Саме так і було з нашою героїнею – херсонкою Лесею, яка вимушено покинула домівку через вторгнення росіян і зараз мешкає в Чернівцях. Саме в нашому місті історія її давніх стосунків з банком сягнула апогею, і саме тут Леся знайшла від своїх поневірянь юридичний захист у фахівців «Карітасу Чернівецької Єпархії».

Коли щедрий банк настільки вам довіряє, що невпинно збільшує кредитний ліміт – не варто розслаблятися, навіть якщо цим кредитом не користуєтеся.

Херсонка Леся С. у серпні 2012р. отримала банківську картку одного із найвідоміших українських державних банків з нульовим кредитним лімітом. Шість років безхмарних стосунків з фінансовою установою не віщували жодних проблем. Аж ось у 2018-му банк почав збільшувати клієнтці кредитний ліміт, який на кінець 2021-го зріст до 50 тисяч гривень. Здавалось би – і нехай собі.

Та у вересні 2021-го клієнтка заблокувала всі свої картки через сумнівні (без її участі) операції. Дуже сумнівні, адже за один-єдиний вересневий день у якомусь столичному універмазі (нагадаємо: власниця картки – херсонка!) за чотири операції списало загалом доступні кредитні 50 тисяч гривень!

Це підтверджується постановою слідчого про визнання Лесі С. потерпілою. Адже вона повідомила про шахрайські дії не лише банк, а й правоохоронні органи. Обидві структури запевнили (звісно, письмово), що звернення взяте до уваги і робиться все можливе для вирішення проблеми.

Натомість, як з’ясувалося згодом, банк не лише не вживав жодних заходів, не проводив службове розслідування, як того вимагає чинне законодавства, а навпаки: звернувся до клієнтки про стягнення з неї боргу – тіла кредиту та відсотків, які нарахував після зняття грошей шахраями! І звернувся не лише до клієнтки, а й до суду.

Хай як нереалістично для скептиків це звучить, але фінансовій установі суд відмовив  в задоволені позовних вимог! Звісно, завдяки грамотному захисту відповідачки, яку забезпечив юрист Кризового центру «Карітасу Чернівецької Єпархії».

Юрист Артем Андрюк (на фото) розповів: підставою відмови банкові суд зазначив те, що клієнтка не знімала кредитні кошти, адже їх зняли треті особи шахрайським шляхом. Про це є підтвердження (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також і вже згадувана постанова  дізнавача про визнання пані Лесі потерпілою). А отже, заява банку є безпідставною та необгрунтованою.

Звісно, банкіри з цим не погодилися. І подали апеляційну скаргу. А тим часом почали знімати нібито заборговані кошти з її зарплатної картки, відкритої у цьому ж банку. Половину суми, яка надходила, як зарплата. І ще були б зрозумілі апетити банку, якби йшлося про якісь сотні тисяч… Але коли надходить копійчані дві тисячі, і одну з них забирає фінансовий монстр – то виглядає трохи дріб’язково.

Також сумно, що розгляд справи правоохоронцями «дещо затягнувся»… Від  вересня 2021-го до лютого 2023-го року  потерпіла від шахраїв пані Леся (мати неповнолітньої дитини) зверталася до правоохоронців Херсону та Києва (адже під час окупації досудове слідство проводилося Оболонським УП ГУНП м. Києва, а Леся тепер ще й вимушено переселена особа), щоб дізнатися про стан розгляду «кримінального провадження за фактом шахрайських дій третіми особами шляхом списання з її карткового рахунку грошових коштів». І що? І нічого…

Але і це ще не все. Зрештою, банк програв і апеляцію! І… продовжив знімати кошти з зарплатної картки клієнтки!!! До того ж – не лише ті борги, які спричинили шахраї. А й судові витрати! Ще раз: судові витрати на суд, який банк програв!!! І тільки оформлена юристом «Карітасу» скарга до Національного банку України змусила повернути клієнтці стягнені судові витрати.

Судові витрати – так. Але не решту стягнутих коштів. «Тіло боргу» банк продовжує стягувати. Попри два рішення суду – першої інстанції і апеляційного.

Тому наступним кроком до справедливості може бути тільки розголос.

Бо великого фінансового монстра таки можна здолати, маючи за зброю юридичні інструменти і грамотних фахівців, які стоять на сторожі правди.

Маріанна Антонюк, спеціально для “Версій”

Запис Переможна юридична зброя «херсонського «Давида» проти «фінансового Голіафа» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Німецький  банк розвитку KfW пропонує Чернівцям співпрацю у розробці Стратегії  поводження з відходами

У Чернівецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування представники німецького банку KfW Бернхард Шенк та Олександр Шумельда мали зустріч із  представником ОДА Олександром Левченком щодо співпраці у формуванні системи поводження з твердими побутовими відходами у Чернівецькій області. Регіональний стратегічний документ, який наразі розробляється,  буде регламентувати збирання, сортування, транспортування та утилізацію сміття на Буковині.

На жаль, поки нам бракує саме системного підходу, завдяки якому вдалося б побудувати мережу управління відходами на регіональному рівні. Тільки інтеграцією зусиль усіх муніципалітетів можна досягти цієї мети. Колеги з Німеччини готові допомагати інституційно і фінансово. Тож є сподівання, що розпочинається велика і вкрай важлива системна робота з формування нових підходів до поводження зі сміттям не стільки як до проблеми, а як до регіонального ресурсу.

Відбулася також робоча зустріч міського голови Олексія Каспрука з консультантами Німецького банку розвитку KfW панами Шенком та Шумельдою, на якій обговорене визначення потенційних грантових проектів у сфері поводження з твердими побутовими відходами у місті Чернівці та сусідніх громадах.

Представники KfW запропонували Чернівцям співпрацю  в розробці міської стратегії управління відходами як частини регіональної, формуванні інвестиційного плану та техніко-економічного обгрунтування проекту за фінансової підтримки Уряду Німеччини. Аналогічні програми співпраці з муніципалітетами  у цій сфері  Німецький банк розвитку KfW має у Грузії і готовий  застосувати цей досвід у Чернівецькій області.

Запис Без німців зі сміттям не впоратися? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Крім того, платіжна карта, яка має можливість безконтактної оплати – технологія Visa payWave, також має і чіп, і магнітну смугу. Картою можна розрахуватися у будь-якому POS-терміналі”, – повідомила директор регіонального підрозділу Visa по країнах СНД і Південно-Східної Європи Віра Платонова, пише Finclub.

На 1 січня 2019-го в Україні тільки 10,7% платіжних карт були безконтактними. Це 3,95 млн з 36,95 млн карток. Щоправда кількість безконтактних платіжних карт зросла торік на 44%, передає прес-служба Нацбанку.

80% всіх платіжних терміналів в Україні вже приймають безконтактні платежі. Це пов’язано з вимогою міжнародних платіжних систем з 1 січня 2016 року встановлювати нові платіжні термінали виключно з модулем для безконтактного списування коштів.

Запис З квітня українські банки випускатимуть виключно безконтактні картки Visa спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні запроваджені нові правила обміну зношених купюр на нові. За постановою НБУ, гривні можна буде поміняти у відділеннях «Ощадбанку», «ПриватБанку» та «Райффайзен Банку Аваль».
Крім того, зношені купюри зобов’язані приймати магазини й ресторани: якщо наявні ознаки зношеності купюри, ці заклади зобов’язані таку купюру прийняти. Більше того, вони не повинні давати решту зношеними купюрами. Купюра вважається платіжною за збереженості не менше 55% її площі.

