За інформацією Українського цeнтру оцінювання якості освіти, змін не передбачено хіба що в ЗНО з української мови та літератури, історії України, математики.

З географії, хімії, біології та фізики змінилася кількість завдань та максимально можлива кількість балів.   До прикладу, у роботі з біології буде не 50, а 48 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 80, а не 76.

Текст із географії складатиметься не з 58, а з 56 завдань. При цьому максимально можлива кількість балів становитиме не 92, а 94.

У роботах з хімії буде не 50, а 52 завдання трьох, а не чотирьох форм (уже не буде завдання на встановлення правильної послідовності). Максимально можлива кількість балів незмінна – 80.

Більше завдань буде і в тестовому зошиті з фізики – не 34, а 38. Якщо все написати правильно, то нарахують не 56, а 60 балів.  

У тестах з англійської, німецької, французької та іспанської мов – значно більше змін.

  – У роботах із іноземних мов передбачено частину, якої раніше не було, – розповідає Ольга Стрелюк, заступник директора Українського цeнтру оцінювання якості освіти. – Йдеться про аудіювання – “Розуміння мови на слух”.  

Тож робота вже складатиметься не з трьох, а з чотирьох частин: “Розуміння мови на слух (аудіювання)”, яка міститиме 16 завдань різних форм; “Читання” (22 завдання); “Використання мови” (20 завдань); “Письмо” (одне завдання відкритої форми).   Самих же завдань з іноземної мови буде вже не 43, як раніше, а 59.  

Першою частиною роботи буде саме аудіювання, на яке виділено півгодини. Тобто якщо раніше на виконання роботи відводили 120 хвилин, то наступного року тестування з іноземних мов триватиме 150 хвилин. Учасники ЗНО слухатимуть аудіозаписи і відповідатимуть на запитання, що стосуватимуться почутого. Буде декілька аудіозаписів тривалістю від 10 секунд до 3 хвилин. Зокрема, це може бути розмова у формі діалогу. До кожного прослуханого елементу розмови, який звучатиме двічі, будуть запитання. Й учасники тестування відповідатимуть на них.  

Максимально можлива кількість балів за тест з іноземної мови збільшиться. Раніше можна було набрати 56 балів, правильно виконавши всі завдання роботи. А вже наступного року – 72 бали.

Випускникам, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або на академічному рівні, не зараховуватимуть результатів виконання завдань від 33 до 48 включно (загалом 16 завдань) із частин “Читання” та “Використання мови”. А от випускникам, які вивчали іноземну мову на профільному рівні (мали більше годин на тиждень, відведених на іноземну мову), зараховуватимуть результат виконання всіх завдань. І саме результати виконання всіх завдань роботи будуть необхідними під час прийому до вищих навчальних закладів.

Результат виконання всіх завдань робіт з інших предметів, які обере абітурієнт, використовуватимуть під час вступу. А от як результат ДПА із деяких предметів зараховуватимуть лише частину роботи. Якщо йдеться про результати роботи з української мови та літератури, то результати виконання завдань із літератури як результат державної підсумкової атестації не зараховуватимуть. Для математики результат виконання завдань 1 – 28, 31, 32 буде зараховано як результат ДПА, для історії України – лише завдання, які стосуються ХХ століття.

Запис Стали відомі зміни у завданнях для ЗНО-2018 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Карпатському масиві Вранча знову несокійно. Найближчого тижня Україні загрожує землетрус. Насамперед постраждає Кишинів – така новина кілька днів тому раптово облетіла більшість українських ЗМІ.

Спрогнозувати точний час землетрусу неможливо

Трусоне нас, та ще й добряче – аж на 8 балів. Такими є сміливі передбачення, чи то пак – прогнози – румунського геофізика Ніку РОЮ, який не побоявся попередити про лихо, що насувається, жителів західних та південних областей України…

І це при тому, що до нас доходять лише відгомони сильних струсів! Румуни ж найбільше відчувають на собі тектоничний неспокій так званої «зони Вранча», розташованої на кордоні України та Румунії в Карпатах – однієї з трьох найбільш сейсмоактивних зон планети. За словами румунського геофізика, прогнозований землетрус може стати потужнішим, ніж 1977 року, коли в Бухаресті загинуло 15 тисяч людей!

Щоправда, українські науковці до передбачень румунського колеги ставляться скептично.

