Ця серія портретів, яка сворена і народним художником України Іваном Холоменюком, є не лише елементом інтер’єру, а й важливою візуальною історією громади. На полотнах зображені люди, які своєю працею, подвигами й життям прославили Чернівці.

Ці ілюстративні світлини не відповідної якості, бо тоді робила фото події, а не інтер’єру кімнати.

Навіть у статті Wikipedia детально представлено список почесних громадян міста Чернівців, згрупований і за алфавітом, і хронологічно, з датами присвоєння та короткою інформацією про кожного. Зазначу, що не всі зі списку мали портрети у кабінеті №105.

Просто нагадаю деякі прізвища, беру довільно з цього списку: Рудолф фон Амадей (18-08-1864) — цісарсько-королівський крайовий президент, граф; Аксенин Василь Степанович (27.03.2014) — герой Небесної Сотні, Бернгард Балтінестер (19-06-1900) — капітан 63-го піхотного полку у відставці, депутат общинної ради (1870—1882, 1884—1900); Бердюгін Володимир Іванович (20-09-1988) — налагоджувальник електрозварювального устаткування машинобудівного заводу імені Ф.Дзержинського, заслужений раціоналізатор УРСР; Бург Йосиф Кунович (23-09-1997) — письменник, видатний громадський діяч; Василько Микола (03-03-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму; Гнатюк Дмитро Михайлович (03-10-2000) — видатний український співак, народний артист України і СРСР, лауреат Державної премії імені Т.Шевченка; Жуковський Аркадій Іларіонович (10-07-1997) — видатний вчений, професор Сорбонського і Українського вільного університетів, член Національної Академії Наук України, голова Наукового товариства імені Шевченка, відомий громадський діяч сучасності; Каденюк Леонід Костянтинович (02-10-2001) — перший космонавт України; Маркус Кальпельмахер (23-04-1903) — член общинної ради (1882—1903); Каспрук Павло Михайлович (17-03-1992) — колишній голова Чернівецької міської ради народних депутатів та виконкому з 1985 по1991 р.р.; Яремчук Назарій Назарович (07-07-1995) — видатний співак, народний артист України. Весь список можна подивитися за покликанням – Почесні громадяни Чернівців. Думаю, у Міській раді ця інформація є більш точна і детальна.

На ФБ в обговореннях оновленої кімнати №105 чуємо зневажливі оцінки на кшталт того, що «пахло совком». Якщо сприймати спадщину в такій логіці, то завтра й сама Ратуша, створена архітектором Андреасом Мікулічем фон Радецькі та будівничим Адольфом Маріном, може здатися «старомодною». Проте справжній європейський урбанізм полягає в поєднанні сучасності та пошани до історії, а не у відкиданні пам’яті.

У зв’язку з цим цікаво отримати таке:

1. Оприлюднити офіційну інформацію про те, де зараз зберігаються портрети та в якому вони стані.
2. Чи прийнято рішення про створення постійної експозиції у доступному для відвідувачів приміщенні Ратуші (фоє, зал пошани, спеціально облаштована галерея).
3. Залучити художників, музейників і краєзнавців до формування нової експозиції, щоб зберегти авторську цілісність та історичну достовірність серії.
4. Чи визначені строки повернення портретів на публічну експозицію й призначені відповідальні особи за цей процес.

Впевнена, що галерея портретів у найближчий час займе своє достойне місце й знову нагадуватиме всім поколінням чернівчан, що ми є спадкоємцями унікальної історії, яку варто берегти й передавати далі. Європейськість — це не лише нові кабінети. Це уміння берегти обличчя міста і тих, хто його творив.

Створена петиція. Яку можна підписати.

Більше фото за покликанням – Совок чи пам’ять? Кабінет 105, почесні громадяни і архітектурна спадщина…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s. І зараз пригадався ще один “портрет” – унікальний портрет Чернівців із космосу.

У січні 2008 року знімок надіслав місту Едуард Кузнєцов, заступник генерального директора Національного космічного агентства України, (теж почесний громадянин міста Чернівці у 2012 році) на честь 600-річчя Чернівців. Сама ідея була символічною — знімок зроблено з висоти 600 км. Світлина була виконана з допомогою спеціальної поліграфічної технології. Виготовив її головний оптик Інституту надтвердих матеріалів Національної академії наук України, член Буковинського земляцтва, наш колишній краянин Віктор Петрович Носов. Фото за дорученням Миколи Трохимовича Федорука розмістили в кімнаті перед сесійною залою. На ньому було видно вулиці й навіть окремі будинки. Думаю, що фото з космосу — це теж символ і важливий елемент міської пам’яті. Сподіваюся, що ця унікальна світлина міста знаходиться в Міській раді. І для цього не обовязково добре знати і любити астрономію і фізику…

Запис Між спадщиною та модернізацією: портрети, портрет з космосу й переоблаштування кабінету 105… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

5 серпня 2020-го чернівчани долучилися до першої лекції за темою «Оберігаючи видатні міста світу. Нотатки науковця».
Лекція та обговорення були присвячені  питанням управління об’єктами культурної спадщини історичних місць світу, що є одним з головних завдань збереження самобутності держав у сучасному розвитку суспільства.
«Масштабний характер швидкоплинних змін і доленосних випробувань, що відбуваються останнім часом у сучасному глобальному світі, торкаються всіх напрямків життєдіяльності суспільства і, звісно, наукових досліджень у сфері міжнародної практики з пам’яткоохоронної справи».