Запис Як поміняти порвані гривні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інформація оприлюднена на офіційному сайті Нацбанку.

• 27, 28 грудня системи електронних платежів Нацбанку працюватиме на дві години довше.
• 25 грудня після 15.00 системи електронних платежів не працюватиме.
• 30, 31 грудня 2018 року, 1, 5, 6 та 7 січня 2019 року системи електронних платежів, система електронної пошти Нацбанку, депозитарій Нацбанку, Система СЕРТИФ, Автоматизована інформаційна система Реєстр договорів з нерезидентами 2 не працюватимуть.
• 2 січня 2019 року банки не будуть приймати клієнтів. Міжбанківські перекази коштів через систему електронних платежів у цей день не здійснюватимуться.
• 3, 4 та з 8 січня 2019 року системи електронних платежів і банківська система України працюють у звичайному режимі.

Запис Як працюватимуть банки у новорічні свята спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Історія  про рибу, яка гниє з голови, чи то пак Про те, як майже два мільярди гривень зняли з рахунків у банку сина Януковича (ВБР – Всеукраїнського банку розвитку) просто на очах українських правоохоронців і вивели через Міжнародний інвестиційний банк Порошенка.

Цю не вельми радісну історію дослідили та оприлюднили журналісти «Схем» –спільного проекту Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший».  

…Масштаби корупції колишнього президента Віктора Януковича відомі далеко за межами України, а кадри з його резиденції «Межигір’я» облетіли чи не весь світ. Від часу, коли вже постмайданна влада пообіцяла «повернути награбоване українцям», минуло майже 5 років. І майже два мільярди гривень на рахунках у банку сина екс-президента Олександра Януковича так і не повернулися до бюджету країни. Чому? Схема була такою.

Економічних чинників для закриття ВБР не було, бо він був платоспроможний. Та банк передали до Фонду гарантування вкладів. Після цього Печерський суд почав знімати арешт з рахунків банку. Журналісти установили, що «знімали» ці кошти працівники банку. А тепер найцікавіше:«знімали», як правило, ті, що й не відали про такісвої рахунки. Скажімо, старший офіс менеджер Валерія Єсаулова «зняла» 80 млн грн і нині шукає роботу, Роман Ємелін зняв 50 млн грн, ще один працівник – 70 млн грн тощо. А виводилися ці гроші через Міжнародний інвестиційний банк Порошенка. Отакої!

Щоби уявити собі, яка це кількість грошей, дослідники наводять аналогію.  Скажімо, 80 млн – це збитки від негоди в Закарпатті, 70 млн пообіцяли на дороги у Чернівцях, 50 млн – виділили на утилізацію сміття в Україні…

У підсумку, і прокуратура і МВС, які займалися цією справою, відповідальність із себе знімають:винні, мовляв, судді… Зрештою, зрозуміло, чому суддівську реформу ніяк не доведуть до ладу. Ще не все розікрали.

Вл. інф.

Запис Чому в Україні  немає грошей або як гроші Януковича “втекли” через банк Порошенка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українці можуть відкривати банківські рахунки, не виходячи з дому. Запрацював механізм BankID. Він дозволяє здійснювати понад 70 адміністративних і банківських послуг дистанційно.

Постанова НБУ “Про систему BankID Національного банку” набула чинності 5 листопада 2018-го. Підключення до системи BankID НБУ безкоштовне. Щоб пройти ідентифікацію, потрібно бути клієнтом банку, який підключився до системи BankID. В Україні є 5 таких банків. Серед них Приватбанк та Ощадбанк, пише Сегодня.

“Це ще один крок у напрямі діджиталізації банківських послуг. Тепер українці зможуть відкривати банківські рахунки дистанційно через систему BankID НБУ. Для цього потрібно пройти ідентифікацію в одному з банків-учасників системи. Тоді банківські сервіси стануть доступні на сайтах інших фінустанов, підключених до BankID”, – каже перший заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова.

Нововведення підтримують Мін’юст, Портал держпослуг, Держгеокадастр, Львівська міськрада, Електронна система місцевих петицій. На сайті установ потрібно обрати пункт входу в систему через BankID. Позначити банк, який вас обслуговує. Тоді обрати зручний спосіб ідентифікації. Наприклад, через банк, за допомогою мобільної аутентифікації або електронно-цифрового підпису.

Якщо ви клієнт Приватбанку, достатньо відсканувати QR-код чи ввести номер телефону і пароль, за допомогою якого підключаєтеся до Приват24.

Банки через сервіс BankID зможуть передати такі дані, як прізвище та ім’я клієнта, дата народження, ідентифікаційний номер, адреса реєстрації, номер телефону, e-mail адресу, скан-копії паспорта.

Запис Українці можуть відкривати банківські рахунки, не виходячи з дому спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прийнятий щойно ВР Кодекс з процедур банкрутства визначає 5-річний період  на реструктуризацію іпотечних валютних кредитів і скасовує мораторій на стягнення квартир у неплатників за кредитами, повідомляє FinClub. Від моменту набуття чинності цього Кодексу втрачає силу ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів у іноземній валюті». Натомість новий Кодекс запроваджує 5-річний особливий режим реструктуризації валютної іпотеки на суму ринкової вартості квартири, визначеної на день відкриття справи про неплатоспроможність. Якщо загальна площа квартири не перевищує 60 кв. м (або не більше 13,65 кв. м на кожного члена родини боржника) або загальна площа житлового будинку не більше 120 кв. м, то відсоткова ставка за планом реструктуризації встановлюється  на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб (UIRD), збільшеному на 1 відсотковий пункт. План реструктуризації укладається на 15 років, якщо інше не узгоджене сторонами. Наразі UIRD становить 15,36%. Якщо площа нерухомості більша, то відсоткова ставка за планом реструктуризації встановлюється  на рівні UIRD, збільшеному на 3 відсоткові пункти.

Зазначається, що на кінець вересня загальна заборгованість домогосподарств перед комерційними банками склала майже 200 млрд грн, повідомляє Корреспондент.net.

Запис Рада дозволила за кредитні борги забирати в українців квартири спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Отримання великих грошових переказів з-за кордону може впливати на вирішення соціальних органів про нарахування субсидії на житлово-комунальні послуги. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Міністерства соціальної політики.

Отримання переказів з-за кордону, розмір яких перевищує 50 тисяч гривень може трактуватися органами соціального захисту населення як дохід і буде враховуватися при розрахунку розміру субсидії.

Також на рішення щодо розрахунку субсидії буде впливати виграш в лотерею суми, що перевищує 50 тисяч гривень.

У той же час, в Мінсоцполітики зазначили, що на рішення про отримання субсидії або її розмір не впливають доходи від нарахованих банківських депозитів, відсотки від них і кешбек від банківських установ.

Запис Великі депозити та грошові перекази з-за кордону можуть бути причиною відмови в субсидії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Клієнти фінансових установ України зобов’язані раз в три роки надавати свої дані. Якщо ж клієнт банку відмовляється пройти цю процедуру, банки на законних підставах можуть заблокувати картки таких українців.

Про це розповів відомий фінансист Олександр Охрименко.

Експерт зазначив, що фінансові установи України зобов’язані проводити верифікацію своїх клієнтів один раз в три роки. Іншими словами, громадяни нашої країни, які мають рахунки в тому чи іншому банку, повинні туди прийти і принести паспорт з ідентифікаційним кодом. Цим клієнт зможе підтвердити, що саме він є власником картки і користується він нею абсолютно на законних підставах. За словами фінансиста, маса людей чомусь відмовляється приходити в банк.