Так, за словами Андрія Ніколаєва, директора навчально-методичної обсерваторії ЧНУ, у складі якої працює сейсмостанція, землетрус у Чернівцях цілком можливий. Проте чи буде він за тиждень, місяць, рік, чи може й завтра – вчені напевне спрогнозувати не можуть. Адже в геофізіці й досі немає надійних моделей прогнозування землетрусів. Зазвичай у світі вираховують можливу сейсмічну активність на перспективу 20-30 років.

– Схожа ситуація була два роки тому. Тоді румуни теж попереджали про потужний землетрус… Увечері 8 серпня їх трусонуло на 5 балів. Але я не вважаю, що це був форшок, – каже Андрій Ніколаєв.

 

Перед сильним землетрусом відбувається серія наростаючих по си­лі попередніх поштовхів, так званих форшоків, які чітко фіксуються на сейсмограмі. Проте, наприклад, у Вірменії перед землетрусом 1988 р. цього не було. До того ж, форшоки можуть так і не перейти в сильний землетрус.

Трепетун з Румунії

«Відчують навіть у Москві!», – попереджав два роки тому директор Румунського інституту фізики землі Ґеорґе Мермуряну. Москвичі, щоправда, обіцяного «румунського трусу» так і не дочекалися… Схоже, цієї осені румуни знову вирішили навести на українців шок і трепет своєю обізнаністю?

За словами Андрія Ніколаєва, у зоні Вранча трусити може як завгодно. Проте навіть у разі гіпотетично максимального землетрусу Чернівцям від зони Вранча «дістанеться» не більше семи балів. Сильніше трястиме захід Одещини й південний берег Криму: там можливі 8-9 балів.

– Існує певна статистична залежність, за якою періодичність повторення землетрусів у зоні Вранча з магнітудою понад 6,5 дорівнює 27-32 рокам. Тож можна очікувати на порівняно сильний найближчими роками. Адже востаннє потужний землетрус тут був 1977 року. Проте доволі відчутно трусило цю ділянку 1986-го та 1990-го року. Поштовхи 2009-го можливо розрядили ситуацію: у Чернівцях тоді було 3 бали. Тобто, накопичена енергія звідти вивільнялася і це зменшує ймовірність сильного землетрусу… Потужні землетруси силою 8-9 балів відбуваються раз на 5 тисяч років, – пояснює чернівецький науковець.

Кілька років тому голова відділу прогнозування Європейської сейсмологічної комісії Георгій Пуркарь заявив, що Румунія може постраждати від потужного землетрусу силою близько 7 балів за шкалою Ріхтера не пізніше кінця 2013 року.

Вбивають не землетруси, а старі та неякісні будинки

Нагадаємо, 1977 року Чернівці трусило із силою 5 балів. Обійшлося легким переляком – у більшості квартир тоді розкачувалися люстри та дзеленчав посуд у сервантах. Проте при шести балах уже падають меблі, при семи на будинках можуть з’явитися тріщини.

Звісно, сучасні сейсмостійкі будинки від семи балів лише трохи похитнуться. Адже можливі землетруси враховані в Державних будівельних нормах «Будівництво в сейсмічних зонах України», які набули чинності 2007 року. Проте чи витримають стихію старі будинки? Скажімо, так звані «хрущовки», збудовані у 1960-х роках? «Деградація житлового фонду» – це не паперовий термін фахівців-будівельників, це суворі реалі життя будинків, в тому числі – і чернівецьких!

За Радянського Союзу витривалість майже всіх будівель у сейсмонебезпечних регіонах України розраховували на землетруси силою 6 балів, проте після 1981 року будинки взагалі зводилися без огляду на ймовірну сейсмологічну активність.

– У Чернівцях найбільш небезпечні – ділянки зсувів, – каже Андрій Ніколаєв. – У зоні підвищеного ризику будинки, розміщені на ділянках, де близький до поверхні рівень грунтових вод, на насипних грунтах…

Особливо небезпечними є будинки, перебудовані з порушенням архітектурних вимог – зокрема й ті, де реконструйовані несучі опори й стіни. Та й не кожна новобудова убезпечена від землетрусу! Адже замовники весь час прагнуть здешевити будівництво насамперед за рахунок сейсмостійкості: будівництво в сейсмічному варіанті дорожче за звичайне на 20-25 відсотків.

«За інформацією Простору, землетрус в районі Карпатських гір можливий 15-16 листопада 2013 року. Якщо він відбудеться, сила поштовхів у нас, на Буковині, буде не більше 3-4 балів, за аналогією землетрусів 1940 та 1977 років. Але вчора у зоні Вранча вже трохи потрусило – до 4-х балів».

