медом, прополісом та різнотрав’ям.

–  Навіть той, хто не хоче спати, «на бджолах» одразу засинає. Дві години сну на вуликах заміняють восьмигодинний сон. За 10 хвилин дзижчання бджоли заколисують навіть тих, хто страждає на безсоння. Якщо п’яні тут посплять, то швидко тверезіють. Кажуть, навіть чоловіча сила відновлюється, а в жінок безпліддя лікується. Комахи-трудівниці передають усю позитивну енергетику, яка накопичується в будиночку.

– А повітря в ньому у 5-6 разів стерильніше, ніж зовні, – розповідає чоловік. – Бувало, заходив до будиночка на годину із сильним головним болем, а виходив звідти абсолютно здоровим. А ще один мій знайомий – гіпертонік – перепочивши біля бджіл, нормалізував свій тиск. Казав, уже років зо три в нього не було 120 на 80. А тут – на тобі! Я й сам, коли почуваюся зле, полежу годину-дві в будиночку і виходжу звідти, сповнений сил та енергії.

Під час сильного взятку нектару і його перетворення на мед бджоли випаровують у повітря велику кількість фітонцидів, які насичують кров фітовітамінами і стимулюють роботу серця. Сильне гудіння під час випаровування вологи зі стільників супроводжується мікровібраціями, які поновлюють тіло людини, роблячи судини гнучкими, стимулюють роботу нирок, очищують сечостатеві шляхи, знімають болі в спині, м’язах і суглобах.

– Лише приляжу на лежак у диво-будинку й очі мимоволі заплющуються, як не намагаюся збороти сон. А вже за 20 хвилин прокидаюся із таким відчуттям, ніби спав усю ніч: пройшла втома, не болять ноги, як рукою, зняло важкість у плечах та голові. Сон був міцний, наче у дитинстві.

Після «сну на бджолах» Сергій Якович пропонує скуштувати меду та запити його студеною водою з колодязя. Після такого відпочинку і працювати легше.

Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»

Запис До бджіл – за здоров’ям спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Бджоли не тільки лікують. Бджоли надихають. Зокрема, 85-річного Василя Гребенюка вони надихнули на складання віршів:

Хвала рукам, що пахнуть медом,

І бджолярам хвала завжди

За їх натхненну щиру працю,

За вірність Матінці Бджолі…

– Аксентійовичу, заведіть бджоли, це дуже хороша справа, – вмовляв 39 років тому його – тоді ще директора Сторожинецької музичної школи – Василь Панченко, батько однієї із учениць.

– А я ж тих бджіл боявся більше Гітлера, страшенно! – згадує Василь Аксентійович. Нині він походжає поміж своїх бджіл без димаря і сітки.

Нема взятку – бджоли злі

– Усе ж таки пасічник – це людина надзвичайна, – каже Василь Гребенюк, згадуючи свого першого вчителя – пасічника Михайла Сороку з села Бучки, що на Чернігівщині. – Ми ніколи не чули від нього матюка, крику чи скандалу. Дітлахів збере на пасіці, медом пригостить, завжди допоможе… Буває, йдеш попри нього мовчки, а він кличе до себе, дає 5 копійок і повчає: «Завжди кажи: Михайло Семеновичу, доброго дня».

Василь  Аксентіович розповів, що колись, – ще до радянської влади, – коли пасічник в суді свідчив, його до присяги не брали. Бо так його шанували і настільки чесним вважали. Адже бджоли допомагають стати зовсім іншою людиною, вони дисциплінують і організовують.

– Їм не подобаються запахи тютюну та алкоголю. Навіть якщо ти спітнілий, брудний – краще до бджіл не йди, – каже пасічник. – Іноді я приходжу на пасіку і знаю – сьогодні їх не слід чіпати. Бо нема взятку (тобто, медозбору, коли все цвіте і бджоли носять мед, – авт..). Коли ж бджоли активно несуть нектар, то ти хоч розкривай вулик, хоч гладь їх руками – вони не звертають на тебе уваги, їм ніколи – вони працюють, їм робота горить. А от коли взятку нема… Бджоли так і нишпорять, де би що вкрасти.  А ти відкриваєш якийсь вулик – туди одразу налітають бджоли-крадії, господарі обороняються, одна одну жалять – і пасічника за компанію…

Бджоли не хочуть нас знати. Ми їм заважаємо жити. Відкрити їхнє гніздо – це наче нахабно влізти до вашої затишної квартири, порозкривати навстіж вікна-двері, попереставляти меблі, влаштувати гармидер… Тому розумний пасічник ніколи не почне працювати з бджолами вранці. Хай вони собі попрацюють цілий день, а порядки вже ввечері наводять.