Якщо картку заблокують, то для відновлення її працездатності досить прийти в банк з паспортом та ідентифікаційним кодом.

Запис Усі власники банківських карток раз на три роки зобов’язані пройти верифікацію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“2011 року серед дорослого населення України 41 відсоток жителів мав хоча б один банківський рахунок. За шість років, тобто 2017-го цей показник зріс до 63 відсотків. Інші 37 відсотків дорослого населення не мають рахунків у банках”, – повідомив очільник НБУ Яків Смолій, пише Finclub.

За його словами, 48% населення Вірменії мають банківські рахунки. У Чехії таких 81%, в Угорщині – 75%, в Білорусі – 81%, в Австрії – 98%, в Нідерландах і Данії – 100%.

“Щоб підвищити рівень фінансової інклюзії, потрібно стимулювати розвиток новітніх фінансових технологій, посилювати захист прав споживачів і працювати над підвищенням фінансової грамотності населення. Адже фінансова інклюзія – шлях до майбутнього зростання економіки за допомогою мобілізації заощаджень населення, інвестицій в розвиток економіки України, а також диверсифікацію фінансової системи”, – підсумував Яків Смолій.

Запис 37% населення України не мають жодного відкритого банківського рахунку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міністерство фінансів України проводитиме перевірку усіх отримувачів субсидій з метою виявити недобросовісних субсидіантів, які обманюють державу, прикидаючись неплатоспроможними. Одним з етапів перевірки буде облік безготівкових банківських операцій з оплати коштовних покупок, повідомив заступник міністра фінансів Сергій Марченко.

Він наголосив, що відколи в Україні діє система субсидій, системної перевірки не проводилося. Тому Міністерство фінансів проводитиме перевірку всіх отримувачів субсидій, яка складатиметься з кількох етапів.

«По-перше, [перевірка відбуватиметься] на етапі нарахувань в територіальних підрозділах Мінсоцполітики. По-друге, на етапі верифікації через дані реєстрів Державної фіскальної служби (облік доходів громадян), Державної міграційної служби (облік міграції фізосіб), Мін’юсту (облік майна), банки (облік безготівкових операцій з оплати коштовних покупок). Уся інформація буде збиратися та оброблятися у нас в Мінфіні. Вона дозволить в автоматичному режимі виявляти субсидіантів, майновий стан яких є сумнівним та потребує додаткової перевірки», – сказав Марченко в інтерв’ю агенції «Укрінформ».

Відповідаючи на запитання про те, як проконтролювати реальні доходи громадян в умовах тіньової економіки, Марченко пояснив, що рано чи пізно інформація про такі доходи десь з’явиться.

«На етапі призначення субсидій, мабуть, це [перевірити отримувача субсидії на недобросовісність] зробити досить складно. Навіть з усіма нововведеннями у формі заяв та декларацій. Але рано чи пізно такий громадянин зробить покупки, які поставлять під сумнів його реальний дохід. Наприклад, придбає продукцію Apple, здійснить купівлю нерухомості, автомобіля або оплатить туристичні послуги на суму понад 50 тис. грн тощо. Подібні дії громадянина так чи інакше фіксуються – чи то банківською системою, чи то митниками, прикордонниками, податківцями. Процес верифікації, який функціонує в Мінфіні, все це зафіксує», – наголосив заступник міністра фінансів.

Нагадаємо, наприкінці квітня цього року Кабінет міністрів кардинально змінив правила нарахування субсидій, за якими субсидію може втратити кожен 5-6-й отримувач.

Також нагадаємо, що Міністерство фінансів раніше розробило та виставило на публічне обговорення законопроект про перевірку людей, котрі отримують будь-які виплати від держави. Аналізувати отримувачів виплат будуть на основі даних з автоматичних реєстрів і баз даних.

Запис Мінфін відслідковуватиме безготівкові операції отримувачів субсидій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наступного тижня анонсовано аукціон з продажу потужностей виноробного заводу на Закарпатті. Відповідне оголошення розміщено в системі електронних торгів СЕТАМ.

Стартова ціна лоту складає 109,9 млн грн, а гранична вартість оцінена на рівні 29,7 млн грн.

Замовник торгів — «ВТБ Банк», який реалізує потужності як заставне майно за кредитами. Назва підприємства в оголошенні не вказана, але судячи з фото та місця розташування заводу (Берегівський район Закарпатської області), йдеться про підприємство «Котнар».

Загальна площа будівель та споруд перевищує 5,7 тис. кв. метрів. Також до лоту включено допоміжні споруди, спеціалізоване обладнання у кількості 293 штуки.

 «Котнар» позиціонує себе як завод повного циклу виробництва, має 180 га виноградників, потужності зі зберігання та демонстрації продукції.

До слова, аукціон з продажу майна є не першим. Але раніше результати торгів оскаржувались у судовому порядку та признавалися недійсними. Одне з таких рішень прийняв торік в кінці листопада Господарський суд Закарпатської  області. Апеляційна скарга на це рішення півтора тижні тому була відхилена.

Російський «ВТБ Банк» через суд вимагав реалізувати заставне майно виноробного заводу ще з 2011 року. Все через неповернутий кредит в 50 млн грн, який банк надав тоді ще ЗАТ «Котнар» у 2008-му.

Згодом, у тому ж таки 2011-му, ЗАТ визнали банкрутом. А в серпні 2012-го Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила про перетворення його в Товариство з обмеженою відповідальністю «Котнар». Всі майнові права ЗАТ «Котнар» перейшли новоствореному підприємству.

Нині, за даними Єдиного державного реєстру, серед правонаступників виноробного підприємства функціонує ТОВ «Котнар-М».

На час публікації підприємство лишається недоступним для коментарів. Проте зазначимо, що саме «Котнар-М» у 2016 році банк вимагав визнати відповідачем у судовій тяганині.

Поки ж вина Cotnar ще можна знайти на полицях вітчизняних магазинів. Але останні згадування про яку-небудь публічну діяльність компанії — щонайменше піврічної давності.

Запис Російський банк намагається продати Закарпатський винзавод “Котнар” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Порошенко задекларував понад 1 мільйон доходів від вкладів у банку. Таким чином, глава держави задекларував свої доходи на загальну суму 1 082 493 грн.

Президент України Петро Порошенко задекларував понад 1 млн грн доходів, отриманих від вкладів у ПАТ “Міжнародний інвестиційний банк”. Відповідна декларація Порошенка з’явилася в Єдиному державному реєстрі декларацій 3 листопада. В оприлюдненій декларації вказані відсоткові доходи в розмірі 80 913 грн, 97 151 грн, 314 584 грн і 589 845 грн, отриманих від вкладів у ПАТ “Міжнародний інвестиційний банк”. Таким чином, глава держави задекларував свої доходи на загальну суму 1 082 493 грн.

 «Міжнародний інвестиційний банк», який працює на ринку України з 2008 року і ключовим власником якого є Порошенко, в січні-вересні 2017 року отримав 78,364 млн грн прибутку, що в 2,5 разу вище за показник за аналогічний період попереднього року.

За 2016 рік Порошенко задекларував 12,2 млн грн доходів, з яких заробітна плата становить 366, 3 тис. грн. У 2015 році Порошенко задекларував 62,162 млн грн доходів.

