Кожен буковинець, охочий приєднатись до лав Збройних Сил, має вибір – стати десантником, піхотинцем, або артилеристом. Охочим укласти контракт пропонується широкий вибір посад, зокрема споріднених із цивільними, у військових частинах різних родів та видів військ.
Чоловіки та жінки віком від 18 до 50 років мають змогу проходити службу в механізованих бригадах Львівщини та Волині, в Тернопільській артилерійській бригаді, або в частинах морської піхоти ВМС. За бажанням можна обрати службу ближче до дому: десантно-штурмові, гірсько-штурмові підрозділи, які розташовані в Чернівцях, або військову частину на Новоселиччині.

Виконання почесного обов’язку, військове братерство, приналежність до сили, яка захищає мирне життя є складовими, які роблять військову професію особливою. Водночас служба за контрактом це – стабільне працевлаштування із значним переліком пільг та можливостей.
Особливістю військової служби, зокрема, для громадян, які не мають досвіду служби, є змога обрати та безкоштовно здобути військову спеціальність всього за кілька місяців.

Офіційно працевлаштованим варто знати, що протягом усього терміну контракту за ними зберігатиметься посада та середньомісячна зарплатня на попередньому місці роботи.
Військовослужбовцям за державний кошт надається речове майно, харчування, медичне обслуговування та пільгове курортно-санаторне лікування. Щорічно виплачуються кошти на оздоровлення в розмірі місячного заробітку та дається відпустка терміном від 30 діб.

При укладанні першого контракту передбачена допомога від 18160 до 22700 грн. залежно від звання. Розмір грошового забезпечення залежить від посади, звання, вислуги, військової частини та місця виконання завдань. До прикладу, солдат-десантник отримує в середньому 13000 грн у розташуванні частини, в районі ООС – на другій і першій лініях – додатково – 6500 та 17000 грн. За умов відсутності дисциплінарних порушень його грошове забезпечення на передовій може складати 35000 грн.

З переліком посад та детальними умовами проходження військової служби можна ознайомитись в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (раніше військові комісаріати) за місцем реєстрації, або за адресою:
м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 32. Телефонуйте: 0509480349, (0372)524349.

Пресслужба Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Запис Зроби захист країни своєю професією спершу з'явиться на Медіа-Версії.

24 квітня на Центральному кладовищі Чернівців відкрили та освятили надгробний пам’ятник учасникові Майдану, добровольцеві, бійцеві-десантнику Високомобільних Десантних Військ 25-ої окремої повітряно-десантної бригади, 7-ої роти у найзапекліший період війни на Сході Вікторові Завальнюку – позивний «Козак».

Вже є пам’ятник Віті Козаку… Дякуємо тим, хто це зробив. Ми пам’ятаємо Віктора Завальнюка живим… А 27 квітня – річниця його смерті…

24 квітня Чернівці поминали Героїв, які полягли за Україну у квітні за всі роки новітньої російсько-української війни і на Майдані. У Чернівцях на Алеї Слави відбулася панахида за полеглими Героями.

ПОВЕРТАЮТЬСЯ

Забирає війна на небо, найкращих,
Господи поливаєш, дощами зливи,
пригорни душі, воїнів невмирущих,
за рідних, за правду, кров свою пролили…
Вони стояли і будуть стояти,
Крилами вічності, на обороні,
споглядаючи з висот, нас охороняти,
віддавши, останній подих, свободі,
подвиг за волю, будемо пам’ятати,
всіх, хто тримає Україну в окопі…
Птахи повертаються із вирію,
а в душах прикрість, від холоду,
на щиті герої, повертаються додому,
серце стискає, відчаю болями…
Нехай горить, байдужість полум’ям,
нехай в окупантів, земля відгорить,
земля застогне, покриється інієм,
Господь не пробачить, що небо гнівить!
Упокій душі воїнів Господи,
братів і сестер, що на війні полягли…

Богдан Гамалія, 2021

Світла пам’ять! Слава Героям!

Більше фото з події за посиланням – ОСВЯЧЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА ВІКТОРОВІ ЗАВАЛЬНЮКУ («КОЗАК»). ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І СЛАВА ГЕРОЯМ!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Освячення пам’ятнику Віктору Завальнюку («Вітя Козак»)… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На Центральній площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулися урочистості з відзначенням Героїв-добровольців. Також відбулося привітання і нагородження деяких добровольців почесною відзнакою Чернівецької міської ради та Чернівецької обласної ради. Вітаємо всіх добровольців, які за покликом власного серця стали на захист Батьківщини.

Слава Україні! Героям слава!
Спасибі Вам, воїни-добровольці!
Нехай Бог береже наших воїнів!

Більше фото з заходу за посиланням – З ДНЕМ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ!

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис В Чернівцях відзначили День українського добровольця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

РОМАН КАРНАУХ

(07.06.1981 – 06.09.2018)

Старший сержант Роман КАРНАУХ в 2014 прийшов на військову службу за контрактом, яку проходив на посаді командира відділення 1 аеромобільно-десантної роти 3 батальйонно-тактичної групи 80 десантно-штурмової бригади. На початку травня 2014 року у складі зазначеної військової частини вибув у зону АТО для виконання завдань.        Підрозділ, у якому служтв боєць брав участь у визволенні основних населених пунктів Луганської області. Виконував завдання у ході Дебальцевськоі операції.                                           У 2014 році захищав Луганський аеропорт, за що був нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту».
У померлого Романа залишилася дружина Галина та батьки.
Похоронений на Центральному кладовищі Чернівців.

Спільну молитву  провели капелани о. Василь Гасинець і о. Віктор Чуляк.

Вічна пам’ять і слава Герою Роману Карнауху!

Більше фото з заходу за посиланням – ПОДЗВІН ЗА ГЕРОЄМ. РОМАН КАРНАУХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Подзвін за полеглим Героєм Романом Карнаухом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нема такого закону і права, щоби воїну надали ту допомогу, яка йому потрібна? Невже так важко бути справедливим і чесним по відношеню до стражденних?

