Кулери для води широко використовуються не лише в офісних приміщеннях, а й у квартирах та будинках. Це зручно, оскільки кулери можуть підігрівати або охолоджувати воду.

Запис Чим небезпечні кулери для води спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Після сильних злив в озерах не можна купатися щонайменше три доби. Усе через те, що у водоймах значно підвищується вміст кишкової палички, яка є небезпечною.  Про це розповів співзасновник громадського об’єднання “Пляжний патруль” Денис Пікалов під час прес-конференції в інформагентстві “ГолосUA”.

Експерт зауважив, що причини забруднення озер є насамперед геокліматичними, і насамперед – це зливи, на які реагують озера.   Після сильних злив в озерах підвищується вміст кишкової палички. Протягом 72 годин купатися в цих водоймах не можна. Там з’являється органіка, – сказав Пікалов.

За його словами, кишкова паличка живе у водоймах при температурі 37 градусів тепла. Тому, коли температура води становить 22-23 градуси, бактерія незабаром гине.   “Зрозуміло, що від кишкової палички ще ніхто не помер, але заходи безпеки необхідні”, – наголосив Пікалов.

Запис Після сильних злив в озерах не рекомендують купатися мінімум три дні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кілька наукових інститутів Німеччини перевірили кухонні губки на здатність накопичувати та поширювати бактерії, навіть патогенні, пише«Popular Science».

За словами одного з авторів дослідження,Маркуса Егерта з Університету Фуртванген, вчені зібрали губки з приватних домогосподарств німецького регіону Віллінген-Швенінген і проаналізували знайдені на них бактерії. Результат був невтішним:

«На 14 досліджуваних губках ми виявили 362 (!) види різних бактерій. На місцевому рівні щільність бактерій досягла 54 млрд на квадратний сантиметр губки: це відповідає щільності мікробів на сидінні унітазу».

5 із 10 найпоширеніших видів бактерій, знайдених на губках, класифікують як потенційні збудники: вони можуть спричиняти хвороби в людей, надто в тих, хто має слабку імунну систему – в осіб похилого віку, хворих і дітей.

Зауважте, миття губки не дуже поліпшить ситуацію. Дослідження показало, що губки, які регулярно дезінфікують, мають значні колонії двох бактерій, близьких до патогенних: Chryseobacterium hominis (спричиняють інфекційні хвороби шкіри та м’яких тканин) і Moraxella osloensis (за якими стоїть цілий букет хвороб: бронхіт, пневмонія, плеврит, ендокардит, менінгіт, кон’юнктивіт, інфекції сечовивідних шляхів, гнійний артрит тощо).

Експерти рекомендують міняти губку щотижня, особливо в чутливих до гігієни місцях: кафе чи лікарні. Це стосується й випадків, коли ви хворієте або в оселі мешкають люди похилого віку. Коли шкода просто викинути губку, її можна використовувати в менш чутливих місцях, наприклад, у саду.

Запис Міняймо кухонну губку щотижня! На ній бактерій більше, ніж на сидінні унітазу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Термін «органічні продукти» став уже звичним. Але звичним тільки для нашого вуха, а зовсім не для наших шлунків. Бо насправді існує лише термін, а самих екологічно чистих  продуктів в Україні немає – хоч покотись. Хоча попит на них чималий. Через це багато виробників сільськогосподарської продукції просто обманюють споживача. Бо справжню екологічну садово-городню продукцію вирощують в Україні лише 170 сертифікованих фермерів. Усе, вирощене ними, скуповують і вивозять до себе німці.

Чому так сталося? Це знає чернівчанин Петро АТАМАНЮК, який займається органічним землеробством. Для цього він орендував 10 га землі серед лісу в селі Костинці на Сторожинеччині. І створив там справжній екологічно чистий рай.    

Органічними чи екологічно чистими називають ті продукти сільського господарства та харчової промисловості, що вирощуються та виготовляються без пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок й обов’язково без генетично-модифікованих організмів.

До галявини, яку з одного боку захищає від пилюки та шуму буковий ліс, а з другого – сосновий, від центральної дороги треба йти пішки близько кілометра. Спеціальної дороги, якою можна було би під’їхати, тут ніколи не було і не буде: екологічно чисті овочі та фрукти мають зростати в екологічно чистому місці.