Запис Порошенко задекларував понад 1 мільйон доходів від вкладів у банку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До редакції звернулася наша читачка пані Ніна. Усе життя по копійчині ця жінка складала гроші на старість. Віднесла їх, зрештою, на депозит в один з найбільших українських банків і жила на проценти. Коли ж виникла потреба зробити вдома такий-сякий ремонт, вирішила розділити свій депозит на два. Один залишити недоторканим, а з другого, меншого, знімати за потреби гроші.

Менеджер банку, для якої, за словами пані Ніни, то був перший робочий день, довго не могла впоратися з арифметичною операцією (поділити вклад на два – і щоби сума зійшлася), зрештою начебто оформила документи і відправила клієнтку до каси. У касі начебто провели операцію розділення вкладів з документами і дали клієнтці папери на підпис. Не вчитуючись, жінка підписалася. І лише через місяць, коли з’ясувала, що нараховані відсотки на депозит – значно менші, ніж мали би бути, пані Ніна прочитала, що ж підписала.

Виявилося, що два нові вклади після розділення стали… на 15 тисяч гривень менші, ніж були тоді, коли це був один депозит! Де ж поділася різниця?

Пані Ніна стверджує, що коштів не отримувала. Адже вся операція здійснювалася тільки  безготівково. Під час зустрічі з керівником відділення довести свою правоту вона не змогла. Від хвилювання жінка спочатку й не пригадала, в якій саме касі обслуговувалася, а касирка, яку викликали для з’ясування ситуації, наполягала, що клієнтка таки отримала гроші. Лише згодом пані Ніна пригадала, що начебто її обслуговувала інша касирка з іншої каси. Та це твердження керівник відділення до уваги вже не взяв.

Редакція отримала офіційний коментар від прес-служби відповідного банку: «На даний момент офіційних звернень на адресу …Банку від клієнта … Ніна … подано не було. Однак, після візиту клієнта у відділення «Головне» в місті Чернівці з претензіями керівнику відділення, було розпочато внутрішнє службове розслідування. Попередньо виявлено, що клієнт отримав на руки різницю між прихідною та розхідною операціями. Підтвердженням даного факту служать документи, підписані клієнтом та аудіо-запис всього процесу обслуговування менеджером у відділенні.

За результатами службового розслідування та в разі офіційного звернення клієнта, йому буде надана офіційна відповідь. У разі виникнення юридичних питань – …Банк готовий надати всі необхідні документи, матеріали та результати розслідування органам правопорядку та прокуратури».

Візит нашого кореспондента до вказаного відділення банку був не надто результативним. Керівник відділення пояснив, що спілкуватися про цю справу будь з ким, крім клієнта, не має права – банківська таємниця, мовляв. Навіть якщо клієнт не заперечує. Про те, чому клієнтці не довели до відома, що її візити не вважаються «офіційним зверненням», розповів, що першим етапом з’ясування ситуації є внутрішнє розслідування, і для цього не важливо, чи є офіційне звернення, чи ні. Якщо в результаті цього розслідування не буде досягнуте порозуміння – тоді спілкування перейде в офіційну площину. До того ж, вести відеозапис проведення операцій не є обов’язком банку, а аудіозапис, який таки ведеться, вони нададуть тільки клієнтові і тільки тому, що йдуть йому назустріч. Журналістку запевнили також, що можливість махінації з боку працівників банку майже виключена: вони періодично проходять через «детектор брехні», а відповідальність за порушення така, що «вовчий квиток» порушник отримує на все подальше професійне життя.

Наразі маємо слово клієнта проти слова банку. Клієнтка каже, що офіційного звернення у відділенні у неї так і не прийняли – сказали слати поштою на центральний офіс у Дніпрі. А на продемонстрованому аудіозаписі вона не визнала свого голосу. Тож тепер вона скористалася своїм правом звернутися до правоохоронних органів. Разом з нашими читачами чекаємо на розслідування.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

P.S. Редакція вважає за потрібне нагадати, що на початку 2000-их років «Версії» неодноразово писали про цей банк і, зокрема, про доведену пізніше махінацію з боку його працівників щодо кредиту на купівлю комп’ютера у розстрочку, який узяв тодішній працівник газети.  Хлопець розрахувався,  а через кілька місяців після того його  звинуватили у зворотному  – у боргові. Тільки віртуозне знання банківської системи працівниці «Версій», яка за першим фахом спеціалізувалася саме по банках, врятувало нашого потерпілого…      

Запис Банк vs клієнт: чи є шанс у клієнта довести свою правоту? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

або Про те, як банки видають вклади «порційно»

Неповернення депозиту чи виплата вкладу частинами в межах ліміту, на жаль, все більше поширюються в Україні. Причому, йдеться не про дострокову видачу депозиту, а про вчасне зняття коштів, згідно з договором. Працівники проблемних банків посилаються на фінансову кризу. Та вкладникам від цього не легше. Їм доводиться долати бюрократичні перешкоди, писати листи до вищих інстанцій, зрештою, судитися. І, як стверджують у НБУ, останній варіант – єдина можливість повернути свої заощадження. До такої пастки потрапляють не лише пересічні громадяни, а й досвідчені банкіри.

Банківський працівник Олег уже місяць намагається забрати свій вклад.

– Півроку тому вирішив покласти гроші на депозит до Чернівецького від­ділення банку «Фінансова ініціатива», – розповідає п. Олег. – Коли закінчився термін, банк, згідно з договором, пере­рахував мої кошти на картковий раху­нок. Але, як виявилося, зняти всю суму одразу я не можу: банк установив ліміт видачі. Через банкомат можна зняти не більше тисячі гривень, до того ж він не щодня працює. Якщо ж знімати через інший банк, доведеться сплачувати комісію одразу двом банкам. З каси ви­дають лише 3 тисячі на день. Через це мені доводиться щодня спізнюватися на роботу і вистоювати від 9-ої ранку чергу до каси. Таким чином свій депозит зможу повернути не скоро. А якщо мені термі­ново потрібна вся сума? Жодних лімітів з видачі коштів у договорі не передбачено. На мої скарги у банку відповіли: нічим не можемо зарадити, це вказівка началь­ства з головної контори в Києві.

– Свого часу «клюнув» на високу депозитну ставку – 28% річних у гривні, тож тепер попереджаю людей: не ведіть­ся на фінансові «мишоловки»! – додає чоловік.

У Нацбанку стверджують, що через складну фінансову ситуацію проблеми з поверненням депозитів існують нині у багатьох банках.

– До нас щодня надходять скарги від громадян на те, що той чи інший банк не повертає їм вклади або ж видає їх частинами в межах ліміту, – коментують працівники Національного банку України в Чернівецькій області. – Нормативно- правові документи НБУ на сьогоднішній день передбачають обмеження в ви­дачі готівкових коштів у гривнях у сумі 150000 гривень в день, а видачі в інозем­ній валюті в перерахунку на гривні в сумі 15000 гривень. Інших обмежень немає. Банки самі йдуть на такий крок через низьку ліквідність. Але, на мою думку, він є неправильним, адже збільшує недовіру громадян до цього банку – і таким чином фінансова установа втрачає клієнтів, а це ще більше погіршує її становище. Як же в цій ситуації вкладникам повернути свої гроші? Якщо банк не виконує умови укладеного з клієнтом договору депозиту і клієнт вважає, що його права та інтер­еси порушені, то, за законодавством України, він має право звернутися за захистом до суду.