Він помер. Тепер згідно з законом, притулок в нього є. Останній притулок.  ДОМовина…

Чернівці попрощалися з захисником України 30 квітня 2019.

«Не збагнути тепер, хто був  правий  з нас
В суперечках палких між собою.
Стало не вистачати його лише в той час,
Коли він не вернувся з бою»…

Говорять його друзі,  побратими, небайдужі люди:

Апостол Карпатська Січ, побратим, доброволець:  «Його мати була Україна, він любив її понад усе…»

Отець Олександр Коцюр, військовий капелан ХСП, священик із Кам’янець–Подільської дієцезії:  «Мені дуже прикро. Ця людина була в процесі пошуку істини. Козак за покликом серця й душі. Вільний від усього, а ще вільниший вже, бо пішов до Бога. Дякую тобі, Боже, за дар життя Віктору Козаку. Прийми його і дай йому вічну радість та мир».

Ніна Гончарук, авторка  та ведуча програми «Герої» УКРАЇНСЬКЕ РАДІО, Заслужена журналістка України, Київ:  «Давайте помолимося,  друзі, за сироту! Козаки 4 сотні Майдану, воіни 25 Дніпровськоі Повітряно-десантної бригади! З вами пліч–о–пліч Козак Вітя пройшов Майдан, 2014-15 роки, Авдіївка… Іро (Ірина Голуб та Вододимир Парасюк), пам’ятаєте, як ви, львівські волонтери, споряджали Віктора з Яворівського полігону на передову? Вітя Завальнюк пішов на небо…на землі Україна була для нього мачухою. Пробач, юначе, пробач синку…М‘якеньких тобі хмаринок».

Василь Клинок, художник: «У житті багато є несправедливого, і не кожному доля посміхається.Тобі, синочку, випала важка дорога, і ти пройшов її з гідністю, за свій короткий, даний Богом шлях. Прощай синочку, земля тобі пухом і прости нас».

Богдан Гайдамака, товариш, Чернівці: «Вітю, вічна пам’ять тобі. Нехай Бог пригорне твою душу і вона буде завжди у вічному спокої. Пробач нас, що не завжди приділяли увагу, що не змогли домогтися справедливості на цьому грішному світі. Царство Небесне тобі…»

Лариса Ключевська, освітянка, доброчинець:  «Чернівцям боляче…дуже… нестерпно…
Найкращі… діти твої,…Україно,
Не завжди нами …обігріті…
Не завжди нами …зрозумілі…
Не завжди нами…підтримані….
Йдуть… у Вічність… Мовчки..
А ми..залишаємось тут…
З докорами сумління… і пам’яті…Світла пам’ять!»

Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!

Тетяна Спориніна,
товаришка Віті Козака

Запис Він не вийшов із бою… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міністр оборони Степан Полторак підписав наказ щодо підвищення доплат військовослужбовцям, які перебувають у районі ООС. Відтак від 1 квітня військовослужбовці на першій лінії зіткнення будуть отримувати доплату +2000 гривень і загальна сума становитиме 12 000; на другій лінії зіткнення +1 000 тис. гривень і загальна сума дорівнюватиме 5 500. Буде підвищене грошове забезпечення військовослужбовцям ВМС, які виконують бойові завдання в акваторії Азовського моря: вони отримуватимуть доплату 5 500 гривень, а під час виходу на бойові чергування – 12 тисяч гривень.

Запис ВІЙСЬКОВИМ В ООС ЗБІЛЬШАТЬ ДОПЛАТИ. Полторак підписав наказ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Проект «Діти героїв» стартував з початку нинішнього року. Волонтери уже зробили дописи про донечок двох загиблих учасників війни на Донбасі та привітали їх з днем народження.

Галина Абрам’юк, педагог, волонтерка – одна з ініціаторів проекту, розповідає: «Спочатку це створюється в соціальній мережі Facebook. Але підсумком цього проекту має стати видання альманаху «Буковина пам’ятає. Діти Героїв» на Різдво 2020 року. Одночасно, публікуючи вітання, ми даємо, за бажанням і за згодою дорослих, номер картки або контактний номер матері чи когось рідних, із якими можна вже напряму спілкуватися. 

За словами волонтерів, після появи дописів у соцмережі доброчинці надсилають їм повідомлення, що хочуть допомогти тій чи іншій дитині. Наразі на Буковині живуть понад 70 дітей, чиї батьки загинули за Україну. Деякі з них ніколи не бачили свого батька, бо той пішов на небо ще до народження малюка…

Проекти підтримки родин загиблих існують і в інших регіонах України. Багато хто з чернівчан підтримує ініціативу такої допомоги дітям загиблих героїв, як ще одну можливість нагадати, чиї це діти, які їхні татусі, заради чого вони віддали своє життя.

Нагадуємо: слідкуйте за дописами на проекті «Діти героїв», долучайтеся до підтримки дітей, що втратили героїв-батьків!

Запис На Буковині стартував благодійний проект «Діти героїв» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ігор Тарновецький родом із села Неполоківці Кицьманського району, проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.  Старший лейтенант. Його серце зупинилося 26 грудня.