Природа набрала сил і забуяла пишним цвітом: дерева й кущі вражають розмаїттям кольорів. Адже на двох великих галявинах ростуть і черешні, і вишні, і ліщина є, навіть невеличкий березовий гай і сосновий бір. А біля невеличкого ставка рясно цвітуть весняні квіти, чути квакання жаб і спів пташок. Водойми поповнюються п’ятьма джерелами, що є надзвичайно важливим. На глибоке переконання Петра, на межі усе росте здоровішим, а в його господарці є поле, водойма та ліс. Та й енергетика у цих місцях особлива – надзвичайно позитивна. Недарма ж колись монахи думали збудувати тут монастир.

«Хімія» потрапила в око і я… прозрів

– За фахом я економіст, кризис-менеджер, – розповідає Петро Атаманюк. –  Та завжди цікавився органічними продуктами. А до того, щоби їх вирощувати й закласти сад, йшов 10 років. Усе, що заробив на раніше створеній фірмі з продажу запчастин, вклав у цю справу. Щоправда, спочатку мене переконували, що саджанці не ростимуть, коли не буду їх обприскувати. І я повірив. Але, коли одного разу та хімія випадково потрапила мені в око, зрозумів, що власноруч отруюю себе і свою сім’ю. Відтоді перейшов на органічне землеробство.

Продукти, якими ми зазвичай харчуємось, аж ніяк не можна назвати корисними, оскільки вони містять у собі барвники, токсичні речовини, антибіотики. Якщо їх вживати у період вагітності, вони руйнують формування імунної системи й реактивність майбутнього організму. Тенденція до збільшення генетичних, тобто вроджених, вад розвитку, яка спостерігається нині в Україні, і виникнення імунних недуг, які вражають системи організму, а також алергії, безпосередньо пов’язані саме із цим. Хвороби цивілізації – це дітища самої цивілізації. Є чимало способів уберегти рослини від шкідників без хімічної обробки. Я почав цікавитися цим і багато чого застосував у своєму невеличкому господарстві. Та нині вже з власного досвіду можу стверджувати, що у нас немає органічних продуктів, а є лише бренди під них.

В Україні навколо екологічного землеробства  – інформаційний вакуум

Подібний досвід мають багато дачників, які вирощують овочі та фрукти для себе на 10 сотках городу. Екологічно ж чистих фермерських господарств в Україні обмаль. Та й дачник не може забезпечити всіх охочих екологічно безпечними продуктами, бо він їх вирощує для себе. Відтак треба об’єднувати власників невеликих паїв. Адже у світі органічні овочі та фрукти продають у маленьких спеціалізованих магазинах при фермах. Про збут і бізнес поки що не йдеться, каже Петро Атаманюк. У його планах –  базове експериментальне господарство, довкола якого хоче згуртувати пайовиків і застосовувати їхні вміння та знання на великій площі землі. Та здолати таке завдання одному ентузіасту важко. Він шукає однодумців. Створює для цього свій сайт. Збирає по крупицях інформацію з екологічного землеробства, бо ці знання, як з’ясувалося, в Україні взагалі відсутні – повний інформаційний вакуум.

Петро Атаманюк за кілька років створив на орендованій ділянці максимально природне господарство, де зростають численні культури.

– Коли на одному полі вирощують тільки кукурудзу чи яблуні – це неприродне явище, – каже господар. – Оскільки всі яблуні при купі, їхній аромат приваблює шкідників і бактерії. Чи не головний принцип природного ведення господарства – полікультурність. У нашому саду яблуня від яблуні ростиме не ближче як за п’ять метрів. У цьому проміжку можна посадити лікарські рослини, сидерати(рослини, які не збирають, а закопують у ґрунт, аби вони стали органічним добривом) тощо. Та й загалом сад і решту насаджень господар обробляє винятково біологічними методами. Приміром, тлі він позбувся завдяки мушці, що паразитує на яйцях шкідників. А сад обробляє прополісом, який має протигрибкові властивості.

Як фермер поборов фітофтору

Має Петро Атаманюк і власні секрети у вирощенні, скажімо, помідорів. Зокрема, вдало бореться з фітофторою:

– Перш за все використовую мульчування – це коли навколо стовбура кладуть скошену траву, тирсу чи щось інше для збереження вологи. Та мульча ще й затримує процес поширення шкідливих мікроорганізмів стовбуром. До того ж, під час перегнивання у ній утворюються корисні бактерії, які «з’їдають» грибок, – пояснює чоловік. – Я помітив: фітофтора розмножується на вологих листочках. Тож замислився: як захистити помідори від води? Тоді на власній грядці провів експеримент: зі звичайного поліетилену зробив над грядкою з помідорами дашок. З одного боку, це не є природно, але ж і не шкідливо.