Гаврііл ШУРПІН, цілитель, Майстер, член Ученої Ради Української академії цілительства.

Фахівці пропонують провести паспортизацію старих будинків, щоби перевірити, скільки балів вони здатні витримати. Установивши спеціальну вібромашину на верхніх поверхах, будинок розхитують і при сильних коливаннях точно визначають недоліки у проектуванні. Наприклад, в Узбекістані першочергово провели паспортизацію 10 тисяч шкіл, адже там пам’ятають: під час землетрусу в Ташкенті 1966 року загинуло дуже багато школярів. Проте для укранців, схоже, подібна перевірка – на рівні фантастики. На такі «дурниці» у різноманітних державних бюджетах – нема коштів.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Факти окремо

*Щорічно в різних місцях земної кулі відбуваються 1 катастрофічний землетрус, 10 дуже руйнівних, 100 руйнівних і 1000 таких, що пошкоджують споруди.

 

*Під час трясіння виникають сейсмічні хвилі, які поширюються в земній корі. Так, під час землетрусу у м. Газлі утворилась велика бездонна трі­щина, а в Монгольському Алтаї в 1957 р. на великій території цілком змінився рельєф. Цей землетрус, що мав силу 11-12 балів за шкалою МSК-64, залишається найбільшим на суші за XX століття.

 

* Землетруси виникають переважно в рухомих зонах земної кори. Але інколи трапляються  і на платформах – в тому числі й на Східно-Європейській (де розташована більша частина України). Так, у межах нашої держави вони зафіксовані в літописах від XI століття: в 1091, 1107, 1122, 1170 роках і пізніше. Наприклад, у «Воскресенской летописи» описується сильний землетрус в Києві 1196 р., під час якого «коливалися церкви і люди від коливання землі і страху падали на землю». Сильний землетрус зафіксовано і в літописі 1230 року, який був не тільки в Києві, а й в Ростові, Суздалі, Володимирі, Переяславі і Новгоро­ді. Судячи з усього, епіцентр його був десь у Карпатах і мав силу не менше 10-11 балів за шкалою МSК-64. У Печерському монастирі були зруйновані церква і трапезна.

_______________

Вимірюємо бали

Для оцінки землетрусів, починаючи з другої половини XIX ст., використовуются спеціальні сейсмічні шкали. Найбільш поширена – 12-бальна MSK-64 (Медвєдєв-Шпонхойер-Карнік):

*I бал. Землетрус не відчувається. Фіксується лише спеціальними приладами.

*II бали. Дуже слабкий землетрус. Відчувається лише домашніми тваринами і деякими людьми на верхніх поверхах будівель.

*III бали. Слабкий землетрус. Відчувається лише всередині деяких будівель як струс від проїзджого транспорту.

*IV бали. Помірний землетрус. Чутний скрип підлоги, балок, дзвін посуду, тремтіння меблів. Усередині будівлі струс відчувається більшістю людей.

*V балів. Досить сильний землетрус. У кімнатах відчуваються поштовхи, як від падіння важких предметів. Ляскають двері, розсідаються шибки, гойдаються люстри й меблі, зупиняється настінний годинник. Гойдаються тонкі вітки дерев. Відчувається багатьма людьми й поза будівлями.

*VI балів. Сильний землетрус. Гойдаються важкі меблі, б’ється посуд, падають з полиць книги, інколи тріскається штукатурка. Руйнуються лише дуже старі будівлі. Відчувається всіма людьми.

*VII балів. Дуже сильний землетрус. Руйнуються погано побудовані і старі будинки. У міцних будівлях з’являються невеликі тріщини, обсипається штукатурка. Змінюється рівень води в колодязях. У річках і озерах каламутніє вода. Інколи спостерігаються зсуви і осипання ґрунту.

*VIII балів. Руйнівний землетрус. Дерева сильно розхитуються, частина їх ламається. Розвалюються міцні кам’яні огорожі, падають фабричні труби. Руйнується багато міцних будівель. У грунті з’являються тріщини.

*IX балів. Спустошливий землетрус. Будівлі руйнуються. З’являються значні тріщини в грунті.

*X балів. Землетрус знищує усе. Руйнуються добре побудовані дерев’яні будинки і мости, міцні будівлі і навіть фундаменти. Розриваються водопроводні й каналізаційні труби. Ушкоджуються насипи, греблі і дамби. Утворюються зсуви та обвали, тріщини та вигини в грунті. З річок і озер випліскується вода.