Нажаль, деякі  всесвітні пам’ятки опиняються у центрі політичної суперечки. Останній факт – Софійський собор у Константинополі. Софійський собор є одним з найвеличніших храмів візантійської архітектури, унікальний символ «золотої доби» Візантії. У 15-му столітті після захоплення міста османами собор був перетворений на мечеть. Музейний статус Софійський собор отримав в 1934 році за рішенням першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка. 1985 року храм занесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. А у 2020 році президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписав указ про перетворення собору на мечеть.

«Процеси, які відбуваються у містобудівній політиці світу показують, що проблеми налагодження системи управління об’єктами Всесвітньої спадщини UNESCO та управління їхніми буферними зонами є надзвичайно актуальними і об’єднують фахівців найрізноманітніших напрямків, формуючи абсолютно новий підхід до розвитку культури управління історичним середовищем містобудівних ландшафтів», –науковець розповіла про науково-аналітичні дослідження з цієї теми  на Міжнародному симпозіумі «Всесвітня спадщина Відня — досягнення і помилки»,  який відбувся у Відні  2015 року, де ґрунтовно й детально обговорювались актуальні питання динаміки розвитку урбаністики та збереження історично сформованої ландшафтної архітектури міст Західної Європи.

Також Світлана Біленкова розповіла про  участь  у складі делегації у сессії Комитету вссвітньої спадщини  ЮНЕСКО у Санкт-Петербурзі, де питання стосувалися і такого об’єкту  визначної пам’ятки історії та архітектури  України, як  Собор святої Софії у Києві.

«Найоптимальнішим для втілення в Україні є досвід австрійських колег з управління містобудівними ландшафтами історичних міст, де ретельно прораховані всі специфічні особливості наявних об’єктів всесвітньої спадщини UNESCO та перспективи їхнього туристичного і культурного розвитку. Тут державний контроль за утриманням об’єктів всесвітньої спадщини UNESCO, а також просвітницьку діяльність стосовно них здійснює спеціально відокремлена урядова структура при Міністерстві освіти, мистецтва і культури Австрії», – Світлана Біленкова

Учасники зустрічі жваво обговорювали і сучасний стан збереження культурної спадщини буферної зони ЮНЕСКО у Чернівцях. Культурна спадщина Чернівців, нажаль,  залишається іноді  сам на сам із її руйнівниками. Пригадали і петиції до міської ради, що «навіть події світових війн, не настільки спотворили обличчя нашого чудового міста, як нинішнє недбале ставлення до архітектурної спадщини».

«Наша Резиденція, разом із аурою міста та його мешканцями, і є тим важливим духовним символом міжкультурної толерантності, де кожна людина почувається комфортно і затишно. Саме тут, у Чернівцях, на цій маленькій камерній території середмістя можна відчути усю велич світу, створеного для людства, як унікальної моделі ідеального простору… Тобто об’єкт культурної спадщини нині перестає бути пасивним, він сам геніальний – і творить своїх  геніїв. Він – живий організм – і, як все живе, потребує належної уваги», – Світлана  Біленкова. 

І головне, про що зазначила лекторка, що «наше місто – таке маленьке зовні, є надзвичайно цінністе у світовому масштабі».

І ще такі цікаві просторові і реальні перетини…

Світлана Біленкова з книгою Івана Монолатія «Від Донецька до Перемишля: як сучасна література «пам’ятає» українські міста».

У числі журналу «Ї» №56 2009-го «ЧЕРНІВЦІ CZERNOWITZ CERNĂUŢI טשערנאװיץ» ці два автори представлені такими роботами: Іван Монолатій Австрійська Буковина: особливості національних, професійних і мовних поділів

та двома Світлана Біленкова Архітектурний розвиток Чернівців на межі ХІХ-ХХ століть і Світлана Біленкова Архітектурні стилі Чернівців міжвоєнного періоду ХХ століття.

 Дякуємо Світлані Біленковій за чудову лекцію і велику любов до Чернівців.

Більше фото з заходу за посиланням –  «ОБЕРІГАЮЧИ ВИДАТНІ МІСТА СВІТУ. НОТАТКИ НАУКОВЦЯ». РЕСПЕКТ-ЗУСТРІЧІ З СВІТЛАНОЮ БІЛЕНКОВОЮ

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Серпневі респект-зустрічі з Світланою Біленковою спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Науковиця, дійсний член УНК ІКОМОС (протягом 2010 – 2016 рр. була членом бюро та вченим секретарем цієї організації), авторка  першої наукової монографії «Архітектура Чернівців ХІХ – першої половини ХХ ст.» стурбована долею унікальної архітектурної спадщини Чернівців. На жаль, вона має на те підстави. І йдеться не лише про об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – колишню Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації.