Щоправда, як стверджують деякі юристи, в цьому випадку вкладнику слід готуватися до тривалої тяжби: в найкращому випадку вона затягнеться на 2-3 місяці, в гіршому – на роки. Тож більшість клієнтів вирішує: краще за цей термін «по крихтах» повибирати свої заощадження, аніж псувати собі нерви, бігаючи судами. І банки про це знають і цим користуються.

Ось таке замкнуте бюрократичне коло, панове!

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Хочеш повернути депозит? Іди до суду! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Так, середня ставка за депозитами у гривні, за даними НБУ, становить 19,3% річних. Але трапляється, що ставки по депозитах доходять і до 26%,26,5%і навіть до 28%. Найчастіше високі ставки встановлюють банки, що мають дефіцит обігових ресурсів і потребують залучення депозитів для підтримання ліквідності. Одних клієнтів такі пропозиції лякають, інші ж бачать у цьому можливість збагатитися, тож їх такі пропозиції приваблюють. Через це виникає питання: як банки зможуть віддавати такі величезні депозити? А відповідь на це залежатиме від конкретного банку. У кожного з них розроблена своя бізнес-система. І перед тим, як довірити якомусь банку свої кошти, спочатку требаякомога більше дізнатися про нього та про його принципи роботи.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко всі банки України з високими депозитними ставками умовно поділяє на три групи.

«Кишенькові банки»

Це банки з високими депозитними ставками, що є частиною великих фінансово-промислових груп (ФПГ). Головна метаїхньої роботи полягає у збиранні грошей за допомоги депозитів і кредитуванні різних компаній, пов’язаних із ФПГ. Як правило, цього робити не можна, хоча насправді до 90% кредитів видається напрямуабо через посередників. У такому випадку високі депозитні ставки цілком можливі. Занизької маржі та видачі кредитів майже за ставками депозитів такий банк може прогоріти, якщоФПГ збанкрутує і не зможе виплатити кредити.

«Лихварі»

Ці банки спеціалізуються на кредитуванні звичайних споживачів, так званому кеш-кредитуванні. Сьогодні депозити за кеш-кредитами досягають 60% річних, а буває й усі 120%. За таких високих ставок виникає величезний ризик втратити свої гроші. Цей ризик банки свідомо закладають у вартість кеш-кредиту. І збитки за одним вкладом вони покривають за рахунок інших. У цьому випадку високий дохід можливий не вусіх вкладників. В Україні є і добре налагоджені банки з кеш-кредитами, у яких відсоток на повернення грошей менший, ніж відсоток непогашених кредитів. Скажімо, за іпотекоючи автокредитуванням.

Робота таких банків залежить від кількості депозитів:що їх більше, то у банку накопичуєтьсядостатньо грошей, щоби розрахуватися з боргами. Тому й депозитна ставка у них висока: треба залучити якнайбільше депозитів, щоби видавати кеш-кредити.

«Смертники»

Остання категорія банків – потенційні банкрути. За рахунок високих ставок вони відтягують момент краху, розраховуючись зі старими боргами за рахунок залучення нових депозитів. Голови таких банків певні того, що вони не створюють фінансову піраміду і в майбутньому фінансовий стан банку покращиться. Більшість з них сподівалася на зниження курсу гривні, оскількипродавати валюту їм зараз не вигідно. Саме такі банки спекулюють на валютних ринках і провокують коливання курсу валют. Поштовхом до їхнього крахустає розорення великих фінансових установ («мамок»), які підгодовували такі банки, або ж «мамки»припиняють фінансування, посилаючись на їхнюбезперспективність.

Звісно ж, вибирати, в якому банку тримати гроші, кожному вкладнику доведеться на власний розсуд. Щоби визначити, чи надійний банк, необхідно визначити здатність банку виконувати взяті на себе зобов’язання перед клієнтами й кредиторами, тобто, його платоспроможність.

Як пояснюють працівники НБУ, для визначення надійності банку юридичні та фізичні особи можуть скористатися правами, передбаченими законами України. Зокрема, банки зобов’язані на вимогу клієнта надавати інформацію про фінансові показники діяльності (вкладники можуть ознайомитися з квартальними балансами банків, звітами про прибутки й збитки, а також річною фінансовою звітністю, підтвердженою зовнішнім аудитором), переліком керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також переліком послуг, які надає банк та їхньою вартістю.

«Воднораз вкладнику слід знати, що високі ставки за депозитами не завжди вказують на надійність банку, особливо, коли розмір ставки наближається до розміру ставок за кредитами, які пропонує сам банк», –кажутьу Нацбанку.

Підготував Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Який банк обрати для своїх грошей? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якщо у вас з фантазією все гаразд, уявіть, що одного дня вам зателефонували з невідомого номера і, представившись колекторами, вимагають від вас повернути їм старий борг. Причому, вам навіть не кажуть кому і за що ви винні, але влаштовують справжнє пекло. Георгій КІСІЛІЦА потрапив у подібну халепу і звернувся до редакції з проханням допомогти йому.

Кредитна історія починалася райдужно

Ще 2006 року він узяв споживчий кредит строком на 2 роки на 1800 грн. у компанії «Єврокредит» на купівлю бензопили. Уже через три місяці погасив основну суму, залишилося сплатити тільки 300 гривень відсотків. Тож через тиждень прийшов доплатити решту.

− Яким же було моє здивування, коли побачив, що приміщення компанії «Єврокредит» опечатане і нікого з працівників, окрім прибиральниці, на місці немає, – розповідав п.Кісіліца. − На запитання, що сталося, у відповідь почув: «Фірма збанкрутувала. Одного з власників посадили за фінансові афери, інші втекли за кордон». Тоді я вирішив звернутися до магазину, де купував бензопилу. Запитую: «Кому заплатити залишок?». Продавець каже: «Вважайте, що вам пощастило. Живіть як жили, а про борг забудьте». Я так і зробив. А через півроку виїхав з країни. 7 років був на заробітках.

Торік зателефонувала мати, сказала, що мене розшукують з банку «Надра», вимагають повернути борг за кредит. Я не надав цьому значення, думав може вона помилилась і насправді питали мого батька, оскільки його теж звуть Георгієм. Тим більше, що жодних кредитів у «Надрах» я ніколи не брав. Повернувшись на батьківщину, вирішив все ж таки піти до відділення банку і з’ясувати, чи справді я винен їм гроші. Консультант кредитного відділу відповіла, що так, але точної суми заборгованості назвати не могла, оскільки моя кредитна справа передана компанії «Прімоколлект-Капітал».

Друга дія «марлезонського балету» виявилася сумнішою

Мені дали їхні контактні дан, і я зателефонував за зазначеним номером, – продовжив розповідь Георгій. – Почув у слухавці несподіване:

− Ви заборгували нам 4800 гривень.

− З чого така сума виникла? – питаю я.

− 2008 року брали споживчий кредит, заплатили лише 500 гривень. За шість років ваша заборгованість зросла до 4800 гривень.

− Стривайте, – кажу консультанту, – По-перше, я брав кредит 2006 року, а по-друге, погасив основну суму – 1800 гривень.

− Я не знаю, що ви там платили, але в нас зазначено, що ви погасили 500 гривень. У вас квитанції  про сплату боргу є?

− Ні, вони не збереглися.

− Тоді звертайтеся до банку.

− Чи можете ви мені показати документи з моїм підписом, на підставі яких я маю заплатити ці гроші?

− Це не ваша справа.