Ігор Тарновецький народився 12 червня 1985 року у селі Неполоківці Кіцманського району Чернівецької області.
Закінчив Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.
Від 2006-го працював землевпорядником у різних підрозділах Держземкадастру.
У 2015-му добровольцем пішов у армію. Служив у 161 топогеодезичному центрі, проте в кінці 2016-го брав участь у бойових діях.
На початку 2017 року отримав посаду у 28 омбр.
Ігор Тарновецький – старший лейтенант, начальник геоінформаційної служби 28 омбр.
У вересні цього року у Хотині Ігорю Тарновецькому вручили орден «Народний Герой».
25 грудня 2018 року на своїй сторінці у ФБ Ігор Тарновецький вітав з Різдвом Христовим і перепостив повідомлення ВМС ЗС України…

Вічна пам’ять Герою, честь, шана, слава!
Герої не вмирають!
Пробачте нас…

Більше фото за посиланням – ЧЕРНІВЦІ ПРОЩАЮТЬСЯ З ГЕРОЄМ ІГОРЕМ ТАРНОВЕЦЬКИМ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Чернівці прощалися із воїном Ігорем Тарновецьким спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На превеликий жаль, правда нині нікого не цікавить. Спеціально чи випадково (в останнє віриться важко), народний депутат Максим БУРБАК дуже цікаво написав про виділення квартир для учасників АТО, які є внутрішніми переселенцями. Ось його текст у Facebook: «Провели робочу нараду з питань забезпечення житлом учасників АТО-ВПО. Нашим парламентським Комітетом було вперше закріплено в законодавстві даний термін та передбачено в бюджеті 41 млн гривень для компенсації вартості житла людям з таким статусом. Прикро, але до Чернівецької області гроші не дійшли, хоча й були передбачені.

Тому що чиновники не змогли вчасно підготувати документи. Окремо проговорили питання виділення земельних ділянок в Чернівцях для воїнів АТО. Дане питання неодноразово порушував в Верховній Раді. Хлопці зі мною згодні. Будемо далі боротись».

Цей посил підхопили колеги, і на БукІнфо з’являється ця ж інформація, але з дещо поглибленою інтерпретацією, завдяки заголовку та підзаголовку: «Через бездарність команди Фищука Буковина не отримала жодної гривні компенсації вартості житла ветеранам АТО» і далі – «Новий подвиг очільника краю».

Безперечно, добру справу зробив Максим Бурбак, закріпивши через ВРУ таку можливість, як безоплатне отримання квартир внутрішніми переселенцями – учасниками АТО. Але саме нардеп, як ніхто інший, знав про умови того, як потрапити до списків щасливців. До речі, на одне помешкання виділяється понад 1 млн грн.

А тепер буде не тільки чесно, а й справедливо надати слово голові Чернівецької облдержадміністрації Олександру ФИЩУКУ. Він і розставив усі крапки над «і»:

– Звинувачення у тому, що чиновники невчасно підготували документи є, м’яко кажучи, неправдивим. І, головне, Максим Юрійович Бурбак знав про це, бо заступник начальника управління соціального захисту п. Півень озвучив ситуацію під час круглого столу. На 1 квітня, коли потрібно було подати документи, в Чернівецькій області не було людей, які підпадали б під цю категорію. Адже була вимога, щоби внутрішні переселенці – учасники АТО протягом року стояли на обліку в реєстрі переміщених осіб. У нас таких не було. Натомість уже на 1 вересня з’явилися люди, які перебували в реєстрі протягом року. Тож  саме вони потраплять у другу чергу на виділення компенсацій за квартири.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Як народжуються фейки або Правда про квартири для переселенців-учасників АТО на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«І шепіт зірок мені не дає заснути! Який важкий зараз нічний спокій… Рвонутися б у височінь. Мрія з любов’ю – крила за спиною,

А попереду – вся безодня світобудови і…  обов’язково мир!» – Ольга Шибка

Чернівецька обласна громадська організація Спілки жінок України продовжує традицію висловлювати щиру вдячність за  добрі справи. Ще одна  така людина, яка визначена спілкою  – дніпрянка Ольга Сергіївна Шибка.

Саме Ольга Сергіївна не просто як волонтерка постійно допомагає воїнам АТО у Дніпрі, вона щедро долучається до цієї допомоги власними коштами і у Чернівцях. Другий рік поспіль поповнює телефонні картки, допомагає коштами бійцям у шпиталі у реабілітаційному відділенні, долучалася до допомоги бійцям, які зараз на передовій.

Ольга Сергіївна Шибка, керівник Астроклубу «Прямуй за Сонцем!»  міської станції юних техніків Дніпра,  керівник гуртка-методист, відмінник освіти, кавалер знаку «Василь Сухомлинський»,  переможець обласного туру конкурсу «Джерело творчості» в номінації «Керівник гуртка», є  автором методики організації та проведення уроків астрономії, спостережень і експедицій.

А зараз пані Ольга активно впроваджує STEAM-освіту у свій позашкільний заклад, це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничонауковий компонент та додаються інноваційні технології.

– Пані Ольго,  дніпряни знають Вас, як активну учасницю громадських акцій, доброчинницю. Ваші учні, гуртківці – переможці міських, обласних всеукраїнських, міжнародних конкурсів? Як Вам вдається бути успішною в усіх Ваших уподобаннях?

– Як усі жінки-українки просто близько до серця приймаю все, що відбувається в нашій державі.

– Ви – успішна, незалежна, самодостатня людина, професіонал своєї справи. Ваша благочинність – непоказна. Але Ви завжди приходите на допомогу І дніпрянам, і чернівчанам і… багатьом людям. Що для Вас особисто допомога людям? Саме зараз, під час війни…

– Не бути байдужою до долі нужденних.

– Що вважаєте головним у житті?

– Не зраджувати своїй меті, своїй мрії. Діти, чоловік, родина – їхнє щастя та здоров’я.

Завдячуючи соцмережі, я маю багато друзів. З Ольгою Шибкою знайома віртуально багато років, але знаю її ще до появи соціальних мереж. З її вихованцями ми, чернівецькі гуртківці,  зустрічалися і в Києві, і в Ужгороді, і в Дніпрі на конкурсах «Мирний космос», «Зоряний шлях». Я захоплююся такими людьми, як Ольга Шибка, вчуся в неї щедрості душі, щирості, фаховому професіоналізму, вірі у перемогу. Дякуємо  Вам, пані Ольго!