*XI балів. Катастрофа. Майже всі кам’яні споруди розвалюються. Руйнуються дороги, греблі, насипи, мости. Утворюються широкі тріщини зі зрушеннями.

*XII балів. Сильна катастрофа. Руйнуються всі споруди. Окремі предмети підкидаються при поштовхах. Перетворюється вся місцевість. Змінюються русла річок, утворюються водоспади. На поверхні грунту видно земляні хвилі. Зміна рельєфу у великих розмірах на великих площах.

__________________

Якщо землетрус застав вас у будинку
Дерев’яні будинки вважаються більш безпечними під час землетрусів. Якщо такий будинок руйнується, в ньому утворюються великі порожнини, в яких є шанс вижити. Цегляні будинки розсипаються на окремі цеглини. Зазвичай цегла спричиняє важкі поранення, але все ж менші, ніж бетонні. Бетонні панельні будинки є найнебезпечішими під час землетрясіння.

*Якщо ви перебуваєте на 1-2-му поверхах багатоповерхівки, постарайтесь негайно вибігти, остерігаючись уламків будинку, що падають. Відбігайте на безпечну відстань.

*Якщо ви перебуваєте на 3-му і вище поверхах – не вибігайте з будинку: сходи і сходові клітки будуть заповнені людьми в паніці. Ліфти або будуть вже відключені, або можуть відключитися будь-якої миті. Крім цього, сходи часто обвалюються за перших же поштовхів. Фахівці радять перечекати поштовхи в тому приміщенні, де вони вас застали, перемістившись у безпечне місце.

*Майже кожний, хто стояв у дверному отворі, загинув, бо коли обвалиться одвірок, ви будете розчавлені. Станьте у внутрішньому куті кімнати біля несучої стіні. Якщо у вас є міцний стіл, НЕ залазьте під нього, а лягайте поряд. Коли будинок обвалюється, тяжка стеля падає на меблі, руйнуючи її. Але поруч утворюється «трикутник життя» – чим більший і міцніший об’єкт, тим більша утворюється порожнина, у якій можна врятуватися.

 

Тримайтесь подалі від:
*вікон (можна поранитися склом);
*зовнішніх стін будинку – вони руйнуються першочергово;
*важких і громіздких предметів (холодильників, шаф тощо), які можуть зрушитися з місця або перекинутися.

*Після закінчення поштовхів спробуйте вийти з будинку (сильні землетруси переважно тривають від 10 до 20 секунд, іноді до хвилини). Оскільки можливі повторні поштовхи, тримайтеся несучих стін або переходіть у наперед вибране місце, де ви можете перечекати нові поштовхи. Рухаючись у приміщенні і виходячи з нього, остерігайтесь уламків, що падають, обірваних електродротів і металевих предметів, яких ті торкаються. Для захисту від пилускористайтеся хусточкою, шаликом або частиною одягу.

Якщо землетрус застав вас на вулиці
Відійдіть на безпечну відстань від будинків та ліній електропередач. Під час поштовхів ні в якому разі не забігайте в дім з метою допомогти постраждалим, це дуже небезпечно. Спершу слід дочекатися закінчення поштовхів.

Якщо землетрус застав вас на естакаді
Негайно біжіть до найближчого краю і віддаліться від моста чи естакади

Якщо землетрус застав вас у транспорті, що рухається
Попросіть водія плавно загальмувати подалі від високих будинків. Залишайтеся в транспорті до завершення поштовхів.

Якщо землетрус застав вас у горах
Оскільки землетрус спричиняє обвали, їх слід уникати першочергово.

Якщо землетрус застав вас у лісі
Щоб утриматися на ногах, не спирайтеся на дерева і не хапайтеся за них, бо під час поштовхів вони можуть рухатися подібно до сталевої пружини.

Якщо землетрус застав вас під час сну
Якщо ви пробудились від підземних поштовхів:
– ні в якому випадку не вмикайте електричне освітлення  і не запалюйте сірники і запальнички: газопровід може бути зруйнований. Користуйтеся лише кишеньковим ліхтариком;
– не витрачайте часу на вдягання, а, захопивши лише найнеобхідніше, дійте відповідно до попередніх параграфів.

Якщо ви в ліжку, експерти радять скотитися на підлогу. Найбезпечніше місце буде навколо ліжка.

Запис Землетрус у Чернівцях буде спершу з'явиться на Медіа-Версії.