Думаю, застосую цей метод і на великій площі. Тільки от дашок зроблю не з поліетилену, а з полікарбонату: його вітром не зірве. До того ж, треба буде зробити ринву, щоби дощ падав під корінь рослини, оминаючи листя.

Оскільки помідори дуже люблять тепло, Петро Атаманюк саджає їх з південного боку від великого каменя, який акумулює тепло й віддає його рослинам. Можна ще зробити із залишків сухої трави «теплу грядку», в якій помідори почуватимуться комфортно.

До речі, досвід «теплої грядки» чоловік уже має. З 5-ти «теплих» квадратних метрів на власному городі він зібрав 60 кілограмів помідорів.

В Україні немає органічних продуктів, а є лише бренди під них.

У Польщі – 1000 органічних пасік, в Україні – 4

І це при тому, що умови для органічного землеробства та пасічництва в Україні не порівняти з тими, що мають поляки. Та українці пасуть задніх.

– Причина цього полягає у байдужості держави не тільки до потреб людей, а й до того, що може посприяти її власному розвитку й економічному зміцненню. Саме тому ми значно поступаємося в органічному землеробстві навіть Польщі, яка не йде в жодне порівняння з Україною щодо можливостей сільськогосподарського виробництва.

Аби мати всю екологічно безпечну господарку в комплексі, Петро за підтримки своєї дружини Юлі потужно експериментує. Висадив 40 сортів винограду, з яких вибере лише 4 – найстійкіших, найякісніших і найсмачніших. У лісі розмістив пасіку. Для Карпатського регіону, на його думку, це дуже перспективна справа. Тим паче, що в усьому світі бджола гине. Петро ж полював на дикі рої в Карпатах і каже, що це дуже цікава справа. Цієї зими його бджоли зимували вже у спеціальних багатокорпусних вуликах. Біля пасіки чоловік підсіває медоноси. Один з найкращих – шавлія, якої є до 500 видів. Її найбільше люблять бджоли, бо сідають на неї для збору нектару від 6-ї ранку і до темноти за температури від +16 до +30. Та 1 грам насіння шавлії коштує 10 доларів. Однак подібних рослин є багато , треба тільки розмножити ті, які ростуть на цій землі  та які уподобали бджоли, бо на інші сідають лише по кілька годин за світловий день і при певних температурах.

– Ми вже розпочали сертифікацію пасіки, – поділився радістю молодий фермер. – Але зіткнулися з такою проблемою, а точніше – з двома: відсутність органічного воску та кліщ, який, паразитуючи на бджолах, вбиває їх. Кліща, до речі, привезли до нас із Індії.  Щоби позбутися його, пасічники використовують «хімію», токсичні залишки якої потім потрапляють  до меду. Прикметно, що наслідків цієї хімічної обробки можна позбутися, але процес надзвичайно трудомісткий. Ніхто цього практично не робить. Мабуть, саме тому в Україні є тільки 4 органічних, себто сертифікованих пасіки. Хоча в уже згадуваній Польщі їхня цифра сягає тисячі.

Та все ж найбільшою проблемою для фермера-еколога залишається збір технологічної інформації.

– У Європі органічні пасіки з’явилися 20-30 років тому, а в нас про те, як організувати цю справу, немає жодної інформації, – скаржиться він. – Та й форум, на якому «сидять» усі пасічники, на жаль, не є ні серйозним, ні професійним. До слова, знайти інформацію про те, як, приміром, виростити екологічно чисту полуницю теж неможливо.