 Тетяна СПОРИНІНА, «Версії», член СЖУ, Чернівці

Запис Ольга ШИБКА – небайдужа українка, яка проживає у Дніпрі та допомагає воїнам у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У боях під Іловайському у 2014 році загинули 3 буковинців…
БУРАВЧИКОВ ОЛЕКСІЙ
ПЕТИХАЧНИЙ ЛЕОНІД
ТКАЧУК СЕРГІЙ
Вічна шана Героям! Вічна пам’ять Героям!

Вічна пам’ять Героям!
Більше фото з акції “Соняшники Іловайська” за посиланням – У ЧЕРНІВЦЯХ ВШАНУВАЛИ ЗАГИБЛИХ ГЕРОЇВ… АКЦІЯ «СОНЯШНИКИ ІЛОВАЙСЬКА»…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис У ЧЕРНІВЦЯХ ВШАНУВАЛИ ЗАГИБЛИХ ГЕРОЇВ ПІД ІЛОВАЙСЬКОМ… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Війна – це не жіноча справа, так часто кажуть. «І не чоловіча. І взагалі не людська», – додає одна з героїнь документального фільму «Невидимий батальйон», презентованого в Чернівцях. Загалом цих героїнь шість, усі вони, попри нюанси українського законодавства, воюють чи воювали на Сході України із російськими нападниками. Майже всі – неофіційно. Бо, наприклад, снайперка офіційно значиться швачкою: закон не передбачає, що снайпером може бути жінка. Наш закон узагалі не передбачає, що жінка може бути на війні в інакшій ролі, ніж швачка чи куховарка. Та вони влучно стріляють, штурмують міста, вивозять поранених «дорогою життя», документують цю війну, дивляться в очі смерті – своїй і чужій. І коли повертаються з воєнного пекла, проходять через пекло мирне…

Ідея фільму належить волонтерці Марії Берлінській, яка й сама має досвід аеророзвідки.  Знімали стрічку жінки-режисерки Ірина Цілик, Світлана Ліщинська та Аліна Горлова. Показали війну, якою вона є – без звичного, від радянської героїки, пафосу та героїзму. Війна – брудна й страшна справа. Війна – це місити болото в зливу, бо маєш виконати завдання. Це вночі вибиратися з відносно теплого приміщення до лісу й налаштовувати зброю для стрільби на світанку. Це витягувати поранених з-під обстрілу і везти їх до госпіталю, намагаючись дорогою вколоти необхідні ліки й не дати піти з життя. Або прочитати молитву, коли чиєсь життя закінчується й нічого вже не вдієш. Це дізнаватися, що твій друг не витримав усього і вкоротив собі віку. Це вдень відправляти молодих хлопців у бій, а вночі документувати в рапортах обставини загибелі тих, хто не повернувся. Це не знаходити в мирному житті сенсу й сил для нього. Війна – це жах і руйнація, але хтось же має чинити спротив тим, хто її породжує. І це мають робити ті, хто можуть і вміють. І фаховість не залежить від статі.

Героїні фільму посміюються над тим, ким вони офіційно значаться в армії. А всерйоз говорять про те, що слід уже нарешті урівняти чоловіків і жінок у праві захищати свою Батьківщину зі зброєю в руках. І вони цілком мають рацію, коли стверджують, що навіть за наявності відповідного закону ніколи не стане армія наполовину «жіночою»: воювати підуть дуже небагато жінок. Але саме тим, хто цього хоче, необхідно надати таке право.

Вони не «люблять війну». Вони мають цілком мирні професії: дизайнерка, економістка, викладачка соціології… Вони мають родини – чоловіків, дітей, коханих. Вони іноді плачуть. Або стримуються і чекають, коли закінчиться війна, аби нарешті виплакатися. Вони нерідко мріють або повернутися на передову, або просто зникнути, коли не вміють відкласти війну у далекі «шухляди» своєї пам’яті. Просто вони готові і вміють воювати.

Окрім як зафіксувати, задокументувати реальність, авторки стрічки поставили й інші цілі: змінити гендерні стереотипи в суспільстві, щоби полегшити жінкам самореалізацію в силових структурах, а також нагадати світові, що в Україні триває не «громадянська війна», як стверджує російська пропаганда, а війна з російським агресором.

Зважаючи на те, що фільм уже побачили глядачі й далеко за межами України, і навіть у Раді Європи, він свою місію виконує. Тепер слово за законотворцями – щодо жінок-військових. І за світом – щодо агресії Росії.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Довідково. За інформацією Міноборони України, станом на 2017 рік у військових частинах бойового складу проходять службу близько 10 тис. жінок, з них 639 офіцерів. За участь у проведенні АТО станом на кінець травня 2017 року статус учасника бойових дій отримали 5287 жінок. За час проведення АТО нагороджені 1857 жінок, з них державними нагородами України – 84 особи (троє – посмертно); відзнаками Міноборони України – 507 осіб; відзнаками начальника Генштабу, Головнокомандувача Збройних сил України – 1266 осіб.

Запис Документальний фільм про жінок, які захищають Україну від російської агресії, показали в Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Першу камеру Кирило придбав у 16 років, знімав короткі історії і вже тоді мріяв про серйозне кіно. Почав писати сценарії, виготовляв рекламні та іміджеві відеоролики,  які знайшли своє місце на американському ринку. Але почалося все три роки тому, коли опинився на знімальному майданчику режисера Сергія Скобуна – на зйомках художнього фільму «Легенда Карпат». Це стало Кирилові Паламарюку поштовхом для спроби реалізувати власну мрію.

Нині Кирилові 26. Він одружений і виховує сина, за плечима робота продавцем-консультантом, перекладачем з англійської, офіціантом. Сьогодні він бариста,  але бачить себе лише у кінематографі. «Приготувати смачну каву – це моя робота, а режисура – це покликання», – каже Кирило. Кіно хоче розвивати й знімати в рідних Чернівцях.

