Прес-служба Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства розповсюдила прес-реліз, у якому стверджує що, цитую: «Заборона лісозаготівлі для Чернівецької області обернеться економічними проблемами і соціальними негараздами».

Отже, точка зору лісівників: Грошей для бюджету не буде
«Питання лісового господарства на Буковині постійно спричиняє увагу. Дійсно, галузь працює, отже, говорити є про що. Та доволі часто її використовують для маніпулювання громадською думкою. І час від часу лунають необґрунтовані заяви, звинувачення та пропозиції, які несуть у собі більше шкоди, аніж користі. Вже неодноразово говорилося про те, що треба заборонити рубки. Якщо не всі типи, то хоча б головного користування. Про це твердять громадські активісти, політики, пересічні краяни. Мотивація такої вимоги різна: аби зберегти ліси для нащадків, аби покращити екологічний стан, аби просто було куди піти по гриби… Про те, що ці заяви нічого спільного з раціональним лісокористуванням не мають, ніхто з їхніх виголошувачів, напевно, не задумувався. Заборона рубок для лісів та області в цілому обернеться багатьма неприємними наслідками.
У Чернівецькій області лісове господарство належить до категорії бюджетоутворювальних галузей. Рік від року суми, що ідуть від галузі в бюджети різних рівнів, збільшуються. Так, для прикладу, за перше півріччя 2015 року лісгоспи заплатили 43 млн. грн. податків та обов’язкових платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження від лісової галузі збільшилися вдвічі. Попри це, лісгоспи сплачують ще й єдиний соціальний внесок. За 6 місяців поточного року його сума склала 26 мільйонів гривень.
З єдиного соціального внеску близько 91% суми спрямовується на пенсійне страхування. Мінімальна пенсія в Україні за віком у 2015 році складає 949 гpн. Згідно з простими розрахунками, лісгоспи області разово забезпечили мінімальною пенсією 24 931 пенсіонера. Або щомісяця упродовж року 4168 пенсіонерів жили за гроші, зароблені підприємствами лісового господарства області.
Ще варто звернути увагу на роль лісогосподарських підприємств у наповненні місцевих бюджетів. Так, село Банилів-Підгірний Сторожинецького району в першому півріччі цього року отримало 450 тис. грн. Торік на цю сільську раду лісгоспи району перерахували понад 700 тис. грн. Село Селятин Путильського району отримало майже 820 тис. грн у 2014 році, а за 6 місяців цього року – понад 300 тис. грн. А от селу Долішній Шепіт Вижницького району лісгоспи заплатили цього року уже понад 100 тис. грн, а ще нараховано до сплати майже 150 тис. грн, які найближчим будуть направлені на рахунок громади. Як для невеликих сіл, ці суми податкових надходжень є надзвичайно великими і, цілком можливо, що саме лісогосподарська діяльність є головним наповненням місцевих бюджетів.
А ще державі доведеться знайти 100 млн. грн. на лісове господарство області, якщо лісгоспи перестануть заробляти самі на себе за рахунок реалізації деревини. Саме стільки за минулий рік лісгоспи витратили власних коштів на ведення лісового і мисливського господарства. Держава дала лише близько 2 млн. грн., або приблизно одну п’ятдесяту частину необхідної суми. Для порівняння, за 2014 рік видаткова частина бюджету області склала 2,2 млрд. грн. Враховуємо і те, що країна втратить, як мінімум, 95,5 млн. грн податків і обов’язкових платежів».
А далі – ще страшніше: «Стан лісів в області може обернутися на катастрофічний, – каже прес-служба лiсомисливгоспу із подачі його керівництва. – Тисячі гектарів сухостою, які постійно охоплюють нові території, лісові пожежі, які, завдаючи колосальних збитків, знищуватимуть на своєму шляху все живе й можуть перекинутися на житлові будинки, а також швидке поширення деревних хвороб – це перспектива лісів області, за якими не будуть доглядати. Чому не будуть? Бо підприємство не отримуватиме кошти від рубок, які наразі спрямовує на ведення лісового господарства. Держава фінансує лише окремі лісгоспи, та й то дає кошти тільки на часткове утримання державної лісової охорони. Якщо, до прикладу, ДП «Путильське ЛГ» повністю утримує своїми силами працівників, які здійснюють охорону і захист лісу, то у випадку відсутності надходжень від реалізації деревини оберігати десятки тисяч гектарів лісу буде нікому. А це сприятиме і незаконним рубкам. При цьому ніхто не турбуватиметься про те, аби сприяти природному відновленню і створювати лісові культури на місці зрубів. Та й садити ліс буде нікому, бракуватиме саджанців, адже на те, щоби виростити садивний матеріал, теж потрібні робоча сила, час і кошти».
Автор цих рядків не наводить увесь перелік негативів, бо серед них ще й безробіття, і втрата лісових доріг тощо. А головне, мовляв, постраждає приватний бізнес-сектор та інші галузі господарства.