 Сучасна їжа – справжній геноцид

– Нині ситуація із харчами нагадує геноцид. Генетично модифікована їжа непомітно змінює нас із середини, – веде далі господар. – Овочі, які ми купуємо на ринках і в супермаркетах, переважно зростали на хімії. Мене найбільше здивувало те, що управління сільського господарства Сторожинеччини – перша установа, чиновники якої нормально сприйняли мою ідею і, не вимагаючи хабарів, узялися допомагати. Адже і в інших районах пустують землі, в лісах процвітає браконьєрство, але це нікого не цікавить. Та ,попри це, мене з моїм органічним землеробством високопосадовці не сприймали, вважаючи звичайнісіньким підприємцем. Хоча насправді я розпочав зовсім не комерційний проект. І хоча ціни на екопродукцію трохи вищі, ніж у супермаркетах, ми вирощуємо харчі, корисні для здоров’я. Звісно, врожаї в нас нижчі, бо рослини не обробляються хімією. Скажімо, коли мій весь урожай помідорів «з’їла» фітофтора, я викинув усе. Та наступного сезону врахував недоліки і виростив чистий і здоровий продукт. Знаю одне: їжа, як і вода, несе в собі інформацію. Не варто, щоби ця інформація з домішками стабілізаторів, нітратів та хімікатів убивала нас із середини. Краще витрачати гроші на здорову їжу, ніж на ліки в аптеках. Адже ще Авіценна мало не тисячу років тому сказав, що «ми є те, що ми їмо».

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»      

Запис Петро АТАМАНЮК: «Їжа повинна лікувати людину. Принаймні, не вбивати» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«У моєї дитини майже щомісяця як не нежить, то червоне горло. Раніше я завжди бігла одразу ж до дільничного педіатра. Тепер доньку лікую вдома дідівськими методами – чаями та полосканнями, а також обприскуванням горла.  Чому? Бо щоразу, практично кожного місяця (!) лікарка виписувала нам антибіотик. Я точно знаю, що таке лікування тільки зашкодить моїй дитині. Подібне вже сталося з сусідським хлопчиком, якого тривалий час витягали з бактеріозу та інших недуг. І це попри те, що наша педіатр нібито досвідчений спеціаліст з відповідною категорією.

Цікаво, чи хтось відстежує, чим лікують наших дітей? Я усвідомлюю, що педіатри просто страхуються, постійно призначаючи антибіотики… Гадаю, ця тема зацікавить багатьох, отож чи не варто її дослідити? З повагою, ваша постійна читачка Тетяна». 

Відкриття в ХХ столітті пеніциліну здійснило в медицині революцію і значно знизило дитячу смертність. Проте досі лікарі не мають єдиної думки щодо питання призначення антибіотиків маленьким дітям. З одного боку, терапія антибіотиками може швидко знищити вогнище бактеріального запалення, а з іншого – імунітет дитини повинен боротися з хворобою самостійно.

Якщо перші антибіотики застосовували дуже рідко й обґрунтовано, а тривалість лікування становила мінімум 10 днів, то антибіотики нового покоління більш ефективні і здатні ліквідувати ускладнення, що виникли, іноді навіть за 1-2 дні. Та є декілька «але», бо ж антибіотики згубно впливають як на хвороботворні мікроорганізми, так і на власну мікрофлору організму. При неправильному призначенні вони не тільки не покращують стан хворого, але здатні віддалити одужання. Крім того, антибіотики знижують імунітет, а бактерії стають стійкими до впливу «важкої артилерії» і практично не піддаються терапії.

За словами заступника начальника Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації – начальника відділу організації та розвитку медичної допомоги населенню та охорони здоров’я дітей та матерів Марії ПОЛІЩУК, антибіотики використовувати можна і треба, але тільки за показами та лише там, де це справді потрібно.

– А у нас, на жаль, сформувалося дуже вільне ставлення до антибіотикотерапії, – каже медик. – Тотальна антибіотикотерапія – це погано. Передусім, з тієї причини, що проблема не лише в тому, що антибіотики призначаються дуже часто, а й у тому, що призначаються вони не завжди у потрібних дозах – щоб інфекцію вбити, доза повинна бути висока.

Занижуючи дози, даючи антибіотики дуже часто – там, де треба і не треба – виховується так звана резистентна флора, тобто бактерії, які опірні до дій антибіотиків. Як результат – із часом ці антибіотики стають неефективними, бо бактерії вже на них не реагують. Марія Поліщук наголошує на ще одній проблемі: внаслідок не завжди обґрунтованого прийняття антибіотиків з’являється контингент людей з алергією та з синдромом дисбактеріозу кишківника.