На нещодавньому Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів «БРУКІВКА» у Камянці-Подільському чернівчанин Кирило Паламарюк презентував свою короткометражку «Паралель», продюсером якої виступив Генадій Цуркан. Це лише маленький епізод з історії військових дій на сході України.

Головний герой стрічки – солдат розвідки з позивним «Легіон» – бореться не лише з ворогом, але й з внутрішніми страхами. Чого боїться солдат, для якого вибухи і постріли стали чимсь буденним? Через що проходить він щодня? Що змушує його підніматися й діяти далі – це саме ті моменти,  які автор фільму відобразив у своїй роботі.

Це вже друга робота Кирила, першою, в якій він виступив у співавторстві, була короткометражка «Лист матері», присвячена матерям воїнів АТО.

Більше дізнаєтеся тут: https://www.youtube.com/watch?v=oUGZV02wH0g

Запис Кінорежисер з Чернівців Кирило Паламарюк: «Коли американці дізналися, що я бариста, їхня реакція була такою: «Ти знімаєш кіно і ти ще вмієш робити каву?!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З огляду на переформатування Антитерористичної операції в Операцію об’єднаних сил на її учасників поширили всі гарантії, які є в учасників АТО.

За законопроект № 8293 про внесення змін до деяких законів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» під час сесійного засідання ВРУ,  проголосували 236 обранців.

Як ідеться у пояснювальній записці, метою законопроекту є забезпечення комплексного врегулювання питання соціального захисту громадян, які братимуть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та інших питань, пов’язаних із здійсненням зазначених заходів.

Народний депутат України, голова Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю Олександр Третьяков нагадав, що 30 квітня було завершено АТО та розпочато Операцію об’єднаних сил на Донбасі. Для того, щоб захисники України могли реалізувати соціальні гарантії, необхідно внести технічні зміни до інших законів, пояснив нардеп, зокрема, у частині, працевлаштування, реабілітації, виплати одноразової грошової допомоги, лікування тощо.

«Саме це і передбачено цим законопроектом № 8293, яким вносяться зміни до 19-ти законодавчих актів. Наголошую, що ми не надаємо цим законопроектом нові пільги, ми лише поширюємо на учасників заходів ті соціальні гарантії, які передбачені для учасників АТО», – пояснив Олександр Третьяков.

Законопроект підтримали 236 обранців.

Нагадаємо, 30 квітня 2018 року АТО офіційно завершилася і, відповідно до закону про реінтеграцію Донбасу, розпочалася Операція об’єднаних сил.

Запис Для учасників ООС зберегли всі соціальні пільги, передбачені для учасників АТО спершу з'явиться на Медіа-Версії.

21 травня в Чернівцях оголосили вирок колишнім бійцям АТО, яких звинуватили в розбійному  нападі на сім’ю голови обласного господарського суду Бориса Желіка

Під покровом таємниці

Вирок  судді  оголошували  потайки – щоб уникнути реакції з боку громадськості.  Про дату й час зачитування судового рішення не тільки не повідомлялося,  а  навпаки  – приховувалося за допомоги зухвалого обману. Ще уранці секретар головуючої судді Федіної М. Сорока повідомив громадським активістам, які встановили чергування під будівлею суду, що цього дня оголошення вироку не буде, а дату і час оголошення він заздалегідь повідомить  на сайті суду. Однак хвилин через десять після брехливого повідомлення  автозак привіз підсудних.  Вирок зачитаний за відсутності адвокатів,  у залі були  лише громадські активісти й… сімнадцять поліцейських.  Оскільки  судді вимкнули мікрофон, вироку ніхто не чув.  Судді  Аліна Федіна, Лариса Стоцька та Ігор Іщенко  втупились  очами в  стіл і  боялися   подивитися на присутніх. Боялися, не зважаючи на потужну охорону.

За суддівським  вердиктом,  чотирьох обвинувачених засуджено до позбавлення волі на терміни від 8 до 12 років. Це при тому, що достатніх доказів їхньої вини представлено не було. Низка фактів свідчить про те, що докази слідства, скеровані до суду,  не тільки зібрані із серйозними процесуальними порушеннями, але й не доводять  вину підозрюваних.

Закон чи доцільність?

Цей судовий процес від самого початку був особливим. Так же, як досудове слідство – з огляду  на кількість порушень,  допущених  суддями та правоохоронцями.  Складалося враження, що  діє єдиний, запущений кимсь механізм, націлений на те, щоби якомога швидше затримати та якнайжорсткіше покарати кривдників відомої в судовій системі області особи. І зовсім не важливо, якими  способами це буде зроблено, справжніми будуть  спіймані злочинці чи «підставними».

Одразу зазначу, що таке  враження  виникло неспроста.

Нагадаю, що в Першотравневому райсуді м. Чернівці справу про  розбійний напад на родину Бориса Желіка почали  розглядати у лютому цього року – у складі  колегії: суддя-доповідач Аліна Федіна, судді Лариса Стоцька та Ігор Іщенко. Як громадський активіст, я була  присутня на всіх судових засіданнях у цій справі. В  тому числі й на судових дебатах, коли сторона захисту наголошувала на фактах, які свідчили про незаконне затримання обвинувачених, вибивання в них зізнань за допомоги фізичного насильства й катування, штучне створення доказів  винуватості,  грубе порушення прав підсудних на захист.

Розгляд справи  відбувався дуже бурхливо.

Адвокати й громадські активісти вимагали, щоби судді діяли у відповідності до вимог законодавства, а саме: до глави 4  КПК України «Докази і доказування», в якій понад десяток статей детально регламентують, як повинні розглядатися докази. Однак  судді, всупереч  Кримінальнму процесуальнму кодексу,  жодні  докази взагалі не розглядалися,  не оцінювалися на достовірність, належність та допустимість.  Судді просто-напросто «викинули» цю главу КПК на смітник. Ухвалюючи вирок, вони слово в слово переписали обвинувальний акт прокуратури, не звертаючи уваги на суперечливості,  які містилися в ньому та протести з цього приводу адвокатів, підсудних, громадськості.

