Нещодавня пропозиція міністра соціальної політики Андрія Реви підняти пенсії та зарплати на 50% за рахунок відокремлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати є, без сумніву, найяскравішим прикладом популізму. Недарма ж до його заяви так ніхто серйозно й не поставився. Дивує інше: як людина, обіймаючи таку посаду, дозволяє собі подібну безвідповідальність і некомпетентність?

Та, зрештою, йому є з кого брати приклад. Уряд Гройсмана, дотримуючись Стратегії подолання бідності, затвердив нещодавно План заходів боротьби з бідністю. Віри цьому планові нема, бо ніхто не сумнівається, що тут самі балачки. Та у плані є цікаві, чи то пак – дуже показові своєю сумнівністю цифри. Приміром, обіцяється, що, завдяки його реалізації, рівень бідності в країні скоротиться від 28% до 15%, а серед працюючих – від 18,5% до 11%. Іншими словами, наш уряд стверджує, що рівень загальної бідності українського народу наразі  становить 28%.

Водночас, за даними ООН, в Україні 80% населення живуть за межею бідності. На такому приблизно ж рівні й кількість тих, хто потребує субсидій на послуги ЖКГ… За критеріями ж Світового банку щоденне споживання на одну людину не повинно бути нижчим за 3 долари на день. Тоді до категорії бідних в Україні потрапляють ті ж  70% мешканців країни.

Український уряд стверджує, що загальний рівень бідності в Україні становить 28%. Хоча, за даними ООН, 80% населення України живе за межею бідності. За критеріями ж Світового банку щоденне споживання на одну людину не повинно бути меншим за 3 долари на день, тоді до категорії бідних в Україні потрапляють 70% мешканців держави.

Українські можновладці не вперше накреслююють плани подолання бідності. Розмов про це було чимало. Та ніколи і ніде не йшлося про соціальні причини бідності й нерівності, хоча Україна є  найбіднішою країною не тільки Європи, а й світу. І це при тому, що маємо прекрасні землі, розумних людей і… мали колись колосальні стартові можливості.

Сьогодні ж ми поступаємося навіть Індонезії, яку нещодавно відвідував наш Президент. Бо навіть  індонезійці, країна яких належить до найбідніших у світі, мають середню зарплату у півтора рази вищу, ніж в Україні.

Та, замість реформ і розвитку економіки, урядовці знову взялися за паперотворчість – аби відзвітувати перед Заходом про свою діяльність на виконання ратифікованої Україною Європейської соціальної хартії, яка проголошує і на Заході забезпечує захист від бідності та соціального відчуження.

Отже. урядовці, з одного боку, пишуть «про європейське око» Стратегії та Плани з боротьби із бідністю, а для України, тобто її мешканців, безбожно розкручують інфляцію, катастрофічно підвищують тарифи, знищують економіку, науку, освіту й медицину, планують скасувати стипендії студентам і посадити на голодну дієту інвалідів, ветеранів, пенсіонерів і сиріт. Соціальна нерівність в Україні давно зашкалює! Звідси виникає логічне запитання: про що там подейкує уряд?

А говорить він, як це не дивно для людини, яка мислить, про те, що нам нібито живеться добре. А буде ще краще, бо міністр соціальної політики Андрій Рева обіцяє суттєве зростання пенсій та зарплат. Не повідомляє лише головного: з яких ресурсів може відбутися таке колосальне зростання. І важко не погодитися з головою Партії Пенсіонерів України Миколою Кукурікою, який  стверджує, що обіцяне зростання зарплатні та пенсій просто зіштовхне бюджет у прірву, бо вже зараз дефіцит державного бюджету становить 35 млрд. грн.

Безрадісні перспективи економіки України щойно підтвердило й Міжнародне рейтингове агенство «Fitch Ratings», яке удвічі погіршило свої прогнози зростання економіки України 2016 року, знизивши їх до 1% проти попереднього показника у 2%.

Нагадаємо, що МВФ прогнозує зростання цьогоріч ВВП України на 1,5%  – за інфляції у 15,1%. Всесвітній банк очікує зростання нашого ВВП на 1% при інфляції 15%. Натомість наш уряд планує майже… 12-відсоткове надходження до бюджету! Це вже навіть не лякає, а спричиняє гомеричний регіт.

Замовчують наші економісти, – зрештою, вони перебувають в уряду на службі – катастрофічне провалля між бідною і напівбідною переважною більшістю – і незначною меншістю, в якої апетити такі, що можуть проковтнути весь світ. На жаль, нині усе виглядає так, як старше покоління вчило у школі: безправність мас призводить до моральної деградації, що є наслідком  антагонізму між працею і капіталом, між суспільним характером виробництва, коли працюють всі, і приватнокапіталістичним характером присвоєння продуктів суспільної праці – простіше, коли привласненим результатом цієї  праці користуються одиниці.