− Як це не моя справа? Я хочу бачити документи. Дайте мені вашу адресу, я сам прийду до вас.

− Для чого?

− Я хочу побачити свої документи і переконатися, що ви не аферисти, які вимагають від мене гроші.

− Якщо ви бажаєте, то будь ласка. Але ми розміщені у Львові.

− Нічого. Я все одно приїду.

Консультант продиктував мені адресу і призначив дату зустрічі:

− У вас залишились ще два дні до погашення. Якщо не зможете приїхати в п’ятницю, можете занести гроші в суботу або неділю.

Мене це дещо здивувало, бо яка ж організація працює у вихідні? Вирішив трохи зачекати і відкласти поїздку.

Через кілька днів до мене знову зателефонували з того ж номера. Цього разу консультант сказав, що компанія готова «пробачити» мені тисячу гривень боргу, і тепер я маю погасити лише 3800 гривень. Моє прохання надіслати документи знову проігнорували.

− А якщо я не заплачу ці гроші? – питаю консультанта.

− Тоді у нас з вами буде вже інша розмова.

Відтоді дзвінки не припинялися. Консультанти невпинно телефонували ледь не щодня й вимагати заплатити борг. Причому сума щоразу була іншою. Один раз казали, що маю заплатити 4000 грн. , інший – 4800 грн. Коли я попросив їх припинити вимагати з мене гроші, інакше я подам на них до суду або ж напишу заяву в міліцію, вони лише кидали слухавку. Та наступного дня вже інший голос знову телефонував із тими ж вимогами.

Під час розповіді у Георгія, – а ми саме сиділи з ним в редакції, – пролунав дзвінок мобільного. На екрані висвітився стаціонарний номер з кодом Львова. Телефонували з «колекторської» фірми. Я попросив поставити телефон на гучний зв’язок, щоб прослухати розмову. Зі слухавки пролунав приємний жіночий голос:

− Вам телефонують з компанії «Прімоколлект-Капітал». Ви мали заплатити нам 4800 грн. боргу, але так цього і не зробили. Чому?

− Я хочу побачити документи, завірені моїм підписом, де зазначено, що я маю заплатити ці гроші, – відповів чоловік.

− Я надішлю вам СМС повідомлення із посиланням на сайт, зареєструвавшись на ньому, ви зможете завантажити ваші документи.

− Стривайте, тут з вами хоче поспілкуватися один мій знайомий, – і передав мені слухавку.

Я назвав себе і своє видання та запитав:

− Перепрошую, ви колекторська фірма?

− Ні, ми не колектори.

− А на якій тоді основі вимагаєте гроші?

− Ми не зобов’язані вам відповідати, − сказала консультант і поклала слухавку.

Потерпілі об’єднуються на форумах

Після розмови на мобільний все ж прийшло повідомлення із посиланням на сайт компанії. Та після реєстрації на ньому жодних документів завантажити нам з Георгієм не вдалося. Хоча це і не мало великого значення, бо сканкопії договору не варто вірити, адже усі печатки і підписи легко підробити у фотошопі лише за кілька хвилин.

Проте інтернетівські пошуки увінчалися успіхом. В одній із соцмереж я натрапив на спільноту, в якій користувачі ділились історіями, подібними до тієї, що розповів п.Кісіліца. На просторах інтернету виявилось іще декілька форумів, де спілкувались «постраждалі» від вимагань компанії «Прімоколлект».

На сайті фірми зазначено, що це група компаній, яка «була однією з перших, хто розпочав купівлю портфелів із простроченою заборгованістю в Україні та на даний момент є лідером на колекторському ринку за обсягом придбаних портфелів». Тобто виходить, що такі компанії просто «скуповують» у збанкрутілих організацій старі борги, а потім за допомогою психологічного (сподіваюсь, що тільки) тиску намагаються вибити їх із бідолашних позичальників. Компанії, банки, страхові компанії продають бази даних своїх клієнтів, а колектори шляхом залякування по телефону чи візитом «крутих» хлопців додому отримують від переляканих громадян мільйони гривень на рахунки. Відомі випадки, коли люди, що мали борги, не витримавши щоденного тиску і погроз, накладали на себе руки. Чимось нагадує лихі 90-ті, коли «всі виживали, як могли», хіба не так?

А тепер – мовою закону

1.До того моменту поки на вашу адресу не буде надіслана належним чином завірена копія кредитного договору з усіма його додатками, Ви маєте законне право нічого не платити, бо, відповідно до ст. 516-517 Цивільного кодексу України,  даний період вважається «прострочкою кредитора». Крім того, відповідно до п.4 ст. 613 ЦКУ, боржник не сплачує проценти за грошовим зобов’язанням за час прострочення кредитора.

2.Встановлений законом строк позовної давності за цією кетегорією справ складає три роки, тому уважно вивчіть умови кредитного договору і, якщо в ньому немає пункту про те, що сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності до 5-10 років, ви взагалі не зобов’язані нічого їм платити, бо, відповідно до  п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012-го «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»,  суди мають виходити з того, що у спорах стосовно споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник, згідно з графіком платежів, повинен був сплатити черговий платіж, проте не зробив цього.

3.Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦКУ, до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

4.Набридати Вам щоденними телефонними дзвінками колектори не мають права, оскільки цим порушують ст. 32 Конституції України і підпадають під ст. 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя) та ст.355 ККУ (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань). Крім того, до моменту, поки Ви не отримаєте належним чином завірену копію договору, їхні дії кваліфікуються за ст. 189 ККУ – вимагання.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Від редакції: Газета допомогла Георгію Кісілиці розплутати його кредитну історію. Сподіваємося, що крапка в ній поставлена. Та для цього нашому працівнику довелося звернутися до НБУ, юристів, скористатися пошуковими системами Інтернету. За порадою фахівця, герой нашого розслідування навіть написав заяву до міліції за місцем проживання. Зрозуміло, що все це не тільки забрало море часу, але й спричинило зайвий головний біль та й з’їло нерви.

Тож чи не пора серйозно ставитися до законів, а ще краще – знати їх.

Принаймні уважно читати договори та зберігати платіжки. Коли ж банківський працівник порахував, у скільки обійшлася бензопила Георгію, то вхопився за голову…

Це, так би мовити, одна сторона медалі. Інша – державний захист громадян від шахрайства.  Тут нам сказати, на жаль, нічого…

Запис Back to 90-ті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Консультанти ж банків-кредитодавців, як правило, не завжди можуть дати вичерпну відповідь на запитання клієнта. Тому й пропонуємо кваліфіковану консультацію заступника начальника відділу банківського нагляду Управління НБУ у Чернівецькій області Наталії ЯНІШЕНОЇ.

– Де можна отримати повну інформацію про умови кредитування?

– Усю вичерпну інформацію про умови кредитування вам повинні надати співробітники банку. Кожний позичальник має право на отримання своєчасної (до укладення кредитного договору), повної, необхідної, доступної та достовірної інформації. Це закріплене Законом України «Про захист прав споживачів» (ст. 11) і Законом України «Про банки і банківську діяльність» (ст.ст. 55 і 56).

В кожному банку повинна бути Пам’ятка позичальника, в якій зазначається, на що клієнту слід звертати увагу при оформленні кредиту.

– Чи має право банк вимагати від клієнта обов’язкового придбання додаткових послуг при оформленні кредиту?