Диявол ховається в деталях

За що судили обвинувачених? Цей  напад стався у Чернівцях минулого літа. В усіх місцевих ЗМІ пройшло повідомлення, що 10 липня, приблизно о 6 годині ранку, на територію домогосподарства  Бориса Желіка (вул. Січових Стрільців, 3-а) проникли четверо невідомих осіб у масках-балаклавах і камуфляжі. Двоє з них  напали на дружину судді, яка вийшла з будинку. Інші двоє бандитів зайшли до будинку та вчинили напад на сплячого суддю, заклеїли йому рот скотчем і, погрожуючи автоматом, змусили відкрити сейф. Здобиччю злочинців стало близько 11 тисяч євро.

Кого затримали? Про те, що затримано чотирьох  підозрюваних (троє з яких колишні учасники АТО),  поліція повідомила 26 липня. Було заявлено, що свою жертву – голову госпсуду –  вони обрали, вивчаючи  електронні декларації на  сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. При цьому, згідно з повідомленням поліції,  зловмисники стежили за суддею понад півроку,  ретельно вивчали  розклад його дня. Щоб зібрати «потрібні» відомості, нібито застосовували навіть літальний апарат – квадрокоптер.

Куди подівся  квадрокоптер?  У ході подальшого слідства згадка про квадрокоптер  благополучно «зникла», стеження  за суддею «скоротилося» до 30 днів і відбувалося нібито з сусідніх приватних територій – які, до речі,  ретельно охороняються власниками.  Пояснень власників цих территорій поліцією не відібрано. Кількість злочинців, що напали на домогосподарство судді зменшилася до трьох (про таку кількість нападників, змінивши попередні покази, під час повторного допиту повідомила потерпіла – дружина судді Желіка). Крім того, вона розповіла, що напад відбувся не 10 липня, а 8 липня,  (тоді чому  заява Желіка про напад датована 10 липня?), а слідчу групу викликали до будинку не відразу.

« А чи був хлопчик-то?»  А після нападу постраждалий Желік спокійно пішов на роботу. Після його уходу дружина Желіка втратила свідомість ( з чого б це?) і не пам’ятає, коли з’явилася величезна кількість оперативників із псами. Зауважимо: у будинку Желіка є власні три собаки, серед них півторарічна вівчарка, і всі вони під час нападу дуже перелякалися й навіть не тявкнули (???). І зовсім не зрозуміло, чому не згадується  про дані з безлічі відеокамер, установлених ззовні й усередині будинку Желіка.

Цікаво, що у вироку суду,  де розбійний напад описується в численних деталях,  узагалі відсутня інформація про кількість нападників, яких побачила потерпіла. Тоді чому ж вирок винесений стосовно чотирьох осіб, а не трьох?

Не упізнати просто неможливо. На таку слідчу дію як пред’явлення особи для впізнання,   затриманих приводили побитими (як правило, з гематомами під очима),  у брудному одязі. Говорячи юридичною мовою, вони суттєво різнилися від інших осіб (в тому числі й на зріст), які пред’являлися для впізнання, що  суперечить вимогам процесуального закону.

Відео впізнання затриманих судом переглянуте не було, ці докази в суді так само не досліджувалися.  Адвокати та поняті під час слідчих дій були відсутні. За понятих при впізнанні були працівники поліції, які проводили затримання підозрюваних, що є недопустимим.

Пояснення потерпілих, що надавалися під час впізнання нападників, взагалі виглядають, м’яко кажучи, смішними.  Зокрема, вони стверджували, що упізнали нападників за кольором шкіри та особливістю перенісся.  Хоча нападники, як повідомили самі ж потерпілі,  були в балаклавах з прорізами для очей.. Звісно, кожна людина покрита шкірою, яка має певні ознаки й  певний колір. Але за якими саме ознаками шкіри  та перенісся упізнали  нападників Желік та його дружина , у протоколі впізнання не вказано

Суд над оцінкою доказів особливо не мудрував. Сказав Желік, що було так, значить так воно й було. Коментарі тут, як кажуть,  зайві.

Поміж доказів сторони обвинувачення, врахованих судом, особливе місце займає  висновок  молекулярно-генетичної експертизи. З цього  документа,  зокрема, випливає, що на  купюрах номіналом 50 та 500 євро, вилучених у підозрюваних під час обшуку,  виявлені  генетичні ознаки крові потерпілого. Однак яким чином там зявилася кров, не відомо: купюри при вилученні не були  опломбовані та переписані слідчими. Желік, своєю чергою, неодноразово приходив до слідчих та, ймовірно, перераховував чи оглядав ці гроші. Відтак висновок експертизи не можна вважати достовірним. А ось експертиза скотчу, яким заклеювали рот Желіку та його дружині, не була проведена, що ставить під сумнів насильницькі дії нападників щодо потерпілих.

Чи була в наявності… банда?  І на загал:  створення, розвиток та діяльність  озброєної банди не були встановлені ні під час досудового розслідування, ні в судових засіданнях, хоча у прокурорському звинуваченні затримані характеризувались в різних варіаціях лише одним поняттям:  «банда», «бандити».

Озброєність банди сторона обвинувачення доводила тим,  що  один зі злочинців «у невстановлений слідством час, за невстановлених обставин, у невстановленої особи, у невстановленому місті» придбав вогнепальну зброю та боєприпаси – автомат Калашнікова з відкидним на бік прикладом і набої до нього. Що означають такі доводи? Лише одне:  що слідство насправді нічого не довело. Однак  суд їх  прийняв… Жодного автомата в затриманих не знайшли, хоча хлопців нещадно били. Однак знайшли кілька патронів до пістолета, які затриманий зобов’язаний був здати при демобілізації, однак цього не зробив, що є дійсно злочином!