На сьогодні багато медичних асоціацій – Асоціація педіатрів, анестезіологів, акушерів-гінекологів – розділяють антибіотикотерапію на стартову та резервну. Стартова група призначається лише на самому початку лікування. Існують спеціальні схеми лікування з антибіотикотерапії і тут головне, щоби лікарі їх виконували. Резервні ж антибіотики призначаються у разі необхідності.

З відкриттям у 1929 році англійським мікробіологом А. Флемінгом першого антибіотику – пеніциліну – почалася нова ера в біології та медицині – ера антибіотиків. Антибіотиками називають речовини, які тим чи іншим способом впливають на мікроорганізми і пригнічують або просто запобігають їх подальшому розвитку. Існуючі натуральні антибіотики утворюються мікроорганізмами, рослинами, грибами або виходять із різних тканин тварин.   

 Треба пам’ятати, що антибіотики повинні бути суто рецептурними. Натомість нині антибіотикотерапія безконтрольна і провізор в аптеці замість кваліфікованого лікаря керує процесом лікування хворого. Свідомими повинні бути і батьки, адже треба розуміти, що антибіотики – не панацея, і використовувати їх за кожним разом, коли в дитини температура, це не тільки неправильно, а й є злочином стосовно здоров’я дитини. Порадившись з лікарем, треба дати дитині можливість упродовж 1-2 днів, лікуючи її традиційними методами – багато пиття, жарознижуючі препарати, – побороти недугу. І тільки, якщо нема ефекту, призначати антибіотики.

– Близько 80% температурних реакцій у дітей викликані вірусними інфекціями. Бактеріальні інфекції в дітей виникають значно рідше і саме вони потребують лікування антибіотиками, – нагадує Марія Поліщук.

Щоби визначити, який саме різновид бактерій є збудником інфекції, лікар може призначити аналізи в лабораторії. Кожен лікувальний заклад прикріплений до певної бактеріологічної лабораторії, куди можуть направити на проведення засіву у разі потреби. Є й низка приватних лабораторій, які проводять такі аналізи. Але чи потрібен аналіз, вирішує лікар, визначивши, який саме різновид інфекції у дитини. Коли в дитини висока температура, призначення відбувається за схемою стартової антибіотикотерапії, тобто призначається те, що розписано для даної хвороби у керівництвах для лікарів і не потребує додаткових досліджень. Якщо вашій дитині призначили стартовий антибіотик і він діє, сенсу у проведені засівів немає.

          Знати, щоби бути озброєним

Оздоровчий ефект при лікуванні антибіотиками досягається за рахунок їх здатності пригнічувати подальше розмноження хвороботворних мікроорганізмів і бактерій, поступово знищуючи як самі мікроорганізми, так і наслідки їх життєдіяльності. Однак повсюдне використання антибіотиків неефективне. Адже кожен з антибіотиків застосовується тільки для знищення конкретного виду шкідливих мікроорганізмів, а тому дія антибіотиків повинна бути цілеспрямованою.

Застосування антибіотиків буде обґрунтованим у таких випадках:

– за гострих інфекцій (остеомієліт або пієлонефрит);

– за інфекцій, що стрімко розвиваються, і загрожують виникненням вогнища бактеріального зараження (сепсис, туберкульоз, пневмонія);

– при запаленнях ЛОР-органів (ангіна, гайморит, отит);

– при захворюваннях сечостатевої системи (цистит, хламідіоз);

– після хірургічних втручань.

 Антибіотиками не лікують кашель (точніше лікують, але тільки той кашель, який спровокований бактеріями при бронхіті або пневмонії), кандидоз (молочницю), вірусні захворювання (ГРВІ, краснуху, гепатит). Марні антибіотики і для лікування глистової інвазії у дітей.

 При високій температурі (38-39 С), антибіотики застосовують не як жарознижувальний засіб, а як препарат антибактеріальної терапії.

Зазвичай курс лікування антибіотиком складає 5 днів. Самостійно, за перших ознак поліпшення стану, скасовувати призначену педіатром схему лікування категорично забороняється. По-перше, ослаблений організм дитини може бути ще не в стані «добити» інфекцію і захворювання плавно перейде в хронічну стадію. До того ж, саме так формується стійкість бактерій до дії антибіотиків. Але і продовжувати лікування більше 5 днів без рекомендацій лікаря не варто – тривалий прийом антибіотиків призводить до дисбактеріозу та алергії.