Точка зору деревопереробників: Україна має все для розвитку деревообробної промисловості, але Кабмін має внести зміни до чинного порядку продажу необробленої сировини

Франц ФЕДОРОВИЧ, депутат обласної ради, голова Асоціації виробників Буковини, директор деревопереробного підприємства і член робочої групи при ОДА з розвитку лісової і деревообробної галузі:
– Робоча група при облдержадміністрації створена в кінці травня нинішнього року. Очолив її в.о. заступника голови ОДА Віталій Усик. А входять до неї всі зацікавлені особи – директори лісгоспів, підприємці, податківці, депутати, екологи. Ми вже неодноразово збиралися для обговорення нагальних питань і дійшли висновку, що аналіз стану економіки лісового комплексу доцільно дослідити за двома основними складовими – сировинною базою та промисловим виробництвом.
Хочу нагадати, що 20 років тому Буковина мала десятки меблевих фабрик і ДОКів, які забезпечували товаром значну частину Союзу. І ми в змозі все це відродити. Тільки на це треба працювати. Отже, наша мета – можливiсть здійснювати повну та ефективну переробку сировини. Шлях – докорінне реформування господарського (економічного) механізму лісового комплексу, аби вiн став госпрозрахунковим
А реалізуючи державну (!) Програму розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексів, можна отримати прогнозні очікування, які базуються на аналізі виробничо-ресурсного потенціалу лісових галузей, її структурної перебудови і впровадження сучасних технологій і устаткування. Щоби цього досягти, потрібні значні капітальні вкладення, в тому числі іноземні інвестиції, створення спільних підприємств тощо.
Для вдосконалення економічного механізму контролю за експортом кругляка й напівфабрикатів треба створити державний фонд лісництва, до якого має надходити половина різниці між середньою вартістю експортованого круглого лісу і напівфабрикатів на внутрішньому і зовнішньому ринках. З одного боку це спонукатиме товаровиробників експортувати лісопродукцію більш глибокої переробки. А з іншого – накопиченню додаткових коштів для підвищення рівня ведення лісового господарства та збільшення обсягів лісорозведення. Адже треба усвідомлювати, що лісопромисловий комплекс – це сукупність підприємств, пов’язаних з вирощуванням і переробкою (до отримання кінцевої продукції) лісової сировини.

Тож треба:
* невідкладно звернутися до Уряду й Президента, щоби вплинути на загрозливу ситуацію, що склалася в деревообробній промисловості, а саме:
* запровадити вивізне мито на необроблені лісоматеріали,
* зняти мито на імпорт комплектуючих для меблів,
* змiнити чинну систему реалізації кругляка через загальнодержавні аукціони, яка обмежує можливість регулярної закупівлі сировини дрібними та середніми підприємствами через її високу вартість і жорстку конкуренцію з боку великих виробників.

Підприємці висловлюють претензії до державних лісгоспів, бо тi вдаються до порушень при відпуску лісосировини (зокрема, надають підприємцям віддалені ділянки, доступ до яких часто є ускладненим, а також пропонують до реалізації завідомо неякісну сировину), не забезпечують гласності й прозорості в діяльності лісгоспів та Буковинської універсальної біржі, яка здійснює заходи з підготовки та проведення аукціонів, отримуючи за це з підприємців чималі кошти.