За даними аналітиків банку «Credit Suisse»,  2010 року 1% найбагатших людей світі володіли вже  43% світових активів.

Та повернімося «до наших баранів», чи то пак – до боротьби уряду з бідністю. Уперше за останні 14 років переглянуті добові норми харчування в закладах соцзахисту і санаторіях, які перебувають під дахом Мінсоцполітики (нині таких санаторіїв лише 4) . Уряд зменшив там споживання хлібобулочних виробів і жирів тваринного походження, кондитерки (солодке, мовляв, шкодить), і на день тепер видаватимуть 100 г  житнього хліба замість  250-ти. Сало, смалець, маргарин і дріжджі загалом викинуті з добового раціону, зникнуть також злакова кава і какао. Щоправда, замість цього додадуть розчинну каву (4 г на людину – а це одна чашка на день)  і на 1 г більше чаю (3 г на людину). Скоротили  і порцію масла: протягом дня його даватимуть віднині на 25 г меньше, ніж раніше, тобто 40 г.

Відтак очікуються реформи в харчуванні сиріт і пенсіонерів, тобто зміни торкнуться дитячих будинків-інтернатів, геріатричних пансіонатів, вишів І та ІІ рівня акредитації та ПТУ. Як наголошують експерти, посилаючись на слова працівників сфери захисту, зміни у нормах не вирішать інших проблем із харчуванням, головна з яких – нестача продуктів.

Однак це ще не всі новації у діяльності уряду, створеного після Революції Гідності. Принизивши жіночу гідність, тут знову ж таки відзначився міністр соцполітики Андрій Рева. Він заявив, що самотні матері навмисне не реєструють шлюби, щоби мати соціальну допомогу від держави у розмірі 350 грн. Більше того, він стверджує, що в Україні розвинутий механізм «тіньової сім’ї», бо «кожна п’ята дитина сьогодні народжується поза шлюбом».

А ось ще одна блискуча цитата міністра. «Платячи фактично премію за неукладення шлюбу, ми спровокували виникнення такого інституту як «тіньова сім’я», бо «за останні 15 років кількість матерів-одиначок виросла у 22 рази».

Краще б Рева не відкривав рота та не ображав українок, на чиїх тендітних плечах тримається нині держава. Та й згори йому не видно, що живуть в Україні зовсім не ідіоти, яким можна безкарно вішати локшину на вуха. Що сьогодні купиш за цю нікчемну подачку в 350 гривень? Одну пачку якісного імпортного харчування для немовляти чи 4-5 вітчизняних пачок?! І годуй дитину протягом місяця, ні в чому їй не відмовляючи? А в цей час у більшості європейських країн породіллі отримують на новонароджених у пологових будинках усе необхідне і при потребі – ліки безкоштовно. В Україні ж, як відомо, за пологи всі без винятку платять чималі гроші.

Одне слово, самотні матері сьогодні – це жертви держави. Безробіття та відсутність механізмів їхньої підтримки змушує жінок усе кидати й виїжджати на роботу за кордон, щоби прогодувати дітей, а їх ще й ганьблять. Вміють-таки наші владники перекладати проблеми з хворої голови на здорову.

Людмила ЧЕРЕДАРИК

P.S.

До теми

5-го вересня лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко чітко окреслила основні завдання нового політичного сезону: продовження мораторію на продаж землі, зниження тарифів на житлово-комунальні послуги, зменшення ціни на газ для населення, ухвалення соціально-орієнтованого державного бюджету на 2017 рік, припинення знищення економіки держави, що проводить уряд Гройсмана, проголошуючи це “реформами”.

У своєму виступі на засіданні Погоджувальної ради лідерів парламентських фракцій і комітетів Юлія Тимошенко нагадала присутнім, що після Революції Гідності український парламент ухвалив понад 700 законів, які зруйнували життя українців та систему державного управління.

Вона зазначила, що уряд Гройсмана подав до парламенту бюджетну резолюцію, основні положення якої являють собою стратегії запровадження бідності в Україні. Державний бюджет, поданий на підставі такої резолюції, призведе до остаточного знищення економіки держави!

Юлія Тимошенко закликала керівництво держави припинити імітацію реформ, які вбивають Україну, та розпочати загальнонаціональні стратегічні переговори.

Запис Колонка редактора. Українська влада: як ступне, так і збрехне, або Про популізм та урядовий План боротьби з бідністю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Forbes» оприлюднив цьогорічний рейтинг мільярдерів. Українська ж версія впливового експертного видання своєю чергою виставила сотню найбагатших людей України.

Та, як виявилося, мільярдери теж «плачуть»: сумарні статки сотні найбільших багатіїв України за рік зменшилися на $2 млрд. і становлять нині  $54 млрд.

Найбільші гроші – від високих технологій та… солодощів

Експерти серед причин такого «занепаду» зазначають другу хвилю кризи на фондовому ринку, внаслідок якої експерти переоцінили убік здешевлення цілу низку галузей, перш за все, сировинних і орієнтованих на експорт. Найбільше європейська криза вибила з гонитви банкірів, і не лише українських.