Ще 2007 рок,у за рішенням депутатського корпусу Чернівецької міської ради, спеціально уповноважений виконавчий   орган місцевого самоврядування  з питань охорони культурної спадщини був фактично ліквідований із порушенням процедури і делеговані саме відділу та його керівниці повноваження зі здійснення державного нагляду за землями історико-культурного призначення та пам’ятками фактично  припинилися, залишившись актуальними тільки на папері: «У подальшому процедурні порушення ліквідації державного органу місцевого самоврядування призвели до повної руйнації пам’яткоохоронної справи та хаосу в цій галузі з численними конфліктами державних, міжнародних, комунальних і приватних інтересів територіальних громад міст, які формують культурний спадок країни у 401 історичному населеному  пункті України. Особливо гостро постала ця проблема в історичних містах із розміщеними на їхніх територіях об’єктами ЮНЕСКО, в т.ч. у Чернівцях», – пише Біленкова і наводить документальні свідчення.

Декларативність законодавчих положень про охорону культурної спадщини та наявність деструктивних процесів у сфері охорони культурної спадщини, які  розпочалися у Чернівцях від осені 2007 року, призвели  не тільки до ліквідації 2011-го центрального урядового пам’яткоохоронного органу, а й до зниження ефективності держави у цій сфері та безконтрольності у поширенні неправдивої інформації на електронних носіях соціальної мережі. Так, в інтернет-просторі з’явилося чимало сайтів невідомого походження із реєстраційною інформацією про те, що  відділ Чернівецької міськради з питань охорони культурної спадщини та нині існуючий є господарськими структурами з економічним видом діяльності. Це дає підстави вважати, що Єдина державна система  з ведення обліку реєстрації офіційних документів усіх рівнів є незахищеною і потребує дієвої уваги держави до негайного реагування на розміщення неправдивої інформації про державне функціонування місцевих органів самоврядування з ознаками наклепів на публічну  і професійну діяльність посадових осіб, неправомірне маніпулювання цією інформацією тощо.

«Таким чином, досі не відомо, скільки виконавчих органів з питань охорони культурної спадщини зареєстровано у Чернівцях, який саме з них є офіційно чинним, надаючи державні гарантії збереження культурного спадку міста на міжнародному, вітчизняному та місцевому рівнях», – наголошується у листі.  Адже перша в Україні науково-проектна документація з «Коригування історико-архітектурного опорного плану з визначення зон охорони пам’яток, меж і режимів використання історичних ареалів міста Чернівців» є досі чинною як головний науково-проектний документ, що гарантує не тільки збереження унікальної цінності земель історико-культурного призначення Чернівців, а й цілісність наявного об’єкту ЮНЕСКО. Отже, було б логічно, аби влада оголосила мораторій на будівництво в межах історичних ареалів міста з метою подальшого упорядкування усіх процесуальних порушень, скоєних у попередні роки, оскільки ці порушення можуть призвести до непоправних втрат виключної універсальної цінності Чернівців. Більше того, усі ці помилки можуть призвести також до значного падіння позитивного іміджу країни на міжнародному і світовому рівнях.

Хочеться вірити, що  цього не станеться і відповідні державні органи центральної та місцевої влади приймуть рішення щодо належного впорядкування документації на електронних носіях. Це стосується  виправлення наявних неточностей у помилкових записах: поштових адрес, що  створює багато проблем з оплатою комунальних послуг, ведення банківських операцій та інших питань; минулорічних рішень Чернівецької міськради, які готували її відповідні департаменти, переплутавши  (чи підмінивши?) розміщення пам’яток архітектури в межах центрального історичного ареалу із застарілою забудовою в межах земель усієї території міста тощо.

«На жаль, в Україні нині немає спеціально уповноваженого центрального органу з питань охорони і збереження об’єктів культурної спадщини. На мій погляд, такі доленосні питання, як включення можливих змін в історичний ландшафт Чернівців з об’єктом ЮНЕСКО, варто було б спочатку обговорити не тільки з місцевими фахівцями, а й з вітчизняними та зарубіжними авторитетними фахівцями в галузі пам’яткоохоронної справи, порушити їх на громадських обговореннях, дотримуючись усіх міжнародних процедур у цих питаннях. Адже місто повинне розвиватися далі, мають з’являтися нові цікаві креативні об’єкти, але в рамках чинного міжнародного та вітчизняного законодавства, а не того, яке ще не набуло законної сили», – стверджує Світлана Біленкова. І з нею важко не погодитися.

Детальнішу розмову з експерткою про загрози унікальній спадщині Чернівців читайте в наступних числах «Версій».

Запис Чи збережуть Чернівці пам’ятку ЮНЕСКО? спершу з'явиться на Медіа-Версії.