Тому робоча група вирішила запропонувати
обласній раді – звернутися до Кабміну з клопотанням про внесення змін до чинного порядку продажу необробленої деревини.
обласному управлінню лісомисливського господарства – виділяти лісосировину деревопереробникам, які займаються глибокою переробкою та виготовляють готову продукцію і перебувають на загальній формі оподаткування, згідно з квотами і потребами їхнього виробництва. Бо аукціони й торги породжують корупцію;
запровадити режим гласності та прозорості механізмів продажу необробленої деревини, результатів торгів на аукціонах,
організувати торги лісосировиною на регіональному та місцевих рівнях з обов’язковим висвітленням їхньої процедури та результатів у ЗМІ,
на офіційному Інтернет-сайті управління систематично розміщувати інформацію щодо обсягів реалізованої деревини, її вартості тощо,
на прохання місцевих товаровиробників – окремо подавати інформацію щодо затримки відвантаження оплаченої покупцями деревини.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Кого захищають підміною понять – громадян чи корупціонерів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Лісова мафія чинить терор проти активістів
Голову асоціації деревообробників намагалися підірвати, а журналістку з Хмельниччини, яка вела розслідування щодо вирубки лісів, знайшли мертвою
Асоціація деревообробників, до якої входять спеціалісти не тільки з Буковини, а й з інших регіонів Західної України, оприлюднила відкритого листа до Петра Порошенка із проханням якнайшвидше підписати закон про заборону вивезення лісу-кругляка. У листі до Президента директор Асоціації Володимир ДОРОШ зазначив також, що на членів ради асоціації деревообробних і лісозаготівельних підприємств Західної України чиниться тиск. Так, із метою залякування в Івано-Франківську на подвір’я активіста Ігоря Соболевського кинули дві гранати. Одна розірвалася навпроти дитячої кімнати, де на той момент спала донька. Вибуховою хвилею у кімнаті повибивало вікна, але дитина, слава Богу, не постраждала. Другу гранату прийняла на себе собака: вибухом їй відірвало щелепу. Тварину довелося приспати. Третя граната, яка не вибухнула, була прив’язана до ручки дверей і, за припущенням Ігоря Соболевського, мала розірватися, коли хтось відчинить двері, – на щастя, граната не здетонувала. Від вибухів постраждали також два автомобілі: один належав Соболевському, інший – родичу.
І такі випадки, на жаль, не поодинокі. Якщо промоніторити за останній період ЗМІ хоча б західного регіону, можна виявити дивну тенденцію «прибирання» людей, так чи інакше причетних до лісової галузі.
Так, 19 травня знайшли мертвим головного лісничого Путильського лісгоспу Ігоря Кочергана. Він лежав удома без ознак життя із вогнепальним пораненням. Біля нього лежала рушниця, зареєстрована на загиблого. Тож іще до судово-медичної експертизи міліція висунула припущення, що чоловік вчинив самогубство.
Колеги ж загиблого зазначають, що у Кочергана не було жодних підстав укорочувати собі віку.
– У нього була благополучна родина, троє маленьких дітей, – розповів в. о. директора Путильського лісгоспу Василь Служук. – Із колегами мав гарні стосунки, та й узагалі був спокійним і неконфліктним.
Звісно, важко сказати, чи була смерть лісничого пов’язана з його професійною діяльністю. Наразі триває слідство. Однак наведемо ще один подібний факт.
У березні цього року на Хмельниччині знайшли мертвою головного редактора комунальної газети «Нетішинський вісник» Ольгу Мороз. Вона померла від перелому потиличної кістки та набряку мозку. Медики пояснили, що такі травми можуть виникнути при падінні чи внаслідок удару тупим предметом. Колеги журналістки пов’язують її смерть із професійною діяльністю: напередодні смерті жінка готувала до друку розслідування щодо вирубки лісу.
Звісно, ці випадки можуть бути й випадковістю, однак змушують замислитися, чи не стали ці люди комусь поперек горла. Зрештою, кому вони заважали, відомо: тим, хто заробляє чималі гроші на українських лісах. І, якщо до Майдану для пересічних громадян проблема «лісодеребану» здавалася незначною, то нині корупція й бандитизм в лісовій галузі набули загрозливого характеру як для причетних до лісової теми, так і для країни загалом.
Депутат обласної ради, керівник фракції «За Батьківщину», голова обласної організації ВО «Батьківщина» Іван МУНТЯН:
«Нарешті порушене те питання, яке слід було порушити багато років тому. Нас почули в Києві: Верховною радою прийнятий відповідний закон, і я сподіваюся, що Президент його підпише. Підтримую позицію, що справді, потрібні вже реальні кроки, треба почати цей процес. Але якщо сьогодні йдеться про те, що інвестори не будуть чекати, поки в нас установиться нормальний інвестиційний клімат, – вважаю, цього не потрібно боятися. У нас є достатньо підприємств, які здатні переробляти ліс, і зовнішні інвестори не є вирішальними у відновленні цього напрямку роботи. Проблема не в зовнішніх інвесторах – це мій висновок зі спілкування з представниками багатьох підприємств, які мають відповідне обладнання. Усі вони кричать в один голос: «Нам не вистачає лісу». Вони платять податки, створюють робочі місця, а проблему мають з сировиною. Тому що кругляк вивозять і продають.
Підтримую також ідею дворічного мораторію на вирубку лісу. Це правильно, лісам треба дати відпочити, і цього не потрібно боятися.
Із великою повагою ставлюся до фахівців у лісовій галузі, але гадаю, що усім варто визнати: питання величезної корупції в лісі існує. Ми ж бачимо лісовиків, які вчора їздили на «Жигулях», а сьогодні на джипах, та ще й не простих – «тойотах» і «мерседесах». Достовірна інформація – що такі прибутки ростуть, як на дріжджах, завдяки тому, що лісівники відпускають лісу більше, ніж виписано в документах (коли, наприклад, виписується документ на тисячу кубів, а вивозиться – півтори). Детально розкрити ці схеми – завдання правоохоронців. Але головне, що на цьому треба поставити крапку, – і це реально сьогодні».

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Захисників українських лісів «прибирають»: Випадковість? Навряд чи… спершу з'явиться на Медіа-Версії.