– Звичайно ж, що ні! На це є пряма заборона ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Таким чином, якщо банк пов’язує можливість видачі вам кредиту з вашим обов’язком укласти відповідні договори страхування і виключно зі страховими компаніями, або вказує нотаріусів для посвідчення договору, усупереч вашій згоді, радимо обрати інший банк. 

– Чи може банк в односторонньому порядку змінити ставку за кредитом?

– Жодним чином, бо такі дії банку порушують ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

– Як мені визначити суми, які потрібно погасити протягом усього строку кредитування?

– При підписанні кредитного договору вам повинні надати графік погашення кредиту, де прописані сума кредиту, порядок нарахування відсотків, комісії, сума щомісячного платежу, супутні послуги (страхування, нотаріальне посвідчення застави тощо). Таким чином, можна розрахувати ваші платежі.

На сайтах багатьох банків є калькулятор: з його допомогою ви можете самостійно вирахувати підсумкову суму, яку вам доведеться заплатити за річ, придбану в кредит. До цієї суми будуть включені процентна ставка, щомісячні платежі за кредитом і різні комісії.

– Чи можна проігнорувати умови кредиту?

– Отримавши кредит, Ви як позичальник зобов’язані повернути банку основну суму боргу, сплатити проценти за користування ним у розмірах і в строки, установлені умовами кредитного договору. В разі його невиконання, а також в разі втрати або суттєвого погіршення стану наданого в заставу майна, банк має право вимагати від вас дострокового повернення кредиту та сплати фактично нарахованих процентів.

Крім того, банки накопичують інформацію про сплачування кредитів позичальником, формуючи його кредитну історію. Наявність у клієнта негативної кредитної історії у майбутньому стає підставою для надання наступного кредиту за більш високою процентною ставкою або взагалі для відмови в кредиті.

– Як банк чинить з позичальником, який опинився у фінансовій скруті?

– Коли немає впевненості в поверненні кредиту, вимушеним заходом стає реалізація майна, наданого в заставу за кредитом. Відповідно до Постанови НБУ №461, банк зобов’язаний повідомити клієнта про загальний розмір його заборгованості, з усіма платежами, передбаченими умовами кредитного договору, та проінформувати про заходи, які можуть бути застосовані в разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

– Як забезпечується повернення кредиту?

– Банк може здійснити реструктуризацію кредиту та продовжити строк кредитування, змінити графік платежів, відсоткову ставку тощо. Крім того, банк може погодити з  клієнтом продаж кредиту іншому банку, змінити валюту кредиту, передати право вимоги за кредитним договором, звернутися до третіх осіб за послугами з повернення кредиту, стягнути через суд і виконавчу службу майно позичальника для продажу й погашення кредиту. 

– Як я можу підтвердити, що погасив усі зобов’язання за кредитом?

– Обов’язково зберігайте усі платіжні документи про сплату відсотків і комісійних протягом 5-6 років. Коли ви повністю розрахувалися за кредит, можете звернутися до банку з усіма платіжними документами за довідкою про це. Щоправда, така довідка зазвичай не безкоштовна.

Запис FAQ* банкам або Правила кредитування для «чайників» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ґешефт його був геть невдалим. Але його історія, приправлена доларовою зеленню і реальним жахом, може навчити багатьох.

Йому немає ще й сорока. Великий, кремезний чоловік, який ніколи не боявся фізичної праці. Тверезомислячий, мудрий селянин зі звичайним господарством на подвір’ї.  Буковинський ґазда, який тримає лад у хаті і навколо неї. Під час розмови зі мною метушився між духовкою, де випікав булочки родині на вечерю, і купіллю, яку влаштував для молодшого малюка. Хіба що трохи мружився через слабкий зір. І ховав під сорочкою рубець від операції з видалення нирки. Здорової нирки. Яку продав за гроші.  Не усвідомлюючи, що став жертвою злочинних дій, він не мав претензій до покупців і лікарів: адже сам погодився на запропоновані умови продажу органу, і отримав за це домовлену суму, яка в десятки разів менша за реальну на «чорному ринку» людських органів. А розповів про це, аби ті, хто має намір рятувати своє фінансове становище в такий дикунський спосіб, тисячу разів подумали, чи варте хоч щось у цьому світі їхнього здоров’я. І щоби тисячу разів подумали ті, хто сприяє такому «вирішенню» фінансових складнощів людьми. Якщо їх не спинить моральна сторона питання, то хай зупинить хоча б страх перед законом.

Спочатку обманув банк

«Я в своєму житті, окрім, як вантажником, ніде не працював, – розпочинає 38-річний буковинець Олесь. –  Але всі навколо щось робили біля своїх хат – і я хотів упорядкувати побут. 2008 року взяв кредит у банку. За договором йшлося про 3 тисячі доларів, а по факту я отримав чомусь лише 2400. У банку пояснили, що різницю «з’їла» якась страховка. За два тижні долар «піднявся» від 4 грн. за долар до 8. Якщо раніше я мав платити банкові 1200 гривень на місяць – а отримував трохи більше двох – і щось залишалося на життя, то після кризи мусив віддавати всю зарплату. Це було неможливо, тож позичив приватно в одного чоловіка ще тисячу доларів. Кілька місяців спромігся платити борги, та за якийсь час лишився взагалі без роботи. Дружина тоді теж не працювала – була вдома з малою дитиною.

Тоді й почалися проблеми. Банк погрожував, що відбере все, що маю. Приватний кредитор також. А що я маю? Живемо в батьківській хаті. Все, що на ті гроші купив – усе в дім. Робив ремонт, облаштував ванну, воду до хати протягнув. Що було робити? Йти вбивати? Кредитор «порадив» швидкий спосіб: я зайшов до інтернет-клубу й попросив хлопців, щоби дали оголошення: «Продам нирку». Зазначив у цій рекламі, що не п’ю й не курю, вказав номер телефона.

«Банк погрожував, що відбере все, що маю. Приватний кредитор також… Що було робити? Іти вбивати? Кредитор «порадив» швидкий спосіб – я зайшов в інтернет-клуб і попросив хлопців, щоби дали оголошення: «Продам нирку».

Через півроку мені зателефонували. Запропонували 10 тис. доларів. Сказали, що це реальна ціна, бо ті, хто обіцяють по 100 тис. – обмануть. Я відмовився. Але, як назло, щойно поклав трубку, – подзвонив той, кому я винен (а борг зростав, за півтора роки він становив уже 2 тисячі доларів від тисячі, яку я позичав). Мені натякнули, що в мене діти… Я одразу ж передзвонив тим, що пропонували купити мою нирку, і погодився».

Продавати нирку поїхав за гроші, наколядовані дітьми

«Потенційні покупці нирки дали координати в Києві, де я мав спочатку здати аналізи. Сказати чесно, я не мав коштів навіть на дорогу. Але мої співрозмовники порадилили перезичити, бо на місці все повернуть. Я послухався. Обманув дружину, що їду до Києва лікувати зір, мовляв, знайшов гарних лікарів. Узяв у дітей гроші, які вони наколядували, і поїхав. У Києві насправді повернули – і цей раз, і наступні, бо на аналізи довелося їздити кілька разів. Нарешті, коли в черговий раз приїхав, мені повідомили, що знайшли реципієнта. Все було швидко. Операцію робили в Азербайджані.

Вилетіли до Баку. У понеділок зробили операцію, видалили нирку, а вже в суботу знову був у Києві, обмотаний еластичним бинтом. В аеропорту нас іще з однією жінкою (такою ж дурною, як я, бо теж продала свою нирку) мали зустріти – не зустріли. Тоді ми звернулися до того хірурга, який нас оперував. Він дав тисячу гривень і порадив зняти кімнату на добу, упродовж якої обіцяв усе з’ясувати.