Отакої… Не бджоли, а якісь донецькі бандити! Нема взятку?! Охорону вбиваємо, чужий мед виносимо…

– Кожна бджола за вдалої нагоди намагається з іншого вулика вкрасти мед! Бджолина розвідка працює і вдень, і вночі. Передають координати, куди летіти, з точністю до метра. Якось я необачно відкрив вулик, туди потрапило кілька чужих бджіл, вхопили меду і… понеслося… Ото як налетить одразу кілька роїв – сім’ю бджіл вбивають, матку знищують, мед забирають… біда! – каже Василь Гребенюк.

Два веселі пасічники – Віктор Ющенко та Василь Гребенюк

На зиму ховай матку!

– Коли в місті цвіли каштани, акація, а особливо – оцтове дерево (колись Ющенка пригощав цим медом, – ух! оце мед!), я привозив сюди своїх бджіл, і ви не повірите: одинадцята вечора, темна ніч, лише ліхтарі світять, а вони до резиденції вилітають, одна за одною, – продовжує Василь Аксентійович. – Якби хтось мені розповів про такі нічні бджоли – я б не повірив!

Взимку пасічник, як лікар хворого, прослуховує вулики, вслухаючись у тихе спокійне гудіння. Це бджоли крильцями вентилюють вулик, підтримують сталу температуру.

– Одного разу прийшов – надворі зима, сніг, морозу градусів сім, а пасіка реве! Я аж розгубився, – розповідає Василь Аксентійовіч. – Виявилось, що то через закриті верхні льотки. Я пасіку добре утеплив, і бджолам стало душно, кисню всередину надходило мало, то вони, сердеги, так чимдуж наганяли до вулика повітря, вентилювали вулик.

Буковинський пасічник активно пропагує «вулик українця Курінного» – він краще вентилюється, тож бджоли менше відволікаються на облаштування свого комфорту. А ще Василь Гребенюк переконує своїх колег розміщувати льотки внизу, на рівні нижньої планки рамки, бо коли вони вгорі, бджоли… застуджуються.

– Для них це як без шарфу взимку, коли тобі задуває холодне повітря, сніг, а ти не можеш бодай комірцем прикритися – продуває наскрізь!

Ще одна новація пасічника – ізолятор для бджолиної матки.

– У лютому матка починає відкладати яйця. Тому бджоли мусять піднімати температуру до 34 градусів. А на вулиці зима, мороз. Треба цю температуру утримувати, а ще – виробляти молочко і годувати розплід. Тобто, вони протягом зими виснажуються, з’їдають усі свої запаси, а навесні розплоду того – катма. Ізолятор же матці не дає  вийти на рамки, тобто, вона не може сіяти. Я коли у березні випускаю цих ізольованих маток, вони як починають сіяти – розплоду втричі більше аніж зазвичай! Бо бджоли за зиму добре відпочили, їх багато, корму вдосталь, ячейки рамочок підготовлені, вичищені, аж блищать, бджолина сім’я численна і сильна, – каже Василь Аксентійович.

Лежанка на бджолах

Лікарі кажуть, що немає хвороб, яких не лікували би бджоли. Так, медики зі Всесвітньої організації охорони здоров’я дослідили, що люди, які вживають 5 кілограмів меду на рік, майже не хворіють і живуть у середньому на десять років довше від людей, які меду не їдять взагалі. Саме повітря біля вуликів – неймовірно цілюще!

– Я ще коли працював учителем музики, то опісля 8-10-годинних занять дуже втомлювався, до вечора жодних сил не залишалося, – каже Василь Аксентійович. – Проте приходив до бджіл, відкривав вулики, починав працювати… А там же, в самих вуликах, таке повітря чисте! Ото подихаєш ним годину-дві – і повертаєшся додому наче з курорту. Енергійний, веселий, здоровий, з хорошим настроєм… З мене уся та утома виходила! Ще й як ужалить якась бджола… А це ж дуже корисно! Щоправда, так боляче…

– Бджоли мене кусають не щоразу, але часто, – каже Василь Аксентійович. – Так болить, аж в зубах крутить! От беру я, наприклад, рамку – а там бджілка сидить знизу. Ніжку їй придавив – вона і вкусила… Або коли оком моргаєш – вони це страшно не люблять, одразу намагаються вкусити… 

Декотрі пасічники навіть ставлять над вуликами невеличкі будівлі, кладуть там лежанки – і оздоровлюються! Адже повітря довкола вуликів, за словами Василя Гребенюка, – чистий озон, цілюще впливає на весь організм людини. До того ж, своїми крильцями й тільцями бджоли створюють певну вібрацію, яка теж позитивно впливає на людський організм. Адже біополе бджоли дуже схоже з біополем людини.