Одночасно з призначенням антибіотика дітям зазвичай рекомендують приймати антигістамінні (протиалергічні) препарати та пробіотики, що відновлюють мікрофлору кишечника. Бажано враховувати і такі рекомендації: разову дозу антибіотика необхідно запивати водою, адже, скажімо, трав’яний відвар звіробою нейтралізує вплив антибіотика, зводячи до «нуля» лікування, а соки цитрусових впливають на всмоктування, що може викликати передозування препаратом.

Чи давати антибіотик дитині, вирішує лікар. Призначення залежить від безлічі факторів: перебігу хвороби, наявності температури, віку і загального стану здоров’я дитини. Але якщо лікар наполегливо рекомендує антибіотикотерапію, то батькам варто уточнити, чи є у даного препарату побічні ефекти, а також схему його прийому. Власне, як виявилося, призначення лікарем антибіотиків ніхто не контролює. Головне, щоби ескулап дотримувався схеми лікування у стартовій терапії. Але ж це, так би мовити, документ для прокуратури. А те, що часте призначення антибіотика (див. історію, з якої ми почали публікацію) може суттєво зашкодити дитині, як з’ясувалося, нікого не хвилює. Цей аспект практично ніким не контролюється. Хіба що завідувач відділенням може переглянути історію хвороби дитини. Але у нашому випадку саме завідувач відділенням так і лікував – щомісяця антибіотикотерапія.

Тож, батьки, вам варто бути пильними. Якщо ваша дитина часто хворіє і їй раз за разом призначають антибіотики, варто замислитися: наскільки це необхідно, дієво для лікування і чи не зіпсує врешті імунітету вашому малюку.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі з’являються 3 нових інфекційних захворювання. На окремі з них антибіотики вже не діють…  

 Зловживання антибіотиками поверне людей у середні віки

Європу атакують інфекції, з якими антибіотики не можуть впоратися

В Європейському союзі,  за статистикою, щорічно помирають майже 25 тис. людей від інфекцій, несприйнятливих до антибіотиків. Найчастіше такі інфекції зустрічаються в Греції, Італії, Угорщині, Болгарії та на Кіпрі. Як правило, саме ці країни перебувають на верхніх щаблях з використання антибіотиків. Щодо України такої статистики навіть не існує. Хоча з досвіду кожної матері відомо: більшість вітчизняних педіатрів призначає антибіотики своїм маленьким пацієнтам мало не щомісяця – при найменшому почервонінні горла.

І це при тому, що 2009 року Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ) попередила: зловживання антибіотиками ризикує повернути світ в минуле, коли інфекції були невиліковні.

До попередження не прислухалися. Та певні реакції все ж таки є, приміром, британське міністерство охорони здоров’я видало рекомендації не приймати антибіотики тривалими курсами та віддавати перевагу антибіотикам вузько спрямованої дії – проти конкретних інфекцій.   

У 2010-2011 роках стало також більше штамів кишкової палички, не сприйнятливої до антибіотиків. Так, приміром, в Італії та Іспанії 25-50% випадків зараження нею не удавалося вилікувати флуорокінолоном. А у Великобританії виявлено 70 носіїв бактерії, яка містить так званий NDM-1 – ензим, що руйнує карбапенеми. Наступне дослідження показало, що понад 80% мандрівників, які повертаються з Індії до Європи, привозять у своєму кишечнику ген NDM.

Вчені попереджують: якщо ген, який запускає синтез NDM-1 розповсюдиться ширше, то розвиток подій стане незворотнім і, м’яко кажучи, дуже несприятливим для європейців. Відзначимо, що нинішнього жовтня Управлення охорони здоров’я Великої Британії попередило лікарів, що тепер гонорею слід лікувати двома препаратами водночас, а від розповсюдженого досі препарату треба відмовитися, бо він втратив ефективність. «Загроза невиліковної гонореї в майбутньому реальна», – заявили представники відомства.

Стосовно ж розробки нових ліків від «супербактерій», то це робота дороговартісна і нелегка. Ці ліки вживають короткими курсами, тому комерційний прибуток малий. Отож, як повідомляє ЛIГАБiзнесIнформ, Єврокомісія оприлюднила програму, яка стимулює дослідження і виробництво нових антибіотиків, – обіцяно пришвидшену сертифікацію нових препаратів і фінансування розробок у формі державно-приватного партнерства.

 Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Діти й антибіотики: користь чи шкода? спершу з'явиться на Медіа-Версії.