То ж ніж чи граната? Докази наявності вогнепальної зброї під час розбійного нападу ґрунтуються лише на показаннях потерпілого, який, зокрема, пояснював, що прокинувся від тиску на тіло, «відкривши очі, побачив на собі особу в балаклаві, камуфляжі, з автоматом і ножем» .

Прокурор, зачитуючи покази потерпілого, наголошувала: «Крім того, потерпілий з упевненістю стверджував, що у нападників була вогнепальна зброя – автомат Калашнікова, укорочений з відкидним на бік прикладом. Оскільки він дуже добре розуміється на зброї, захоплюється зброєю і є мисливцем вже понад 25 років». Однак у спальні потерпілого на вікні була штора, тож було темно. Як він зміг так ретельно й швидко оглянути зброю, сумнівно.

Пані Желік стверджує, що ніж був кухонним. Однак потерпілий бачив в руках нападника ще й гранату РДГ-5. У гранатах він також розуміється? У темній спальні?

Але й згадка про гранату згодом  зникла. Чому? Будь-які пояснення у слідчих та у Желіка  відсутні. У вироку суду про автомат говориться, а про гранату – ні. Чому?

Поліція суду не суперечить. Через суперечливість звинувачення, не дослідження в суді доказів  і оскільки справа є відкритою,  громадські активісти звернулися до головного управління національної поліції та до прокурора Чернівецької області із заявами про безпосереднє ознайомлення з наявними речовими та письмовими доказами, даними відео зйомок – з метою  складення  своєї громадської, правдивої і незалежної оцінки подіям.
Однак посадові особи як прокуратури, так і поліції відмовили у наданні представникам громади доказів, мотивуючи відмову тим, що докази публічно досліджувалися судом. Тобто збрехали!
Таким чином, судді посилаються на прокуратуру, а прокуратура – на суддів. А нас, громадських активістів «тримають» за малограмотне бидло. Прокуратура і поліція цією відмовою плюнула нам в обличчя. І йдеться навіть не про засуджених АТОвців (їх захистом займаються адвокати), а про нас, про нашу гідність. Стерпимо ми плювок, обітремось і замовкнемо? Чи не замовкнемо?

Тамара БОРОВИК, голова правозахисної  ГО «На грані»

Запис Тамара БОРОВИК про вирок у справі про напад на голову суду Бориса Желіка: Суд закінчився – запитання залишилися спершу з'явиться на Медіа-Версії.

26 травня на Донбасі загинув старший механік-водій 1-го взводу 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади Віктор Васильович Ферлієвич.
Віктор Ферлієвич загинув 26 травня близько 20:00 на Горлівському напрямку.
Віктор Ферлієвич народився в 1994 році в селі Конятин Путильського району Чернівецької області.
В ЗСУ – з початку війни, більше року служив за контрактом.
На початку 2018 року хлопець одружився.
Поховають воїна у селі Конятин Путильського району 30 травня.
У Путильському районі оголошено п’ятиденний траур.

2

Вічна пам’ять Герою, честь, шана, слава! Герої не вмирають!
Пробачте нас…

Ще фото прощання з Віктором Ферлієвичем за посиланням – ЧЕРНІВЦІ ПРОЩАЮТЬСЯ З ВІКТОРОМ ФЕРЛІЄВИЧЕМ… ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Вічна пам’ять Герою Віктору Ферлієвичу, честь, шана, слава! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За час проведення АТО щонайменше 554 учасники бойових дій вчинили самогубство. Це майже у півтора разу більше, ніж бойові втрати ЗСУ за цей період. Про це йдеться у листі за підписом заступника Генерального прокурора України – Головного військового прокурора Анатолія Матіоса до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, повідомляє УНН.

Головний військовий прокурор піднімає в цьому листі проблеми психологічної реабілітації учасників АТО: за наведеною в документі інформацією, рівень забезпечення психологічною реабілітацією учасників АТО становив 0,1%.

«Від початку проведення АТО статус учасника бойових дій отримали майже 326 тис. осіб, 8489 з них зазнали каліцтва та поранень, 378 військовослужбовців загинули (станом на 01.04.2018). При цьому за час проведення АТО щонайменше 554 особи вчинили самогубство», – йдеться у листі.

Хоча, за даними Генштабу ЗСУ, протягом 2017 року кількість самогубств серед військових ЗСУ зменшилася на 20%,  порівняно з попереднім роком.

У ЗСУ також зазначали, що протягом проведення антитерористичної операції на Сході України до 10% військовослужбовців отримали бойову психічну травму (БПТ) або мали посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), але 95% з них поверталися до строю. Нагадаємо, у Головного військового прокурора виявилися розходження у даних про втрати особового складу ЗСУ.

Запис Анатолій Матіос назвав загальну кількість учасників АТО, які вчинили самогубство спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У травні 2018 року синоптики прогнозують теплу і суху погоду, українці відпочиватимуть 10 днів, а в уряді прогнозують підвищення мінімальної зарплати і перерахунок субсидій. Сайт “Сегодня” зібрав головні зміни, які очікують українців в травні.

Старт Операції об’єднаних сил на Донбасі

30 квітня на Донбасі завершується Антитерористична операція, яка велася з квітня 2014 року, і починається так звана Операція об’єднаних сил. СБУ втрачає управління над АТО і передає кермо влади створеному Міноборони штабу Операції об’єднаних сил – саме він здійснюватиме контроль за лінією зіткнення і координувати управління бойовими частинами, задіяними на Донбасі.

Мирні жителі в прифронтовій зоні можуть переконатися, що зміна формату операції – це не просто зміна назви. Серед заходів, які можуть бути прийняті військовими на Донбасі – введення комендантської години, перевірки на блокпостах, огляд особистих речей, відключення телефонного зв’язку. Крім того, може бути обмежений допуск і переміщення людей в якихось районах; також якісь райони (наприклад, місця скупчення бойової техніки) можуть бути тимчасово перекриті для уникнення витоку інформації.