До речі, такі будиночки є в президента Януковича і, звісно ж, бджоляра Ющенка. Подібні Божі санаторії стають вельми популярними в туристів, тому буковинські бджолярі з великими пасіками починають обмірковувати плани облаштування і бджолиних готелів, і розбудови інфраструктури довкола них…

Продаємо бджоли, дуже хороші, пакетами

 «Через чотири роки після того, як зникне остання бджола, зникне й людство», – якось прорік Альберт Ейнштейн. Як би там не було, але пасічникам доводиться постійно дбати і захищати своїх друзів-комашок від різноманітних небезпечних хвороб.

– Усюди бджоли гинуть – то з Австралії занесуть якусь хворобу, то ще звідкись, – зітхає Василь Аксентійович. – Або ще гірше – бджоли раптом кидають вулики! Скажімо, готуються наприкінці серпня до зими: розплід є, меду повно – а вони зібралися й полетіли! А для бджіл розплід залишити – це як мамі дитину. А чому? Що то за страшна хвороба?! В ці вулики залишені – туди ж жодна бджола не залітає… Американці ніби вірус якийсь знайшли…

Кліщ – найбільший бджолиний ворог, він – причина усіх недуг і вірусів, нема від нього жодного порятунку. Стрибне на бджолу, присмокчеться, і ссе з неї кров. І антибіотики його не беруть – він до них пристосовується. До того ж усі ці ліки накопичуються в медові. Тому я вже двадцять років обробляю своїх бджіл щавлевою кислотою. Тоді у кліща присоски відгорають і він не може до бджоли присмоктатися, – ділиться секретами Василь Аксентійович.

– Навесні до нас приїжджають пасічники з Росії, з Херсонської, Миколаївської областей. Ми продаємо їм пакети буковинських бджіл. Тобто, дерев’яні чи фанерні поштові ящики із чотирма рамками, бджолами, розплодом з маткою та медом. Коштують такі пакети близько 500 гривень.

– Зараз ми усією бджолярською сім’єю створюємо власне товариство під керівництвом Валерія Петрюка: вже склали план розвитку бджільництва на Буковині на 5 років, організовуємо племінні пасіки у Путильському районі, щоби виводити нашу буковинську карпатську матку, – хвалиться Василь Гребенюк. – Вона нічим не поступається закарпатській, у нас дуже хороші бджоли! 1960 року буковинський мед визнавали найкращим медом у Європі! Тому будемо домагатись, щоби й зараз наш мед був якомога якіснішим та чистим. І винятково органічним.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

На пасіці усе – цілюще

Найціннішим продуктом бджільництва є маточне молочко – високогормонний стимулятор, із гамма-глобуліном.

А ще «Бджолиний хліб» — так називають пергу, квітковий пилок, який містить усі амінокислоти, потрібні людині. Він підсилює імунну систему, поліпшує зір, пам’ять, позитивно впливає при лікуванні нирок.

Бджолиний підмор (осиплі комахи навесні чи медогонки, як правило, викидають) є чудодійними ліками від простатиту, при хворих нирках, від усіх недуг суглобів. Воскова моль, екстракт із її личинок – гарний стимулятор для людей похилого віку, особливо після перенесеного інфаркту: розсмоктуються міокардичні рубці, нормалізується тиск.

 

Настоянка з прополісу «провітрює» тіло від радіонуклідів, у поєднанні з аїром оздоровлює зуби (лікує корені); допомагає при легеневих хворобах, атеросклерозі, запаленнях мозкової оболонки.

Віск, змішаний із соняшниковою нерафінованою олією, лікує опіки.

Постійне вживання меду (чайна ложка натщесерце) підвищує працездатність, впливає заспокійливо, покращує сон, активізує захисні функції організму.

Запис Нічні бджоли – наввипередки до університету спершу з'явиться на Медіа-Версії.