До місця, де ми збиралися винайняти кімнату, навіть не доїхали – нам подзвонили і призначили зустріч, щоби розрахуватися. І справді – розрахувалися. Я отримав обіцяні 10 тис. доларів. Забрав гроші і відразу поїхав додому. В лютому пройшла моя операція, у квітні я вже вийшов на роботу».

Розплата за нерозважливість

«А місяців через 8-9 до нас під’їхала міліція. Одразу до мене: чи був там і там, чи давав згоду на операцію, чи видаляли нирку. Я від усього відмовлявся, але міліціонер був з кола знайомих. Просто попросив підняти сорочку… А там – рубці. Заперечувати очевидне не було змісту. Я зізнався. Розумію, що тих трансплантологів спіймали, що вони відповідатимуть за законом. Можливо, наступні ділки такого спрямування тепер десять разів подумають, перш ніж за таке братися.

Я начебто й не можу мати претензій до тих, з ким пішов на цю угоду. Я погодився на ці умови, і я отримав свої гроші. А обман полягає в іншому. Лікарі в один голос мене запевняли, що я не матиму жодних проблем зі здоров’ям, жодних ускладнень. Один з організаторів купівлі-продажу нирки  навіть казав, що сам пережив таку операцію – і нічого. «Бачиш, як бігаю!» – казав. А чого б йому не бігати, з купою грошей в кишені? Бігати і я можу. Я працювати не можу! Важкого тепер носити не можу – а я ж великий, крупний  чоловік! Я і тепер 100 кг важу, а раніше й більше важив. Мішок підняти не можу, а як підніму, то три дні потім відлежуюсь. Не маю сили нічого робити. Залишився  інвалідом.

У мене була така ситуація. Жили в батьківському домі. Взяли ділянку під будівництво. Ще до кризи в нас хотіли її купити, пропонували 5 тис. доларів. Але тоді ми самі думали будуватися. А тепер і тисячі ніхто не дає. Як я міг вийти з тієї ситуації? Що продати? Телевізор з хати? Ну й скільки він коштує, той телевізор… Позичати? Ніколи не було в мене друзів і родичів з великими гаманцями. Сестра на той час якраз лише поїхала на заробітки в Італію, теж не від хорошого життя. Мама померла ще тоді, коли я лиш школу закінчив. А я ж працював, не сидів! Працювати почав зразу, як закінчив школу: у суботу відсвяткували випускний, а в понеділок я уже в сільпо вантажником мішки з крупами і ящики з цвяхами тягав».

Залишився біля розбитого корита

«За свою нирку я отримав гроші, але з боргами так до кінця і не розрахувався. Знаю, що дурний, але ж не геть дурний. Найголовніше повіддавав одразу. А на частину грошей купив дещо для господарства. Корову купив, свиней. Бо далі треба чимось дітей годувати. От хоч їсти мають що. Про ремонти в хаті вже навіть і не думаю. Батько дуже хворий, прогресує хвороба Альцгеймера.

За допомоги організації «Сучасник» і соціальних служб тепер маю пенсію (велике їм спасибі, особливо Ельвірі Миколаївні Мручковській з «Сучасника»). Дали інвалідність – спочатку третьої групи, потім другої. Зараз маю її на рік, а через рік обіцяли зробити пожиттєвою.

2005-го я вже намагався оформити собі інвалідність. Але тоді лікар сказав мені відкритим текстом, що за це треба тисячу гривень дати йому, ще тисячу – завідувачу, а ще дві з половиною – комісії. Тоді пенсія була десь 700 гривень, то я за рік міг десь тисяч вісім отримати. Але для цього треба було чотири з половиною за раз віддати! Щоправда, нині за гроші навіть не згадують – оформляють усе швидко і без зволікань.

Мій товариш, має косоокість з дитинства, теж має всі законні підстави для оформлення інвалідності. Питаю його: чому не зробиш? Каже, що не має грошей на це. А я так думаю: піди й спробуй. А може, й не треба на те грошей? Просто права свої треба  знати.

Застерігаю всіх, хто замислюється про продаж своїх органів заради грошей: не робіть цього! Краще їсти мамалигу з сіллю, ніж так ризикувати. Бо це не ризик, це хрест на собі. Просто заради грошей я ніколи б на таке не пішов. Але йшлося вже про дітей, я своїми боргами підставив їх під загрозу.

Якби не діти, я б довго не протягнув. Але я цю кашу заварив – я й мушу тепер все це розгребти. Не можна лишати їх напризволяще.

Але я бачив і хлопців по 18-20 років, які продавали органи заради того, щоби купити собі мотоцикл. Або автомобіль (до того ж, не надто й дорогий). Бачив хлопця, який отримані гроші й додому не привіз: дорогою в гральних автоматах усе залишив. Оце насправді страшно. І ті, хто вирізав у них органи, знали, для чого цим хлопцям гроші – що це не життєва необхідність, не вимушені кроки, а просто забаганки, забавки! Знали й зустрічали з широкими обіймами…

Але я бачив і хлопців по 18-20 років, які продавали органи заради того, щоби купити собі мотоцикл. Або автомобіль (до того ж, не надто й дорогий). Бачив хлопця, який отримані гроші й додому не привіз: дорогою в гральних автоматах усе залишив. Оце насправді страшно. І ті, хто вирізав у них органи, знали, для чого цим хлопцям гроші – що це не життєва необхідність, не вимушені кроки, а просто забаганки, забавки! Знали й зустрічали з широкими обіймами…

От ми всі скаржимося: «Країна погана». А я думаю, що якби ми всі знали свої права, а ще й вимагали, аби їх дотримувалися, то всі жили б добре. І хто знає про обмани, шахрайства, інші речі – не повинен мовчати! Про це треба говорити, кричати – і чим більше людей про це знатимуть, тим менше шансів, що таке повториться!»

Коментує голова громадської організації «Сучасник» Ельвіра Мручковська:

– Україна залишається країною постачання, транзиту та поступово стає країною призначення для торгівлі людьми. За оцінками Представництва з міграції в Україні, з 1991 року понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства. У 2011-му був прийнятий комплексний Закон України «Про протидію торгівлі людьми», а у 2012-му – Державна цільова програма з протидії торгівлі людьми до 2015 року. Спільно з місцевою громадою в Чернівецькій області заплановані заходи до 2015-го з відповідним фінансуванням для інформування населення про ризики та небезпеки потрапляння в тенета шахраїв і мисливців за «живим товаром». У 2013-му році зафіксовані перші офіційні звернення від постраждалих від торгівлі людьми мешканців нашої області до органів місцевої влади за отриманням статусу та комплексною допомогою. Мінсоцполітики розглянуло надіслані пакети документів і підтвердило встановлення статусу цим особам. Нарешті держава починає здійснювати заходи на допомогу жертвам торгівлі людьми. Чимало зусиль до запуску дієвого механізму доклали місцеві громадські організації, такі, як наша, та за підтримки  Координатора проектів ОБСЕ в Україні та Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні.  Ми багато взаємодіємо із місцевою владою, але залишаємо за собою функцію громадського контролю й захисту прав таких постраждалих як Олесь.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Жорстокий урок «мертвих американських президентів» буковинцеві, який продав… нирку спершу з'явиться на Медіа-Версії.