Додаткові вихідні

У травні на українців знову чекає багато вихідних. Міні-відпустка у громадян почався ще з 28 квітня і триватиме до 1 травня включно. Оскільки стандартний вихідний 1 травня припадає на вівторок, 30 квітня теж зробили неробочим днем, щоб українці могли відпочивати чотири дні поспіль. Але вихідний 30 квітня доведеться відпрацювати в суботу, 5 травня.

Додаткові вихідні будуть також 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який припадає на середу, і на Трійцю, в неділю 27 травня, тому вихідним буде ще і 28 травня. Таким чином, в травні українці відпочиватимуть 10 днів.

Крім того, робочі дні 5 і 8 травня будуть скорочені на 1 годину.

Можливе підвищення мінімалки

На початку квітня в Україні почали активно обговорювати підвищення мінімальної зарплати. З такою ініціативою виступив і сам президент України, надіславши електронного листа до Кабміну.

“У листі до Кабінету Міністрів і до Верховної Ради президент зазначив, що економічні тенденції України дозволяють говорити про те, що 3723 грн можуть бути не останнім підвищенням мінімальної заробітної плати 2018 року, і запропонував розглянути можливість підвищити мінімальну заробітну плату до 4 тисяч 100 гривень. Я абсолютно підтримую цю ідею і переконаний, що ми зобов’язані її реалізувати”, – зазначив віце-прем’єр України Павло Розенко.

Розенко також пояснив, що реальна картина підсумків економічної діяльності I кварталу буде ясна наприкінці квітня – на початку травня, і безпосередньо, саму мінімалку можуть підвищити вже в середині травня.

Подорожчання квитків на потяги

Після травневих свят можуть піднятися тарифи на пасажирські залізничні перевезення в Україні. Про це нещодавно розповів голова ПАТ “Укрзалізниця” Євген Кравцов на Українському інфраструктурному форумі в Києві.

“Ми пройшли узгодження на рівні профспілок. Отримали відповідь від ГРС і Мінекономіки. Зараз ми знаходимося на фінальній стадії з кількома міністерствами і я сподіваюся, що в травні ми зможемо говорити, що рішення прийнято і ми його введемо в дію. Напевно, після святкового періоду”, – зазначив Кравцов.

“Укрзалізниця” збиралася підвищити ціни на пасажирські залізничні перевезення ще з 1 квітня 2018 р. Планувалося збільшити вартість квитків на 10%, також подібне підвищення хочуть провести ще двічі цього року.

Безвіз з китайською провінцією Хайнань

У Міністерстві закордонних справ України нещодавно повідомили, що з 1 травня українці зможуть їздити до китайської провінції Хайнань без віз.

“Україна входить до переліку країн, громадяни яких можуть в’їжджати і перебувати на території провінції Китаю Хайнань без віз терміном до 30 днів”, – зазначили у відомстві.

Спрощений порядок в’їзду застосовуватиметься як для індивідуальних подорожей, так і для туристичних поїздок в рамках групових турів.

Перерахунок субсидій

У травні українці вже отримають субсидії з урахуванням перерахунку. У Міністерстві соціальної політики зазначили, що автоматичний перерахунок субсидій на основі доходів людей здійснюється двічі на рік – у травні і жовтні.

“Щороку в травні органи соціального захисту населення здійснюють призначення субсидії на новий період, відповідно, розраховуючи розмір допомоги на літній період, а в жовтні – на опалювальний сезон”, – сказано на сайті Міністерства соціальної політики.

При перерахунку субсидій враховуватимуться доходи українців за друге півріччя 2017 року.

Тепло і без затяжних злив

За даними синоптиків, в травні погода буде комфортною, сприятливою і теплою. Сайт Meteoprog повідомляє, що в травні буде тепло і сухо. Під кінець місяця стовпчики термометрів піднімуться до 28-30 градусів тепла. Дощі будуть досить інтенсивними, але короткочасними.

У перший тиждень місяця середня денна температура підніметься вище позначки 15 градусів тепла, але показник поступово збільшуватиметься до 20-25 градусів тепла. Вночі температура повітря буде близько 10-14 градусів тепла.

Запис Що очікує на українців у травні: тепла погода, підвищення цін на квитки, зростання мінімалки і закінчення АТО спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Такою була реакція голови облдержадміністрації Олександра Фищука на ситуацію із затягуванням Головним управлінням Держгеокадастру в Чернівецькій області  з наданням  учасникам антитерористичної операції у власність земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення. Тим більше, що Академія наук уже прийняла рішення про відмову від землі, розташованої на території Чернівецької області. І тільки після цього Держгеокадастр – Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру раптом з’ясувала, що формулювання у документі прописані нечітко!

«Чому цього вчасно не помітили ні чиновники облдержадміністрації, ні працівники Головного управління Держгеокадастру в області, – обурювався Фищук на останній апаратній нараді. – Тим паче, що подібні рішення вже приймалися, тож можна було зателефонувати до колег у Житомирській області й проконсультуватися.  А тепер мені знову доведеться вирішувати це питання на рівні Кабміну і, зрозуміло, воно затягнеться в часі, тоді як люди чекають…Несумлінному чиновнику не місце в державних органах», – підсумував губернатор. А ще він пообіцяв змінити своє ставлення до премій: «Автоматичних погоджень просто не буде, – заявив голова ОДА.  – До цього я закликаю й керівників управлінь».

Запис Чиновники працюють для людей і за їхні гроші. Тож і діяти мусять чітко й на випередження – Фищук спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Під час акції кожен бажаючий міг написати побажання на прапорі нашого міста, який організатору ходи передано від Чернівецької міської громади. Тож до численної колекції прапорів додасться і стяг міста Чернівці з підписами від жителів обласного центру всім людям доброї волі, а найбільше – захисникам України.

Більше фото з акції за посиланням – АКЦІЯ «ВЕЛИКА УКРАЇНСЬКА ХОДА»

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Акція — «Велика українська хода» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.