Не такою вже бездоганною виглядає думка, що Україна спасе світ від продовольчої кризи. А от бізнесмени з галузей високотехнологічних і орієнтованих на внутрішній попит, навпаки «піднялися». І дуже підсолодили кризу кондитери: італієць Ферреро піднявся з 32-го місця в рейтингу одразу на 23-тє, а наш Петро Порошенко уперше потрапив до світового списку.

Перша десятка глобальних мільярдерів

1.Карлос Слім Елу, $73 млрд., телекомунікації.

2.Білл Гейтс, $67 млрд., ІТ.

3. Амансіо Ортега, $57 млрд., торгівля.

4. Воррен Баффет,$53,5 млрд., інвестиції.

5. Ларри Эллисон,$43 млрд., ІТ.

6-7. Чарльз та Девід Кохи,$34 млрд в кожного, ПЕК (паливно-енергетичний комплекс).

8. Лі Ка-Шін, $31 млрд., розміщення акцій.

9. Ліліан Беттанкур,$30 млрд., косметика.

10. Бернар Арно, $29 млрд.,будинки мод, біржеві аукціони.

В Україні капітали ростуть як гриби

Тож ось вони, наші найбагатші, які увійшли у першу сотню світу:

1. Рінат Ахметов, $16 млрд, металлургія, ПЕК (паливно-енергетичний комплекс);

2. Віктор Пінчук, $4,2 млрд, металлургія, медіа;

3. Ігор Коломойський, $3 млрд, фінанси, металлургія, ПЕК;

4. Геннадій Боголюбов, $2,8 млрд, фінанси, металлургія, ПЕК;

5. Костянтин Жеваго, $1,8 млрд, металлургія, машинобудування, фармацевтика;

6. Юрій Косюк, $1,3 млрд, АПК;

7. Андрій Веревський, $1 млрд, АПК;

8. Петро Порошенко, $1 млрд, харчова промисловість, машинобудування;

9. Сергій Тігіпко, $989 млн, фінанси, машинобудування;

10. Олександр Ярославський, $960 млн, інвестиції;

Ахметов далеко попереду

Найбагатшим українцем знову визнано Ріната Ахметова зі статками майже в $16 млрд. У світовому рейтингу він посів 47 місце. Наступне українське прізвище у світовому рейтингу можна зустріти на 353-му місці. Там розташувався Віктор Пінчук($3,8 млрд). На 613-му Ігор Коломойський ($2,7 млрд), на 792-му Вадим Новинський, що у травні минулого року поміняв російське громадянство на українське ($1,9 млрд.). Геннадій Боголюбов посідає 882-ге місце ($1,7 млрд.) Власник «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк ($1,6 млрд.) розділив 931-е місце з депутатом Верховної Ради, колишнім міністром економічного розвитку й торгівлі Петром Порошенко. На 974-му місці – власник «Ferrexpo» Костянтин Жеваго ($1,5 млрд.), на 1175-му – нардеп від Партії регіонів Сергій Тігіпко ($1,2 млрд долл.), на 1342-му – депутат-регіонал, власник «Кернела» Андрій Веревський ($1млрд.).

Топ-10 країн із найбільшою кількістю мільярдерів

1.Сполучені Штати Америки: 480 мільярдерів із загальними статками $2,05 трлн.

2.Китай: 147 мільярдерів – $380 млрд.

3. Велика Британія: 140 мільярдерів – $430 млрд.

4. Німеччина: 137 мільярдерів – $550 млрд.

5. Індія: 109 мільярдерів – $185,3 млрд.

6. Росія: 97 мільярдерів – $380 млрд.

7. Гонконг: 64 мільярдери – $190 млрд.

8. Швейцарія: 57 мільярдерів – $125 млрд.

9. Бразилія: 49 мільярдерів – $300 млрд.

10 Канада: 40 мільярдерів – $105 млрд.

Українець статками не хвалиться

Як бачимо, України в цій десятці немає.  Але свою сотню найбагатших із загальними статками в $54 млрд. вона вже вигодувала. Зауважимо, що в «національній збірній» найбагатших – 19 новачків. Скажімо, Шуфричу наразі довелося «вийти з тіні», хоча раніше Нестору якось удавалося не асоціюватися з підконтрольними йому підприємствами. Варто підкреслити також, що видання оцінило сина президента України Олександр Янукович (нерухомість і фінанси) в $99 млн. із 98-ою позицією в національному списку.

«Forbes» бере до уваги й генетичну нелюбов українського бізнесу до  публічності. Тож список потаємних мультимільйонерів далеко не вичерпаний. 

Примітка: Деяка розбіжність у цифрах пояснюється різницею методик обчислення.

За матеріалами інтернет-видань

Запис Українська десятка глитаїв: спершу з'явиться на Медіа-Версії.